69726

Віртуальні функції

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Кожне перевизначення віртуальної функції в похідному класі реалізує операції властиві лише даному класу. Покажчики на об’єкти базового класу можна використовувати для посилання на об’єкти похідних класів.

Украинкский

2014-10-09

33 KB

0 чел.

Тема 4: Віртуальні функції

Віртуальна функція (virtual function) — це функція-член, оголошена в базовому класі і перевизначена в похідному. Щоб створити віртуальну функцію, слід вказати ключове слово virtual перед її оголошенням в базовому класі. Похідний клас перевизначає цю функцію, пристосовувавши її для своїх потреб. По суті, віртуальна функція реалізує принцип "один інтерфейс, декілька методів", лежачий в основі поліморфізму. Віртуальна функція в базовому класі визначає вид інтерфейсу, тобто спосіб виклику цієї функції. Кожне перевизначення віртуальної функції в похідному класі реалізує операції, властиві лише даному класу. Інакше кажучи, перевизначення віртуальної функції створює конкретний метод (specific method).

При звичайному виклику віртуальні функції нічим не відрізняються від решти функцій-членів. Особливі властивості віртуальних функцій виявляються при їх виклику за допомогою покажчиків. Покажчики на об'єкти базового класу можна використовувати для посилання на об'єкти похідних класів. Якщо покажчик на об'єкт базового класу встановлюється на об'єкт похідного класу, що містить віртуальну функцію, вибір необхідної функції ґрунтується на типі об'єкту, на який посилається покажчик, причому цей вибір здійснюється в ході виконання програми. Таким чином, якщо покажчик посилається на об'єкт різних типів, то будуть викликані різні віртуальні функції. Це відносите і до посилань на об'єкти базового класу.

Розглянемо спершу наступний приклад.

#include <iostream>

using namespace std;

class base {

public:

virtual void vfunc() {

cout << "Функція vfunc() з класу base.\n";

}

};

class derived1 : public base {

public:

void vfunc() {

cout « "Функція vfunc() з класу derived1.\n";

}

};

class derived2 : public base {

public:

void vfunc() {

cout « " Функція vfuncO з класу derived2.\n" ;

}

};

int main() (

base *p, b;

derived1 d1;

derived2 d2 ;

// Покажчик на об'єкт базового класу.

Р = &Ь;

p->vfunc(); // Виклик функції vfunc() з класу base.

// Покажчик на об'єкт класу derived1.

р = &d1;

p->vfunc(); // Виклик функції vfunc(j з класу derived1.

// Покажчик на об'єкт класу derived2.

р = &d2;

p->vfunc(); // Виклик функції vfunc() з класу derived2.

return 0;

}

Ця програма виводить на екран наступні рядки.

Функція vf unc () з класу base.

Функція vfunc() з класу derived1.

Функція vfunc () з класу derived.2 .

Як показує ця програма, усередині класу base оголошена віртуальна функція vfunc (). Зверніть увагу на ключове слово virtual в оголошенні функції. При перевизначенні функції vfunc () у класах derived1 і derived2 ключове слово virtual не потрібне. (Проте його використання не є помилкою, просто воно не обов'язкове.)

У даній програмі класи derived1 і derived2 є похідними від класу base. Усередині кожного з цих класів функція vfunc () перевизначається наново відповідно до нового призначення. У програмі main() оголошені чотири змінні.

p - Покажчик на базовий клас

b - Об'єкт базового класу

d1 - Об'єкт класу derived1

d2 - Об'єкт класу derived2

Крім того, покажчику р привласнюється адреса об'єкту b, а функція vfunc() викликається за допомогою покажчика р. Оскільки покажчик р посилається на об'єкт класу base, виконується варіант функції vfunc () з базового класу. Потім покажчику р привласнюється адреса об'єкту d1, і функція vfunc () знову викликається з його допомогою. Цього разу покажчик р посилається на об'єкт класу derived1. Отже, викликається функція derived1:: vfunc (). В результаті покажчику р привласнюється адреса об'єкту d2, тому вираз p->vfunc() приводить до виклику функції vfunc Про з класу de-rived2. Принципово важливо, що варіант функції, що викликається, визначається типом об'єкту, на який посилається покажчик р. Крім того, вибір відбувається в ході виконання програми, що забезпечує основу динамічного поліморфізму.

