69393

Лазерні принтери (електро-графічні принтери)

Лекция

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Пристрої введення виведенення мови Спілкування користувача із комп’ютером мовою голосом вважається найбільш перспективним з часу початку широкого застосування комп’ютерів однак реалізувати цю задачу ефективними засобами не вдалося проектувальникам і до сьогоднішнього часу і в даний час...

Украинкский

2014-10-04

42 KB

0 чел.

Лекція№13

Лазерні принтери (електро-графічні принтери)

В цих пристроях контури зображеня формуються із використанням властивостейдеяких напівпровідників змінювати полярність електричного заряду під дією світла. В пристроях використовуються спеціальні зміння картриджі, в яких є барабан, поверхня якого покрита напівпровідниковим матеріалом на основі селену, резервуар із негативно зарядженим порошком фарби, тонером та засобами для організації друку. Пристрій має малопотужний лазер, а також оптичну систему, які можуть посилати сфокусований промінь лазера на певну ділянку поверхні барабану. В початковому стані поверхня барабану заряджається від’ємним електричним зарядом. Промінь лазера керовано засвічує певні участки поверхні барабану, формуючи праобраз зображення. На засвічених участках поверхня барабану міняє електричний заряд на додатній. Повертаючись навколо осі, барабан проходить над резервуаром із фарбою і до позитивно заряджених участків притягується негативно заряджений порошок. Повертаючись дальше навколо осі, барабан відтиском залишає на папері порошок фарби. Перміщаючись дальше, порошок фарби на папері плавиться і висушується, формуючи зображення, а барабан перезаряджається від’ємним електричним зарядом, залишки від’ємно – зарядженого порошку осипаються в резервуар, поверхня додатково очищується від порошку спеціальними щітками і готова до наступного циклу роботи.

Переваги: висока якість друку, висока швидкість друку, високі показники надійності, малий рівень шуму.

Недоліки: висока вартість принтерів, висока вартість витратних матеріалів, так як після деякого періоду експлуатації, після декількох заправок, картридж стає неякісним для подальшого використання.

Принтери переважно орієнтовані на документи формату А4, рідше А3 і на принтерах можна друкувати як текстові так і графічні документи. Для графічних документів формату А1, використовуються спеціальні друкуючі пристрої, які часто називаються плоттерами і які реалізовують переважно струменевий спосію друку. Для спеціалізованих організацій використовуються більш продуктивні лазерні плоттери з усіма перевагами і недоліками цих пристроїв.

Пристрої відображення інформації

Призначенні для приймання від ядра комп’ютера сукупності кодів про документ і формування його на екрані для короткотривалого використання. Ці пристрої є спільними як для текстових так і для графічних документів. Ці пристрої мають 2 складові – безпосередньо екрани (монітори) таа засоби керування – відеоадаптери, відеокарти, відеоконтролери.

Екрани на електронно-променевих трубках

Це електро-вакуумні електронні пристрої, основним елементом яких є екран із спеціальним люміноформним шаром, який має властивість світитися під дією сфокусованих променів електронів. Для формування променів електронів використовуються електроди-трубки, які розташовуються у герметичному скляному корпусі (скляна колба). Електрони формуютсья на катоді із спеціального матеріалу, який підігрівається, щоб ці електрони скоріше вилітали. За допомогою керуючих електродів – електрони фокусуються у промінь, прискорюються і направляються до анодів, які розташовуються біля екрану і на який подається високовольтна напруга – кВ, для забезпечення високої швидкості бомбардування електронами екрану. В переважній більшості електронно-променеві  трубки формують багатокольорові зображення з різними кольорами вітінку. При цьому екран розбивається на матрицю плямок (Піксел), які розташовуються рядками та стовпцями. Загальна кількість рядків та стовпців і відповідно кількість піксел визначаєтсья типом трубки і може досягати понад 2 млн цих плямок. В той же час кожна піксела має 3 сегменти, кожен із яких може світитися із певною інтенсивністю за одним із 3 базових кольорів переважно в системі RGB, відповідно для кожного із цих сегментів використовується окремий промінь електронів, які зведені таким чином, що попадають на свій сегмент піксели. Кожен із променів керується незалежно, що забезпечує можливість керувати інтенсивністю свічення відповідного сегменту піксели. За комбінацією засвітки сегментів формується відтінок кольорів для кожної піксели. Якщо інтенсивність керувати восьмирозрядним кодом для кожного із сегментів, тоді загальна кількість відтінків кольорів може бути  , промені електронів послідовно переміщаються із одної піксели до наступної, забезпечуючи засвітку усього екрану. Для забезпечення якісних зображень повторення засвіток піксел усього екрану має повторюватися=ь не менше ніж 50 разів/сек. Одноразове проходження променів електронів через усі піксели називаєтсья кадром і частота повторення кадрів називаєтсья кадровою розгорткою. В сучасних засобах відображення кадрова розгортка лежить в межах від 70 до 90 Гц, що забезпечує достатню якість зображення. Для електронно-променевих трубок є ще 1 важлива характеристика – це порядкова розгортка – частота з якою електронні промені опрацьовують рядки піксел екрану. Ця частота не може бути  меншою за 31,5 кГц, а реально це в межах 60-80 кГц.

