70252

Планування нової продукції і розробка товару. Значення розробки нової продукції для товарної політики підприємств

Лекция

Маркетинг и реклама

Відновлення може виявитися також у новій конструкції товару у новому виробничому процесі у новому маркетинговому підході до системи просування товару на ринок. Розвиток нових технологій не тільки активізує процес створення нових товарів але й веде до істотного скорочення життєвого циклу товару.

Украинкский

2014-10-17

341.5 KB

8 чел.

Тема 11. Планування нової продукції і розробка

товару

11.1. Значення розробки нової продукції для товарної

політики підприємств

В умовах постійно мінливих запитів, технологій і конкурентного оточення підприємству для підтримки своєї частки ринку й для збереження прибутковості недостатньо покладатися тільки на вже існуючі товари. Розраховуючи зберегти свій ринок, підприємство повинне постійно оновлювати свою пропозицію. Відновлення пропозиції включає різноманітні заходи щодо розробки нових товарів: удосконалення існуючих товарів, створення нових, розширення асортиментів торговельних марок або збільшення їхньої кількості. Відновлення може виявитися також у новій конструкції товару, у новому виробничому процесі, у новому маркетинговому підході до системи просування товару на ринок.

Дослідження закордонних економістів переконливо свідчать, що понад 80% зростання ВВП в індустріально розвинених країнах пов'язане з технологічними або маркетинговими нововведеннями [25]. Обсяг світового ринку нової наукомісткої продукції становить сьогодні близько       2,5 трлн. дол. З цієї суми 39% – продукція США, 30% – Японії, 16% – Німеччини, 14% – Великобританії. За останні п'ятдесят років 80% технічних інновацій виникло саме в цих країнах. Характерна ознака економічного розвитку провідних країн світу – їхня сприйнятливість до нововведень, ефективне функціонування національної інноваційної системи, перетворення її на цілісне інноваційно-технологічне суспільство.

Розвиток нових технологій не тільки активізує процес створення нових товарів, але й веде до істотного скорочення життєвого циклу товару. Наприклад, строк життя комп'ютерної техніки за останні 20 років скоротився більш ніж у 7 разів (в 1981 р. він становив 88 місяців, а наприкінці 1990-х менш 12 місяців) [36].

На сучасному етапі розвитку нових технологій, скорочення життєвого циклу товарів і послуг конкурентоспроможна виробнича одиниця, що спеціалізується на випуску продукції для задоволення певної потреби, повинна з максимальною ефективністю використовувати циклічний інноваційний механізм (рис. 11.1).

Рис. 11.1. Життєві цикли різних поколінь інноваційних

продуктів (А, В, С)

У момент виходу певного товару А на етап «зрілість – насичення ринку» необхідно закінчувати процес створення нового товару В, освоювати його виробництво й виводити на ринок.

На етапі спаду й зупинки виробництва товару А, коли стабілізувалися обсяги випуску товару В, необхідно освоювати виробництво нового перспективного покоління продукту (товар С).

З появою й розвитком нового товару С, що забезпечує ще більш ефективне задоволення потреби, починається падіння попиту на товар В.

Стабільна величина сукупного доходу підприємства забезпечується правильним розподілом зусиль між поколіннями товарів, що змінюють один одного.

Досягнення такого розподілу є найважливішою метою формування й здійснення товарної політики підприємства. Під час споживання того або іншого нового товару його реальна здатність до задоволення відповідних потреб постійно переходить на якісно іншій рівень, що зумовлюється змінами економічних й функціональних характеристик нових товарів. Це зумовлює циклічний характер розвитку товарного інноваційного процесу.

У сучасних ринкових умовах підприємства прагнуть збільшувати питому вагу нових товарів у загальному обсязі товарної пропозиції, що є основною умовою формування конкурентної стратегічної перспективи (приклад 11.1).

!

Приклад 11.1

Дані, що підкреслюють актуальність процесу розробки й впровадження на ринок нових товарів.

  •  У найбільш ефективних компаніях 4060% обороту забезпечується товарами, що не існували п'ять років тому.
  •  У США 70% економічного зростання забезпечують розробки нових товарів.
  •  Компанії «Hewlett-Packard» понад 50% обороту приносять товари, що введені на ринок протягом трьох останніх років, причому в розробці постійно перебуває не менш ніж 500 проектів (House and Price, 1991).
  •  Від 8 до 16% чистого виторгу компанії США спрямовують на створення нових і вдосконалення старих товарів. 
  •  Норма прибутку від 17 найбільш успішних нововведень, що впроваджені в 1980-х роках у США, склала в середньому близько 56%. У той же час середня норма прибутку від інвестицій в американський бізнес за останні 30 років становить усього лише 16%.
  •  Американські компанії щорічно витрачають на дослідження й розробки в галузі створення нових товарів більш $250 млрд.
  •  Обсяг нововведень за рік, що були створені та захищені авторським правом, становить $400 млрд. і є головним об'єктом експорту в США.

Для організації, планування й оптимального фінансування процесу розробки нової продукції, ефективного використання його результатів у формуванні товарної політики підприємства необхідно:

чітко знати питому вагу витрат за всіма стадіями життєвого циклу нового товару;

з максимально можливою точністю оцінювати питому вагу витрат і тимчасову тривалість кожного етапу інноваційного процесу;

ураховувати ступені ризику, що супроводжує реалізацію процесу розробки нової продукції.

11.2. Сутність, критерії визначення й класифікація нових товарів

У сучасній літературі зустрічається не менш 50 трактувань поняття «новий товар». Під терміном «новий товар» розуміється:

кінцевий результат творчого пошуку, що істотно полегшує вирішення якої-небудь проблеми споживача або вирішує абсолютно нову проблему;

новий запропонований ринку продукт, що відрізняється від існуючих товарів аналогічного призначення певною зміною споживчих якостей.

Під «новим товаром» розуміється й товар іншого сорту, і товар, що недавно з'явився на ринку, і невідомий раніше, вперше зроблений продукт.

Також існує й підхід, за яким товар вважається новим до того, як його споживання не досягає половини рівня раціональної норми, або якщо його придбало менш 50% потенційних покупців.

Така багатозначність поняття – відбиття реально існуючого різноманіття властивостей і характеристик нового товару.

П. С. Зав'ялов [11] виділяє три підходи, що визначають товар як новий (рис. 11.2)

 

Рис. 11.2. Критерії визначення нового товару

Перший підхід виходить із тимчасового критерію: до нового відносять будь-який виріб, що випускається знову. Критерій новизни в цьому випадку – це не якісна своєрідність виробу, а час його освоєння й виробництва.

Другий підхід заснований на вимозі виділення критерію відмітності нового товару від його аналогів і прототипів. Як такий критерій пропонують використовувати принцип формування й/або задоволення товарами раніше невідомої потреби. Близька до цієї точка зору, відповідно до якої новим товаром варто вважати лише виріб, що задовольняє принципово новій потребі. Новим товаром називають також будь-яку прогресивну зміну, що відрізняє товар від раніше відомих. Ця зміна може стосуватися сировини, матеріалів, конструкцій, технології, зовнішнього оформлення й ін.

