69879
Добування амоніаку. Вивчення його властивостей. Властивості нітратної кислоти
Лабораторная работа
Химия и фармакология
Мета: навчитися виявляти властивості сполук нітрогену дослідним шля-хом, ознайомитись з якісною реакцією на катіон амонію, виявляти специфічні властивості нітратної кислоти.
Украинкский
2014-10-12
183.5 KB
11 чел.
Лабораторна робота № 2.
І. Тема: Добування амоніаку. Вивчення його властивостей.
Властивості нітратної кислоти.
Робоче місце: лабораторія хімії.
Тривалість заняття: 2 години.
ІІ. Мета: навчитися виявляти властивості сполук нітрогену дослідним шля-хом, ознайомитись з якісною реакцією на катіон амонію, виявляти специфічні властивості нітратної кислоти.
ІІІ. Матеріально-технічне оснащення:
- штатив з сухими пробірками;
- нагрівальний пристрій;
- витяжна шафа;
- газовідвідна трубка;
- штативи;
- кристалізатор з водою;
- вата;
- розчини: NH4Cl, NaOH, HNO3(розв.), Na2SO4 , Na2CO3 .
- універсальний індикатор, фенолфталеїн, метилоранж;
- NH4Cl(крист.), Ca(OH)2(крист.)
ІV. Правила охорони праці:
Інструкція № 1.
Інструкція № 2.
Інструкція № 7.
V. Короткі відомості з теоретичної частини роботи
Безводна HNO3це безбарвна рідина, що жовтіє при зберіганні, добре змішується з водою, в будь-яких співвідношеннях. В водному розчині сильна кислота. HNO3 як у безводному стані, так і в розчинах (розбавлених і концен-трованих), виявляє сильні окиснювані властивості.
Розбавлена HNO3 виявляє всі характерні властивості кислот, крім її взає-модії з металами. Продуктами відновлення при взаємодії її з металами можуть бути: NO2; NO; N2O; N2; NH3; NH4NO3.
Амоніак являє собою за кімнатних умов безбарвний газ з різким запахом, добре розчинний у воді. В лабораторіях його одержують, нагріваючи суміш солі амонію з лугом. Взагалі, реакції солей амонію з лугами, в результаті яких утворюється амоніак, можуть бути використані як якісні реакції на йони амонію(NH4+).
Водний розчин амоніаку має лужну реакцію, що пояснюється наявністю гідроксидйонів у рівноважній системі NH3.H2O = NH4+ + OH. Водний розчин амоніаку прийнято називати гідроксидом амонію (NH4OH), він є слабкою ос-новою. 10% водний розчин амоніаку в медицині називають нашатирним спиртом. Значну частину амоніаку переробляють на нітратну кислоту та її со-лі.
Солі амонію (NH4NO3; (NH4)2SO4; NH4H2PO4) використовують як нітратні добрива.
Нітратна кислота важливий продукт хімічної промисловості. Основни-ми галузями її застосуваннями є виробництво мінеральних добрив, пластмас та штучних волокон, лікарських препаратів, а також для обробки металевих поверхонь.
VІ. Зміст і послідовність виконання завдань.
Дослід 1. Добування амоніаку і дослідження його властивостей.
1. В суху пробірку насипати суміш приблизно рівних порцій кристалічного амоній хлориду і порошку кальцій гідроксиду на ⅓ її обєму.
2. Закрити пробірку пробкою з газовідвідною трубкою, зігнутою під пря-мим кутом і повернутою отвором догори.
3. Пробірку із сумішшю затиснути у лапці штатива трохи похило, отвором донизу.
4. На кінець відвідної трубки надіти догори дном суху пробірку і легко за-крити її отвір жмутиком вати.
5. Обережно прогріти спочатку всю пробірку, а потім нагріти в тому місці, де є суміш.
Як тільки відчуєте гострий запах амоніаку (нюхати обережно!) пробірку, в яку зібрано амоніак, обережно зняти з газовідвідної трубки, тримаючи її догори дном, негайно закрити отвір великим пальцем і опустити у кристалізатор з водою (кінець газовідвідної трубки після зняття з неї пробірки з амоніаком відразу закрити жмутиком мокрої вати).
Коли пробірка, в яку збирали аміак, заповниться водою, знову закрити її отвір великим пальцем під водою і вийняти з кристалізатора.
6. Добутий водний розчин амоніаку поділити на дві пробірки.
7. В одну занурити червоний лакмусовий папірець, а в іншу долити кіль-ка крапель фенолфталеїну, а потім трохи розбавленої хлоридної кислоти. Що спостерігається? Написати рівняння реакції, зробити висновок.
