6957

Дільниця технічного обслуговування та поточного ремонту автомобілів КАВЗ-3270 ТА ПАЗ-32054

Курсовая

Логистика и транспорт

Важливі науково-технічні відкриття привели до корінних змін у структурі світової економіки, індустріалізації побуту включили у сферу виробництва і збуту нові моделі машин, устаткування, нові матеріали і технології змінили організацію вир...

Русский

2013-01-11

549 KB

104 чел.

1 Вступ

Важливі науково-технічні відкриття привели до корінних змін у структурі світової економіки, «індустріалізації» побуту; включили у сферу виробництва і збуту нові моделі машин, устаткування, нові матеріали і технології; змінили організацію виробництва, системи збуту; привели до прискореного морального старіння машин і устаткування; скоротили строки їх заміни. Спостерігається масове надходження на ринок принципово нових видів машин і обладнання, парк яких уже досяг мільйонів.

У цих умовах зросли роль і значення технічного обслуговування дорожньо-транспортних засобів, яке перетворилось на важливу галузь сфери послуг. Сервіс, який фірма-продуцент надає клієнту сьогодні, включає крім технічного обслуговування(ТО) й інші види послуг. Головне завдання ТО полягає в забезпеченні постійної готовності дорожньо-транспортних засобів(ДТЗ) до експлуатації і високої ефективності їх використання.

Робота фірми-продуцента з ТО починається ще до укладення контракту купівлі-продажу—на стадії проектування і виробництва ДТЗ, а також в період підготовки їх до продажу, що називається передпродажним технічним сервісом. Таким чином, у найбільш загальному вигляді ТО—це комплекс технічних послуг, пов’язаних з продажем і використанням ДТЗ та забезпеченням постійної готовності їх до високоефективної експлуатації.

Із суті ТО випливають дві його важливі функції: забезпечення оптимального й економічного використання покупцем придбаних ДТЗ, а

також сприяння розширенню їх продажу.

 У сучасних умовах ТО, незважаючи на розмаїття організаційних форм з окремих моделей ДТЗ, має в усіх випадках органічний зв’язок зі сферою виробництва ДТЗ і їх ТО зі сферою збуту та іншими складовими системи «маркетинг». У сфері ТО сьогодні працюють мільйони робітників та інженерно-технічних працівників.

 ТО є важливим інструментом конкурентної боротьби монополій за ринки і сфери впливу. В сучасних умовах високої монополізації, коли, як правило, ринок держави і, в ряді випадків, світовий ринок контролюють декілька великих монополій, боротьба за сфери впливу і частку на ринку все частіше виходить за рамки маневрування ціною виробу. Використання монополіями політики цін як інструменту конкурентної боротьби на ринку машин і обладнання помітно скорочується і все більше стає виключенням, а не правилом. Нерідко не ціна, а якість, новизна і масштаб ТО ДТЗ є вирішальними чинниками при виборі покупцем ДТЗ та іншої техніки. Це стосується як внутрішнього, так і зовнішнього ринку, де конкуренція відчувається з особливою гостротою. Політика монополій з широкого використання сфери ТО ДТЗ як засобу конкурентної боротьби, в свою чергу, сприяє прискоренню розвитку й удосконалення сфери ТО ДТЗ.

 Для сучасного ТО ДТЗ характерні такі форми організації, за яких воно виконується:

безпосередньо фірмою-продуцентом;

-фірмою-продуцентом через свої філії;

-фірмою-продуцентом через консорціум фірм-постачальників окремих вузлів ДТЗ;

-фірмою-продуцентом через незалежні спеціалізовані фірми на договірній основі;

-через агентів та інших посередників і концесіонерів;

-фірмою-покупцем ДТЗ при активному сприянні й за допомогою фірми-продуцента.

 Крім наведених основних форм організації ТО на практиці трапляються й інші, які становлять модифікації названих форм або об’єднання окремих їх елементів. Наприклад, ТО може бути виконано шляхом розподілу функцій між фірмою-продуцентом і покупцем ДТЗ, або фірмою-продуцентом і незалежною спеціалізованою фірмою і т.д. Але і в цих випадках фірма-продуцент несе повну відповідальність за ТО, допомагає фірмам-посередникам або спеціалізованим підприємствам, якщо вони самі не можуть повністю забезпечити ТО ДТЗ.


2 Загальний розділ

2.1 Коротка технічна характеристика автомобілів, двигуна його агрегатів

Таблиця 2.1Технічні характеристики автомобілів, двигуна та його агрегатів

Найменування параметрів

Одиниці вимірювання

Марка автомобілів

КАВЗ-3270

ПАЗ-32054

Значення параметрів

1

2

3

4

Число місць

-

21

23

Вантажність

т

-

-

Габарити:

  •  довжина;
  •  ширина;
  •  висота.

мм

мм

мм

6500

2550

3030

7200

2530

2940

База:

  •  колія передніх коліс;
  •  колія задніх коліс.

мм

мм

1630

1970

1940

1690

Відстань від найнижчих точок автомобіля до дороги:

  •  картера заднього моста;
  •  картера переднього моста.

мм

мм

270

320

212

290

Найменший радіус повороту по колії зовнішнього переднього колеса

м

8

7,6

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

4

Найменший радіус повороту по колії зовнішнього переднього колеса

м

8

7,6

Маса спорядженого автомобіля

кг

4080

5130

Максимальна швидкість

км/год

90

90

Сорт палива

-

А-76

А-76

Контрольна витрата палива

л/100км

19,1

20,5

Двигун:

  •  число та розташування; циліндрів;
  •  діаметр циліндра;
  •  хід поршня;
  •  літраж двигуна;
  •  ступінь стиску;
  •  потужність при 3200 об/хв.;
  •  максимальний крутний момент при 2250 об/хв.

-

мм

мм

л

МПа

кВт

Нм

8V

92

80

4,25

7,6

88,3

284,5

8V

92

88

4,67

7,6

91,2

314

Трансмісія:

  •  зчеплення;

  •  КПП;
  •  головна передача.

-

-

-

Одно дискове

Механічна

Одинарна гіпоїдна

Однодискове сухе

Механічна

Конічна гіпоїдна

Ходова частина:

  •  шини;
  •  колеса;

шт.

8,25R20

6

8,25

6

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

4

  •  передня підвіска;

  •  задня підвіска;

  •  амортизатори(передні, задні).

-

-

-

Залежна на півелептичних ресорах

Залежна на півелептичних ресорах з додатковими ресорами

Телескопічного типа, гідравлічні, двухсторонньої дії

Ресорна

Ресорна з допоміжними пружинами

Телескопічного типа, гідравлічні, двухсторонньої дії

Рульове керування:

  •  рульовий механізм;

  •  рульові тяги.

-

-

Глобоїдальний черв’як з трьохгребневим роликом

трубчасті

Глобоїдальний черв’як з трьох гребневим роликом

трубчасті

Гальмова система:

  •  ножний;

  •  ручний;

-

-

Двоконтурний згідравлічним приводом

Трансміссіонний з механічним приводом барабанний

Пневматичний двоконтурний

Барабанний  з механічним приводом

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

4

  •  підсилювач гальм.

вакуумний

-

Електрообладнання:

  •  номінальна напруга;
  •  тип акумуляторної батареї;
  •  тип генератора;
  •  тип регулятора напруги;

  •  тип стартера;
  •  тип свічки запалювання (форсунки).

 

 В

-

-

-

-

-

12

6СТ-75ЭСМ

162.3701

13.3702

СТ230-А

А 11-3

12

6СТ-105ЭМС

Г-287

РР-132

СТ230-А

А 11-3

Тип кузова

-

капотний

Несучий, вагонної компоновки

Заправні ємності:

  •  бак;
  •  система охолодження;
  •  система змащення.
  •  картер КПП;
  •  картер заднього моста;
  •  картер переднього моста;
  •  картер рульового механізму;

л

л

л

л

л

   л

   л

105

28

8

3

8,2

-

0,6

105

25

10

3

8,2

-

1,5

  •  система гідравлічного приводу гальм;

л

0,5

0,7

Продовження таблиці 2.1

1

2

3

4

  •  система гідравлічного вимикання зчеплення;
  •  маточина передніх коліс.

л

кг

0,5

0,2

0,7

0,2

Регулювальні дані:

  •  тепловий зазор;
  •  прогин пасу вентилятора;
  •  зазор між електродами свічки;
  •  зазор між контактами переривника – розподільника;
  •  нормальна температура в системі охолодження двигуна;
  •  вільний хід педалі зчеплення.

мм

мм

мм

мм

С

мм

0,25-0,30

10-15

0,85…1,0

80-85

35-45

0,20-0,30

14-20

0,85…1,0

80-90

29…35

Тиск повітря в шинах:

  •  передніх;
  •  задніх.

