69484

Розробка системи транспортного обслуговування металургійного комбінату з річним об’ємом випуску товстого листа 0,6 млн. т

Курсовая

Логистика и транспорт

До основних цехів металургійного заводу з повним металургійним циклом належать доменний, сталеплавильний, кілька прокатних, до допоміжних цехів належать ремонтні й енергетичні, а також цех залізничного транспорту і автотранспортний цех або управління.

Украинкский

2014-10-05

1.56 MB

0 чел.

МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

Кафедра «Компютерні технології на промисловому та міському транспорті»

КУРСОВА РОБОТА

з  дисципліни «Рухомий склад промислового  транспорту і транспорт в технологічних процесах промислових підприємств»

на тему:  «Розробка системи транспортного обслуговування металургійного комбінату з річним об'ємом випуску товстого листа 0,6 млн. т»

студента  3  курсу,  групи: КТ-400

напряму підготовки    6.070101 «Транспортні технології (за видами транспорту)

спеціальності   6.07010102-4  «Організація перевезень і управління на транспорті

                             (промисловий транспорт)»

                                                                                                                      

_____________

                (прізвище та ініціали)                                 (підпис)

     

Керівник проекту

    ст.викл.Лєонова С.О.________                ____________

(посада, вчене звання, науковий ступінь,                                 (підпис)                                                                  

                   прізвище та ініціали)            

Результати захисту:

     Національна шкала _______    

     Кількість балів: __________

     Оцінка:  ECTS ___________

Члени комісії:          

_________________________  ________                                                                                                                                                                       (прізвище та ініціали)                     (підпис)   

________________________  ________                                                                                                                                                                       (прізвище та ініціали)                     (підпис)   

_________________________  ________                                                                                                                                                                       (прізвище та ініціали)                     (підпис)   

                                                                           

Дата_________

Луганськ - 2013

РЕФЕРАТ

Курсова робота:   39 с,   5 рис,   19 таблиць,

В  курсовій роботі розроблена система транспортного обслуговування металургійного підприємства з річним об'ємом випуску товстого листа 0,6 млн. тонн на рік. Складена технологічна схема, здійснено вибір основного виробничого устаткування, розраховано основні матеріальні потоки і розроблена транспортно-технологічна схема. Розраховано об'єми перевезень виробничих цехів, вибрано види транспорту по вантажопотоках, складено діаграму вантажопотоків, розраховано показник транспортоємності, який склав  5,6  т/т.

Зроблено висновки за результатами роботи.

МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ, ТОВСТИЙ ЛИСТ, КОНВЕЄРНИЙ ТРАНСПОРТ, СПЕЦІАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТ, МАТЕРІАЛЬНИЙ ПОТІК, ВАНТАЖОПОТІК, ПРОКАТНЕ ВИРОБНИЦТВО, СЛЯБІНГ, СТАЛЕПЛАВИЛЬНЕ ВИРОБНИЦТВО, ДОМЕННЕ ВИРОБНИЦТВО, ПОЛУВАГОН, ЧАВУНОВОЗ ШЛАКОВОЗ.


ЗМІСТ

Вступ

6

1 ХАРАКТЕРИСТИКА КОМБІНАТУ ТА ЙОГО ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА

7

1.1 Металургійне виробництво.

7

1.2 Технологічна схема металургійного заводу.

9

1.3 Характеристика вантажів підприємства.

10

1.3.1 Вантажі та етапі їх підготовки.

10

             1.3.2 Кінцева продукція

12

2 ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ЦЕХІВ ТА СКЛАДАННЯ ТРАНСПОРТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ МЕТАЛУРГІЙНОГО ЗАВОДУ.

13

2.1 Розрахунок основних матеріальних потоків, визначення технологічних парметрів та вибір металургічних агрегатів виробничих цехів.

13

2.2. Основні технологічні параметри і  транспортно-технологічна схема заводу.

18

З. РОЗРАХУНОК ОБ'ЄМУ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ЗАВОДУ ПО ВАНТАЖОПОТОКАХ ПРИБУТТЯ І ВІДПРАВЛЕННЯ ТА ВИБІР ВИДІВ ТРАНСПОРТУ.

19

3.1. Розрахунок об'єму перевезень виробничих цехів.

19

3.2 Вибір видів транспорту по вантажопотоках підприємства.

21

3.3 Формування вантажопотоків.

23

3.4. Складання зведеної таблиці об'єму річних перевезень і діаграми  вантажопотоків.

34

3.5 Розподіл обєму перевезень за видами транспорту.

36

3.6 Розрахунок показника транспортоємності.

36

Висновки

38

Список літератури

39


ВСТУП

Металургійне виробництво є однією з основних галузей економіки, як України, так і будь якої держави. Ефективність роботи металургійних підприємств визначається декількома факторами, серед яких найголовніший – оптимальна організація транспортного обслуговування технологічного процесу. Промисловий транспорт металургійних підприємств є одною з головних ланок у виробничому процесі отримання чорних і кольорових металів.

Частка металургії у ВВП країни складає близько 38%, у промисловому виробництві − 27,3%, експорті – 34,2%. Частка металургії в податкових пла-тежах у всі рівні бюджетів становить 38%. Як споживач продукції та послуг суб'єктів природних монополій металургія використовує від загальнопромислового рівня 32% електроенергії, 25% природного газу, 10% нафти і нафтопродуктів, її частка у вантажних залізничних перевезеннях – 20%.

Металургія у структурі промисловості України становить 35,1%, тоді як у структурі світової промисловості − 34,3%.

В Україні існує значний науково-дослідний і конструкторський потенціал щодо металургійного виробництва – це наявність спеціалізованих наукових установ, як самостійних, так і інтегрованих у підприємства.


1 ХАРАКТЕРИСТИКА КОМБІНАТУ ТА ЙОГО ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА

1.1 Металургійне виробництво

Металургійний завод — підприємство чорної металургії, що випускає чавун, сталь, прокат і інколи ще й вироби з прокату. Металургійний завод може бути з повним металургійним циклом (виробляє три основні види продукції: чавун, сталь, прокат) і з неповним циклом (виробляє один або два види цієї продукції).

Рисунок 1.1 – Загальна структура металургійного підприємства

До основних цехів металургійного заводу з повним металургійним циклом належать доменний, сталеплавильний, кілька прокатних, до допоміжних цехів належать ремонтні й енергетичні, а також цех залізничного транспорту і автотранспортний цех або управління.


