69358

Функціональне забезпечення автоматизованої системи Казначейства

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Державне казначейство України (ДКУ) засновано в 1995 році для здійснення управління виконанням державного бюджету, моніторингу та контролю над оборотом державних фінансових ресурсів та активів. З часом функції Казначейства розширюються в напрямку обслуговування операцій місцевих бюджетів...

Украинкский

2014-10-03

134 KB

0 чел.

Тема 9  Автоматизована інформаційна система  Держказначейства України.

1. Основні задачі, структура та інформаційні зв'язки Казначейства

2. Функціональне забезпечення автоматизованої системи Казначейства.

3. Інформаційне забезпечення органів Казначейства

4. Розрахункова палата (РП) в Казначействі

1. Основні задачі, структура та інформаційні зв'язки Казначейства

Державне казначейство України (ДКУ) засновано в 1995 році для здійснення управління виконанням державного бюджету, моніторингу та контролю над оборотом державних фінансових ресурсів та активів. З часом функції Казначейства розширюються в напрямку обслуговування операцій місцевих бюджетів,   позабюджетних   фондів   тощо.   Сьогодні   Державне   казначейство України має двояку функцію - з одного боку воно є спеціалізованим банком, який обслуговує державні підприємства та організації, веде їх рахунки та проводить платежі , з іншого боку – воно схоже на централізовану бухгалтерію, котра веде частину обліку бюджетних коштів в розрізі їх розпорядників.

ДКУ організовано у відповідності з адміністративно-територіальним устроєм України.  Казначейство включає центральний орган Державного казначейства України (ЦОДКУ), 27 обласних і прирівняних до них управлінь Державного казначейства (ОУДК), 690 районних відділень Державного казначейства (РВДК). Діють ці органи Казначейства згідно Указу Президента України № 335 від 24.04.95р. "Про Державне казначейство України" та Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 31.07.95р. "Питання Державного казначейства".

Державне казначейство України виконує такі основні функції:

  •  організовує  виконання  державного   бюджету   України;   
  •  здійснює  управління наявними  коштами державного бюджету, у тому числі в іноземній валюті,  коштами державних  позабюджетних фондів   та  позабюджетними  коштами  установ  і  організацій,  що утримуються  за  рахунок    державного   бюджету;
  •  веде облік касового виконання державного бюджету,  складає звітність про стан виконання державного та зведеного бюджетів;
  •  здійснює  управління  державним  внутрішнім  та  зовнішнім боргом відповідно до чинного законодавства;
  •  розподіляє  між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим,  областей,  міст Києва і Севастополя відрахування від загальнодержавних податків,  зборів і обов`язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України;
  •  здійснює контроль за надходженням і  використанням  коштів державних позабюджетних фондів.

Відповідно до завдань, покладених на Державне казначейство, його центральний апарат виконує такі функції:

  1.  організовує  та  здійснює  виконання  державного  бюджету, виходячи з принципу єдиного казначейського рахунку;
  2.  здійснює  керівництво  територіальними органами Державного казначейства;
  3.  розробляє  та  затверджує нормативно-методичні документи з питань бухгалтерського обліку,  звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів;
  4.  веде  зведені  реєстри  розпорядників  коштів   державного бюджету,  України,  державних  позабюджетних фондів, позабюджетних рахунків територіальних органів Державного казначейства в  установах  банків
  5.  здійснює  управління  доходами  і   видатками   державного бюджету,  проводить операції з наявними бюджетними коштами, в тому числі в іноземній валюті,  в  межах  розпису  доходів  і  видатків державного бюджету;
  6.  здійснює   за  дорученням  Кабінету  Міністрів  України  і Мінфіну операції з іншими коштами,  що перебувають у розпорядженні Уряду України;
  7.  здійснює прогнозування і касове планування коштів   державного   бюджету,   визначає   на   основі    чинного законодавства   розміри   їх   поточного   використання   у  межах затверджених на відповідний період видатків ;
  8.  доводить до головних розпорядників коштів і територіальних органів Державного казначейства обсяги асигнувань,  що виділяються з державного бюджету;
  9.  веде зведений облік руху коштів державного бюджету на рахунках Державного казначейства;
  10.  організовує та  здійснює  збирання,  зведення  та  аналіз фінансової  звітності  про  стан виконання державного та зведеного бюджетів,  подає зазначену звітність Верховній Раді України, Уряду України та Мінфіну ;
  11.  здійснює   разом   з   Національним   банком  і  Мінфіном управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом та проводить їх обслуговування відповідно до чинного законодавства;
  12.  подає  Мінфіну  в  разі потреби пропозиції про скорочення видатків державного бюджету;
  13.  розробляє   і    затверджує    нормативно-методичні    та інструктивні документи з питань бухгалтерського обліку,  звітності та організації виконання бюджетів усіх рівнів;
  14.  організовує   роботу  територіальних  органів  Державного казначейства,  пов'язану  з  дотриманням   чинного   законодавства України  з  питань  виконання  державного бюджету,  надходження та використання коштів державних позабюджетних фондів;
  15.  проводить   ревізії   діяльності  територіальних  органів Державного казначейства;
  16.  установлює зв`язки з міжнародними  фінансово-банківськими установами,  а  також з казначействами інших країн,  вивчає досвід організації  їх  діяльності   та   готує   пропозиції   про   його використання в Україні.

     Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим,  областях,  містах Києві та Севастополі,  містах з  районним поділом   в   межах   відповідної  території  здійснюють  функції, передбачені ДКУ крім пунктів 5, 6,  11- 13, 16.

     Відділення  Державного  казначейства  у  районах здійснюють:

  •  виконання  відповідних  показників  державного бюджету   та  контроль  за  надходженням,  рухом  і  використанням державних  позабюджетних фондів, позабюджетних коштів у частині, що визначається центральним органом Державного казначейства;
  •  облік   розпорядників  коштів,  яким  виділяються асигнування  з  державного  бюджету  та  державних   позабюджетних фондів,  позабюджетних  коштів
  •  прогнозування  та  касове  планування  коштів державного бюджету;
  •  розподіл   між   державним   бюджетом   та   бюджетами Автономної  Республіки  Крим,  областей,  міст Києва і Севастополя відрахування від загальнодержавних податків, зборів і обов`язкових платежів за нормативами,  затвердженими Верховною Радою України, а також перераховують місцевим бюджетам належні їм суми  коштів  від зазначених відрахувань;
  •  за  поданням  державних  податкових  інспекцій повертають за  рахунок  державного  бюджету  зайво  сплачених  або стягнених податків, зборів та обов`язкових платежів;
  •  бухгалтерський облік руху коштів державного бюджету за рахунками відділень Державного казначейства;
  •  збирають,  контролюють,   зводять   та   подають вищестоящим  органам  Державного казначейства фінансової звітності про  стан  виконання  показників  державного  бюджету  відповідним регіоном;
  •  готують  і   подають   вищестоящим   органам   Державного казначейства  у  разі  потреби  пропозиції про скорочення видатків державного бюджету;
  •  розглядають    заяви,    пропозиції,   скарги   громадян, підприємств,  установ та організацій з питань,  що належать до  їх компетенції.

Для ефективного функціонування органів Державного казначейства, підвищення дисципліни виконання всіх бюджетів створена автоматизована система Казначейства (АСК). 

АСК побудована як корпоративна інформаційна система з територіально-розподіленою базою даних. У результаті її впровадження сформований єдиний інформаційних простір у рамках системи Державного казначейства, що забезпечує прозорий доступ до розподілених даних і джерел інформації, включаючи обмін даними з зовнішніми інформаційними системами організацій, що взаємодіють із Казначейством.

АСК масштабована як по вертикалі, так і по горизонталі. По вертикалі структура АСК включає три рівні:

районний,

обласний  державний.

Для передачі інформації між рівнями система забезпечена прикладними серверами передачі повідомлень. Ці сервери складають основу всіх телекомунікацій в системі і використовуються не тільки для передачі електронної пошти, але і для інтеграції всієї інформаційної системи.

Передача електронних повідомлень забезпечує користувачам системи можливість одержувати інформацію з ряду джерел, автоматичний обмін інформацією і зберігати, фільтрувати й обробляти інформацію локально або в мережі.

На кожному рівні в АСК створена система підтримки прийняття рішень, яка являє собою відокремлену інформаційну систему, побудовану на базі дворівневої моделі "клієнт-сервер".

Вона охоплює наступні компоненти клієнтських додатків:

  •  управління бюджетними призначеннями та асигнуваннями,
  •  управління доходами (надходженнями),
  •  управління грошовими коштами,
  •  управління видатками (оплати рахунків),
  •  управління боргами,
  •  облік, аналіз і звітність.

У межах названих підсистем визначені функції, які автоматизуються. Ці функції закріплюються за конкретними виконавцями і виводяться в меню на конкретне АРМ.

Концепція функціонування автоматизованої системи Казначейства реалізується на базі платформи розподілених компонентів, що підтримує багаторівневу архітектуру "клієнт-сервер". При цьому частина інформації може зберігається безпосередньо в сховищі даних центральних органів ДКУ, а інша - у БД регіональних структур та інших державних організаціях. Одночасно з веденням сховища даних система підтримує сучасні - ОLАР-технології, що забезпечують попереднє опрацювання даних сховища і надають потужні і гнучкі інструменти формування і виконання запитів до даних сховища й аналітичного подання результатів у режимі реального часу.

Основна задача сховищ даних передбачає збереження великих обсягів даних, що використовуються для аналізу, керування і планування бюджетної політики держави.

Система повинна надавати можливість гнучкого підходу до оброблення інформації на всіх рівнях системи від рішення задач стратегічного планування бюджету на центральному рівні до рішення управлінських задач на рівні району. Для окремих задач оперативного пошуку, одержання, уявлення і модифікації даних у системі повинно передбачатися використання Web-технологій.

2. Функціонер забезпечення автоматизованої системи Казначейства.

