69690

ФРЕЙМИ

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Мета: опанувати технологію представлення інформації у документі з використанням фреймів. Фрейми (Frames - кадри) надають користувачеві можливість поділяти екран на дві або більше незалежних динамічних або статичних частини.

Украинкский

2014-10-08

87.5 KB

0 чел.

Тема 18: ФРЕЙМИ

Мета: опанувати технологію представлення інформації у документі з використанням фреймів.

Фрейми (Frames - кадри) надають користувачеві можливість поділяти екран на дві або більше незалежних динамічних або статичних частини.

Кожен фрейм може мати такі властивості:

всі фрейми мають свій URL, що дозволяє завантажувати їх незалежно від інших фреймів;

кожний фрейм має власне ім'я (атрибут NAME), яке дозволяє переходити до нього з іншого фрейма;

розмір фрейма може бути змінений користувачем безпосередньо на екрані за допомогою мишки.

Ці властивості фреймів дозволяють:

розміщувати статичну інформацію, яку автор вважає за необхідне постійно показувати користувачу, у одному статичному фреймі;

розміщувати у статичному фреймі зміст всіх або частини документів, які містяться на сервері, що дозволяє користувачеві швидко знаходити інформацію, яка його цікавить;

створювати вікна результатів запитів, коли в одному фреймі знаходиться власне запит, а в другому - результати запиту.

Фрейм-документ є специфічним видом HTML-документа, оскільки не містить елемента BODY і, відповідно, будь-якого змістового навантаження. Він описує тільки фрейми, які будуть містити інформацію.

Основний документ, який містить опис фреймів, виглядає так:

<HTML>

<HEAD> </HEAD>

<FRAMESET>....</FRAMESET> </HTML>

Атрибути тегу <FRAMESET>

Атрибут

Призначення

ROWS=pixels|persent

*

поділ екрану на декілька смуг

COLS=pixels|persent|*

поділ екрану на декілька стовпчиків

FRAMEBORDER

описує сітку фреймової структури (за замовчуванням значення YES -тривимірна сітка, N0 - без сітки)

BORDER

ширина сітки фреймової структури (за замовчуванням значення 5)

BORDERCOLOR

колір сітки фреймової структури

Значення (*) відповідає використанню всього простору екрану, який залишився.

Для вміщення змісту у фрейми, які утворились в результаті поділу, використовується тег <FRAME>... </FRAME>. Важливим атрибутом цього тега є атрибут SRC, який сповіщає URL документа, котрий необхідно завантажити у фрейм.

Кожний елемент фреймової структури описується за допомогою тега <FRAME>, який має такі атрибути:

SRC - URL вмісту фрейма;

NAME - ім'я фрейма {аналогія імені вікна броузера)

для здійснення доступу до фрейма і оновлення його змісту;

- MARGINHEIGHT -    ширина верхнього і нижнього вільного

поля фрейма у пікселях;

- MARGINWIDTH -     ширина лівого і правого вільного поля

фрейма у пікселях;

- SCROLLING - смуги гортання для перегляду вмісту фрей-

ма (AUTO/YES/NO, за замовчуванням значення  - AUTO);

- NORESIZE - наявністю даного атрибута користувачу за-

бороняється змінювати розміри фрейма при перегляді документа {за замовчуванням це можливо за допомогою мишки);

FRAMEBORDER -     описує сітку фрейма (YES/NO);

BORDERCOLOR -     колір сітки фрейма.

Визначення фреймової структури

Порядок створення сторінки з фреймами:

1. Створюється початкова сторінка, у якій задаються розміри і кількість фреймів, а також імена файлів, які відповідають фреймам і атрибути для кожного фрейма.

2. Створюються окремі сторінки для кожного фрейма. Необхідно уявити собі загальний вигляд сторінки - де і якого

розміру будуть фрейми. Наприклад, ліворуч має бути фрейм змісту з переліком статей, праворуч - сторінка із власне статтями. Необхідно зробити так, щоб натискання мишкою на назві статті у лівій частині екрану, викликало появу змісту статті у правій частині. Або фреймова структура має ділити екран на три проздовжні частини. Верхня частина займає 15% висоти вікна броузера, її змістом є документ header.htm. Середній фрейм займає 70% вікна, в нього вводиться зміст документа body.htm. Решту частини вікна броузера займає фрейм, у який виводиться зміст документа footer.htm.

<FRAMESET ROWS=«15%, 70%, 15%>»

<FRAME SRC=«header.htm» NORESIZE SCROLLING=NO>

<FRAME SRC=«body.htm»>

<FRAME SRC=«footer.htm» NORESIZE SCROLLING=NO>

</FRAMESET>

Верхній і нижній фрейми даної структури не містять смуг гортання вмісту і мають постійний розмір. Атрибут NORESIZE для середнього фрейма не задається, оскільки заборона зміни розмірів фреймів, які знаходяться поруч, не дозволяє зміни розміру середнього фрейма.