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід 2. Термічна дисоціація амоній хлориду.
В суху пробірку помістити невелику кількість кристаликів амоній хлориду. Нагріти пробірку, утримуючи її під нахилом.
Що спостерігається? Скласти рівняння реакцій, зробити висновки.
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід 3. Взаємодія розбавленої нітратної кислоти з основами.
1. В пробірку налити 1 мл розчину натрій гідроксиду і прилити 1-2 краплі фенолфталеїну.
Як змінилось забарвлення фенолфталеїну? Чому?
2. Прилити розчин нітратної кислоти до знебарвлення фенолфталеїну.
Які зміни відбулися? Чому? Скласти відповідні молекулярно-йонні рівняння реакцій.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід 4. Взаємодія розбавленої нітратної кислоти з солями.
1. В одну пробірку налити розчин натрій сульфату, а в другу натрій кар-бонату у кількості 0,5 мл.
2. До обох пробірок додати розчин нітратної кислоти.
Що відбувається? В якій пробірці реакція не відбувається? Чому? Зробити висновок. Скласти молекулярно-йонні рівняння реакцій.
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Зробити загальний висновок до роботи:
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Після виконання лабораторної роботи студент повинен
знати:
- властивості солей амонію;
- лабораторний спосіб добування амоніаку;
- властивості концентрованої та розбавленої нітратної кислоти.
вміти:
- одержувати амоніак в лабораторії;
- проводити якісну реакцію на йон амонію;
- досліджувати властивості нітратної кислоти та пояснювати отримані результати.
Домашнє завдання.
Задача 1. Здійснити перетворення за схемою:
N2 → NH3 → NH4Cl → NH3 → NH4NO3.
Задача 2.
Обчислити обєм азоту (н.у.), необхідний для добування амоніаку обємом 2,5 л (н.у.).
Задача 3.
В концентрованій нітратній та сульфатній кислотах розчинили по 1 г міді. Чи однакові обєми газів (н.у.) при цьому утворилися? Складіть рівняння відповідних реакцій, зробіть необхідні розрахунки.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Лабораторна робота № 3
І. Тема: Добування карбон (ІV) оксиду і вивчення його властивостей. Взаємоперетворення карбонатів і гідрогенкарбонатів.
Робоче місце: лабораторія хімії.
Тривалість заняття: 2 години.
ІІ. Мета: навчитись одержувати вуглекислий газ лабораторним шляхом, ознайомитись з явищем адсорбції, дослідити властивості карбонатів та гідрогенкарбонатів, познайомитись з якісною реакцією на карбонат-йон.
ІІІ. Матеріально-технічне оснащення:
- штатив з пробірками;
- нагрівальний пристрій;
- пробіркотримач;
- воронка з фільтром;
- реактиви: активоване вугілля, вапняна вода, розчин фуксину, хлоридна кис-лота, мармур, розчин натрій карбонату.
ІV. Правила охорони праці:
Інструкція № 1.
Інструкція № 6.
Інструкція № 7.
V. Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
У природі масова частка карбону в земній корі становить 0,1%. Він зуст-річається у вільному стані(алмаз, графіт) у вигляді простої речовини і сполук карбону входить до складу багатьох природних речовин: бурого і камяного вугілля, сланців, торфу, нафти, а в атмосферному повітрі масова частка СО2 становить 0,031%. Вугілля має цікаву властивість: воно здатне поглинати з рідин, або газів деякі речовини. Дане явище називається адсорбцією, а речо-вина, яка здатна це робити-адсорбентом. Адсорбція може супроводжуватись хімічною реакцією між адсорбентом і речовиною, яка поглинається (адсор-батом), такий процес називається хемосорбцією.
СО2 - диоксид карбону (вуглекислий газ), який у великих кількостях шкід-ливий для людини і тварин, може викликати задуху. Цей газ не підтримує го-ріння. Він розчиняється у воді з утворенням карбонатної кислоти, яка є несті-йкою:
СО2 + Н2О ↔ Н2СО3.
В лабораторії СО2 добувають дією кислот на солі вугільної(карбонатної) кислоти. Н2СО3 належить до слабких кислот, виявляє типові властивості кислот, в розчинах взаємодіє з лугами і багатьма солями. Під дією кислот на карбонати та їхні розчини відбувається виділення карбон (ІV) оксиду, що викликає спінювання розчину:
CaCO3 + 2HCl = CaCl2+ CO2↑ + H2O.
