69594

ТЕПЛОВІДДАЧА ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ ТРУБКИ ЗА УМОВ ПРИРОДНОЇ КОНВЕКЦІЇ (ВІЛЬНИЙ РУХ ПОВІТРЯ)

Лабораторная работа

Энергетика

Метою лабораторної роботи є поглиблення знань з теорїї тепловіддачі за умов природної конвекції вільний рух рідини дослідне визначення коефіцієнта тепловіддачі ознайомлення із методикою експериментального дослідження природної конвекції та отримання навичок у проведенні експерименту...

Украинкский

2014-10-07

1.33 MB

0 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“ КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ “

МЕТОДИЧНІ  ВКАЗІВКИ  ДО  ЛАБОРАТОРНИХ  РОБІТ

З КУРСІВ “ТЕПЛОМАСООБМІН” ТА “ТЕПЛОПЕРЕДАЧА”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

РОБОТА № 2-1

ТЕПЛОВІДДАЧА ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ ТРУБКИ

ЗА УМОВ ПРИРОДНОЇ КОНВЕКЦІЇ

(ВІЛЬНИЙ РУХ ПОВІТРЯ)

КИЇВ НТУУ “КПІ“ 2004
1.  ПОСТАНОВКА  ЗАВДАННЯ

Метою лабораторної роботи є поглиблення знань з теорїї тепловіддачі за умов природної конвекції - вільний рух рідини, дослідне визначення коефіцієнта тепловіддачі, ознайомлення із методикою експериментального дослідження природної конвекції та отримання навичок у проведенні експерименту, оцінка похибок експерименту, порівняння отриманих результатів із розрахунковими.

У результаті проведення роботи повинні бути засвоєні: поняття вільного руху рідини - природної конвекції, конвективного теплообміну та коефіцієнта тепловіддачі. Також потрібно з`ясувати характер зміни коефіцієнта тепловіддачі залежно від основних факторів, що обумовлюють процес природної конвекції.

При виконанні лабораторної роботи необхідно:

Експериментально визначити значення коефіцієнта тепловіддачі для вільного руху повітря поблизу поверхні горизонтальної трубки, а також встановити його залежність від температурного напору.

Для умов експерименту визначити значення коефіцієнта тепловіддачі за узагальненою формулою у вигляді рівняння подібності та порівняти його із експериментальними даними.

На підставі експериментальних значень коефіцієнтів тепловіддачі отримати емпіричне рівняння подібності для тепловіддачі в умовах природної конвекції поблизу поверхні горизонтальної труби. Порівняти отримане рівняння подібності із аналогічними рівняннями за літературними джерелами.

До виконання лабораторної роботи слід приступати після ознайомлення із запропонованою інструкцією, а також літературними джерелами [1-4].

2.  ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Із явищами теплообміну в умовах природної конвекції, або вільного руху рідини доводиться мати справу досить часто при вирішенні багатьох технічних задач. Наприклад, при розрахунках теплових витрат із поверхонь трубопроводів, обмуровок парогенераторів, промислових печей та інших теплообмінних апаратів, при визначенні тепловіддачі приладів-нагрівачів та ін.

Вільним називається такий рух рідини, який виникає під дією неоднорідного поля масових сил, що прикладаються до часток рідини. Масові сили можуть бути обумовлені дією різних зовнішніх полів: гравітаційного, магнітного, електричного.

У цій лабораторній роботі досліджується гравітаційний вільний рух, що виникає під дією сил земного тяжіння в умовах неоднорідного розподілення густини рідини внаслідок різниці температур між тілом та оточуючою рідиною.

У випадку нагрітої трубки, розташованої  у повітряному середовищі, пласти повітря, які близько від поверхні оточують трубку, нагріваються шляхом теплопровідності. За цих умов їх густина зменшується та виникає підйомна сила. Внаслідок дії цієї сили повітря починає підніматися, а його місце займає більш холодне повітря.

Якщо геометричні розміри, що характеризують об`єм повітря, досить великі, то тоді майже відсутня взаємодія нагрітого повітря, яке піднімається, та більш холодного , яке опускається та витискає нагріте. Іншими словами, розміри простору, що займається повітрям, не впливають на інтенсивність процесу, який у цьому випадку називається природною конвекцією у великому просторі.

Основний закон конвективного теплообміну - закон Ньютона-Ріхмана формулюється так: кількість теплоти  ,  що передається  в результаті теплообміну між елементом поверхні  та оточуючою його рідиною за проміжок часу  , прямо пропорційна температурному напору , Дж:

,  (1)

де - коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2.0С).

