70234

Розвиток і особливості політичної думки в Росії

Лекция

История и СИД

Слов’янофільство - вияв приязні, симпатії до слов’янства, зацікавлення ним з боку різних громадсько-політичних та культурних діячів, які, виходячи з етнічної та мовної спорідненості слов’ян, підтримували ідею їхнього тісного єднання. Форми вияву слов’янофільства були найрізноманітнішими...

Украинкский

2014-10-17

51 KB

0 чел.

                                        ТЕМА №7

Розвиток і особливості політичної думки в Росії.

План:

1. Політичні ідеї "слов'янофілів і "західників".

2.Демократизм Чернишевського та Герцена.

3.Народництво.

4. Масонство у Росії.

    1. Політичні ідеї "слов'янофілів і "західників".

Слов'янофільство - 1) вияв приязні, симпатії до слов'янства, зацікавлення ним з боку різних громадсько-політичних та культурних діячів, які, виходячи з етнічної та мовної спорідненості слов'ян, підтримували ідею їхнього тісного єднання. Форми вияву слов'янофільства були найрізноманітнішими: проповідь культурної спільності визвольним рухом слов'янських народів тощо. Ідеї слов'янофільства знайшли відображення у науковій діяльності багатьох слов'янських "будителів" - Й. Добровського, П. Шафарика, Я. Коллара, В. Ґанки, Е. Копітара, Л. Гая, Л. Штура, які, працюючи для свого народу, спричинилися до національного пробудження інших слов'янських народів. Слов'янофільство відіграло помітну роль і в національному самоусвідомленні українців. Намагання використати ідею слав'енської єдності для політичного об'єднання всіх слов'ян в єдину державу привело до переростання слов'янофільства на панславізм, який у середині 19 ст. Приходить на зміну романтичному слов'янофільству у деяких слов'янських країнах, насамперед у Росії і Чехії.

2) Течія суспільно-політичної та філософської думки 1840-50 рр. у Росії виникла на ґрунті ідейних суперечок навколо двох проблем-щодо способів ліквідації кріпацтва та вибору шляху подальшого розвитку держави. Провідні представники С. Ком'яков, К. Аксаков, брати І. Та П. Криєвські, Ю. Самарік та ін., на противагу західникам, які доводили необхідність і неминучість для Росії запозичення західноєвропейського досвіду, відстоювали ідею самобутності історичного розвитку. Вони були переконані, що російське суспільство необхідно вберегти від "згубного" впливу "безбожного" Заходу. Слав'янофільство возвеличували все російське, ідеалізували минувшину, особливо допетровську добу, яка уявлялася їм як втілення гармонії у відносинах між державою і суспільством. Звинувачувати Петра І у тому, що він, протиставивши царську владу "земщині", спричинився до відриву дворянства та інтелігенції від народу, а це привело до зневаги рідної мови і традиційного способу життя. Самобутність Росії прихильники слов'янофільства вбачали у відсутності полярної соц.деференціації; у всеохопному впливі православ'я, яке вони вважали єдиним справжнім християнством; в наявності общинного селянського землеволодіння та артільної форми організації праці. Подібні риси суспільного розвитку вони знаходили і в інших слов'янських народів, передусім південних (православних), до яких виявляли особливі симпатії, цікавились їхнім історичним минулим та сучасним становищем, підтримували жваві контакти з багатьма слов'янськими культурами і громадсько-політичними діячами, надавали їм матеріальну допомогу, сприяли розвиткові слов'янознавства в Росії. Слов'янофіли стояли на позиціях поміркованого лібералізму. Вони виступали за ліквідацію кріпацтва, вважали за потрібне запровадити ряд демократичних свобод, скасувати тілесні покарання і смертну кару За політичними поглядами слов'янофіли були прихильниками абсолютної монархії і жорсткого централізму.

   2.Демократизм Чернишевського та Герцена.

    Яскравим представником демократизму у Росії були О.І. Герцен та М.Г. Чернишевський.

Олександр Іванович Герцен - російський революційний діяч, філософ, письменник, публіцист. Він признавав первинність матерії, пізнання світу та матеріалістично трактував принципи буття та мислення.

    Герцен створив теорію російського соціалізму, в основу якої полягли ідеї соц. переустрою суспільства на основі християнських общин. Він вважав, що головною рухомою силою історії є не держава, а народ.

    Герцен був першим істориком руху декабристів. Основним положенням його концепції по національному питанню було признання за кожним народом права на незалежність та особисту державність.

