69393

Лазерні принтери (електро-графічні принтери)

Лекция

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Пристрої введення виведенення мови Спілкування користувача із компютером мовою голосом вважається найбільш перспективним з часу початку широкого застосування компютерів однак реалізувати цю задачу ефективними засобами не вдалося проектувальникам і до сьогоднішнього часу і в даний час...

Украинкский

2014-10-04

42 KB

0 чел.

Лекція№13

Лазерні принтери (електро-графічні принтери)

В цих пристроях контури зображеня формуються із використанням властивостейдеяких напівпровідників змінювати полярність електричного заряду під дією світла. В пристроях використовуються спеціальні зміння картриджі, в яких є барабан, поверхня якого покрита напівпровідниковим матеріалом на основі селену, резервуар із негативно зарядженим порошком фарби, тонером та засобами для організації друку. Пристрій має малопотужний лазер, а також оптичну систему, які можуть посилати сфокусований промінь лазера на певну ділянку поверхні барабану. В початковому стані поверхня барабану заряджається від’ємним електричним зарядом. Промінь лазера керовано засвічує певні участки поверхні барабану, формуючи праобраз зображення. На засвічених участках поверхня барабану міняє електричний заряд на додатній. Повертаючись навколо осі, барабан проходить над резервуаром із фарбою і до позитивно заряджених участків притягується негативно заряджений порошок. Повертаючись дальше навколо осі, барабан відтиском залишає на папері порошок фарби. Перміщаючись дальше, порошок фарби на папері плавиться і висушується, формуючи зображення, а барабан перезаряджається від’ємним електричним зарядом, залишки від’ємно – зарядженого порошку осипаються в резервуар, поверхня додатково очищується від порошку спеціальними щітками і готова до наступного циклу роботи.

Переваги: висока якість друку, висока швидкість друку, високі показники надійності, малий рівень шуму.

Недоліки: висока вартість принтерів, висока вартість витратних матеріалів, так як після деякого періоду експлуатації, після декількох заправок, картридж стає неякісним для подальшого використання.

Принтери переважно орієнтовані на документи формату А4, рідше А3 і на принтерах можна друкувати як текстові так і графічні документи. Для графічних документів формату А1, використовуються спеціальні друкуючі пристрої, які часто називаються плоттерами і які реалізовують переважно струменевий спосію друку. Для спеціалізованих організацій використовуються більш продуктивні лазерні плоттери з усіма перевагами і недоліками цих пристроїв.

Пристрої відображення інформації

Призначенні для приймання від ядра комп’ютера сукупності кодів про документ і формування його на екрані для короткотривалого використання. Ці пристрої є спільними як для текстових так і для графічних документів. Ці пристрої мають 2 складові – безпосередньо екрани (монітори) таа засоби керування – відеоадаптери, відеокарти, відеоконтролери.

Екрани на електронно-променевих трубках

Це електро-вакуумні електронні пристрої, основним елементом яких є екран із спеціальним люміноформним шаром, який має властивість світитися під дією сфокусованих променів електронів. Для формування променів електронів використовуються електроди-трубки, які розташовуються у герметичному скляному корпусі (скляна колба). Електрони формуютсья на катоді із спеціального матеріалу, який підігрівається, щоб ці електрони скоріше вилітали. За допомогою керуючих електродів – електрони фокусуються у промінь, прискорюються і направляються до анодів, які розташовуються біля екрану і на який подається високовольтна напруга – кВ, для забезпечення високої швидкості бомбардування електронами екрану. В переважній більшості електронно-променеві  трубки формують багатокольорові зображення з різними кольорами вітінку. При цьому екран розбивається на матрицю плямок (Піксел), які розташовуються рядками та стовпцями. Загальна кількість рядків та стовпців і відповідно кількість піксел визначаєтсья типом трубки і може досягати понад 2 млн цих плямок. В той же час кожна піксела має 3 сегменти, кожен із яких може світитися із певною інтенсивністю за одним із 3 базових кольорів переважно в системі RGB, відповідно для кожного із цих сегментів використовується окремий промінь електронів, які зведені таким чином, що попадають на свій сегмент піксели. Кожен із променів керується незалежно, що забезпечує можливість керувати інтенсивністю свічення відповідного сегменту піксели. За комбінацією засвітки сегментів формується відтінок кольорів для кожної піксели. Якщо інтенсивність керувати восьмирозрядним кодом для кожного із сегментів, тоді загальна кількість відтінків кольорів може бути  , промені електронів послідовно переміщаються із одної піксели до наступної, забезпечуючи засвітку усього екрану. Для забезпечення якісних зображень повторення засвіток піксел усього екрану має повторюватися=ь не менше ніж 50 разів/сек. Одноразове проходження променів електронів через усі піксели називаєтсья кадром і частота повторення кадрів називаєтсья кадровою розгорткою. В сучасних засобах відображення кадрова розгортка лежить в межах від 70 до 90 Гц, що забезпечує достатню якість зображення. Для електронно-променевих трубок є ще 1 важлива характеристика – це порядкова розгортка – частота з якою електронні промені опрацьовують рядки піксел екрану. Ця частота не може бути  меншою за 31,5 кГц, а реально це в межах 60-80 кГц.

