70131

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ВИШИВКА У СУЧАСНОМУ МОДЕЛЮВАННІ, ТВОРЧА РОЗРОБКА І ЗАМАЛЮВАННЯ ОРНАМЕНТІВ ДЛЯ ТЕХНІК ГЛАДІ ТА ХРЕСТИКА

Лабораторная работа

Педагогика и дидактика

Слово орнамент в перекладі з латині означає прикраса Люди завжди намагалися прикрасити свій побут зробити його святковим нарядним радісним тому речі які їх оточували вони здавна покривали різними орнаментами. Вся різноманітність орнаментальних форм підпорядковується математичним законам...

Украинкский

2014-10-16

304 KB

8 чел.

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ В.Г.КОРОЛЕНКА

ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра теорії та методики технологічної освіти

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

З КУРСУ „НАРОДНІ ПРОМИСЛИ”

УКРАЇНСЬКА НАРОДНА ВИШИВКА У СУЧАСНОМУ МОДЕЛЮВАННІ, ТВОРЧА РОЗРОБКА І ЗАМАЛЮВАННЯ ОРНАМЕНТІВ ДЛЯ

ТЕХНІК ГЛАДІ ТА ХРЕСТИКА

для студентів ІІ курсу по спеціальності

“Педагогічна освіта. Трудове навчання”

Розроблена: доц. Яценко Л.І.

Методична розробка до лабораторної

роботи затверджена на засіданні

кафедри теорії та методики

технологічної освіти

протокол №__від__________2010р.

Полтава 2010

Мета і завдання роботи: ознайомити студентів з українською народною вишивкою в сучасному моделюванні одягу, навчитись розробляти і змальовувати різні види орнаментів.

Матеріали, інструменти та пристрої: таблиці, малюнки, натуральні зразки вишитих виробів різних типологічних груп.

Завдання на самостійне опрацювання: студенти повинні вивчити теоретичний матеріал із підручника, конспекту лекцій, а також відповісти на поставлені запитання, які розміщені в кінці методичної розробки.

Теоретичні відомості

Українська вишивка сьогодні - складне, багатогранне явище, що розвивається в сфері традиційно-побутового, самодіяльного мистецтва та творчості художників-професіоналів. У відомих осередках вишивання -таких, як Косів, Клембіївка, Полтава, Решетилівка, Черкаси, Львів та інші, - створені підприємства художніх промислів, що відроджують і далі розвивають класичні надбання кожного регіону.

Вишивка - один з масових і найбільш улюблених видів народного мистецтва. Вона є складовою частиною народного костюму, активно використовується в сучасному одязі, надаючи йому своєрідності і неповторності. Вишиті вироби органічно увійшли до побуту людей, прикрасили сучасний інтер'єр.

Традиції української вишивки і подальший розвиток її локальних особливостей знаходимо на підприємствах художніх промислів, розташованих у визначних центрах народної творчості. Саме тут працюють народні майстри, художники, діяльність яких спрямована на дбайливе вивчення кращих зразків вишивки.

Для вишивок Київщини типовими є легкі ажурні композиції. Широко використовуються тут не тільки мережки, а й інші ажурні техніки. На Київщині здавна існує звичай прикрашати сорочки "занизуванням" червоного кольору. Цю традицію Київського Полісся продовжує в своїй творчості Любов Гордина. В її роботах червоний колір надзвичайно насичений, мажорний.

Художня вишивка Київщини зберігає яскраву самобутність різних районів, Серед плеяди майстрів художньої вишивки Київщини провідна роль належить Гликерії Цибульковій, творчість якої може служити прикладом глибокого знання традицій і їх плідного розвитку в сучасності.

Найкраща її учениця вже досвідчений нині майстер Зінаїда Сависько з Василинівки. Вона творчо розвиває узори рідного села, в якому працювала Ганна Собачко та сестра Дериболот.

На прикладі робіт майстрів народьої творчості України Олександри Великодної з Полтави та Олени Василенко з Решетилівки особливо чітко бачимо досягнення сучасного мистецтва вишивки. їх золоті руки і світлий розум створили близько 500 унікальних, неповторної краси вишивок. Це жіночі блузи, чоловічі сорочки, скатертини, столові комплекти, сувенірні вироби.

