69362

Міжнародна електронна мережа та система електронних платежів НБУ

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Для забезпечення організації і прискорення розрахунків на міжнародному рівні в НБУ застосований Центр міждержавних розрахунків. Згідно затвердженого Положення про Центр міждержавних розрахунків його основними завданнями є: прискорення міжнародних...

Украинкский

2014-10-03

225.5 KB

2 чел.

Т е м а 12.  Міжнародна електронна мережа та система електронних платежів НБУ

1.   Проблеми організації міжбанківських  платежів.  

2.Концепція банківської інформаційної системи

3. Особливості організації інформаційного забезпечення НБУ

4. Телекомунікаційні системи Національного банку України

1.   Проблеми організації міжбанківських  платежів.  

У відповідності з Законом України “Про банки і банківську діяльність” на Національний банк України покладаються функції удосконалення операцій в іноземній валюті. Для забезпечення організації і прискорення розрахунків на міжнародному рівні в НБУ застосований  Центр міждержавних розрахунків. Згідно затвердженого Положення про Центр міждержавних розрахунків його основними завданнями є:

  •  прискорення міжнародних міжбанківських розрахунків, підвищення їх надійності і достовірності;
  •  запровадження сучасних технологій в міжнародних розрахунках;
  •  встановлення коресподентських відносин з банками України;
  •  відкриття коресподентських рахунків НБУ за кордоном;
  •  виконання розрахунково-касового обслуговування бюджетних установ і клієнтів центра;
  •  заключення угод про технологію проведення розрахунків через коресподентські рахунки НБУ;
  •  виконання міжбанківських розрахунків з банками інших країн;
  •  обслуговування коресподентських рахунків НБУ за кордоном;
  •  відкриття і введення субкореспондентських рахунків в іноземній валюті для територіальних управлінь НБУ та інші.

Коресподентський рахунок – це рахунок, на котрому відображаються розрахунки, що виконані однією банківською установою на основі заключеної кореспондентської угоди.

Платежі по кореспондентським рахункам можуть виконуватись в межах залишків коштів на рахунках, або з перевищенням залишків за рахунок наданого кредиту (овердрафта), що повинно бути обумовлено в складеній угоді.

Валютні кореспондентські рахунки відкривають в Центрі міждержавних розрахунків для комерційних банків, які мають кореспондентські відносини з НБУ. Кореспондентські відносини можуть існувати між різними типами кредитних установ, в тому числі банками із різних країн: між незалежними комерційними банками, між комерційними банками і центральним банком даної або інших країн, між центральними банками суверенних держав. На практиці банки як учасники кореспондентських відносин можуть мати декілька видів кореспондентських рахунків.

Міжнародні міжбанківські розрахунки проводяться на Україні за двома варіантами технологій: децентралізований і централізований. При децентралізованому варіанті, комерційні банки використовують такі засоби зв’язку як  S.W.I.F.T. або телекс для прямого виходу на закордонні мережі. При централізованому варіанті технологій платежі із України в адрес клієнтів, що знаходяться за кордоном, проходять на території України за схемою: підприємство – комерційний банк – ТРП – ЦРП -  S.W.I.F.T.

Мережа S.W.I.F.T. базується на чотирьохрівневій архітектурі і керується системним керуючим процесором  (System Control ProcessorSCP). У S.W.I.F.T. виділяються наступні чотири рівні:

1.Термінал користувача, що дозволяє йому підключатися до мережі. На ринку існує великий вибір терміналів підключення до S.W.I.F.T. різних виробників. Однак вони усі повинні бути сертифіковані S.W.I.F.T.

2.Територіальні процесори, призначенням яких є одержання повідомлень від користувачів з деякої обмеженої території і перевірка їх для первинного оброблення на груповому процесорі (слайс-процесорі). Вони забезпечують підтримку протоколів прикладного рівня, контроль усіх вхідних повідомлень на відповідність стандартам, здійснюють верифікацію контрольних сум, генерують користувачам повідомлення про успішність проходження фінансових повідомлень.Територіальні процесори розміщені в операційних центрах, працюють без участі людини й обладнані комп”ютерами Unisys A Series, дубльованими з метою безпеки.

3.Групові процесори (слайс-процесори), розміщені також в операційних центрах, містять по три комп’ютери А12 фірми Unisys, один із яких працює в режимі “гарячого” резерву. У слайс-процесорах здійснюється основна маршрутизація повідомлень і оброблення системних повідомлень, а також довгострокове і короткострокове архівування повідомлень, генерація системних звітів й інше.

4.Процесори  керування  системою –  це новий рівень,  введений у S.W.I.F.T. Цей архітектурний рівень не зайнятий обробленням повідомлень, а призначений винятково для керування системою.

Транспортна мережа S.W.I.F.T. – це загальносвітова мережа високошвидкісних ліній передачі даних високої ємності, що використовують комунікаційний протокол Х.25 для передачі даних між пунктом доступу до мережі й операційними центрами. Користувацькі термінали з’єднуються з транспортною мережею S.W.I.F.T. за допомогою місцевих ліній, що підведені до працюючого без участі людей пункту доступу, називаного точкою доступу S.W.I.F.T.

Забезпечення безпеки функціонування S.W.I.F.T.  У силу специфічних вимог, запропонованих до конфеденційності переданої  фінансової інформації, мережа SWIFT забезпечує високий рівень захисту повідомлень. Забезпеченню безпеки сприяє системний підхід, у рамках якого для забезпечення інтегральної безпеки системи приділяється увага всім компонентам: програмному забезпеченню, терміналам, технічній інфраструктурі, персоналу, приміщенням.

Безпека комунікацій S.W.I.F.T. забезпечується шифруванням усіх повідомлень, переданих по міжнародних лініях зв’язку, що робить їх недоступними третім особам. Повідомлення запам’ятовуються також у зашифрованому вигляді, тому і персонал не може їх прочитати без спеціального допуску.

Таким чином, економічна доцільність  використання SWIFT у системі міжбанківських відносин означає надання швидкого і зручного обміну інформацією між банками і фінансовими інститутами, розташованими  по усьому світі, більш ефективне використання коштів за рахунок прискорення проведення платежів і одержання підтверджень, збільшення продуктивності системи взаєморозрахунків, підвищення рівня банківської автоматизації.

Міжнародна система SWІFT

У 1968 р. була почата робота над проектом створення міжбанківської системи SWІFT (Socіety for Worldwіde Іnterbank Fіnancіcal Telecommunіcatіon).

На початку 70-х рр. система почала функціонувати. У 1987 р. був переборений барь-ер у 1 млн. міжбанківських операцій у день. Зараз швидкими темпами відбувається вне-дрение нової модернізованої системи SWІFT-2.

Вартість передачі одного повідомлення в системі SWІFT виявляється менше, ніж вартість його передачі по телексі.

Стандартизація типів повідомлень переданих по мережі SWІFT була виконана Міжнародним комітетом зі стандартизації. У 1974-80 р. розробка типових з-спілкувань була довершена. Наприкінці  1993 р. була додана група нових фінансових стандартів SWІFT Allіance, де визначаються інтерфейси для зв'язку з національними глобальними мережами комп'ютерів по телексі і факсу.

Застосування стандартних форматів повідомлень у рамках системи SWІFT дає наступні переваги:

" виключається можливість різної інтерпретації повідомлень відправником і по-лучателем;

" можливий повний контроль за передачею інформації на основі постійної фикса-ции транзакций у системі;

" банк-користувач системи може автоматично генерувати щоденний звіт по проведених операціях.

У цілому система SWІFT являє собою ГВС на основі комп'ютерних цен-тров, з'єднаних різними каналами зв'язку. Основні обробні компью-терные центри розташовані в США і Голландії. Ці центри зв'язані з регіональними хост-компьютерами, що встановлюються в країнах, що вступили в співтовариство SWІFT. Повідомлення від банку-відправника надходить через модем по відповідним каналах ( комутирува чинаприклад виділеним телефонним лініям) у региональ-ный хост-компьютер. Відповідальність за передачу повідомлення до регіонального хост-компьютера несе банк-відправник. У регіональному центрі системи SWІFT повідомлення перевіряються на відповідність стандартам, накопичуються, шифруються і передаються по призначенню.

У системі SWІFT застосовується багаторівнева система захисту інформації, ко-торая забезпечує гарантії схоронності і конфіденційності переданих даних. Широко використовуються криптографічні методи, що відповідають стандартам ІSO.

