70237

Політичні погляди в Київській Русі

Лекция

История и СИД

У IX—XII ст. в Київській Русі відбулося формування феодального суспільства і, звісно, стали розвиватися держава і право, політичні погляди, наука, література, філософія тощо. Важливу роль у цьому процесі, як і в усьому житті, відігравало християнство, яке сприяло розвиткові духовного...

Украинкский

2014-10-17

56 KB

1 чел.

ТЕМА №10

Політичні погляди в Київській Русі.

План:

1. Політична думка в Київській Русі.

2. В.Мономах: Про юридичні та етнічні підвалини політичної влади.

3. Перші письмові джерела про роль держави.

4.Традиції Запорізької Січі.

5.Конституція Пилипа Орлика.

1. Політична думка в Київській Русі.

     У IX—XII ст. в Київській Русі відбулося формування феодального суспільства і, звісно, стали розвиватися держава і право, політичні погляди, наука, література, філософія тощо. Важливу роль у цьому процесі, як і. в усьому житті, відігравало християнство, яке сприяло розвиткові духовного життя, економічних і культурних зв'язків Київської Русі з Візантією та іншими європейськими країнами. Водночас період X—XII ст. в історії Київської Русі збагачувався розвитком оригінальної літератури, яка відображала різні сторони тогочасного життя, і насамперед прагнення зміцнити феодальний лад та обґрунтувати впливове становище Київської держави на міжнародній арені.

Теоретична думка у Давній Русі спрямовувалася на розв'язання питань у сфері політики і  соціології,  релігії та моралі.

    У X—XII ст. з'явилися перші літературні твори: "слова", "повчання", "проповіді", які, як правило, виходили із середовища духівництва, а також "патерики", "житія святих", що складалися для поширення християнства і прославляння князів, бояр, монахів. Вони містили відомості про соціальні відносини, політичне життя, побут та культуру того часу і опосередковано віддзеркалювали настрої народних мас, сповнених ненависті до чужоземних загарбників і до феодально-боярського свавілля.

    У суспільно-політичній думці Київської Русі того періоду висувалися ідеї об'єднання удільних князівств навколо престолу великого київського князя, самостійності і незалежності Русі тощо.

    Один із найдавніших документів русько-української писемності, в якому робилися спроби обґрунтувати ці ідеї,— "Слово про закон і благодать" (XI ст.) київського митрополита Іларіона. Відкидаючи твердження про існування у світі того чи іншого "богообраного" народу, як і ідеї католицької і візантійської церков про необхідність всепоглинаючої "вселенської" імперії і церкви, автор "Слова" з гордістю про Русь писав: "Не в ходу бо и не в неведоме земли владьічествоваша, но в Руской, яке ведома и слышима єсть всеми конци  земля".

    Соціологічними та суспільно-політичними ідеями були пройняті і літописи. Великою цінністю є "Повість минулих літ" (XII ст.) літописця Нестора, де подаються відомості про діяльність князів, про боротьбу із зовнішніми ворогами, про народні повстання у Київській Русі. Основна політична ідея — велич, єдність і незалежність Русі. Адже зміцнення політичної влади великого київського князя і згуртування навколо нього усіх князів — це запорука припинення княжих міжусобиць і  руйнування держави.

2. В.Мономах: Про юридичні та етнічні підвалини політичної влади.

    Талановитим світським письменником у Київській Русі був князь Володимир Мономах, який залишив нащадкам один із найвизначніших літературних творів — повчання своїм дітям   (XII  ст.).

    Мономах застерігав своїх синів-князів не тільки не чинити самим, а й заборонити "служивим" творити беззаконня. Князь як державний муж є носієм закону і законності, на цьому ґрунтується його діяльність, у цьому сила його князівської влади. "Не наслідуй лиходіїв, не завидуй тим, що творять беззаконня, бо лиходії винищені будуть, а ті, що надіються на господа, заволодіють землею. Бо іще трохи — і не стане нечестивого, шукатиме він місця свого — і не знайде [його]...

    Мономах повчав, що князь повинен бути для своїх підданих не тільки справедливим, згідно з законом, а й гуманним, милосердним, а тому він мусить зобов'язати і своїх "служивих отроків" дотримуватися закону, вимог милосердя, щоб вони не злодіяли, не кривдили людей, бо це підриває авторитет держави, князя та й самих "служивих". Князь, його і оточення, "служиві" — всі повинні усвідомлювати свою відповідальність перед божим законом, дбаючи про славу і могутність держави, в противному випадку їх чекає прокляття народу і небесне покарання.