Застосування таких прозорих тканин, як сліпучо-білого маркізету чи мармурово-блідого шовку, батисту, ниток муліне і шовку кардинально вплинуло на художньо-виразні засоби шитва, надало легкості, вишуканості, використанню ювелірних технік виконання. Для підсилення оптичних якостей білого кольору майстрині з Полтавщини вводять незначну кількість жовтуватих, сірих, голубих ниток, користуються протиставленням холодних і теплих тонів. Художники Григорій Гринь та Михайло Півторацький з Опішні - талановиті митці. Вони спеціалізуються на створенні ескізів для чоловічих сорочок. Для творів Гриня характерна напружена колірна гама, іноді побудована на контрастних поєднаннях, використання полотна сірого, зеленого, голубого, коричневого тонів.

Сучасна художня вишивка Черкаської області виявляє розмаїття локальних особливостей кожної місцевості. Так, на Лівобережжі широко розповсюджені вишивки жіночих блуз білим по білому е техніці „лиштва", „курячий брід", „солов'їні вічка". Цікавою особливістю цих вишивок є горизонтальне розміщення орнаменту по полю рукава у вигляді кількох звивистих гілок, в той час як у полтавських виробах більш поширене їх вертикальне розміщення.

Особливою славою користуються бездоганні за своєю технікою високохудожні витвори с. Клембіївка - здавна відомого центру художньої вишивки на Поділлі. В наш час славу йому принесли рукодільниці Параска Березовська, Марія Коржук, які першими, ще у 1936 р. здобули почесне звання майстра народної творчості України.

Гуцульщина здавна славиться своїми майстрами, цілими династіями різьбярів, ткаль, ліжникарок, вишивальниць, які з поколінні в покоління передавали свою майстерність. Вишивки Гуцульщини - це монументальний геометричний орнамент, контрастні зіставлення кольорів. Оперуючи простими геометричними елементами, с; різноманітним колірним заповненням, народні майстрині створюють неповторні, оригінальні вишивки. Рукави жіночих сорочок суцільно вкривають вишивкою або розміщують її у вигляді навскісних то широких густих, то вузеньких орнаментальних смуг.

У Косові все життя прожила Ганна Герасимович. Її вишивки - це сплав вікових традицій народної вишивки зі зібраними знахідками художниці.

Михайлина Сабадаш з Коломиї творчо інтерпретує традиції народної вишивки. Вона застосовує найпоширеніші техніки „хрестик", „стебнівку", гладь, але найулюбленішою залишається „низинка".

В орнаментації буковинських сорочок переважають рослинні мотиви, оздоблені бісером, які справляють надзвичайно святкове враження.

Розвиток мистецтва вишивки в останнє десятиріччя характерний якісними зрушеннями в процесі осмислення його спадщини . Іде активний процес розширення потенціалу народних майстрів, поглиблення їхніх індивідуальних пошуків, розширення діапазону застосування творів у громадському інтер'єрі, у сучасному одязі. Творчість таких художників, як Марія Федорчак-Ткачова і Стефанія Кульчицька зі Львова, спрямована на переосмислення, наповнення новим змістом давніх традицій, на створення одягу, який відповідає вимогам сьогодення і зберігає стиль кожного, регіону.

Глибоке вивчення специфіки українського костюму, принципів побудови традиційного орнаменту надихнуло художницю М.Федорчак-Ткачову на створення оригінальних фасонів одягу - це комплекти весільного одягу, створені на основі весільного народного вбрання окремих областей України.

До традицій народного костюма звертається у своїй роботі Стефанія Кульчицька. Кожен її твір свідчить про те, які великі можливості містить у собі вивчення народних строїв. Художниця використовує і розвиває традиції класичної спадщини народного одягу, його різноманітне декоративне оформлення вишивкою, аплікацією, шнуруванням, металевими прикрасами. Вишивка перебуває в нерозривному зв'язку з кроєм виробу, підкреслюючи і виявляючи його конструкцію.

Творчість сучасних майстрів виявляє їх глибокий зв'язок з традиціями української народної вишивки, збереження і подальший розвиток її художньо-образної структури. Головне те, що сучасна вишивка зберігає свій духовний світ, поглиблює образну змістовність і доводить, що народне мистецтво - це велике надбання нашої культури.

