6998

Основи теорії корозії металів та засоби боротьби з нею

Реферат

Производство и промышленные технологии

Корозія металів Корозія металів завдає великої економічної шкоди. Внаслідок корозії виходять з ладу обладнання, машини, механізми, руйнуються металеві конструкції. Особливо сильно піддається корозії обладнання, що контактує з агресивним середовищем,...

Украинкский

2013-01-11

423.87 KB

35 чел.

Корозія металів

Корозія металів завдає великої економічної шкоди. Внаслідок корозії виходять з ладу обладнання, машини, механізми, руйнуються металеві конструкції. Особливо сильно піддається корозії обладнання, що контактує з агресивним середовищем, наприклад розчинами кислот, солей. Корозія це є перехід з металевого стану в іонний

Під час експлуатації виробів з металів та їх сплавів доводиться стикатися з явищем руйнування їх під дією навколишнього середовища. Руйнування металів і сплавів внаслідок взаємодії їх з навколишнім середовищем називається корозією.

Корозійне руйнування може охоплювати всю поверхню металу — суцільна (загальна) " корозія або окремі ділянки — місцева (локальна) корозія. Залежно від механізму процесу розрізняють хімічну й електрохімічну корозію.

Хімічна корозія — це руйнування металу внаслідок окиснення його окисниками, що містяться в корозійному середовищі.

Хімічна корозія відбувається без виникнення електричного струму в системі. Такий вид корозії виникає під час контакту металів з неелектролітами або в газовому середовищі за високих температур (газова корозія). Корозійне руйнування заліза і його сплавів на повітрі зумовлено окисненням його киснем:

4Fe+3O2 = 2Fe2O3.

Газова корозія трапляється досить часто. З нею ми стикаємося при корозії металів у печах, вихлопних трубах тощо. Найбезпечнішими для металів компонентами газового середовища є кисень О2, пара води H2O, оксид карбону(ІV) СО2, оксид сульфуру(ІV) S02. Механізм утворення корозії досить простий. Продукти реакції утворюються саме на тих ділянках металевої поверхні, котра вступила в реакцію. Так на залізі вже при 250-300° градусів з’являється видима плівка оксидів. При температурі 600° градусів і вище поверхня металу вкривається шаром окалини, яка складається з оксидів заліза різноманітного ступеня окиснення FeO, Fe3O4, Fe2O3. Окалина не захищає метал від подальшого окислення, так як містить тріщини та пори, які не можуть протистояти проникненню кисню в метал. При нагріванні заліза вище 800ºС швидкість його окислення дуже швидко зростає.

Утворені на поверхні металу оксидні плівки часто перешкоджають подальшому окисленню. Утворюється так звана захисна плівка, яка перешкоджає проникненню в метал як газів, так і рідин. Для того щоб володіти захисними властивостями, плівка повинна покривати метал повністю. Розрахунки показують, що це можливо, якщо об’єм оксиду металу більше об’єму самого металу. Такі захисні оксидні плівки утворені на алюмінію та хрому, завдяки цьому метали в атмосферних умовах корозієстійкі, не дивлячись на їх хімічну активність.

Якщо метали, покриті оксидною плівкою, продовжують кородувати, то це означає, що має місце дифузія атомів кисню крізь плівку до металу і атомів металу в зворотному напрямку. Дифузія метала та кисню в шарі твердого захисного оксиду може проходити по одному з двох можливих механізмів: (рис.1)

 а) рух іонів в міжвузольному просторі кристалічної решітки;

 б) рух іонів по пустих вузлах решітки;

Ці механізми мають місце при зрості захисних плівок: перший-при утворенні плівок ZnO, CdO, BeO, Al2O3. (рис.1а), другий- при утворенні плівок з пустими катіонними або аніонними вузлами в кристалічній решітці, наприклад: Cu2О, FeO, NiO, CoO (рис.1б). Дифузія катіонів в захисній плівці супроводжується одночасним переміщенням в тому ж напрямі еквівалентного числа електронів в міжвузлями. При підвищених температурах окислення металів проходить значно швидше та інтенсивніше, так як дифузія через шар оксиду протікає з більшою швидкістю. Та найбільшої шкоди завдає електрохімічна корозія.

