70035

Софісти

Доклад

Логика и философия

Увагу софістів перенесено із Космосу природи на проблеми людини суспільства знання. Сократ як і дехто з софістів досліджував проблему людини розглядаючи її як істоту моральну. Сократ стверджував що природа вищий у порівнянні з людиною світ непізнанна а пізнати можна...

Украинкский

2014-10-14

39 KB

0 чел.

Софісти навчали красномовству і вмінню вести суперечки.Софісти якраз і навчали захищати будь-яку думку, не цікавлячись, у чому ж полягає істина. Тому слово софіст з самого початку набуло зневажливого, осудливого відтінку. Софісти вміли довести тезу, а потім не менш успішно - антитезу. Але саме це і відіграло важливу роль в остаточному зруйнуванні догматизму традицій у світогляді стародавніх греків. Догматизм тримався на авторитеті. Софісти ж вимагали доказів, що пробуджувало від догматичної дрімоти. Позитивна роль софістів у духовному розвитку Еллади полягає також у тому, що створено науку про слово і закладено основи логіки: порушуючи ще не сформульовані, не відкриті закони логічного мислення, софісти сприяли їх відкриттю.Увагу софістів перенесено із Космосу, природи на проблеми людини, суспільства, знання. У гносеології софісти свідомо ставили питання про те, як співвідносяться навколишній світ і думки про світ. Сократ (469-399 pp. до н. є.) Мислитель не прагнув активної суспільної діяльності, вів життя філософа, проводячи час у філософських бесідах і суперечках, навчаючи філософії (на відміну від софістів плату за навчання не брав), не дбаючи про матеріальний добробут свій і своєї родини (ім'я його дружини Ксантіппи стало найменуванням для сварливих жінок, вічно незадоволених чоловіком). Сократ ніколи не записував ні своїх думок, ні своїх діалогів, вважаючи, що писемність робить знання зовнішнім, заважає глибокому внутрішньому засвоєнню, в письменах думка помирає. Тому все, що знаємо про Сократа, відоме з чуток, від його учнів - історика Ксенофонта й філософа Платона.Сократ, як і дехто з софістів, досліджував проблему людини, розглядаючи її як істоту моральну. Саме тому філософія Сократа називається етичним антропологізмом. Суть Його мудрість - ніщо у порівнянні з мудрістю Бога - це девіз філософських пошуків Сократа.Сократ стверджував, що природа - вищий у порівнянні з людиною світ -непізнанна, а пізнати можна тільки душу людини і її справи. Душа - господиня й ґаздиня тіла, а також інстинктів, пов'язаних із тілом. Душа - це владарювання раціональності над чуттєвою тілесністю. Душа - це свобода.Значне місце в філософії античної класики належить філософу Платону (427-347 pp. до и. є.) - славетному мислителю, основоположнику об'єктивно-ідеалістичної філософії. Основне досягнення філософії Платона - відкриття та обґрунтування надчуттєвого, надфізичного світу ідеальних суттєвостей.Брав активну участь у сицилійському експерименті втілення ідеалу правителя-філософа в період правління Діонісія в Сіракузах. Той вплив, який справив Сократ своїм вченням, способом життя, привів до того, що не політика, а філософія стала справою життя Платона, а улюбленим заняттям - перша в світі Академія. Сократ бачив у дійсності прекрасні речі, справедливі вчинки, але й бачив у світі речей безпосередні зразки прекрасного. Платон постулював існування таких зразків у вигляді самостійного первісного царства деяких ідеальних сутностей, передбачав, що за невидимими межами чуттєвого світу, в «розумному місці» («topos noetos») є особливий клас предметів, ідей, своєрідна проекція яких і є загальні поняття. Ідеї об'єктивні, не залежать від часу і простору, вічні, недоступні чуттєвому сприйняттю і осягаються лише розумом. Ідеї є суттю речей, тобто те, що кожну з них робить тим, чим є.Платона, і є істинне, абсолютне буття. Будь-які речі фізичного світу мають свої вищі й останні причини в чуттєво несприйманому, невидимому світі ідей , або форм, і тільки через причетність до цих ідей існуютьЗа допомогою діалектичної тріади «Єдність - Розум - Світова душа» Платон формулює концепцію, що дозволяє утримати у взаємозв'язку множинний світ ідей, об'єднати і структурувати їх навколо основних іпостасей буття. Основа всякого буття і всієї дійсності --єдине, що тісно зв'язане, переплітається, зливається з Благом.Арістотель із Стагіра (384-322 pp. до н. є.) Філософи Арістотеля напевно найуніверсальніший філософ Стародавньої Греції, який синтезував досягнення попередників і залишив нащадкам численні праці із різноманітних галузей знань: логіки, фізики, психології, етики, політології, естетики, риторики, поетики й, звичайно, філософії. Авторитет і вплив Арістотеля величезні. Арістотель не тільки відкрив нові предметні галузі пізнання і розробив логічні засоби аргументації, обґрунтовані знання, але й ствердив логоцентристський тип західноєвропейського мислення.

