69726

Віртуальні функції

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Кожне перевизначення віртуальної функції в похідному класі реалізує операції властиві лише даному класу. Покажчики на об’єкти базового класу можна використовувати для посилання на об’єкти похідних класів.

Украинкский

2014-10-09

33 KB

0 чел.

Тема 4: Віртуальні функції

Віртуальна функція (virtual function) — це функція-член, оголошена в базовому класі і перевизначена в похідному. Щоб створити віртуальну функцію, слід вказати ключове слово virtual перед її оголошенням в базовому класі. Похідний клас перевизначає цю функцію, пристосовувавши її для своїх потреб. По суті, віртуальна функція реалізує принцип "один інтерфейс, декілька методів", лежачий в основі поліморфізму. Віртуальна функція в базовому класі визначає вид інтерфейсу, тобто спосіб виклику цієї функції. Кожне перевизначення віртуальної функції в похідному класі реалізує операції, властиві лише даному класу. Інакше кажучи, перевизначення віртуальної функції створює конкретний метод (specific method).

При звичайному виклику віртуальні функції нічим не відрізняються від решти функцій-членів. Особливі властивості віртуальних функцій виявляються при їх виклику за допомогою покажчиків. Покажчики на об'єкти базового класу можна використовувати для посилання на об'єкти похідних класів. Якщо покажчик на об'єкт базового класу встановлюється на об'єкт похідного класу, що містить віртуальну функцію, вибір необхідної функції ґрунтується на типі об'єкту, на який посилається покажчик, причому цей вибір здійснюється в ході виконання програми. Таким чином, якщо покажчик посилається на об'єкт різних типів, то будуть викликані різні віртуальні функції. Це відносите і до посилань на об'єкти базового класу.

Розглянемо спершу наступний приклад.

#include <iostream>

using namespace std;

class base {

public:

virtual void vfunc() {

cout << "Функція vfunc() з класу base.\n";

}

};

class derived1 : public base {

public:

void vfunc() {

cout « "Функція vfunc() з класу derived1.\n";

}

};

class derived2 : public base {

public:

void vfunc() {

cout « " Функція vfuncO з класу derived2.\n" ;

}

};

int main() (

base *p, b;

derived1 d1;

derived2 d2 ;

// Покажчик на об'єкт базового класу.

Р = &Ь;

p->vfunc(); // Виклик функції vfunc() з класу base.

// Покажчик на об'єкт класу derived1.

р = &d1;

p->vfunc(); // Виклик функції vfunc(j з класу derived1.

// Покажчик на об'єкт класу derived2.

р = &d2;

p->vfunc(); // Виклик функції vfunc() з класу derived2.

return 0;

}

Ця програма виводить на екран наступні рядки.

Функція vf unc () з класу base.

Функція vfunc() з класу derived1.

Функція vfunc () з класу derived.2 .

Як показує ця програма, усередині класу base оголошена віртуальна функція vfunc (). Зверніть увагу на ключове слово virtual в оголошенні функції. При перевизначенні функції vfunc () у класах derived1 і derived2 ключове слово virtual не потрібне. (Проте його використання не є помилкою, просто воно не обов'язкове.)

У даній програмі класи derived1 і derived2 є похідними від класу base. Усередині кожного з цих класів функція vfunc () перевизначається наново відповідно до нового призначення. У програмі main() оголошені чотири змінні.

p - Покажчик на базовий клас

b - Об'єкт базового класу

d1 - Об'єкт класу derived1

d2 - Об'єкт класу derived2

Крім того, покажчику р привласнюється адреса об'єкту b, а функція vfunc() викликається за допомогою покажчика р. Оскільки покажчик р посилається на об'єкт класу base, виконується варіант функції vfunc () з базового класу. Потім покажчику р привласнюється адреса об'єкту d1, і функція vfunc () знову викликається з його допомогою. Цього разу покажчик р посилається на об'єкт класу derived1. Отже, викликається функція derived1:: vfunc (). В результаті покажчику р привласнюється адреса об'єкту d2, тому вираз p->vfunc() приводить до виклику функції vfunc Про з класу de-rived2. Принципово важливо, що варіант функції, що викликається, визначається типом об'єкту, на який посилається покажчик р. Крім того, вибір відбувається в ході виконання програми, що забезпечує основу динамічного поліморфізму.

Віртуальну функцію можна викликати звичайним способом, використовуючи ім'я об'єкту і оператора ".", проте поліморфізм досягається тільки при зверненні до неї через покажчик. Наприклад, наступний фрагмент програми є абсолютно правильним.

d2.vfunc(); // Викликається функція vfunc() з класу derived2

Не дивлячись на те що такий виклик віртуальної функції помилкою не є, ніяких переваг він не надає.