Карбонати утворюються під час взаємодії СО2 з основними оксидами або при пропусканні СО2 крізь розчини солей, або лугів:
CO2 + BaCl2 + H2O = BaCO3↓ +2HCl;
CO2 + Ca(OH)2 = CaCO3↓ + H2O
Остання реакція використовується для виділення СО2 з карбонат-йонів: на зразок, який аналізують (тверду речовину або розчин), що містить СО32-, ді-ють кислотою (див. реакцію вище); СО2, що виділяється, пропускають через вапняну воду (насичений розчин Ca(OH)2), внаслідок осадження CaCO3 роз-чин каламутніє.
На відмінну від карбонатів усі гідрогенкарбонати добре розчиняються у воді і утворюються під час взаємодії у розчинах карбонатів з надлишком СО2:
CaCO3 + CO2 + H2O = Ca(HCO3)2
Застосування сполук карбону різнобічне: СО2 застосовують для вироб-ництва соди, цинку, синтезу органічних кислот, виготовлення штучних напо-їв; СО2 бере участь у фотосинтезі рослин; його використовують у вогнегасниках, як сухий лід для зберігання овочів та фруктів. Із карбонатів найбільше значення мають сода і природні карбонати кальцію.
VІ. Зміст і послідовність виконання завдань.
Дослід 1. Вивчення явища адсорбції.
1. В пробірку налити слабкий водний розчин фуксину, додати активоване вугілля.
2. Закрити пробірку гумовою пробкою, енергійно струхнути.
3. Розчин відфільтрувати, приготувавши воронку з фільтром.
Що спостерігається? Дане явище пояснити. Зробити висновки.
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід 2. Одержання карбон (ІV) оксиду.
1. В пробірку помістити невеликий шматочок мармуру (крейди), прилити 0,5-1 мл хлоридної кислоти.
2. Закрити пробірку корком з газовідвідною трубкою, кінець якої занурити в пробірку з свіжоприготовленим розчином вапняної води (Ca(OH)2).
Що спостерігається? Написати молекулярно-йонні рівняння реакції, зроби-ти висновки.
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід 3. Одержання гідрогенкарбонатів із карбонатів. Термічний роз- клад гідроген карбонатів.
1. Продовжувати пропускати вуглекислий газ крізь вапняну воду. Які зміни спостерігаються через деякий час в цій пробірці?
2. Підігріти вміст даної пробірки.
Що відбувається при цьому? Написати молекулярно-йонні рівняння реак-цій, зробити висновки.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід 4. Якісна реакція на карбонат-йон.
1. До 1-2 мл розчину Na2CO3 додати 0,5-1 мл розчину сульфатної або хло-ридної кислоти.
Що спостерігається? Написати молекулярно-йонні рівняння реакції, зроби-ти висновок.
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Зробити загальний висновок до роботи:
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Після виконання лабораторної роботи студент повинен
знати:
- в чому полягає сутність явища адсорбції;
- методи одержання СО2 в лабораторії;
- методи одержання гідрокарбонатів з карбонатів;
- якісну реакцію на карбонат-іон.
вміти:
- пояснювати явище адсорбції;
- одержувати СО2 в лабораторних умовах;
- досліджувати властивості сполук карбону;
- проводити якісну реакцію на карбонат-йон, аргументовано доводити наяв-ність в складі речовини карбонат-йона.
Домашнє завдання
Задача 1.
Скласти рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити схему перетворень:
C → CO → CO2 → BaCO3 → Ba(HCO3)2 → BaCO3 → CO2.
Задача 2.
Вкажіть принципові відмінності вугільної та кремнієвої кислот, поясніть причини цих відмінностей.
Задача 3.
Який обєм ацетилену (С2Н2, н.у.) можна отримати взаємодією води з 1 кг технічного карбіду кальцію(CaC2), масова частка домішок в якому складає 20%?
Задача 4.
Обчисліть обєм (н.у.) водяного газу, що складається з рівних обємів CO і H2 , який.можна добути з 2,82 кг коксу, що містить 5% негорючих домішок.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Лабораторна робота № 4
І. Тема: Хімічні властивості металів
Робоче місце: лабораторія хімії.
Тривалість заняття: 2 години.
ІІ. Мета: навчитися експериментально визначати та порівнювати хімічну ак-тивність металів; вивчити хімічні властивості деяких металів; ознайо-митися з причинами та видами корозії та дізнатися про способи захисту металів від неї.
ІІІ. Матеріально-технічне оснащення
- штатив з пробірками;
- скляна паличка.
- реактиви: цинк, олово, порошок заліза;
- розчини: хлоридна кислота, купрум сульфат, натрій гідроксид, сульфатна кислота, магній сульфат.