МПа

МПа

0,28

0,43

0,60

0,50

2.2 Короткий опис конструкції автомобіля і його агрегатів

 Малий 42-місний (з них 23 - посадочні) міський автобус ПАЗ-32054, завдяки свій надійності і збалансованою ціною, випереджає багато моделей. Ця відносно нова машина комплектується добре себе зарекомендованим чотиритактним бензиновим 130-сильним двигуном ЗМЗ-5234.10 з V-подібним розташуванням 8 циліндрів. Це гарантує крутний момент в 320 Нм при 2250 об / хв, чого достатньо, щоб машина мала достатню динаміку розгону, максимальну швидкість в 90 км / год.

    

У продаж автобус ПАЗ-32054 надходить з двома варіантами мостів: від ЗАТ «РЗАА» (АМО «ЗІЛ»), або від ВАТ «КААЗ». Габарити становлять 7000х2500х2960 мм при колісній базі в 3600 мм, а споряджена маса дорівнює 5130 кг. При цьому даний автобус ПАЗ дуже маневрений і його мінімальний радіус розвороту не перевищує 7,6 м. При міському циклі контрольна витрата палива дорівнює 20,5 л на 100км шляху, а 105-літровий бак забезпечує достатній запас автономності.

            У базовій комплектації можна купити автобус ПАЗ-32054 укомплектований і рідинної системою опалення від магістралі охолодження двигуна, і додатковим незалежним підігрівачем. У вартість входить гідропідсилювач керма, ABS та інші необхідні опції.  

Півстоліття з заснування підприємства в 1958 році, автобуси КАВЗ традиційно базувалися на подовжених вантажних шасі Горьковського автозаводу - без кабіни, але зі збереженням оперення від базових вантажівок. Відповідно, на шасі ГАЗ-51А в 1958-1971 рр.. випускався капотний 20-місний КАВЗ-651А; в 1971-1984 рр.. на автобусному шасі ГАЗ-53-40 - 21-місний автобус КАВЗ-685, переставлений в 1984 році на шасі ГАЗ-53-12, і після модернізації в 1986-м, що отримав індекс КАВЗ-3270. Саме моделі 685 і 3270 були наймасовішими в історії не тільки КАВЗ, а й світового автобусобудування, так як річні обсяги їх виробництва в 70-80-х досягали 18-20 тис. машин на рік (пік в 1989 році - 20008 од.) . За півстоліття КАВЗ справив 0450000 капотних автобусів, що ставить його на перше місце в світі серед автобусостроітельних фірм.

Випуск всіх капотних автобусів КАвЗ був припинений в кінці 2007 року у зв'язку з планами модернізації підприємства і переходом на випуск принципово нової продукції у вигляді міських середньорозмірних низькопольних автобусів.

3 Технологічний розділ

3.1 Вихідні данні

Таблиця 3.1 – Вихідні данні для розрахунку

Марка автомобіля

Пробіг з початку експлуатації, %

Середньодобовий пробіг, км

КУЕ

Кліматичний район

Кількість автомобілів

КАВЗ-3270

24

275

2

Помірний пояс

136

ПАЗ-32054

75

315

3

172

3.1.1 Добовий пробіг прийнято по даним АТП – 16554

3.1.2 Категорія умов експлуатації:

         для автомобіля  КАВЗ-3270  2;

         для автомобіля ПАЗ-32054  3.

3.1.3. Норма пробігу до капітального ремонту:

         автомобіль КАВЗ-3270  - 320 тис. км.

         автомобіль ПАЗ-32054  - 375 тис. км.

3.1.4 Пробіг з початку експлуатації –24/75% від пробігу до капітального ремонту:

         автомобіль КАВЗ-3270  - 76,9 тис. км.

         автомобіль ПАЗ-32054  - 281,5 тис. км.

3.1.5 Періодичність технічного обслуговування, км.:

Таблиця 3.2Періодичність технічного обслуговування

Вид обслуговування

Марка автомобіля

КАВЗ-3270

ПАЗ-32054

1

2

3

ЩО

275

315

Продовження таблиці 3.2

1

2

3

ТО – 1

4000

4000

ТО – 2

16000

16000

3.1.6 Нормативні коефіцієнти коригування

Таблиця 3.3Нормативні коефіцієнти коригування

КУЕ

Нормативні коефіцієнти

Марка автомобіля

КАВЗ-3270

ПАЗ-32054

Умови експлуатації

К1то

0,9

0,8

К1пр

1,1

1,2

К1кр

0,9

0,7

Модифікація рухомого складу та організація його роботи

К2то,пр

1,0

1,0

К2кр

1,0

1,0

Природно-кліматичні умови

К3то

1,0

1,0

К3пр

1,0

1,0

К3кр

1,0

1,0

Пробіг з початку експлуатації

К4

0,4

1,0

Розмір автотранспортного підприємства та кількість технічно сумісних груп

К5

1,05

1,05

3.1.7 Нормативна трудомісткість одного виду обслуговування

Таблиця 3.4Нормативи трудомісткості робіт з технічного    обслуговування і поточного ремонту ДТЗ

Марка автомобіля

Трудомісткість

ЩО

ТО – 1

ТО – 2

СО

ПР

люд.-год на одне обслуговування

люд.-год/1000км

КАВЗ-3270

0,70

5,5

18

3,6

5,5

ПАЗ-32054

0,70

5,5

18

3,6

5,5

Трудомісткість робіт СО відносно трудомісткості ТО – 2 при експлуатації автомобілів в умовах України становить 20%.

3.2 Організація технічного обслуговування та ремонту

В автотранспортних підприємствах впроваджується діагностика технологічною стану автомобіля. Діагностика - це система перевірки технічного стану автомобіля без розбирання його вузлів і агрегатів шляхом використання спеціального обладнання, яке дає можливість об'єктивно оцінити придатність автомобіля для подальшої експлуатації. Діагностика може бути загальною або поетапною (поглибленою). При загальній діагностиці визначають технічний стан агрегатів і вузлів автомобіля, які гарантують безпеку руху. Поелементна діагностика дає можливість виявити ступінь технічного стану агрегатів і вузлів, виявити причини виникнення тих чи інших несправностей і уточнити необхідний обсяг роботи, а також найбільш ефективний спосіб усунення несправностей, безвідмовність роботи агрегату або механізму на майбутній період.

Процес діагностування автомобілів можна розділити на три етапи:

На першому проводять мийку та щоденне обслуговування автомобіля, перевіряють зовнішнім оглядом технічний стан, встановлюють діагностичні прибори і датчики;

На другому етапі визначають технічний стан автомобіля;

На останньому етапі аналізують результати діагностування, визначають залишковий ресурс, знімають діагностичні прибори і датчики, направляють автомобіль у відповідну зону обслуговування і ремонту.

Схема загального технічного процесу автотранспортних підприємств з розміщеним розташуванням.

Якщо на автомобілі знайдено несправність, без усунення якої проведення технічного діагностування не допустиме, тоді автомобіль направляють спочатку в зону поточного ремонту, а згодом у відповідну зону технічного діагностування.

По результатам технічного діагностування автомобіль може бути направлений в  зону ТО або спочатку в зону ПР для виконання робіт, що не входять в об'єм технічного обслуговування, і тільки після цього в зону ТО для проведення відповідних операцій. Для контролю за якістю виконання або ремонту направляють на повторне технічне діагностування для перевірки параметрів, що мали граничні значення при першому діагностуванні.

Повторне діагностування пов'язане з додатковими перепонами автомобілів, підвищенням часу їх простою в зонах ТО і ПР, що знижує ефективність впровадження засобів діагностування. Для усунення цього недоліку зони ТО і ПР, у тому числі ремонтні ділянки, оснащують діагностичними приборами й обладнанням, встановлюючи його на постах і робочих місцях. Таке обладнання використовується в АТП на дільницях ремонту агрегатів, електрообладнання і приборів системи живлення. Одним з варіантів вирішення задачі може бути встановлення

засобів діагностування на поточних лініях технічного обслуговування, в цьому випадку операції діагностування і технічного обслуговування зміщуються в єдиний технологічний процес.

3.3 Розрахунок програми по технічному обслуговуванню та ремонту

Відомі кілька методів розрахунку виробничої програми: статистичний, табличний, графічний, аналітичний та ін. Вони характеризуються різною складністю й достовірністю. Найбільшого поширення набув аналітичний метод, на якому базуються всі інші.