Електрохімічною корозією називається руйнування металу під час контакту з електролітами з виникненням у системі електричного струму.

У цьому випадку поряд з хімічними процесами (відщеплення електронів) відбуваються й електричні (перенесення електронів від однієї ділянки до іншої). При цьому в результаті взаємодії металу з молекулами води з корозійного середовища на ньому відбуваються два процеси: окиснення металу Me (анодний процес):   Me = Ме2+

і відновлення окисників компонентів середовища (катодний процес). Як правило, окисниками виступають іони гідрогену Н+ (корозія з водневою деполяризацією) або розчинений у воді кисень О2 (корозія з кисневою деполяризацією). У першому випадку під час катодного процесу виділяється водень:

а у другому утворюються гідроксид-іони:

Ділянки поверхні металу, на яких відбуваються процеси окиснення і відновлення, називають відповідно анодними й катодними,

Розглянемо як приклад електрохімічної корозії реакції під час електрохімічної корозії заліза. Якщо корозія відбувається в розчині кислоти, то йдуть такі реакції:

Корозія заліза в нейтральному або лужному середовищі характеризується такими реакціями:

Гідроксид феруму(ІІ), що утворився, легко окиснюється киснем повітря:

Продукт корозії заліза бура іржа це суміш гідроксидів феруму(ІІ) і феруму(ІІІ), продуктів їх розкладу і взаємодії з вуглекислим газом та іншими речовинами з навколишнього середовища.

Електрохімічна корозія може бути посилена, якщо метал містить домішки інших речовин або неметалічні включення. Наприклад, залізо забруднене домішками міді. При цьому виникають гальванічні мікроелементи (пари), схему дії яких наведено на рис. 1.

Метал з більш негативним потенціалом руйнується його іони переходять у розчин, а електрони переходять до менш активного металу, на якому відбувається відновлення іонів гідрогену (воднева деполяризація) або відновлення розчиненого у воді кисню (киснева деполяризація).

Рис. 1 Схема дії гальванічної пари

Отже, при електрохімічній корозії (як у випадку контакту різнорідних металів, так і в разі утворення мікрогальванічних елементів на поверхні одного металу) потік електронів направлений від більш активного металу до менш активного (провідника), і більш активний метал кородує. Швидкість корозії тим більша, чим далі розташовані один від одного в ряду стандартних електродних потенціалів ті, метали, з яких утворився гальванічний елемент(гальванічна пара).

На швидкість корозії впливає і характер розчину електроліту. Чим вища його кислотність (тобто менший pH), а також чим більший вміст в ньому окисників, тим швидше відбувається корозія. Значно зростає корозія при підвищенні температури.

Деякі метали при контакті з киснем повітря в агресивному середовищі переходять у пасивний стан, при якому різко уповільнюється корозія. Наприклад, концентрована нітратна кислота легко робить пасивним залізо, і воно практично не реагує з концентрованою нітратною кислотою. У таких випадках на поверхні металу утворюється щільна захисна оксидна плівка, яка перешкоджає контакту металу із середовищем.

Захисна плівка завжди є на поверхні алюмінію. Подібні плівки в сухому повітрі утворюються також на Be, Cr, Zn, Ta, Ni, Сu та інших металах . Кисень є найпоширенішим пасиватором.

 Пасивуванням пояснюється корозійна стійкість нержавіючих сталей та сплавів.

Різновидами електрохімічної корозії є: підземна корозія та корозія блуждаючими струмами. Підземна корозія проявляється внаслідок дії розчинених в землі речовин. Корозія блуждаючими струмами викликана від ходячими від трамваїв, метро, електричних залізних доріг та різноманітних електроустановок, що працюють на постійному струмі.