IV. Правила охорони праці:
Інструкція № 1.
Інструкція № 3.
Інструкція № 6.
Інструкція № 7.
V. Короткі відомості з теоретичної частини роботи.
До металічних елементів належать усі d- і f-елементи, а також s-елементи та кілька р-елементів. У природі металічні елементи трапляються досить час-то. Найбільше металічних елементів містить літосфера. Найпоширенішим елементом серед них є Алюміній. Елементи, які утворюють активні метали, містяться переважно в хлоридних, карбонатних, сульфатних і сілікатних міне-ралах, інші в оксидних і сульфідних мінералах; дуже рідко трапляються самородні мідь, срібло, золото, платина.
В атомі будь-якого металічного елемента на зовнішньому електронному рівні перебуває невелика кількість електронів(як правило, від одного до трьох). Такий атом може віддавати ці електрони й перетворюватися на пози-тивно заряджений йон (катіон):
М ne- = M n+
Здатність атомів металічних елементів втрачати електрони зростає зі збіль-шенням радіусів атомів: у періоді справа наліво, а в групі згори донизу. Типові металічні елементи розміщені в лівому нижньому куті періодичної системи.
Металічні елементи утворюють прості речовини метали. За звичайних умов вони перебувають у твердому стані (крім ртуті) і є кристалічними речо-винами.
Атоми металічних елементів у хімічних реакціях завжди віддають елект-рони, тому метали, взаємодіючи з різними речовинами, є відновниками.
Активні метали реагують із багатьма неметалами за звичайних умов, а менш активні за підвищеної температури:
Zn + I2 = ZnI2
З водою за звичайних умов взаємодіють лужні та лужноземельні метали з утворенням лугу та водню:
2Na + 2H2O = 2NaOH + H2
Деякі менш активні метали взаємодіють з водяною парою за високої теме-ратури:
Mn + H2O = MnO + H2
Для прогнозування можливості реакції між металом та кислотою (а також сіллю) використовують ряд активності металів: метали, розміщені ліворуч від водню, взаємодіють з кислотами (розведеними) з виділенням водню, а роз-міщені праворуч - не реагують із ними:
Ni + H2SO4 = NiSO4 + H2
Із лугами реагують амфотерні метали, продуктами такої реакції є сіль і во-день:
Zn + 2KOH = K2ZnO2 + H2
VІ. Зміст і послідовність виконання завдань.
Дослід 1. Порівняння активності металів у реакціях з кислотою .
1. В одну пробірку помістити гранулу цинку, в іншу гранулу олова.
2. Добавити в кожну пробірку по 2 мл хлоридної кислоти.
Який метал виявляє більшу хімічну активність? Чи узгоджується результат досліду із розміщенням металів у ряду активності?
3. Нагрійте пробірку з менш активним металом, не доводячи до кипіння. Що спостерігаєте? Напишіть рівняння реакцій у молекулярній та йонно-молекулярній формах. Зробіть висновки.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід 2. Порівняння активності металів у реакціях із сіллю в розчині.
1. В одну пробірку помістити гранулу олова, а в іншу гранулу цинку.
2. Добавити в кожну пробірку по 2 мл розчину купрум (II) сульфату.
Що спостерігаєте? Який метал виявляє більшу хімічну активність? Чи уз-годжується результат досліду із розміщенням металів у ряду активності ? На-пишіть рівняння реакцій у молекулярній та йонно-молекулярній формах. Зро-біть висновки.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід 3. Добування алюміній гідроксиду і доведення його амфотерності.
1. Налийте у пробірку 1-2 мл розчину алюміній хлориду і додайте по краплях розчин натрій гідроксиду до утворення осаду. Опишіть зовнішній вигляд алюміній гідроксиду.
2. Вміст пробірки перемішайте скляною паличкою і половину суміші перелийте в іншу пробірку.
3. Для доведення амфотерного характеру алюміній гідроксиду в першу пробірку додайте при перемішуванні розчин сульфатної кислоти, а в другу розчин лугу.
Що спостерігаєте? Напишіть рівняння здійснених реакцій у йонно-молекулярній формі. Зробіть висновки.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Дослід 4. Відношення заліза до розчинів лугу, кислоти і солей..
1. У чотири пробірки насипте трохи порошку заліза.
2. У першу пробірку налийте 1-2 мл розчину натрій гідроксиду, у другу стільки ж хлоридної або розбавленої сульфатної кислоти, у третю 1-2 мл розчину купрум (II) сульфату, в четверту стільки ж розчину магній сульфа-ту.