 Переваги: висока якість зображень, досконала технологія виготовлення і відповідно доступна вартість електронно-променевих трубок.

 Недоліки: наявність шкідливих електровипромінювань, наявність високовольтної кіловольтної анодної напруги, великі масо-габаритні характеристики, велика споживана потужність.

Отже, екрани на електронно-променевих трубках мають більше недоліків ніж переваг.

ДОПИСАТИ!

Коли кожна із пікселів формує підсумковий відтінок кольору за 3-а базовими кольорами. Для управління піксел використовується спеціальні напівпровідникові кристали із матрицею транзисторів. Після рідких кристалів встановлюються світлофільтри, які і формують відтінок кольору кожної піксели. Особливості рідких кристалів було те, що вони керуютсья електричним полем і практично не споживають електричної енергії, тому такі екрани мають

Переваги висока якість зображення, відсутність шкідливих електромагнітних випромінювань, малі масогабаритні характеристики провідників, мала споживана потужність.

Недолік – складна технологія виготовлення і відповідно висока вартість.

Враховуючи більше переваг ніж недоліків екрани на рідких кристалах вважаютсья більш перспективними ніж на електр струм трубках.

Відеоадаптери – є узгоджуючою ланкою при організації взаємодії із ядкром комп’ютера і екранами. Відеоадаптери взаємодіють із ядром переважно через 1 із системних магістралей, а з екранами – через внтерфейс екранів, який може базуватися на аналогових або цифрових засадах. Через велику кількість піксел екранів – більше 2млн, через велику кількість сегментів – піксел*3, через необхідність формувати коди керування сегментами піксел в реальному часі порядкової та кадрової розгорток на відеоадаптер покладається складна задача – виконання великої кількості обчислень за фіксований інтервал часу. Тому відеоадаптер будується як високопродуктивний спеціалізований обчислювальний пристрій. В якості основного обчислювача використовують спеціалізовані мікропроцесори або процесори обробки сигналів. Використовують швидкодіючу двопортову пам’ять, спеціальні структурні схемотехнічні та алгоритмічні рішення. Які забезпечують загально високу продуктивність відеоадаптера.

Пристрої введення виведенення мови

Спілкування користувача із комп’ютером мовою, голосом вважається найбільш перспективним з часу початку широкого застосування комп’ютерів, однак реалізувати цю задачу ефективними засобами  - не вдалося проектувальникам і до сьогоднішнього часу і в даний час над цею проблематикою працює багато дослідників – є окремі досягнення в ції проблематиці і існуючі підходи до розв’язання цієї проблематики ми розглянули.

Фізичні аспекти мови

Мова – це звукові акустичні коливання, які мають амплітудно-частотно-фазові характеристики, що є змінними в широкому діапазоні, в залежності від багатьох факторів, в т.ч. від алфавіту мови, від елементарних звуків, від індивідуальних особливостей людини, від навколишнього середовища, від відстані між джерелом і приймачем мови. Вважється що частотний діапазон обмежений верхньою частотою в 20 кГц. Вважається що для спілкування із комп’ютером, верхню частоту звукового діапазону можна обмежити в 3.5 МГц. Для мови характерна нерівномірна амплітудна характеристика і спостерігається для різних елементарних звуків на різних частотах суттєві збільшення амплітуди сигналів ніби резонансні викиди, які називаються формантами і ці частоти називаються формантними частотами. Наведені факти ускладнюють розпізнавання та опрацювання мовних сигналів.

Пристрої введення мови

На даний час існує наступний підхід для побудови таких пристроїв. Звуково –акустичні коливання приймаються мікрофоном перетворюються в електричні сигнали звукового діапазону, які поступають на аналогово-цифрове перетворення із частотою дискретизації не менше 10 кГц, із розряднісю звукового коду не менше 6 біт, отримані коди опрацьовуються, формуються відповідні описи, розпізнаютсья методом порівняння із етелонними описами і формуються коди, для подальшого комп’ютеризованого формування. Найбільша складність в алгоритмах опрацювання та розпізнавання в відповідних засобах, які б могли опрацьовувати мову в реальому часі.

