70234

Розвиток і особливості політичної думки в Росії

Лекция

История и СИД

Слов’янофільство - вияв приязні, симпатії до слов’янства, зацікавлення ним з боку різних громадсько-політичних та культурних діячів, які, виходячи з етнічної та мовної спорідненості слов’ян, підтримували ідею їхнього тісного єднання. Форми вияву слов’янофільства були найрізноманітнішими...

Украинкский

2014-10-17

51 KB

2 чел.

                                        ТЕМА №7

Розвиток і особливості політичної думки в Росії.

План:

1. Політичні ідеї "слов'янофілів і "західників".

2.Демократизм Чернишевського та Герцена.

3.Народництво.

4. Масонство у Росії.

    1. Політичні ідеї "слов'янофілів і "західників".

Слов'янофільство - 1) вияв приязні, симпатії до слов'янства, зацікавлення ним з боку різних громадсько-політичних та культурних діячів, які, виходячи з етнічної та мовної спорідненості слов'ян, підтримували ідею їхнього тісного єднання. Форми вияву слов'янофільства були найрізноманітнішими: проповідь культурної спільності визвольним рухом слов'янських народів тощо. Ідеї слов'янофільства знайшли відображення у науковій діяльності багатьох слов'янських "будителів" - Й. Добровського, П. Шафарика, Я. Коллара, В. Ґанки, Е. Копітара, Л. Гая, Л. Штура, які, працюючи для свого народу, спричинилися до національного пробудження інших слов'янських народів. Слов'янофільство відіграло помітну роль і в національному самоусвідомленні українців. Намагання використати ідею слав'енської єдності для політичного об'єднання всіх слов'ян в єдину державу привело до переростання слов'янофільства на панславізм, який у середині 19 ст. Приходить на зміну романтичному слов'янофільству у деяких слов'янських країнах, насамперед у Росії і Чехії.

2) Течія суспільно-політичної та філософської думки 1840-50 рр. у Росії виникла на ґрунті ідейних суперечок навколо двох проблем-щодо способів ліквідації кріпацтва та вибору шляху подальшого розвитку держави. Провідні представники С. Ком'яков, К. Аксаков, брати І. Та П. Криєвські, Ю. Самарік та ін., на противагу західникам, які доводили необхідність і неминучість для Росії запозичення західноєвропейського досвіду, відстоювали ідею самобутності історичного розвитку. Вони були переконані, що російське суспільство необхідно вберегти від "згубного" впливу "безбожного" Заходу. Слав'янофільство возвеличували все російське, ідеалізували минувшину, особливо допетровську добу, яка уявлялася їм як втілення гармонії у відносинах між державою і суспільством. Звинувачувати Петра І у тому, що він, протиставивши царську владу "земщині", спричинився до відриву дворянства та інтелігенції від народу, а це привело до зневаги рідної мови і традиційного способу життя. Самобутність Росії прихильники слов'янофільства вбачали у відсутності полярної соц.деференціації; у всеохопному впливі православ'я, яке вони вважали єдиним справжнім християнством; в наявності общинного селянського землеволодіння та артільної форми організації праці. Подібні риси суспільного розвитку вони знаходили і в інших слов'янських народів, передусім південних (православних), до яких виявляли особливі симпатії, цікавились їхнім історичним минулим та сучасним становищем, підтримували жваві контакти з багатьма слов'янськими культурами і громадсько-політичними діячами, надавали їм матеріальну допомогу, сприяли розвиткові слов'янознавства в Росії. Слов'янофіли стояли на позиціях поміркованого лібералізму. Вони виступали за ліквідацію кріпацтва, вважали за потрібне запровадити ряд демократичних свобод, скасувати тілесні покарання і смертну кару За політичними поглядами слов'янофіли були прихильниками абсолютної монархії і жорсткого централізму.

   2.Демократизм Чернишевського та Герцена.

    Яскравим представником демократизму у Росії були О.І. Герцен та М.Г. Чернишевський.

Олександр Іванович Герцен - російський революційний діяч, філософ, письменник, публіцист. Він признавав первинність матерії, пізнання світу та матеріалістично трактував принципи буття та мислення.

