69820

Национальный вопрос в России в период с февраля по октябрь 1917г

Доклад

История и СИД

Революция февраля 1917 года масонский заговор главная цель которого распространить западные ценности модель социально-политического развития в России. Революция создала предпосылки для либерализации национальной политики: все граждане России получали гражданские права и свободы...

Русский

2014-10-10

26 KB

1 чел.

Национальный вопрос в России в период с февраля по октябрь 1917г.


   Февральская революция 1917 года – крах самодержавия. Особенность февральской буржуазно-демократической революции в том. Что она произошла в столичных центрах и крупных городах. Когда как остальные районы только присоединились к ней. Сельская и национальная зона не выказало никаких выступлений в поддержку ВП или критики самодержавия, революция состоялась без национального элемента (позиции национальных партий были нейтральны).
   Революция февраля 1917 года – масонский заговор, главная цель которого – распространить западные ценности, модель социально-политического развития в России. Среди масонских объединений – монархисты, кадеты, эсеры, меньшевики, октябристы. ВП во главе с князем Львовым: из 11 министров 9 – масоны. В Петроградском совете солдатских и рабочих депутатов тоже были масоны – Чхеидзе, Скобелев, Керенский.
   Главные задачи ВП и ПССРД:1 - разрушение российской государственности; 2 - сдерживание революционного порыва масс. Главный удар – по армии. 28 февраля – ПССРД подписал Декрет №1 – главная цель – ликвидация института российской армии путём выведения солдат из подчинения, революционизирования солдатских масс.
   Революция 1917 была социальной, а вышедшие на простор национальные движения выступали в своих программах с национальными и социальными требованиями. Революция создала предпосылки для либерализации национальной политики: все граждане России получали гражданские права и свободы, индивидуальные национально-культурные права. Было отменено дискриминирующее евреев и инородцев законодательство 19 марта, было опубликовано постановление ВП «Новые права граждан инородцев»:

  1.  Свобода передвижения (ликвидация черты оседлости)
  2.  право приобретать любую собственность
  3.  право выбора профессии
  4.  право избирать и быть избранным
  5.  право организации школьных дисциплин на национальном языке
  6.  восстановление автономии Финляндии и Царства Польского


   В сентябре появился пункт о самоопределении. К октябрю число национальных партий выросло до 200. В мае в Москве впервые состоялся Первый Всероссийский конгресс мусульман России – федералистские начала российского государства. В мае же – конгресс мелких народностей Поволжья (чуваши, удмурты, марийцы, калмыки и др). Лето 1917 – союз горцев за объединение. В сентябре в Киеве – конгресс народов России (были представлены социалистические партии России): 93 делегации, представляющие все более-менее крупные этносы и национальные группы России (кроме польского и финского), единодушны в том, чтобы Россия была преобразована в демократическую федеративную республику; за создание национальных учредительных собраний.
   Через неделю после революции в Киеве была основана Украинская Центральная Рада (Грушевский). Национальный конгресс легитимировал это орган, а ВП признало его. 10 июня Центральная Рада провозгласила автономию Украины (1 универсал). Основа административного деления – национальный принцип. ВП признало Центральную Раду и её ГенСекретариат официальным представительством украинской нации. Таким образом, впервые в истории России правительство передало часть власти национальному образованию в составе России и признало национальный принцип деления страны. 3 июля под давлением ВП Центральная Рада вынуждена приостановить свою деятельность; реализация права Украины на автономию откладывается на время, а ЦР и ГС представляют собой не национальные, а административные структуры, подчинённые Петрограду. «Декларация прав солдат и матросов». Цель – развалить российскую армию. Национализация российской армии – принятие решений создания этнических частей из поляков. Украинцы разворачивают свою программу создания национальных украинских частей. Национальные формирования стали отказываться от участия в боевых действиях.



 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

2458. Відокремлене узгоджене і неузгоджене означення 95.5 KB
  Мета організації уроку: закріпити в учнів знання про означення та його види, сформувати знання випадків відокремлення узгоджених та неузгодженних означень, навчити учнів відокремлювати узгоджені та неузгодженні означення.
2459. Відокремлені прикладки, урок для 8 класу 76.5 KB
  Мета організації уроку: сформувати в учнів поняття про відокремлену прикладку на основі відтворення і поглиблення знань, умінь і навичок учнів з тем, отриманих на попередніх заняттях, навчити восьмикласників обґрунтовано вживати розділові знаки при відокремлених прикладках, знаходити і виправляти пунктуаційні помилки на вивченні правила.
2460. Особливості побудови наукового і художнього описів. Опис тварини. Усний вибірковий переказ тексту, що містить опис тварини 35.72 KB
  Мета організації уроку. Сформувати в учнів поняття про особливості побудови художнього і наукового описів тварини, навчити правильно будувати текст-опис тваринки, знаходити основне, неповторне в образі тваринки і описувати свої спостереження, навчити школярів сприйняття та відтворення текстів, що містять опис тварини.
2462. Присвійні, вказівні займенники, їх відмінювання 74 KB
  Мета організації уроку. Сформувати в учнів поняття присвійних та вказівних займенників, уміння їх відмінювати.
2463. Відокремлені додатки 59.5 KB
  Мета організації уроку. Сформувати поняття про відокремлений додаток, навчити оформляти відокремлені додатки на письмі та використовувати набуті уміння на практиці.
2464. Степан Васильченко. Свекор 54 KB
  Ознайомити учнів з фактами життя письменника, які вплинули на формування світогляду, специфікою його майстерності та із змістом оповідання Свекор, розвивати навички виразного читання, переказу прозових творів; виховувати почуття любові, злагоди, взаємодопомоги та турботи у сім’ї.
2465. Письмовий твір-роздум на морально-етичну чи суспільну теми публіцистичного стилю 39 KB
  Мета організації уроку. Удосконалювати вміння учнів продукувати письмовий твір-роздум на морально-етичну тему, розвивати усне і писемне мовлення, сформувати в учнів вміння виділяти в тексті всі компоненти роздуму, розуміти їх призначення в організації висловлювання, а потім свідомо відтворювати їх у власному мовленні.
2466. Усний твір, що містить опис тварини. 33.38 KB
  Мета організації уроку. Сформувати в учнів поняття про опис зовнішності тварини; навчити правильно будувати текст-опис зовнішності тварини, через зовнішність описати її характер, знаходити основне, неповторне в образі конкретної тварини і описувати свої спостереження.