Пристрої виведення мови

Призначені для приймання кодів про мовне повідомлення і формування відповідних звукових акустичних коливань. При їх побудові використовуєтсья наступний підхід: отримані коди поступають на засоби конструювання мовного повідомлення. Ці засоби формують керуючі коди для синтезаторів електричних сигналів звукового діапазону. Вихідні сигнали синтезаторів поступають на акустичні системи, які формують мовні повідомлення. Засоби конструювання і синтезатори електричних сигналів взаємопов’язані і на даний час існує 2 підходи до їх реалізації. Перший базується на тому, що в пам’яті пристрою виведення мови є еталонні заготовки окремих звуків, сполучень звуків, окремих слів, які закодовані у відповідності із принципами дискретизації і квантування сигналів. Засоби конструювання подають на синтезатор адресу комірки пам’яті і кількість слів, які із прийнятою частотою, наприклад 20 кГц, поступають на вхід ЦАП, на виході якого і формуються звукові електричні сигнали. Другий підхід базуєтсья на тому, що синтезатор є складним пристроєм із керованих генераторів різних частот звукового діапазону відповідно, фільтрів, підсилювачів, послаблювачів, змішувачів. За кодами керування від засобів конструювання. Синтезатор мови формує в реальному часі вихідний електричний сигнал звукового діапазону.  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22919. Метод Гауса розв’язання систем лінійних рівнянь (метод виключення змінних) 84.5 KB
  Отже за теоремою Крамера система має єдиний розв’язок. Але на практиці цей розв’язок зручніше знаходити не за формулами Крамера. Система має нескінчену кількість розв’язків змінні системи діляться на дві частини – базисні та вільні змінні.
22920. Поняття підпростору 47 KB
  1 в підпросторі M існують два лінійно незалежні вектори a1 і a2. З іншого боку пара лінійно незалежних векторів утворює базис площини R2. Це означає що будьякий вектор простору лінійно виражається через a1 і a2. 2 в підпросторі M існує лише лінійно незалежна система що складається з одного вектора a.
22921. Однорідні системи лінійних рівнянь 49 KB
  Будемо розглядати однорідну систему лінійних рівнянь з змінними 1 Зрозуміло що така система рівнянь сумісна оскільки існує ненульовий розв’язок x1=0 x2=0xn=0. Цей розв’язок будемо називати тривіальним. Можна зробити висновок що якщо однорідна система лінійних рівнянь має єдиний розв’язок то цей розв’язок тривіальний. Однорідна система лінійних рівнянь має нетривіальний розв’язок тоді і тільки тоді коли її ранг менше числа невідомих.
22922. Поняття фундаментальної (базисної) системи розв’язків 55.5 KB
  Як показано вище множина M всіх розв’язків однорідної системи лінійних рівнянь утворює підпростір. Фундаментальною базисною системою розв’язків однорідної системи лінійних рівнянь називається базис підпростору всіх її розв’язків. Теорема про фундаментальну систему розв’язків.
22923. Теорема про розв’язки неоднорідної системи лінійних рівнянь 43 KB
  Теорема про розв’язки неоднорідної системи лінійних рівнянь. Нехай дана сумісна неоднорідна система лінійних рівнянь 3 L множина всіх її розв’язків а деякий частковий розв’язок M множина всіх розв’язків відповідної однорідної системи 4. Нехай a=γ1γ2γn і припустимо що b=λ1λ2λn довільний розв’язок системи 3 тобто b є L.
22924. ЛЕМА ПРО ДВІ СИСТЕМИ 37.5 KB
  bk – дві системи векторів кожен вектор першої системи лінійно визначається через другу систему. Якщо m k то перша система лінійно залежна. Нехай а1 а2 аm і b1 b2 bk – дві системи векторів кожен вектор першої системи лінійно виражається через другу систему. Якщо перша система лінійно незалежна то m≤k.
22925. Поняття базису 25.5 KB
  aik лінійно незалежна; Всі вектори системи a1 a2 am лінійно виражаються через ai1ai2. Базисом простору Rn називається система векторів a1 a2 an є Rn така що система a1 a2 an лінійно незалежна; Кожний вектор простору Rn лінійно виражається через a1 a2 an. Звідси α1= α2==αn=0 лінійна коомбінація тривіальна і система лінійно незалежна. Будьякий вектор простору лінійно виражається через e1e2en .
22926. Властивості базисів 33.5 KB
  Оскільки при m n система з m векторів лінійно залежна то m≤n. Якщо m n то за означенням базису всі вектори простору а тому і вектори системи e1e2en лінійно виражаються через базис a1 a2 am .Тоді за лемою про дві системи вектори e1e2en лінійно залежні. Отже В просторі Rn будьяка лінійно незалежна система з n векторів утворює базис простору.
22927. Поняття рангу 47.5 KB
  В довільній системі векторів a1a2am візьмемо всі лінійно незалежні підсистеми. Число векторів в цій фіксованій підсистемі будемо називати рангом системи векторів a1 a2 am . Таким чином рангом системи векторів називається максимальна кількість лінійно незалежних векторів в системі. Зрозуміло що ранг лінійно незалежної системи дорівнює числу всіх векторів в системі.