Говорячи про програмно-апаратну реалізацію системи SWІFT слід зазначити той факт, що всі можливі варіанти такої реалізації теж чітко стандартизовані. Як  інтерфейси різних рівнів для підключення до мережі SWІFT використовуються інтерфейси ST200, ST400 і ST500. які мають різну продуктивність і можуть бути реалізовані на основі різних комп'ютерних платформ. Основні ха-рактеристики стандартних інтерфейсів приведені в табл.

Таблиця

Стандартні інтерфейси SWІFT

Тип інтер-фейсу

Комп'ютерна платформа

Призначення й особливості

ST200

Стандартний інтерфейс. Термінали розраховані на невеликий трафик (число повідомлень -до 10 у день). Об-работка повідомлень виконується "вручну" (переносом текстових файлів у БС

ST400

ІBM RS/6000 і AS400, DEC VAX і mіcro VAX, НР90(Ю, Sun Sparkstatіon і ін.

нтегрований інтерфейс підвищеної произво-дительности. Орієнтований на автоматизовану обробку повідомлень. БС повинна мати ПО взаимодей-ствия із системою SWІFT

ST500

Інтерфейс реального часу. Реалізується автомати-зированная, цілодобова обробка повідомлень SWІFT паралельно з роботою БС.

  

2. Концепція банківської інформаційної системи

Банківська система України започаткована в березні 1991 року після прийняття Верховною Радою Закону “Про банки і банківську діяльність”. Цей Закон став правовою підставою для створення Національного банку України. У відповідності з цим Законом в Україні були закладені підвалини дворівневої банківської системи, складовими якої є Національний банк України та комерційні банки різних форм власності, в тому числі Державний експортно-імпотрний банк України та Державний ощадний банк України.

Національний банк України (НБУ) юридично і реально є центральним банком нашої країни, який діє у форватері банківської системи, котра повинна стимулювати розвиток української економіки. У своїй діяльності він керується Конституцією України, Законом України “Про Національний банк України” та іншими законодавчими актами і власними нормативними документами. НБУ є емісійним центром держави, проводить єдину державну політику в сфері грошового обігу, кредиту, валютного регулювання, створенні і зміцненні національної грошової системи, проводить міжбанківські розрахунки на базі розрахункової палати, координує діяльність банківської системи в цілому і здійснює банківський нагляд за діяльністю банків та кредитних установ, проводить їх державну реєстрацію, ліцензування банківських операцій. Він забезпечує накопичення, зберігання та здіснення операцій із золотовалютними запасами та резервами. НБУ здійснює основну функцію державного управління – касове виконання державного бюджету.

Виходячи з широкого спектру функцій НБУ, трудомісткості процесів оброблення банківської інформації, необхідності отримувати оперативно зведення про грошові потоки та здійснювати обмін інформацією на міжбанківському рівні як України, так і за її межами виникає необхідність не тільки автоматизувати функції управління НБУ, але і запроваджувати найсучасніші ком’ютерні технології для підтримки управлінських рішень. До 1993 року в Україні застосовувалась централізована обробка інформації в банках, а міжбанківські розрахунки виконувались на основі паперових документів. Існуюча до того часу технологія оброблення інформації привела до кризи банківської системи в Україні. Тому склалась необхідність в запровадженні принципово нової інформаційної технології для управління банками.

У відповідності з протокольним дорученням від 17 червня 1993 р. Верховної Ради України НБУ розробив і запровадив систему електронних платежів (СЕП). У рамках цих удосконалень в комерційних банках обов’язково запроваджувався пакет програм “Операційний день банку”(ОДБ), основними функціями якого є не тільки автоматизація обліку руху коштів на поточних рахунках, але і  підготовка звітної інформації і передача її за допомогою спеціального АРМ НБУ (АРМ-3). При цьому більшість банків пішло по шляху створення власних програмних продуктів. Ліцензування пакетів Національним банком привело до значного зменшення оригінальних розробок програмних продуктів і з часом все більша орієнтація іде на придбання ліцензованих інтегрованих пакетів ОДБ, в тому числі і підрозділами НБУ, в українських спеціалізованих розробників чи за кордоном. З часом банки України перейшли на єдиний для НБУ і комерційних банків міжнародний план рахунків бухгалтерського обліку, запроваджена на основі єдиного пакету програм система автоматичного формування статистичної звітності по всій банківській структурі та ряд інших запроваджень. Таким чином на Україні сформувалась на рівні кращих світових досягнень банківська інформаційна система. Її структура по вертикалі включає три рівня, два верхні з яких, перший та другий, є інформаційна система НБУ, адекватна адміністративно-територіальному розподілу України, а до нижнього третього рівня відносяться інформаційні системи комерційних банків, в яких спеціалістами Національного банку для інформаційного зв’язку з верхніми рівнями встановлюється спеціалізоване автоматизоване робоче місце – АРМ НБУ. Структурна схема інформаційної системи НБУ показана на рисунку 7.1.

На першому та другому рівнях інформаційної системи НБУ створені локальні системи оброблення і передачі інформації. Другий рівень – Територіальне управління Національного банку України (ТУ НБУ) – це установи НБУ, які уповноважені виконувати в межах певного регіону визначені нормативними документами функції від імені головної установи НБУ. В ТУ НБУ створені розрахункові палати (за виключенням ТУ НБУ в м. Києві і по Київській області) – центри збору і обробки інформації, в яких встановлено АРМ-2, розгорнутий пакет програм ОДБ, засобами якого ведеться облік руху коштів на кореспондентських рахунках комерційних банків, що є учасниками СЕП. На самому верхньому – державному рівні ієрархії НБУ функціонує дві локальні системи оброблення даних:

1.Центральна розрахункова палата, в якій встановлений АРМ-1 та використовується пакет програм ОДБ для забезпечення обліку міжрегіональних розрахунків.

2.Система оброблення даних в головному офісі НБУ, в яку інформація попадає з низових структур в основному через ЦРП. Між ЦРП і головним офісом НБУ інформація передається засобами восокошвидкісного радіорелейного каналу зв’язку в порядку обміну інформацією між двома поштовими серверами.

Структура інформаційної системи НБУ по вертикалі на першому і  другому  рівнях  є  ідентичною.   Вона   включає  сукупність    забезпечуючих   і  функціональних підсистем. Перелік  забезпечуючих  підсистем  є  в  основному  типовим,   але  крім типових в інформаційній системі НБУ є і такі підсистеми як підсистема засобів комунікацій, підсистема забезпечення безпеки інформації, підсистема інформаційного забезпечення керівного складу НБУ з умовною назвою АРМ-0 та інші. Щодо складу функціональних підсистем, як комплексів однорідних автоматизованих функцій чи задач, то вони виділяться у відповідності з організаційною структурою НБУ. До таких функціональних підсистем відносяться підсистеми: готівково-грошового обігу, платіжних систем, монетарної політики, валютного регулювання, банківського нагляду, економічного аналізу, фінансово-господарської діяльності, управління персоналом, внутрігосподарського обліку тощо. Перелік функціональних задач, технологічних процесів збору і оброблення даних в межах наведених підсистем викладені у відповідному параграфі даного розділу.

        

                                               

                                                    

                                                                                            

Загальна концепція розвитку технології збору і оброблення даних в інформаційній системі НБУ зводиться до розвитку існуючої системи, ставиться завдання розширити можливості оброблення платежів у режимі on-line і забезпечити систему відповідними засобами архівування. Це стане можливим у результаті поступового осучаснення технічної бази СЕП, удосконалення існуючих програмних засобів, розробки та запровадження нових компонентів програмного забезпечення за допомогою мов програмування четвертого покоління та інших сучасних засобів та технологій.

Постає також питання про створення інтерфейсів між СЕП і системою масових платежів населення за товари і послуги за допомогою електронних розрахункових карток та електронною системою обігу державних цінних паперів, які розробляються.

У зв’язку з переходом національної статистики України на міжнародні стандарти і розробкою нової концепції побудови грошово-банківської статистики та статистики платіжного балансу виникає потреба у створенні на основі банківського бухгалтерського обліку нової системи статистичних показників, розробка яких базується на досвіді країн з розвинутою економікою.

Для вирішення цього завдання департамент інформатизації НБУ в співпраці з іншими підрозділами розгорнув роботу щодо створення єдиного комплексу технічних і програмних засобів інформаційної системи центрального апарату НБУ, яка б забезпечувала накопичення, підтримку в актуальному стані і багатоцільове комплексне використання даних, що містять статистичну інформацію про фінансово-економічні показники банківських установ України.