.

В основному філософському трактаті «Метафізика » Арістотель не погоджується з платонівським припущенням про ідеї як самостійне буття, що не залежить від існування чуттєвих речей. Аргументує Арістотель тим. що ідеї Платона - прості копії, двійники чуттєвих речей і не відрізняються від них за змістом. Вводячи ідеї, Длатон тільки подвоює світ існуючих уже речей. У змісті ідей немає нічого такого, чим би відрізнялися від відповідних їм чуттєвих речей. Так, ідея людини нічим не відрізняється від сукупності загальних ознак, що належать окремій людині. По-друге, Платон настільки відокремив світ ідей від світу речей, що втрачаються підстави для будь-яких відносин між ними. По-третє, па думку Арістотеля, Платон впадає в суперечності, коли розглядає взаємовідносини між самимтТ ідеями подібно до загального та окремого, і водночас ідеї виступають як суть буття речей. Проте одна й та ж ідея не може бути водночас субстанцією і несуб-стаицією. Арістотель наводить так званий аргумент «третьої людини». Окрім чуттєвої людини і крім «ідеї» людини («другої людини»), необхідно припустити існування ще однієї (яка підноситься над нею) ідеї людини. Ця ідея охоплює спільне між першою «ідеєю» і чуттєвою людиною і є «третьою людиною». По-четверте, відокремивши ідею, віднісши її до світу вічних сут-ностей, що відрізняється від змінюваного світу речей, Платон позбавив себе, з погляду Арістотеля, можливості пояснити факти народження, загибелі й руху. Підсумовуючи, Арістотель робить висновок, що основна причина труднощів, у яких заплутався Платон із своєю теорією, полягає в абсолютному відокремленні загального і окремого та в протиставленні їх один одному.Науки Арістотель поділяє на три групи: перша - теоретичні науки, тобто ті, що ведуть пошук знання не заради нього самого, -метафізика, фізика, математика, психологія; друга - практичні науки, що добувають знання заради морального вдосконалення, - етика і політика; третя - науки продуктивні (творчі), мета яких - знання заради творчості, - риторика й поетика. Найбільш значущими й цінними є, за Арістотелем, науки теоретичні, серед яких чільне місце належить філософській метафізиці. Абсолютна цінність філософії полягає в тому, що не прагне досягнути практичної утилітарної мети, є самодостатнім знанням. Тут-то Арістотель залишається вірним платонівській традиції. Філософія Арістотеля завершує період розвитку, що іменують класичним.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