    Автор "Повчання" підкреслював, що князь як воєначальник мусить володіти військовою ситуацією і добре знати військову справу, але не повинен покладатися на інших у тих випадках, коли він сам зобов'язаний виконати покладені на нього завдання.

    Великий князь закликає своїх синів бути мужніми в усіх випадках життя, не боятися смерті, якщо йдеться про правду і справедливість, бо це Божі істини і Бог за них дарує винагороду. "Смерті бо, діти, не боячись ні [на] раті, ні од звіра, діло мужеське робіте, як вам Бог дасть. Бо коли од війни, і од звіра, і од води, [і] з коня падаючи [не помер], то ніхто й із вас не зможе покалічитись і вбитися, допоки   не буде   [се]  Богом  звелено".

    Отже, поряд з моральними думками в "Повчанні" містилися практичні настанови щодо керівництва державою та управління підданими,  ведення війни,  самовідданої прані.

В автобіографічній частині "Повчання" Мономах змалював ідеал руського князя — політика, державного діяча, воїна, монарха. А в листі до князя Олега Святославовича— ворога, який зазнав поразки та убив свого хресного сина Ізяслава, Мономах закликає його до примирення і прощення взаємних кривд, подолання ненависті, злоби й усобиць заради єдності землі Руської.

    Закликаючи до згоди, миру і каяття, Мономах звертається до Олега Святославовича зі словами: "Я не є тобі ворог, ні месник". Але водночас він стурбований тим, що незгоди, усобиці, ворожнеча призведуть до того, що землю Руську розділять, розтягнуть "добрі" сусіди, все піде намарне. Тим-то весь сенс твору Мономаха полягає в ідеї єднання: "Тому що не хочу я лиха, а добра хочу браттям і Руській землі".

3. Перші письмові джерела про роль держави.

В древній Греції в IV столітті до н.е. з'явились одні з перших політичних творів ("Держава", "Політика"), автором яких був відомий філософ Платон. Він розглядає питання про походження держави у взаємозв'язку з тими змінами, які відбулися в розвитку людського суспільства. А саме, з таким ускладненням людських потреб і життя суспільного організму, при якому задовольнити різноманітні запити громадянина простіше за умов поділу здібностей, ніж тоді, коли б кожний вирощував хліб, виготовляв одяг, взуття і т.д. Бо краще працює той, хто володіє певним мистецтвом і не відволікається на інші роботи. Саме такі умови створює суспільний поділ праці, в результаті якого поряд з найрізноманітнішими сферами людської діяльності виникає і управлінська. Державна організація і з'являється для того, щоб реалізувати функцію управління суспільством. Таким чином, держава виникає в результаті поділу праці і сама уособлює такий поділ. Змальовуючи ідеальну державу, Платон порівнює її структуру з частинами людської душі. Розумній частині душі відповідає правитель — філософ, афективній — розряд воїнів-захисників суспільства. Нарешті, жадану частину людської душі відтворює в державі розряд ремісників, які вміють досконало виконувати свою роботу. При цьому всі розряди мають свої межі повноваження та обов'язків і не можуть їх порушувати. Таким чином, Платон не лише показав історичний характер держави, але й один з перших висловився за поділ влади.

4.Традиції Запорізької Січі.

    Характерною ознакою суспільного життя козацтва є демократизм. Умови життєдіяльності козацьких поселень, як господарсько-військових організацій, вимагали тісної взаємодії їх членів. Вони були вільні й рівні, а тому лише на принципах вільного демократизму, довір'я, взаємоповаги та взаємодопомоги могли будувати свої стосунки. Демократичні засади козацького суспільного устрою зумовлювалися також паростками нових суспільно-економічних відносин — буржуазно-демократичних.

   У козацькому житті, особливо в його початковий період, було багато суперечностей, зокрема свобода одиниці й терор

маси, свавілля й дисципліна, аскетизм і розгульність: у бурхливому казані січового життя різні елементи змагалися між собою. Але ця буйність, первісна сила, широкопросторість давали Січі незвичайне моральне значення й висували її на провідне місце в організації України.