ОРНАМЕНТ І ЙОГО ПОБУДОВА НА ОСНОВІ ЗАКОНІВ

СИМЕТРІЇ

Слово „орнамент" в перекладі з латині означає прикраса, Люди завжди намагалися прикрасити свій побут, зробити його святковим, нарядним, радісним, тому речі, які їх оточували, вони здавна покривали різними орнаментами. Спочатку орнамент у багатьох народів ніс не тільки декоративне навантаження, але і служив символом. Наприклад, на одязі вишивалися магічні знаки, які, по повір’ях, повинні були зберігати її господаря від лиха. Певні орнаменти вишивалися на обрядовому одязі -весільному, похоронному. Але поступово значення, яке надавалося тому чи іншому орнаменту, забувалося, і тепер в багатьох випадках його майже неможливо відновити.

Зараз орнамент виконує тільки декоративну функцію, він задовольняє естетичні потреби людей і підвищує художню цілісність предметів ужитку.

Орнамент це узор, елементи якого підкорені окремому назначеному ритму. Та частина орнаменту, яка через певну відстань повністю повторюється, називається рапортом (мал.1). В основі орнаменту лежать ті мотиви, які підлягають стилізації, а також образи рослинного і тваринного світу, зображення атрибутів якого-небудь роду діяльності, геометричних фігур. В орнаменті в яскравій формі розкривається багатство і національність, своєрідність народного мистецтва, які засновані на почутті ритму, розумінні кольору і форми.

Мал.1

Вся різноманітність орнаментальних форм підпорядковується математичним законам симетрії і може бути зведена до трьох основних категорій: розети, бордюру, сітці.

Найпростішим видом симетрії являється відображення в дзеркалі якої-небудь фігури. Тому говорять, що фігура володіє дзеркальною симетрією, якщо вона може бути розділена прямою лінією на дві різних однакових частини. Симетричним називають такий предмет, який складається із геометричних і фізичних рівних частин, розміщених відносно один одного певним чином.

Мал.2       Мал.3

На мал. 2 листок дерева розділений площиною симетрії М на дві рівних частини, симетричні один одному. Можна уявити, що площина симетрії М - це дзеркало, відображуючи в якому, права або ліва частина розділеною ним фігури дає відображення всієї фігури. Дзеркально симетрична фігура людини, тварин, листків дерев, багатьох квітів, риб, птахів.

Але є фігури, у яких немає площин симетрії (мал. 3). Права або ліва частина таких фігур, відтворивши в дзеркалі (площини симетрії), не дає відображення всієї фігури. У таких фігур є вісь симетрії, тобто відображувана лінія, яка проходить через центр перпендикулярно до неї, при повному оберті навкруги якої фігура декілька раз приходить в суміщення сама з собою. А тепер розглянемо основні види орнаменту.

Мал. 4

Розети - це орнаменти, вписані в круг і побудовані шляхом ділення круга його діаметром на рівні частини. В основі побудови розети лежить один із видів симетрії. Розета, побудована на основі дзеркальної симетрії, викликає у глядача відчуття нерухомості (мал. 4,5,6). Дві розети, у яких відсутні площини симетрії, але кожна із них мас вісь симетрії викликають у глядача враження руху - однієї вліво, другої вправо (мал. 7). Ділення кола на рівні частини служить основою для створення нескінченного ряду варіантів розет. Але всі варіанти розет по композиції можна віднести до одного із наступних чотирьох видів. До першого відносять розети, які мають тільки вісь симетрії (мал. 4); до другого виду - розети, які мають тільки вісь симетрії Н (мал. 3,7); до третього виду - розети, в яких одна вісь симетрії найпростішим чином сполучена з кількома площинами симетрії (мал. 5,6); до четвертого відносяться всі складні розети, в композиції яких вісь і площини симетрії складаються так, щоб по мірі видалення від центру розети з являються нові площини і осі симетрії (мал.8).

Ґрунтуючись на представлених тут схемах побудови розет, можна створии композиції, в яких розети можуть бути як самостійним елементом композиції вишитого виробу - у вишивці кутків хусточки, скатертинки чи серветки, так і являють собою частину орнаментальної композиції - на скатертинах, подушках (мал. 9,10).

Мал.10     Мал.11

Орнаментальні бордюри, стрічки, фрізи, кайми, обрамлення – це фігури витягнуті по довжині однієї прямої - осі бордюру, стрічки і т д., які ґрунтуються на так званій стрічковій симетрії. Існує сім видів стрічкової симетрії (мал. 11), схеми побудови яких на основі рапорту (мал. 12) відображаючого стилізований лист, проводиться на малюнку 13-18.