Таблиця 3.5 – Корегування нормативів періодичності і трудомісткості ТО та ПР автомобілів

Показник

Одиниці вимірювання

Значення коефіцієнту

Коефіцієнт – результат

К1

К2

К3

К4

К5

1

2

3

4

Марка автомобіля

КАВЗ-3270

Періодичність

ТО – 1

км

0,9

-

1,0

-

-

КПто  0,9

ТО – 2

км

0,9

-

1,0

-

-

КПто  0,9

КР

тис.км

0,9

1,0

1,0

-

-

Ккр  0,9

Трудомісткість

ЩО

люд.-год

-

1,0

-

-

1,05

Кtто1,05

ТО – 1

люд.-год

-

1,0

-

-

1,05

Кtто1,05

ТО – 2

люд.-год

-

1,0

-

-

1,05

Кtто1,05

СО

люд.-год

-

1,0

-

-

1,05

Кtто1,05

ПР

люд.-год

1,1

1,0

1,0

0,4

1,05

Кпр1,05

           Продовження таблиці 3.5

1

2

3

4

Періодичність

ТО – 1

км

0,8

-

1,0

-

-

КПто  0,8

ТО – 2

км

0,8

-

1,0

-

-

КПто  0,8

КР

тис.км

0,7

-

1,0

-

-

Ккр  0,7

Трудомісткість

ЩО

люд.-год

-

0,8

-

-

1,05

Кtто  0,84

ТО – 1

люд.-год

-

0,8

-

-

1,05

Кtто  0,84

ТО – 2

люд.-год

-

0,8

-

-

1,05

Кtто  0,84

СО

люд.-год

-

0,8

-

-

1,05

Кtто  0,84

ПР

люд.-год

0,8

1,2

1,0

1,0

1,05

Кпр  1,008

3.3.2 Періодичність виконання технічного обслуговування та ремонту автомобіля

Таблиця 3.6Періодичність виконання ТО та КР для заданих умов експлуатації

Марка автомобіля

Види ТО і КР

Періодичність виконання ТО і КР, км

Для категорії умов експлуатації

Коригуючий коефіцієнт

Для заданих умов експлуатації

ТО

КР

К

Lто

Lкр

1

2

3

4

5

6

7

КАвЗ-3270

ЩО

-

275

КПто  0,9

247,5

-

ТО – 1

-

4000

КПто  0,9

3600

-

ТО – 2

-

16000

КПто  0,9

14400

-

-

КР

320000

Ккр  0,9

-

288000

ПАЗ-32054

ЩО

-

315

КПто  0,8

252

-

ТО – 1

-

4000

КПто  0,8

3200

-

ТО – 2

-

16000

КПто  0,8

12800

-

-

КР

375000

Ккр  0,8

-

262500

3.3.3 Трудомісткість ТО та ПР автомобілів

Визначенні трудомісткості виконаних робіт по технічному обслуговуванню та поточному ремонту для заданих умов експлуатації для марок автомобілів КАВЗ-3270  та ПАЗ-32054 зведено у таблицю 3.7

Таблиця 3.7Трудомісткість виконаних робіт ТО і ПР для заданих умов експлуатації

Марка автомобіля

Види ТО і ПР

Трудомісткість виконаних робіт ТО і ПР, люд.-год.

Для категорії умов експлуатації

Коригуючий коефіцієнт

Для заданих умов експлуатації

ТО

ПР

К

tто

tпр

КАВЗ-3270

ЩО

-

0,7

Кtто  1,05

0,735

-

ТО – 1

-

5,5

Кtто  1,05

5,775

-

ТО – 2

-

18

Кtто  1,05

18,9

-

СО

-

3,6

Кtто  1,05

3,78

-

-

ПР

5,5

Кпр  0,462

-

2,541

ПАЗ-32054

ЩО

-

0,7

Кtто  0,84

0,588

-

ТО – 1

-

5,5

Кtто  0,84

4,62

-

ТО – 2

-

18

Кtто  0,84

15,12

-

СО

-

3,6

Кtто  0,84

3,024

-

-

ПР

5,5

Кпр  1,008

-

5,544

3.3.4 Розрахунок річної кількості та загальної трудомісткості технічного обслуговування та поточного ремонту.

Кількість технічних обслуговувань визначається за формулою:

Кількість ТО – 2:

                                                ,                                         (3.1)

де Нкр= 1 – кількість капітальних ремонтів за цикл на один автомобіль;

      Lкр – прийнятий пробіг до капітального ремонту для заданих умов експлуатації (див. таблицю 3.6);

      Lто-2 – прийнята періодичність виконання ТО – 2 для заданих умов експлуатації (див. таблицю 3.6).

Для автомобіля    КАВЗ-3270        

Приймаємо 19 обслуговувань

Для автомобіля ПАЗ-32054       

     

Приймаємо 21 обслуговування

Кількість ТО – 1:

                                  ,                                 (3.2)

де Lто-1 – прийнята періодичність виконання ТО – 1 для заданих умов експлуатації (див. таблицю 3.6).

Для автомобіля КАВЗ-3270         

    

            Приймаємо 60 обслуговувань

Для автомобіляПАЗ-32054          

 

Приймаємо 60 обслуговувань

Кількість щоденних технічних обслуговувань:

                                          ,                                               (3.3)

де Lщо – прийнята періодичність виконання ЩО для заданих умов експлуатації (див. таблицю 3.6).

Для автомобіля  КАВЗ-3270     

    

Для автомобіля  ПАЗ-32054             

 

Приймаємо 1164 та 1042 обслуговувань відповідно.

Коефіцієнту переходу від циклу до року визначається за формулою

                                        ,                                                    (3.4)

де Дг = 255 днів – кількість робочих днів автопарку за рік (при 8 – годинному робочому дні);

     Дц – кількість днів у циклі, які визначаються за формулою.

                                     ,                                               (3.5)

де ДЄ – кількість днів експлуатації за цикл;

    Др – дні простою в ТО – 2, ПР та КР за цикл визначається за формулою.

                        ,                                     (3.6)

де Д = 0,5 днів/1000 км – дні простою ТО – 2 та ПР за цикл (Додаток Б);

    Дк = 22 дні – дні простоїв на КР (Додаток Б).

                                       ,              (3.7)

де Lкр, Lщо  (див. формулу (3.3))

Для автомобіля КАВЗ-3270

Цикл визначається 1/η та ілюструється

0   1  2          3       4     4,76     5

 

          

Цикл

Рисунок 3.1 – Схема структури технічних впливів на автомобіль

Для автомобіля ПАЗ-32054

.

.

.

.

 0   1  2          3       4     4,54     5

Цикл

Рисунок 3.2 – Схема структури технічних впливів на автомобіль

Загальна трудомісткість поточного ремонту дорівнює:

                                         ,                                    (3.8)

де  Ан – кількість автомобілів по завданню;

     tпр - питома трудомісткість поточного ремонту для заданих умов експлуатації (див. таблицю 3.7.)

Для автомобіля КАВЗ-3270     

  

нормо-год

Для автомобіля ПАЗ-32054             

нормо-год

Розрахунки загальної трудомісткості зведемо у таблицю 3.8

Таблиця 3.8Загальна трудомісткість ТО і ПР

Марка автомобіля

Види ТО і ПР

Кількість автомобілів

Кількість ТО і ПР за цикл, Н

Коефіцієнт переходу від циклу до року,

Кількість ТО за рік, N

Трудомісткість

одного ТО чи ПР, t

Загальна трудомісткість Т, нормо - год

КАВЗ-3270

ЩО

136

1164

0,21

33243,84

0,735

24434,22

ТО – 1

60

0,21

1713,6

5,775

9896,04

ТО – 2

19

0,21

542,64

18,9

10255,896

СО

2

3,78

1028,16

ПР

20900,4

ПАЗ-32054

ЩО

172

1042

0,22

39429,28

0,588

23184,42

ТО-1

60

0,22

2270,4

4,62

10489,25

ТО-2

21

0,22

794,64

15,12

12014,96

СО

-

-

2

3,024

1040.256

ПР

-

-

-

-

55068,5

3.4 Розробка технологічного процесу технічного обслуговування та поточного ремонту

Таблиця 3.9Виробнича програма на ТО і ПР

Марка автомобіля

Трудомісткість, нормо – год

ТО – 1

ТО – 2

СО

ПР

1

2

3

4

5

КАВЗ-3270

9896,04

10255,896

1028,16

20900,4

ПАЗ-32054

10489,248

12014,96

1040,256

55068,5

            

          Продовження таблиці 3.9

1

2

3

4

5

Всього

Тто – 1=20385,3

Т то-2=22270,9

Тсо=2068,42

Тпр=75968,9

Тто – 1=ТЗто - 1

Тто – 2=ТЗто - 2

Тсо=ТЗсо

Тпр=ТЗпр

Для найбільш раціональної організації по ТО та ПР автомобілів і двигунів розробляється загальна схема технологічного процесу по ТО і ПР. На основі цієї схеми розробляють детальний технологічний процес ТО і ПР з його обґрунтуванням.