 Переваги: висока якість зображень, досконала технологія виготовлення і відповідно доступна вартість електронно-променевих трубок.

 Недоліки: наявність шкідливих електровипромінювань, наявність високовольтної кіловольтної анодної напруги, великі масо-габаритні характеристики, велика споживана потужність.

Отже, екрани на електронно-променевих трубках мають більше недоліків ніж переваг.

ДОПИСАТИ!

Коли кожна із пікселів формує підсумковий відтінок кольору за 3-а базовими кольорами. Для управління піксел використовується спеціальні напівпровідникові кристали із матрицею транзисторів. Після рідких кристалів встановлюються світлофільтри, які і формують відтінок кольору кожної піксели. Особливості рідких кристалів було те, що вони керуютсья електричним полем і практично не споживають електричної енергії, тому такі екрани мають

Переваги висока якість зображення, відсутність шкідливих електромагнітних випромінювань, малі масогабаритні характеристики провідників, мала споживана потужність.

Недолік – складна технологія виготовлення і відповідно висока вартість.

Враховуючи більше переваг ніж недоліків екрани на рідких кристалах вважаютсья більш перспективними ніж на електр струм трубках.

Відеоадаптери – є узгоджуючою ланкою при організації взаємодії із ядкром комп’ютера і екранами. Відеоадаптери взаємодіють із ядром переважно через 1 із системних магістралей, а з екранами – через внтерфейс екранів, який може базуватися на аналогових або цифрових засадах. Через велику кількість піксел екранів – більше 2млн, через велику кількість сегментів – піксел*3, через необхідність формувати коди керування сегментами піксел в реальному часі порядкової та кадрової розгорток на відеоадаптер покладається складна задача – виконання великої кількості обчислень за фіксований інтервал часу. Тому відеоадаптер будується як високопродуктивний спеціалізований обчислювальний пристрій. В якості основного обчислювача використовують спеціалізовані мікропроцесори або процесори обробки сигналів. Використовують швидкодіючу двопортову пам’ять, спеціальні структурні схемотехнічні та алгоритмічні рішення. Які забезпечують загально високу продуктивність відеоадаптера.

Пристрої введення виведенення мови

Спілкування користувача із комп’ютером мовою, голосом вважається найбільш перспективним з часу початку широкого застосування комп’ютерів, однак реалізувати цю задачу ефективними засобами  - не вдалося проектувальникам і до сьогоднішнього часу і в даний час над цею проблематикою працює багато дослідників – є окремі досягнення в ції проблематиці і існуючі підходи до розв’язання цієї проблематики ми розглянули.