На металургійному заводі може налічуватись до кількох десятків різноманітних цехів і служб (мал. 1.1). На деяких заводах є ще й агломераційна фабрика, цехи, де виготовляють вогнетриви, металеві вироби тощо. Транспортування продукції з металургійного заводу до споживачів здійснюється переважно залізничним транспортом, рідше — автотранспортом. Близько 90% міжцехових перевезень на металургійному заводі здійснюється засобами залізничного транспорту.

Перелік скорочень найменованій цехів на схемах та рисунках наведено в таблиці 1.1

Скорочення

Повне найменування цехів

С, Б

Слябінг, блюмінг

ЦКП

Цех крупносортних профілей

РБЦ

Рельсобалочний цех

ЦЗ

Цех заготовок

ЦМП

Цех дрібносортних профілей

ЦП

Цех дроту

ЦСП

Цех середньосортних профілей

ЦТЗ

Трубозаготовочний цех

ЦТП

Трубопрокатний цех

ЦГП

Цех горячої прокатки товстого листа (широкої смуги)

ЦТЭС

Трубоелектрозварювальний цех

ЦХП

Цех холодної прокатки тонкого листа

ЦГнПр

Цех прокатки гнутих профілей

ЦСтЛ

Цех прокатки стальної стрічки

ЦЖ

Цех прокатки жерсті

ККЦи

Киснево-конвертерний цех з відділенням розливу сталі в виливниці (ОРСИ)

ККЦн

Киснево-конвертерний цех  з відділенням безперервної розливки сталі (ОНРС)

ЭСПЦи

Електросталеплавильний цех з відділенням розливки сталі в виливниці(ОРСИ)

ЭСПЦн

Електросталеплавильний цех з відділенням безперервної розливки сталі (ОНРС)

СРБ

Скрапорозділочна база

ЦИО

Цех вапняно-обпалювальний

ЦО

Цех вогнетривів

ЦДШ

Цех домених шлаків (відділення придоменої грануляції)

РМ

Розливочні машини

ЦСШ

Цех сталеплавильних шлаків

ЦРО

Цех ремонту обладнання

Відвал

Відвал

ЗМ

Зовнішня мережа

1.2 Технологічна схема металургійного заводу

Згідно з технологічною схемою можемо зробити висновок, що до складу заводу, що проектується входять такі цехи: цех гарячого прокату широкої смуги, який випускає безпосередньо готову до реалізації продукцію, цех слябінгу, який постачає прокатні заготівки до ЦГП,

Рисунок 1.2 – Технологічна схема заводу, який проектується.

відділ розливу сталі у виливальниці, з я кого на виході отримується необхідна кількість злитків заданих геометрични та фізико-хімічних властивостей, киснево-конвертерний цех, в якому з переробного чавуна привезенного з доменного цеху виплавляється сталь необхідних марок, розливочна машина, на яку подаються надлишки чавуну для подальшого його розливу та відправлення на зовнішню мережу, аглофабрика та коксохіммічний цех, постачаючи сировину для доменного цеху.

Також до структури підприємства входять: скрапороздільна база і деякі обслуговуючи цехи: вапяковообпальний цех, цех вогнетривів, цех ремонту обладнання, цех переробки шлаків( доменних та сталеплавильних).

1.3 Характеристика вантажів заводу

1.3.1 Вантажі на етапі підготовки

На металургійне підприємство надходять великі обсяги різних вантажів, які потребують певної попередньої підготовки перед їх попаданням до виробничого процесу підприємства.

Руда та вугілля що коксується постачають на завод з різних карєрів і шахт, після чого їх направляють на всереднюючий склад,а звідти далі.

Вугілля що коксується розділяють по фракціям: > 25 мм відправляють у доменний цех, а той що <25 мм – на аглофабрику.

Вапняк використовують у доменних печах (рис 1.3), в сталеплавільному цеху та на аглофабриці.

Рис 1.3 – Доменна піч

Важливим продуктом підготовки рудної сировини є її грудкування. Шихта, тобто суміш тонко подрібнених концентратів залізовмісних мінералів, флюсу (добавок, що регулюють склад продукту), і зміцнюючих добавок (зазвичай це бентонітова глина), зволожується і піддається обливанню в обертових чашах (грануляторах) або барабанах для грудкування.

У результаті обкочування отримують близькі до сферичних частинки діаметром 1 ÷ 30 мм. Вони висушуються і обпалюються при температурах 1200 ÷ 1300 ° C на спеціальних установках - випалювальних машинах. Випалювальні машини (зазвичай конвеєрного типу) являють собою конвеєр з випалювальних візків (палет), які рухаються по рейках. У верхній частині обпалювальної машини розташований опалювальний горн, в якому відбувається спалювання газоподібного, твердого або рідкого палива та формування теплоносія для сушіння, нагрівання і випалювання котунів. Розрізняють випалювальні машини з охолодженням котунів безпосередньо на машині і з виносним охолоджувачем.

Обпалені окатиші набувають високу механічну міцність. При випалюванні видаляється значна частина сірчистих забруднень.

У залежності від способу одержання розрізняють окиснені і металізовані, офлюсовані і неофлюсовані котуни.

Підготування палива для виплавки металу.

Основним паливом є камінновугільний кокс, який отримують з вугілля що коксується. Сировина проходить підготовчі процеси: збагачення, усереднення та коксовання. Кокс виробляється нагрівом коксівного вугілля до 1100 Со без доступу повітря в спеціальних пічах. Для зменшення тепловтрат ці пічі об’єднуються по 50-70 штук.Коксування триває до 16 годин, після чого машина знімає двері і кокс витолкується до коксотушильного вагону.

До транспорту доменного цеху пред'являються жорсткі технічні й організаційні вимоги. Вони обумовлені такими специфічними умовами:

- безперервність технологічного процесу виробництва чавуну, що обумовлює безперервність транспортних операцій по подачі сировини й вивозу

продуктів і відходів плавки;

- використання більших кількостей різної сировини й необхідність негайного збирання рідкого чавуну й шлаків;

- специфіка перевезених вантажів: крихкість і висока температура коксу й

агломерату,  висока температура рідкого чавуну та  шлаків  і  необхідність збереження її при транспортуванні;

-забезпечення безпечної роботи й максимальне виключення ручної праці.

1.3.2 Сталеплавільний цех

Виплавка сталі здійснюється у киснево-конвертерний спосіб. Киснево-конвертерний процес — це процес виробництва сталі з рідкого чавуну з додаванням сталевого брухту у конвертер із лужною футерівкою та продуванням киснем зверху крізь фурму, що охолоджується водою.

