70255

Ринок товарів і послуг. Сучасна ринкова економіка, її складові та механізм функціонування

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Ринок - це те за чим пізнають лад та безладдя в стані господарства. Таке визначення ринку дозволяє розглянути його як складову частину єдиного простору економічного життя підприємств галузей регіонів та народного господарства в цілому показати що він завжди зумовлений сутністю...

Украинкский

2014-10-17

216.5 KB

3 чел.

Тема 6. Ринок товарів і послуг

6.1. Сучасна ринкова економіка, її складові та механізм

функціонування

Економіка (від грец. oikonomia – керування господарством) є матеріальною основою існування і розвитку суспільства. Результатом функціонування економіки є виробництво і розподіл благ, які утворюють потоки продукції.

Основна особливість ринкової економіки полягає в тому, що в ній головну регулівну роль через механізм цін, попиту та пропозиції благ виконує ринок.

Ринок став об'єктом досліджень ще до нашої ери. Китайські вчені у відомому трактаті "Ґуаньцзи" (IV ст. до н. е.) дали таке визначення сутності ринку: "Ринок це те, за чим пізнають лад та безладдя в стані господарства".

Внутрішня діалектика ладу та безладдя ринкового господарства за століття розвитку пройшла довгий еволюційний шлях. Механізм ринкової економіки формувався протягом тисячоріч, протягом яких змінювався і зміст самого поняття «ринок».

Ринок – поняття містке, багатоаспектне. У загальному вигляді під ринком слід розуміти сукупність економічних відносин, що виникають між виробниками та споживачами в процесі вільного еквівалентного обміну благами (послугами), що надаються, та які організовані за законами товарного виробництва та грошового обігу. Інакше кажучи, він є прямим зв'язком виробництва із споживанням, підпорядковує перше запитам другого.

Таке визначення ринку дозволяє розглянути його як складову частину єдиного простору економічного життя підприємств, галузей, регіонів та народного господарства в цілому, показати, що він завжди зумовлений сутністю виробництва, хоча й має значну самостійність та активно впливає на всі процеси відтворення, їх кінцеві результати та ефективність.

В економічній теорії термін «ринок» має велику кількість значень, основні з яких наведені на рис. 6.1.

Рис.6.1. Визначення ринку

Відносини між покупцями і продавцями, тобто ринкові відносини, почали складатися ще в далекій давнині, до виникнення грошей, які з'явилися потім багато в чому для того, щоб обслуговувати ці відносини.

Мірою розкладання натурального господарства і розвитку виробництва товарів на продаж змінювалося саме уявлення про ринок та ринкову економіку.

Починаючи з XVII століття відбувається ідеалізація ринкової економіки – в теорії економічного лібералізму в основу ставиться інтерес індивіда, утверджується ідея збігу економічного інтересу індивіда з інтересом суспільства. Найбільш повно це положення розглянув Адам Сміт. Він писав, що кожна окрема людина намагається використовувати свій капітал з найбільшим зиском для себе, але "дбаючи про свої власні інтереси, вона часто більш дійсним способом служить інтересам суспільства, ніж тоді, коли свідомо намагається зробити це" [50]. Ідеал гармонії економічних інтересів індивіда та суспільства – це основа основ теорії ринку.

Ринок у широкому значенні це вся економіка, у вузькому значенні -засіб, за допомогою якого відбувається вплив на виробника, регулюється попит та пропозиція, формуються ціни.

Ринок – це система економічних відносин, що охоплюють процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання. Тут ринок виступає як складний механізм функціонування народного господарства, заснованого на використанні різноманітних форм власності, товарно-грошових відносин і фінансово-кредитної системи.

Поняття «ринкова економіка» може використовуватися для позначення різних економічних систем, що відрізняються співвідношенням стихійності і планомірності своєї організації – від переважно стихійної економіки епохи первісного нагромадження капіталу до, значною мірою, регульованої економіки сучасних розвинених капіталістичних країн [54].