Для створення «вкладеної» структури фреймів, наприклад, у середній області фрейма з попереднього прикладу, яка поділяє її на два рівних стовпці, можна навести такий приклад:

FRAMESET ROWS=«15%, 70%, 15%»>

<FRAME SRC=«header.htm» NORESIZE SCROLLING=NO>

<FRAMESET COLS=«*,*»>

<FRAME SRC=«left.htm»>

<FRAME SRC=«right.htm»>

</FRAMESET>

<FRAME SRC=«footer.htm» NORESIZE SCROLLING=NO>

</FRAMESET>

Створення індексного (початкового) екрана з двох фреймів:

ПРИКЛАД

Файл у форматі HTML:

<HTML>

<FRAMESET cols=«*,310»>

<FRAME SRC=«LABJr.htm» NAME= «framel»>

<FRAME SRC=«home_fr.htm» NAME=«frame2»>

</FRAMESET>

</HTML>

У лівому фреймі у пункті «Обрядова їжа» зроблено посилання на відповідний файл, який розкриє зміст цього пункту і буде відображений у правому вікні. Для цього зміни вносяться до файлу, який завантажується у цей фрейм. При встановленні гіперпосилання вказують на NAME відповідного фрейма введенням команди TARGET.

Відображення файла програмою-броузером:

ПРИКЛАД

файл у форматі HTML:

<HTML> <BODY>

<Н1 ALIGN=CENTER> УКРАЇНСЬКА МИНУВШИНА</Н1><ВІІ> <Р ALIGN=CENTER><B>yKPAlHCbKA КУХНЖ/В></Р>

<UL>

<ІЛ>ПОВСЯКДЕННА Й СВЯТКОВА ЇЖА ТА НАПОК/П> <ЬІ>РЕЖИМ І СЕЗОННІСТЬ ХАРЧУВАННЯ, ХАРЧОВІ ЗАБОРОНИ

/LI HREF= «LAB2-4JFR.HTM» TARGET = «FRAME2>» <LI>

ОБРЯДОВА ЇЖА </LI></A> </UL> </BODY> </HTML>


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30588. Личность журналиста в системе журналистики 31 KB
  Личность журналиста в системе журналистики. то же самое в вопросе № 49: индивидуальные характеристики творческой личности Творческая индивидуальность журналиста – особое качество личности которое она приобретает и выявляет в конкретном виде данной деятельности Компоненты творческой индивидуальности: Знания – общекультурные и профессиональные Умения – опыт самостоятельный творческий подход Желания журналиста его потребности: мотивы – интерес желания страсть внешние материальные и духовные внутренние. Мотивация журналиста:...
30589. Диалог как основа творчества 30.5 KB
  Диалог как основа творчества. Познание ограничивается самим собой и лишь диалог как форма предполагающая активную деятельность выводит на орбиту социального. Диалог как точно подметил Л. Диалогизм – ваейшая черта человеческого бытия.
30590. Ассоциативность мышления журналиста 14.14 KB
  Ассоциация проявляется в метафоре. Эпитет весны здесь выступает и как ассоциация. Ассоциация должна быть яркой и жизненной.а Ассоциация является одним из составляющих творческого начала.
30591. Фантазия, воображение в творчестве журналиста 15.08 KB
  Фантазия воображение в творчестве журналиста.Фантазия и воображение широко используются в творчестве журналиста. Фантазия и воображение являются для журналиста одновременно и помощником и неприятелем. Воображение позволяет представить результат труда до его начала тем самым ориентируя журналиста в процессе творческой деятельности.
30592. Отражение в творчетстве журналиста 13.92 KB
  Отражение в творчетстве журналиста. На уровне организма отражение первично проявляется в раздражимости как возникающей под воздействием внешних и внутренних стимулов способности живой материи отвечать на воздействие избирательной реакцией соответствующей особенностям источника. Такое отражение в процессе развития преобразуется в чувствительность как способность иметь ощущения – первичные психические образы среды. Отражение служит предпосылкой развития более сложных форм.
30593. Эмоциональная и реальное в журналистике 14.05 KB
  Эмоции – психическое отражение в форме непосредственного пристрастного переживания жизненного смысла явлений и ситуаций обусловленного отношением их объективных свойств к потребностям субъекта.Простейшая форма эмоции т. Эмоции в творчестве выражают оценки явлениям событиям. Трудно представить себе репортаж без эмоции.
30594. Проявление эстетической активности в безобразном и трагическом 14 KB
  Но само изображение жука привлекает нас силой эстетического воздействия. Художественное изображение привлекает внимание именно как эстетически организованное изображение.Проявления комического безобразного трагического в реальной действительности лишь тогда становятся эстетическими реальностями когда они переходя в художественное изображение приобретают тем самым эстетическую организованность и начинают действовать уже не только как бытовые проявления комического безобразного и трагического но и художественного т.
30595. Проявление эстетической активности и релейная функция художественных средств 52 KB
  Еще Аристотель писал о том что явление ктр в действительности вызывает в нас отвращение будучи художественно изображенным привлекает нас но в то же время сам по себе объект изображения не делается от этого менее отвратительным Так рисунок жука большого неуклюжего Дюрера производит отталкивающее впечатление. ОТ ФАКТА К ДОКУМЕНТАЛЬНОМУ ОБРАЗУ В ХУДОЖЕСТВЕННОПУБЛИЦИСТИЧЕСКИХ ЖАНРАХ обозрение очерк фельетон памфлет Этой группе публицистики свойственны образность типизация насыщенность литературнохудожественными изобразительными...
30596. Информация сигнала и природа красоты 34 KB
  Информация сигнала и природа красоты Сигнал его природа и действенность Сигнал это импульс приводящий в действие те или иные системы. Сигнальная активность красоты В природе и взаимодействии живых существ сигнальноорганизующие действия имеют большое значение. творить по законам красоты. Бескорыстность красоты Смысл действия красоты не в том что мы чето имеем с нее а в том что образ красивого объекта проникает в структуру чувств и организует их.