На перший погляд, перевизначення віртуальної функції в похідному класі мало відрізняється від звичайного перевантаження функцій. Проте це не так, і термін перевантаження непридатний до перевизначення віртуальних функцій з кількох причин. Найбільш важлива відмінність полягає в тому, що прототип віртуальної функції, що перевизначається, повинен точно співпадати з прототипом, визначеним в базовому класі. віртуальні функції відрізняються від переобтяжених, які відрізняються типами і кількістю параметрів. (Фактично при перевантаженні функцій типи і кількість i параметрів повинні відрізнятися! Саме ці відмінності дозволяють компілятору вибрати правильний варіант переобтяженої функції.) При перевизначенні віртуальної функції всі аспекти їх прототипів повинні бути однаковими. Якщо не дотримував правило, компілятор вважатиме ці функції просто переобтяженими, а їх віртуальна природа буде втрачена. Друге важливе обмеження полягає в тому, що віртуальні функції не можуть бути статичними членами класів. Крім того, ой можуть бути дружніми функціями. І, нарешті, конструктори не можуть бути віртуальними, хоча на деструкції це обмеження не розповсюджується.

Із-за перерахованих обмежень для перевизначення віртуальної функції в похідному класі використовується термін заміщення (overriding).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39145. ВЕРОЯТНОСТНО-СТАТИСТИЧЕСКИЕ МОДЕЛИ ЭКСПЛУАТАЦИИ ЛЕТАТЕЛЬНЫХ АППАРАТОВ 9.88 MB
  В зависимости от физической сущности моделируемого объекта или процесса и характера этого процесса могут использоваться законы распределения непрерывных или дискретных случайных величин. Естественно что при формировании вероятностностатистических моделей широко используются законы распределения случайных величин и правила оперирования с ними определяемые теорией вероятности и статистическими методами анализа. Формирование...
39146. УПРАВЛЕНИЕ ПРОЦЕССАМИ ТЕХНИЧЕСКОЙ ЭКСПЛУАТАЦИИ ЛЕТАТЕЛЬНЫХ АППАРАТОВ 1.47 MB
  Объектом управления является изделие ЛА, техническое состояние которого определяется параметрами , изменение которых во времени представляет собой монотонную случайную функцию времени t (рис. 3.1). Установлены предельно допустимые значения параметров , пересечение которых реализациями случайной функции означает отказ.
39147. Управление процессами технической эксплуатации изделий ЛА, заменяемых по состоянию 3.12 MB
  Лабораторная работа №2 Тема: Управление процессами технической эксплуатации изделий ЛА заменяемых по состоянию. Цель: Использование моделей экранов и замены изделий подверженных износу и старанию для управления процессами технической эксплуатации.Сформировать модель процесса технической эксплуатации изделий заменяемых по состоянию; 2.Определить характеристики процесса технической эксплуатации изделий заменяемые по состоянию; 2.
39149. Программное обеспечение вычислительной техники и автоматизированных систем 100.5 KB
  Техникум-интернат, как учреждение среднего профессионального образования получает право на общеобразовательную деятельность и льготы, представляемые законодательством Российской Федерации через лицензию, выданную Министерством социальной защиты населения Российской Федерации.
39150. РАЗРАБОТКА ПРОГРАММНОГО МОДУЛЯ «УЧЕТ СОЦИАЛЬНЫХ ДАННЫХ СТУДЕНТОВ» НА ПРИМЕРЕ ФКОУ СПО «КАЛАЧЕВСКИЙ ТЕХНИКУМ-ИНТЕРНАТ» 70.8 KB
  Цель данной работы – создание программного модуля учета социальных данных студентов для ФКОУ СПО «Калачевский техникум-интернат». Заказчиком данного программного модуля является социально-педагогическая служба техникума, которой требуется полный и точный контроль над социальными данными всех студентов техникума. Лучшее решение этой задачи – внедрение программного модуля, который автоматизирует данный процесс учета данных.
39152. Философия для аспирантов 1.73 MB
  Основное внимание уделено философскому анализу науки как специфической системы знания формы духовного производства и социального института. Рассмотрены общие закономерности развития науки ее генезис и история структура уровни и методология научного исследования актуальные проблемы философии науки роль науки в жизни человека и общества перспективы ее развития и ряд других проблем. Рассчитано прежде всего на аспирантов и соискателей готовящихся к экзаменам кандидатского минимума а также всех желающих составить собственное представление...
39153. КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТЬ ТОВАРА: АНАЛИЗ И УПРАВЛЕНИЕ 164 KB
  Целью данной работы и является 1) Определение и анализ тех факторов, за счет которых формируется конкурентоспособность товара, 2) Определить, что же это собственно такое – конкурентоспособность товара и 3) Каковы пути повышения конкурентоспособности товаров, выпускаемых предприятием.