Третій підхід базується на наступному посиланні: необхідно виходити не з єдиного критерію, а з певної їхньої сукупності, що характеризує ті чи інші боки новизни товару. При цьому можна виділити, наприклад, чотири рівні новизни товару:

зміна зовнішнього оформлення при дотриманні існуючих споживчих властивостей;

часткова зміна споживчих властивостей за рахунок удосконалення основних технічних характеристик, але без принципової зміни технології виготовлення;

принципова зміна споживчих властивостей товару, що вносить істотні зміни в спосіб задоволення відповідного споживання;

поява товару, що не має аналогів.

Слід зазначити, що наведена систематизація виявляє загальний для багатьох класифікацій такого роду недолік – змішування критеріїв і підстав. Сюди включені різні критерії – тимчасові, чисто виробничі та якісні. Особливу складність викликає вичленовування чітких критеріїв новизни. Для формулювання загального визначення новизни необхідно чітко розділити й виділити такі поняття, як «новий виріб» і «новий предмет споживання».

Новим виробом можна вважати такий серійний або масовий виріб, виробництво якого вперше освоєно підприємством, за умови, що його розробка й освоєння виробництва здійснювалися відповідно до нормативних документів зі стандартизації (Держстандарт 15.001). Іншими словами, будь-який продукт, що випускається підприємством уперше, можна вважати новим [1; 3]. У цьому випадку мова йде про виробничу новизну виробу з погляду часу його освоєння.

Новим предметом споживання варто вважати новий товар, що надійшов у сферу споживання, який має в порівнянні з існуючими більш високий споживчий рівень якості, забезпечує задоволення нової потреби або більш повний, ефективний спосіб задоволення вже наявної потреби. У даному визначенні підкреслюється споживча новизна товару.

Отже, під новим товаром варто мати на увазі або абсолютно новий для підприємства, конкретного ринку або якої-небудь сфери споживання товар, що не має аналогів, або оновлений існуючий товар. Дане визначення підкреслює виробничу, товарну й ринкову новизну продукту.

Товар, що не має аналогів, – це результат освоєння й комерціалізації винаходів (рідко – відкриттів).

Відновлення існуючого товару може бути значним, тобто товар змінюється (удосконалюється) докорінно (нерідко також завдяки винаходу), або без зміни властивостей і характеристик самого товару (шляхом зміни зовнішнього оформлення, упакування, колірного рішення й т. п.).

Відновлення товару, що стосується (поліпшуючи) його якості і технічного рівня, може бути спрямоване або на задоволення існуючої потреби новим, більш прогресивним способом, або на задоволення нової потреби. Так, винахід дистанційного керування став основою інновацій на ринках відео- та аудіотехніки.

Що стосовно нових потреб, то вони можуть виникнути як внаслідок тих чи інших змін у мікро- й макромаркетинговому середовищі (наприклад, епідемії різних хвороб обумовили потребу в одноразових медичних інструментах і матеріалах), так і виявлятися за допомогою комплексних маркетингових досліджень.

У вітчизняній практиці найбільше поширення одержала систематизація нових товарів з позиції виробника: оригінальні; модернізовані; модифіковані; удосконалені; індивідуального виконання; освоєні на виробництві за кордоном; освоєні на виробництві іншими підприємствами України; відремонтовані; зроблені з відходів виробництва; продукція повторного використання.

З погляду Кардаша В. Я., Павленко А. Ф., Шафалюка О. К., оригінальний товар – принципово новий виріб, коли попередній і сучасний інженерний досвід не знає аналогів саме такого конструктивного виконання й повного або часткового складу споживчих якостей. Оригінальність товару підтверджується виданим на нього патентом або авторським посвідченням [12; 20].

Оновлений товар – це виріб, конструктивне виконання якого частково замінене при збереженні або незначному поліпшенні споживчих якостей.

Модернізований товар – це оновлений виріб, розроблений замість того, який вироблявся раніше. У ньому присутні часткові зміни конструкції, що здійснені на основі новітніх науково-технічних досягнень.

Модифікований товар – це також оновлений виріб, що розроблений замість виробленого раніше з метою розширення сфери використання. Модифікований товар відрізняється додатковими споживчими якостями.

Удосконалений товар – це оновлений виріб, що має такі самі споживчі якості, що й попередній. Разом з тим у ньому присутні конструктивні зміни, пов'язані з освоєнням прогресивної технології, використанням сучасних сировини й матеріалів, впровадженням винаходів і раціоналізаторських пропозицій.

Американська дослідницька компанія Буз, Аллен і Хемілтон (Booz, Allen and Hamilton), ґрунтуючись на вивченні 700 фірм і 13000 нових промислових і споживчих товарів США, розробили класифікацію нових товарів, що, крім групування товарів за ступенем їхньої новизни, представляє питому вагу кожної групи в їхній загальній структурі:

товари світової новизни – 10%;

товари, нові для фірми, – 20%;

товари, що розширюють наявні асортименти продуктів, – 26%;

оновлені товари (нові товари замінюють існуючі за рахунок яких-небудь удосконалень) – 26%;

товари з позиціонуванням, що змінюються (існуючі товари позиціонують на нових ринках або на нових споживчих сегментах), – 7%;

товари зі скороченим рівнем витрат (виробнича інновація) – 11%.

Наведена класифікація підтверджує, що лише невелика частина нововведень (10%) має світову новизну, тоді як більшість із них (70%) – це доповнення до гами існуючих товарів або їхньої модифікації.

Шоффре й Дорі запропонували класифікацію, що заснована на природі змін фізичних або сприйманих характеристик нового товару [16].

Оригінальні товари. Як фізичні, так і сприймані характеристики описуються новими термінами.

Оновлені товари. Фізичні характеристики змінені, тоді як базові сприймані характеристики незмінні.

Товари з новим позиціонуванням. Змінені тільки сприймані характеристики, завдяки чому покупець оцінює ці товари по-новому.

Обидві ці класифікації доповнюють одна одну. Остання більш точно розкриває розходження між оновленими товарами й товарами з новим позиціонуванням, підкреслюючи, що потенційний покупець бачить у будь-якому товарі «набір властивостей», фізичних і сприйманих. З іншого боку, ця класифікація менш інформативна відносно ризиків.

Нові товари можна згрупувати за критерієм джерела виникнення нововведення:

придбані нові товари (при купівлі цілої компанії, патенту або ліцензії на виробництво, розробок спеціалізованих інноваційних фірм);

нові товари, що розроблені власними силами (науково-дослідного відділу, виробничо-технологічних підрозділів, відділу маркетингу й т. п.);

нові товари, що розроблені разом з іншими підприємствами або організаціями (у тому числі через створення спільних підприємств).