    Демократичні засади запорозького козацтва стали основою формування християнської козацької республіки, що викликало захоплення багатьох учених і політичних діячів. Розвиток таких засад потребував гнучкого механізму втілення в життя демократичних принципів, високої політичної відповідальності за свої вчинки, глибокого розуміння державотворчих завдань. Водночас в умовах тривалої політичної нестабільності на терені українських земель, коли з великими труднощами пробивалися паростки монархізму козацької старшини, коли централізм соборної Української держави був ще тільки ідеєю, широкий демократизм містив чимало й негативного, чим уміло скористався царизм.

    Міцно спираючись на традиції українського народу, використовуючи досвід козаччини, українська козацько-гетьманська держава посіла своє осібне місце в сузір’ї європейських держав XVII ст. Це означало, що народна ініціатива в один із найскладніших і переломних періодів історії створила життєздатний суспільний устрій.

5. Конституція Пилипа Орлика.

    Важливу роль у розвитку української політичної думки, демократичних засад державотворення відіграла конституція Пилипа Орлика, одного з найближчих сподвижників гетьмана Івана Мазепи. Це основний закон тієї самостійної Української держави, за яку боровся П. Орлик і його однодумці. Головною тезою цього документа була теза про право українського народу на вільне життя, не залежне від чужого ярма. "Які б великі не були московські насильства, вони не дають ніякого законного права москалям щодо України... козаки мають за собою право людське й природне, один із головних принципів якого є: народ завжди має право протестувати проти гніту й повернути уживання своїх стародавніх прав", — наголошувалось П. Орликом.

    Аналіз конституції та документів, пов'язаних із нею, показує, що тогочасна українська політична думка досягла досить високого рівня. Україна мала бути конституційно-демократичною, правовою республікою. "Гетьманське самодержавство".

    Конституція складається з двох частин. У вступній частині стисло подана Історія козацтва від попередників київського князя Володимира Великого до часів Б. Хмельницького та І. Мазепи, а також обґрунтовується необхідність прийняття конституції для запобігання деспотизму правителів.

Основна частина конституції містить статті, в яких ідеться про державний устрій України як козацької держави. Зміст цих статей полягає ось у чому: в Україні відновлюються права православної церкви, яка повертається під юрисдикцію константинопольського патріарха; відновлюються і проголошуються недоторканними давні кордони козацької держави; відновлюються давні права Запорозької Січі, їй повертаються землі та маєтності, відібрані царськими указами, а побудовані Росією на її території фортеці мають бути знесені; всі поточні державні справи вирішує гетьман спільно з радою генеральної старшини; основоположні питання державного життя вирішує генеральна рада, яка складається з гетьмана, генеральної старшини, цивільних полковників та козаків (по одному від кожного полку) і збирається тричі на рік — на Різдво, Великдень і Покрову; державні службовці повинні обов'язково складати присягу на вірність Батьківщині та гетьману; старшина й рада мають право виступати проти гетьмана, якщо він порушує закони; справи про кривду та провини генеральної старшини розглядаються генеральним судом, який не підпорядковується гетьману; генеральна старшина звітує перед гетьманом про свою роботу; державний скарб відокремлюється від гетьманського й передається в управління генерального підскарбія; на утримання гетьмана призначаються окремі землі; полковники, сотники та інші посадові особи обираються вільними голосами і затверджуються гетьманом; гетьман має контролювати розумність податків і повинностей, від них звільняються козацькі вдови, сироти та їхні господарства; проводиться ревізія державних земель, якими користується

старшина, відновлюється законність у користуванні суспільним надбанням і встановлюється рівність у виконанні державних обов'язків.

    Конституція П. Орлика не набула чинності, вона залишилася лише проектом політико-правового документа. Тому некоректно „її вважати першою українською конституцією”, „першою у світі демократичною конституцією”, подавати її як попередника прийнятої у 1787 р. Конституції      США — першого в історії чинного основного закону держави. Конституція П. Орлика має велике значення як свідчення того, що українська політико-правова думка розвивалася в руслі передових західноєвропейських політичних традицій. Конституція містить низку демократичних і прогресивних ідей: обмеження влади гетьмана, представницьке управління, поділ державної влади, закріплення прав і свобод особи, справедливість у розподілі суспільних благ, підтримка соціально незахищених верств населення тощо. Та найбільше значення конституції полягає в тому, що в ній здійснено всебічне (історичне, політичне і правове) обґрунтування ідеї незалежності України як суверенної держави. Починається конституція з урочистої декларації про те, що „Україна обох боків Дніпра має бути на вічні часи вільною від чужого панування”.