Підвищенню стабільності фінансової системи також сприятиме створення інформаційної системи контролю за кредитоспроможністю комерційних банків. Така інформація може використовуватись для контролю економічних нормативів діяльності комерційних банків, ведення аналітичного електронного досьє кожного комерційного банку та для аналізу стану банківської системи в цілому.

НБУ співпрацює також з Державною податковою  інспекцією та Казначейством України з метою створення єдиного механізму контролю руху державних коштів та коштів на рахунках юридичних осіб, їхніх прибутків і видатків. Наявність відповідних баз даних дозволить посилити контроль та спростити автоматизований облік із боку зазначених державних служб. З цією метою в НБУ  ведуться роботи з розбудови сховищ даних та аналітичної системи.

Сховище даних та аналітична система (СДАС) створюються в Національному банку з метою інтеграції різної інформації, що існує в системі НБУ та постійно надходить до неї, а також надання фахівцям ефективних засобів для її аналізу та прийняття обгрунтованих управлінських рішень.

СДАС забезпечуватиме: належне формування економічних показників, аналіз фінансового стану суб’єктів банківської системи, аналіз та моніторинг ризиків, моделювання, фінансові потоки, надання керівникам відповідних підрозділів Національного банку достовірної інформації для прийняття управлінських рішень.

Висока продуктивність СДАС буде забезпечена за рахунок оптимізації моделі даних. Аналітики матимуть доступ до метаданих (репозитарію), набору інструментальних засобів управління СДАС і практично необмеженої кількості оперативних та зовнішніх джерел даних. Особливо важливим є те, що СДАС дасть змогу кінцевим користувачам отримувати складні аналітичні звіти і аналізувати інформацію без залучення спеціалістів з інформаційних технологій. Таким чином, процес отримання звітів спроститься, стане можливим оперативний та ефективний аналіз наявної інформації. Подальшими стратегічними напрямами розвитку СДАС є створення методик прогнозування тенденцій зміни економічних показників як Національного банку, так і банківської системи України в цілому.

3. Особливості організації інформаційного забезпечення НБУ

Організація інформаційного забезпечення НБУ визначається складом управляємих об’єктів предметної області, задач, даних та сукупністю інформаційних потреб користувачів НБУ. У відповідності з визначенням інформаційне забезпечення включає  повний набір показників, документів, класифікаторів, файлів, баз даних, методів їх використання в роботі НБУ, а також способів представлення, накопичення, зберігання, перетворення, передавання інформації для всіх категорій користувачів в необхідній формі та за вимогами  в часі.

До організації інформаційного забезпечення органів НБУ пред’являється ряд вимог. Найбільш важливими із них є:

  •  забезпечення для широкого кола користувачів можливостей роботи в реальному режимі;
  •  формування для управління оперативних даних, які реально знаходяться в БД низових структур інформаційної системи НБУ, по суті це є створення і використання сховищ даних;
  •  автоматичне формування зведень на кожному рівні ієрархії структури НБУ на основі звітних файлів;
  •  гарантування безпеки електронних документів і зберігання банківської інформації;
  •  забезпечення цілісності інформації при відмові апаратури.

Основною складовою інформаційного забезпечення НБУ є інформаційна база, яка за загальними принципами структуризації поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня інформаційна база включає вхідні і вихідні повідомлення, перелік яких завжди визначається відносно конкретної інформаційної системи чи підсистеми. В НБУ такими системами є територіальні управління НБУ, головний офіс НБУ та центральна розрахункова палата (ЦРП).

Вхідні повідомлення надходять до територіальних управлінь НБУ від комерційних банків (КБ), центрального офісу НБУ та від ЦРП. Від КБ до територіального управління НБУ направляються: платіжні документи клієнтів банків – учасників СЕП скомпоновані в конверти за призначенням (файл А); квитанції – підтвердження про прийняття платіжних документів від банків, що знаходяться у інших областях (файл Т); звітні файли від головних банків; службові повідомлення, запити – не структуровані текстові файли. З інших територіальних управлінь НБУ надходять платіжні документи та підтвердження про відправлення платіжних документів КБ даної області. Від головного офісу НБУ і ЦРП надходять: нормативні документи, зміни в класифікаторах і довідниках, програмні продукти тощо.

З територіальних управлінь НБУ направляються в електронній формі в адрес комерційних банків: платіжні документи, які надійшли з інших територіальних управлінь; підтвердження про прийняття платіжних документів, що направлені комерційними банками в територіальні управління НБУ; нормативні документи, зміни в класифікаторах і довідниках, програмні продукти тощо. В інші територіальні управління направляються платіжні документи, а в ЦПР і головний офіс НБУ – звітні файли і службові повідомлення.

Обмін вхідними і вихідними повідомленнями також проходить між НБУ і другими державними структурами, в тому числі з НБУ в Казначейство передаються виписки з бюджетних розрахунків, в органи Міністерства фінансів відправляються зведення про касове виконання бюджету. Органи ДПА отримують інформацію про сплату податків. Крім того, НБУ обмінюється інформацією з Державною митною службою, Рахунковою палатою Верховної ради, Державною адміністрацією, Держкомстатом та іншими державними структурами.

Всі приведені вище вхідні повідомлення заносяться в базу даних локальної системи на обласному чи державному рівні ієрархії НБУ. В цих системах функціонують локальні і центральні БД. Локальні БД створюються на робочих місцях користувачів, вони підтримують оперативну і нормативно-довідкову інформацію (НДІ). Центральні БД підтримує на сервері адміністратор БД. Адміністратор БД через своє АРМ забезпечує: ведення фонду НДІ, поточну роботу з вхідними документами, формування на їх основі БД оперативної інформації, переведення БД оперативної інформації в “архів”, установлення рангів доступу до БД та конфігурування робочих місць користувачів.

Фонд нормативно-довідкової інформації в НБУ містить законодавчі і нормативні акти, державні класифікатори і відомчі довідники. БД НДІ формуються на верхньому рівні і централізовано засобами електронної пошти доводяться до низових структур, у тому числі і до комерційних банків.

До державних класифікаторів, що використовуються в ІС НБУ, відносяться: класифікатор форм власності, класифікатор видів економічної діяльності, класифікатор держав світу, класифікатор валют, класифікатор організаційно-правових форм господарювання, класифікатор адміністративно-територіального устрою України, класифікатор управлінських документів, єдиний державний реєстр підприємств і організацій України та інші.

До відомчих довідників відносяться: довідник банків (МФО), план рахунків бухгалтерського обліку в банках України, довідник касових оборотів, довідник звітних файлів, довідник бюджетної класифікації, довідник учасників СЕП, довідник строковості пролонгації та прострочки кредитів.

Значні особливості має організація БД оперативної інформації в ІС НБУ. Характерною з них є те, що оперативна інформація, яка надходить в систему НБУ з зовні, в основному, від комерційних банків, від державних і недержавних організацій, а також від громадян. За змістом та структурою цю сукупність вхідних даних можна розділити на три різновидності.

Перший різновид – це платіжні та прирівняні до них документи, що надходять від комерційних банків та інших фінансових структур, або направляються їм після оброблення за відповідною технологією. Оброблення цих потоків даних здійснюється системою електронних платежів. Крім реквізитів, що відображають суть предметної області, в СЕП виконуються технологічні реквізити, які призначені для організації виконання технологічних операцій. До них відносяться: електронно-цифрові підписи платіжного документа, код оператора-відправника, вид та напрям направлення інформації, відмітки про час виконання операції та інші.

Другий різновид оперативної інформації, що міститься в БД НБУ – це звітні файли, що поступають від КБ у територіальні управління, а після накопичення інформації передаються на верхній рівень ІС НБУ. При цьому на кожному рівні ієрархії банківської системи деякі вхідні та зведені дані заносяться в архівні бази даних. Перелік звітних файлів та схема їх подання приведені в додатку 3. Наприклад файл 01-залишків коштів на балансових рахунках в національній валюті включає: ознака і номер рахунку, залишок на рахунку, ліміт, сума дебетових оборотів за день, сума кредитових оборотів за день, тип рахунку, символ звітності, відсоткова ставка, ознака заключних оборотів, реєстраційний номер клієнта, дата відкриття рахунку, номер шкали при нарахуванні відсотків, дата списання відсотків.