З погляду споживача, новизна товару визначається тим, як цей товар сприймається ринком і з якою інтенсивністю відбувається його споживання. Виходячи із цього, новий товар класифікують за трьома рівнями:

перший рівень – товар, що не вимагає нового вивчення споживачем, оскільки є модифікацією існуючому й відомого споживачу;

другий рівень – товар, що розширює існуючу пропозицію і його використання не вимагає нових підходів;

третій рівень – абсолютно нова продукція, аналогів якої не існує

Таким чином, нові товари можуть охоплювати локальні, системні або стратегічні частини ринку й мати одиничне або дифузійне (у нових регіонах, на нових ринках, у новій фінансово-економічній ситуації) поширення.

11.3. Фактори, що стимулюють процес розробки нового

товару

Здатність створювати нові товари відрізняє ефективно діючі підприємства від конкурентів і є відмітною рисою підприємств, що орієнтовані на маркетинг. Найбільш важливе завдання підприємства полягає в адаптації нових товарів на цільових ринках таким чином, щоб забезпечувати не тільки задоволеність, але також індивідуальне й колективне благополуччя споживачів для того, щоб у перспективі не тільки зберегти існуючих покупців, але й залучити нових.

Щоб успішно розвиватися в умовах твердої конкуренції й бути завжди попереду основних конкурентів, підприємству необхідно здійснювати диверсифікацію своїх товарних асортиментів, ґрунтуючись або на технологічному розвитку, або на організаційних ноу-хау.

На рис. 11.3 наведені основні фактори, які стимулюють інноваційну активність підприємства, що спрямована на створення нових товарів.

              Процеси, що стимулюють інноваційну активність

              Суб'єкти, що стимулюють інноваційну активність

Рис. 11.3. Основні фактори, які стимулюють інноваційну активність підприємства, що спрямована на створення нових товарів

У табл. 11.1 представлена характеристика й обґрунтування стимулюючого впливу основних факторів, що мають найбільш істотний вплив на процес створення нового товару на підприємстві.

Таблиця 11.1

Обґрунтування характеру впливу основних факторів, що

стимулюють процес створення нового товару на підприємстві

Стимулюючі фактори (процеси й суб'єкти)

Обґрунтування стимулюючого впливу фактора

1

2

Нові технології

Протягом останніх 50 років постійного зростання НТП спостерігається безпрецедентне зростання кількості нових товарів і галузей як у якісному, так і в кількісному відношенні. Подібна еволюція припускає скорочення технологічного життя товарів і, як наслідок, часу, необхідного для покриття витрат на НДДКР

Нові знання

Знання (у формі інтелектуального капіталу) домінують як засіб виробництва й визначають характер і напрямки інноваційного розвитку. За даними ООН, майбутнє кожної країни на 63% визначається інтелектуальними ресурсами і тільки на 37% природними й виробничими. Л. Едвісон стверджує, що інтелектуальний капітал в 56 разів перевищує облікову вартість матеріальних і фінансових ресурсів. Компанія «Лотус» (США) при матеріальних активах в 230 млн. була оцінена в 3,5 млрд.; фірма «Нетскейп» (США, кількість працівників – близько 50 осіб) – відповідно 17 млн. і 3 млрд.

Нова потреба

В епоху масового маркетингу потреби покупців перетерпіли перехід від матеріалістичної потреби в комфорті й безпеці до більш високого рівня особистого задоволення. Сьогодні актуальним моментом є поява потенційного попиту на товари, які краще адаптовані до потреб певних, вузько обмежених груп покупців. Подібна еволюція призводить до фрагментації ринку й до розвитку товару за допомогою інновації й диференціації

Нове ринкове середовище

Швидкий розвиток економіки в промислово розвинутих країнах призвів до насичення попиту на товари, що відповідають основним потребам ринку. Виникли нові галузі, одержали розвиток високотехнологічні сектори, що являють собою магістральні шляхи економічної експансії. Інтернаціоналізація й глобалізація ринків зробили свій внесок у їхнє розширення, інтенсифікацію конкуренції й у переоцінку сформованих конкурентних позицій

Інвестори

Інвестиції в інноваційний процес створюють додаткові джерела потоку коштів і, отже, збільшують вартість акцій інвестора. Це дозволяє здійснювати наступні капіталовкладення в подальшу розробку товарів, послуг і процесів

Закінчення табл. 11.1

1

2

Конкуренти

Успіхи технологічного прогресу, особливо відносно засобів транспорту й зв'язку, привели до того, що конкуренція відносно ринків, товарів, трудових витрат і цін ведеться тепер у масштабах всієї планети

Споживачі

Сучасні споживачі стають дедалі вимогливішими, вони шукають товари й послуги, що адаптовані до їхніх особливостей, прагнуть повноти інформації із закупівель, прагнуть до розширення споживання екологічно чистих продуктів

Державні органи

Важливу роль відіграють державні органи, які виділяють значні ресурси на допомогу науковим дослідженням і промисловим розробкам

Наведені фактори мають найбільш істотний сукупний стимулюючий вплив на процес створення нових товарів, тісно переплітаючись між собою. Однак необхідно виділити найбільш значимі з них і дати їхню характеристику.

Це, насамперед, розвиток нових технологій. За останні 10 – 15 років індустріально розвинені країни в основному завершили технологічну революцію, пов'язану з інтелектуалізацією виробництва, і приступили до створення суспільства нового типу – інформаційного, або суспільства знань, інтелекту. На сьогоднішній день на сектор інформаційних технологій припадає більш 20% акціонерного капіталу США; 18% – Великобританії; 14% – Німеччини; 11% – Японії. Виробництво наукомісткої, інноваційної продукції забезпечує усього 50 – 55 макротехнологій (сім найбільш розвинених країн володіють 80% цього ринку), які використовують три основних блоки технологій – інформаційно-комунікаційний, біотехнологічний, нових матеріалів [54].

Ще одним найважливішим фактором стимулювання інноваційної активності підприємств є ринкова конкуренція. Саме вимоги ринку сприяють появі нових товарів, нових технологій для їхнього виробництва, нових форм організації й керування, нових знань, які з'являються внаслідок процесу утворення й наукових досліджень.

Ж. - Ж. Ламбен наводить дослідження Роберта Купера, що вивчив причини успіху й невдач 195 нових промислових товарів. З них 102 розробки нового товару фірми вважали успіхом, а 93 – невдачею. Були виявлені три ключові фактори успіху, два з яких мають ринкове походження й безпосередньо залежать від ринкових переваг нового товару [16]:

перевага товару над своїми конкурентами, тобто наявність у нього відмітних властивостей, що сприяють кращому сприйняттю з боку споживачів;

маркетингове ноу-хау фірми, тобто краще розуміння ринку, поведінка покупців, темпів прийняття новинки, тривалості ЖЦТ і розмірів потенційного ринку;

висока синергія НДДКР і виробництва, тобто наявність технологічного ноу-хау.

Аналіз основних причин невдач, що був проведений Національною службою економічних досліджень Франції, привів до аналогічних результатів. Основні причини невдач та їхня питома вага в загальній сукупності наведені нижче.