Автоматизація функцій Казначейства здійснюється в межах функціональних підрозділів на основі програмно-технічних комплексів, баз даних та сховищ даних, які доступні користувачам на кожному рівні, на кожному робочому місці. Перелік функціональних підсистем є єдиним для всіх рівнів ієрархії ІС Казначейства. Деякі підсистеми охоплюють відповідні функції Казначейства по всій вертикалі, а інші автоматизують управління бюджетним процесом тільки на одному рівні. Цю структурну та ряд функціональних вимог до ІС Казначейства доцільно розглянути в межах кожної функціональної підсистеми.

Підсистема управління доходами. У  процесі  виконання  державного  бюджету  за  доходами органи Державного казначейства України (ДКУ) здійснюють такі функції:

  •  установлюють порядок   відкриття  та  відкривають  рахунки  в управліннях  ДКУ   для   зарахування податків  і  зборів  (обов'язкових  платежів)  до  бюджетів  та до державних цільових фондів (надалі - платежі);
  •  ведуть бухгалтерський  облік  доходів  бюджету  відповідно до Плану рахунків  бухгалтерського  обліку  виконання  державного  та місцевих  бюджетів,  затвердженого наказом Державного казначейства України  від  28  листопада  2000  року  N  119 ( v0119506-00 ), у розрізі кодів бюджетної класифікації доходів і типів операцій;
  •  здійснюють розподіл платежів до державного бюджету відповідно до   нормативів  відрахувань,  затверджених  законом  України  про Державний бюджет України на відповідний рік,  та перераховують  за належністю розподілені кошти;  
  •  здійснюють розподіл у  розмірах,  визначених  законодавством, інших   платежів,   що  зараховуються  до  державного  бюджету, та перераховують за належністю розподілені кошти;
  •  готують розрахункові   документи   і   проводять   повернення надмірно або помилково сплачених платежів до бюджету  на  підставі висновків органів  державної  податкової  служби,  рішень  судових органів,  інших органів, що здійснюють контроль за нарахуванням та сплатою платежів тощо;
  •  здійснюють відшкодування   податку   на  додану  вартість  на підставі висновків органів державної податкової служби  та  рішень судових органів;
  •  складають щоденну, періодичну  та річну звітність за доходами відповідно  до  кодів бюджетної класифікації доходів та подають її відповідним  органам,  що  здійснюють  контроль за нарахуванням та сплатою платежів до бюджету та державних цільових фондів.

    Рахунки  для  зарахування  платежів   відкриваються в обласних  управліннях  Державного  казначейства.  Зазначені рахунки відкриваються відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку  операцій  по  виконанню бюджетів  в системі Державного казначейства України,  затверджених наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року N 119 ( v0119506-00 ).

    Платники податків сплачують  платежі  до  бюджету  через установи   банків,  у  яких  вони  обслуговуються.  Банк  платника перераховує грошові кошти через СЕП НБУ  на  рахунки,  відкриті  в обласному  управлінні  Державного  казначейства  України в розрізі районів та кодів бюджетної класифікації доходів.

    Операції  з  обробки  платежів  повинні  здійснюватись у такій послідовності:     повернення надмірно та/або помилково зарахованих коштів; відшкодування платникам податку на додану вартість;     розподіл платежів  до  бюджету за нормативами,  установленими законодавчими актами;     відрахування дотацій місцевим бюджетам.

    Перерахування коштів до ДКУ (центральний   рівень)   та  складання  щоденної  форми  "Звіт про виконання  державного  бюджету  за   доходами"   здійснюються   за регламентом,   встановленим  ДКУ за погодженням з Національним банком України.      Регламент обробки   платежів   до   бюджету,  а  саме  термін перерахування  коштів  з  обласного  рівня  на  центральний,  може змінюватись за рішенням Державного казначейства України.

 У відповідності зі схемою надходження бюджетних коштів, показаною на рис. 1, визначені функціональні вимоги до підсистеми управління доходами. Вони зводяться до підтримки комп'ютерних технологій збору і оброблення інформації про надходження коштів на єдиний рахунок в Обласному управлінні ДКУ, концентрації їх на державному рівні і, саме основне, доведення до відповідних структурних підрозділів даних про надходження коштів до бюджету чи спеціальних фондів за день, за певний період, а також визначення прогнозів по доходам. Дані про доходи заносяться в базу даних у відповідності з планом рахунків. При цьому вхідні повідомлення включають: код бюджетної класифікації доходів; період часу; код території згідно СПАТО; код органів ДПА по збиранню доходів згідно СПАДУ; номер і дату документа, що підтверджує надходження доходів; дату надходження коштів.

Звітність про касове виконання бюджету районне відділення Казначейства формує і передає за встановленою формою в районний фінансовий відділ і в обласне управління Державного казначейства, які в свою чергу узагальнюють показники і передають зведення в ДКУ. На кожному рівні проводиться аналіз цих зведених показників, виявляється динаміка їх змін та готуються пропозиції щодо зміни регламентів платежів.

Підсистема формування єдиної бази даних про мережу розпорядників бюджетних коштів  функціонує на центральному (ДКУ), обласному (ОУДК) та районному(РВДК) рівнях.