Розробляються також технологічні карти. Спеціалізовані пости в залежності від змінної програми обслуговування застосовуються як поточні і тупикові. У відповідності з розрахунку приймаємо наступий метод обслуговування.

Для вибору метода обслуговування визначаємо добову програму для ТО – 1 та ТО – 2

,                     (3.9)

,              (3.10)

ТО – 1:

    для автомобіля КАВЗ-3270

.

для автомобіля ПАЗ-32054

.

 ∑ТО – 1 17 обслуговувань. Приймаємо поточний метод обслугову-

вання.

ТО – 2:

для автомобіля КАВЗ-3270

для автомобіля ПАЗ-32054    

∑ТО – 2 6 обслуговувань. Приймаємо поточний метод обслугову-

вання.

3.5 Розрахунок програми з поточного ремонту автомобілів

Таблиця 3.10 – Програма з поточного ремонту автомобілів з карбюраторними (дизельними) двигунами

Види робіт

Розподіл трудомісткості %

Нормо – годин

Легкові

Вантажні

Автобуси

1

2

3

4

5

Постові роботи:

- діагностичні

1,7

1291,47

Продовження таблиці 3.10

1

2

3

4

5

- регулювальні

2

1519,387

- демонтажно – монтажні

17

12914,71

- зварювально – жерстяні

1,7

1291,47

- малярні

1,65

1253,48

Дільничні роботи:

- роботи з усунення несправностей

22

16713,158

- ремонт двигуна та його систем

12,5

9496,113

- слюсарно – механічні

7

5317,823

- електротехнічні

2,95

2241,083

- мідницькі

1,8

1367,44

- ремонт приборів системи живлення

14

10635,646

- зварювальні

1,7

1291,47

- шиномонтажні

3

2279,067

- ковальсько – ресорні

3

2279,067

- жерстяні

2

1519,378

- акумуляторні роботи

3,3

2506,974

- арматурні

3,7

2810,85

- верстатні роботи

3

2279,067

- столярні роботи

-

- дерево оброблювальні

2

1519,378

- оббивні

2

1519,378

Всього

100%

Тпр 75968,9

                                          Тпр = Тпр – Тун – Тпа  ,                                           (3.11)

Тпр =75968,9-16713,158-10635,646 =54693.608

Розподіл трудомісткості:

- на поточний ремонт Тпр = 48620,096, нормо – год

- роботи з усунення несправностей Тун =16713,158 нормо – год

- ремонт приборів системи живлення Тпа =10635,646 нормо – год

3.6 Визначення трудомісткості діагностування

3.6.1 Визначаємо трудомісткість одного діагностування

                                             ,                                            (3.12)

                                           ,                                            (3.13)

де t1, t2 – розрахункові трудомісткості одного обслуговування tх, для заданих умов експлуатації (див. таблицю 3.7)

    К1, К2 = 0,1 – доля періодичності діагностичних робіт при ТО – 1, ТО – 2

Для автомобіля КАВЗ-3270

 tто – 1 =5,775 нормо – год

  tто – 2 =18,9 нормо – год

Для автомобіля ПАЗ-32054

tто – 1 =4,62 нормо – год

 tто – 2 =15,12 нормо – год

Для автомобіля КАВЗ-3270

   

  

Для автомобіля ПАЗ-32054

   

   

Визначаємо трудомісткість загального та поелементного діагностування за рік

                               ,                              (3.14)

                                      ,                                       (3.15)

де tд – 1, tд – 2 – трудомісткість одного діагностування;

     Nто – 1, Nто – 2кількість обслуговувань ТО – 1, ТО – 2 за рік (див. таблицю 3.8).

Для автомобіля КАВЗ-3270

нормо – годин

 нормо – годин

Для автомобіля ПАЗ-32054

нормо – годин

нормо – годин

Визначаємо суму діагностичних робіт для ТД – 1  та ТД – 2

                                +,                                   (3.16)

             +,                         (3.17)

 нормо – годин

нормо – годин

У зв’язку з розширенням функцій діагностування, зв’язаних з проведенням регулювальних робіт на діагностичному обладнанні, визначаємо підсумок трудомісткості регулювальних робіт. Приймаємо відсоток трудомісткості регулювальних робіт в об’ємі 0,12 від ТО – 1 та 0,19 від ТО – 2.

Визначаємо відсоток трудомісткості регулювальних робіт у технічному обслуговуванні

                                     ∑ТД-1•К1,                                            (3.18)

                                      ∑ТД-2•К2,                                                                   (3.19)

де ,  - сума діагностичних робіт;

     К1 = 0,12; К2 = 0,19 - частина  трудомісткості у технічному обслуговуванні.

нормо – годин

нормо – годин

Річна трудомісткість діагностування Д – 1 та Д – 2 з урахуванням

регулювальних робіт на постах діагностування та кількості автомобілів розраховується за формулами

                                                                           (3.20)

                                                                          (3.21)

де ,  - сума діагностичних робіт;

    ,  - відсоток трудомісткості регулювальних робіт у технічному обслуговуванні.

3.7 Визначаємо кількість постів або машиномісць для ТО та діагностування

3.7.1 Визначаємо кількість робочих постів

                                                                               (3.22)

де Тто-х – трудомісткість ТО-1, ТО-2 (див. таблицю 3.9); 

    Тун – роботи з усунення несправностей (див. формулу (3.11));

    ТД-1, та ТД-2 – річні трудомісткості діагностування;

     у = 2 зміни – кількість робочих змін;

     Фд = 2050  год - ефективний річний фонд часу для обладнання;

     Кв = 0,97 — коефіцієнт використання робочого часу поста.

Приймаємо Ср то-1 =5

Приймаємо Ср то-2 =12

   

Приймаємо Ср усун.неспр. =9

  Приймаємо Ср д-1 = 2

 Приймаємо Ср д-2 = 2

3.7.2 Розрахунок кількості постів або машиномісць

                                                                                      (3.23)

           де СРТО-хкількість робочих місць;

     ч=2 чол. – середня кількість робочих, одночасно працюючих на одному пості;

 

   Кв = 0,97 - коефіцієнт використання робочого часу поста.

Приймаємо СП то-1 = 3

Приймаємо СП то-2 = 6

Приймаємо СП усун.неспр. = 5

Приймаємо СП д-1 = 1

Приймаємо СП д-2 = 1

3.7.3 Розрахунок кількості робочих місць на поточний ремонт

                                                                            (3.24)

де Тпр – роботи на поточний ремонт (див. формулу (3.11));

    у = 2 зміни  -  кількість робочих змін;

    Фд = 2050  год - ефективний річний фонд часу для обладнання ;

    Кв = 0,97 - коефіцієнт використання робочого часу поста.

Приймаємо =13

3.7.4 Розрахунок кількості робочих місць на дільниці ремонту паливної апаратури

                                                                           (3.25)

де Тпа – ремонт приборів системи живлення (див. формулу (3.11));

     у = 2 зміни  -  кількість робочих змін;

      Фд = 2050  год – ефективний річний фонд часу для обладнання;

    Кв = 0,97 - коефіцієнт використання робочого часу поста.

Приймаємо = 3

3.8  Розрахунок кількості виробничих робітників

                                                                                   (3.26)

де Фео = 1840 год – ефективний річний фонд часу одного робітника;

    Кв = 1,1 – коефіцієнт перевиконання норм часу;

    ТТО-х - трудомісткість ТО-1, ТО-2 (див. табл.3.9); 

    Тун – роботи з усунення несправностей (див. формулу (3.11));

  Тпа – ремонт приборів системи живлення (див. формулу (3.11));

    ТД-1, та ТД-2 – річні трудомісткості діагностування;

    Тпр – роботи на поточний ремонт.

Приймаємо 10 чол.

    

Приймаємо 11 чол.

Приймаємо 9 чол.

     

Приймаємо 2 чол.  

Приймаємо 2 чол.

Приймаємо 24 чол.

                                     

                                         

                                          

                                               

Приймаємо 6 чол.

Загальна кількість виробничих робітників Ро = 64 чол.

3.9 Розрахунок кількості допоміжних робітників, керівників, спеціалістів та некваліфікованих робітників

Кількість допоміжних робітників (К) приймаємо у відсотковому співвідношенні від загальної кількості виробничих робітників КДОП = (25 –

30) %, кількість спеціалістів ККІС =(10 - 13)% від загальної кількості виробничих та допоміжних робітників, а для некваліфікованих робітників КНР =(1 – 3)%.

3.9.1 Кількість допоміжних робітників

                                  ,                                        (3.27)

де Ро – загальна кількість виробничих робітників.