Коефіцієнт тепловіддачі показує кількість теплоти, яка  переноситься за одиничний проміжок часу в результаті теплообміну між одиничною теплообмінною поверхнею та рідиною, що її оточує, при одиничному температурному напорові.

Значення цього коефіцієнта визначається із досліду. У відповідності із законом Ньютона-Ріхмана середній коефіцієнт тепловіддачі визначається співвідношенням, Вт/(м2.0С):

,   (2)

де tC , t0 - відповідно середні температури поверхні тіла та рідини, яка її оточує, 0С,

Q -  тепловий  потік,  що  передається  нагрітим  тілом  шляхом  конвекції, Вт;

F - площа теплообмінної поверхні, м2.

Щоб за допомогою рівняння (2) знайти величину , необхідно знати Q, tC, t0, F.

Необхідно зауважити, що коефіцієнт тепловіддачі є складною величиною, яка залежить від таких факторів, як природа виникнення рухурідини, режиму течії рідини, її теплофізичних властивостей, а також від форми, розмірів і орієнтації теплообмінної поверхні у просторі.

Інтенсивність тепловіддачі для вільного руху у великому просторі залежить від температурного напору між стінкою та навколишнім середовищем, від фізичних властивостей середовища, від форми та орієнтації тіла у просторі. В залежності від значення цих факторів і cпіввідношення між ними характер руху рідини біля поверхні стінки буває різним. Для малих температурних натисків переважним буде ламінарний режим течії, а для великих - турбулентний. Відповідно до змін режиму течії змінюється і тепловіддача.

У цій роботі вимагається визначити лише впллив температурного напору на інтенсивність тепловіддачі.

Теорія подібності дозволяє узагальнювати розрізнені експериментальні дані у вигляді рівнянь подібності.

Для краплинних рідин і газів загальна форма рівняння подібності для розрахунку тепловіддачі природною конвекцією у великому просторі має вигляд:

, (3)

де  - число Нусельта,  - критерій Грасгофа,  - критерій Прандтля.

Для рівняння подібності типу (3) прийнято виділяти визначальні параметри: лінійний розмір lo , що є найбільш  характерним  для  поверхні даного теплообмінного тіла, та температуру t, за якою слід обирати із довідкових таблиць усі теплофізичні параметри рухомого середовища - рідини (, , , ). Для газового середовища, яке за своїми властивостями близьке до ідеального термодинамічного газу , коефіцієнт об`ємного розширення із врахуванням термічного рівняння стану можна розрахувати як, K-1 :

, (4)

де T = t + 273 - визначальна температура, К.

Середня тепловіддача біля поверхні горизонтальної трубки може бути розрахована відповідно до рівняння:

,  (5)

де визначальний розмір дорівнює зовнішньому діаметру трубки l0 = d , а визначальна температура дорівнює температурі навколишнього середовища на значній відстані від поверхні теплообміну t=t0; для критерію Прандтля PrC визначальною є температура рідини, що дорівнює температурі поверхні теплообміну t=t0 (так звана умова прилипання). Діапазон  застосування  формули  (5)  має  вигляд:  за  критерієм  Прандтля  Pr = = 0,7 ... 3 . 104, за добутком (GrPr) = 103 .. 108.

На підставі узагальнення великого експериментального матеріалу М.А.Міхеєв запропонував рівняння подібності:

,  (6)

де визначальний розмір для горизонтальних трубок такий же, як і для рівняння (5), а визначальна температура - це середня температура граничного пласту tm - середнє значення між температурою поверхні tC та рідини, яка віддалена від поверхні теплообміну t0, 0С:

.  (7)

Коефіцієнт пропорційності С та показник ступеня n для рівняння (6) залежать від характеру руху середовища. За даними М.А.Міхеєва в залежності від добутку (GrPr)m їх значення дорівнюють:

Таблиця 1

До розрахунку за методикою М.А.Міхеєва

GrPr

C

n

1

1 . 10-4  ...  1 . 10-3

0,500

0

2

1 . 10-3  ...  5 . 102

1,180

0,125

3

5 . 102   ... 2 . 107

0,540

0,250

4

2 . 107   ...  1 . 1013

0,135

0,330

3.  ОПИС ДОСЛІДНОЇ УСТАНОВКИ

Дослідна установка (див. рисунок) розташована у лабораторії із досить стійкою температурою. Базовим елементом установки є горизонтальна трубка (поз.1)  зовнішнім діаметром d = 20 мм  та  довжиною L =

= 0,83 м. Усередині  трубки  розміщений  електричний  нагрівник (поз.2).

