69741

Ініціалізація масивів

Домашняя работа

Информатика, кибернетика и программирование

Якщо у визначенні масиву явно вказаний його розмір, то кількість початкових значень не може бути більше кількості елементів в масиві. Якщо кількість початкових значень менше ніж оголошена довжина масиву, то початкові значення отримають тільки перші елементи масиву...

Украинкский

2014-10-09

24.5 KB

0 чел.

Самостійне вивчення

Тема 5: Ініціалізація масивів.

При визначенні масивів можлива їх ініціалізація, тобто присвоювання початкових значень їх елементам.   По суті   (точніше   по   результату), ініціалізація - це об'єднання визначення об'єкту з одночасним присвоюванням йому конкретного значення. Використання ініціалізації  дозволяє змінити формат визначення масиву. Наприклад, можна явно не вказувати кількість елементів одновимірного масиву, а тільки перерахувати їх початкові значення в списку ініціалізації:

double d[  ]={1.0,   2.0,   3.0,   4.0,   5.0};

В даному прикладі довжину масиву компілятор обчислює по кількості початкових значень, перерахованих у фігурних дужках. Після такого визначення елемент d[0] рівний 1.0, d[l] рівний 2.0 і т.д. до d[4], який рівний 5.0. Якщо у визначенні масиву явно вказаний його розмір, то кількість початкових значень не може бути більше кількості елементів в масиві. Якщо кількість початкових значень менше ніж оголошена довжина масиву, то початкові значення отримають тільки перші елементи масиву (з меншими значеннями індексу):

int M[8]={8,4,2};

В даному прикладі визначені значення тільки змінних М[0], М[1] і М[2], рівні відповідно 8, 4 і 2. Елементи М[3]..., М[7] не ініціалізувалися. Правила ініціалізації багатовимірних масивів відповідають визначенню багатовимірного масиву як одновимірного, елементами якого є масиви, розмірність яких на одиницю менше ніж у початкового масиву. Одновимірний масив ініціалізувався вкладеним у фігурні дужки списком початкових значень. В свою чергу, початкове значення, якщо воно відноситься до масиву, також є заключений у фігурні дужки список початкових значень. Наприклад, присвоїти початкові значення дійсним елементам двовимірного масиву А, що складається з трьох "рядків" і двох "стовпців", можна таким чином: double А[3][2]={{10,20},   {30,40}

 {50,60}};

Цей запис еквівалентний послідовності операторів привласнення: А[0][0]=10; А[0][1]=20;     А[1][0]=30; А[1][1]=40; А[2][0]=50; А[2][1]=60;. Той же результат можна отримати з одним списком ініціалізації:

double A[3][2]={10,20,30,40,50,60};

За допомогою ініціалізації можна присвоювати значення не всім елементам багатовимірного масиву. Наприклад, щоб ініціалізувати тільки елементи першого стовпця матриці, її можна описати так:

double  Z[4][6]={{1},{2},{3},{4}};

Наступний опис формує "трикутну матрицю" в цілочисельному масиві з 5 рядків і 4 стовпців: int x[5][4]={{1},{2,3}, {4,5,6}, {7,8,9,10}   };

В даному прикладі останній п'ятий рядок х[4] залишається незаповнений. Перші три рядки заповнено не до кінця.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28571. Однонаправленные хеш-функции Понятие хеш-функции 13.67 KB
  Изменения в тексте сообщения приводят к изменению значения хешфункции. На бесключевые хешфункции накладываются определенные условия. однонаправленность устойчивость к коллизиям устойчивость к нахождению второго прообраза Применение ключевых хэшфункций Ключевые хешфункции применяются в случаях когда стороны имеют общий секретный ключ доверяют друг другу.
28572. Примеры хеш-функций 14.18 KB
  Расширение исходного сообщения Собственно хеширование . Расширение исходного битового сообщения M длины L происходит следующим образом. Алгоритм хеширования работает циклами за один цикл обрабатывается блок исходного сообщения длины 512 бит. Цикл состоит из четырех раундов каждый из которых вычисляет новые значения переменных A B C D на основании их предыдущего значения и значения 64битного отрезка хешируемого 512битного блока исходного сообщения.
28573. Примеры хеш-функций Классификация хеш-функций 13.05 KB
  На бесключевые хешфункции накладываются определенные условия. Предполагается что на вход подано сообщение состоящее из байт хеш которого нам предстоит вычислить. Эту операцию называют проверка хеша hashcheck.
28574. Примеры хеш-функций: применение хеш-функций в системах ЭЦП; хеш-функции с ключом 12.72 KB
  Чтобы избежать этого вместе с цифровой подписью используется хешфункция то есть вычисление подписи осуществляется не относительно самого документа а относительно его хеша. В этом случае в результате верификации можно получить только хеш исходного текста следовательно если используемая хешфункция криптографически стойкая то получить исходный текст будет вычислительно сложно а значит атака такого типа становится невозможной. Также существуют другие преимущества использования хешфункций вместе с ЭЦП: Вычислительная сложность.
28575. Примеры хеш-функций sha 12.54 KB
  Для входного сообщения длина которого меньше 264 бит алгоритм SHA1 выдаёт 160битовый результат. Предназначен SHA1 для использования вместе с алгоритмом цифровой подписи DSA. Цифровая подпись формируется на основе дайджеста SHA1 от сообщения что повышает эффективность процесса подписания.
28578. Сертификаты открытых ключей. Аннулирование сертификатов 20.88 KB
  Сертификаты открытых ключей. Механизмы контроля использования ключей. Подтверждение подлинности ключей Сертификат открытого ключа сертификат ЭЦП сертификат ключа подписи сертификат ключа проверки электронной подписи согласно ст. Предположим что Алиса желая получать зашифрованные сообщения генерирует пару ключей один из которых открытый она публикует какимлибо образом.
28579. Требования к качеству ключевой информации и источники ключей 16.09 KB
  Не все ключи и таблицы замен обеспечивают максимальную стойкость шифра. Исчерпывающий ответ на вопрос о критериях качества ключей и таблиц замен ГОСТа если и можно получить то только у разработчиков алгоритма. Очевидно что нулевой ключ и тривиальная таблица замен по которой любое значение заменяется но него самого являются слабыми. Таблица замен является долговременным ключевым элементом т.