                                                                                                                                                                             

  Специфікація (етапи документообігу)

  1.  Платіжний документ про оплату податку
  2.  Перерахування коштів на рахунки обласного управління Державного казначейства (ОУДК) за видами доходів
  3.  Перерахування доходів, що не розподіляються, на рахунки ДКУ в автоматичному режимі
  4.  Виписка про рух коштів на рахунках ОУДК
  5.  Розщеплення податків і формування платіжних доручень
  6.  Зарахування коштів на рахунки обласного фінансового управління (ОФУ) згідно розподілу
  7.  Зарахування коштів до державного бюджету згідно розподілу
  8.  Реєстр податків у розрізі РВДК, РДПІ та платників податків
  9.  Щоденний звіт про доходи
  10.  Виписка про рух коштів на рахунках ЦОДКУ
  11.  Реєстр податків у розрізі платників податків
  12.  Висновки про повернення податків та зміни
  13.  Зведення про повернення податків та змін. Платіжні доручення на повернення податків, відшкодування ПДВ.

Рис. 1. Інформаційна модель казначейської системи виконання доходної частини державного бюджету.


Засобами програмно-технічних комплексів здійснюються такі процеси формування мережі розпорядників бюджетних коштів:

  1.  Не пізніше ніж за 15 днів до початку бюджетного року головні розпорядники коштів (ГРК) подають Державному казначейству України на паперових та електронних носіях підготовлену мережу;
  2.  Державне казначейство узагальнює отриману інформацію та доводить її на електронних носіях до управлінь Державного казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі;
  3.  Розпорядники коштів ІІ ступеня (РК) подають управлінням на паперових та електронних носіях дані про мережу розпорядників коштів ІІІ ступеня та одержувачів у територіальному розрізі. Управління звіряють отримані дані з інформацією, що надійшла від Державного казначейства, узагальнюють отримані дані, групують за територіями (місто, район) та доводять на електронних носіях до відповідних відділень Державного казначейства;
  4.  обласні управління ДКУ звіряють отримані дані з інформацією, що надійшла від Державного казначейства, узагальнюють отримані дані, групують за територіями (місто, район) та доводять на електронних носіях до відповідних відділень Державного казначейства;
  5.  ОУДК передають на електронних носіях узагальнені дані про мережу розпорядників коштів ІІІ ступеня та одержувачів до Державного казначейства України, яке створює єдину базу даних про мережу розпорядників бюджетних коштів та оперативно її підтримує.

Підсистема затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету  функціонує на центральному, обласному та районному рівнях.

Засобами програмно-технічних комплексів здійснюються такі процеси формування мережі розпорядників бюджетних коштів:

  1.  Міністерство фінансів України (МФУ) у визначений термін направляє на паперових та електронних носіях затверджений річний розпис призначень державного бюджету та розпис асигнувань загального фонду державного бюджету Державному казначейству України, яке реєструє та відображає дані на відповідних рахунках бухгалтерського обліку;
  2.  Державне казначейство України протягом трьох робочих днів доводить витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань загального фонду державного бюджету до головних розпорядників коштів, що є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів доходів і видатків та планів асигнувань. Установи та організації вищого рівня затверджують кошториси доходів та видатків і плани асигнувань своїм підвідомчим установам;
  3.  Головні розпорядники коштів (ГРК) протягом трьох робочих днів після отримання витягу з розпису бюджету відповідно до мережі подають Державному казначейству України розподіл показників зведених кошторисів доходів і видатків та розподіл показників зведених планів асигнувань із загального фонду бюджету в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня за територіями на паперових та електронних носіях;
  4.  Державне казначейство України протягом трьох робочих днів узагальнює одержані дані, формує річний розпис призначень державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету за територіями в розрізі розпорядників коштів нижчого рівня для кожного управління Державного казначейства. Указані документи доводяться до управлінь  на паперових та електронних носіях;
  5.  Протягом трьох робочих днів витяги з річного розпису призначень державного бюджету та помісячного розпису асигнувань за територіями доводяться до розпорядників коштів (РК), які обслуговуються в управлінні;
  6.   Розпорядники коштів ІІ ступеня протягом трьох робочих днів подають розподіл показників зведених кошторисів та планів асигнувань у розрізі розпорядників коштів бюджету нижчого рівня відповідному управлінню. Зазначені документи звіряються з даними казначейського обліку. Розпорядники коштів усіх рівнів протягом двох робочих днів після отримання витягу з розпису подають затверджені кошториси доходів та видатків і плани асигнувань відповідним органам Державного казначейства, де вони звіряють з даними казначейського обліку.

До кошторису додається зведення показників спеціального фонду на відповідний рік. Доведені обсяги бюджетних призначень є підставою для прийняття розпорядниками коштів бюджету зобов’язань на здійснення видатків або платежів Державного бюджету України.

Підсистема здійснення видатків у процесі виконання бюджету (рис.2) функціонує на центральному, обласному та районному рівнях.