_____________________________________________________________________________

______________________________________________________________

____________________________

Використана література:

1. В.І. Муляр „Політологія” , Київ 2000 р.

2. П.П. Шляхтун „Політологія”, Київ 2002 р.

3. . О.І. Семіква „Політологія”, Львів 1994р.

4. Ф.М. Кирилюк  „Політологія :історія, методологія” , Київ 2000 р  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48350. Методы формирования и классификация электронно-дырочных переходов 32 KB
  Электроннодырочный переход полученный методом вплавления в полупроводник металла или сплава содержащего донорные или акцепторные примеси называют сплавным переходом а переход полученный в результате диффузии атомов примеси в полупроводник диффузионным. Диффузионный рппереход образованный в результате диффузии примеси сквозь отверстие в защитном слое нанесенном на поверхность полупроводника называют планарным рппереходом. Электроннодырочный переход образованный в результате конверсии полупроводника вызванной обратной диффузией...
48351. РОЛЬ И МЕСТО СТРОИТЕЛЬСТВА В ЭКОНОМИКЕ СТРАНЫ 1.85 MB
  Неустойчивость соотношения строительномонтажных работ по их сложности и видам в течение месяца что затрудняет расчет численного и профессиональноквалификационного состава рабочих. Роль климата и местных условий в строительных работах. К наиболее значимым нарушениям природной среды относятся: нарушение верхнего покрова почвы при выполнении земляных работ и потеря растительного слоя; вырубка лесов и зеленых насаждений и т. Структура сметной стоимости строительства и строительномонтажных работ.
48352. Технология конструкционных материалов. Материаловедение, конспект лекций 1.25 MB
  Поверхностное упрочнение стали Поверхностная закалка стали Углеродистые стали Легированные стали и сплавы. Проектирование рациональных, конкурентоспособных изделий, организация их производства невозможны без должного технологического обеспечения и достаточного уровня знаний в области материаловедения и технологии. Последние являются важнейшим показателем образованности инженера в области техники.
48353. Русский язык и культура речи 283 KB
  Культура речи как учебная дисциплина Культура речи изучается в высших учебных заведениях как составная часть цикла гуманитарных дисциплин предназначенного для студентов всех специальностей. Предметом культуры речи как учебной дисциплины являются нормы литературного языка виды общения его принципы и правила этические нормы общения функциональные стили речи основы искусства речи а также трудности применения речевых норм и проблемы современного состояния речевой культуры общества.; повышение культуры разговорной речи обучение речевым...
48354. Социология 526.5 KB
  Социология logos учение наука об обществе о законах строения функционирования изменения и развития как общества в целом так и отдельных его систем и подсистем вплоть до малых групп. Так история изучает прошлое человеческого общества политология политические процессы и явления экономическая наука экономические процессы во всей их полноте и разнообразии демография количественные показатели рождаемости и смертности т. Метод социологии это специфическое проявление социально-философского метода во всестороннем изучении общества как...
48355. Исследование операций в бухгалтерском учете 272.5 KB
  Проблема выбора решения в условиях неопределенности. Решения могут быть удачными и неудачными разумными и неразумными. Оптимальными называются решения по тем или другим признакам предпочтительные перед другими. Заметим что само принятие решения выходит за рамки исследования операций и относится к компетенции ответственного лица чаще группы лиц которым предоставлено право окончательного выбора и на которых возложена ответственность за этот выбор.
48356. Лекции по акушерству 753 KB
  Гипоксия плода и новорожденного 6 Лекция №6. Гипоксия плода продолжение лекции №5 13 Лекция №9. Родовые травмы плода и новорожденного 61 VII семестр. Морфогенез плаценты зависит от развития маточноплацентарного кровообращения а не от кровообращения у плода.
48357. Дошкольная педагогика 1.61 MB
  В своих научных труда Всеобщий совет Великая дидактика Материнская школа он отразил цели и задачи формы и методы воспитания и обучения детей. Предмет дошкольной педагогики процесс воспитания его цель задачи содержание формы методы средства воспитания детей дошкольного возраста. способствовать воспитанию и обучению детей от рождения до школы теоретический и методический аспект в соответствии с требованиями современного общества; 2. разработать новые концепции и технологии воспитания и обучения детей дошкольного возраста.