    Пропонував ідею слов'янської федерації, початок якої повинен був бути покладений спільною боротьбою всіх слов'ян проти соціального і національного гніту у російській і австрійській імперіях.

    Микола Гаврилович Чернишевський російський революціонер публіцист, матеріаліст і соціаліст-утопіст, літературний критик і письменник, вождь революційно-демократичного руху в Росії 1860-70-х роках.

    Направленість і характер теоретичних пошуків Чернишевського багато в чому визначили європейські революції у 19 ст., що привели до краху буржуазного радикалізму і "надкласового" соціалізму, а також реформи 1861 р., яка дозволила ще раз, на російському матеріалі, поставити проблему "реформа зверху" або "революція знизу". Ці події всесвітньо історичного значення наклали на світогляд Чернишевського печатку песимізму і скептицизму, який, як і скептицизм Герцена, був формою переходу до створення наукової теорії революційної боротьби. Пояснення теорії з позиції революційного демократизму було у Чернишевського засобом обґрунтування необхідності народної революції і Росії, та вираження його соціальних переконань. Історична концепція Чернишевського була продовженням і розвитком традицій революційно-історичної думки в Росії. Чернишевський признав об'єктивний характер закономірності історичного процесу, його прогресивно -поступового розвитку у результаті боротьби нового та старого, прогресу та реакції. Застосовуючи діалектичну мету до аналізу історичних явищ Чернишевський освітив широке коло проблем світової і вітчизняної історії. Він прагнув показати провідну роль народних мас, підкреслити значення найбільш радикальних течій і партій, викривати оману інтересів трудящих з боку лібералів. Він високо цінував самовіддану боротьбу російського народу проти монголо-татарських, польсько-шведських та французьких загарбників; широко освітив у своїх роботах вітчизняну історію. Він був добре знайомий з російською історіографією. Але, послідовний демократизм і революційна ціленаправленість у вивченні історії впритул приблизили Чернишевського до наукового, матеріального порозумінню історії.

    3.Народництво.

    Народництво - ідеологія і громадсько-політичний рух, що охопив вихідців із дворянства та різночинної інтелігенції Російської імперії у 1860-80-х. Представники цього напрямку інтереси селянської демократії, поєднуючи радикальну буржуазно-демократичну і антифеодальну програму з ідеалами утопічного соціалізму. В основі ідеології народництва - містична віра в російське селянство як носія "вищої життєвої мудрості".

    У 1860 р. Ідеї "селянського соціалізму" активно пропагував М. Огарьов. Наприкінці 60-х років - на початку 70-х теоретичним обґрунтуванням ідеї некапіталістичного шляху розвитку стає суб'єктивна соціологія, яка рушійною силою суспільного прогресу вважала "критично мислячі особистості", тобто інтелігенцію. У 1880 -х в народництві отримав розвиток "економічний Романтизм", представники якого виходили із протиставлення типів економічної еволюції Західної Європи і Росії. Народники-економісти намагалися довести безперспективність капіталістичного розвитку Росії й необхідність переходу до "народного виробництва" - некапіталістичної індустріалізації, артільно-общинного методу організації господарства. Найвідомішими ідеологами народництва у 1870-ті були М. Бакунін, П. Лавров і П. Ткачов. Вони розглядали особу російського селянина як зберігача давніх засад общинної власності і саме в цьому вбачали можливість переходу Росії до соціалістичних відносин, обминаючи етап капіталістичного розвитку . Вважаючи російського селянина "природженим" соціалістом, М. Бакунін закликав молодь готувати народне повстання проти трьох головних ворогів: приватної власності, держави, церкви. На думку окремих дослідників, народництво було просякнуте месіанською свідомістю, успадкованою частково від слов'янофілів, котрі твердили про почуття вини дворянина перед селянином за гріхи предків-кріпосників. Народництво об'єднувало людей, що належали до різних політичних напрямків, часто дуже різних. Так одні підтримували теорію непротивлення злу насильством, інші закликали до нової пугачовщини.

    У 1860-х народники виявляли себе спорадично. В обстановці піднесення демократичної інтелігенції у 70-х роках почали діяти численні народницькі гуртки. Відзначалися серед них "чайків ці", які існували у Петербурзі, Москві, Одесі, Києві. "Чайкові" перейшли від революційного просвітництва до підготовки "ходіння в народ", виношуючи плани селянської революції у Росії. Такої ж тактики дотримувалися учасники гуртка "лавристів" у Петербурзі, гуртка братів Жебуньових в Україні, членів "Київської комуни".