Захист від корозії

Корозія металів відбувається безперервно і завдає величезних збитків. Підраховано, що прямі втрати заліза від корозії становлять близько 10 % його щорічної виплавки. Внаслідок корозії металеві вироби втрачають свої цінні технічні властивості. Тому важливе значення мають методи захисту металів та сплавів від корозії. Вони досить різноманітні. Назвемо деякі з них.

Захисні поверхневі покриття металів.

 Вони бувають металічними (покриття цинком, оловом, свинцем, нікелем, хромом та іншими металами) і неметалічними (покриття лаком, фарбою, емаллю та іншими речовинами). Ці покриття ізолюють метал від зовнішнього середовища. Так, покрівельне залізо покривають цинком; з оцинкованого заліза виготовляють численні вироби побутового та промислового призначення. Шар цинку запобігає корозії заліза, бо цинк, хоча й більш активний метал, ніж залізо (див. ряд стандартних електродних потенціалів металів, вкритий оксидною плівкою. В разі пошкодження захисного шару (подряпини, пробої дахів тощо) за наявності вологи виникає гальванічна пара Zn | Fе. Катодом (позитивним полюсом) є залізо, анодом (негативним полюсом) цинк (рис. 2). Електрони переходять від цинку до заліза, де зв'язуються молекулами кисню (киснева деполяризація), цинк розчиняється, а залізо залишається захищеним доти, доки не зруйнується весь шар цинку, що потребує досить багато часу.

Рис. 2 Корозійне руйнування цинку в загальному парі Zn | Fe

 Покриття залізних виробів нікелем, хромом, крім захисту від корозії, надає їм красивого зовнішнього вигляду.

 Створення сплавів з антикорозійними властивостями.

Введенням до складу сталі близько 12 % хрому добувають нержавіючу сталь, стійку проти корозії. Добавки нікелю, кобальту і міді посилюють антикорозійні властивості сталі оскільки підвищується схильність сплавів до пасивації. Створення сплавів з антикорозійними властивостями - один з найважливіших напрямків боротьби проти корозійних втрат.

Для захисту металів від найбільш поширеного виду хімічної корозії – газової корозії використовують жаростійке легування, тобто введення склад сплаву компонентів, які підвищують жаростійкість. Потрібно звернути увагу на три найбільш обґрунтовані теорії жаростійкого легування в залежності від запропонованого механізму дії легуючої добавки:

  1.  іони легуючого компонента входять в решітку оксиду основного металу, змінюючи в ньому швидкість дифузії;
  2.  легуючий компонент утворює на поверхні сплаву свій захисний оксид, котрий перешкоджає окисленню основного металу;
  3.  легуючий компонент з основним металом утворює подвійні (змішані) оксиди типу шпінелей, які володіють підвищеними захисними властивостями;

Згідно першої теорії мала домішка легуючого елемента повинна окислюватись з утворенням іонів певної валентності та, розчиняючись в оксиді основного метала, та зменшувати в ньому число дефектів решітки.

Змінення числа дефектів в решітці оксидів може викликати тільки введення іонів іншої валентності.

Згідно третьої теорії легуючий компонент може утворювати з основним металом подвійні (змішані) оксиди типу шпінелей, наприклад FeCr2O4, FeAl2O4, які володіють підвищеними захисними властивостями в порівнянні з оксидами компонентів сплаву.

 Протекторний захист і електрозахист. Протекторний захист застосовують у тому разі, коли захищається конструкція (підземний трубопровід, корпус судна), яка перебуває в середовищі електроліту (морська вода, підземні ґрунтові води та ін.). Суть такого захисту полягає в тому, що конструкцію сполучають з протектором більш активним металом, ніж метал конструкції, яку захищають. Як протектор для захисту стальних виробів звичайно використовують магній, алюміній, цинк та їх сплави. У процесі корозії протектор є анодом і руйнується, запобігаючи тим самим руйнуванню конструкції (рис. 3). У міру руйнування протекторів їх замінюють новими.