У промисловості цей технологічний процес був уперше впроваджений у Австрії у 1952 р. на заводах у м. Лінці та Донавіце.

В Україні у 1956 р. уперше впроваджено киснево-конвертерний процес із верхнім дуттям у конвертерному цеху Дніпропетровського заводу ім. Петровського, де були переобладнанні бесемерівські конвертери місткістю 20 т.

Основним шихтовим матеріалом для киснево-конвертерного цеху є рідкий чавун. Рідкий чавун потрапляє до конверторів з міксерного відділення або з відділення переливання самохідними чавуновозами, місткість яких відповідає садці конвертера. Чавуновізний ківш подають до моменту випуску попередньої плавки. Конвертер знаходиться у нахиленому положенні, як і під час операції завалки металобрухту.


2
ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ЦЕХІВ

ТА СКЛАДАННЯ ТРАНСПОРТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ

СХЕМИ МЕТАЛУРГІЙНОГО ЗАВОДУ

2.1 Розрахунок основних матеріальних потоків, визнаення технологічних парметрів та вибр металургічних агрегатів виробничих цехів

Розрахунок матеріальних потоків. Прокатне виробництво.

Цех гарячої прокатки товстого листа

Плановий об'єм вхідного матеріального потоку:

тис т

Кількість прокатних станів:

Na= стана.

Приймаємо 1 товстолистовий стан 3000 з річною продуктивністтю 1200 тис. т

Фактична продуктивність:

тис. т

Резерв продуктивності прокатних станів:

Р= 1200-640==560 тис. т

где - видатковий технологічний коефіцієнт  прокатного виробництва, прийняти з [4, таб. 3.2];

 - плановий обсяг випуску готової продукції, тис. т

Рис. 2.1 – Розрахункова схема прокатного виробництва

У таблиці П-4 [4] обираємо обтискний стан слябінг 1150 що може продукувати блюми і заготівки перетином від 100х700х1500 мм до300х1600х9500 мм, з річною продуктивністю 5 млн. тонн.

Кількість прокатних станів:

Na=770,0/(0,8•5000,0) = 1 стан.

Приймаємо 1 стан з річною продуктивністю 5000,0 тис. т.

Фактична продуктивність:

Пппф =5000,0•1•0,8 = 4000,0 тис. т.

Резерв продуктивності прокатних станів:

Р = 4000,0-770 =3330 тис. т.

Сталеплавільне виробництво.

Киснево конвертерний цех

Планова продуктивність ККЦ:

Ппл = 770·1,12= 860 тис. т

Обираєм конвертер за мінімумом надлишків – ємністтю 160 т, тривалисттю плавлення 0,53 год. та продуктивністтю 2600 тис. т

Знайдемо кількість конвертерів

Na=860/2,6=1 конвертер

Приймаємо 1 конвертер з річною продуктивністю 2600,0 тис. т.

Фактична продуктивність:

Пппф =2600·1,12 = 2321,0 тис. т.

Надлишки продуктивності прокатних станів:

Р = 2321,0-770=1551 тис. т.

Відділ розливу сталі у виливальниці

Планова продуктивність ВРСВ:

Ппл = 2600,0/1,12=2321 тис. т

Приймаємо фактичну продуктивність рівною плановій:

Фактична продуктивність:

Пппф =2321 тис. т.

Рис 2.2 Схема розподілу сталіі в сталеплавільному виробництві

Потреба киснево-конвертерного цеха у чавуні: Пчав = 0,19·2600,0=494 т.т

Потреба у скрапі: 1,055·2600,0=2743тис. т


Доменне виробництво.

Планова продуктивність доменного цеху дорівнює потрібній кулькості чавуну:

Ппл = 494 тис. т

Згідно цьому обираємо доменну піч за мінімумом надлишків.

Обрано піч з обємом 2700 м3, продуктивністтю 1930,0 тис. т

Кількість печей:

N = 494,0/1930,0 = 1 піч

Фактична продуктивність складе:

Пф = 1930·1 = 1930 тис. т

Надлишки:

И= 1930,0 – 494 = 1436 тис. т

Рис 2.3 – Схема розподілу чавуна у доменному виробництві

Потреба ДЦ у агломераті складе:

Пагл = 1930,0·1,24= 2393,2 тис. т

Потреба ДЦ у коксі:

Пкокс = 1930,0·0,44=849,2 тис. т

Агломераційне виробництво

Планова продуктивність аглофабрики приймаєтся рівною потрібній кулькості агломерату:

Ппл = 2393,2 тис.т

Обирємо тип агломашин за мінімумом надлишків: площа аглоленти 252 м2, річна продуктиність 3870 тис.т

Визначаємо:

Кількість агломашин:

N= 2393,2/ 3870 = 1 агломашина

Фактична продуктивність:

Пф = 3870·1 = 3870,0 тис. т

Надлишки:

И = 3870,0-2393,2 = 1476,8 тис. т

Надлишки агломерату відвантажуються стороннім споживачам.

Потреба аглофабрики в рудному концентраті:

Прк=3870,0 • 0,85=3289,5 тис. т

Коксохімічне виробництво

Ппл = Пкокс = 849,2 тис. т

Обирається коксова батарея за мінімумом надлишків, обємом 29,3 м3 і річною продуктивністтю 860 тис. т

Визначаємо:

Кількість коксових батарей:

N= 849/860=1 одиниця

Фактична продуктивність:

Пф = 860·1 = 860 тис. т

Надлишки:

И = 860-849=11 тис. т

Надлишки коксу відвантажуються стороннім споживачам.

Потреба коксохімічного цеху в вугіллі:

Пвуг =860 • 1,285=1105,1 тис. т 


2.2.
Основні технологічні параметри й  транспортно-технологічна схема заводу

Технологічні параметри заводу

Цех

Продукція

проду

ктивність, тис т

кіль

кість

пла

нова

фак

тична

над

лишки

резерв

куди напр-ся над

лишки

осн-ні

матер

потоки

цехів

АФ

агломерат

3870

1

2393,2

3870

1477,0

ЗМ

3870

КХЦ

кокс

860

1

849

860

11

ЗМ

860

ДЦ

чавун

1930,0

1

494,0

1930,0

1436,0

РМ

1930,0

ККЦ

сталь

2600,0

1

860,0

2600,0

1740

ВРСВ

2600,0

ВРСВ

злитки

-

-

860

2600

1551

ЗМ

2600

С

сляби

5000,0

1

770

4000,0

3330

-

4000,0

ЦГП

товстий лист

600,0

1

640

1200,0

560,0

-

1200,0

Транспортні зв'язки у виробничому процесі, що визначають напрямок матеріальних потоків, представляється у вигляді транспортно-технологічноі схеми підприємства. Транспортно-технологічна схема будується на основі об'єднання у виробничу систему в заданій технологічній послідовності агрегатів і цехів по їх основному матеріальному потоку


З
. РОЗРАХУНОК ОБ'ЄМУ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ЗАВОДУ ПО ВАНТАЖОПОТОКАХ ПРИБУТТЯ І ВІДПРАВЛЕННЯ ТА ВИБІР ВИДІВ ТРАНСПОРТУ

Формування вантажопотоків включає два етапи:

- розрахунок річного об'єму перевезень сировини, напівфабрикатів, заготівок, готової продукції й відходів виробництва;

- вибір виду транспорту по кожному вантажопотоку прибуття й відправлення.