Фізичні аспекти мови

Мова – це звукові акустичні коливання, які мають амплітудно-частотно-фазові характеристики, що є змінними в широкому діапазоні, в залежності від багатьох факторів, в т.ч. від алфавіту мови, від елементарних звуків, від індивідуальних особливостей людини, від навколишнього середовища, від відстані між джерелом і приймачем мови. Вважється що частотний діапазон обмежений верхньою частотою в 20 кГц. Вважається що для спілкування із комп’ютером, верхню частоту звукового діапазону можна обмежити в 3.5 МГц. Для мови характерна нерівномірна амплітудна характеристика і спостерігається для різних елементарних звуків на різних частотах суттєві збільшення амплітуди сигналів ніби резонансні викиди, які називаються формантами і ці частоти називаються формантними частотами. Наведені факти ускладнюють розпізнавання та опрацювання мовних сигналів.

Пристрої введення мови

На даний час існує наступний підхід для побудови таких пристроїв. Звуково –акустичні коливання приймаються мікрофоном перетворюються в електричні сигнали звукового діапазону, які поступають на аналогово-цифрове перетворення із частотою дискретизації не менше 10 кГц, із розряднісю звукового коду не менше 6 біт, отримані коди опрацьовуються, формуються відповідні описи, розпізнаютсья методом порівняння із етелонними описами і формуються коди, для подальшого комп’ютеризованого формування. Найбільша складність в алгоритмах опрацювання та розпізнавання в відповідних засобах, які б могли опрацьовувати мову в реальому часі.

Пристрої виведення мови

Призначені для приймання кодів про мовне повідомлення і формування відповідних звукових акустичних коливань. При їх побудові використовуєтсья наступний підхід: отримані коди поступають на засоби конструювання мовного повідомлення. Ці засоби формують керуючі коди для синтезаторів електричних сигналів звукового діапазону. Вихідні сигнали синтезаторів поступають на акустичні системи, які формують мовні повідомлення. Засоби конструювання і синтезатори електричних сигналів взаємопов’язані і на даний час існує 2 підходи до їх реалізації. Перший базується на тому, що в пам’яті пристрою виведення мови є еталонні заготовки окремих звуків, сполучень звуків, окремих слів, які закодовані у відповідності із принципами дискретизації і квантування сигналів. Засоби конструювання подають на синтезатор адресу комірки пам’яті і кількість слів, які із прийнятою частотою, наприклад 20 кГц, поступають на вхід ЦАП, на виході якого і формуються звукові електричні сигнали. Другий підхід базуєтсья на тому, що синтезатор є складним пристроєм із керованих генераторів різних частот звукового діапазону відповідно, фільтрів, підсилювачів, послаблювачів, змішувачів. За кодами керування від засобів конструювання. Синтезатор мови формує в реальному часі вихідний електричний сигнал звукового діапазону.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31900. БУХГАЛТЕРСКИЙ УЧЕТ. УЧЕБНОЕ ПОСОБИЕ 4.9 MB
  Активы организации по видам подразделяются на а имущество; б нематериальные активы; в предметы труда; г права; д активы сферы обращения; е денежные средства; ж текущие активы; з средства в расчетах. К долгосрочным активам относятся а предметы труда; г долгосрочные финансовые вложения; б основные средства; д предметы обращения; в нематериальные активы; е средства в расчетах. К средствам в расчетах относят а задолженность покупателей; б денежные средства на расчетном счете; в краткосрочные финансовые вложения. К обязательствам...
31902. Расчет регулируемого электропривода 840.5 KB
  Предварительная мощность двигателя Предварительная мощность двигателя рассчитывается по нагрузочной диаграмме и тахограмме рабочей машины по формуле: где коэффициенты учитывающие соответственно пульсирующий характер питающего напряжения; возможный режим ослабления магнитного потока двигателя; динамические нагрузки двигателя в переходных процессах. Окончательный выбор двигателя и редуктора По вычисленному расчетному значению мощности выбирам двигатель согласно условию: при . Д810Uн=220В Рнд=29кВт...
31906. Интернет-продвижение коммерческой организации (на примере ООО «Элстрой-НН») 533 KB
  5 1 Деятельность коммерческих В2Ворганизаций в условиях развития сети Интернет10 Интернет как новая коммуникативная среда.10 Продающие возможности сети Интернет.14 Роль Интернета в сфере В2Вторговли.32 Исследование отношения пользователей к различным видам Интернетрекламы.