Виділення теплоти від нагрівника уздовж трубки є рівномірним. Кількість теплоти, що виділяється та безпосередньо передається навколишньому середовищу, визначається за витратою електричної енергії. Із торців, за які трубка кріпиться до стенда, вона теплоізольована таким чином (поз.3), щоб можна було знехтувати втратами теплоти через ці поверхні.

Регулювання  потужності нагрівника  здійснюється   за   допомогою   регулятора (поз.4). Визначення споживаної потужності нагрівника Wе виконується перемноженням показань напруги U та електричного струму I, які висвічуються на цифровому комбінованому приладі Щ 4313 (поз.5) блока нагрівання (поз.6).

Для вимірювання температури поверхні трубки в ній закладено по спіралі дванадцять хромель-копелевих термопар (поз.7). Кожна термопара має свій холодний спай. Холодні спаї термопар розміщені на спеціальній компенсаційній платі (поз.8), яка моделює електрорушійну силу відповідно до умов у судині Д`юара із танучою кригою tX.CП.=0 0С. Температура, що вимірюється термопарами, подається одразу в градусах Цельсія відповідним приладом (поз.9), який підключений через багатопозиційний перемикач (поз.10). Елементи схеми 8-10 розміщені у єдиному блоці вимірювання температур БТ00 (поз.11).

Температура повітря на відстані від нагрітої трубки вимірюється за допомогою ртутного термометра.

Увесь  стенд  вмикається  у  мережу живлення за допомогою вимикача (поз.12) панелі керування, про що свідчить сигнальна лампа “МЕРЕЖА” (поз.13).

4.  ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДІВ

4.1.  ЗОВНІШНІЙ ОГЛЯД УСТАНОВКИ

Після вивчення теоретичних відомостей перед початком роботи необхідно  оглянути  експериментальну  установку. На ній не повинно бутиушкоджень, тріщин та сколень  на  ручках  керування  і  склі приладів. Необхідно перевірити заземлення. Органи керування повинні знаходитися у вихідних позиціях.

4.2.  ПОРЯДОК ВМИКАННЯ УСТАНОВКИ

4.2.1. Перевірити вихідні позиції складових частин.

4.2.2. Увімкнути вимикач панелі керування (див. рисунок, поз.11) - повинна засвітитися сигнальна лампа “МЕРЕЖА” (поз.12).

4.2.3. Увімкнути тумблер “ЖИВЛЕННЯ” блока нагрівання.

4.2.4. Увімкнути комбінований прилад Щ 4313.

4.2.5. Увімкнути прилад вимірювання температур.

4.3.  ОПЕРАЦІЇ ПРИ РОБОТІ З УСТАНОВКОЮ

Після вмикання установки регулятором напруги встановлюється заданий режим у рекомендованому діапазоні від 0,5 до 1,2 В. Відлік проводиться за показаннями комбінованого приладу Щ 4313. При цьому електричний струм встановлюється автоматично в залежності від напруги,  а  його  показання  визначаються  за  тим  же приладом.

При роботі комбінованого приладу Щ 4313 повинні бути ввімкнені кнопки: червона “ЖИВЛЕННЯ” та біла “НАПРУГА”.  Для вимірювання  напруги  тумблер  “J-U СТРУМ-НАПРУГА” повинен бути переведеним у положення “U - НАПРУГА”, а також повинні бути ввімкнені кнопки “V - ВОЛЬТИ” та “ДІАПАЗОН - 2”. Для вимірювання струму тумблер “J-U СТРУМ-НАПРУГА” слід перевести у положення “J - СТРУМ”, а також  повинні  бути  ввімкнені  кнопки: “А - АМПЕРИ” та “ДІАПАЗОН - 200”.

Після встановлення за напругою та струмом певного режиму дослідження для спостереження слід обрати одну або декілька термопар, які встановлені на поверхні трубки. Про настання сталого теплового режиму буде свідчити незмінність їх показань. Сталий режим настає через 20-25 хвилин після вмикання установки , або значної зміни потужності нагрівника. За умов незначної зміни потужності нагрівання цей проміжок часу може бути меншим.