3.1. Розрахунок об'єму перевезень виробничих цехів

Кожен виробничий цех крім основного матеріального потоку або основного вантажу, що прибуває у вигляді сировини або проміжного продукту, а також продукції, що відправляє, також має певну номенклатуру супутніх вантажів прибуття й відправлення (рисунок 3.1).

Рис. 3.1. Схема вантажопотоків виробничого цеху:

Qвх і Qвых - основні вантажі входу й виходу (сировина, напівфабрикати, готова продукція); q1... q4 - супутні вантажі прибуття; q11... q14 - супутні

вантажі відправлення

У зв'язку із зазначеним, приймаємо:

 (3.1)


де  
- річний об'єм продукції і-го виробничого цеху.

Супутні вантажі являють собою елементарні вантажопотоки, оскільки мають сталий у часі об'єм перевезень, а також адреси відправника й одержувача вантажу. Поняття елементарного вантажопотоку підкреслює, що перевезення не носять випадковий характер.

Річний об'єм перевезень кожного виробничого цеху qї (і), визначаємо по всіх елементарних вантажопотоках прибуття й відправлення. У загальному вигляді вінвизначається за допомогою нормативних видаткових коефіцієнтів, що встановлюють потребу в даному вантажі на виготовлення річного об'єму основної продукції:

де  КП.Р.(і,j) - видатковий коефіцієнт j-гo вантажу по прибуттю;

КО.Р.(і,j) - видатковий коефіцієнт j-гo вантажу по відправленню.

Звідси річний обсяг перевезень і-го виробничого цеху по прибуттю, у рік

по відправленню:

де m і n - кількість найменувань вантажів прибуття й відправлення

Загальний річний об'єм перевезень цеху ОЦ(і), у рік:

Математична модель для визначення річного об'єму перевезень і -го виробничого цеху має вигляд:

3.2. Вибір видів транспорту по вантажопотоках заводу

Розподіл вантажопотоків виробничих цехів по видах транспорту обумовлено технологією виробництва і планувальних рішень генерального плану заводу. Основними факторами, що визначають вид транспорту для конкретного вантажопотоку є: вид і фізико-механічні властивості вантажу, що перевозиться; об'єм; відстань і технологічний регламент перевезення; засоби вантажно розвантажувальних робіт у початковому й кінцевому пунктах.

Тому вибір видів транспорту здійснюється після визначення всіх технологічних параметрів і регламенту роботи виробничих агрегатів, і попереднього пророблення планувальних рішень генерального плану заводу.

Вибір видів зовнішнього транспорту залежить від розміщення джерел сировини і палива, схеми існуючої мережі залізниць, місця розташування підприємств-споживачів продукції й інше.

Через особливості, пов'язаних з поставками сировини і відвантаженням готової продукції, а також географічним розташуванням більшості металургійних підприємств, основним видом зовнішнього транспорту є залізничний. Для перевезення ряду компонентів шихти сталеплавильних цехів, що мають обмежені по об'ємах, але регламентовані по строках доставки вантажопотоки, вогнетривів і деяких інших вантажів використається автомобільний транспорт. В окремих випадках поставка сировини може виконуватися конвеєрним транспортом, а відвантаження готової продукції водним транспортом.

На внутрішньозаводських перевезеннях домінуюче положення займає залізничний транспорт. Разом із цим, усе більш широке застосування одержують автомобільний і безперервні види транспорту.

Зокрема, розвиток конвеєрного транспорту зв'язан, у першу чергу, з конвеєризацією агломераційного, коксохімічного й доменного виробництв, а також вапняно-випалювального й іншого цехів.

У даній роботі порівняння і вибір виду транспорту здійснюється на основі якісної технологічної оцінки за матеріалами вивчення технічної літератури [5,6,7,8].

Для умов металургійних заводів показники раціональних сфер використання різних видів транспорту наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Раціональні сфери використання різних видів транспорту на металургійних підприємствах

Для досягнення найкращих техніко-економічних показників доцільно використовувати традиційні види транспорту в наступних умовах:

- залізничний - для транспортування рідкого чавуну, доменних шлаків, сталеплавильних шлаків, важких і великогабаритних відходів металу, великовагових вантажів та інших вантажів, перевезення яких іншими видами транспорту виявиться нераціональною;

- конвеєрний - для транспортування руди, агломерату, окатишів, вугілля, коксу, вапняку, вапна, граншлаку, а також інших сипучих матеріалів;

- автомобільний - для перевезення вогнетривів, феросплавів та інших добавок, окалини, ремонтного металу, скрапу, відходів виробництва, сталеплавильних шлаків, шламу, різних господарських і будівельних вантажів, в окремих випадках на транспортуванні сталевих заготівель у прокатні, а також готового прокату в оздоблювальні цехи;

- трубопровідний - для транспортування шлаків, золи, шламу, окалини, колошникового пилу та ін.;

- спеціальний (рольганги, конвеєри рулонів, передатні візки, шлеппери) - для транспортування злитків, сталевих і прокатних заготівель, рулонів, валків й інших вантажів.

Обрані згідно з цими рекомендаціями вид транспорту по вантажопотоках

виробничих цехів вносяться у таблиці розрахунку вантажопотоків.

3.3. Формування вантажопотоків

Вихідними даними програми є об'єми основного вантажопотоку цехів, що розраховані для складання транспортно-технологічної схеми у попередньому розділі. Розрахунок ведемо у табличній формі по формулам 3.2 - 3.3, користуючись даними таблиці 2.4, та рис. 2.4, починаючи з цеху, що випускає готову продукцію (ЦГП) і далі у напрямку, зворотному основному вантажопотоку. Заготівки таблиць з видатковими коефіцієнтами по кожному цеху з повною номенклатурою вантажів по прибуттю і відправленню беремо з [4] (таблиці П-12 - П-44).