 

Всього приймаємо 20 чоловік.   -  (Рдоп)

Приймаємо наступний професіональний склад:

  •  слюсар – ремонтник - 4 чол.
  •  електрик 4 чол.

Не зайняті обслуговуванням обладнання:

  •  комплектувальник 4 чол.
  •  контролер 4 чол.
  •  комірник 4 чол.

3.9.2 Визначаємо кількість керівників, спеціалістів

                                                             (3.28)

де Ро – загальна кількість виробничих робітників;

    РДОП – кількість допоміжних робітників.

Всього приймаємо 11 чоловік. (Ркіс)

Приймаємо наступний склад:

  •  старший інженер – діагност 2 чол.
  •  старший майстер – наладчик 2 чол.
  •  інженер – діагност 2 чол.
  •  змінні диспетчери 2 чол.
  •  механік – налагоджувальник  2 чол.
  •  економіст групи НОТ 1 чол.

3.9.3 Визначаємо кількість некваліфікованих робітників

                                                          (3.29)

Всього приймаємо 3 чоловік.   (РНР)

де Ро – загальна кількість виробничих робітників.

    РДОП – кількість допоміжних робітників

Приймаємо:  мийник - 2 чол.

            прибиральник - 1 чол.

Таблиця 3.11 – Зведена відомість робітників на дільниці

Назва категорії працівників

Кількість робітників

По змінам

Співвідношення з чисельністю

1

2

виробничих робітників, %

загальної кількості робітників,%

Виробничі робітники

64

32

32

100%

65

Допоміжні робітники

20

10

10

31,25

20,4

Керівники, спеціалісти

11

6

5

17,19

11,2

Некваліфіковані робітники

3

2

1

4,7

3,1

Всього

98

50

48

100%

3.10 Розрахунок площі дільниці

Виробнича площа дільниці визначається за допомогою даних про кількість виробничого обладнання та робочих місць, питомої площі на одиницю обладнання, машиномісце або на одного виробничого

робітника у найбільшу зміну. Одним з розповсюджених методів розрахунку площі дільниць є метод, враховуючий коефіцієнти щільності розташування постів обслуговування.

Питома площа поєднує площу, що займає сам робітник, обладнання та складений виріб, а також проходи та інші технологічні площі.

Таблиця 3.12 – Питома площа на одного виробничого робітника

Назва дільниці

Питома площа, м²

Паливної апаратури

18

Поточного ремонту

25

Склад запасних частин

0,35

Інструментально-розподільча комора

0,35

Площа для між операційного контролю приймається у розмірі від 3 до 5% площі дільниці.

Робоче місце майстра приймається 6 м².

Ізолятор браку приймаємо (від 1 до 12) м².

Площа інструментально-розподільної комори (ІРК) приймають з розрахунку (від 0,3 до 0,35) м² на одного виробничого робітника.

Площа конторських приміщень приймається з розрахунку 3 м² на одного робітника.

Площа індивідуальних кабінетів приймається ( від 10 до 15) м².

Розрахунок побутових приміщень при проектуванні виробничих дільниць не проводимо.

Визначаємо загальну площу дільниці:

Аз = Ато + Ам + Ас + Апр + Апа + Азп + Аірк + Ад + Акм + Атб + Аун,     (3.30)

де Ато = 648 м² - площа дільниць технічного обслуговування;

    Ам і Ас = 144 м² - площа мийки і сушки;

    Апр = 325 м² - площа дільниці поточного ремонту;

    Апа = 54 м² - площа дільниці паливної апаратури;  

    Азп = 3,5 м² - площа складу запасних частин;

    Аірк = 11,2 м² - площа інструментально-розподільчої комори;

    Ад = 144 м²- площа дільниць технічного діагностування;

    Акм і Атб = 15 м² на кожну - кімната старшого майстра-наладчика, кімната технічного бюро;

    Ау.н. = 360 м² - пост усунення несправностей;

Загальна площа дорівнює:           

      

Аз =648+144+325+54+3,5+11,2+144+15+12+360=1716,7 м²

Визначаємо кількість боксів:   

                                                        Nбокс = Аз/72                                         (3.31)

Nбокс=1716,7/2=23,81=24

3.11 Обґрунтування розміщення обладнання. Зведена відомість обладнання та інструментів

Технологічне обладнання дільниці технічного обслуговування та ремонту обираємо згідно його призначення та технічним характеристикам. Описати основні групи устаткування підприємства. що розраховується

Таблиця 3.13 – Відомість технологічного обладнання, організаційного і технологічного оснащення

Найменування обладнання

Модель

Коротка технічна характеристика

Габаритні розміри, мм

1

2

3

4

Обладнання для прибирально – мийних робіт

Установка для миття вантажних автомобілів

«РАСО»

Мод.129

Стаціонарна, струйна,автоматична; продуктивність 50-70 автомобілів за годину

7500х5500х

х4000

Установка для миття автомобілів знизу

«РАСО»

Мод.121

Стаціонарна, струйна,автоматична, універсальна; продуктивність 30-40 автомобілів за годину

3540х3790х

х1410

Установка для зовнішньої очистки двигуна

Мод.

2067 П

Пересувна;продуктивність 6л/год

800х800х500

Підйомно – транспортне обладнання

Домкрат гаражний гідравлічний

«РАСО»

Мод.

П 308

Вантажопідєм-ність 12500 кг

2010х310х

350

Підйомник двох плунжерний електрогідравлічний

«РАСО»

Мод. П 111 тип215

Стаціонарний з синхронним переміщенням штоків; 5000 кг

680х460х1000

      Продовження таблиці 3.13

1

2

3

4

Візок для перевезення агрегатів

Нестан-дартний

-

-

Пристрій для зняття та установки коробок передач

«РАСО»

Мод.

2471

Переносний, механічний; Вантажопідємність 250 кг

850х926х256

Підйомник електрогідравлічний двох плунжерний канавний

«РАСО»

Мод.

П128

Стаціонарний; Вантажопідємність 8000кг

740х384х750

Кран пересувний гідравлічний

«РАСО»

Мод.

423 М

Пересувний з гідравлічним ручним приводом;  Вантажопідємність 200 кг

2290х1160х

х1955

Пристрій для заправки трансмісійним мастилом

«РАСО»

Мод. 3161

Стаціонарний, занурю вальний, з автоматичним режимом роботи; продуктивність 12л/год

470х525х1590

Обладнання для змащування автомобіля, промивки та заправки його мастилом, повітрям та робочими рідинами

Солідолонагнітач стаціонарний

«РАСО»

Мод.

1127

Стаціонарний, 4-постовий, електромеханічний, з дистанційним

740х780х1700

     

Продовження таблиці 3.13

1

2

3

4

керуванням; тиск, який розвива-ється насосом 400кгс/хв; продуктивність  150 г/хв

Компресор повітряний

«РАСО»

Мод.

1101В5

Стаціонарний, автоматичний, поршневий, максимальний тиск повітря 12кгс/см

1896х670х1430

Пристрій мастильно - заправний

«РАСО»

Мод. С101

Стаціонарний, пневматичний; продуктивність

8 л/хв

623х986х2160;

1152х982х510;

623х982х510

Пристрій для промивки системи мащення двигуна

«РАСО»

Мод.

1147

Пересувна, з насосною і фільтруючою системами; продуктивність 12 л/хв

1035х640х995

Бак для заправлення гальмівною рідиною

«РАСО»

Мод.326

Переносний,пневматичний; эмнысть 10 л.

1

2

3

4

Нагнітач змащувальний

«РАСО»

Мод. 3154М

Пересувний, пневматичний; тиск 400кг/см; продуктивність 200 г/мин

510х485х920

Обладнання для діагностування, контролю та регулювання агрегатів, вузлів та систем автомобіля

Пристрій для визначення технічного стану ЦПГ автомобільних двигунів

«РАСО»

Мод. К69М

Пересувний, пневматичний, робочий тиск повітря, який підтримується редуктором приладу 1,6кгс/см

258х175х132;

220х140х178

Компресометр

«РАСО»

Мод.179

Ручний, з фіксацією стрілки манометра; найбільше значення вимірюваного тиску 10 кгс/см

365х70х170

Пристрій для перевірки карбюраторів автомобільних двигунів

«РАСО»

Мод.489А

Стаціонарний, вакуумний

2000х1700х3000

1300х630х3000

Пристрій для перевірки передніх мості автомобіля

«РАСО»

Мод.Т1

Ручний з індика-тором годиннико-вого типу

280х180х50

Продовження таблиці 3.13

Продовження таблиці 3.13

1

2

3

4

Пристрій для перевірки технічного стану бензинових насосів карбюраторних двигунів

«РАСО»

Мод.