Із досягненням сталого теплового режиму слід провести вимірювання показань усіх термопар, напруги та струму, і занести їх до табл. 2. Також слід записати показання ртутного термометра, який вимірює температуру навколишнього середовища - тобто повітря у лабораторії. Через 2-3 хвилини виміри повторюються. Аналогічно проводиться ще одна серія вимірів.

Після цього встановлюється новий тепловий режим. Новий тепловий режим встановлюється зміною напруги і, тим самим, потужності нагрівника.   Дослід  проводиться для п`яти-семи режимів. Усі показання приладів заносяться до табл. 2.

Примітка. У разі застосування стрілочного приладу вимірювання температури до протоколу слід занести його клас точності k та діапазон шкали S.

4.4.  ВИМКНЕННЯ УСТАНОВКИ

Після проведення усіх дослідів слід скинути напругу регулятором (див. рисунок, поз.4) на  “НУЛЬ”,  а  далі  вимкнути установку у зворотному порядку до її вмикання (див. п.4.2).

Примітка. Вмикання та вимикання електричного живлення, а також зміни потужності нагрівника слід проводити під наглядом викладача або лаборанта. Під час дослідів треба уникати ходіння та різких рухівпоблизу експериментальної трубки. Якщо спрацює автоматична система захисту установки від перевантаження вмикається сигнальна лампа “ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ” і гасне сигнальна лампа “ЖИВЛЕННЯ”. У цьому випадку слід негайно скинути напругу регулятором (поз.4) на “НУЛЬ”.

Категорично забороняється під час дослідів торкатися робочої поверхні дослідної трубки!

5.  ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДІВ

Обробляються результати, що отримані при сталому тепловому стані системи.

Тепловий потік, що передається дослідною трубкою шляхом конвекції, визначається  рівнянням, Вт:

,  (8)

де Q - сумарний тепловий потік, що передається у зовнішнє середовище шляхом конвекції та випромінюванням. Його значення визначається потужністю нагрівника за витратою електроенергії, Вт:

.  (9)

Тепловий потік, що передається трубкою шляхом випромінювання, розраховується за допомогою рівняння, Вт:

,   (10)

де Спр=1,2 Вт/(м2  . К4) - наведений коефіцієнт випромінювання поверхні трубки,

F=dL - площа теплообмінної поверхні - бокової поверхні дослідної трубки, м2,

TC , T0 - середні абсолютні температури відповідно поверхні дослідної трубки та навколишнього повітря, К.

Як розрахункову температуру поверхні трубки приймаємо середнє арифметичне показань термопар, К:

, (11)

де n=12 - кількість термопар.

За відомого значення теплового потоку QK коефіцієнт тепловіддачі визначається рівнянням (2).

Результати дослідів у вигляді експериментальних точок повинні бути нанесені на координатне поле залежності:

.   (12)

Необхідно також порівняти експериментальні коефіцієнти тепловіддачі із розрахунком P за методикою (5), або за методикою М.А.Міхеєва (6). Результати розрахунків мають бути представлені у вигляді плавної кривої (12). За відповідністю експериментальних точок розрахунковій кривій можна міркувати про надійність отриманих результатів.

Залежність (12) відповідає лише даній дослідній трубці. Для розповсюдження отриманих результатів на інші подібні процеси необхідно дослідні  дані  представити  у  вигляді  узагальнюючого  рівняння  подібності (6).

У логарифмічних координатах ця залежність матиме лінійний характер:

.  (13)

Для того, щоб знайти сталу  та показник ступеня  у рівнянні (6), дослідні точки викладають у координатах . Експериментальні точки узагальнюють прямою.

Показник ступеня  визначається тангенсом кута нахилу прямої до осі абсцис, а стала  знаходиться із співвідношення (13) для будь-якої точки, що належить узагальнюючій прямій.

Отримане у цій роботі рівняння подібності (6) для розрахунку тепловіддачі буде справедливе  для  подібних  явищ  у  визначеному  інтервалі  добутку  . Необхідно порівняти отримане рівняння подібності із формулою М.А.Міхеєва, яка має той же вигляд, і для якої величини  і  наведені у табл. 1.

Необхідні для розрахунків властивості сухого повітря (В = 760 мм. рт. ст.) наведені у табл. 4.