Третій різновид оперативної інформації характеризується як текстові повідомлення, які направляються знизу по ієрархії, або навпаки. Крім того, можуть поступати в структури НБУ різні запити від небанківських установ. Для оброблення таких повідомлень і контролю за виконанням доручень у НБУ використовується спеціалізований пакет програм .

Організація захисту інформації в ІС НБУ. Правовою основою для захисту інформації в НБУ є закони України “Про банки і банківську діяльність”, “Про Національний банк України”, “Про захист інформації в автоматизованої системах”, а також “Правила організації захисту електронних банківських документів в установах, підключених до інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України”, розроблені на основі Положення “Про міжбанківські розрахунки в Україні”, затвердженого Постановою № 414 Правлінням Національного банку України від 8 жовтня 1998 року.

Захист електронних банківських документів в інформаційно-обчислювальній мережі НБУ організовують спеціальні підрозділи Центральної розрахункової палати і центрального апарату та територіальних управлінь НБУ. Відповідальність за виконання вимог захисту інформації всередині банківської установи покладається на керівників цієї установи.

Система захисту інформації в НБУ охоплює всі етапи інформаційного забезпечення банківських процесів, включаючи розроблення, упровадження та експлуатації програмно-технічних комплексів оброблення інформації. При цьому запроваджуються організаційні, технологічні, апаратні, програмні, включно криптографічні та ключові системи захисту інформації. Ці системи включають загальні і спеціальні заходи, викликані специфікою організації інформаційної системи в НБУ.

Організаційні, або як їх ще на практиці називають адміністративні засоби захисту інформації регламентують процеси функціонування автоматизованої банківської системи через управління персоналом, тобто запровадження відповідних інструктивних матеріалів про конфіденційність інформації, захист від встановлення прослуховуючої апаратури в службових приміщеннях, обмеження доступу, навіть у приміщення, де знаходяться АРМ НБУ, АРМ-2, АРМ-1, АРМ адміністратора БД тощо.

Технологічні засоби захисту інформації в ІС НБУ забезпечуються, в основному, запровадженням в процес оброблення даних додаткових технологічних операцій, а саме:

  •  направлення відправнику платіжних документів підтвердження (квитанції файлів Т і S) про їх прийом;
  •  обмін в кінці дня АРМ СЕП протоколами про проведені сумісні технологічні операції;
  •  інформування банків-учасників СЕП про поточний стан кореспондентських рахунків, що дозволяє простежити банки за змінами на рахунку після відправки чергової партії (конверта) платіжних документів;
  •  програмний контроль самодіагностики, що дозволяє виявити порушення узгодженості баз даних і формування звітів про роботу АРМ в СЕП у цілому.

Апаратні засоби захисту здійснюються за допомогою спеціальних пристроїв як функціонуючих автономно, так і вмонтованих в конфігурацію ЕОМ. Вони забезпечують перш за все надійну роботу апаратури, забороняють несанкціонований доступ до баз даних, захист цілісності програмного забезпечення. Особливе значення мають апаратні засоби захисту інформації в комунікаціях передачі інформації в локальних і глобальних банківських мережах, особливо для підтримки закритості СЕП.

Програмні засоби захисту інформації в НБУ є найбільш розповсюдженими. Вони застосовуються на всіх рівнях інформаційної системи. Це, перш за все, контроль входу в систему за паролями, розмежування доступу до ресурсів за рангами, захист системи від вірусів, ведення протоколів роботи користувачів, застосування електронних підписів та криптографічного оброблення даних.

Основним напрямком подальшого удосконалення інформаційного забезпечення НБУ є створення корпоративного сховища даних (СД).

Основною метою створення СД в НБУ є інтеграція різноманітної інформації, що існує та постійно надходить до НБУ, а також надання фахівцям НБУ потужного інструментарію її аналізу з метою прийняття обгрунтованих управлінських рішень. Система сховищ даних НБУ стане складовою частиною його двухрівневої інформаційної системи та охоплюватиме усю ієрархію локальних обчислювальних мереж, що є на кожному з цих рівнів.

На основі сховищ даних і систем підтримки рішень у НБУ створюється аналітична система. Аналітична система являє собою засоби виявлення функціональних та логічних закономірностей в інформації, що зберігається в СД, а також побудови моделей і правил, за допомогою яких можна пояснювати віднайдені взаємозвязки між економічними показниками і прогнозувати з певною вірогідністю розвиток деяких економічних процесів.

Обєднання можливостей програмних продуктів з підтримки сховищ даних і аналітичних систем (СДАС) дозволить вирішувати практично будь-які завдання аналізу та підтримки управлінських рішень в інформаційній системі НБУ. Ця система включає:

  •  засоби формування складних звітів та їх аналізу;
  •  засоби створення запитів довільного змісту у фахових банківських термінах;
  •  Подання інформації у вигляді діаграм та графіків;
  •  “вітрини даних” для забезпечення потреб функціональних департаментів;
  •  економічні методики аналізу показників;
  •  методики прогнозування.

Особливо важливим є те, що СДАС дасть змогу кінцевим користувачам отримувати складні аналітичні звіти й опрацьовувати інформацію, не залучаючи фахівців з інформаційних технологій. Процес отримання звітів спроститься, стане можливим оперативний та ефективний аналіз інформації, складний за методикою і різноманітний за змістом.

Розробка та впровадження СДАС здійснюватиметься в три етапи.

На першому етапі аналізуються інформаційні потоки та бази даних, що існують в НБУ, визначається коло потенційних користувачів системи. Одночасно формують вимоги до СДАС користувачі системи.

На другому етапі інвентаризуються економічні показники та вихідні форми, проектується логічна та фізична структура сховища даних, здійснюється адаптація методик аналізу показників, здійснюється вибір програмного забезпечення СДАС з урахуванням найбільш адекватної відповідності потребам НБУ.

На третьому етапі реалізуються процедури приймання, вивірення та очищення вхідної інформації; розпочинається наповнення СД інформацією з різних джерел, розрахунок вторинних економічних показників; генеруються сформовані, а також нові форми звітності; будуються “вітрини даних” для забезпечення потреб функціональних департаментів; втілюються розроблені та створюються нові методики аналізу, завдяки яким функціональні підрозділи Національного банку отримують потужні засоби аналізу та прогнозування для прийняття виважених управлінських рішень. Поступово розробляються та впроваджуються конкретні підсистеми, концепція запровадження яких викладена далі в цьому розділі.

Стратегія подальшого розвитку СДАС передбачає створення нових методик, прогнозування тенденцій зміни економічних показників як Національного банку, так і банківської системи в Україні  в цілому.

4. Телекомунікаційні системи Національного банку України

У Національному банку України телекомунікаційні технології визнано як програмно-технічний і організаційно-технологічний комплекс, що надає багатофункціональні послуги з передачі інформації. За думкою спеціалістів НБУ телекомунікаційні системи можуть бути відображені у вигляді моделі в тримірному векторному просторі системою таких координат: компоненти телекомунікаційних систем; підсистеми, з яких складається кожна компонента; сім рівнів інтерфейсу на кожну компоненту.

Модель телекомунікаційних систем НБУ складається із таких компонент:

  •  первинні мережі зв’язку (лінійно-кабельні системи - мідний кабель, волоконно-оптичний кабель; мікрохвильові наземні і супутникові системи);
  •  системи комутації (відомчі цифрові автоматичні телефонні станції, електронні крос-конектори, автоматичні системи захисної комутації);
  •  термінальні пристрої (багатофункціональні телефонні апарати, термінальні концентратори, кінцеві блоки обчислювальних мереж, термінальні адаптери систем охоронної сигналізації);
  •  локальні обчислювальні мережі (клієнт-сервери, телекомунікаційні сервери, сервери баз даних, телекомунікаційні мости, інтелектуальні концентратори, маршрутизатори, робочі станції). Локальна обчислювальна мережа територіально розміщується у межах однієї будівлі і об’єднує користувачів, які використовують її ресурси за допомогою робочих станцій;
  •  територіальні обчислювальні мереж, корпоративні мережі (інтелектуальні комутатори потоків інформації, менеджери ресурсів мережі, обладнання інтегрованого доступу до вузла мережі). Застосовуються для об’єднання віддалених локальних обчислювальних мереж та об’єднання між собою в інтермережі. Нині для інформаційного об’єднання територіально віддалених користувачів ще застосовується модемний зв’язок, керований програмним забезпеченням, що виконує функцію менеджера з’єднань та сервера транспортування повідомлень для системи оброблення повідомлень. Загалом весь програмно-технічний комплекс називається електронною поштою НБУ. Електронна пошта НБУ має адресовий простір,  який ідентифікує абонентські вузли;
  •  компоненти зв’язку з інтермережами (програмні комплекси телекомунікаційних шлюзів мережі; сервери захисту, що встановлюються на рубежі між інтермережами та інтрамережами, тобто внутрішніми мережами установ НБУ). Нині використовується модемний зв’язок: із мережею INTERNET (через виділений телекомунікаційний шлюз); із пунктом доступу до мережі S.W.I.F.T.