Для нормального функціонування ринкової економіки необхідні:

присутність для будь-якого споживача всіх товарів, представлених на ринку;

свобода реалізації товарів виготовлювачами і свобода вибору товару споживачами, виключення позаринкового посередництва;

можливість продажу активів, продукції і послуг на умовах, що самостійно встановлюються продавцем;

власність товаровиробника на засоби виробництва;

наявність кредитно-фінансової системи і стійкої валюти;

високорозвинена система економічного та адміністративного регулювання  економіки з боку держави (при переважанні економічних методів), що веде до існування регульованого ринку;

наявність і доступність всебічної інформації про ринок. Виконання цієї умови передбачає розвинену маркетингову діяльність.

Структура ринку визначається суб'єктами і об'єктами ринкових відносин. Суб'єктами ринку є державні, колективні, приватні підприємства та їх об'єднання, спільні підприємства, іноземні фірми, різні установи та організації, підприємці та фізичні особи. Об'єктами ринкових відносин можуть бути як продукти праці (товари, послуги, процеси), так і робоча сила, цінні папери, валютні цінності.

У сучасній економічний системі ринок виконує такі основні функції.

1. Інтегруюча функція. Полягає в по'єднанні сфери виробництва (виробників), сфери споживання (споживачів), а також торговців-посередників і у включенні їх у загальний процес активного обміну продуктами праці і послугами. Без ринку виробництво не може служити споживанню, а споживач не може задовольнити свої потреби.

2. Техніко-економічна, або спеціальна функція. Суть її полягає в здійсненні остаточного визначення вартості товарів і послуг, перетворюванні продуктів праці на товар і забезпеченні руху товарів та послуг від виробника до споживача.

3. Функція відтворення. Ринок забезпечує безперервність процесу суспільного відтворення (зокрема, зв'язок між виробництвом і споживанням), формує цілісність національної системи та її зв'язок з іншими національними економіками в масштабі світового ринку.  

4. Регулівна функція. Ринок здійснює регулівний вплив на економіку в цілому, на пропорції між різними сферами та галузями економіки, приводить у відповідність платоспроможний попит і пропозицію, нагромадження і споживання та інші пропорції; забезпечує оптимізацію розподілу інвестиційних, матеріальних і трудових ресурсів між сферами діяльності та галузями виробництва; динамічну пропорційність у розвитку окремих регіонів, територій, національних господарств в умовах поглиблення суспільного розподілу праці, тенденції інтернаціоналізації і зростання інтеграційних процесів.

5. Контрольна функція. Ринок забезпечує дійовий економічний контроль за раціональним суспільно-припустимим рівнем виробничих витрат, а також сприяє контролю споживачів над виробництвом, витратами.

6. Стимулювальна функція. Ринок спонукає виробників товарів і послуг знижувати індивідуальні затрати до рівня суспільно необхідних, підвищувати суспільну корисність товарів і послуг, їхню якість і споживчі властивості; посилює конкуренцію між виробниками товарів і послуг як в масштабі окремих країн, так і в межах світового господарства; забезпечує економічне стимулювання ефективності виробництва, спонукання виробників до створення необхідних товарів з найменшими витратами й одержанням достатнього прибутку, а також стимулювання науково-технічного прогресу.

7. Функція демократизації господарського життя, реалізації принципів самоврядування. За допомогою ринкових важелів впливу відбувається звільнення суспільного виробництва від економічно нежиттєздатних його елементів, і за рахунок цього здійснюється диференціація товаровиробників.

8. Інформаційна функція дає учасникам ринку через систему цін, товарну пропозицію об'єктивну інформацію про попит і пропозицію товарів і послуг на ринку. Сучасний ринок перетворюється на гігантський комп’ютер, що збирає й обробляє величезні обсяги інформації і видає узагальнені дані про стан і умови реалізації товарів та послуг.

Ринковий механізм – це сукупність засобів і методів, які використовуються для формування і розподілу ресурсів, взаємодії продавців і покупців щодо встановлення цін і якості товарів, обсягу виробництва, його структури.

Ринковий механізм має структуру, інфраструктуру, механізм функціонування й обов'язкові умови функціонування, його можна представити у вигляді схеми (рис. 6.2).

У ринковій економіці існує два регулівні фактори:

1. Внутрішній механізм саморегулювання, що являє собою спосіб взаємозв'язку елементів ринкової структури (попиту та пропозиції, ціни, товарно-грошового обігу), що забезпечує виконання ними своїх функцій.