    Герцен створив теорію російського соціалізму, в основу якої полягли ідеї соц. переустрою суспільства на основі християнських общин. Він вважав, що головною рухомою силою історії є не держава, а народ.

    Герцен був першим істориком руху декабристів. Основним положенням його концепції по національному питанню було признання за кожним народом права на незалежність та особисту державність.

    Пропонував ідею слов'янської федерації, початок якої повинен був бути покладений спільною боротьбою всіх слов'ян проти соціального і національного гніту у російській і австрійській імперіях.

    Микола Гаврилович Чернишевський російський революціонер публіцист, матеріаліст і соціаліст-утопіст, літературний критик і письменник, вождь революційно-демократичного руху в Росії 1860-70-х роках.

    Направленість і характер теоретичних пошуків Чернишевського багато в чому визначили європейські революції у 19 ст., що привели до краху буржуазного радикалізму і "надкласового" соціалізму, а також реформи 1861 р., яка дозволила ще раз, на російському матеріалі, поставити проблему "реформа зверху" або "революція знизу". Ці події всесвітньо історичного значення наклали на світогляд Чернишевського печатку песимізму і скептицизму, який, як і скептицизм Герцена, був формою переходу до створення наукової теорії революційної боротьби. Пояснення теорії з позиції революційного демократизму було у Чернишевського засобом обґрунтування необхідності народної революції і Росії, та вираження його соціальних переконань. Історична концепція Чернишевського була продовженням і розвитком традицій революційно-історичної думки в Росії. Чернишевський признав об'єктивний характер закономірності історичного процесу, його прогресивно -поступового розвитку у результаті боротьби нового та старого, прогресу та реакції. Застосовуючи діалектичну мету до аналізу історичних явищ Чернишевський освітив широке коло проблем світової і вітчизняної історії. Він прагнув показати провідну роль народних мас, підкреслити значення найбільш радикальних течій і партій, викривати оману інтересів трудящих з боку лібералів. Він високо цінував самовіддану боротьбу російського народу проти монголо-татарських, польсько-шведських та французьких загарбників; широко освітив у своїх роботах вітчизняну історію. Він був добре знайомий з російською історіографією. Але, послідовний демократизм і революційна ціленаправленість у вивченні історії впритул приблизили Чернишевського до наукового, матеріального порозумінню історії.

    3.Народництво.

    Народництво - ідеологія і громадсько-політичний рух, що охопив вихідців із дворянства та різночинної інтелігенції Російської імперії у 1860-80-х. Представники цього напрямку інтереси селянської демократії, поєднуючи радикальну буржуазно-демократичну і антифеодальну програму з ідеалами утопічного соціалізму. В основі ідеології народництва - містична віра в російське селянство як носія "вищої життєвої мудрості".

    У 1860 р. Ідеї "селянського соціалізму" активно пропагував М. Огарьов. Наприкінці 60-х років - на початку 70-х теоретичним обґрунтуванням ідеї некапіталістичного шляху розвитку стає суб'єктивна соціологія, яка рушійною силою суспільного прогресу вважала "критично мислячі особистості", тобто інтелігенцію. У 1880 -х в народництві отримав розвиток "економічний Романтизм", представники якого виходили із протиставлення типів економічної еволюції Західної Європи і Росії. Народники-економісти намагалися довести безперспективність капіталістичного розвитку Росії й необхідність переходу до "народного виробництва" - некапіталістичної індустріалізації, артільно-общинного методу організації господарства. Найвідомішими ідеологами народництва у 1870-ті були М. Бакунін, П. Лавров і П. Ткачов. Вони розглядали особу російського селянина як зберігача давніх засад общинної власності і саме в цьому вбачали можливість переходу Росії до соціалістичних відносин, обминаючи етап капіталістичного розвитку . Вважаючи російського селянина "природженим" соціалістом, М. Бакунін закликав молодь готувати народне повстання проти трьох головних ворогів: приватної власності, держави, церкви. На думку окремих дослідників, народництво було просякнуте месіанською свідомістю, успадкованою частково від слов'янофілів, котрі твердили про почуття вини дворянина перед селянином за гріхи предків-кріпосників. Народництво об'єднувало людей, що належали до різних політичних напрямків, часто дуже різних. Так одні підтримували теорію непротивлення злу насильством, інші закликали до нової пугачовщини.