Кожна компонента складається із ряду підсистем:

  •  підсистема комплексів технічних засобів (детальний опис тактико-технічних характеристик обладнання, специфікація, перелік вимог щодо умов експлуатації);
  •  підсистема програмного забезпечення (специфікація програмного забезпечення, детальний опис умов функціонування, комплект документації, що поставляється разом із програмним продуктом, експлуатаційні вимоги до програмного забезпечення);
  •  підсистема технології управління телекомунікаційними системами (оперативно-диспетчерське управління процесами ведення стійкого режиму роботи телекомунікаційних систем (менеджмент мережі); підтримка інформаційного забезпечення телекомунікаційних систем в актуальному стані (каталоги мережі, нормативно-довідкова інформація); захист від дестабілізуючих факторів і зруйнувань (резервна маршрутизація, архівація, відновлення із архівів, ведення системних журналів); облік роботи абонентів у мережах, облік використання орендованих ресурсів мережі);
  •  підсистема архітектур. Архітектура телекомунікацій у розподілених (у просторі – наприклад, територія України – і часі) системах включає опис логічних структур для функцій, які забезпечують цілеспрямований зв’язок між елементами, що мають широкий діапазон можливостей для обробки, введення і виведення інформації. Ці елементи можуть розташовуватись як на малій (елементи локальної обчислювальної мережі), так і на великій відстані одні від одних: елементи територіальної обчислювальної мережі (на території всієї України), елементи для з’єднання з інтермережами (в усьому світі);
  •  підсистема протоколів, інтерфейсів. Правила взаємодії, формати інформації та часові співвідношення в межах одного рівня називають протоколом взаємодії. Правила взаємодії рівнів мережі називають міжрівневим інтерфейсом. Таким чином, взаємодія в мережі на одному рівні визначається протоколом, а сусідні по вертикалі рівні взаємодіють через міжрівневі інтерфейси;
  •  підсистема правового забезпечення визначає: правовий статус компоненти; правовий статус та правові відносини учасників, що забезпечують чи використовують послуги кожної із компонент.

Третя координата – це координата моделі взаємозв’язаних відкритих систем, сім рівнів якої проектуються на кожну компоненту. Весь процес взаємодії систем у мережі, починаючи від команд для з’єднання і закінчуючи діалогом користувачів, можна зобразити як ієрархію рівнів. Міжнародна організація стандартів розробила таку ієрархію із семи рівнів: фізичний, канальний, мережений, транспортний, сеансний, представницький, прикладний. Суть і функції кожного з названих рівнів вивчаються в спеціальній навчальній дисципліні 17.

Основними компонентами, визначаючими рівень телекомунікаційних технологій в НБУ, є локальні обчислювальні мережі (ЛОМ), як первинна ланка, та корпоративна (територіальна обчислювальна) або глобальна мережа.

Локально-обчислювальні мережі є основним програмно-технічним середовищем в Національному банку України. Нині вони розгорнуті в приміщенні центрального апарату, в обласних управліннях НБУ, у Центральній розрахунковій палаті та в Центрі міждержавних розрахунків, а також в інших установах і підприємствах НБУ.

Локальні обчислювальні мережі головного офісу НБУ об’єднані радіо засобами із ЦРП, Центром міждержавних розрахунків, будинком територіального управління НБУ по м. Києву та Київській області, департаментом банківського нагляду НБУ. На сьогодні до локальної мережі в приміщенні центрального апарату підключено близько 400 комп’ютерів практично на кожному робочому місці. У роботі застосовуються різні версії мереженої операційної системи.

За допомогою локальної мережі вирішуються прикладні функціональні задачі та задачі обміну інформацією між управліннями центрального апарату, задачі доступу до міжнародної банківської мережі S.W.I.F.T. Локальні мережі центрального апарату та обласних управлінь, зв’язані засобами електронної пошти Національного банку, фактично створюють єдину систему, в якій можливий обмін інформацією між робочими місцями співробітників центрального апарату та будь-якого обласного управління.

Подальше удосконалення мереженого середовища заключається в створенні  сховищ даних і аналітичних систем, які дадуть змогу підняти автоматизацію банківської діяльності на новий рівень.

Необхідність оперативного управління банківськими технологіями та їх взаємодії з іншими фінансовими установами, перехід телекомунікаційної мережі НБУ на ефективні канали (оптико-волоконні магістралі) стали передумовою створення корпоративної банківської мережі.

Нова мережа передачі інформації (МПІ) надаватиме численні послуги, включаючи послуги електронної пошти, передачу голосових повідомлень, відеоінформації тощо. Це зробить взаємодію  її користувачів зручною та  продуктивною, забезпечуючи:

  •  швидкий доступ з високою пропускною спроможністю до великої кількості мережених послуг та обмін електронною інформацією, зокрема в on-line режимі, між системами автоматизації предметної області банківської справи, які функціонують в регіональних підрозділах НБУ, можливості для функціонування прикладних систем, що використовують як інтерактивний режим, так і режим пакетної обробки інформації для забезпечення  зростаючих телекомунікаційних потреб платіжної системи України;
  •  міжобласний трафік в межах України для відомчої телефонної мережі НБУ на базі об’єднаних автоматичних телефонних станцій, якими обладнані регіональні управління НБУ, що знизить витрати на міжміські переговори;
  •  об’єднання локальних обчислювальних мереж.

Топологія корпоративної мережі НБУ показана на рисунку 7.2.

З МПІ НБУ взаємодіятимуть існуючі та новостворювані телекомунікаційні системи комерційних банків та фінансових інституцій України. В той же час передбачена можливість включення до цієї мережі урядових організацій, які потребують інформаційної взаємодії з НБУ, якщо їх задовольняють послуги мережі і вони готові дотримуватися встановлених правил роботи в ній. Взаємодія з іншими мережами здійснюватиметься  через програмні та апаратні шлюзи, які зможуть забезпечити розмежування доступу як до створеної МПІ з зовнішніх мереж, так і з МПІ до зовнішніх мереж. Прямими магістральними каналами зв’язані  регіональні вузли МПІ НБУ, між якими відбувається найбільш інтенсивний  трафік – Київ, Львів, Харків, Вінниця, Одеса й Дніпропетровськ. Такі вузли називаються “основними” вузлами мережі. Решта – регіональні вузли.

Торкаючись  питання  архітектури  банківської  мережі, можна відзначити, що найбільш поширеною в європейських країнах і актуальної на сьогодні для українських банків є топологія  “зірка”, проста або багаторівнева, із головним сервером у центрі, з’єднаним із регіональними відділеннями. Переваги цієї топології визначаються рядом чинників: насамперед, самою структурою банківських організацій; наявністю регіональних відділень і великого об’єму переданої між ними інформації; високою вартістю оренди каналів зв’язку, а тому тут необхідні виділені високошвидкісні  і надійні лінії зв’язку. У країнах Східної Європи і СНД на користь застосування топології “зірка” діє додатковий чинник – недостатньо розвинута інфраструктура телекомунікацій і зв’язані з цим труднощі в одержанні банком великого числа каналів зв’язку. У цих умовах особливо важливим стає впровадження економічних рішень, що існують на світовому ринку, а іноді і спеціально дороблених для відповідності умовам країн, що розвиваються.

Призначення та структура. Система електронних платежів (СЕП) — це державна платіжна система, що виконує міжбанківські розрахунки, заснована на безпаперовій технології розрахунків і передачі електронних повідомлень засобами електронної пошти НБУ.

Основою для розробки СЕП стало протокольне доручення Верховної Ради України від 17 червня 1993 року “Про розробку і введення в дію Системи електронних розрахунків у банківській сфері”, а з 1 січня 1994 року СЕП впроваджена в банківську систему України. Розробником СЕП є Національний банк України.

