69690

ФРЕЙМИ

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Мета: опанувати технологію представлення інформації у документі з використанням фреймів. Фрейми (Frames - кадри) надають користувачеві можливість поділяти екран на дві або більше незалежних динамічних або статичних частини.

Украинкский

2014-10-08

87.5 KB

0 чел.

Тема 18: ФРЕЙМИ

Мета: опанувати технологію представлення інформації у документі з використанням фреймів.

Фрейми (Frames - кадри) надають користувачеві можливість поділяти екран на дві або більше незалежних динамічних або статичних частини.

Кожен фрейм може мати такі властивості:

всі фрейми мають свій URL, що дозволяє завантажувати їх незалежно від інших фреймів;

кожний фрейм має власне ім'я (атрибут NAME), яке дозволяє переходити до нього з іншого фрейма;

розмір фрейма може бути змінений користувачем безпосередньо на екрані за допомогою мишки.

Ці властивості фреймів дозволяють:

розміщувати статичну інформацію, яку автор вважає за необхідне постійно показувати користувачу, у одному статичному фреймі;

розміщувати у статичному фреймі зміст всіх або частини документів, які містяться на сервері, що дозволяє користувачеві швидко знаходити інформацію, яка його цікавить;

створювати вікна результатів запитів, коли в одному фреймі знаходиться власне запит, а в другому - результати запиту.

Фрейм-документ є специфічним видом HTML-документа, оскільки не містить елемента BODY і, відповідно, будь-якого змістового навантаження. Він описує тільки фрейми, які будуть містити інформацію.

Основний документ, який містить опис фреймів, виглядає так:

<HTML>

<HEAD> </HEAD>

<FRAMESET>....</FRAMESET> </HTML>

Атрибути тегу <FRAMESET>

Атрибут

Призначення

ROWS=pixels|persent

*

поділ екрану на декілька смуг

COLS=pixels|persent|*

поділ екрану на декілька стовпчиків

FRAMEBORDER

описує сітку фреймової структури (за замовчуванням значення YES -тривимірна сітка, N0 - без сітки)

BORDER

ширина сітки фреймової структури (за замовчуванням значення 5)

BORDERCOLOR

колір сітки фреймової структури

Значення (*) відповідає використанню всього простору екрану, який залишився.

Для вміщення змісту у фрейми, які утворились в результаті поділу, використовується тег <FRAME>... </FRAME>. Важливим атрибутом цього тега є атрибут SRC, який сповіщає URL документа, котрий необхідно завантажити у фрейм.

Кожний елемент фреймової структури описується за допомогою тега <FRAME>, який має такі атрибути:

SRC - URL вмісту фрейма;

NAME - ім'я фрейма {аналогія імені вікна броузера)

для здійснення доступу до фрейма і оновлення його змісту;

- MARGINHEIGHT -    ширина верхнього і нижнього вільного

поля фрейма у пікселях;

- MARGINWIDTH -     ширина лівого і правого вільного поля

фрейма у пікселях;

- SCROLLING - смуги гортання для перегляду вмісту фрей-

ма (AUTO/YES/NO, за замовчуванням значення  - AUTO);

- NORESIZE - наявністю даного атрибута користувачу за-

бороняється змінювати розміри фрейма при перегляді документа {за замовчуванням це можливо за допомогою мишки);

FRAMEBORDER -     описує сітку фрейма (YES/NO);

BORDERCOLOR -     колір сітки фрейма.

Визначення фреймової структури

Порядок створення сторінки з фреймами:

1. Створюється початкова сторінка, у якій задаються розміри і кількість фреймів, а також імена файлів, які відповідають фреймам і атрибути для кожного фрейма.