Рис. 3 Схема протекторного захисту

підземного трубопроводу

На цьому принципі ґрунтується й електрозахист. Конструкцію, яка перебуває в середовищі електроліту, також сполучають з іншим металом (звичайно шматком заліза, рейкою тощо), але через зовнішнє джерело струму. При цьому конструкцію, яку захищають, під’єднують до катода, а метал— до анода джерела струму. Електрони відщеплюються від анода джерелом струму, анод (захисний метал) руйнується, а на катоді відбувається відновлення окисника.

Електрозахист має перевагу над протекторним захистом: радіус дії першого близько 2 000 м, другого близько 50 м.

Зміна складу середовища. Для уповільнення корозії металевих виробів до електроліту вводять речовини (найчастіше органічні), які називають уповільнювачами корозії, або інгібіторами, їх застосовують у тих випадках, коли метал необхідно захищати від роз'їдання кислотами. Вчені створили ряд інгібіторів (препарати марок 4M, ПБ та інші), які при доданні до кислоти в сотні разів сповільнюють розчинення (корозію) металів.

Останнім часом розроблено леткі (або атмосферні) інгібітори. Ними просочують папір, яким обгортають металеві вироби. Пара інгібіторів адсорбується на поверхні металу і утворює на ній захисну плівку.

Інгібітори широко застосовують при хімічному очищенні від накипу парових котлів, зніманні окалини з оброблених деталей, а також при зберіганні та перевезенні хлоридної кислоти у стальній тарі. До неорганічних інгібіторів належать нітрити, хромати, фосфати, силікати. Механізм дії інгібіторів є предметом дослідження багатьох хіміків.


Література:

1. А.Е. Лейкін, Б.І. Родін. Матеріалознавство, “Вища школа”. М., 1971.

2. Г.А. Глазов. Технологія металів та інших конструкційних матеріалів. “Машинобудування”, Л., 1972.

3. Соколовська Е.М., Вовченко Г.Д. Загальна хімія. „Видавництво московського університету” 1980.

4. О.К. Сучков. Технологія металів і конструкційні матеріали. “Металургія”, М., 1972.

5. В.М. Мартин, І.Й. Бочар. Основи матеріалознавства і технологія конструкційних матеріалів. Тернопіль, 2003.