НБУ як центральний банк країни бере безпосередню участь у міжбанківських розрахунках і організовує їх. Саме НБУ є гарантом платіжної системи в цілому і системи міжбанківських електронних платежів зокрема. Інші банки України як учасники міжбанківських розрахунків несуть солідарну відповідальність за їх стан і діють відповідно до нормативних актів НБУ та договорів учасників міжбанківських розрахунків.

Основу існуючої системи міжбанківських розрахунків України становить мережа розрахункових палат НБУ, яку було створено згідно з Постановою Правління НБУ від 16.07.93 за № 57. Вона складається з територіальних розрахункових палат (ТРП) і Центральної розрахункової палати (ЦРП), які функціонують на базі застосовуваної системи бухгалтерського обліку та звітності НБУ.

Територіальна розрахункова палата — це підрозділ ТУ НБУ, до функцій якого належить обслуговування системи електронних платежів і впровадження нових платіжних технологій у межах відповідного регіону. Територіальні РП обслуговують комерційні банки та інші установи, для яких відкриті кореспондентські рахунки (КР) у відповідних територіальних управліннях НБУ.

Центральна розрахункова палата являє собою підрозділ центрального управління НБУ, який має обслуговувати систему електронних платежів на всій території України і зводити міжтериторіальний баланс. ЦРП виконує також функції територіальної РП для банківських установ Києва та Київської області (регіону).

Робота системи електронних міжбанківських платежів ґрунтується на таких головних принципах:

1. СЕП функціонує за схемою типу «брутто», оскільки кожна наступна оплата виконується окремо з урахуванням підсумкового сальдо, отриманого після попередньої операції.

2. Транзакції (ТА), тобто банківські операції з переказування грошових коштів, зокрема й за кордон, відображаються в режимі реального часу на технічних кореспондентських рахунках банків (ТКР) у територіальній РП. Наприкінці дня результати розрахунків відображаються на кореспондентських рахунках банків у відповідному територіальному управлінні НБУ.

3. Транзакції, які потенційно приводять до стану овердрафту, тобто до стану, коли на рахунку банку виникає дебетове сальдо, блокуються.

4. Ініційована банківською установою транзакція не підлягає відміні.

5. Ініціатива транзакції належить банкові, який дебетує власний рахунок. Можливість дебетування рахунку іншого учасника СЕП надано лише відповідним підрозділам НБУ.

6. Головним режимом роботи системи є передавання електронних платіжних документів та підтвердження їх отримання (квитування).

7. У кожному ТУ НБУ, точніше в його підрозділі - територіальної РП, ведуться транзитні рахунки для відстежування транзакцій, ініційованих, але не закінчених протягом одного банківського дня.

8. Граничні суми транзакцій у системі не обумовлені. Банки виконують початкові платежі в СЕП у межах значення свого КР.

9. СЕП є власністю НБУ і обслуговує комерційні банки  та інші установи на договірній основі.

Система міжбанківських електронних платежів має трирівневу ієрархічну структуру.

На першому, верхньому рівні СЕП міститься Центральна розрахункова палата. Вона обслуговується програмно-технічним комплексом АРМ-1, що виконує такі основні функції:

  •  «пересилання» міжтериторіальних електронних документів засобами електронної пошти НБУ;
  •  перевірку правильності формування електронних документів;
  •  формування й підтримання в робочому стані основних довідників НБУ;
  •  захист електронних документів і системи в цілому від несанкціонованого доступу.
  •  диспетчеризація (бухгалтерський технологічний контроль) проходження мiжтериторіальних платежiв і синхронiзацiя закриття операційного дня банку.

На другому рівні мережі знаходяться територіальні РП, які обслуговуються своїми програмно-технічними комплексами АРМ-2. АРМ-2 — це програмно-технічний комплекс (ПТК), установлений у територіальній РП і призначений для обслуговування певної кількості банків цього регіону та організації взаємодії з іншими АРМ-2. Територіальна РП може експлуатувати один чи кілька АРМ-2 залежно від кількості банків регіону та активності проведення ними міжбанківських платежів. Кожне АРМ-2 забезпечує виконання таких основних операцій:

  •  обмін електронними документами між самою територіальною РП і банками-учасниками міжбанківських розрахунків, що знаходяться в одному регіоні з територіальною РП;
  •  формування та відправлення міжтериторіальних платежів до ЦРП;
  •  отримання міжтериторіальних платежів від ЦРП та їх аналіз;
  •  обмін електронними документами з іншими АРМ-2 .
  •  обмін інформацією з ОДБ даного ТУ НБУ.

На третьому нижньому рівні СЕП перебувають КБ-учасники міжбанківських електронних розрахунків, які діють на підставі угод із територіальною РП на проведення розрахунків. Учасниками електронних платежів можуть здійснювати за допомогою СЕП міжбанківські розрахунки, будь-які кредитно-фінансові підприємства й організації, котрі мають відкриті КР у відповідних ТУ НБУ та задовольняють вимоги, що їх висуває НБУ до учасників СЕП. У розпорядження кожного з учасників платежів надається єдина копія програмно-технічного комплексу з умовною назвою АРМ НБУ, через який банк обмінюється інформацією із СЕП за допомогою файлів, структура та функціональне призначення яких визначені.

Оскільки для передавання пакетів використовується система електронної пошти НБУ, то банк одночасно є й абонентським вузлом цієї пошти, а АРМ НБУ — одним із основних кінцевих користувачів цього вузла.

Між учасниками СЕП на різних рівнях циркулюють різного роду платіжні документи, зокрема електронні документи (ЕД) . Банківський електронний документ — це банківське повідомлення встановленого формату, яке містить у собі інформацію про перерахування коштів і зберігається у файлі на машинних носіях, а також передається у складі файла засобами електронної пошти. Адресат, отримавши файл платіжних документів, передає на адресу відправника підтвердження у вигляді файла-квитанції, що містить основні характеристики первинного файла, а також результати перевірки з рішенням про те, чи прийнятий файл до обробки чи ні.

У СЕП існує система захисту платіжних документів, яка ґрунтується на проведенні постійного оперативного банківського обліку, контролю та аналізу обсягів і напрямів руху грошових коштів, які «несуть» ЕД на всіх етапах маршруту їх переміщення.

Проходження платежів у СЕП. Платіжні документи готуються комерційним банком для передачі в СЕП. Одиницею обміну даними між елементами СЕП є не окремий платіжний документ, а пакет (конверт) платіжних документів у вигляді файла певного типу. Після перевірки, здійснюваної на АРМ НБУ пакет платіжних документів у вигляді файла типу А із цього робочого місця надходить до АРМ-2 територіального РП, що обслуговує даний банк. Файл А містить інформацію про початкові платежі банку – відправника платежів у СЕП. Кожний інформаційний рядок несе інформацію про один платіжний документ, всі документи файла повинні бути представленими у одній валюті.

Заголовковий рядок файла А має таку структуру:

№ з/п

Назва реквізиту

Тип

Довжина

1

2

3

4

  1.  

Назва файла

С

12

  1.  

Дата+час створення файла

D

10

  1.  

Кількість інформаційних рядків у файлі

N

6

  1.  

Сума дебету по файлу

N

16

1

2

3

4

  1.  

Сума кредиту по файлу

N

16

  1.  

Електронний цифровий підпис (ЕЦП)

B

64

  1.  

Ідентифікатор ключа ЕЦП

C

6

  1.  

ЕЦП заголовкового рядка

B

64

Інформаційний рядок файла А має таку структуру:

№ з/п

Назва реквізиту

Тип

Довжина

1

2

3

4

  1.  

МФО банку А

N

9

  1.  

Особовий рахунок клієнта банку А

N

14

  1.  

МФО банку Б

N

9

  1.  

Особовий рахунок клієнта банку Б

N

14

  1.  

Ознака “дебет/кредит” платежу

C

1

  1.  

Сума платежу

N

16

  1.  

Вид платежу

N

2

  1.  

Номер операційного платежу

C

10

  1.  

Валюта платежу

N

3

  1.  