2. Створюються окремі сторінки для кожного фрейма. Необхідно уявити собі загальний вигляд сторінки - де і якого

розміру будуть фрейми. Наприклад, ліворуч має бути фрейм змісту з переліком статей, праворуч - сторінка із власне статтями. Необхідно зробити так, щоб натискання мишкою на назві статті у лівій частині екрану, викликало появу змісту статті у правій частині. Або фреймова структура має ділити екран на три проздовжні частини. Верхня частина займає 15% висоти вікна броузера, її змістом є документ header.htm. Середній фрейм займає 70% вікна, в нього вводиться зміст документа body.htm. Решту частини вікна броузера займає фрейм, у який виводиться зміст документа footer.htm.

<FRAMESET ROWS=«15%, 70%, 15%>»

<FRAME SRC=«header.htm» NORESIZE SCROLLING=NO>

<FRAME SRC=«body.htm»>

<FRAME SRC=«footer.htm» NORESIZE SCROLLING=NO>

</FRAMESET>

Верхній і нижній фрейми даної структури не містять смуг гортання вмісту і мають постійний розмір. Атрибут NORESIZE для середнього фрейма не задається, оскільки заборона зміни розмірів фреймів, які знаходяться поруч, не дозволяє зміни розміру середнього фрейма.

Для створення «вкладеної» структури фреймів, наприклад, у середній області фрейма з попереднього прикладу, яка поділяє її на два рівних стовпці, можна навести такий приклад:

FRAMESET ROWS=«15%, 70%, 15%»>

<FRAME SRC=«header.htm» NORESIZE SCROLLING=NO>

<FRAMESET COLS=«*,*»>

<FRAME SRC=«left.htm»>

<FRAME SRC=«right.htm»>

</FRAMESET>

<FRAME SRC=«footer.htm» NORESIZE SCROLLING=NO>

</FRAMESET>

Створення індексного (початкового) екрана з двох фреймів:

ПРИКЛАД

Файл у форматі HTML:

<HTML>

<FRAMESET cols=«*,310»>

<FRAME SRC=«LABJr.htm» NAME= «framel»>

<FRAME SRC=«home_fr.htm» NAME=«frame2»>

</FRAMESET>

</HTML>

У лівому фреймі у пункті «Обрядова їжа» зроблено посилання на відповідний файл, який розкриє зміст цього пункту і буде відображений у правому вікні. Для цього зміни вносяться до файлу, який завантажується у цей фрейм. При встановленні гіперпосилання вказують на NAME відповідного фрейма введенням команди TARGET.

Відображення файла програмою-броузером:

ПРИКЛАД

файл у форматі HTML:

<HTML> <BODY>

<Н1 ALIGN=CENTER> УКРАЇНСЬКА МИНУВШИНА</Н1><ВІІ> <Р ALIGN=CENTER><B>yKPAlHCbKA КУХНЖ/В></Р>

<UL>

<ІЛ>ПОВСЯКДЕННА Й СВЯТКОВА ЇЖА ТА НАПОК/П> <ЬІ>РЕЖИМ І СЕЗОННІСТЬ ХАРЧУВАННЯ, ХАРЧОВІ ЗАБОРОНИ

/LI HREF= «LAB2-4JFR.HTM» TARGET = «FRAME2>» <LI>

ОБРЯДОВА ЇЖА </LI></A> </UL> </BODY> </HTML>


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

41259. Встановлення нормальності перманганату калію за вихідними речовинами 83.5 KB
  З рівняння видно що окиснювальний потенціал сильно залежить від рН розчину. В іншому випадку можливий перебіг побічних процесів наприклад: Для підкислення розчину застосовуеться звичайно сірчана кмслота оскільки HCl відновлюється перманганатом а азотна кислота сама здатна виступати як окисник що зрозуміло у кількісному аналізі неприпустимо. Приготування робочого розчину Як видно з рівняння реакції еквівалентна маса KMnO4 дорівнює Ми ділемо молярну масу на 5 у даному випадку тому що молярні маси еквівалентів в окисновідновних реакціях...
41260. Приготування та встановлення нормальності робочих розчинів йодометрії 92.5 KB
  Загальна характеристика методу Методи які базуються на виділенні або поглинанні йоду називаються йодометрією і займають особливе місце серед інших методів редоксометрії. Сильні відновники SnCl2 N3SO3 та інші визначають прямим титруванням робочим розчином йоду подібно перманганатометрії дихроматометрії тощо. До розчину окисника додають спочатку надлишок йодиду калію при цьому виділяється еквівалентна кількість йоду який відтиттровують тіосульфатом натрію. Деякою перепоною для широкого впровадження йодометрії при масових аналізах є...
41261. Комплексна функція електричного кола і частотні характеристики лінійних електричних кіл 247 KB
  Аналіз ланцюгів синусоїдального струму показує що амплітуди і початкові фази струмів у гілках і напруг на елементах ланцюга в загальному випадку залежать не тільки від схеми і параметрів її елементів не тільки від амплітуди і початкової фази коливань джерел що діють у ланцюзі але і від частоти цих коливань. Іншими словами характеристики процесів у ланцюгах істотно залежать від частоти. Визначаючи реакції одного і того ж ланцюга на гармонійні впливи з однаковими амплітудною і початковою фазою але різною частотою і порівнюючи них легко...
41262. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ПЕРЕХІДНІ ПРОЦЕСИ В ЕЛЕКТРИЧНИХ ЛАНЦЮГАХ 255.5 KB
  Розрізняють два режими роботи ланцюга: сталий стаціонарний і несталий перехідний нестаціонарний. Несталим режимом або перехідним процесом у електричного ланцюга називають элекромагнитный процес що виникає у ланцюзі при переході від одного сталого режиму до іншого. Цей процес виникає в електричних ланцюгах при підключенні до них або відключенні від них джерел елект...
41263. Перехідні процеси в нерозгалужених колах першого порядку 190 KB
  Перехідні процеси у нерозгалужених ланцюгах першого порядку с джерелом постійної напруги Перехідні процеси в ланцюгах першого порядку з джерелом постійної напруги можуть виникнути як при підключенні джерела до ланцюга так і при стрибкоподібній зміні її чи схеми параметрів її елементів. Методику аналізу перехідних процесів що виникають у нерозгалуженому ланцюзі першого порядку при підключенні до неї джерела постійної напруги при нульових початкових умовах розглянемо на прикладі ланцюга r мал. На підставі другого закону...
41264. Аналіз проходження сигналів через лінійні електричні кола методом інтегралу Дюамеля 116.5 KB
  При малій тривалості Δτ реакція ланцюга на кожен імпульс fвх kt відповідно до формули 18.3 визначається за допомогою її імпульсної характеристики як добуток: fвых kt= tτSиk = tτ fвх τΔτ.8 Реакцію ланцюга на вплив fвх t відповідно до принципу накладення: знайдемо як суму реакцій fвых kt n τ=nΔt fвых t= Σ fвых kt= Σ fвхτtτΔτ.9 k=0 τ=0...
41265. Операторні передавальні функції 180.5 KB
  Операторной передатною функцією лінійного електричного ланцюга ДОр називають відношення зображення вихідної величини Xρ до зображення вхідної величини Fp при нульових початкових умовах: дор=Xρ Fρ.23...
41266. Числівник як повнозначна частина мови 69 KB
  Розряди числівників за значенням та граматичними ознаками. Особливості відмінювання та правопису числівників. Сполучення числівників з іменниками Пономарів Правопис. Вся складна система числівників базується на: десяти назвах чисел першого десятка: один два три чотири пять шість сім вісім девять десять шести числових назвах: нуль сорок сто тисяча мільйон мільярд.
41267. Займенник як частина мови 46.5 KB
  Займенник як частина мови. Розряди займенників за значенням. Відмінювання та правопис займенників. Займенник самостійна частина мови яка лише вказує на предмети ознаки та кількість але не називає їх.