70053

Рационализм и эмпиризм в философии Нового времени (Рене Декарт, Френсис Бэкон)

Доклад

Логика и философия

Философия Нового времени XVII-XVIII вв: время появления науки появляются ученые которые не имеют никакого отношения к философии центральная проблема проблема способа познания мира онтологические вопросы уходят на второй план Выработаны две стратегии познания однако для обоих единственным...

Русский

2014-10-14

33 KB

5 чел.

Вопрос№8

Рационализм и эмпиризм в философии Нового времени (Рене Декарт, Френсис Бэкон).

Философия Нового времени (XVII-XVIII вв):

- время появления науки (появляются ученые, которые не имеют никакого отношения к философии)

- центральная проблема – проблема способа познания мира

 - онтологические вопросы уходят на второй план

Выработаны две стратегии познания, однако для обоих единственным объектом знаний является природа:

Эмпиризм – философское направление, обосновывающее первичность (главенство) опыта в познании. (характерен для естествознания)

Рационализм - философское направление, обосновывающее первичность (главенство) разума в познании. (характерен для математических наук, тенденция обоснования процесса математизации наук)

Рене Декарт (1596 – 1650).

Французский математик, философ, физик и физиолог, создатель аналитической геометрии и современной алгебраической символики.

Начальное образование получил в иезуитском коллеже.

Основатель Рационализма.

Главный метод – метод дедукции: от общего к частному.

Картезианство — направление в истории философии, идеи которого восходят к Декарту.

«Мыслю, следовательно, существую» (лат. Cogito, ergo sum)

Сомнение – отец познания.

Мыслить значит сомневаться. Можно сомневаться во всем, кроме существования мышления.

"Рассуждение о методе":

  1.  Никогда не принимать за истину то, что не дано уму ясно и отчетливо.
  2.  Разделять каждую поставленную задачу на такое количество частей, которое может быть решено с достоверностью.
  3.  В своих рассуждениях мы не должны пропустить ничего, последовательно переходя от одного суждения к другому.
  4.  Делать перечни максимально полными и всеохватывающими.

Фрэнсис Бэкон (1561 – 1626).

Английский философ, историк, политический деятель, лорд-хранитель печати, затем — лорд-канцлер.

Образование получил в Кембридже.

Основоположник эмпиризма

«Новый Органон» — основное сочинение Ф.Бэкона, в котором излагаются основы выдвинутой им опытной (индуктивной) методологии. Был предназначен для замены методов, которые были предложены в сочинении «Органон» Аристотеля почти 2 тысячелетия назад.

Задача ученого – истолкование природы. Главное - чувственное познание.

Тезисы: 1) сама природа объективно существует

2) у нас есть достаточные и необходимые способы, чтобы воспринимать и познавать природу

Признает основной индуктивную логику – рассуждения от частного к общему.

Разделил источники человеческих ошибок, стоящих на пути познания, на четыре группы:

  1.  «Призраки рода» проистекают из самой человеческой природы (= наше восприятие ограничено).
  2.  «Призраки пещеры» — это индивидуальные ошибки восприятия, как врожденные, так и приобретённые. («Ведь у каждого помимо ошибок, свойственных роду человеческому, есть своя особая пещера, которая ослабляет и искажает свет природы»)
  3.  «Призраки рынка» — следствие общения и использования в общении языка. («Люди объединяются речью. Слова же устанавливаются сообразно разумению толпы. Поэтому плохое и нелепое установление слов удивительным образом осаждает разум»)
  4.  «Призраки театра» (САМЫЙ ОПАСНЫЙ!) — это усваиваемые человеком от других людей ложные представления об устройстве действительности (= вера в авторитет)

Три образа ученого:

  1.  Ученые-муравьи  – трудяги, но они тащат в муравейник науки все, что ни попадется, без всякой цели и разбору.
  2.  Ученые-пауки – сидят в сетях, ткань которых «извлекают из самих себя».
  3.  Ученые-пчелы – тщательно собирают нектар, чтобы затем сделать из него мед знаний.

Путь познания пчелы – правильный.

«Новая Атлантида» - Утопия Бэкона.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68978. Вказівники. Функції динамічного розподілу пам’яті 37 KB
  Кожна змінна в програмі - це об’єкт, який має ім’я і значення. За ім’ям можна звернутися до змінної і отримати (а потім, наприклад, надрукувати) її значення. Щоб отримати адресу в явному вигляді, в мові Сі застосовують унарну операцію. Вираз Е дозволяє отримати адресу ділянки пам’яті, виділеної на машинному рівні для змінної Е.
68979. Функції, їх параметри. Рекурсія. Прототипи функцій 35.5 KB
  Визначення функції Опис функції та її тип Рекурсивні функції Визначення функції. Синонімами цього іншого поняття в інших мовах програмування є процедури підпрограми підпрограми-функції процедури-функції. Всі функції в мові Сі мають рекомендуємий стандартами мови єдиний формат...
68980. Структури, об’єднання 36.5 KB
  Структура - це з’єднане в єдине ціле безліч поіменованих елементів (компонентів) даних. На відміну від масиву, який завжди складається з однотипних елементів, компоненти структури можуть бути різних типів і всі повинні мати різні імена.
68981. Рекурсивні функції і процедури, параметри-процедури 30 KB
  Тобто це є визначенням функції через цю саму функцію, У мові Паскаль рекурсивний опис функції полягає в тому, що в тілі такої функції міститься звертання до цієї ж функції. Наведемо рекурсивний опис функції п...
68982. Файли, робота з файлами 41 KB
  План заняття: Організація файлів Робота з файлами Підготовчі та завершальні операції Операції уведеннявиведення Пересування по файлу Організація файлів Є багато задач коли кількість компонентів певного типу будьякого з відомих уже нам наперед визначити неможливо то її визначають у процесі виконання програми.
68983. Текстові файли 36.5 KB
  В кінці кожного рядка є символ кінець рядка внутрішнє відображення якого залежить від реалізації. Звичайно кінець рядка це комбінація коду переведення каретки символ 13 за яким може бути код переведення рядка символ 10. Для програмування переважно немає потреби знати коди символів...
68984. Модулі. Модуль і його структура 49.5 KB
  Модуль - це сукупність сталих, типів даних, змінних, процедур і функцій, які можна використати у програмі або в іншому модулі. Сам модуль не є виконуваною програмою. Модульний підхід до проектування дає змогу розділити програму на частини, які компілюють окремо.
68985. Вказівники. Вказівний тип 35.5 KB
  У мові Паскаль для роботи з динамічними об’єктами передбачено спеціальний тип значень – вказівний. Це такий же простий тип, якими є цілий, дійсний, логічний. Однак для нього в мові не зарезервовано жодного стандартного ідентифікатора. Загальний вигляд опису вказівного типу такий...
68986. Операції над змінними вказівного типу 52 KB
  Оператор присвоєння записують так само як і для інших типів: S:=r; де 5 змінна вказівного типу r може бути змінною цього ж вказівного типу функцією тобто значенням якої є вказівник цього ж вказівного типу або порожній вказівник nil. Для введених нами раніше змінних вказівного типу...