Таблиця 4

Фізичні властивості сухого повітря

tm,0C

*102, Вт/(м.К)

*106, м2

Pr

tm,0C

*102, Вт/(м.К)

*106, м2

Pr

0

2,44

13,28

0,699

50

2,83

17,95

0,698

10

2,51

14,16

0,701

60

2,90

18,97

0,696

20

2,59

15,06

0,703

70

2,96

20,02

0,694

30

2,67

16,00

0,705

80

3,05

21,10

0,692

40

2,76

16,96

0,707

90

3,13

22,10

0,690

6.  РОЗРАХУНОК  ПОХИБКИ  ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО

ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ТЕПЛОВІДДАЧІ

Абсолютна похибка визначення коефіцієнта тепловіддачі, як це випливає із рівняння (2), буде розраховуватися за формулою, Вт/(м2 .0С):

, (14)

де абсолютні похибки вимірювання температури стрілочним приладом визначаються, як, 0С:

.  (15)

Абсолютні похибки вимірювання лінійних величин, відповідно діаметра та довжини, дорівнюють: d=10-3 м, L=10-3 м.

Абсолютна похибка визначення потужності нагрівника обчислюється за формулою, Вт:

, (16)

де W, U, I -  відповідно  вимірювані  величини  потужності  (Вт),  напруги (В), струму (А);

U , I  - абсолютні похибки визначення напруги (В) та струму (А) - останні значущі цифри за показаннями цифрового приладу Щ 4313.

Із врахуванням формули (16), а також рівнянь (8) і (9), абсолютна похибка обчислення конвективного теплового потоку буде  дорівнювати, Вт:

,  (17)

де абсолютна похибка визначення теплового потоку випромінюванням, відповідно до формули (10), обчислюється як, Вт:

,(18)

де абсолютні похибки визначення абсолютної температури T=TC=T0  обчислюються аналогічно до формули (15).

Після відповідного знаходження часткових похідних формула (18) матиме вигляд, Вт:

.  (19)

Величини похибок, знайдені за допомогою формул (15)-(19), слід підставити у залежність (14), яка після визначення часткових похідних матиме вигляд, Вт/(м2.0С):

.  (20)

Для розрахунку відносної похибки визначення коефіцієнта  тепловід тепловіддачі треба величину , отриману із застосуванням формули (20), віднести до експериментального .

Детальний приклад розрахунку повної похибки для цієї роботи наведений у методичних вказівках [3].

7.  ЗВІТ  ПРО  ВИКОНАНУ  РОБОТУ

Звіт про виконану роботу повинен містити наступне:

Стислий опис роботи.

Принципову схему установки.

Протокол запису показань приладів.

Обробку результатів дослідів.

Таблиці результатів дослідів та графік залежності коефіцієнта тепловіддачі від температурного напору.

Співставлення результатів дослідів із розрахунком за узагальнюючими рівняннями подібності.

Обчислення похибок експериментальних досліджень.

Стислий висновок, у якому слід вказати метод визначення досліджуваної величини та точність отриманих результатів.   

8.  КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

Дайте визначення процесу природної конвекції.

Які основні фактори, що обумовлюють природну конвекцію, та у чому полягає їх вплив на інтенсивність тепловіддачі?

Які основні режими руху рідини за умов природної конвекції у великому просторі?

Характер розподілу швидкості та температури у граничному пласті для вільного руху рідини у великому просторі.

Які величини слід вимірювати, щоб експериментально визначити коефіцієнт тепловіддачі?

Які методи вимірювання температури та визначення теплових потоків використовуються у цій лабораторній роботі?

Які загальні умови подібності фізичних процесів? У чому полягає суть цих умов для процесів теплообміну в умовах вільного руху рідини?

За яких умов можна вивчати явища теплообміну природною конвекцією на моделях без додержання геометричної подібності?

У чому полягає перевага узагальнених рівнянь подібності у порівняні із окремими залежностями: тобто рівнянь типу Nu=f(GrPr) і залежностей , які мають вигляд =f(t) ?

Що таке визначальний розмір та визначальна температура?

Що називається і як визначається коефіцієнт об`ємного розширення для різних рідин?

СПИСОК   ЛІТЕРАТУРИ

Исаченко  В.П.,  Осипова  В.А.,  Сукомел  А.С. Теплопередача. - М.: Энергия, 1981. - 417 с.

Михеев  М.А.,  Михеева И.М.  Основы  теплопередачи.  -  М.:  Энергия, 1977. - 344 с.