    У 1860-х народники виявляли себе спорадично. В обстановці піднесення демократичної інтелігенції у 70-х роках почали діяти численні народницькі гуртки. Відзначалися серед них "чайків ці", які існували у Петербурзі, Москві, Одесі, Києві. "Чайкові" перейшли від революційного просвітництва до підготовки "ходіння в народ", виношуючи плани селянської революції у Росії. Такої ж тактики дотримувалися учасники гуртка "лавристів" у Петербурзі, гуртка братів Жебуньових в Україні, членів "Київської комуни".

4. Масонство у Росії.

 Масонство - релігійно-моральний рух. Виник на початку 18 ст. В Англії, масонство

швидко розповсюдилось в Європі та Америці. Протиставляючи себе феодальній державності і офіційній церкві, прагнучи створити таємну всесвітню організацію з метою мирного об'єднання людства в релігійному братському союзі. Це складна багаторівнева структура ордену, ритуальна символіка яких була запозичена у середньовікових цехів каменщиків - будівельників. В 2-й половині 18 ст. У русі приймали участь багато просвітителів, однак в середині ордену все більш посилювалось тяготіння до містики, що змінило раціоналістичний дух раннього масонства. Росло захоплення ритуалістикою, прагнення пов'язати масонство з середньовіковим рицарським і містичним орденами. Виникає система "суворого нагляду" - спроба надати ордену характер бойової організації реакційного типу. Одночасно А. Вейсгаупт, створюючи у Баварії орден ілюмінатів, намагався перетворити масонство у таємну організацію просвітницького характеру. На початку 19 ст. Були спроби пристосувати масонство для потреб конспіративного революційного руху. Найбільш достовірні дані про перші ложі у Росії відносять на початок 1730 р. В перший період (1730-70р.) масонство виступало як одна з форм організації, яка не залежала від уряду опозиційно дворянської громади. Його основа деїзм негативне відношення до церковної обрядності, моралізму, проповіді, просвіти і гуманності; політичні симпатії прихиляються до конституціоналізму. Обрядність та питання ритуалу не захоплюють в цей період особистої уваги. Надзвичайна невизначеність масонських ідеалів дозволила руху розповсюджуватись у різних суспільних колах - від табору дворянської реакції до різночинної інтелігенції.

_________________________________________________________________________________________________________________________

Список використаної літератури:

1 .”Историческая знциклопедия” 4, 9, 15 тома, 1993 г.