6. Під редакцією Ю.П. Солнцева. Машинознавство і технологія металів. “Металургія”, М., 1988.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23666. Построение ЭС с использованием неупорядоченных фактов (шаблонов) и различных типов условных элементов в антецедентах правил 61.5 KB
  Пример: data 1 €œtwo€. Образец data YELLOW будет сопоставляться со всеми упорядоченными фактами содержащими в любом поле кроме первого символьное значение YELLOW. В частности он будет сопоставляться со следующими фактами: data YELLOW blue red green data YELLOW red data red YELLOW data YELLOW data YELLOW data YELLOW. Задано правило: defrule finddata data x y z = printout t x = x : y = y : z = z crlf и следующее множество фактов: data 1 blue data 1 blue red data 1 blue red 6.
23667. Изучение стратегий разрешения конфликтов в продукционных системах 43.5 KB
  При реализации прямого вывода в продукционных базах знаний машина логических выводов сопоставляет левые части антецеденты правил с базой данных и помещает правила антецеденты которых удовлетворяются в агенду конфликтное множество. Когда правило становится активным условия в его левой части удовлетворяются оно помещается в агенду в соответствии со следующими правилами: 1. Вновь активизируемые правила помещаются над всеми правилами с более низкой значимостью salience и ниже всех правил с более высокой значимостью. Если в результате...
23668. Реализация поиска в пространстве состояний 59 KB
  Каждое состояние в пространстве состояний определяется нахождением каждого персонажа объекта фермера farmer лисы fox козы goat и капусты cabbage на одном из двух берегов shore1 или shore2. Эти слоты могут принимать символьные значения shore1 и shore2. Таким образом для представления вершин ДП можно использовать неупорядоченный факт определяемый следующим шаблоном: deftemplate status slot farmerlocation type SYMBOL allowedsymbols shore1 shore2 slot foxlocation type SYMBOL allowedsymbols shore1...
23669. Задача о миссионерах и каннибалах 48.5 KB
  Каждое состояние в пространстве состояний данной задачи определяется числом миссионеров и каннибалов на каждом берегу shore1miss shore1cann shore2miss и shore2cann и местоположением лодки boatlocation на одном из берегов shore1 или shore2. Для представления вершин дерева поиска можно использовать неупорядоченный факт определяемый следующим шаблоном: deftemplate MAIN::status slot shore1miss type INTEGER range 0 VARIABLE slot shore1cann type INTEGER range 0 VARIABLE slot shore2miss type INTEGER...
23670. Поиск решения со сменой подцелей 33.5 KB
  В процессе работы необходимо реализовать в среде CLIPS программу решения задачи построения башни из блоков. Вводные замечания Задача построения башни из блоков кубиков заключается в последовательном выборе из неупорядоченной кучи блоков и постановки их друг на друга. Процесс решения задачи представляет собой чередование двух фаз: выбора блока из кучи и установки его в башню. При этом больший по размерам блок не может ставиться на меньший по размерам и следовательно на каждом шаге решения задачи необходимо выбирать из кучи самый большой...
23671. Системы искусственного интеллекта. Изучение базовых команд и конструкций CLIPS 91.5 KB
  Решение: defrule datainput initialfact = printout t crlf Vvedite chislo dnei do zacheta tseloe znachenie: bind days read assert days days printout t crlf Vvedite chislo nesdelannyh laboratornyh rabot v bind works read assert works works printout t crlf Vvedite temperaturu na ulitse: bind temper read assert temper temper printout t crlf Est\' li na ulitse osadki da 1 net 0: bind rain read assert rain rain printout t crlf Is there any white rabbit da 1 net...
23672. Разработка гибридных интеллектуальных систем в среде MatLab 174.5 KB
  Постановка задачи: С помощью адаптивной сети нечеткого вывода аппроксимировать функцию: y = 2x2 Ход работы: Исходные данные для обучения нейросети: Структура нейросети имеет вид: Процесс обучения нейронной сети: Результат обучения нейронной сети: Число эпох 40 Значение ошибки 11296 Просмотр поверхности соответствующей системы нечеткого вывода: Правила сгенерированной системы нечеткого вывода: Результаты аппроксимации с помощью сети: x y Y y y δy 04 032 0322 0002000 0006250 16 512 59 0780000 0152344 28 1568 152 0480000...
23673. Изучение основных возможностей и базовых команд среды CLIPS 61 KB
  Исполнение пакетного файла Вызов редактора Инициализация конструкций Запуск МЛВ Выполнение одного шага вывода Активизация окна списка фактов Активизация окна агенды Для сброса среды CLIPS в исходное состояние используется команда clear или соответствующий пункт меню Execution. Представление фактов и работа с ними. Факты являются одной из основных форм представления информации в CLIPSсистемах и используются правилами для вывода новых фактов из имеющихся. Все текущие факты в CLIPS помещаются в список фактов factlist.
23674. КОНТРОЛЬ НАД ТРУДОВЫМ ПРОЦЕССОМ: ДЕЙСТВИЯ УПРАВЛЯЮЩИХ 173 KB
  Социология труда в советский период претендовала на роль ведущей отрасли социологического знания. Более того проявилась тенденция выдвинуть €œтруд€ на роль центральной объясняющей категории и представить вообще всю социологию как социологию труда11. К его основным элементам мы относим следующие: постановка целей; распределение функций между работниками; регулирование ритма и интенсивности труда; оценка объема и качества выполненных работ; дисциплинарные санкции; системы вознаграждения за труд. Втретьих и для нас в данном случае...