1. Поверхневий аналіз ринку – 50%; у тому числі:

недооцінка затримок поширення товару на ринку – 60%;

переоцінка розмірів або ресурсів потенційного ринку – 40%;

2. Виробничі проблеми – 38%; у тому числі:

труднощі при переході від дослідного зразка до серійного виробництва – 50%;

труднощі досягнення заданих параметрів – 50%;

3. Нестача фінансових ресурсів – 7%.

4. Проблеми комерціалізації – 5%.

Таким чином, аналіз факторів і причин успіху нових товарів підтверджує величезну значущість ринкового фактора. Наприклад, дослідження швейцарськими вченими інноваційних процесів в галузі вимірювальної техніки свідчать, що ринок був джерелом інноваційних ідей принципово нових товарів на 100%, істотно поліпшених – на 64%, незначно оновлених – на 49% [12].

11.4. Етапи планування процесу створення нового товару

Нововведення є результатом творчої підприємницької діяльності, у якій, як правило, беруть участь багато підрозділів підприємства. Як ми вже відзначали раніше, інновації мають свій життєвий цикл, який починається з виникнення нової ідеї й завершується впровадженням і затвердженням нового продукту на ринку.

Процес розробки, створення й освоєння випуску нового товару може бути розглянутий з різних позицій і з різним ступенем деталізації.

По-перше, як паралельно-послідовне здійснення науково-дослідної, науково-технічної, інноваційної, виробничої діяльності й маркетингу.

По-друге, як тимчасові етапи життєвого циклу інновації від виникнення ідеї до її розробки й поширення у вигляді нового товару.

По-третє, як процес фінансування й інвестування розробки й поширення нового виду продукту або послуги. У цьому випадку він оформлюється як широко розповсюджений в господарській практиці інвестиційно-інноваційний проект.

Процес розробки, створення й освоєння випуску нового товару складається із сукупності науково-технічних і організаційно-економічних видів і стадій робіт, які послідовно розвиваються в часі й просторі [25].

Шлях від зародження ідеї до її практичного втілення можна поділити на п'ять ключових етапів:

дослідження й аналіз внутрішніх можливостей і зовнішнього середовища суб'єкта інноваційної діяльності, ініціація;

генерація ідей;

аналіз, селекція, оцінка, відбір і апробація висунутої ідеї;

освоєння виробництва нового товару і його комерціалізація;

одержання й перерозподіл прибутку, дифузія інновацій.

Докладна характеристика виділених етапів широко освітлена у відповідній літературі з маркетингу, інноваційного менеджменту, організації виробництва, керування фінансами.

На рис. 11.4 представлений типовий процес розробки, освоєння виробництва й виведення нового товару на ринок.

У реалізації процесу розробки, створення й освоєння випуску нового товару основними функціональними підрозділами є: відділ маркетингу (маркетинг); науково-дослідні лабораторії й підрозділи, що реалізують дослідно-конструкторські роботи (НДДКР); виробничі підрозділи (виробництво); фінансово-економічні служби (фінанси).

Необхідно особливо підкреслити зміст і значення паралельного ухвалення рішення перерахованими вище підрозділами й керівництвом.

Такий підхід дозволяє, по-перше, спільно оцінити ринкові, науково-технічні, виробничі й фінансові перспективи нового продукту.


Рис. 11.4. Процес розробки, освоєння виробництва й виведення нового товару на ринок

Важливо, щоб стосовно проекту інформація була відома всім. Виробництву необхідно знати про потреби покупців, фінансовому відділу – про науково-технічні розробки й т. ін.

По-друге, цей метод припускає об'єднання виконавцями інноваційного проекту відповідальності за його реалізацію; роботу в команді й виключення в майбутньому взаємних обвинувачень.

По-третє, спільне ухвалення рішення про перехід на наступну стадію припускає також і спільну участь в ухваленні рішення про відмову від висунутих ідей як на стадії генерації й відбору, так і на наступних етапах, аж до комерціалізації. Такі рішення є стратегічними, тому що від них залежить вся подальша діяльність підприємства. Помилки, допущені при розробці й освоєнні випуску нових товарів, несуть не тільки загрозу втрати значних фінансових коштів, але й загрозу перспективам розвитку підприємства взагалі.

Першою стадією процесів розробки, створення й освоєння випуску нового товару є ініціація й маркетингові дослідження.

Ініціація – це діяльність, яка полягає у виборі мети інновації; в обґрунтуванні проблеми, розв'язуваної інновацією; у постановці завдання підрозділам, що задіяні в інноваційному процесі. Ініціація не тільки є відправною точкою інноваційного процесу, але й основою для нормального, ритмічного протікання подальших його етапів.

Паралельно з ініціацією проводяться маркетингові дослідження, у ході яких, насамперед, здійснюється аналіз внутрішніх можливостей і зовнішнього середовища суб'єкта інноваційної діяльності (табл. 11.2).

Таблиця 11.2

Основні напрямки маркетингових досліджень

Аналіз потенційних споживачів нового товару, що розробляється

Комплексні дослідження ринкового середовища

Оцінка рівня доходів потенційних споживачів.

Аналіз структури споживчого попиту.

Визначення вимог і переваг потенційного покупця.

Аналіз передбачуваності, керованості, сугестивності й мотивації споживача.

Оцінка рівня ефективності роботи споживача (для юридичних осіб).

Аналіз соціально-психологічних особливостей споживача (для фізичних осіб)

Оцінка рівня економічної й технологічної конкуренції.

Проведення ринкової сегментації.

Визначення структури ринку фірми.

Визначення типу споживчого ринку.

Визначення місткості ринку.

Аналіз співвідношення на ринку старої й нової продукції.

Оцінка наявності на ринку «старих» товарів аналогічного призначення

Першорядним завданням підрозділів маркетингу на початковому етапі стає дослідження ринку: рівня попиту й конкуренції, поведінки потенційних споживачів і динаміки їхніх переваг, наявності конкуруючих продуктів і можливостей закріплення нового товару на ринку.

Одним з інструментів попереднього маркетингового аналізу вимог до нового продукту є так званий VMOVPS-Аналіз (Vision – бачення; Mission – місія нового товару; Objectives – завдання інновації; Volume Profit – прибуток від нововведення; Share of Market – прогноз частки ринку).

На етапі генерації й пошуку інноваційних ідей, подальшого відбору найбільш перспективних пропозицій закладається основа нового товару.

Основне завдання даного етапу полягає в забезпеченні відповідності майбутнього проекту нового товару й наступної його інтеграції в загальну стратегію розвитку підприємства. Ідея повинна відповідати також соціальним, екологічним, культурним і іншим стандартам.

Функції наукового пошуку може здійснювати як стратегічний партнер, тобто сторонній науково-дослідний інститут, так і науково-дослідні, технологічні, маркетингові, інноваційні підрозділи, що входять до складу підприємства.