Розраховуємо вантажопотоки для ЦГП (П-24).

По прибуттю:

Сорт. заготівки   6640 тис. т

Вогентриви   6640·0,0015=5,3 тис.т

Запчастини   640·0,0003=1,27 тис. т

По відправленню:

Гот. продукція   600 тис.т

Відходи металу   600·0,0850=300 тис.

Окалина    600·0,0040=18 тис.т

Бій вогнетривів   600·0,0015=6,5 тис.т

Зношені деталі   600·0,0003=1,27 тис.т

Результати розрахунків заносимо до таблиці 3.2 разом з обраними згідно з рекомендаціями п. 3.2 видами транспорту по вантажопотоках.

Таблица 3.2 – Вантажопотоки  цеху гарячого прокату (ЦГП)

Назва вантажу

Звідки (куди) перевозиться

Витратний коефіцієнт

Річний обсяг перевезень

Прийнятий вид транспорту

1

2

3

4

5

Прибуття

Сорт. заготівка

С, ВРСВ

1,0850

640

зал

Вогнетриви

ЦВ

0,0015

5,3

авто

Запчастини

ЦРО,

0,0003

1,27

авто

Відправленя

Гот. продукція

ЗМ

1,0000

600,0

зал

Відходи металу

СРБ

0,0850

300

зал

Окалина

АФ

0,0040

18

авто

Бій вогнетривів

ЦВ

0,0015

6,5

авто

Зношені деталі

СРБ, ЦРО

0,0003

1,27

авто

Такі самі розрахунки виконуємо для всіх основних і допоміжних цехів металургійного комбінату, результати заносимо до відповідних таблиць.


Таблиця
3.3

Вантажопотоки обтискного цеху слябінгу (С)

Назва вантажу

Звідки (куди) перевозиться

Витратний коефіцієнт

Річний обсяг перевезень

Прийнятий вид транспорту

1

2

3

4

5

Прибуття

Злитки

ЗМ, ВРСВ

1,200

770

спец

Вогнетриви

ЦВ

0,0015

8,5

авто

Запчастини

ЦРО, ЗМ

0,0003

2,4

авто

Відправленя

Заготівки

РБЦ

1,0000

640

спец

Відходи металу

СРБ

0,2000

60,0

зал

Окалина

АФ

0,009

35,6

авто

Бій вогнетривів

ЦВ

0,0015

13

авто

Зношені деталі

СРБ, ЦРО

0,0003

2,4

авто


Таблиця
3.4

Вантажопотоки відділення розливки сталі у виливниці (ВРСВ)

Назва вантажу

Звідки (куди) перевозиться

Витратний коефіцієнт

Річний обсяг перевезень

Прийнятий вид транспорту

1

2

3

4

5

Прибуття

Сталь

ККЦ

1,02693

2600

зал

Вогнетриви

ЗМ

0,031

236,5

зал

Теплоізоляція

ЗМ

0,014

112

зал

Відправленя

Заготівки

С,  ЗМ

1,000

770/1551,0

спец/зал

Відходи металу

СРБ

0,182

400

зал

Мусор, відходи

В

0,0065

31,8

авто

Таблиця 3.5

Вантажопотоки киснево-конвертерного цеху (ККЦ)

Назва вантажу

Звідки (куди) перевозиться

Витратний коефіцієнт

Річний обсяг перевезень

Прийнятий вид транспорту

1

2

3

4

5

Прибуття

Чавун

ДЦ

0,19

494

зал

Скрап

СРБ

1,055

2743

зал

Ферросплави

ЗМ

0,011

10,1

авто

Вапно

ЦВО

0,08

60,4

зал

Магнезіт.порошок

ЗМ

0,0178

18,2

авто

Вогнетриви

ЦВ

0,0128

12,6

авто

Вдправлення

Сталь

ВРСВ

1

2600

зал

Шлак

ЦСШ

0,13

630

зал

Відходи металу

СРБ

0,112

545

зал

Бій вогнетривів

ЦВ

0,011

55,5

авто

Сміття

В

0,012

57,3

авто

Таблиця 3.6

Вантажопотоки доменного цеху (ДЦ)

Назва вантажу

Звідки (куди) перевозиться

Витратний коефіцієнт

Річний обсяг перевезень

Прийнятий вид транспорту

1

2

3

4

5

Прибуття

Кокс

КХЦ, ЗМ

0,44

849

зал

Агломерат

ЗМ, АФ

1,24

2393,2

конв

Залізна руда

ЗМ

0,1000

225,4

зал

Окатиші

ЗМ

0,150

380,5

зал

Вапняк

ЗМ

0,0550

120,6

зал

Вапно

ЦВО

0,0004

0,68

авто

Пісок

ЗМ

0,0045

20,0

авто

Вогнетрив маса

ЗМ

0,005

15,2

авто

Відправлення

Чавун

РМ

1

1436

зал

ККЦ

1

494

зал

Шлак

ЦДШ

0,55

1061,5

зал

Колошник.пил

АФ

0,046

100,4

зал

Коксова дрібниця

АФ

0,036

82,3

зал

Відсів агломерату

АФ

0,077

165,11

зал

Відходи металу

СРБ

0,0105

43,5

авто

Сміття

В

0,0086

18,6

авто

Таблиця 3.7 

Вантажопотоки коксохімічного цеху (КХЦ)

Назва вантажу

Звідки (куди) перевозиться

Витратний коефіцієнт

Річний обсяг перевезень

Прийнятий вид транспорту

1

2

3

4

5

Прибуття

Вугілля збагачене

ЗМ-склад

1,285

1105,1

зал

Кислота сірчана

ЗМ

0,015

13,2

зал

Вогнетриви

ЦВ

0,0175

15,6

авто

Сода каустична

ЗМ

0,0010

0,99

авто

Відправлення

Кокс

ДЦ

1,0

849

зал

ЗМ

1,0

11,0

авто

Коксова дрібниця

АФ

0,04

34,4

авто

Хім.прод.

ЗМ

0,053

50,6

авто

Бій вогнетривів

ЦВ

0,0115

12,5

авто

Сміття

В

0,0080

19,76

авто

Таблиця 3.8

Вантажопотоки аглофабрики (АФ)

Назва вантажу

Звідки (куди) перевозиться

Витратний коефіцієнт

Річний обсяг перевезень

Прийнятий вид транспорту

1

2

3

4

5

Прибуття

Залізна руда

ЗМ-склад

0,85

Марганцева руда

ЗМ-склад

0,020

Коксова дрібниця

КХЦ

Коксова др.

