69690

ФРЕЙМИ

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Мета: опанувати технологію представлення інформації у документі з використанням фреймів. Фрейми (Frames - кадри) надають користувачеві можливість поділяти екран на дві або більше незалежних динамічних або статичних частини.

Украинкский

2014-10-08

87.5 KB

0 чел.

Тема 18: ФРЕЙМИ

Мета: опанувати технологію представлення інформації у документі з використанням фреймів.

Фрейми (Frames - кадри) надають користувачеві можливість поділяти екран на дві або більше незалежних динамічних або статичних частини.

Кожен фрейм може мати такі властивості:

всі фрейми мають свій URL, що дозволяє завантажувати їх незалежно від інших фреймів;

кожний фрейм має власне ім'я (атрибут NAME), яке дозволяє переходити до нього з іншого фрейма;

розмір фрейма може бути змінений користувачем безпосередньо на екрані за допомогою мишки.

Ці властивості фреймів дозволяють:

розміщувати статичну інформацію, яку автор вважає за необхідне постійно показувати користувачу, у одному статичному фреймі;

розміщувати у статичному фреймі зміст всіх або частини документів, які містяться на сервері, що дозволяє користувачеві швидко знаходити інформацію, яка його цікавить;

створювати вікна результатів запитів, коли в одному фреймі знаходиться власне запит, а в другому - результати запиту.

Фрейм-документ є специфічним видом HTML-документа, оскільки не містить елемента BODY і, відповідно, будь-якого змістового навантаження. Він описує тільки фрейми, які будуть містити інформацію.

Основний документ, який містить опис фреймів, виглядає так:

<HTML>

<HEAD> </HEAD>

<FRAMESET>....</FRAMESET> </HTML>

Атрибути тегу <FRAMESET>

Атрибут

Призначення

ROWS=pixels|persent

*

поділ екрану на декілька смуг

COLS=pixels|persent|*

поділ екрану на декілька стовпчиків

FRAMEBORDER

описує сітку фреймової структури (за замовчуванням значення YES -тривимірна сітка, N0 - без сітки)

BORDER

ширина сітки фреймової структури (за замовчуванням значення 5)

BORDERCOLOR

колір сітки фреймової структури

Значення (*) відповідає використанню всього простору екрану, який залишився.

Для вміщення змісту у фрейми, які утворились в результаті поділу, використовується тег <FRAME>... </FRAME>. Важливим атрибутом цього тега є атрибут SRC, який сповіщає URL документа, котрий необхідно завантажити у фрейм.

Кожний елемент фреймової структури описується за допомогою тега <FRAME>, який має такі атрибути:

SRC - URL вмісту фрейма;

NAME - ім'я фрейма {аналогія імені вікна броузера)

для здійснення доступу до фрейма і оновлення його змісту;

- MARGINHEIGHT -    ширина верхнього і нижнього вільного

поля фрейма у пікселях;

- MARGINWIDTH -     ширина лівого і правого вільного поля

фрейма у пікселях;

- SCROLLING - смуги гортання для перегляду вмісту фрей-

ма (AUTO/YES/NO, за замовчуванням значення  - AUTO);

- NORESIZE - наявністю даного атрибута користувачу за-

бороняється змінювати розміри фрейма при перегляді документа {за замовчуванням це можливо за допомогою мишки);

FRAMEBORDER -     описує сітку фрейма (YES/NO);

BORDERCOLOR -     колір сітки фрейма.

Визначення фреймової структури

Порядок створення сторінки з фреймами:

1. Створюється початкова сторінка, у якій задаються розміри і кількість фреймів, а також імена файлів, які відповідають фреймам і атрибути для кожного фрейма.

2. Створюються окремі сторінки для кожного фрейма. Необхідно уявити собі загальний вигляд сторінки - де і якого

розміру будуть фрейми. Наприклад, ліворуч має бути фрейм змісту з переліком статей, праворуч - сторінка із власне статтями. Необхідно зробити так, щоб натискання мишкою на назві статті у лівій частині екрану, викликало появу змісту статті у правій частині. Або фреймова структура має ділити екран на три проздовжні частини. Верхня частина займає 15% висоти вікна броузера, її змістом є документ header.htm. Середній фрейм займає 70% вікна, в нього вводиться зміст документа body.htm. Решту частини вікна броузера займає фрейм, у який виводиться зміст документа footer.htm.

<FRAMESET ROWS=«15%, 70%, 15%>»

<FRAME SRC=«header.htm» NORESIZE SCROLLING=NO>

<FRAME SRC=«body.htm»>

<FRAME SRC=«footer.htm» NORESIZE SCROLLING=NO>

</FRAMESET>

Верхній і нижній фрейми даної структури не містять смуг гортання вмісту і мають постійний розмір. Атрибут NORESIZE для середнього фрейма не задається, оскільки заборона зміни розмірів фреймів, які знаходяться поруч, не дозволяє зміни розміру середнього фрейма.