  1.  Державне казначейство України щоденно, з урахуванням наявних коштів, готує розпорядження про виділення коштів у розрізі головних розпорядників коштів(ГРК). ГРК відкриваються зведені особові рахунки або особові рахунки для зарахування виділених коштів.  Кошти, виділені відповідно до розпорядження, зараховуються на зазначені рахунки. При цьому кошти, зараховані на зведені особові рахунки на підставі розподілу головного розпорядника коштів, зараховуються на відповідні особові рахунки. Після чого, згідно з розподілом коштів розпорядника ІІ ступеня, ці кошти зараховуються на відповідні реєстраційні рахунки;
  2.  Виписка з особового рахунку або зведеного особового рахунку  надається головному розпоряднику коштів;
  3.  На підставі виписки головний розпорядник протягом одного робочого дня готує розподіл коштів та платіжне доручення на перерахування коштів;
  4.  Перевірені розподіли коштів групуються за територіями, після чого складаються реєстри на здійснення видатків. На підставі розподілу коштів та реєстрів на здійснення видатків складається розпорядження на перерахування коштів;
  5.  На підставі розпорядження про перерахування коштів складається платіжне доручення на переказ коштів державного бюджету. Реєстри на здійснення видатків передаються засобами телекомунікаційного зв’язку відповідним управлінням Державного казначейства;
  6.  Відповідно до отриманих реєстрів та наявних коштів управління зараховує кошти на особові рахунки розпорядників ІІ ступеня для подальшого їх розподілу (для зарахування на реєстраційні рахунки самого розпорядника коштів або зарахування на реєстраційні рахунки розпорядника коштів ІІІ ступеня, або безпосередньо на реєстраційні рахунки одержувачів);
  7.  Орган Державного казначейства надає клієнтам (одержувачам коштів – ОК) виписки з рахунків за результатами попереднього операційного дня або за запитом клієнта;
  8.  Розпорядники коштів ІІ ступеня протягом одного робочого дня після отримання виписок з особових рахунків, що підтверджують зарахування коштів, готують розподіл коштів та платіжне доручення на перерахування коштів.

                                                                                                                                                                                                                 

Рис. 4. Схема здійснення видатків в процесі виконання бюджету

3. Інформаційне забезпечення органів Казначейства

Однією з умов підвищення ефективності роботи казначейських органів є створення перспективної і ефективної системи їхнього інформаційного забезпечення на всіх рівнях. В основу створення такого інформаційного забезпечення покладена розробка інформаційної бази для кожного рівня Казначейства, де створена локальна система обробки даних. Інформаційна база (ІБ) в цілому визначена як така, що включає позасистемну і внутрішньо системну частини.

Позасистемна ІБ - сукупність вхідних і вихідних повідомлень, які входять і виходять із інформаційного комплексу відповідного рівня системи Казначейства. Одне і те повідомлення може бути, наприклад для РВДК вихідним, а для ОУДК -вхідним. Але в системі Казначейства є вхідні повідомлення, які надходять від інших державних структур, наприклад від НБУ, і є такі, які передаються в інші державні структури, наприклад в Міністерство фінансів. Усі ці повідомлення

казначейської системи можуть  бути у вигляді  паперових документів або  в електронній формі. За діючою класифікацією вони поділяються на п'ять груп.

Перша група - бюджетні документи. Видання та використання цих документів регламентується Міністерством фінансів. Бюджетні дані занесені в таких документах:

  1.  Закон про бюджет після схвалення Парламентом надсилається до Державного
    казначейства Міністерством фінансів і зберігається в електронній формі в
    ЦОДКУ, обласних управліннях і районних відділах ДКУ;
  2.  Бюджетні зміни - поправки до Закону про бюджет схвалюються Парламентом
    декілька разів на рік і надсилаються органами Державного казначейства по тим
    же каналам, що і бюджетні документи;
  3.  Місячні витратні ліміти - це максимальні суми, які розпорядник коштів може
    використовувати протягом певного місяця. Витратні ліміти також доводяться
    до всіх органів Казначейства;
  4.  Запити   на   зміни   бюджетних   лімітів   -   це   документи,   які   складають
    розпорядники коштів і надсилають їх до Державного казначейства;
  5.  Асигнування   -   документ,   який   видається   Міністерством   фінансів   та   є підставою для надання коштів Казначейством при їх наявності.

Друга група - дані щодо видатків, що заносяться в такі документи:

1. Заявка на закупку та інші платіжні операції подають розпорядники коштів на
основі  своїх  витратних лімітів  згідно  з  асигнуваннями,  які  видані  їхнім
міністерствам та зберігаються на державному і обласному рівнях Казначейства;

2. Розпорядження   на  здійснення   видатків,   які   надсилається   Міністерством фінансів в органи Казначейства як дозвіл на використання розпорядником
бюджетних коштів;

  1.  Запит на оплату, що складається розпорядником бюджетних коштів на основі
    рахунків-фактур, наданих постачальниками. Рахунки-фактури після перевірки
    розпорядником коштів надаються постачальником для оплати;
  2.  Запит на здійснення платежу, який надсилається Районним відділенням ДКУ до Обласного управління казначейства у кожному випадку, коли необхідне затвердження запиту на платіж. Зберігається в районних та обласних органах Казначейства;

5. Платіжні доручення, котрі надсилають Обласні управління ДКУ та ЦОДКУ до відповідного управління Національного банку України та схвалюють таким чином здійснення платежу. Зазначені платежі можуть здійснюватись на користь постачальників, на забезпечення певних товарів, а також для здійснення інших видатків, таких як виплата заробітної плати, тощо. Платіжні доручення складаються Районним відділенням ДКУ.