ДЦ

Колошн.пил

ДЦ

Окалина

РБЦ

Вогнетриви

ЦВ

0,0003

Відсів аглом.

ДЦ

Відправлення

Агломерат

ДЦ

ЗМ

Бій вогнетривів

ЦВ

0,0002

Сміття

В

0,0030

Об'єм агломерату, який виробляє АФ (3870 т.т), розподіляються на два вантажопотоку, що відправляються на ДЦ (2393,2 т.т.) і на ЗМ (1476,8 т.т.). Для розрахунку всіх вантажопотоків АФ використовуємо загальний об'єм агломерату (3870 т.т). Об'єми вантажопотоків, для яких не вказано значення видаткового коефіцієнту (коксова дрібниця, колошниковий пил, окалина ), беремо з таблиць тих цехів, звідки вони надходять (КХЦ, ДЦ, С, ЦГП).

Заповнюємо таблиці вантажопотоків для допоміжних цехів. Назви допоміжних цехів беремо з таблиць 3.2 - 3.8, а видаткові коефіцієнти з таблиць П-12 - П-44.

Таблиця 3.9

Вантажопотоки розливочних машин чавуну (РМ)

Назва вантажу

Звідки (куди) перевозиться

Витратний коефіцієнт

Річний обсяг перевезень

Прийнятий вид транспорту

1

2

3

4

5

Прибуття

Чавун

ДЦ

1,0033

Вапно

ЦВО

0,0030

Пісок

ЗМ

0,0010

Вогнетр маса

ЦВ

0,0001

Відправлення

Чавун у злитках

ЗМ

0,9967

Відходи металу

СРБ

0,0033

Сміття

В

0,004

Таблиця 3.10

Вантажопотоки цеху доменних шлаків (ЦДШ)

Назва вантажу

Звідки (куди) перевозиться

Витратний коефіцієнт

Річний обсяг перевезень

Прийнятий вид транспорту

1

2

3

4

5

Прибуття

Рідкий шлак

ДЦ

1,01

Відправлення

Граншлак

ЗМ

1

Сміття

В

0,01

Таблиця З.11

Вантажопотоки цеху сталеплавильних шлаків (ЦСШ)

Назва вантажу

Звідки (куди) перевозиться

Витратний коефіцієнт

Річний обсяг перевезень

Прийнятий вид транспорту

1

2

3

4

5

Прибуття

Шлак сталепл

ККЦ

1,25

Вапно

ЦВО

0,0006

Відправлення

Щебень

ЗМ

1,0

Відходи металу

СРБ

0,085

Таблиця 3.12

Вантажопотоки вапняно-обпального цеху (ЦВО)

Назва вантажу

Звідки (куди) перевозиться

Витратний коефіцієнт

Річний обсяг перевезень

Прийнятий вид транспорту

1

2

3

4

5

Прибуття

Вапняк

ЗМ-склад

1,93

Вугілля

ЗМ-склад

0,335

Вогнетриви

ЦВ

0,0042

Відправлення

Вапно

ДЦ

1

Вапно

ККЦ

Вапно

ЦСШ

Вапно

РМ

Бій вогнетр

ЦВ

0,02

Сміття

В

0,1075

Заповнюючи таблицю 3.12, для визначення основного вантажопотоку, вписуємо спочатку об'єми вантажопотоків по відправленню вапна на ДЦ, ККЦ, ЦСШ, РМ з таблиць відповідних цехів і знаходимо їх суму:

1,824 + 368 + 0,22 + 0,29 = 370,334 т.т.

По цьому значенню розраховуємо супутні вантажопотоки ЦВО.

Таблиця 3.13

Вантажопотоки цеху вогнетривів (ЦВ)

(Табл. 3.13 заповнюємо згідно з рекомендаціями до заповнення табл. 3.12.)

Назва вантажу

Звідки (куди) перевозиться

Витратний коефіцієнт

Річний обсяг перевезень

Прийнятий вид транспорту

1

2

3

4

5

Прибуття

Сировина

ЗМ

1,5

Різні вантажі

ЗМ

0,1

Бій вогнетр

ЦВ

Бій вогнетр

АФ

Бій вогнетр

КХЦ

Бій вогнетр

ККЦ

Бій вогнетр

Б

Бій вогнетр

РБЦ

Відправлення

Вогнетриви

АФ

1

Вогнетриви

КХЦ

Вогнетриви

ККЦ

Вогнетриви

Б

Вогнетриви

РМ

Вогнетриви

ВРСВ

Вогнетриви

ЦВО

Бій вогнетр

В

0,35

Сміття

В

0,0005

Таблиця 3.14

Вантажопотоки цеху ремонту обладнання (ЦРО)

Назва вантажу

Звідки (куди) перевозиться

Витратний коефіцієнт

Річний обсяг перевезень

Прийнятий вид транспорту

1

2

3

4

5

Прибуття

Зношені деталі

РБЦ

Зношені деталі

Б

Ремонт матеріали

ЗМ

0,033

Відправлення

Запчастини

РБЦ

Запчастини

Б

Відходи металу

СРБ

0,038

Таблиця 3.15

Вантажопотоки скрапорозділувальної бази (СРБ)

Назва вантажу

Звідки (куди) перевозиться

Витратний коефіцієнт

Річний обсяг перевезень

Прийнятий вид транспорту

1

2

3

4

5

Прибуття

Відх. металу

ДЦ

Відх. металу

ККЦ

Відх. металу

РБЦ

Відх. металу

Б

Відх. металу

ВРСВ

Відх. металу

ЦСШ

Відх. металу

ЦРО

Відх. металу

РМ

Знош.деталі

РБЦ

Знош. деталі

Б

Відправлення

Скрап

ККЦ

1,0

Відходи металу

ЗМ

Смття

В

0,001

Формування вантажопотоків закінчено.

3.4. Складання зведеної таблиці об'єму річних перевезень і діаграму  вантажопотоків

По показниках об'єму перевезень й обраних видів транспорту (табл.. 3.2 - 3.15) по всіх вантажопотоках виробничих цехів складаємо зведену таблиці об'єму річних перевезень у цілому по комбінату (косу таблицю) і діаграму вантажопотоків (рисунок 3.2).