К 436

Переносний, гідрав-лічний; найбільший вимірюний тиск 1,6кгс/см

570х500х465

Стенд для перевірки установки передніх коліс вантажних автомобілів

Мод.

КИ 4872

Стаціонарний, з пе-ревіркою установки передніх коліс по осьвим зусиллям в контакті коліс з барабанами стенда

2870х750х600

Аналізатор двигуна

«РАСО»

Мод.

К 461

Стаціонарний, електронний

700х1000х1500

Пристрій для перевірки гідро підсилювача керма та гідравлічного насосу вантажних автомобілів

«РАСО»

Мод.

К 405

Пересувний, гідроелектричний

500х300х345

Стенд для перевірки гальмівних якостей автомобіля

«РАСО»

Мод.

К 207

Стаціонарний, роликовий,допустиме навантаження на ось 10000 кгс

5830х1420х555

Стенд для перевірки тягових якостей автомобіля

Мод.

КИ 4856

Стаціонарний, роликовий; гальмівна потужність 155 к.с.

4500х2200

Продовження таблиці 3.13

 

1

2

3

4

Стенд для перевірки рульового керування автомтбіля

«РАСО»

Мод.

К 187

Пересувний, ручний

125х116х108;

190х136х90

Стенд для перевірки пневматичного обладнання автомобіля

«РАСО»

Мод.

К 203

Стаціонарний, пневматичний

1110х835х1300

Деселерометр

«РАСО»

Мод. 1155 М

Ручний, іннерціонної дії, маятниковий

140х50х124

Вимірювач ефективності роботи циліндрів

«РАСО»

Мод.

Э 216 М

Пересувний, електронний

300х230х140

Контрольно – вимірювальні пристрої та стенди для діагностування, регулювання та ремонту електрообладнання автомобілів

Вилка навантажувальна

Стенд для перевірки системи запалювання

«РАСО»

Мод. ЛЄ2

Ручна, межі вимірю-вання вольтметру 3 В

210х130х105

Мод. заводу ОКИП м.Таллінн

Настільний, для перевірки перерив-ників-розподільни-ків, котушок запа- торів, центробіж-них і вакуумних ав-томатів виперед-ження запалювання

720х380х580

       Продовження таблиці 3.13

Стенд контрольно-вимірювальний для перевірки генераторів, стартерів та реле-регуляторів

«РАСО»

Мод.

532 М

Стаціонарний, межі вимірювання: напруги-20-40 В; струму-50-200 А

985х960х1605

Пристрій для перевірки автомобільного електрообладнання

«РАСО»

Мод.

Э 214

Переносний; межі вимірювання: напруги-20-40 В; струму-10-800 А

395х154х265

Пристрій для перевірки якорів стартера та генератора

«РАСО»

Мод.

Э 236

Переносний, індукційний; діаметр перевіряємих якорів від 25 до 180 мм

380х160х170

Розбирально – складальне та ремонтне обладнання

Стенд для розбирання та збирання V- подібних двигунів

«РАСО»

Мод.

Р 235

Стаціонарний, забезпечує поворот в одній площині

1150х662х1020

Стенд для розбирання та збирання коробок передач

«РАСО»

Мод.

Р 201

Стаціонарний

692х195х540

Пристрій для шліфування клапанів

«РАСО»

Мод.

Р 108

Настільне, електромеханічне

870х575х430

Станок для розточки гальмівних барабанів

«РАСО»

Мод.

Р 114

Стаціонарний токарний, спеціальний

1860х1700х

х1150


Продовження таблиці 3.13

1

2

3

4

Комплект ключів динамометричних

«РАСО»

Мод.

К 468

3 предмета;максимальний крутний момент 15 кгс*м

-

Стенд для розточки циліндрів двигуна

«РАСО»

Мод. 2407

Переносний, одно шпин-дельний,вертикальний, діаметр розтачування 15-110 мм

380х275х855

Прес пневматичний для клепання фрикційних накладок гальмівних колодок

«РАСО»

Мод.

Р 304

Стаціонарний, пневматичний

660х400х1230

Обладнання для ремонт приладів системи живлення

Установка для перевірки карбюраторів

«РАСО»

Мод. НИИАТ

489А

Стаціонарна з вакуумним насосом і електроприводом

2000х1700х

х3000

Пристрій для перевірки паливних насосів на автомобілі

«РАСО»

Мод. НИИАТ

527 Б

Переносний; межа вимірювання тиску 0-1 кгс/см

320х190х100

Комплект інструментів для регулювальника-карбюраторщика

«РАСО»

Мод. 2445

22 інструмента

Розмір футляру

365х285х58

4 Організаційний розділ

4.1 Опис транспортних та підйомно – транспортних засобів. Автоматизація та механізація на дільниці

Підйомно-транспортне обладнання застосовують при ТО та ПР автомобіля для можливості підвищення продуктивності праці шляхом одночасного виконання робіт зверху (двигун, пристрої, електропроводка та інше), знизу (трансмісія, ходова частина) і зборку (колісні гальма та інше), що в кінцевому результаті зменшує час простою автомобіля під технічними діями. Робочі пости, що мають підйомно-оглядові пристрої, забезпечують не тільки збільшення виробничої праці, але й якісне виповнення вимог охорони праці. До основного підйомно-транспортного обладнання відносяться: оглядові канави, підйомники та естакади. До допоміжних – домкрати та гаражні перекидачі.

Оглядові канави являються найбільш розповсюдженими універсальними оглядовими пристроями, що забезпечують одночасний фронт роботи знизу, збоку та зверху. Канавами обладнуються тупикові і прямоточні пости і потокові лінії. Основними перевагами канав являються  їх універсальність, можливість одночасного виконання робіт знизу, збоку і зверху. До недоліків можна віднести недостатньо „природне” освітлення автомобіля знизу, незручність робіт з деякими агрегатами та механізмами автомобіля.

Естакади представляють собою металічні, залізобетонні і дерев’яні колійні мости, що розташовані вище рівня пола на 0,7 -1,4 м з рампами, мають уклін 20-25% для в’їзду автомобіля. Естакади можуть бути тупикові і прямоточні, стаціонарні та пересувні.

Підйомники служать для підйому автомобіля над поверхнею пола  

на потрібну для зручності обслуговування (ремонту) висоту.   Вони класифікуються по способу установки на стаціонарні, пересувні і переносні. По типу механізму підрозділяються на механічні і гідравлічні. Гідравлічні підйомники порівняно з канавами любих типів забезпечують більшу зручність при виконанні робіт по обслуговуванню чи ремонту автомобілів, так як роботи виконуються з рівня пола приміщення при достатньому „природному” освітлені і свободі переміщення робочих, але не дозволяють одночасно виконувати роботу по технічному обслуговуванню і ремонту автомобіля зверху і знизу.

Перекидачі потрібні для бокового нахилу автомобіля при обслуговуванні і ремонту його із боку днища. Зазвичай це зварювальні роботи, фарбування, антикорозійна обробка, видалення іржі. Перекидачі можна встановлювати на будь-якій поверхні виробничого приміщення.

Канавкові підйомники використовують для вивішування заднього та переднього моста, при роботах по обслуговуванню чи ремонту автомобілів у канавах. Вони можуть бути гідравлічні та електромеханічні.

Підйомно-транспортні пристрої використовуються для підйому і транспортування автомобільних агрегатів та інших вантажів при ТО і ремонті автомобілів на АТП. Для цього застосовують пересувні крани, вантажні теліжки, підйомні ручні тачки та електротельфери, що рухаються по монорельсовим шляхам, і кран-балки. Пересувні крани використовуються у випадку відсутності монорельсових підйомних пристроїв чи кран-балок. Вантажні теліжки використовують для горизонтального переміщення різних вантажів у середині виробничого приміщення. Кран-балки, тачки використовують для підйому і транспортування агрегатів та інших вантажів при ТО і ремонті автомобілів на АТП. Конвеєри застосовують для пересування автомобілів при організації ТО поточним методом.

4.2 Організація технічного контролю

Якість ТО і ремонту автомобілів - сукупність властивостей обслугованих чи відновлених автомобілів, що обумовлюють їхню придатність задовольняти потреби відповідно до  призначення.

Засобами керування якістю ТО і ремонту автомобілів є системи нормативно-технічної документації, технічні засоби керування і засоби технічного забезпечення іспитів і контролю якості обслугованих і відремонтованих автомобілів. Стандартизація виступає як  організаційний засіб керування.

Керування якістю ТО і ремонту автомобілів здійснюється в трьох підсистемах керування - параметричній, функціональній й організаційно-трудовій.

Параметрична підсистема установлює вимоги до якості ТО і ремонту автомобілів по сукупності показників цільового призначення, надійності, технологічності, економічності, регламентує методи визначення складу нормованих властивостей, методи нормування показників і параметрів ТО і ремонту автомобілів.

