70238

Платон, Сократ і проекти ідеального політичного устрою

Лекция

Политология и государственное регулирование

Він вів пошуки раціонального логічно-понятійного обґрунтування об’єктивного характеру етичних норм моральної природи держави і права. Основу нормального функціонування держави її благополуччя він вбачав у непорушності законів підпорядкуванні їм усіх громадян.

Украинкский

2014-10-17

36 KB

0 чел.

ТЕМА №2

Платон, Сократ і проекти ідеального політичного устрою.

План:

1. Сократ, як приверженець законності;

2. Проекти державного устрою Платона.

1. Сократ, як приверженець законності.

У стародавній Греції державність виникла на початку I тисячоліття до н.е. у формі полісів – окремих  міст-держав, до складу яких крім міської території входили також прилеглі сільські поселення. Перехід від первіснообщинного ладу до ранньокласового суспільного життя супроводжувався в Греції поглибленням процесу соціальної диференціації на багатих і бідних, вільних і рабів, і посиленням боротьби між ними за владу. У центрі цієї боротьби було питання встановлення тієї чи іншої форми державного правління – аристократії ( влади знаті, привілейованих, „кращих”), олігархії(влади небагатьох, багатих) або демократії (влади народу, всіх дорослих і вільних членів полісу). Ці процеси знайшли своє відображення й теоретичне осмислення в політичній думці Стародавньої Греції. Творчими зусиллями давньогрецьких мислителів був здійснений перехід від міфічного сприйняття навколишнього світу до раціонально-логічного способу його пізнання й пояснення.

    Вершиною давньогрецької філософії і політичної думки є вчення Сократа, Платона та  Арістотеля.

    Сократ  (469 – 399 рр. до н.е) не залишив по собі писемних творів, свої погляди він викладав в усних бесідах, письмово зафіксованих його учнями. З ученням Сократа пов’язані початок переходу політичної думки з до теоретичного на теоретичний рівень і створення політичної етики. Він вів пошуки раціонального, логічно-понятійного обґрунтування об’єктивного характеру етичних норм, моральної природи держави і права. Розробку морально-етичної проблематики Сократ підніс на рівень понять і визначень, поклавши тим самим початок власне теоретичних політичних досліджень.

    Мислитель прагнув обґрунтувати раціональну, розумну природу моральних політичних і правових явищ, вважаючи розумне, справедливе і законне тотожним. Збіг законного і справедливого є бажаним, розумним станом справ, а не повсюдною реальністю. Для такого збігу слід неухильно дотримуватися законів. Сократ був принциповим прибічником законності. Основу нормального функціонування держави, її благополуччя він вбачав у непорушності законів, підпорядкуванні їм усіх громадян. Дотримання полісних законів Сократ пов’язував з однодумством громадян, під яким розумів не уніфікацію думок і поглядів, а відданість і підпорядкування законам.

    Теоретична позиція Сократа не тотожна тим чи іншим реально існуючим у його часи політичним порядком. Він намагався сформулювати ідеально-розумну сутність держави. Владу, засновану на волі народу й державних законах, Сократ вважав царством, а владу, засновану на свавіллі правителя і спрямовану проти народу, - тиранією. Правління тих, хто дотримується законів, він називав аристократією, правління найбагатших – плутократією, а правління всіх – демократією. При цьому мислитель негативно ставився до участі в управлінні державою більшості народу (на його думку, грубих і некомпетентних людей).

    Управлінню державою Сократ приділяв особливу увагу, стверджуючи, що правити мають компетентні особи. Він не поділяв досить поширеної думки про те, що мистецтво державного управління дається людині саме по собі, тоді як навіть у не настільки важливих сферах люди досягають успіху лише після відповідного теоретичного навчання і практичної підготовки. Сократівський ідеал правління заперечував принципи не лише демократії, а й родової аристократії, олігархії, а особливо тиранії.

    Вчення Сократа справило значний вплив на всю подальшу історію розвитку філософської і політичної думки, особливо політичну філософію Платона і політичну науку Арістотеля.

2. Проекти державного устрою Платона.