У зведеній таблиці (3.16) цифри, що зазначені в горизонтальних рядках показують обсяги відправлення вантажів з даного цеху на зовнішню мережу та на адресу інших цехів. Цифри, що наведені у вертикальних графах, показують обсяги прибуття вантажів у даний цех із зовнішньої мережі та з інших цехів. Сума цифр рядка - загальне відправлення із цеху, сума цифр стовпця - загальне прибуття в цех. Загальний об'єм прибуття і відправлення вантажів розподіляється по видах транспорту.

Діаграма вантажопотоків побудована на підставі розробленої транспортне технологічної схеми підприємства й даних таблиць 3.2 - 3.15, з урахуванням номенклатури вантажів по прибуттю й відправленню кожного цеху і вказівкою об'єму перевезень за рік.


Таблиця 3.16 -Таблиця річного обсягу перевезень металургійного комбінату


3.5.
Розподіл об'єму перевезень по видах транспорту.

На основі даних зведеної таблиці 3.16, складаємо таблицю розподілу об'єму перевезень по видах транспорту з розрахунком питомої ваги кожного з них. Результати заносимо до таблиці 3.17.

Таблиця 3.17

Розподіл об'єму перевезень по видах транспорту

 

Види перевезень

Усього т.т/рік

зал

авто

конв

спец

Зовнішні:

11347,88

10744,05

603,83

 

 

прибуття

6090,24

5635,41

454,83

 

 

відправл.

5257,64

5108,64

149

 

 

міжцехові

12740,91

5666,9

671,0128

2393

4010

Усього

24092,79

16410,95

1274,843

2393

4010

Загальн об'єм перевезень

20082,79

16410,95

1274,843

2393

0

розподіл о видах %

 

81,72

6,35

11,92

 

Питомий розподіл загального об'єму перевезень по видах промислового транспорту розраховується за винятком об'єму, що доводиться на спеціальний транспорт.

3.6. Розрахунок показника транспортоємності

Коефіцієнт транспортоємності є комплексним показником, що характеризує рівень технологічних і планувальних рішень проекту металургійного комбінату, і визначає ступінь участі транспорту у виробничому процесі та одержанні готової продукції.

Він визначається як:

тис.т

де Q- загальний об'єм перевезень вантажів проектованого комбінату,без спеціальних видів транспорту, тис. т. у рік;

Ггод - сумарний об'єм випуску готової продукції (включаючи надлишки чавуну в виливках, сталі в литих заготівлях; товстий лист, що відправляють на зовнішню мережу у виді товарної продукції), тис. т. у рік.

Згідно з [2] показник транспортоємності діючих металургійних підприємств становить у цей час 6-12 т/т.

З таблиці 3.16, визначаємо:

Ггод = 1430,0+ 1551+ 600 = 3581 тис.т.

З таблиці 3.17 беремо значення:

Q=20082,79

Кm= т/т

Отримане значення показника транспортоємності знаходиться у межах рекомендацій [2, 4], свідчить про високий рівень технологічних і планувальних рішень проекту металургійного заводу, та високу ефективність системи транспорту, що спроектована.


ВИСНОВКИ

В курсовій роботі розроблена система транспортного обслуговування металургійного комбінату з річним об'ємом випуску товстого листа 0,6 млн. тон. Розроблена технологічна схема заводу, що проектується, наведена його технічні характеристики. Здійснено вибір основного виробничого устаткування, розраховано основні матеріальні потоки і складена транспортно-технологічна схема. Розраховано об'єми перевезень виробничих цехів, здійснено вибір видів транспорту по вантажопотоках комбінату, складено діаграму вантажопотоків, розраховано показник транспортоємності, який склав 5,6 т/т.


СПИСОК
ЛІТЕРАТУРИ

1. Генеральний план и транспорт промышленных предприятий: Учеб. Для ВУЗов / В.М.Акулиничев. А.С. Гельман, В.И. Тиверовский. Б.Ф. Шаульский. -М: Стройиздат, 1990. - 303 с.

2. Технические средства транспорта в металлургии / Хоружий А.С, Тиверовский В.И., Забелин Г.Д. и др. - М.: Металлургия, 1980. - 336 с.

3. Методические указания к изучению дисциплины «Управление работой транспорта» для студентов специальности 7.100.403 - «Организация перевозок и управление на промышленном транспорте» / Сост. Губачева Л.А., ВНУ им. В.Даля. - Луганск, 2007. - 41с.

4. Методические указания к выполнению квалификационной бакалаврской работы на тему "Разработка системи транспортного обслуживания металлургического комбината" для студентов специальности 6.100403 "Организация перевозок и управлення на транспорте (ПТ)" / Сост.: Л.А. Губачева, А.А. Стоянов, В.В. Гладушин. - Луганск: изд-во ВНУ им. В. Даля, 2009. -61с.

5. Лабадин С.И., Шмулевич М.И. Организация перевозок и управление железнодорожный транспортом металлургических заводов. - М: Металлургия, 1978.-264с.

6. Костенецкий К.П. Развитие транспорта в металлургии, - М.: Металлургиздат, 1969. - 332 с.

7. Состав основних металлургических заводов зарубежных стран: Обзорн. информ. инст. Черметинформация, - М.: 1980. -112с.

8. Закон України "Про транспорт ". Затверджений постановлениям Верховної Ради №233/94-ВР від 10 листопада 1996р.

9. Закон "Про залізничний транспорт". Затверджений постановлениям Верховної Ради № 274/96-ВР від 04 липня 1996 р


Зм.

Аркуш

№ докум.

Підпис

Дата

Аркуш

4

КР.РСПП.КТ-492.014.033. ПЗ

Розроб.

Перев.

Лєонова

 Керівник.

Лєонова

Н. Контр.

 Затв..

РЕФЕРАТ

Літ.

Аркушів

39

ВНУ им Даля

Кафедра КТ  на  ПМТ

ВНУ им Даля

Кафедра КТ  на  ПМТ

39

Аркушів

Літ.

ЗМІСТ

 Затв..

Н. Контр.

Лєонова

 Керівник.

Лєонова

Перев.

Розроб.

КР.РСПП.КТ-492.014.033. ПЗ

Аркуш

Дата

Підпис

№ докум.

Аркуш

Зм.

ВНУ им Даля

Кафедра КТ  на  ПМТ

39

Аркушів

Літ.

ВСТУП

 Затв..

Н. Контр.

Лєонова

 Керівник.

Лєонова

Перев.

Розроб.

КР.РСПП.КТ-492.014.033. ПЗ

4

Аркуш

Дата

Підпис

№ докум.

Аркуш

Зм.

ВНУ им Даля

Кафедра КТ  на  ПМТ

39

Аркушів

Літ.