Віртуальну функцію можна викликати звичайним способом, використовуючи ім'я об'єкту і оператора ".", проте поліморфізм досягається тільки при зверненні до неї через покажчик. Наприклад, наступний фрагмент програми є абсолютно правильним.

d2.vfunc(); // Викликається функція vfunc() з класу derived2

Не дивлячись на те що такий виклик віртуальної функції помилкою не є, ніяких переваг він не надає.

На перший погляд, перевизначення віртуальної функції в похідному класі мало відрізняється від звичайного перевантаження функцій. Проте це не так, і термін перевантаження непридатний до перевизначення віртуальних функцій з кількох причин. Найбільш важлива відмінність полягає в тому, що прототип віртуальної функції, що перевизначається, повинен точно співпадати з прототипом, визначеним в базовому класі. віртуальні функції відрізняються від переобтяжених, які відрізняються типами і кількістю параметрів. (Фактично при перевантаженні функцій типи і кількість i параметрів повинні відрізнятися! Саме ці відмінності дозволяють компілятору вибрати правильний варіант переобтяженої функції.) При перевизначенні віртуальної функції всі аспекти їх прототипів повинні бути однаковими. Якщо не дотримував правило, компілятор вважатиме ці функції просто переобтяженими, а їх віртуальна природа буде втрачена. Друге важливе обмеження полягає в тому, що віртуальні функції не можуть бути статичними членами класів. Крім того, ой можуть бути дружніми функціями. І, нарешті, конструктори не можуть бути віртуальними, хоча на деструкції це обмеження не розповсюджується.

Із-за перерахованих обмежень для перевизначення віртуальної функції в похідному класі використовується термін заміщення (overriding).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

67254. Передача параметрів конструкторам базового класу 75.5 KB
  Демонстрація механізму передачі параметрів конструкторам декількох базових класів Демонстрація механізму передачі аргументів конструкторам базового класу через конструктори похідного класу Дотепер жоден з попередніх прикладів не містив конструкторів для яких потрібно було...
67255. Документирование программных средств 149.5 KB
  Тексты и объектный код программ для ЭВМ могут стать программным продуктом только в совокупности с комплексом документов полностью соответствующих их содержанию и достаточных для его освоения применения и изменения. Посредством документов электронных или бумажных специалисты взаимодействуют...
67256. Статичне і відносне позиціонування CSS 260.5 KB
  Властивість position в CSS має чотири законних значення (на додаток до всюдисущому inherit): static, relative, absolute і fixed. Ці значення мають суттєвий вплив на те, як змальовується елемент. Два значення, static і relative, тісно пов’язані, й ми докладно розглянемо їх у цій темі.
67257. Законодательные органы 14.74 KB
  Ценности парламента: 1. Сегодня многие говорят о кризисе парламентаризма. Основные направления реформирования парламента: 1 Четко определить место парламента в системе распределения властей. Члены парламента осуществляют свою функцию профессионально все время на которое их избрали.
67258. ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ЛЕГИРОВАННЫХ СТАЛЕЙ 29.5 KB
  Классификация примесей Все примеси содержащиеся в стали можно разделить на 4 группы: Это невредные примеси: марганец 0307 вес кремний 0204 их введение необходимо при производстве стали для раскисления жидкого металла причем в кипящей стали кремния мало 007.
67259. Мотивація й оплата праці 58.12 KB
  Результативність праці на кожному робочому місці зумовлює рівень економічної ефективності функціонування аграрного підприємства загалом. З-поміж різноманітних чинників, котрі становлять основу активізації зусиль персоналу підприємства...
67260. ПСЕВДОСЛУЧАЙНЫЕ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТИ И ПРОЦЕДУРЫ ИХ МАШИННОЙ ГЕНЕРАЦИИ 127 KB
  Количество случайных чисел используемых для получения статистически устойчивой оценки характеристики процесса функционирования системы S при реализации моделирующего алгоритма на ЭВМ. Количество случайных чисел колеблется в достаточно широких пределах в зависимости от...
67261. Культура 18 века 55 KB
  Сущность эпохи Просвещения заключается в том что общественное бытие стало приводиться в соответствие с новым типом общественного сознания. Характерные черты Просвещения: В основе этого процесса – развитие промышленного производства рынок финансовое обращение завершение стадии...