Функціональна підсистема регламентує процедури реалізації функцій керування.

Організаційно-трудова підсистема спрямована на забезпечення наукової організації праці, оцінку якості праці, організацію й обслуговування робочих місць і вирішує інші питання в цій області.

Керування якістю ТО і ремонту автомобілів - це встановлення, забезпечення і підтримка необхідного рівня його якості при обґрунтуванні, розробці й організації виконання, здійснювані шляхом систематичного контролю якості і цілеспрямованого впливу на  умови, що впливають, і фактори.

Контроль та регулювання якості профілактичних і ремонтних

робіт являється складальною частиною підприємницького процесу технічної підготовки автомобілів. Технічний контроль здійснюється до постановки автомобілів на ТО і ремонт, під час виконання цих робіт та після їх закінчення. При цьому застосовують методи контролю, що поділяться на два типи: суб’єктивні та об’єктивні.

Суб’єктивний метод контролю застосовується в тих випадках, коли відсутній об’єктивний метод контролю. Контрольні операції здійснюють шляхом зовнішнього огляду та прослуховування на місці або у момент руху. Якість оцінки повністю залежить від досвіду роботи майстра. Тому застосування цього методу обмежено.

За останні роки більше застосовується  об’єктивний метод контролю. Він полягає у виповненні контрольних операцій за допомогою контрольно-діагностичного обладнання. Методологія контролю проводиться у відповідних  технологічних картах і технічних умовах на виповнення ТО та ремонт автомобільної техніки.

Технічний контроль поділяють на 3 види:

  •  вхідний
  •  операційний
  •  приймальний.

Головна мета вхідного контролю - визначення необхідного переліку і послідовності виконання робіт по ТО і ремонту автомобілів. Вхідний контроль виконується майстром-контролером на постах прийому автомобілів. На АТП ці операції виконуються механіком, майстром, інженером ОТК чи контрольно пропускного пункту.

Головна функція операційного контролю - перевірка якості виповнення попередніх операцій та визначення можливості передачі автомобіля на виконання наступних операцій.  Мета такого контролю – попередити можливість виявлення браку, який так чи інакше буває присутній, і уникнення втрат робочого часу виконавців у подальшій

роботі. Наприклад, контроль підготовчих робіт при фарбуванні

автомобіля, якості розточки циліндрів перед зборкою двигуна, герметичність амортизатора перед установкою його на автомобілі та інше.

На великих обслуговуючих підприємствах операційний контроль організують на виробничих ділянках і у цехах за допомогою майстрів ОТК; на середніх та малих (де відсутня ОТК) – старших майстрів, майстрів ділянок, цехів і бригадирів. На АТП операційний контроль здійснюють керівники функціональних підрозділів, де здійснюється ТО чи ремонт (майстри, механіки, бригадири).

Основна функція прийомного контролю – з’ясування якості і об’єму виконаних робіт. На авто обслуговуючих підприємствах контроль здійснюється на виконавчих дільницях контролерами ОТК, майстрами дільниць  чи бригадирами. Перевірка якості усіх робіт, незалежно від того, на якій дільниці ці роботи виконуються, проводиться на постах видачі. Одночасно з вказаними операціями при прийомному контролі перевіряють відповідність фактично виконаних робіт переліку у замовленні-наряді;  технічний стан всіх елементів автомобіля, особливо тих, які впливають на безпеку руху; комплектність автомобіля; правильність оплати і строк гарантії на різні види робіт.

На АТП прийомний контроль також організовують на виробничих ділянках (відділеннях, зонах, цехах) за допомогою керівництва цих функціональних підрозділів, а якість всіх робіт контролюють майстрами, механіками, інженерами ОТК.

4.3 Організація робочого місця слюсаря-ремонтника

Робоче місце являється первинною ланкою організації праці на виробництві. Від рівня організації робочого місця залежить

продуктивність праці. З метою зниження втрат робочого часу і підвищення продуктивності праці на робочих місцях слід враховувати рекомендації НОТ, проводити аналіз і розробити заходи по усуненню недоліків. Особливу увагу приділяти забезпеченню сприятливих умов праці, освітлення і кольорового фарбування приміщення. Робоче місце слюсаря - ремонтника організується таким чином, щоб світло падало зліва. Робоче місце забезпечується нормативно-технічною документацією (технологічні інструкції, креслення, схеми та ін.). Робочі місця необхідно обладнувати електрифікованим обладнанням вантажопідйомністю 0,5...1 т. Для складально-розбірних дільниць застосовується одна кран-балка або один кран на кожні 50-60 м довжини дільниці. Температура повітря в зоні робочого місця забезпечується не нижче 16ºС. Вологість повітря не більше 75%. Освітлення в зоні робочого місця, працюючих при загальному освітленні, знаходиться в межах 200 ..300 Лк. При плануванні робочою місця необхідно враховувати: можливість вільного доступу робочого до любої частини вузла складання.

4.4 Основні заходи по охороні праці та навколишнього середовища. Розрахунок природного та штучного освітлення

4.4.1  Розрахунок природного освітлення зводиться до визначення          кількості вікон при боковому освітлені та фрамуг при верхньому освітлені.

Світлова площа вікон:

                  

                              Аок  = Апід х η                                                       (4.1)

   де  Апід – площа дільниці підлоги

        

         

              η = 0.3 – світловий коефіцієнт

                     

                                         Аок = 1716,7х 0.3 =515,01

        При розрахунку штучного освітлення потрібно підрахувати

кількість ламп,для однієї дільниці,обрати тип світильників,визначити висоту підвісу світильників,їх розміщення по дільниці.

      

            Загальна світлова потужність ламп:

                               

                                           Посв  =  Р *  Апід                                                                                (4.2)

де Р – норма витрат електроенергії,Вт/м,цю величину в загальних розрахунках приймають 15-20 ,на

                                 Посв  = 15 х 1716,7= 25750,5 Вт

Приймаємо світильники типу:

РСП-400-002 ,потужність ламп 400 Вт.

4.4.2 Розрахунок вентиляції.

В усіх виробничих приміщеннях підприємства застосовують природну, а в деяких випадках і штучну вентиляцію. Розрахунок природної вентиляції зводиться до визначення площі вікон та рам.

При розрахунку штучної вентиляції визначають потрібний обмін повітря на дільницях мийки(), сушки(), технічного обслуговування(), дільниці паливної апаратури() та дільниці поточного ремонт().

В залежності від характеру виробничого процесу вибирають вид вентиляції, яка може бути загальною або місцевою.

Виходячи з об’єму постів та кратності обміну повітря продуктивність вентилятора буде

,                             (4.4)

де Вр = А • h - об’єм постів, м3;

    А – площа посту дільниці, м2

    h = 4,2 м – висота приміщення

    Кр = 4 год-1– кратність обміну повітря, для різних відділень

Визначивши продуктивність, обираємо тип вентилятора по таблиці.

На дільницях мийки та сушки приймаємо вентилятор типу ЦАГИ-5  у кількості 3 штуки.

На дільниці ремонту паливної апаратури та поточного ремонту – вентилятор типу ЦАГИ-4 у кількості 1 штуки.

         На дільницях ТО – вентилятор типу ЦАГИ-4 у кількості 3 штуки.

4.4.3 Розрахунок опалення

До вихідних даних для розрахунку опалення належить температура у виробничих приміщеннях.

Кількість теплоти для опалення визначається з виразу

                                                  ,           (4.5)

де qo = 2.08 кДж/год – витрати теплоти на опалення 1м3 приміщення на 1ºС різниці внутрішньої і зовнішньої температури;

     tв – внутрішня температура приміщення, ºС;

     tз – зовнішня температура приміщення, ºС;

    V – об’єм будівлі (приміщення), м3.

                       .

  1.  Техніка безпеки, виробнича санітарія та протипожежна безпека

1. У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожен працівник зобов'язаний:

- негайно повідомити про це пожежно-рятувальну службу за телефоном «01», вказати при цьому точну адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище;

- вжити (по можливості) заходів щодо евакуації людей і матеріальних цінностей, гасіння пожежі з використанням наявних вогнегасників та інших засобів пожежогасіння;

-   повідомити про пожежу керівника (власника).

            2. Керівник (власник), якого повідомлено про виникнення пожежі,

   зобов'язаний:

-    перевірити, чи викликана пожежно-рятувальна служба;

-    перевірити, чи людей оповіщено про пожежу;

-     вимкнути (за необхідності) струмоприймачі та вентиляцію;

-    у разі загрози життю людей негайно організувати їх евакуацію, вивести за межі небезпечної зони всіх осіб, які не беруть участь у ліквідації пожежі;

-     забезпечити дотримання техніки безпеки працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі;

-   організувати зустріч підрозділів пожежно-рятувальної служби, надати їм допомогу під час локалізації та ліквідації пожежі.