Дата платіжного документа

D

6

На АРМ-2 вхідний пакет перевіряється на відповідність прийнятим у СЕП вимогам. Якщо пакет приймається, то платіжні документи з нього просуваються по СЕП далі. У противному випадку пакет не приймається загалом без виокремлення в ньому некоректних документів. При цьому у файлі-квитанції типу Т вказуються номера забракованих у ньому документів та кодів наявних у них помилок. Забраковані на  рівні  АРМ-2 файли не обробляються і не повертаються до АРМ НБУ, а зберігаються у відповідних базах даних АРМ-2 і можуть бути використані як довідковий матеріал. АРМ-2, прийнявши пакети платіжних документів, «розкриває» ці пакети і, перш ніж передати їх далі, групує отримані документи за таким правилом.

При умові, що банк-отримувач платіжного документа обслуговується тим самим АРМ-2, то формується пакет (у вигляді файла типу В) безпосередньо для цього банку. Якщо ж банк-отримувач платіжного документа обслуговується іншим АРМ-2 тієї самої палати, то формується пакет (у вигляді файла типу С), який містить усі платіжні документи від банків даного АРМ-2 для банків АРМ-2 отримувача. Сформований такий пакет надсилається до АРМ-2 іншої територіальної РП. Коли ж банк-отримувач обслуговується іншою територіальною РП, то даний платіжний документ включається до пакета (також файл типу С), який містить усі платіжні документи від банків даної територіальної РП для банків ТРП-отримувача. Сформований такий пакет відправляється АРМ-2 відповідної територіальної РП.

АРМ-2 у територіальної РП-отримувачі приймає пакет платіжних документів від АРМ-2 територіальної РП-відправників поряд із пакетами платіжних документів від своїх комерційних банків, розкриває прийняті пакети і відповідно перегруповує вміщені в них документи. Зрештою платіжний документ потрапляє до пакета (файл типу В) для банку-отримувача і відправляється йому в разі його виходу на зв’язок з територіальною РП. Отже, на рівні територіальної РП отримують «конверти» з платіжними документами, розкривають їх і працюють безпосередньо з документами: формують із них нові пакети, не змінюючи суті та змісту самих документів. На підставі аналізу файлів-квитанцій і пакетів завжди можна встановити факт і час проходження (непроходження) за маршрутом вузлів СЕП кожного відправленого із КБ платіжного документа. На цій базі в СЕП працює система з надання довідок про проходження документів. Відображення сум платежів при міжбанківських розрахунках на відповідних особових і балансових рахунках забезпечує можливість проведення бухгалтерського обліку і контролю правильності проходження платежів на рівні як КБ, так і ТУ НБУ.

У забезпеченні нормальної роботи такої складної системи, як СЕП дуже важливими є регламентація етапів технології та узгодження роботи всіх її елементів у часі. Цю функцію виконує Центральна розрахункова палата (ЦРП). Упродовж робочого  дня ЦРП працює у звичайному режимі з передавання та контролю даних. Основне програмне забезпечення ЦРП — комплекс АРМ-1 працює в автоматичному режимі. Наприкінці робочого дня виконуються зведені баланси міжтериторіальних платежів. За умови їх успішного завершення із ЦРП до територіальної РП надсилається дозвіл на виконання технологічного етапу — «Кінець робочого дня». Коли від територіальної РП отримано сигнал про закінчення робіт, у ЦРП виконуються заключні роботи з формування та передавання до центрального офісу НБУ звітних форм, а також системні процедури, пов’язані із закінченням поточного робочого дня і підготовкою до початку наступного, включаючи архівацію даних тощо.

У територіальній РП до початку робочого дня також виконуються підготовчі системні роботи. Протягом робочого дня в територіальній РП обробляються платіжні дані за загальною технологією. Кожний АРМ-2 територіальної РП працює в циклічному режимі. Інтервал циклу (повного оброблення даних) становить від 15 до 30 хвилин з залежності від кількості прийнятих пакетів і документів у них.

Технологічний етап роботи «Кінець робочого дня» для територіальної РП настає після сигналу ЦРП. На цьому етапі в територіальній РП припиняється робота з приймання платіжних документів і виконуються заключні роботи з формування банкам виписок, передавання оборотів по ТКР за день до ОДБ ТУ НБУ, передавання звітних форм, технічної інформації до ЦРП і т.ін. Виконуються також системні роботи, пов’язані із закінченням робочого дня та підготовкою до початку наступного, включаючи архівацію даних тощо.

Етап технології «Кінець робочого дня» здійснюється в КБ за умови, що на всі відправлені файли платіжних документів (файли типу А) отримано від територіальної РП файли-квитанції (типу Т), а також сформовано й відправлено до територіальної РП файли-квитанції (типу S) на всі отримані банком від територіальної РП зворотні платежі (файли типу В).

Інформаційний обмін СЕП   із комерційним банком. Оброблення всіх (тих, що надійшли як безпосередньо від клієнта, так і за допомогою СЕП) платіжних розрахункових документів на рівні КБ виконується за допомогою ПТК “Операційний день банку” (ОДБ). Обмін і взаємодія КБ із СЕП  зводиться до  обміну інформацією через АРМ-3 та файлами встановленої структури. Усі файли обміну є текстовими. Вони мають однакову структуру і складаються з службового, заголовного та інформаційного рядків. Серед файлів обміну основними є файл початкових платежів даного банку до інших банків, так званий файл типу А, і файл зворотних платежів від інших банків, так званий файл типу В.

Файл типу А готується ОДБ комерційного  банку і передається  АРМ-3 цього самого банку, який передає скомпоновані платіжні електронні документи в конверт на АРМ-2  територіальної РП.

Файл типу В приймається  ОДБ  від АРМ НБУ, яке у свою чергу, отримує його від АРМ-2 територіальної РП. Файл В містить інформацію про зворотні платежі на банк (отримувач платежів) у СЕП. Структура заголовного та інформаційного рядків файла В така сама, як і структура відповідних рядків файла А. Щоб забезпечити надійність роботи системи, на кожний відправлений чи прийнятий інформаційних файлів типу А або В формується відповідний файл-квитанція типу Т для файла А і типу S для    файла В.

Файл типу V — виписка із технічного кореспондентського рахунку комерційного банку за поточний банківський день.

Файл типу U призначений для коригування списку учасників електронних платежів. Файли U мають послідовну нумерацію протягом року в десятковій системі числення.

Файл K містить інформацію про залишки коштів на коррахунку, формується при сеансах зв’язку АРМ НБУ з АРМ-2 протягом усього дня.

Наприкінці робочого дня формується файл протокольного звіту про роботу за день типу Z. Він містить інформацію про роботу банку з АРМ-2 упродовж усього банківського дня. Переданий до територіальної РП файл Z є сигналом для АРМ-2 про те, що відповідний банк закінчив роботу з приймання/передавання пакетів платіжних документів і квитанцій на них (файлів А,В,Т,S). Якщо банк працює більш як з однією валютою, то в момент формування файла Z одночасно створюються та відправляються до територіальної РП окремі файли Z за кожною з валют.

Крім названих файлів в обміні інформацією між АРМ-3 І АРМ-2 можуть брати участь і технологічні файли типу F, О та М.

Файли типу F містять ліміти для філій банку і призначені для управління їх роботою в СЕП з боку головного банку. Вони поділяються на підтипи, різні за структурою та призначенням. Підтип файла визначається першим символом розширення його імені.

Файл типу О формує АРМ-2 про причини відбракування файлів, що надходять від ОДБ та АРМ-2. Якщо файл забракований у цілому, то файл O не має інформаційних рядків.

Файл типу М призначений для забезпечення реалізації сьомої моделі роботи КБ у СЕП. Він несе в собі бізнес-правила, що регламентують роботу філій банку.

Загальну схему обміну файлами між ОДБ комерційного банку та АРМ-2  унаочнює рис. 7.3.

Основні напрямки розвитку СЕП. З пожвавленням економічної активності в Україні, включенням до СЕП додаткових фінансових інструментів, реалізацією інтерфейсів цієї системи з іншими платіжними системами, включаючи міжнародні, з часом СЕП не зможе задовольняти потреби банківської сфери України. Тому департамент інформатизації НБУ проводить роботу над запровадженням платіжної системи нового покоління, що має врахувати можливі у перспективі потреби банківської сфери України та світовий досвід.

Зважаючи на світові тенденції розвитку платіжних систем, Національний банк створив в рамках СЕП систему термінових переказів (СТП). СТП НБУ дає змогу миттєво переказувати кошти на кореспондентські рахунки банків-учасників. Організована вона  на  принципово  нових  засадах  –  on-line-технологіях.  On-line – це режим, за якого користувач отримує реакцію системи

на ініціалізовану транзакцію практично миттєво, а результат її виконання технологічно оформлено як невід’ємну складову самої транзакції, причому між ініціалізацією транзакції та отриманням результату не можна виконати дії, що не стосуються даної транзакції.