Мал.12 Мал.13

Перший вид симетрії орнаментів цього типу будується з допомогою повторення вздовж осі переносів (тобто прямої або кривої лінії, в даному випадку АБ, вздовж якої можна повторювати елементарну фігуру орнаменту нескінченна кількість разів несиметричної фігури. Фігура рухається рівномірно, тобто відстань між двома стежками її відображеннями залишається незмінним. Рух фігури направлено в одну сторону: вправо або вліво, вверх або вниз (мал.13). Цей вид симетрії присутній в орнаментах на інших малюнках. Відстань між двома суміжними положеннями фігури, називається елементарним переносом і буває нескінченно малих розмірів. В таких випадках одна складова частина фігури поступово переходить в другу. Другий вид стрічкової симетрії створюється фігурою, яка переміщуючись вздовж осі переносів, займає положення, то по одну, то по другу сторони осі, якби відображуючи в дзеркальній площині, перпендикулярній до площини малюнка (мал. 14). Мотив асиметричний.

Третій вид симетрії - вісь переносів паралельна площині симетрії (мал. 15). Мотив симетричний.

Четвертий вид симетрії утворюється фігурою, якби відображеною в дзеркалі, перпендикулярним осі переносів і переміщуються вздовж цієї осі (мал. 16). Мотив симетричний.

П'ятий вид симетрії утворюється фігурою, яка, рухаючись вздовж осі переносів і почергово займаючи положення то по одну, то по другу сторону осі, змінює направлення руху по кожному елементарному переносі; а по другу - вправо. Мотив асиметричний.

Шостий вид симетрії отримується при сполученні двох основних фігур. Одна з них знаходиться по одну сторону осі переносів і направлена вліво, а друга - по другу сторону і направлена вправо. Таку подвійну фігуру при рухові осі переносів треба розташовувати на основі дзеркальної симетрії (мал. 18).


Сьомий вид симетрії отримують при комбінуванні осі переносів з площинами симетрії. Фігури відображають в дзеркалах вони розташовані паралельно і перпендикулярно осі переносів (мал.19).

Різноманітні кольорові комбінації утворюють багато варіантів в любому із видів стрічкової симетрії.

Третя категорія орнаментальних форм - сітка. В ручній вишивці майже не зустрічається. Частіше всього сітка використовується в орнаментації тканин і ковдр.

Хід роботи

  1.  Ознайомитись із зразками вишитих виробів різних типологічних груп.
  2.  Скласти таблицю технології вишитих виробів.
  3.  Розробити і замалювати орнамент технікою "художня гладь".
  4.  Розробити і замалювати орнамент технікою "хрестик".

Порядок оформлення звіту

  1.  Законспектувати теоретичні відомості у робочий зошит.
  2.  Оформити таблицю типології вишитих виробів.
  3.  Законспектувати хід лабораторної роботи.
  4.  Замалювати у робочий зошит рослинний орнамент.
  5.  Замалювати у робочий зошит тваринний орнамент.
  6.  Дати відповіді на контрольні питання.

Контрольні питання

  1.  Дати характеристику творчості сучасних майстрів з вишивки.
  2.  Характерні особливості сучасної вишивки Полтавщини.
  3.  Сучасні народні майстри по вишивці з Полтавщини та Решетилівки.
  4.  Орнамент, його побудова.
  5.  Розета, її характеристика.
  6.  Бордюр, його характеристика.
  7.  Сітка, його характеристика.
  8.  Види декоративних швів.
  9.  Основні види рахункових швів.
  10.  .Дати характеристику додатковим швам.