3. Після прибуття на пожежу пожежних підрозділів забезпечити безперешкодний доступ їх до місця виникнення пожежі.

4. Якщо є потерпілі, необхідно подати першу (долікарську) допомогу, викликати лікаря або вжити заходів щодо транспортування їх у найближчий медичний заклад.

       Працівник повинен бути забезпечений засобами індивідуального захисту.

Згідно з ДНАОП 0.00-3.06-98 «Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття і інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту» слюсареві по ремонту автомобілів видаються:

- костюм віскозно-лавсановий (термін носіння - 12 місяців);

 - черевики шкіряні (термін носіння - 12 місяців

 - берет (термін носіння - 12 місяців);

- рукавиці комбіновані (термін носіння - 2 місяці);

           - окуляри захисні (до зносу).

Забороняється:

        - працювати, лежачи на підлозі (землі) без лежаків;

        - виконувати будь-які роботи на автомобілі (причепі, напівпричепі), який вивішений тільки на одних підйомних механізмах (домкратах, талях тощо), крім стаціонарних;

        - підкладати під вивішений автомобіль (причеп, напівпричіп) замість козелків диски коліс, цеглу та інші випадкові предмети;

  •  - установлювати домкрат на випадкові предмети або підкладати їх під плунжер домкрата;

- знімати і ставити ресори на автомобілях (причепах, напівпричепах) усіх конструкцій і типів без попереднього їх розвантаження від маси кузова шляхом вивішування кузова з установленням козелків під нього або раму автомобіля:

-   проводити технічне обслуговування і ремонт автомобіля при працюючому двигуні, за винятком окремих видів робіт, технологія проведення яких вимагає запуску двигуна;

- підіймати (вивішувати) автомобіль за буксирні пристрої (гаки) шляхом захоплення їх тросами, ланцюгами або гаком підйомного механізму;

- підіймати (навіть короткочасно) вантажі масою більше, ніж це вказано на табличці даного підйомного механізму;

- знімати, установлювати та транспортувати агрегати при зчалюванні їх тросами або канатами;

           - підіймати вантаж при косому натягу троса або ланцюгів;

- працювати на несправному обладнанні, а також з несправними

  інструментами і пристосуванням;

  •  залишати інструмент і деталі на краях оглядової ями;
    •  працювати під піднятим кузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без спеціального додаткового упора;

  •  використовувати випадкові підставки і підкладки замість спеціального додаткового упора;
    •  працювати з пошкодженими або неправильно установленими упорами;
    •  запускати двигун та переміщати автомобіль при піднятому кузові;
    •  проводити ремонтні роботи під піднятим кузовом автомобіля-самоскида, самоскидного причепа без попереднього його звільнення від вантажу;
  •  транспортувати агрегати на візках, не обладнаних пристосуванням, яке запобігає їх падінню;

- прокручувати карданний вал за допомогою лома або монтажної лопатки;


Список рекомендованих джерел

  1.  Положення про технічне обслуговування та поточний ремонт автотранспортних засобів автомобільного транспорту
  2.  Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни Технічна експлуатація та ремонт автомобілів, Херсон – 2010
  3.  Технологічне проектування автотранспортних підприємств: Навч. посіб./ За ред. проф.. С. І. Андрусенка. – К.:Каравела, 2009 – 368с.
  4.  Лудченко О. А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і управління: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 478с.
  5.  Електронний підручник. Краткий автомобильный справочник. – 10 изд., перераб. и доп. – М.: Транспорт, 1985. – 220с., ил., табл. – (Гос. науч.-ислед. ин-т. автомоб. трансп.)
  6.  Електронний підручник. Краткий автомобильный справочник /А. Н. Понизовкин, Ю. М. Власко, М. Б. Ляликов и др. – М.: АО “ТРАНСКОСАЛТИНГ, НИИАТ, 1994. – 779с.
  7.  Техническая эксплуатация автомобилей: Учебник для вузов / Под редакцией Г.В. Крамаренко.- 2-е издание, переработанное и дополнено.- М.: Транспорт, 1983.- 488 с.
  8.  Суханов Б. Н., Борзых И. О., Бедарев Ю. Ф. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей: Пособие по курсовому и дипломному проектированию. – М.: Транспорт, 1985. – 224с.
  9.  Справочная книга для проектирования электрического освещения. Под. ред. Г. М. Кнорринга. Л., «Энергия», 1976.
  10.  Краткий автомобильный справочник. Гос. НИИ автомоб. трансп. 8-е изд. перераб. и доп. – М. Транспорт,1979,- 464с. ил. табл.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74467. Система роботи дослідника у процесі збору матеріалу наукового дослідження 132.5 KB
  Система роботи дослідника у процесі збору матеріалу наукового дослідження План. Збирання матеріалу наукового дослідження особливості даної стадії роботи. ПОШУК НАКОПИЧЕННЯ ТА ОБРОБКА НАУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ Підсистема інформації...
74468. Порядок підготовки рукопису наукового дослідження та його захист 53 KB
  Порядок підготовки рукопису наукового дослідження та його захист План.Основні вимоги до літературного оформлення наукового дослідження: а визначення змісту роботи; розподіл загальної кількості сторінок по розділах; ввимоги до цитування у тексті...
74469. Науково-дослідна робота студентів у вищих навчальних закладах України 62.5 KB
  Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується підвищенням вимог до розвитку наукової сфери в освіті. Значна частина студентської молоді, педагогічних кадрів поряд з виконанням безпосередніх обов’язків займається науковою діяльністю.
74470. Методологічні основи наукових досліджень. Мова як засіб вираження наукових знань 75 KB
  Проблема методології дослідження є актуальною для будь-якої науки, оскільки її досягнення значною мірою визначаються розвитком власного методологічного апарату. Розробка конкретних методів науки базується на її теоретичних положеннях і методологічних принципах.
74471. Методи педагогічних досліджень та можливості їх використання на практиці 125.5 KB
  Особливості проведення методу спостереження: сутність види методика. Основні поняття до теми: документ метод аналізу контентаналіз спостереження експеримент опитування; анкетування; інтерв’ю; тестування; графічні методи; статистичні методи. Метод аналізу документів на думку фахівців за популярністю поступається хіба що методам опитування чи спостереження. Часто він є основою для формування гіпотез які потім перевіряють методами опитування спостереження або експерименту.
74472. Вибірка у педагогічному дослідженні, її значення для дослідження 53.5 KB
  Значення методу вибірки у педагогічних дослідженнях. Вимоги до забезпечення якості та надійності вибірки. Основні поняття до теми: метод вибірки генеральна сукупність одиниця вибору репрезентативність ймовірність метод снігової кулі гніздова вибірка метод серійної вибірки серія стратифікована вибірка. Значення методу вибірки у педагогічних дослідженнях Метод вибірки – науково обґрунтований підхід що дає змогу робити висновки про об’єкт як ціле спираючись на дані аналізу лише окремих його ознак.
74473. ПЛАНИРОВАНИЕ СОЦИАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ 55.5 KB
  ПЛАНИРОВАНИЕ СОЦИАЛЬНОГО РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЯ Во всех экономических системах главной производительной силой является человек персонал организаций. Чем выше человеческий капитал и потенциал его развития тем лучше он работает на благо своего предприятия. План социального развития современного предприятия содержит такие человеческие показатели и факторы как повышение доходов и качества жизни работников совершенствование трудового потенциала и социальной структуры персонала улучшение социальнотрудовых и жилищнобытовых условий работников...
74474. ОПЕРАТИВНО-ПРОИЗВОДСТВЕННОЕ ПЛАНИРОВАНИЕ 163.5 KB
  В процессе ОПП разрабатываются календарноплановые нормативы план выпуска продукции предприятия по месяцам года; оперативнокалендарные планы выпуска и графики производства узлов и деталей цехами участками по месяцам неделям суткам сменам иногда часам. Выполняются объемные расчеты загрузки оборудования и площадей; организуется сменносуточное планирование оперативный учет хода производства контроль и регулирование его диспетчирование. ОПП слагается из календарного планирования и оперативного регулирования хода производства –...
74475. ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ПЛАНОВ 54 KB
  Основными оценочными показателями эффективности плановой деятельности являются как абсолютные так и относительные значения затрат и результатов доходов и расчетов издержек и прибыли и других общеэкономических или внутрипроизводственных стандартов и нормативов. Наиболее важными планово-экономическими показателями являются эффект и эффективность стоимость и доходность. Эффект показывает степень достижения некоторого заданного результата и в общем виде представляет собой разность между...