Основними джерелами ідей інновацій можуть бути:

результати аналізу потреб споживачів, у тому числі прихованих або потенційних, які виявлені в результаті маркетингових досліджень;

торговельний персонал і дилери підприємства (вони найкраще знають потреби споживачів завдяки постійному контакту з ними);

результати аналізу розробок у галузі науки й техніки (патенти, наукові публікації, звіти про НДР і ДКР і т. п.), проведених методом кабінетних досліджень;

розробки науково-технічних працівників самого підприємства (винаходи й раціоналізаторські пропозицій);

результати аналізу діяльності конкурентів, у тому числі аналізу їхніх перспективних розробок;

результати ситуаційного й імітаційного моделювання поведінки споживачів у сьогоденні й майбутньому;

результати аналізу тенденцій розвитку науково-технічного прогресу, а також змін технологічних, економічних, соціальних, політичних, культурних, правових, екологічних, демографічних й інших складових середовища господарювання.

Існує багато методів і способів генерації ідей нововведень, основними з яких є методи прогнозування, експертні, логічні, творчі, інтуїтивні та іний методи.

На етапі аналізу й селекції ідей із усієї розмаїтості інноваційних ідей і пропозицій відбирають найбільш привабливі, прийнятні для практичної реалізації на конкретному підприємстві. Результатом етапу відбору ідей повинна стати постановка стратегічної мети, що буде складовою частиною корпоративного стратегічного плану. Для досягнення поставленої мети необхідно спочатку здійснити ретельний нефункціональний аналіз, потім провести спільну перевірку отриманих результатів і дати їхню оцінку.

Перевірка перспективності ідей інновацій може бути здійснена в такій послідовності:

установлення переліку вимог і критеріїв оцінки інноваційних ідей і пропозицій;

оцінка ступеня відповідності ідей установленим вимогам;

порівняння альтернативних ідей за встановленим переліком критеріїв і показників з наступним вибором найбільш оптимальних.

Попередня оцінка перспективних ідей інновацій виконується найчастіше експертним методом, оскільки на даному етапі досить високим є вплив елементів невизначеності через неточну, неповну й суперечливу інформацію, що характеризує можливу інновацію, процеси її розробки й просування на ринку. З огляду на суб'єктивізм експертної оцінки, її результати безпосередньо залежать від кваліфікації й досвіду експертів. До числа експертів доцільно включати фахівців науково-дослідного сектору, суміжних науково-технічних, маркетингових, економічних, виробничих й інших підрозділів, які компетентні в галузі рішення відповідної проблеми досліджень і раніше брали участь у проведенні такого роду оцінок, а також, по можливості, потенційних споживачів.

Одночасно фінансові структури підприємства здійснюють пошук джерел інвестицій, здійснюють аналіз ризику й оцінюють розміри необхідних внесків. Розмір інвестицій визначається разом із НДІ й виробництвом.

Одночасно із завершенням роботи над селекцією й відбором інноваційних ідей виробничі підрозділи здійснюють розробку конструкторської й технологічної документації нового товару. Вихідною інформацією для виробничого проектування є технічне завдання (ТЗ) або офіційна угода, заявка, протокол і т. ін. Згідно зі стандартами ISO 9000, обов'язковою умовою є наявність звіту про проведені маркетингові дослідження.

Виробнича проектна документація складається з:

технічної пропозиції (містить розширені вимоги до майбутнього товару, які розробляються на основі ТЗ);

ескізного проекту (містить схематичні рішення майбутнього товару, які дають загальні уявлення про його конструкцію й принципи дії);

технічного проекту (містить розробки остаточних технічних і технологічних рішень, які дають повне уявлення про виріб і його дію й можуть включати кілька альтернативних варіантів товару).

На підставі проведеного дослідження здійснюється спочатку спільна з керівництвом перевірка висунутої концепції й, у випадку її затвердження, постановка тактичних завдань з апробації нового продукту.

Основне завдання цього етапу полягає в правильному позиціонуванні інновації, тобто визначенні місця нового товару в переліку існуючих. Позиціонування здійснюється з метою з'ясування потенційних можливостей виходу з новим товаром на ринок.

У процесі реалізації програми досвідного маркетингу доцільне виготовлення зразка нового товару й проведення лабораторних досліджень і ринкових тестів.

Дослідний маркетинг, або маркетингове тестування, містить у собі проведення різних комерційних операцій з метою вироблення рішення про можливість або неможливість здійснення повної маркетингової програми виведення нового товару на ринок на комерційній основі.

Ринкове тестування передбачає спостереження за товаром на обмеженому ринковому просторі протягом трьох і більше років. Останнім часом простежується тенденція відходу від ринкового тестування через те, що конкуренти можуть за короткий час налагодити виробництво нових товарів. Замість цього багато підприємств віддають перевагу лабораторному тестуванню нових товарів.

Лабораторне тестування – це перевірка на екологічну чистоту, безпеку, надійність, а також розробка маркетингових атрибутів: оформлення й найменування товарів, торговельної марки, упакування, напрямків рекламної кампанії й способів стимулювання збуту із запрошенням типових споживачів і фахівців-експертів.

Якщо приймається рішення про продовження реалізації проекту, то починається розробка фінансового плану й (або) інвестиційного проекту.

На цьому етапі особливу увагу необхідно також приділити проведенню не тільки маркетингових досліджень, але й патентно-правовій експертизі.

Патентне законодавство України представлено низкою законів, основним з яких є Закон України «Про охорону прав на винаходи й корисні моделі». Відповідно до даного закону в країні існують наступні види охоронних документів:

патент на винахід – патент, що видається за результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід з терміном дії 20 років з дати подання заявки;

деклараційний патент на винахід – патент, що видається як за результатами формальної експертизи, так й експертизи на локальну новизну заявки на винахід з терміном дії 6 років з дати подання заявки;

деклараційний патент на корисну модель – патент, що видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну модель із терміном дії 10 років з дати подання заявки;

патент (деклараційний патент) на секретний винахід – патент, що видається на винахід, віднесений до державної таємниці;

деклараційний патент на секретну корисну модель – патент, що видається на корисну модель, яка відноситься до державної таємниці.

Перераховані вище поняття означають:

кваліфікаційна експертиза (експертиза за суттю) – загальноприйнята у світі експертиза, що встановлює відповідність винаходу умовам патентоспроможності (новизні, винахідницькому рівню й промисловій придатності);

локальна новизна – новизна, що установлена за виданими в Україні патентами і поданими заявками на видачу патентів;

формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) – експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного в заявці об'єкта до переліку об'єктів, які можуть бути визнані винаходами (корисними моделями), і відповідність заявки і її оформлення до встановлених вимог.

З січня 2004 року Патентне відомство України припинило прийом заявок на видачу деклараційних патентів (такі продовжують видаватися тільки за заявками, що надійшли до зазначеного строку). Отриманий деклараційний патент на винахід (строком на 6 років) може бути замінений на патент на винахід (строком на 20 років), для чого необхідно подати в Патентне відомство клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи. Це клопотання подається патентовласником або його правонаступником не пізніше 3 років з моменту подання заявки, за якою виданий деклараційний патент. За проведення кваліфікаційної експертизи сплачується спеціальний збір [59].