Третя група - дані про надходження, що зафіксовані в таких документах:

  1.  Податкові форми - відповідні документи (декларації), що періодично надають платникам згідно з законодавством з метою оцінки податкових зобов'язань платника.   Для   розрахунку   даних   про   обсяги   податкових   надходжень, ураховують наступні види податків: прибутковий податок, податок на прибуток підприємств, ПДВ, податок на майно; автотранспортні збори, податок на землю, податок на дохід від цінних операцій з паперами, державне мито, інші податки. Копії податкових форм надаються платникам податків до підрозділів ДШ,  які  надсилають  копії цих документів  до  Районних  відділень  ДКУ. Податкові форми подають протягом року;
  2.  Банківські виписки, які регулярно надходять до Районних відділень ДКУ. Виписки з рахунку використовують для підтвердження виконання платежів, що занесені на рахунки о УДК або ДКУ;
  3.  Документи про повернення сум податків. Підрозділи ДПА можуть корегувати
    сплачені суми податків внаслідок здійснення перевірок, сплати надлишкових
    платежів, тощо, шляхом надання запиту про повернення суми податку до
    відповідного  РВДК для її повернення платнику податку.  Зберігаються ці
    документи в районних та обласних відділеннях ДКУ.

Четверта група - дані про платежі. Цей вид даних заноситься в службовий запит на оплату, запит на виконання платежу, платіжне доручення, банківські виписки. Ці виписки використовують для підтвердження виконання платежу (депонування) на рахунки ЦОДКУ або обласних управлінь ДКУ. Обласні управління ДКУ, в свою чергу, забезпечують підтвердження по кожному наданому запиту про виконання платежу.

П'ята група - звітні дані. Зазначені дані та документи, в яких вони зафіксовані, є частиною процесу виконання бюджету. До звітних даних відносять будь-яку інформацію, що є результатом агрегування вихідних даних і може формуватись та передаватись за рівнями ДКУ. До таких даних відносяться:

  1.  Різноманітні звіти бюджетних установ про виконання бюджетів, звіти
    про кредиторську заборгованість, баланси бюджетних установ тощо. Ці
    документи подаються бюджетними установами в РВДК, УДК та ДКУ,
    де зберігаються 10 років.
  2.  Оперативні звіти, що використовуються для управління грошовими
    коштами та здійснення оперативного контролю за виконанням бюджетів, що
    генеруються в РВДК, УДК та ДКУ.
  3.  Звіти про виконання місцевих бюджетів складають РВДК щомісячно і
    подають їх до УДК та до інших структур Державної адміністрації.

    Перелік документів, які формує автоматизована система казначейства, наведений у додатку 3.

Для успішного функціонування автоматизованої системи Казначейства в ній виділяється підсистема управління документами і документообігом. Ця підсистема повинна забезпечити:

виконання всього комплексу інформаційно-технологічних процесів збору,
оброблення, передачі, маршрутизації, архівування і пошуку документів;

можливість   роботи   всіх   підсистем   на   основі   підсистеми   управління
документами і документообігом;

прозорий інтерфейс із зовнішніми системами, наприклад Міністерством
фінансів, НБУ та іншими.

Внутрішня ІБ Казначейства включає сукупність текстових і структурованих файлів, які підтримуються в центральних та локальних БД.

Центральні БД організовані в системі Казначейства на районному, обласному та державному рівнях, а локальні БД створюються на функціональних АРМ. В центральних БД зберігаються файли нормативно-довідкової інформації (НДІ), файли оперативної інформації та архівні БД, а в локальних БД містяться файли НДІ і файли оперативних даних.

Нормативно-довідкова інформація - це законодавчі і нормативні акти та загальнодержавні класифікатори і галузеві довідники. Законодавчі і нормативні акти занесені в базу у вигляді текстових файлів. До них відносяться: указ Президента України № 335 від 27.04.95 року "Про Державне казначейство України", постанова Кабінету Міністрів України № 590 від 31.07.95 року "Питання державного Казначейства", Закон України "Про державний бюджет на відповідний рік" (відповідний - поточний і дев'ять попередніх років), наказ Міністерства фінансів "Про запровадження нової бюджетної класифікації України", накази і розпорядження Головного управління Державного казначейства та інші. Вище наведені нормативні акти прямої дії. На основі них і бюджетної резолюції виділяються нормативні показники, які заносяться в окремий структурований файл і застосовуються спеціалістами-користувачами в розрахунках. Файли НДІ доводяться до користувачів централізовано - з верхнього рівня інформаційної системи Казначейства до нижнього, від центральних до локальних баз даних. Крім наведеної НДІ в Казначействі використовуються інші Закони України, постанови Кабінету Міністрів України, другі нормативні документи.