Босый В.В., Васильченко Г.Н., Панов Е.Н. Инженерные методы расчета погрешностей при виполнении лабораторных работ по курсам "Тепломассообмен"  и  "Техническая  термодинамика"  -  К.: КПИ , 1985. - 76с.

Краснощеков  Е.А.,  Сукомел А.С.  Задачник  по  теплопередаче - М.: Энергия, 1980. - 287 с.


Таблиця 2

Показання  приладів

Потуж

П о

к а з а

н н я

т е р

м о  п

а р,0С

Т е м

п е р а

т у  р

а,0С

дослі-

ду

Напруга

U,

B

Струм

I,

A

ність

нагрівника

We , Вт

t1

t2

t3

t4

t5

t6

t7

t8

t9

t10

t11

t12

стінки труб-ки

серед-ня tC

повіт-ря

t0

різ-ни-

ця

tC - t0

гра-нич-ного пласту tm

1

2

3

4

...


Таблиця 3

Результати   розрахунків

Те пл

п о т

ов и й

і к

К о е

т е пл

ф і ці

о в ід

є н т

д а чі

Число

Кр и

те рі ї

По-

П

дос-ліду

випро-міню-ван-ням

кон-век-тив-ний

дос-лід-ний

,

роз-рахунко-вий P,

від-носна

похибка

Ну-сель-та

lgNu

Грас-гофа

Пран-дтля

Добу-ток

lg(Gr*Pr)

Кон-стан-

та

каз-ник

сту-пеня

р

и

м

і

т

QB,

Вт

QК,

Вт

 Вт  .

2.0С)

 Вт  .

2.0С)

/,

%

Nu

Gr

Pr

(Gr*Pr)

С

n

к

и

1

2

3

...


Схема дослідного стенда:

1 - горизонтальна дослідна трубка; 2 - нагрівник; 3 - теплоізоляційні кронштейни; 4  -  регулятор  потужності;  5  -  комбінований   прилад  Щ 4313; 6 - блок  нагрівання; 7 - термопари; 8 - компенсатор електрорушійної сили холодних спаїв термопар відповідно до умов у судині Д`юара; 9 - прилад вимірювання температури; 10 - багатопозиційний перемикач; 11 - блок вимірювання температури; 12 - вимикач панелі керування; 13 - сигнальна лампа “МЕРЕЖА”


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72746. Правдивая история о соли 96.5 KB
  Если предположить, что значение соли в жизни человека очень велико и значимо, её исчезновение несёт неминуемую гибель человечеству, то становится понятным, почему соль ценили с древних времен и дорожат ею в наше время, остаются актуальными используемые в речи народные пословицы, поговорки и приметы.
72747. Вторая «новая» жизнь старой шубы 31 KB
  Слово «шуба» пришло к нам из арабского языка (джубба). Шуба – верхняя одежда для защиты от зимних холодов. Впервые, слово «шуба» упоминается в письменных источниках 14 века. Из-за суровых зим на Руси шуба является традиционной одеждой.
72749. Влияние имени Катя на успеваемость 126.5 KB
  Может все это зависит от моего имени? Актуальность данной работы определяется недостаточной информацией про имена. Опрашивая своих одноклассников, подруг я узнала, что ребята не видят связи имени с успеваемостью.
72750. Исторический аспект в курсе физики 159 KB
  Роль историзма в обучении физики. Реализация принципа историзма в обучении физики. При решении этой задачи в условиях современной школы необходимо усиление элементов истории науки в преподавание физики.
72752. Лингвистические особенности русского палиндрома 82 KB
  История палиндрома уходит в далекую древность. Палиндромические стихи были известны еще в древнем Китае. Многими исследователями отмечаются и заговорно-молитвенные свойства палиндромов, которые позволяли использовать их в качестве заклятий. Так, считалось, что при произнесении «оборачиваемой» фразы...
72753. Лингвистические особенности творчества Гуфа 80.5 KB
  Объект: специфическая форма поэтического творчества Гуфа. Материал для исследования: тексты песен собранные в сети интернет Предмет исследования: языковые особенности текстов Гуфа. Цель: описание лингвистических особенностей текстов Гуфа как представителя рэп-культуры.
72754. История моей семьи в истории России 48.5 KB
  Что каждый из нас знает об истории своей семьи? Мы знаем своих родителей, своих бабушек и дедушек. А вот уже старшие поколения в лучшем случае известны нам по семейным альбомам с фотографиями и письмам. Знать историю семьи – значит знать свою предысторию, свои истоки и корни.