Виключні права власника патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід і деклараційний патент на секретну корисну модель обмежуються Законом України «Про державну таємницю» [1].

Виробничі підрозділи на даному етапі займаються розробкою робочого проекту. Він містить конструкторську документацію (креслення окремих деталей, вузлів і виробу в цілому, специфікації до виробу й вузлів), технологічну документацію (маршрутні й операційні технологічні карти, карти налагоджень, операційні ескізи), експлуатаційну документацію (регламентує порядок монтажу, експлуатації й технічного обслуговування виробу), ремонтну документацію (регламентує порядок ремонту).

Для розробки конструкторської й технологічної документації широко застосовуються засоби систем автоматизованого проектування (САПР), які являють собою програмно-комп'ютерні комплекси. Результатами їхньої роботи є робочі креслення, технологічні карти, а також безпосередньо керівні програми для верстатів і іншого устаткування із числовим програмним керуванням, зокрема гнучких виробничих систем. Застосування САПР дає можливість у десятки разів скоротити час на розробку робочої документації й технічну підготовку виробництва.

Фінансовому підрозділу, у свою чергу, необхідно привести всі розрахунки у відповідність до вимог оформлення фінансового плану. При цьому особливу увагу необхідно приділити витратам, які підприємство понесе у випадку невдачі нового товару на ринку.

На етапі контролю аналіз перспектив інноваційного проекту проводиться разом з потенційними інвесторами.

Якщо проект остаточно затверджується, то починається етап розробки маркетингової комунікаційної політики (включаючи рекламу й стимулювання збуту нового товару).

Паралельно з формуванням і реалізацією комунікаційної політики відбувається процес сертифікації й стандартизації виробництва продукції й здійснюються закупівлі необхідного устаткування, виробничо-технологічних ліній та ін. З огляду на те, що від якості виробничого процесу буде залежати якість нового товару, до вибору устаткування необхідно підходити стратегічно й дуже відповідально.

На стадії освоєння виробництва нових товарів стандартизуються розроблені технологічні процеси й форми організації виробництва, що спрямовані на забезпечення певних техніко-економічних параметрів і обсягів випуску нової продукції. На цьому етапі можуть бути внесені корективи в якісні характеристики нового товару й зроблена остаточна доробка його конструкції й технології.

Процес введення нового товару на ринок прийнято називати процесом комерціалізації. Усій проектній групі необхідно вирішити, де, коли й при яких обставинах краще представити новий товар.

На етапі комерціалізації інновації необхідне здійснення маркетингових заходів, мета яких – збільшення кількості споживачів, що сприйняли новий товар. До найбільш ефективних введень нового товару на ринок, що рекомендуються до реалізації на етапі, можна віднести наступні:

подання нового товару на спеціалізованих виставках (з експонуванням його за допомогою демонстрації у функціональному режимі);

передача нового товару на пробну експлуатацію у формі пільгових продажів, короткострокового лізингу;

надання безкоштовних зразків нового товару;

персональна робота з покупцями, які мають вплив на інших споживачів і здатні рекомендувати інновацію до поширення;

забезпечення якісного й оперативного сервісного обслуговування (для наукомістких товарів тривалого користування – організація консультаційної підтримки, комплексного технічного обслуговування, навчання покупця).

На підставі перших отриманих даних з реальних продажів розглядаються різні можливості додаткового сегментування за двома основними напрямками – за групами споживачів і технічними, функціонально-технічними параметрами нового товару, а також більш точного позиціонування інновації.

Сфера НДДКР і виробництва на даному етапі повинна нести реальну відповідальність за експлуатацію нового товару, його авторський супровід і нагляд, забезпечення необхідною кількістю запасних частин, деталей, надання якісного сервісного обслуговування й т. ін. Важливим завданням цих підрозділів є проектування можливості реалізації в наступних інноваційних розробках зростаючих вимог процесу експлуатації й споживання.

Завершується робота над проектом нового товару перерозподілом отриманого прибутку в інші проекти. Діючи за таким принципом, підприємство, по-перше, забезпечує собі постійне відновлення асортиментів товарної номенклатури. По-друге, підтримує високу прибутковість товарів поточних асортиментів. По-третє, за допомогою інноваційного портфеля розподіляє економічний ризик.

Процес розробки, створення й освоєння випуску нового товару повинен закінчуватися дифузією інновацій.

Дифузія (від лат. «diffusion» – поширення, розтікання) інновації являє собою поширення один раз освоєної інновації в нових регіонах, на нових ринках і у новій фінансово-економічній ситуації. Дифузія може бути пов'язана зі зміною характеру фінансування інновації, умов її просування, із захопленням нових ринків збуту й т. ін.

У реальних інноваційних процесах швидкість дифузії інновації залежить від таких факторів, як спосіб передачі інформації; форма ухвалення рішення; властивості соціальної системи; властивості нового товару.

11.5. Маркетингове забезпечення інноваційного продукту

В умовах ринкової економіки метою маркетингу в галузі розробки нової продукції підприємства є забезпечення його стійкого розвитку й прибутковості, підпорядкування виробничого процесу й науково-технічної творчості завданням підвищення конкурентоспроможності виробленої продукції. На рис. 11.5 наведена загальна схема маркетингового забезпечення процесу розробки нового товару.

Основними завданнями маркетингового забезпечення процесу розробки нового товару є:

виявлення факторів, від яких залежить конкурентоспроможність продукції підприємства, аналіз і ефективний вплив на них;

постійне формування й, у міру необхідності, використання науково-технічних розробок продуктових і процесних інновацій;

розробка й реалізація основних напрямків розвитку товарної політики підприємства;

маркетингове обслуговування процесу створення, реалізації й дифузії нововведень.

Рис. 11.5 Маркетингове забезпечення процесу розробки нового

товару

Основою маркетингового забезпечення процесу розробки нового товару є комплексні дослідження, що включають у себе як вивчення ринку і його кон'юнктури, так і оцінку діяльності самого підприємства.

Для аналізу відповідності внутрішніх можливостей розвитку підприємства, що здійснює процес розробки нового товару, умовам зовнішнього середовища, використовується метод SWOT-аналізу.

SWOT-аналіз – метод діагностичного аналізу зовнішнього макро- і мікросередовища, що базується на порівнянні ринкових можливостей і загроз із сильними або слабкими боками діяльності досліджуваного підприємства (факторами внутрішнього середовища).

У результаті проведення SWOT-аналізу виділяють такі види діяльності, товари або процеси, для впровадження яких є як зовнішні, так і внутрішні можливості.

Процес SWOT-аналізу складається з наступних етапів:

1) визначення можливостей, що відкриваються перед підприємством з боку факторів зовнішнього середовища, які сприяють інноваційному розвитку;

2) виявлення загроз, що виходять від факторів зовнішнього середовища;

3) визначення сильних боків підприємства, які приносили або приносять йому успіх в інноваційній діяльності;

4) складання переліку слабостей аналізованого підприємства, які заважають або можуть перешкодити йому діяти й розвиватися;

5) складання матриці SWOT-аналізу (див. рис. 11.5) і оцінка взаємного впливу факторів зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства.