Література

  1.  Антонович Є.А., Захарчук-Чугай Р.В., Станкевич М.Є. Декоративно-прикладне мистецтво. – Львів, 1992.
  2.  Білецька В.Ю. Вишиті кожухи в Богодухівській окрузі на Харківщині // Наук. зб. Н.-д. каф. історії укр. культури. - 1927. - Ч.7. - Вип. І.
  3.  Білецька В.Ю. Українські сорочки, їх типи, еволюція й орнаментація // Матеріали до етнології і антропології. - 1929.
  4.  Білозарова Л.О. Вишивальниці з Клембіївки.
  5.  Бойко А.М., Титаренко В.П. Український рушник: засіб національного виховання і витвір народного декоративно-ужиткового мистецтва на прикладі полтавського вишиваного рушника (Навчально-методичний посібник) – Полтава, 1998.
  6.  Вербицький Л. Узори промислу домашнього: Вишивка селян на Русі. Львів, 1887.
  7.  Гасюк О.О., Степан М.Г. Художнє вишивання. - К., 1981.
  8.  Захарчук-Чугай Р.В. Українська народна вишивка. – К., 1988.
  9.  Кара-Васильєва Т.В. Вишивка // Художні промисли України. - К., 1979.
  10.  Кара-Васильєва Т.В. Полтавська народна вишивка. - К., 1983.
  11.  Колотило Ксенія: Альбом. – К., 1992.
  12.  Косачева О. Український народний орнамент. - К., 1976.
  13.  Радкевич В.О., Пащенко Г.М. Технологія вишивки: Підручник за ред. Н.Г. Никало. – К., 1997.
  14.  Титаренко В.П. Полтавська традиційна вишивка: минуле і сучасне (виховний аспект) – Навчально-методичний посібник. – Полтава, 2000.
  15.  Українське народне вбрання: Альбом. -К., 1961.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

11905. ИЗМЕРЕНИЕ УСКОРЕНИЯ СВОБОДНОГО ПАДЕНИЯ С ПОМОЩЬЮ МАШИНЫ АТВУДА 159.5 KB
  Лабораторная работа № 3 ИЗМЕРЕНИЕ УСКОРЕНИЯ СВОБОДНОГО ПАДЕНИЯ С ПОМОЩЬЮ МАШИНЫ АТВУДА Цель работы: Изучение динамики поступательного движения связанной системы тел с учетом сил трения. Приборы и принадлежности: машина Атвуда смонтированная на лабораторном мод...
11906. МАЯТНИК ОБЕРБЕКА 99 KB
  Лабораторная работа №4 МАЯТНИК ОБЕРБЕКА Цель работы: изучение основного закона динамики вращательного движения определение момента инерции системы грузов. Приборы и принадлежности: лабораторный модуль ЛКМ3 со стойкой и блоком стержень с отверстиями два круглых
11907. Определение плотности твердого тела на примере цилиндра 85.5 KB
  Определение плотности твердого тела. Цель работы: познакомиться с методом обработки результатов измерений научиться пользоваться штангенциркулем и микрометром. Оборудование: цилиндр штангенциркуль микрометр...
11908. Основные правила работы в лабораториях кафедры прикладной физики 48 KB
  Основные правила работы в лабораториях кафедры прикладной физики I.На каждое лабораторное занятие студенты должны приносить ссобой: а лабораторный журнал тетрадь в клетку не менее 48 листов. бнесколько листов миллиметровой бумаги формата А4 А5. вклей для бума
11909. СТАТИСТИКА ВРЕМЕНИ РЕАКЦИИ ЧЕЛОВЕКА (Статистическая обработка результатов измерений) 80.5 KB
  Лабораторная работа № 1 СТАТИСТИКА ВРЕМЕНИ РЕАКЦИИ ЧЕЛОВЕКА Статистическая обработка результатов измерений Цель работы: определение времени реакции человека. Ознакомление со статистической обработкой результатов измерений. Приборы и принадлежности: измерител...
11910. ФИЗИЧЕСКИЙ МАЯТНИК Введение Описание установки 38.39 KB
  Лабораторная работа № 5 ФИЗИЧЕСКИЙ МАЯТНИК Введение Описание установки Рис. 1 Физический маятник представляет собой твердое тело в нашем случае стержень 12 с отверстиями который монтируется на блоке 11 закрепленном на стойке 10 модуля ЛКМ3 так чтобы ось блока не пр...
11911. Алгоритмы речевого кодирования в стандарте GSM 544.5 KB
  Лабораторная работа по курсу Информационные технологии в телекоммуникационных системых Алгоритмы речевого кодирования в стандарте GSM Содержание [0.0.1] Лабораторная работа [0.0.1.1] Алгоритмы речевого кодирования [0.1] В...
11912. Оценка качества речи, передаваемой по каналу GSM 704 KB
  Лабораторная работа по курсу Проектирование информационных и телекоммуникационных систем Оценка качества речи передаваемой по каналу GSM Содержание Лабораторная работа Содержание Задание Теорети...
11913. Изучение электронного осциллографа 717.55 KB
  Отчёт по лабораторной работе № 1 Изучение электронного осциллографа Цель работы. Ознакомление с устройством электронного осциллографа; изучение с помощью этого прибора процессов в простых электрических цепях. Приборы и оборудование. 1. Электронный о