2. «Довідник з історії України», Київ, 2001 р.,


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23047. Регістри та лічильники 1.83 MB
  Виведіть графік залежності вхідних Reset Shift Info та вихідних Q0Q2 цифрових сигналів регістра від часу та поясніть ці залежності. Виведіть відповідні графіки для вхідних та вихідних сигналів та поясніть ці залежності. Джерела пробних сигналів підберіть таким чином щоб регістр послідовно виконав операції: а паралельного запису числа 0101; б перетворення цього числа на послідовний код; в послідовного запису числа 1010; Проведіть моделювання для цієї схеми. Виведіть відповідні графіки для вхідних та вихідних сигналів та поясніть ці...
23048. Імпульсні цифрові схеми 2.62 MB
  Формувачі імпульсів. 1 зображено схему формувача імпульсів на логічних елементах ІНЕ. 1 Недоліком цієї схеми є те що для формування імпульсів досить великої тривалості потрібно використати велику кількість логічних елементв. 2 Для формування імпульсів з синусоїдальної напруги часто застосовується тригер Шмітта рис.
23049. Схеми на операційних підсилювачах. Інвертуюче увімкнення ОП 2.04 MB
  Завдяки своєму високим коефіцієнту підсилення та вхідному опору а також низькому опору вихідному операційні підсилювачі ОП дуже широко застосовуються у схемотехніці особливо в мішаних аналоговоцифрових схемах. Додавши до ОП коло зворотнього звязку можна отримати підсилювач практично з будьяким коефіцієнтом підсилення. Коефіцієнт підсилення такої схеми у межах лінійності ОП рівний Rc Rin. Параметри ОП дозволяють добирати Rc та Rin у широкому діапазоні опорів отримуючи різні коефіцієнти підсилення.
23050. Цифро-аналогові перетворювачі 1.33 MB
  1 зображено схему 4розрядного ЦАП. 1 Лічильник U3A та пробні джерела складають тестову схему яка послідовно подає на вхід ЦАП цифрові коди від 0 0000 до 15 1111. Зростаючий код на виході ЦАП буде перетворюватися на лінійно зростаючу напругу. 2 зображено схему дослідження 8розрядного інтегрального ЦАП.
23051. Ознайомлення з основними можливостями пакета програм автоматизованого проектування електронних схем MicroSim PSPICE 8.0 1.35 MB
  Система автоматизованого проектування MicroSim PSPICE використовує один з найбільш вдалих кодів схемотехнічного моделювання SPICE Simulation Program with Integrated Circuit Emphasis який був розроблений на початку 70х років фахівцями Каліфорнійського університету США. Фактично зазначений код став стандартним для моделювання електронних схем і застосовується також у інших відомих системах моделювання схем зокрема MicroCap а вхідний формат мови завдань SPICE підтримується практично усіма пакетами автоматизованого проектування електронних...
23052. Електронний ключ на біполярному транзисторі 482 KB
  Каскад виконує логічну операцію заперечення оскільки високий рівень напруги на вході забезпечує введення транзистора у режим насичення коли напруга на навантаженні буде низькою. При введенні наведеної вище схеми дослідження ключового каскаду застосовуються джерела сталої напруги живлення VCC та імпульсної вхідної напруги VIN. Перелічимо основні параметри даних джерел: Як джерело сталої напруги живлення застосовується стандартна модель VSRC що міститься у бібліотеці source. Основними є такі її параметри: DC стала напруга що її виробляє...
23053. Електронні ключі на МДН-транзисторах 1.07 MB
  Вважайте що напруга живлення дорівнює 10 В амплітуда вхідного імпульсу 10 В тривалість цього імпульсу 500 нс його період 1000 нс. Тривалості фронту і спаду імпульсу задайте дуже малими наприклад по 0. Поясніть зміни у тривалості спаду вихідного імпульсу та рівні напруги логічного нуля на виході. Параметри джерел вважайте такими: напруга живлення 20 В амплітуда вхідного імпульсу 20 В тривалість цього імпульсу 500 нс його період 1000 нс.
23054. Базовий елемент транзисторно-транзисторної логіки (ТТЛ) 1016 KB
  Насправді опором навантаження для виходу ТТЛсхеми звичайно є вхідний опір наступної ТТЛсхеми. Оскільки у реальних ситуаціях на один вихід треба підєднувати досить багато входів важливим є такий параметр схеми як навантажувальна здатність тобто максимальна кількість входів яку можна навантажити на вихід без втрати працездатності схеми. Оскільки транзистори в даній схемі працюють у режимах насичення та відсікання має місце досит значна інерційність схеми потрібен певний час для переведення транзисторів з одного граничного стану в...
23055. Моделювання цифрових логічних схем 178.5 KB
  Перелічимо деякі логічні ІМС 74ї серії: 74x00 базовий елемент 2ІНЕ 74x10 логічний елемент 3ІНЕ 74x20 логічний елемент 4ІНЕ 74x30 логічний елемент 8ІНЕ 74x02 логічний елемент 2АБОНЕ 74x27 логічний елемент 3АБОНЕ 74x08 логічний елемент 2І 74x32 логічний елемент 2АБО 74x04 інвертор логічний елемент НЕ 74x51 логічний елемент 2І2АБОНЕ 74x86 логічний елемент Виключне АБО на 2 входи Пакет OrCAD дозволяє провести суто цифрове моделювання для даного вузла схеми якщо до цього вузла підєднані лише входи та виходи...