Стратегічний маркетинговий SWOT-аналіз зовнішнього й внутрішнього середовища підприємства, що здійснює процес розробки нового товару, передбачає формулювання висновків за чотирма основними питаннями, які представлені у відповідних квадрантах.

Перший квадрант показує, чи може підприємство використовувати сприятливу ситуацію на ринку для свого інноваційного розвитку, чи достатньо у нього ресурсів.

Другий квадрант показує, є чи в підприємства можливості пристосуватися до ринкових умов і використовувати свої сильні боки для протистояння загрозам, що виходять від зовнішнього середовища.

Третій квадрант показує, чи можна, використовуючи можливості середовища, компенсувати свої слабкі боки.

Четвертий квадрант являє собою перелік стратегічних загроз і показує, що може перешкодити підприємству розвиватися й досягати цілей, представлених у квадранті 1.

Складання матриці SWOT-аналізу дозволяє забезпечити аргументоване вирішення основних завдань маркетингу інновацій – формулювання мети інноваційного розвитку й визначення пріоритетних напрямків розподілу ресурсів.

Як свідчить практика, підприємство із чітко сформульованою цільовою установкою досягає більш високих, у порівнянні із середньогалузевими, інноваційних результатів.

Для оцінки комерційних перспектив нового товару і його ринкової конкурентоспроможності доцільно використовувати таблично-критеріальний метод. У табл. 11.3 наведений приклад кількісної і якісної оцінки того чи іншого параметра в умовних балах і коефіцієнтах значущості.

Таблиця 11.3

Матриця оцінки комерційних перспектив розробки й освоєння випуску нового продукту

Параметри, що були використані для оцінки

Шкала оцінки

параметра, бали (ПБ)

Коефіцієнт

вагомості

параметра (КВ)

(0,0 – 1,0)

Зважена

оцінка

Оі=(ПБ) · (КВ)

низька

(1 – 2)

середня

(2 – 4)

висока

(5)

1

2

3

4

5

6

Динаміка попиту на інновацію

0,2

Частка ринку, що зайнята

0,15

Рівень ризику виходу на ринок з інновацією

0,1

Стан і динаміка конкуренції

0,05

Гнучкість і діапазон цін на інновацію

0,05

Інвестиції й частка витрат на НДДКР

0,1

Рівень виробничо-технологічного забезпечення

0,1

Потенціал маркетингового комплексу

0,1

Забезпеченість ресурсами (фінансовими, управлінськими, трудовими (і т. ін.)

0,1

Закінчення табл. 11.3

1

2

3

4

5

6

Динаміка випуску нової продукції

0,05

Сумарна значущість

1,0

Побудова оціночної таблиці передбачає наступний алгоритм дій:

визначення переліку найбільш значущих параметрів, що використані для оцінки;

прийняття єдиного для всіх параметрів масштабу їхніх значень, що відповідає певній кількості балів;

експертне обґрунтування пріоритетності й відносної важливості відповідного параметра;

експертна оцінка параметрів, що використані;

розрахунок зваженої оцінки комерційних перспектив нового товару і його ринкової конкурентоспроможності;

порівняння отриманого значення з максимально можливим рівнем зваженої оцінки (5 балів або 100%);

формулювання висновків за проведеними розрахунками і пропозицій щодо розвитку інноваційного потенціалу.

Виходячи з даних, які можуть бути представлені у табл. 11.3, розраховується зважена оцінка комерційних перспектив розробки нового товару (Кі):

Кі= Оі  і мах ·100%,  Оі = (ПБ) · (КВ).

Таким чином, комерційні перспективи нового товару й рівень його ринкової конкурентоспроможності залежіть від рівня параметрів, що використані для оцінки.

Викладений процес оцінки необхідно розглядати як частину загальної системи комплексного маркетингового аналізу інноваційного потенціалу підприємства. Даний аналіз може включати також оцінку рівня ефективності результатів фундаментальних і прикладних наукових досліджень і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР).

На основі проведеного стратегічного маркетингового аналізу розробляються стратегічні напрямки розвитку товарної політики, найбільш адекватні стану зовнішнього й внутрішнього середовища, виробничо-технологічним можливостям, рівню розвитку науково-дослідного і дослідно-конструкторського секторів підприємства.

Заключна стадія системи маркетингового забезпечення процесу розробки нового товару – реалізація заходів оперативного маркетингу. Оперативний маркетинг тісно пов'язаний з усіма етапами життєвого циклу нового товару, передбачає використання різних інструментів, методів і підходів залежно від ситуації, що складається на ринку.

За допомогою реалізації комплексу маркетинг-мікс (оформлення концепції й матеріалізація нового товару; формування ціни; розробка й реалізація комунікаційної політики, системи збуту й розподілу) підприємство реалізує свій інноваційний потенціал і забезпечує реалізацію основних напрямків розвитку товарної політики підприємства.

?

Контрольні запитання

1. У чому полягає значення розробки нової продукції для товарної політики підприємств?

2. Дайте визначення нового товару.

3. Наведіть найбільш поширені систематизації нових товарів.

4. Розкрийте сутність основних факторів, які стимулюють процес створення нових товарів.

5. Наведіть основні етапи планування процесу створення нового товару.

6. Що розуміють під терміном «ініціація»?

7. У чому полягають основні завдання етапу генерації й пошуку інноваційних ідей?

8. Що являє собою процес комерціалізації нового товару?

9. Дайте визначення та стислу характеристику процесу дифузії нововведень.

10. У чому полягає сутність та завдання маркетингового забезпечення процесу розробки нового товару?

PAGE  242


Обсяг продажів

Час

Товар А

t1

t2

t3

Товар В

Товар С

КРИТЕРІЇ, ЯКІ ХАРАКТЕРИЗУЮТЬ ТОВАР ЯК НОВИЙ

Критерій часу

Критерій відмітності нового

товару від аналогів

Критерій ступеня відмітності даного товару

(сукупних характеристик) від інших товарів

Зміна зовнішнього оформлення при дотриманні

існуючих споживчих властивостей

Часткова зміна споживчих властивостей

Принципова зміна споживчих властивостей

Поява товару, що не має аналогів

НОВИЙ ТОВАР

Нові знання

Нові ринки

Державні

структури

Конкуренти

Споживачі

Інвестори

СТРАТЕГИЧНІ МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ

Аналіз зовнішнього середовища (макро- і мікросередовища) підприємства

Аналіз внутрішнього середовища

підприємства

СТРАТЕГІЧНИЙ ДІАГНОСТИЧНИЙ АНАЛІЗ

Внутрішнє середовища

Зовнішнє середовище підприємства

Можливості (О)

Загрози (Т)

Сильні боки (S)

1. Розвиток

2. Компенсація загроз

Слабкі боки (W)