4. Масонство у Росії.

 Масонство - релігійно-моральний рух. Виник на початку 18 ст. В Англії, масонство

швидко розповсюдилось в Європі та Америці. Протиставляючи себе феодальній державності і офіційній церкві, прагнучи створити таємну всесвітню організацію з метою мирного об'єднання людства в релігійному братському союзі. Це складна багаторівнева структура ордену, ритуальна символіка яких була запозичена у середньовікових цехів каменщиків - будівельників. В 2-й половині 18 ст. У русі приймали участь багато просвітителів, однак в середині ордену все більш посилювалось тяготіння до містики, що змінило раціоналістичний дух раннього масонства. Росло захоплення ритуалістикою, прагнення пов'язати масонство з середньовіковим рицарським і містичним орденами. Виникає система "суворого нагляду" - спроба надати ордену характер бойової організації реакційного типу. Одночасно А. Вейсгаупт, створюючи у Баварії орден ілюмінатів, намагався перетворити масонство у таємну організацію просвітницького характеру. На початку 19 ст. Були спроби пристосувати масонство для потреб конспіративного революційного руху. Найбільш достовірні дані про перші ложі у Росії відносять на початок 1730 р. В перший період (1730-70р.) масонство виступало як одна з форм організації, яка не залежала від уряду опозиційно дворянської громади. Його основа деїзм негативне відношення до церковної обрядності, моралізму, проповіді, просвіти і гуманності; політичні симпатії прихиляються до конституціоналізму. Обрядність та питання ритуалу не захоплюють в цей період особистої уваги. Надзвичайна невизначеність масонських ідеалів дозволила руху розповсюджуватись у різних суспільних колах - від табору дворянської реакції до різночинної інтелігенції.

_________________________________________________________________________________________________________________________

Список використаної літератури:

1 .”Историческая знциклопедия” 4, 9, 15 тома, 1993 г.

2. «Довідник з історії України», Київ, 2001 р.,


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1307. Теория материаловедение 118 KB
  Основные группы радиоматериалов. Требования, которые должны удовлетворять радиоматериалы. Классификация диэлектрических материалов. Структура звена полимера (молекулярные, элементарные звенья). Агрегатные и фазовые состояния полимеров. Физические (релаксационные состояния полимеров).
1308. Основы психологии 121.5 KB
  Предмет, объект, этапы развития психологии. Просоциальное и асоциальное поведения. Механизмы неправильного воспитания детей в семье. Психика, сознание и деятельность, их структура и функции. Основные теоретические подходы к воспитанию.
1309. Создание и использование макросов 48.5 KB
  Макрос (макрокоманда) представляет собой процедуру на языку VBA, в которой содержится запись последовательности команд или операций, выполняемых в Excel. Просмотр, редактирование и переименование макросов. Создание панели инструментов и меню пользователя. Назначение макроса графическому объекту и кнопке
1310. Числовые характеристики случайных величин 73 KB
  Математическое ожидание. Формула для вычисления математического ожидания случайной величины по плотности распределения. Дисперсией случайной величины. Среднеквадратическое отклонение случайной величины.
1311. Ознакомление с организацией и технологией производства на ИП Дмитриев 107 KB
  Технологическая схема производства заварного пирожного. Контроль качества готовой продукции. Контроль производства заварного пирожного. Организационная характеристика.
1312. Экономические проблемы организации производства 75.5 KB
  Прибыль и убытки предприятия, производящего продукты питания. Прибыль и показатели рентабельности предприятия, производящего продукты питания. Налогооблагаемая прибыль и фактический налог на прибыль определяются по материалам налоговой отчетности.
1313. Ускорение. Прямолинейное движение с постоянным ускорением. Мгновеннная скорость 128 KB
  Векторная величина, равная отношению изменения скорости к промежутку времени, в течение которого это изменение произошло. Перемещение при равноускоренном движении. Уравнение движения.
1314. Адвокат в арбитражном процессе 27 KB
  Участие адвоката в арбитражной процессе обусловлено тем, что такие дела решают судьбу владения большими материальными ценностями. То есть, как известно, арбитражный процесс, и адвокат в арбитражном процессе являют собой процесс по решению хозяйственного вопроса между юридическими лицами.
1315. Расчет экономической эффективности установки 342.5 KB
  Установка поверки включает в себя электронные компоненты, корпус, печатную плату, блок питания. Их стоимость по прайсу Чип и Дип от 13.05.2012. Расчет заработной платы проектировщика. Экономический эффект от внедрения установки.