2. Зовнішнє, державне регулювання ринку, що має своєю метою забезпечення вільної конкуренції, пропорціонального розвитку економіки, соціального захисту громадян і  економічної безпеки.

Сучасний ринковий механізм ґрунтується на розвиненій структурі, головним елементом якої є система функціонування  ринку товарів і послуг.

Рис. 6.2. Схема функціонування ринкового механізму

Розвиток ринкового механізму відбувається завдяки інфраструктурній забезпеченості економіки як на регіональному, так і на національному рівні.

6.2. Класифікаційні ознаки й різновиди ринку

Ринок, як складний механізм функціонування народного господарства, характеризується складною структурою, що класифікується за різними критеріями.

Структура ринку це внутрішня будова, розташування, порядок окремих елементів і видів ринку, їхня питома вага в загальному обсязі ринку.

При класифікації ринків з методологічного та практичного погляду важливе значення має вибір класифікаційних ознак, які, в свою чергу, визначаються метою та завданням вивчення ринку.

Найбільше охоплення суб’єктів ринку, групування їх з урахуванням специфічних особливостей ринкової поведінки досягається виділенням п’яти основних типів ринків:

ринку споживачів окремих осіб і домашніх господарств, які купують товари чи отримують послуги для особистого споживання;

ринку виробників – сукупності осіб і підприємств, що закуповують товари для використання їх у виробництві інших товарів та послуг;

ринку проміжних продавців (посередників) сукупності осіб та організацій, які стають власниками товарів для перепродажу або здавання їх в оренду іншим споживачам із зиском для себе;

ринку громадських установ, які купують товари та послуги для забезпечення сфери комунального господарства або для забезпечення діяльності різних некомерційних організацій;

міжнародного ринку зарубіжних покупців, споживачів, виробників, проміжних продавців.

До найбільш розвинутих елементно-технологічних форм ринку, які відносно відокремились і відіграють важливу самостійну роль як об’єкти обміну у відтворювальному процесі, належать: ринок засобів виробництва; ринок предметів споживання; ринок інновацій та інформації; ринок інвестицій; ринок робочої сили, грошово-кредитний і валютний ринки.

Поділ ринку за об’єктивним складом охоплює ринки товарів, послуг та процесів, що мають важливе аналітичне і практичне значення для забезпечення структурної збалансованості ринку.

У практичній діяльності використовують ще класифікацію ринків за товарногалузевою ознакою з багаторівневою деталізацією. Так, до групи ринку засобів виробництва, як правило, входять ринки машин і обладнання, сировини й матеріалів. У свою чергу, наприклад, ринок машин і обладнання розподіляється на різноманітні ринки (підринки) машино-технічних виробів: комп'ютерів, транспортного обладнання та ін.

Ринок як сфера товарного обміну має свої промислово-територіальні межі. З урахуванням останніх, а також масштабів товарообміну можна виділити місцевий, регіональний, національний, транснаціональний і світовий ринки. Такий розподіл ринку іноді називається розподілом за  географічною ознакою.

Класифікація ринків за юридичною ознакою характеризує організаційно-правовий бік їх функціонування. З цієї точки зору розрізняють легальний та нелегальний ринки.

Класифікація ринків залежно від стану кон'юнктури та їх місткості має велике значення для прогнозування обсягу комерційних операцій, визначення стійкості зв'язків між суб'єктами ринкового механізму. Основний ринок – той, де реалізується переважний обсяг даного товару. Додатковий – який поглинає тільки частину даного товарного обсягу.

Зростаючий і потенціальний ринки – це ринки, які мають реальні можливості або перспективи (за певних умов) для зростання обсягу комерційних операцій.

«Прошарувальний» (в'ялий) ринок характеризується нестабільністю торгових операцій і може перетворитися на безплідний, тобто такий, який не має перспектив для реалізації відповідних товарів і послуг.

Класифікація ринків залежно від стану конкурентного середовища передбачає розподіл на монополістичний, олігополістичний,  монопсонічний, чистої конкуренції, змішаний ринок. Приклад 6.1 дає стислу характеристику основних типів ринків (які відповідають тому чи іншому конкурентному середовищу) з теоретичної та практичної точки зору.  