Чи відбуваються зміни у цих пробірках? Зробіть висновки і напишіть від-повідні хімічні рівняння в молекулярній та йонно-молекулярній формах.
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Зробити загальний висновок до роботи:
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Після виконання лабораторної роботи студент повинен
знати:
- причини різної активності металів;
- основні фізико-хімічні властивості типових металів;
- основні фізико-хімічні властивості амфотерних металів та їх сполук;
- причини корозії металів та способи захисту від неї.
вміти:
- досліджувати властивості металів;
- доводити в експерименті амфотерний характер металів та їх сполук;
- порівнювати активність металів та пояснювати наслідки проведених експе-риментів;
- доводити експериментальним шляхом здатність деяких металів кородувати, - пропонувати способи захисту металів від корозії.
Домашнє завдання
Задача 1.
У пронумерованих пробірках містяться розчини хлориду, сульфіту, суль-фату, карбонату, силікату і ацетату натрію.
Складіть план розпізнавання цих розчинів. Запишіть відповідні хімічні рів-няння в молекулярній та йонно-молекулярній формах.
Задача 2.
Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі пере-творення:
KHCO3 → K2CO3 → KOH → K3PO4 → KH2PO4
Задача 3.
Яка маса осаду утвориться під час реакції 7,6 г магній хлориду із 50 г роз-чину натрій гідроксиду з масовою часткою лугу 16%?
___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Змн.
рк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
Змн.
Арк.
№ докум.
Підпис
Дата
Арк.
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
12673. | Создание файлов и каталогов в Norton Commander | 52.5 KB | |
Лабораторная работа №2. Тема: Создание файлов и каталогов. Цель работы: научиться выполнять операции с файлами и каталогами. Теоретическая часть. Копирование файлов и каталогов: Откройте каталог с файлами и или подкаталогами. Произведите выделение файлов ... | |||
12674. | Управляющее меню в Norton Commander | 52 KB | |
Лабораторная работа №3. Тема: Управляющее меню. Цель работы: Научиться пользоваться возможностями меню Norton Commander. Изучить содержание управляющего меню. Содержание работы В корневом каталоге диска D создать новый подкаталог RABOTA и в нем создать файл bo... | |||
12675. | Работа с дисками в Norton Commander | 38.5 KB | |
Лабораторная работа № 4 Тема: Norton Commander. Работа с дисками. Цель работы: Научиться пользоваться утилитами предназначенными для обслуживания дисков в Norton Commander. Теоретические положения Копирование дискет Для запуска утилиты копирования дискет нажмите кла | |||
12676. | Работа с архивными файлами в Norton Commander | 35.5 KB | |
Лабораторная работа № 5 Тема: Работа с архивными файлами. Цель работы: Научиться работать с архивными файлами в Norton Commander. Теоретические положения Работа с архивами Norton Commander позволяет работать с архивными сжатыми файлами. Сжатые файлы занимают меньше мест... | |||
12677. | Настройка Norton Commander | 42.5 KB | |
Лабораторная работа №7 Тема: Настройка Norton Commander. Цель работы: Научиться пользоваться утилитами предназначенными для обслуживания дисков в Norton Commander. Теоретические положения Настройка Norton Commander. Для вызова диалогового окна конфигурирования Norton Commander на... | |||
12678. | Настройка интерфейса Windows 2000 | 238 KB | |
Лабораторная работа № 2 Тема: Настройка интерфейса Windows 2000. Цель: Научиться настраивать интерфейс операционной системы Windows 2000. Настройка Рабочего стола. Операционная система Windows создавалась разработчиками с расчетом сделать работу в ней в максимальной степени удо... | |||
12679. | Создание папок, файлов и ярлыков в Windows 2000 | 37.5 KB | |
Лабораторная работа № 1 Тема: Создание папок файлов и ярлыков. Цель: Научиться работать с папками файлами и ярлыками. На диске D: в папке Мои документы создать структуру: Мои документы Название группы ... | |||
12680. | Сочетание клавиш. Использование справки в Windows 2000 | 71.5 KB | |
Лабораторная работа №3. Тема: Сочетание клавиш. Использование справки. 1. Цель работы Познакомится с основными сочетаниями клавиш ПК научится работать со справочной системой. Часть I 1. Общие сочетания клавиш Windows. Действие ... | |||
12681. | Стандартные приложения Windows. Комплекс программ мультимедиа Развлечения | 107 KB | |
Стандартные приложения Windows. Цель: Ознакомиться с работой стандартных приложений Windows. Программа Проводник. Проводник в своем первоначальном значении определялся как программаобозреватель локальных и сетевых ресурсов персональног | |||