У системі Казначейства підтримуються на всіх рівнях ті ж загальнодержавні класифікатори, що і в органах Міністерства фінансів. До них відносяться: класифікатор об'єктів адміністративно-територіального устрою України (КОАТУ), український державний класифікатор управлінських документів (УДКУД), класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД), класифікатор валют (КВ), класифікатор нормативних документів (КНД), класифікатор організаційно-правових форм господарювання (КОПФГ), єдиний державний реєстр підприємств і організацій України (ЄДРПОУ). Повнота цих класифікаторів

для кожного рівня, а тим більше для кожного функціонального АРМ, обмежується необхідністю тих чи інших позицій, наприклад із ЄДРПОУ для інформаційної системи РВДКУ взяті коди тільки тих підприємств і організацій, які зареєстровані в даному районі.

Галузеві довідники розробляються і підтримуються спеціалістами автоматизованої системи ДКУ як на центральному, так і на локальному рівнях. До таких довідників відносяться: довідник бюджетної класифікації, довідник рахунків, довідник регіонів, довідник організаційної структури ДКУ та інші. Крім загальносистемних, створюються локальні довідники у відповідному районі, чи на окремому АРМ.

Файли оперативної інформації організовуються децентралізовано - знизу у верх системи, від функціонального АРМ до центральної БД, а після зведення, але не завжди, інформація передається на верхній рівень. Ці файли створюються на основі вхідних повідомлень, які описані вище. Вони формуються в межах функціональних підсистем та відображають таку інформацію: територіальне розташування мережі установ, яким виділяються кошти, розпис видатків державного бюджету по територіях, обсяги асигнувань, ліміти, розпис доходів та видатків, розпорядження на перерахування коштів - видатків державного бюджету (платіжних доручень), виписки з банківських рахунків тощо. Структура названих файлів визначається на практиці проектною документацією.

Архівні БД формують і підтримують на серверах кожного рівня ієрархії системи Казначейства. В ці БД заносять регулярно звітні файли та файли оперативної інформації, які сформовані на основі вхідних повідомлень. По кожному вхідному повідомленню проектними документами автоматизованої системи Казначейства визначені терміни зберігання файлів, які складають від 3 до 10 років.

Для формування і підтримки даних в АСК організоване сховище повідомлень, депозитарій, сховище документів, головна книга, багатомірне

сховище, каталог, а також системи пошуку інформації. З цією метою встановлюються такі розподілені сервери додатків: сервер шлюзів повідомлень, сервер управління системою, сервер безпеки, сервер потоків, фінансові сервери, сервер ОLАР та звітів, сервер додатків Інтернету тощо.

4. Розрахункова палата (РП) в Казначействі

Розрахункова палата (РП) в Казначействі є самостійним структурним підрозділом Управління Державного казначейства. У своїй діяльності РП керується діючим законодавством України, наказами та розпорядженнями Державного казначейства України і його Управління інформаційних технологій, рішеннями правління НБУ. Казначейство працює в СЕП НБУ за четвертою моделлю. Основними завданнями РП Казначейства є:

проведення розрахунків для виконання державного та місцевих бюджетів по
доходній та видатковій їх частинах СЕП НБУ;

забезпечення шлюзу Казначейства з СЕП НБУ;

надання   інформаційних   послуг   учасникам   внутрішньо   системних   та
міжбанківських розрахунків про стан рахунків та хід виконання платіжних
операцій;

забезпечення функціонування інформаційно-пошукової системи (ІПС) про
виконання платіжних операцій;

щоденне відображення підсумкових платіжних балансів РВДКУ, учасників
внутрішньо системних та міжбанківських розрахунків на їх коррахунках;

забезпечення     керівництва     всіх     рівнів     Казначейства     оперативною
інформацією про стан внутрішньо системних і міжбанківських розрахунків в
даному   регіоні   для   прийняття   оперативних   рішень   про   перерозподіл
бюджетних коштів;

забезпечення захисту електронних платіжних документів.

В процесі функціонування Казначейська платіжна система повинна забезпечити :

щоденне визначення підсумків кореспондентських рахунків районних відділень Державного казначейства та розрахунків по технічних кореспондентських рахунках розрахункової палати ОУДК з відображенням їх на кореспондентських рахунках, які відкриті в ОПЕРу Обласного управління НБУ;

надання   інформаційних   послуг   районним   відділенням   Державного казначейства регіону з питань виконання розрахунків, поточного  стану рахунків та наявності вільних коштів;

Обласне     управління     Державного     казначейства     та     Управління інформаційних      технологій      Державного      казначейства      України оперативною,    обліковою    і    статистичною    інформацією    про    стан розрахунків та платіжного обороту в регіоні в цілому;

разом   з   відділом   комп'ютеризації   інформування   служби   захисту інформації Державного казначейства України, Управління інформаційних технологій Державного казначейства України, НБУ та ЦРП про випадки спроб   несанкціонованого   доступу   до   внутрісистемних   платежів   та платежів СЕП в регіоні.