ХАРАКТЕРИСТИКА КОМБІНАТУ ТА ЙОГО ТЕХНОЛОГІЧНА СХЕМА

 Затв..

Н. Контр.

Лєонова

 Керівник.

Лєонова

Перев.

Розроб.

КР.РСПП.КТ-492.014.033. ПЗ

4

Аркуш

Дата

Підпис

№ докум.

Аркуш

Зм.

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

8

КР.РСПП.КТ-492.014.033. ПЗ

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

9

КР.РСПП.КТ-492.014.033. ПЗ

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

10

КР.РСПП.КТ-492.014.033. ПЗ

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

11

КР.РСПП.КТ-492.014.033. ПЗ

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

12

ВНУ им Даля

Кафедра КТ  на  ПМТ

39

Аркушів

Літ.

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПАРАМЕТРІВ ЦЕХІВ

ТА СКЛАДАННЯ ТРАНСПОРТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ

СХЕМИ МЕТАЛУРГІЙНОГО ЗАВОДУ

 Затв..

Н. Контр.

Лєонова

 Керівник.

Лєонова

Перев.

Розроб.

КР.РСПП.КТ-492.014.033. ПЗ

4

Аркуш

Дата

Підпис

№ докум.

Аркуш

Зм.

С

ЦГП

Злитки

Сляби

к =1,04

к = 1,2

Товстий лист

0,6 млн. т

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

14

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

15

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

16

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

17

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

18

ВНУ им Даля

Кафедра КТ  на  ПМТ

39

Аркушів

Літ.

РОЗРАХУНОК ОБ'ЄМУ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ЗАВОДУ ПО ВАНТАЖОПОТОКАХ ПРИБУТТЯ І ВІДПРАВЛЕННЯ ТА ВИБІР ВИДІВ ТРАНСПОРТУ

ТРАНСПОРТНО-ТЕХНОЛОГІЧНОЇ

СХЕМИ МЕТАЛУРГІЙНОГО ЗАВОДУ

 Затв..

Н. Контр.

Лєонова

 Керівник.

Лєонова

Перев.

Розроб.

КР.РСПП.КТ-492.014.033. ПЗ

4

Аркуш

Дата

Підпис

№ докум.

Аркуш

Зм.

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

20

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

21

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

22

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

23

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

24

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

25

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

26

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

27

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

28

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

29

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

30

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

31

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

32

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

33

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

34

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

35

ПЗ

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

36

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

37

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

38

Разраб.

Провер.

.

Н. Контр.

Утверд.

Лит.

Листов

39

ВНУ им Даля

Кафедра КТ  на  ПГТ

Изм.

Лист

№ докум.

Подпись

Дата

Лист

39

Разраб.

Провер.

.

Н. Контр.

Утверд.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Лит.

Листов

39

ВНУ им Даля

Кафедра КТ  на  ПГТ

БЛЮМИНГ

СЛЯБИНГ

Литые заготовки

Блюмы

ЦГПТЛ

Толстый лист

ЦП

ЦЗ

Прокатная заготовка

Крупный сорт

ЦХПТр

ЦГПТр

ЦТЗ

РБЦ

ЦКП

Рельсы, балки

Трубная заготовка

Бесшовные трубы

Бесшовные трубы малого диаметра

ЦСП

ЦМП

Проволока катанка

Мелкий сорт

Средний сорт

Литые заготовки

ОНРС

Слитки

Сталь

Металл. лом

ЦТСМД

ЦТЭС

ЦСтЛ

ЦЖ

ЦХП

ЦГПШП

ЦТЭС

ЦГнП

ОРСИ

СРБ

Сталеплавильное производство

Скрап

Гнутый профиль

Сварные трубы большого диаметра

Широкая полоса

Тонкий лист

Жесть белая

Стальная лента

Сварные трубы

Литые заготовки

Слябы

КР.РСПП.КТ-492.014.033. ПЗ

10

Лист

Дата

Подпись

№ докум.

Лист

Изм.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5041. Определение длин волн излучения источников дискретного и непрерывного спектров 187 KB
  Определение длин волн излучения источников дискретного и непрерывного спектров Цель работы: градуировка спектроскопа по известному спектру неона, определение длин волн в спектре паров ртути и границ видимого спектра лампы накаливания. Приборы и прин...
5042. Исследование статических характеристик полупроводниковых диодов 129.5 KB
  Исследование статических характеристик полупроводниковых диодов. Цель работы Изучить устройство полупроводникового диода, физические процессы, происходящие в нем, характеристики, параметры, а также типы и применение полупроводниковых диодов...
5043. Кинематический анализ и синтез плоских рычажных, рычажных, кулачковых и зубчатых механизмов 509.5 KB
  Структурный анализ механизма. Число степеней свободы механизма определяем по формуле П. Л. Чебышева. где n- число подвижных звеньев механизма, p5- число кинематических пар пятого класса, p4- число Кинематических пар четвертого класса. В ...
5044. Изучение структуры углеродистых сталей после различных видов термической обработки 94 KB
  Изучение структуры углеродистых сталей после различных видов термической обработки Цель работы - изучение влияния закалки и отпуска на структуру и свойства углеродистых сталей. Оборудование, оснастка, приборы: электрические камерные печи...
5045. Определение длины световой волны при помощи дифракционной решетки 111.5 KB
  Определение длины световой волны при помощи дифракционной решётки Цель работы: определение с помощью дифракционной решётки длины световых волн в различных частях видимого спектра. Приборы и принадлежности: дифракционная решётка плоская шкала со щел...
5046. Определение эффективного коэффициента ослабления космических лучей 119.5 KB
  Определение эффективного коэффициента ослабления космических лучей Цель работы: определение эффективного коэффициента ослабления космических лучей в свинце. Приборы и принадлежности: установка для измерения интенсивности космических лучей ФПК...
5047. Исследование комбинационных логических схем 185 KB
  Исследование комбинационных логических схем. ЧАСТЬ 1. Исследование базового логического элемента ТТЛ. Построить передаточную характеристику. Реализовать с помощью ЛЭ 2И-НЕ схемы И, ИЛИ, НЕ...
5048. Исследование структуры и устройства триггеров 116.5 KB
  Исследование структуры и устройства триггеров. Исследование асинхронного RS- триггера. Исследование двухступенчатого RS – триггера...
5049. Исследование статических характеристик и параметров полевых транзисторов 92 KB
  Исследование статических характеристик и параметров полевых транзисторов Цель работы Изучить принцип действия, характеристики и параметры полевых транзисторов (ПТ). Отчет о работе Снять передаточную характеристику IC=F(U3И) (график...