Для створення «вкладеної» структури фреймів, наприклад, у середній області фрейма з попереднього прикладу, яка поділяє її на два рівних стовпці, можна навести такий приклад:

FRAMESET ROWS=«15%, 70%, 15%»>

<FRAME SRC=«header.htm» NORESIZE SCROLLING=NO>

<FRAMESET COLS=«*,*»>

<FRAME SRC=«left.htm»>

<FRAME SRC=«right.htm»>

</FRAMESET>

<FRAME SRC=«footer.htm» NORESIZE SCROLLING=NO>

</FRAMESET>

Створення індексного (початкового) екрана з двох фреймів:

ПРИКЛАД

Файл у форматі HTML:

<HTML>

<FRAMESET cols=«*,310»>

<FRAME SRC=«LABJr.htm» NAME= «framel»>

<FRAME SRC=«home_fr.htm» NAME=«frame2»>

</FRAMESET>

</HTML>

У лівому фреймі у пункті «Обрядова їжа» зроблено посилання на відповідний файл, який розкриє зміст цього пункту і буде відображений у правому вікні. Для цього зміни вносяться до файлу, який завантажується у цей фрейм. При встановленні гіперпосилання вказують на NAME відповідного фрейма введенням команди TARGET.

Відображення файла програмою-броузером:

ПРИКЛАД

файл у форматі HTML:

<HTML> <BODY>

<Н1 ALIGN=CENTER> УКРАЇНСЬКА МИНУВШИНА</Н1><ВІІ> <Р ALIGN=CENTER><B>yKPAlHCbKA КУХНЖ/В></Р>

<UL>

<ІЛ>ПОВСЯКДЕННА Й СВЯТКОВА ЇЖА ТА НАПОК/П> <ЬІ>РЕЖИМ І СЕЗОННІСТЬ ХАРЧУВАННЯ, ХАРЧОВІ ЗАБОРОНИ

/LI HREF= «LAB2-4JFR.HTM» TARGET = «FRAME2>» <LI>

ОБРЯДОВА ЇЖА </LI></A> </UL> </BODY> </HTML>


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34212. Образование ориктоценозов 20.78 KB
  Выделяют три основных этапа перехода: накопление органических остатков захоронение фоссилизация 1. Накопление органических остатков. Скопления остатков погибших организмов образуют танатоценоз сообщество смерти.
34213. Основные этапы развития палеонтологии 29.91 KB
  Большое значение в развитии палеонтологии имели труды шведского учёного Карла Линнея 1707 1778 гг. Становление и развитие палеонтологии происходило в три этапа: додарвиновский дарвиновский и последарвиновский. Додарвиновский этап развития палеонтологии связан с именами таких учёных как англичанин Вильям Смит 1769 1839 палеозоология беспозвоночных Жорж Кювье 1769 1832 палеозоология позвоночных Александр Броньяр 1801 1876 палеоботаника .
34214. Палеонтологический метод и основы стратиграфической классификации 21.23 KB
  Изучается литологический состав отдельных слоёв их взаимоотношение друг с другом причём принимается что при ненарушенном залегании подстилающей слой является более древним а покрывающий более молодым принцип Стенона. Если же между ними наблюдается стратиграфическое несогласие то предполагается наличие перерыва в осадконакоплении а также возможность размыва нижележащих слоёв. Из каждого слоя или группы слоёв изучается систематический состав биоценозов. При извлечении из слоёв ископаемых остатков отмечаются особенности их захоронения...
34215. Породообразующая роль организмов 36.03 KB
  В образовании органогенной породы принимают участие как скелетные остатки так и продукты жизнедеятельности. В органическом породообразовании самую большую роль играют высшие растения. Организмы принимают участие и в образовании особых известковых форм рельефа океанов и морей рифовых построек различного типа: береговые и барьерные рифы атоллы биостромы биогермы. В образовании ископаемых и современных рифов принимают участие различные организмы.
34216. Условия обитания животных в океанах и морях 22.64 KB
  Водя является легко проницаемой средой для активно передвигающихся животных. Существование в воде водорослей и бактерий обеспечивает жизнь очень многих животных. Скопление органического детрита поступающего с суши обеспечивает обильное развитие водорослей бурых зелёных багряных а те в свою очередь создают благоприятные условия для жизни многих животных фораминифер червей моллюсков иглокожих ракообразных.
34220. Современная биология 15.61 KB
  Ламарком происходит от двух греческих слов: bios жизнь и logos наука. Так ботаническими науками являются: микология наука о грибах; альгология наука о водорослях; бриология наука о мхах и т. К зоологическим наукам относятся: протозоология учение о простейших; гельминтология о паразитических червях; арахнология о паукообразных; энтомология о насекомых и т. К морфологическим наукам относятся: анатомия изучающая макроскопическую организацию животных и растений; гистология наука о тканях и о...