Структуризація системи ринків за основними класифікаційними ознаками приведена в табл. 6.1 [22].

!

Приклад 6.1

Основними причинами виникнення монополії є дія закону концентрації виробництва та капіталу, в основі якого лежить усуспільнення виробництва та праці, централізація капіталу, еволюція власності від індивідуальних форм до колективних. Такі підприємства або їх об'єднання монополізують переважну частину науково-дослідних розробок, патентів, ліцензій, передову техніку і технологію, найбільш кваліфіковану робочу силу, найкращі форми та методи організації виробництва та інші фактори.

До складу сучасних монополій входять крупні промислові, торгові, транспортні підприємства, банки тощо. Вони, як правило, носять багатогалузевий та міжгалузевий характер. Так, у США серед 500 наймогутніших монополій більшість має у своєму складі підприємства 11 галузей, а наймогутніші — до 30 50 галузей, з 200 наймогутніших корпорацій цієї країни близько 80% — транснаціональні. В Україні з 380 найбільших промислових підприємств 51,8% є єдиними виробниками певної продукції; частка монопольного сектору у внутрішньому валовому продукту (ВВП) складає ще близько 40% [50].

Олігополія – стан ринку, на якому панують декілька міцних фірм у виробництві продукції в більшості галузей промисловості. За своїм характером олігополія є колективною монополією, в якій своєрідно поєднується монополія і конкуренція. Поняття олігополії ввів в науковий обіг англійський економіст Т. Мор у 1516 р. Представники меркантилізму вживали його для характеристики конкуруючих між собою торгових монополій. У сучасних умовах олігополія, як правило, ототожнюється з багато галузевими диверсифікованими концернами. Ціни, що встановлюються на олігопольному ринку, є монопольними, а типовим механізмом їх встановлення є практика лідерства в цінах (наймогутніша корпорація встановлює ціну на товар, а інші орієнтуються на неї). Тому обмежена конкуренція між найкрупнішими корпораціями є здебільшого неціновою (поліпшення якості товарів, надання пільг та післяпродажних послуг тощо).

Конкуренція недосконала — економічне суперництво між монополіями (в тому числі між олігополіями), а також між монополістичними утвореннями і підприємствами середнього та дрібного бізнесу. Характеризується поєднанням елементів конкуренції і ринкової влади, яка полягає у здатності продавців чи покупців впливати на ціну товару.

Конкуренція чиста (досконала) — економічне суперництво між великою кількістю дрібних та середніх підприємств, які виробляють однорідну продукцію, мають рівний доступ до інформації, абсолютну мобільність матеріальних, трудових та фінансових ресурсів. Жодна з фірм не може впливати на ринкову ціну. З точки зору суспільства досконала конкуренція є стандартом, за яким оцінюється ефективність ринкової економіки.

Таблиця 6.1

Структуризація системи ринків за основними класифікаційними ознаками

Класифікаційні ознаки

Види ринків

За об’єктами ринку

ринок засобів виробництва; ринок предметів споживання; ринок інновацій та інформації; ринок інвестицій; ринок робочої сили, грошово-кредитний і валютний ринки та ін.

За суб’єктами ринку

покупців;

продавців;

державних установ;

підприємств-посередників

За промислово-територіальними межами, або за  географічною ознакою

місцевий (локальний);

регіональний;

національний;

транснаціональний;

світовий

За рівнем насичення

рівноважний;

дефіцитний;

надлишковий

За ступенем зрілості

нерозвинений;

розвинений;

що формується

За ступенем обмеження конкуренції

монополістичний, олігополістичний, монопсонічний, чистої конкуренції, змішаний

За юридичною ознакою, або за відповідністю діючого законодавства

легальний;

нелегальний

За галузями виробництва

автомобільний;

нафтовий;

комп'ютерний тощо

За характером продажів

оптовий;

роздрібний

За асортиментом товарів

замкнений, з товарами тільки виробника-лідера;

насичений, з безліччю подібних товарів багатьох виробників;

різноманітного асортименту, з декількома видами родинних товарів, призначених для задоволення однієї або декількох пов'язаних між собою потреб;

змішаний, де мають місце різноманітні товари, не пов'язані між собою

У широкому тлумаченні ринок поєднує всі ці елементи і предмети, які в процесі ринкового обміну і обігу характеризуються як товари різної власності і призначення. Процес відтворення на фазі обміну не може протікати без якого-небудь з цих товарів.