Основні риси платіжної системи нового покоління:

  •  програмне забезпечення системи буде розроблене на основі мов програмування четвертого покоління, SQL та інших сучасних засобів і технологій, з орієнтацією на розробку і зберігання інформації в сховищах даних, на ведення централізованих баз даних у підрозділах НБУ;
  •  система надасть можливість виконання грошових переказів у режимі реального часу (off-line) для банків, які не мають можливості застосувати новітні технології виконання платежів;
  •  наявність гнучких та надійних засобів виходу в такі міжбанківські платіжні системи, як S.W.I.F.T., платіжні системи країн СНД тощо;
  •  наявність інтерфейсу з усіма загальнодержавними електронними системами рахунків, що працюватимуть на території України (такими, як казначейство, фондовий ринок, національна система масових електронних платежів із використанням розрахункових карток тощо);
  •  буде виконане резервування інформаційного, програмного і технічного забезпечення системи з метою підтримання й безперебійного функціонування на випадок непередбачених аварійних ситуацій як стихійного, так і зловмисного характеру;
  •  постійно провадитиметься удосконалення внутрібанківських платіжних систем, їх інтеграція із системою електронних міжбанківських розрахунків;
  •  розширюватиметься спектр послуг учасникам системи електронних розрахунків, змінюватиметься надійність та безпека системи.

Основні компоненти платіжної системи нового покоління:

  •  головна книга НБУ (ГК), яка повинна вестися централізовано, під управлінням інтегрованої банківської системи (ІБС); кореспондентські рахунки комерційних банків при цьому є складовою частиною головної книги;
  •  система моніторингу рахунків (СМР), яка у взаємодії з інтегрованою банківською системою проводить управління (моніторинг) кореспондентськими та іншими технологічними і транзитними рахунками, пов’язаними з міжбанківськими розрахунками;
  •  система термінових платежів (СТП). За її допомогою комерційні банки проводять платежі великими сумами та термінові платежі (за міжнародною класифікацією це система RT-GS-real-time gross settlement system);
  •  традиційна СЕП як система клірингових розрахунків (СКР);
  •  інші учасники розрахунків.

Запровадження системи нового покоління міжбанківських розрахунків дозволяє:

  •  задовольнити потреби економіки України, що реформується і розвивається;
  •  забезпечити керівництво НБУ оперативною і точною інформацією про переміщення грошових коштів і стан кореспондентських рахунків для прийняття рішень щодо монетарної політики НБУ;
  •  забезпечення виконання міжбанківського етапу всіх видів безготівкових розрахунків, передбачених відповідними інструкціями НБУ;
  •  скоротити витрати часу на виконання міжбанківських розрахунків;
  •  прискорити обіг грошових коштів, особливо великих сум;
  •  прискорення термінів надходження коштів до державного бюджету та удосконалення управління цими коштами у державі в цілому;
  •  підвищити  безпеку системи міжбанківських розрахунків;
  •  розширити спектр послуг для користувачів;
  •  удосконалити і поширити процедури внутрішньобухгалтерського обліку та контролю;
  •  зменшити вартість банківського посередництва шляхом оптимізації платіжних засобів і раціоналізації систем.

Система електронних міжбанківських розрахунків України планується як цілісна система, що базується на архітектурі клієнт-сервер. Вона призначена для виконання міжбанківських розрахунків у найбільш зручній для конкретного користувача формі та для моніторингу кореспондентських розрахунків банківських установ України.


Правління НБУ

Функціональні підрозділи

Казначейство

ЦРП

АРМ-1

бласне управління НБУ № 1

ТРП             АРМ-2

Обласне управління НБУ № 25

 ТРП             АРМ-2

Комерційний банк 1

АРМ-3

Комерційний банк n

АРМ-3

Комерційний банк 1

АРМ-3

Комерційний банк k

АРМ-3

Рис. 7. 1. Структурна схема інформаційної системи НБУ.

Кінець банківського дня в ТРП

Кінець банківського дня в банку

Приймання – передача платіжної інформації

Початок банківського дня

із АРМ-1

АРМ-2

Т

V

Z

K

S

В

А

U

K.000

ОДБ

АРМ НБУ

Місце формування файла

Місце обробки файла

Формування квитанції

Формування квитанції про те, що АРМ НБУ не прийняв пакет

Рис.7.3.  Схема обміну файлами СЕП між банком та ТРП


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

66389. Развитие самообразовательной компетентности студентов в процессе проектной деятельности 281.5 KB
  Особую важность развития СК исследователи связывают с её значимость для профессионально-личностного роста специалиста И. Представляется важным сделанное рядом авторов заключение о том что СК выступает как системообразующая стержневая так как она детерминирует формирование...
66390. ФИТОНИМИЧЕСКАЯ ЛЕКСИКА В ХУДОЖЕСТВЕННОЙ ПРОЗЕ Е.И. НОСОВА 178.5 KB
  Актуальность диссертации обусловлена возрастающим вниманием лингвистов к изучению языковой личности Е.И. Носова; стремлением к многоаспектному описанию отдельных пластов лексики, в частности названий растений и растительных организмов...
66391. ПРИНЦИП СИМПАТІЇ У ФІЛОСОФСЬКІЙ АНТРОПОЛОГІЇ 244 KB
  Осмислення симпатії як морального і психологічного явища в європейській філософській традиції започатковується ще в Античності але особливо актуальним стає у моралістиці новоєвропейської філософської традиції. Проте тема симпатії не належить до того кола проблем що мають наскрізну історію вивчення аналізу й оцінки.
66392. РОЗШИРЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ВІБРАЦІЙНОЇ ОБРОБКИ ПЛОСКИХ ДЕТАЛЕЙ НА ОСНОВІ УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СИСТЕМИ 724.14 KB
  На сьогодні одним зі шляхів розвитку машинобудування є виготовлення деталей машин високої якості, довговічність і надійність яких значною мірою залежать від точності їх виготовлення, оптимальних фізико-механічних властивостей поверхневих шарів поверхонь, що сполучаються.
66393. МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТУВАННЯ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ БАНКІВСЬКОГО СЕКТОРУ УКРАЇНИ 283 KB
  В умовах розвитку ринкової економіки в Україні та зростання інтеграції до світової економічної спільноти першочергового значення набуває проблема підвищення фінансової стабільності банківського сектору країни що включає в себе такі системні характеристики...
66394. Клінічний перебіг гострого калькульозного пієлонефриту у хворих на цукровий діабет та удосконалення його комплексного лікування з урахуванням стану вегетативної нервової системи (клініко-експериментальне дослідження) 990.5 KB
  Однією з найбільш важливих, складних проблем в урології та медицині в цілому є інфекційно-запальні ускладнення, значення яких з відомих причин медичного, соціального, економічного характеру з часом зростає. Частота їх розвитку стає загрозливою, що знаходить відображення...
66395. ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ В УМОВАХ НЕСТАБІЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА 315.5 KB
  Розвитку фінансової діяльності торговельних підприємств на сучасному етапі притаманний ряд недоліків. Ці недоліки фінансової діяльності суттєво знижують рівень її ефективності внаслідок чого протягом останніх років більш ніж третина торговельних підприємств є збитковими.
66396. ВНУТРІШНЬОАРТЕРІАЛЬНА ПОЛІХІМІОТЕРАПІЯ РАКУ МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ. УСКЛАДНЕННЯ, ЇХ ПРОФІЛАКТИКА ТА ЛІКУВАННЯ 272 KB
  Місцеворозповсюджені форми раку молочної залози вважаються прогностично несприятливими і лише впровадження сучасних схем хіміогормонотерапії в клінічну практику зокрема внутрішньоартеріальних інфузій хіміопрепаратів дозволило декілька покращити результати лікування хворих.
66397. Забезпечення продуктивності багатономенклатурних механообробних виробництв на основі синтезу структур технологічних систем 611 KB
  Існуючий стан машинобудування в Україні не достатньо забезпечує необхідні показники конкурентоспроможності продуктивності та якості техніки. Одним із напрямків підвищення ефективності таких виробництв є створення механообробних технологічних систем ТС що сполучають в собі суперечливі властивості високої продуктивності та гнучкості.