85359. Механізми формування системних відхилень в дизонтогенезі 37.35 KB
  Дуже часто поява вторинних або системних порушень розглядається як майже автоматичний процес Насправді вторинні відхилення чи не з’являються і не зникають самі по собі. Їх поява і формування пов’язане з роботою численних складних механізмів.
85360. Форми шкільної дезадаптації в молодшому шкільному і підлітковому віці (неврози, страхи, депресія, неврастенія) 47.92 KB
  Разом з тим коли підліток пригнічений сумує або плаче прояви депресії або сильні потягу прийняти алкоголь викурити сигарету здійснити певний вчинок і т. Криза має виключно важливе значення як орієнтир бо потенційно саме в момент його розвитку можна фіксувати патологію коли підліток відчуває що не в силах протистояти стражданню навіть за умови що його можна швидко усунути якщо під час лікування він може пройти через процес рефлексії і опрацювання своїх переживань. Перш за все підліток дійсно знаходиться в пригніченому стані...
85361. Загальна характеристика дітей із порушеннями рухового апарату 39.9 KB
  При всій різноманітності вроджених і рано набутих захворювань і пошкоджень опорнорухового апарату у більшості таких дітей спостерігаються подібні проблеми. Але всі діти з порушеннями опорнорухового апарату потребують особливих умов життя навчання і подальшої трудової діяльності. Більшу частину дітей з порушеннями опорнорухового апарату складають діти з церебральними паралічами.
85362. Причини шкільної дезадаптації (стрес, фрустрація, внутрішній конфлікт) 42.11 KB
  Фрустрація виникає у результаті конфліктів особистості з іншими особливо в колективі в якому людина не дістає підтримки співчутливого ставлення. ВНУТРІШНІЙ КОНФЛІКТ Внутрішньоособистісний конфлікт один із найскладніших конфліктів який відбувається безпосередньо у внутрішньому світі людини. Життя нормальної людини це внутрішній конфлікт від якого нікуди не дітися.
85363. Причини трансформації акцентуацій характеру 38.64 KB
  У розвитку акцентуацій характеру можна виділити дві групи динамічних змін: Перша група це минущі транзиторні зміни. 3 розвиток на тлі акцентуацій характеру різноманітних психогенних психічних розладів неврозів реактивних депресій і т. До другої групи динамічних змін при акцентуаціях характеру належать його відносно стійкі зміни.
85364. Поняття «адаптації» і «дезадаптації» в психології 35.73 KB
  Адаптація динамічний процес завдяки якому рухливі системи живих організмів незважаючи на мінливість умов підтримують стійкість необхідну для існування розвитку продовження роду. Процес адаптації відбувається тоді коли в системі організм середовище виникають значні зміни що забезпечують формування нового гомеостатичного стану який дає змогу досягати максимальної ефективності фізіологічних функцій і поведінкових реакцій. Як і процес адаптації [43]. Адаптаційний процес торкається усіх рівнів організму: від молекулярного до психічної...
85365. Психологічні травми, що викликають відхилення в розвитку особистості і поведінці підлітків 37.54 KB
  Типовий приклад стійкого недорозвитку олігофренія. Варіанти затриманого розвитку: конституційний соматогенний психогенний церебральний церебральноорганічний. В етіології пошкодженого розвитку спадкові захворювання внутрішньоутробні родові та післяпологові інфекції інтоксикації і травми центральної нервової системи але патологічний вплив на мозок йде на більш пізніх етапах онтогенезу після 23 років.
85366. Класифікація акцентуацій характеру 40.2 KB
  Леонгард виділив 12 типів акцентуацій характеру. Типи акцентуацій характеру поділяються К. Леонгард відносить демонстративний педантичний застряглий та збудливий типи. Демонстративний тип.
85367. Відхилення у розвитку. Класифікація відхилень у розвитку 39.98 KB
  Класифікація відхилень у розвитку. Лурія були виділені 5 основних умов нормального психічного розвитку: збереження структур функцій ЦНС; збереження аналізаторних систем; збереження мовних систем; фізичне здоровя і адекватне віком навчання і виховання. Різноманіття будьякого з наведених факторів здатне призводити до появи безлічі варіантів відхиляється розвитку .