Платон (427 – 347 рр до н.е) – учень Сократа, є одним з найвидатніших мислителів в історії філософії і політичної думки. Він пояснював генезис держави як природне прагнення людей до громадського життя з метою забезпечення потреб для існування й удосконалення. Держава, за Платоном, має служити насамперед високому ідеалові — наближенню людей до ідеї добра, спокою і щастя. Він розробив дві концепції держави: ідеальну і реальну. Основними ознаками ідеальної держави є загальність і постійність. Загальність передбачає, що держава керується загальним добром, а не окремими інтересами громадян, а постійність полягає в тому, щоб громадяни одностайно прямували до досягнення мети держави.

В ідеальній державі громадяни мають бути поділені на три суспільні стани, кожен з яких повинен жити і виховуватись у своєрідних умовах і володіти власними чеснотами. До першого, найвищого стану належали правителі, які повинні бути філософами. Чеснотою цих правителів є мудрість. Другий стан становлять воїни, що дбають про цілісність держави, бережуть її кордони та внутрішній лад. У них чеснотою є хоробрість. До третього стану мають належати ремісники, купці, хлібороби — всі ті, хто здобуває матеріальні засоби для існування. їхня чеснота — поміркованість. Два перші стани повинні жити за комуністичними принципами — без приватної власності, подружжя, родини, а також мають пройти школу державного виховання.

Платон виділяє форми держави за ступенем їхньої досконалості і регресивної лінії розвитку. Аристократія — влада кращих, тимократія — влада військових, олігархія — влада багатих; демократія — влада, яка допускає рівність і нівелює ієрархічні вартості людей; тиранія — влада несправедливих і нерозумних людей, котрі захопили її силою. Отже, ідеальна форма державного правління, за Платоном, існувала в минулому. Якщо в державі немає філософів, здатних управляти, Платон пропонує у праці «Закони» проект законодавчої держави, в якій мудрі закони заступають мудрість філософів. У цій праці Платон висунув геніальну здогадку про загибель держави, де закони не мають сили і перебувають під чиєюсь владою, натомість лише та держава забезпечує благо громадян, в якій закон — володар над правителями, а вони — його раби.

_____________________________________________________________________________

______________________________________________________________

____________________________

Використана література:

1. П.П. Шляхтун „Політологія”, Київ 2002 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

71125. Количество и конструктивный расчет аппаратуры 80.5 KB
  Целью этих расчетов является определение оптимальных объемов и производительности основной и вспомогательной аппаратуры и количества аппаратов, необходимых для заданной производительности. Расчет основан на тех материальных потоках, которые должны проходить через аппараты за определенный...
71126. Классификация биотехнологических производств по технологическим признакам 1.95 MB
  Основные характеристики процесса ферментации при глубинном культивировании С точки зрения проектирования и методики расчета оборудования наибольшее значение в биотехнологии имеет классификация процессов по способу организации: 1 периодические; 2 непрерывные; 3 многоциклические...
71128. Влияние рециркуляции 1.12 MB
  Если анализируется процесс в котором получается не биомасса а какой-то другой продукт значения Р1 Р2 в каждом ферментере получаются графическим методом по зависимости от Р по данным периодического культивирования. Соотношение между характеристиками работы периодического...
71131. Способы перемешивания. Барботаж 1.66 MB
  Если опалесценция не наблюдается и размеры пузырьков примерно одинаковы, то рассчитанная величина скорости движения может быть здесь применена. Определение Vв по вышеприведенной формуле из условий равновесия неприемлемо в следующих обстоятельствах...
71132. Ферментеры 995 KB
  В зависимости от условий проведения осуществляемых процессов ферментеры делят на следующие группы: На практике ферментеры одной и той же конструкции могут быть использованы для разных процессов. К этой группе относятся ферментеры с различной конструкцией барботеров а также эрлифтные и барботажноэрлифтные.
71133. Ферментеры для твердофазного культивирования 358 KB
  Накопление пены способствует усилению массообменных процессов в системе газ-жидкость и биосинтеза. Разрушение пены происходит при соприкосновении пузырьков пены с поверхностью вращающегося вертикально диска. В таких устройствах отделение бражки от пены происходит...