6949

Предмет философии и ее функции

Доклад

Логика и философия

Предмет философии и ее функции Философия - общая теория мира и человека в нем. Философия и мировоззрение органично связаны друг с другом. Мировоззрение - это система взглядов на объективный мир и место человека в нем. В формировании мировоззрения ос...

Русский

2013-01-11

28 KB

1 чел.

Предмет философии и ее функции

Философия - общая теория мира и человека в нем. Философия и мировоззрение органично связаны друг с другом. Мировоззрение - это система взглядов на объективный мир и место человека в нем. В формировании мировоззрения особую роль играет философия.
 Мировоззрение имеет определенную структуру: знание ( обыденные и научные ), убеждения, вера, принципы. Оно выполняет функцию познания человеком окружающего мира. Оно вбирает в себя опыт познания человеком окружающего мира, философия же ориентирована на раскрытие общих принципов устройства мира и важнейших его характеристик. Она не стремится ответить на все познавательные вопросы, а решает лишь самые общие, мировоззренческие вопросы. С помощью философии, мировоззрение достигает упорядоченности, обобщенности и теоретичности. Философия определяет характер и общую направленность мировоззрения. Например: в эпоху Возрождения, основной направленностью философии было осмысление места человека как центра вселенной. Кроме того мировоззрение и философия решают проблемы человека в различных аспектах. Так мировоззрение включает в себя самые различные сведения о человеке, а философия решает проблемы в общей форме.

Философия зародилась около 2500 лет назад в странах востока: Индии, Греции, Рима. Наиболее развитые формы она приобрела в Др. Греции. Философия - любовь к мудрости. Философия пыталась вобрать в себя все знания, т.к. отдельные науки не в состоянии были дать целостную картину мира. Вопрос о том что есть мир - основной вопрос философии. Его решение обозначает основные подходы к осмыслению и других философских проблем, поэтому философия разделилась на 2 основных направления: философский материализм ( Демокрит ), и философский идеализм           ( Платон ). Философия стремилась понять не только мир вне человека, но и самого человека. Философии свойственно стремление к максимальному обобщению результатов познания. Она изучает не мир в целом, в мир как целое.
Философия органично вплетена в ткань общества и имеет большое воздействие со стороны общества. На нее влияют политический и общественный строй, государство, прелигия. С другой стороны и сама философия влияет на исторический процесс своими передовыми идеями. Поэтому она имеет следующие функции:
1. она выполняет мировоззренческую функцию, т.е. помогает сформировать целостную картину мира.
2. методологическая, поисковая функция. В этом смысле она формулирует правила познания для всех частных наук.
3. функция социальной критики. Она осуществляет критику существующего в обществе порядка вещей.
4. конструктивная функция. Она означает способность отвечать на вопрос о том, что должно быть в будущем. Взгляд и предвосхищение будущего.
5. идеологическая функция. Участие философии в выработки идеологии как системы взглядов и идеалов.
6. функция отражения или обобщения культуры. Философия является стержнем духовной культуры общества. Она формулирует наиболее значимые идеалы своего времени.
7. интеллектуальная функция. Способствует развития у человека способности к теоретическому мышлению, через нее передается познавательный образ.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33459. Призначення покарання за сукупністю злочинів 33.5 KB
  У зв'язку з цим можливі різні підходи до призначення покарання за таку сукупність. Існують різні законодавчі системи призначення покарання при сукупності. Серед них можна вирізнити такі: а система повного абсолютного складання покарань; б система обмеженого складання покарань; в система поглинення; г система обов'язкового або факультативного підвищення покарання; д змішані системи призначення покарання за сукупністю злочинів.
33460. Примусові заходи виховного характеру 27 KB
  Метою застосування примусових заходів виховного характеру є забезпечення інтересів неповнолітнього які полягають в одержанні ним необхідного виховання освіти лікування захисту від насильства та жорстокості соціальної допомоги а також у наявності можливості пристосуватися до реалій навколишнього життя підвищити свій культурний соціальний та загальноосвітній рівень набути професії та працевлаштуватися. За наявності підстав для застосування виховних заходів суд може застосувати: застереження обмеження дозвілля і встановлення особливих...
33461. Примусовими заходами медичного характеру 31.5 KB
  93 КК примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом лише до осіб: 1 які вчинили у стані неосудності суспільне небезпечні діяння; 2 які вчинили у стані обмеженої осудності злочини; 3 які вчинили злочин у стані осудності але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання. Стаття 94 КК передбачає вичерпний перелік примусових заходів медичного характеру. Вибір конкретного заходу визначається судом виходячи із: а характеру і тяжкості захворювання б тяжкості вчиненого діяння та...
33462. Причинний зв‘язок 32 KB
  У кримінальноправовому розумінні причинний зв‘язок означає що злочинний наслідок породжується суспільно небезпечним і протиправним діянням суб‘єкта. Якщо ж навпаки суспільнонебезпечні наслідки настали незалежно від того чи було вчинене діяння причинний зв‘язок відсутній. Причинний зв‘язок можливий не тільки між діями і наслідками.
33463. Система покарань 28.5 KB
  Передбачені чинним кримінальним законодавством окремі види покарань утворюють певну систему. Система покарань встановлена ст. 51 КК і є тією юридичною базою на якій ґрунтується діяльність судів по застосуванню покарань.
33464. Співучастю у злочині 29 KB
  Таким чином, при окресленні обєктивних і субєктивних ознак співучасті має місце вказівка на спільність
33465. Субєкт злочину 29 KB
  Передусім субєктом злочину може бути тільки фізична особа, тобто людина. Нести кримінальну відповідальність можуть громадяни України, іноземці й особи без громадянства. Тому не можуть бути визнані субєктом злочину юридичні особи (підприємства, установи, громадські організації і т. ін.).
33466. Субєктивна сторона злочину 25.5 KB
  Відсутність певного мотиву або мети також може виключати склад злочину і кримінальну відповідальность.
33467. Судимість 35 KB
  Підставою судимості є наявність обвинувального вироку суду який набрав законної сили і яким особа засуджується до певного покарання. Тому такими що не мають судимості визнаються: а особи засуджені вироком суду без призначення покарання; б особи засуджені вироком суду із звільненням від покарання; в особи які відбули покарання за діяння злочинність і караність яких виключена законом.Погашення судимості. Погашення судимості це автоматичне її припинення при встановленні певних передбачених законом умов.