3. Компенсація слабких боків

4. Перелік стратегічних загроз

Матриця SWOT-аналізу

РОЗРОБКА ІННОВАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ

РЕАЛИЗАЦІЯ ОПЕРАТИВНИХ ЗАХОДІВ МАРКЕТИНГУ

Стратегії НДДКР

Стратегії впровадження та

адаптації інновацій

Реалізація комплексу маркетинг-мікс

Обслуговування

інноваційного процесу

Оцінка витрат і доходів

Нові технології

Нові потреби

Отримання і

перерозподіл

прибутку (доходів)

Здійснення

виробничого

процесу

Авторське супроводжування процесу виробництва і реалізації нового товару

Реалізація

і просування

нового товару

Фінансування

процесу освоєння нового

виробництва

Стандартизація,

сертифікація

виробництва

і продукції

Остаточне доопрацювання конструкції і технології нового товару

Формування і

реалізація

комунікаційної

політики

Підготовка

фінансового плану, інвестиційного проекту

Організація, планування

і регламентація

виробництва

нового товару

Патентно-правова експертиза

нового товару

Дослідний маркетинг, тестування і позиціювання

нового товару

Комплексний фінансовий аналіз і оцінка ризиків

Виробниче

проектування випуску

нового товару

Дослідно-конструкторські

роботи,  інжинірінг

Оцінка та відбір інноваційних ідей і пропозицій

Пошук джерел інноваційних

інвестицій

Дослідження

та розробка нових технологій

ДИФУЗІЯ  ІННОВАЦІЙ

ОСВОЄННЯ ВИРОБНИЦТВА І КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ ІННОВАЦІЇ

КОНТРОЛЬ І ЗАТВЕРДЖЕННЯ (ВІДМОВА ВІД) ПРОЕКТУ ІННОВАЦІЇ

ПЕРЕВІРКА КОНЦЕПЦІЇ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ТАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

ВІДБІР ІДЕЙ І ФОРМУЛЮВАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ ЦІЛЕЙ

Аналіз нових

виробничіх

можливостей

ГЕНЕРУВАННЯ ІДЕЙ

ФІНАНСИ

НДДКР

ВИРОБНИЦТВО

МАРКЕТИНГ

Пошук нових потреб, інноваційних

рішень та ідей

МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ІНІЦІАЦІЯ


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40341. ИНФЕКЦИОННЫЕ ПСИХОЗЫ 28 KB
  Психические нарушения при инфекциях зависят от природы инфекционного заболевания особенностей реагирования на болезнь центральной нервной системы а также от локализации болезненного процесса. Психические нарушения при общих инфекциях: в основе лежат психопатологические расстройства относящиеся к экзогенным типам реакции: делирий аменция сумеречное состояние эпилептиформное возбуждение галлюциноз. Затяжных психозов протекающих без нарушения сознания в виде галлюциноза апатического ступора когфабулеза. психические нарушения при...
40342. Ипохондрический синдром 28 KB
  Возможны паранойяльный ипохондрический бред а также состояния в которых ипохондрические расстройства тесно связаны с явлениями психического автоматизма. Ипохондрический бред может проявляться и убежденностью больных в том что организм разрушается вирусами микробами насекомыми которые ввели им преследователи бред одержимости. Ипохондрический бред может подвергаться фантастическому преобразованию а иногда фантастические представления достигают степени громадности. Ипохондрический синдром в сочетании с синдромом навязчивости бывает при...
40343. ПСИХИАТРИЯ Учебник для студентов 3.21 MB
  В разделе частной психиатрии наряду с традиционным освещением основных психических заболевании представлены такие актуальные в настоящее время темы как психические расстройства при СПИДе ожоговой болезни психосоматические заболевания психические нарушения у пострадавших при стихийных бедствиях и катастрофах. Расстройства ощущений восприятий и представлений. Расстройства памяти и интеллекта. Расстройства мышления М.
40344. Эмоционально неустойчивое личностное расстройство, импульсивный тип 77 KB
  Домашний адрес: Рязань Место работы: инвалид II группы ЖАЛОБЫ БОЛЬНОГО На момент курации больная жалоб не предъявляла. ИСТОРИЯ ЖИЗНИ БОЛЬНОГО Наследственность психическими заболеваниями не отягощена. Спустя несколько дней избил отца наступило помрачение рассудка допекли родители по словам больного намахивался ножом на мать. Со слов сестры отца больного.
40345. Алкоголизм. Аддиктивное поведение 57.5 KB
  Концентрации эндогенного алкоголя достаточно низки Наличие эндогенного алкоголя очевидно имеет значение в развитии физической зависимости которая очень индивидуальна. Существуют лица генетически более или менее предрасположенные к развитию физической зависимости от алкоголя. В развитии зависимости имеет значение особенность употребления алкоголя стили употребления способствующие более быстрому формированию зависимости. Имеется в виду употребление уже в начале больших доз алкоголя превышающих его переносимость.
40346. Алкогольный абстинентный синдром 31.5 KB
  Многие нарушения свойственные ААС головная боль головокружение астения чувство разбитости жажда обложенность языка тошнота вздутие живота жидкий стул повышение АД неприятные ощущения или боли в области сердца плохое настроение и др. в структуре ААС перечисленные симптомы тем тяжелее разнообразнее и чаще чем старше человек и чем хуже его исходное соматоневрологическое состояние у больных алкоголизмом оно является также следствием тяжести и давности основного заболевания. Они нозологически неспецифичны хотя и составляют...
40347. Шизофрения, параноидная форма, непрерывный тип течения. Депрессивно-параноидный синдром, попытка суицида) 39 KB
  Соматический статус: без патологических особенностей Неврологический статус: без патологических особенностей Психический статус: Мимика больной обеднена поза и движения скованные. По словам больной ей требуется приложить усилия что бы чтолибо запомнить. По словам больной у нее отсутствуют какиелибо интересы в жизни. Анамнез больной не подтверждает эту гипотезу.
40348. Аффективные заболевания непсихотического уровня — циклотимия, дистимия 23.5 KB
  Дистимия хронические длительностью не менее 2 лет депрессии развивающиеся как и циклотимические на непсихотическом уровне при минимальной выраженности аффективного расстройства. Хотя дистимия во многом совпадает с невротической депрессией эти понятия не синонимичны. Синдромальное понятие дистимия шире традиционной нозологической категории невротическая депрессия и включает группу затяжных непсихотических депрессий.
40349. Аффективные психозы в позднем возрасте 32.5 KB
  Процессы старения оказывают существенное влияние на психопатологические проявления аффективных фаз частоту их и общее течение заболевания. Синдромальная картина этих фаз характеризуется широким диапазоном клинических проявлений. В этих случаях встречаются практически все клинические разновидности аффективных фаз наблюдающиеся в более ранние возрастные периоды. В этих случаях в клинической картине депрессивных фаз наряду с такими типичными депрессивными симптомами как общая подавленность упадок побуждений и инициативы мрачные...