145


ДКУ

ОУДК

ДПІ

РВДК

Платник податків

Банк платника

СЕП НБУ

3, 7, 10

9

1

2

4

5,6

13

8

12

11

ДКУ

ОУДК, РВДК

ГРК

ОК

РК

8

7

3

2

5

1

4

6

7


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

27407. Процесс работы над художественным произведением 105 KB
  Первичное знакомство и анализ содержания произведения в единстве с его художественными особенностями. Во время чтения учителя книги у детей закрыты их внимание полностью направлено на слушание произведения и сопереживание учителючтецу. В этом случае учитель для своего чтения выбирает: диалоги; описательные отрывки; начало произведения; заключительные строки произведения концовку. Однако прибегая к этому приему учитель должен иметь в виду ряд обстоятельств: не следует использовать грамзапись если произведение совершенно...
27408. Методика изучения сезонных изменений в природе 23.5 KB
  важны уроки обобщения – ставят всё по местам = проведение сложных сравнений обощающего характера углубляет расширяет кругозор восприятие природы как целого Помогают: дидактич схемы – наглядно показывают связи таблицы эстетика – рассматривание художественных произведений: картин стихов музыкальных произведений Чайковский – времена года Пример – урок Осенние явления природы: беседа о состоянии неживой природы высота Солнца световой день t небо влажность почему произошли изменения – анализ содержания установление...
27409. Значение уроков технологии, изобразительного искусства, музыки в системе начального общего образования 39.5 KB
  Источниками полноценного развития ребенка выступают два вида деятельности освоение прошлого опыта человечества за счет приобщения к современной культуре. самостоятельно реализация своих возможностей благодаря творческой деятельности способствует проявлению самодеятельности самореализации воплощению собственных идей. В творческой деятельности решаются поисковотворческие задачи с целью развить способности ребенка. под способностями понимаются индивидуально –психологические и двигательные особенности индивида Способность к...
27410. Формирование регулятивных универсальных учебных действий у младших школьников на уроках технологии 31.5 KB
  Регулятивные УУД обеспечивают обучающимся организацию своей учебной деятельности: целеполагание что известно и неизвестно; планирование определение последовательности промежуточных целей с учётом конечного результата; составление плана и последовательности действий; прогнозирование предвосхищение результата и уровня усвоения знаний его временных характеристик; контроль в форме сличения способа действия и его результата с заданным эталоном; коррекция; оценка; саморегуляция. Специфика технологии: ...
27411. Формирование познавательных универсальных учебных действий у младших школьников на уроках технологии 25.5 KB
  Познавательные УУД: общеучебные логические постановка и решение проблемы.Общеучебные: самостоятельное выделение и формулирование познавательной цели; поиск и выделение необходимой информации структурирование знаний; выбор наиболее эффективных способов решения задач в рефлексия способов и условий действия контроль и оценка процесса и результатов деятельности;формы уд для формирования ууд: учебное сотрудничество творческая проектная учебноисследовательская деятельность контрольнооценочн и рефлексивная Д Познават общеучебные ууд...
27412. Формирование коммуникативных универсальных учебных действий у младших школьников на уроках технологии 26.5 KB
  Коммуникативные УУД: ‒ планирование учебного сотрудничества с учителем и сверстниками определение цели функций участников способов взаимодействия; ‒ постановка вопросов инициативное сотрудничество в поиске и сборе информации; ‒ разрешение конфликтов выявление идентификация проблемы поиск и оценка альтернативных способов разрешения конфликта принятие решения и его реализация; ‒ управление поведением партнёра контроль коррекция оценка его действий; ‒ умение с полно и точно выражать мысли в соответствии с...
27413. Сравнительная характеристика современных программ и учебно-методических комплектов по технологии для начальной школы с учетом требований ФГОС НОО 32 KB
  УМК Перспективная начальная школа практикоориентированная направленность содержания обучения; применение знаний полученных при изучении других образовательных областей и тематические пересечения с образовательными предметами для решения технических и техно логических задач применение полученного опыта практической деятельности для выполнения домашних трудовых обязанностей. УМК Гармония; УМК Классическая начальная школа; Учебники из серии Маленький мастер Издательство АСТПРЕСС ШКОЛА; учебники образовательной системы Школа...
27414. Формирование культуры труда у младших школьников на уроках технологии 29 KB
  КУЛЬТУРА ТРУДА комплексная качественная характеристика состояния труда. Включает рациональную организацию труда благоприятные условия труда использование передовых технологий высокий профессионализм работника партнерские отношения между участниками совместного труда. способствует: сохранению здоровья работника; развитию чувства удовлетворенности трудом хорошего настроения интереса и активности при выполнении работы; росту профессиональной квалификации; профессиональной и личной самореализации; освоению рациональных приемов труда новой...
27415. Конструирование и его организация на уроках технологии в начальных классах 33 KB
  Модель и моделирование техническое моделирование и конструирование на уроках технологии получают первоначальные сведения о моделях машинах знакомятся с технической терминологией производством рабочими профессиями. Конструирование по образцу предлагают образцы построек = обеспечивается прямая передача детям готовых знаний способов действий основанная на подражании. Конструирование по условиям определяют условия которым постройка должна соответствовать. начинать моделирование и конструирование следует с простейших изделий...