У зв'язку із цим найбільш актуальними є товарні ринки. Їхня структура визначається переліком і часткою видів товарів, що реалізуються на ринку.

Функціонування будь-якого товарного ринку відображується за допомогою ряду характеристик, основними з яких є наступні:

характеристика товарного ринку;

попит (обсяг попиту характеризує грошовий вираз кількості продукції, що споживачі хочуть і можуть купити);

еластичність попиту за ціною (характеризує ступінь впливу зміни ціни на зміну кількості продукції, на яку пред'явлений попит);

еластичність попиту за доходом (характеризує ступінь впливу зміни доходів на зміну кількості продукції, яка пропонується на ринку);

товарна пропозиція (характеризує кількість продукції, що виробники пропонують для продажу за деякою ціною протягом визначеного часу дії ціни);

загальна еластичність (характеризує ступінь кількісної зміни попиту або пропозиції у відповідь на зміну ціни, доходу або іншого фактора);

коефіцієнт еластичності (показує зміни результативної ознаки (попиту або пропозиції у % при зміні факторної ознаки (ціни, товару, доходу) на 1%);

ринкова і рівноважна ціна (характеризує умови встановлення ціни на ринку);

ринкова кон'юнктура (характеризує умови реалізації товарів і послуг, що складаються в якийсь період часу в якому-небудь регіоні).

Поняття ринку товару має найбільшу маркетингову орієнтацію. Воно досить близько відповідає реальності попиту та пропозиції. З цього визначення ринку автоматично випливають чотири ключові елементи стратегічних зусиль підприємства:

покупці, потреби яких треба задовольнити;

набір вигод, що шукають ці покупці;

конкуренти, яких треба перевершити;

ресурси, які потрібно придбати й освоїти.

При управлінні маркетингом аналізуються ринкові можливості, відбираються цільові ринки, розробляється комплекс маркетингових заходів і, нарешті, формуються маркетингова стратегія і конкретні плани дій, в тому числі в напрямку розвитку товарної політики підприємства на цільовому товарному ринку.

6.3. Інфраструктура товарного ринку

Безперебійне функціонування такої складної і багаторівневої системи, як ринок, який у розвиненому товарному виробництві репрезентований понад двадцятьма основними його видами, потребує високорозвиненої і широко розгалуженої загальної та спеціальної інфраструктури, що враховує ринкові особливості.

Уперше термін «інфраструктура» був використаний в економічному аналізі для позначення об'єктів і споруджень, що забезпечують життєздатність збройних сил (початок XX ст.).

У середині XX ст. під інфраструктурою стали розуміти сукупність галузей, що обслуговують нормальне функціонування матеріального виробництва.

Інфраструктура — це обов'язковий компонент будь-якої цілісної економічної системи і підсистеми.

Стосовно ринку як самостійної підсистеми, інфраструктура становить сукупність організацій (установ), які мають різні напрямки діяльності, забезпечують ефективну взаємодію товаровиробників та інших ринкових агентів, здійснюють оборот товарів, просування останніх зі сфери виробництва у сферу споживання, обслуговують ринок і виконують визначені функції із забезпечення нормального режиму його функціонування.

Інфраструктура покликана забезпечити цивілізований характер діяльності ринкових суб'єктів, її елементи не нав'язані суб'єктам ззовні, а породжені самими ринковими відносинами.

Ринкова інфраструктура в сукупності елементів, які її формують є механізмом, що компенсує дедалі зростаюче в умовах розвитку ринку підвищення розмаїтості товарів і послуг, невпорядкованості і різнорідності впливів зовнішнього середовища, що впливають на діяльність господарських об'єктів з метою підвищення їхньої стійкості на ринку і результативності відтворювальних процесів.

Найважливішими блоками, системами інфраструктурного комплексу економіки є:

виробнича;

фінансово-кредитна;

соціально-побутова;

інституціональна;

маркетингова;

логістична;

інформаційна;

екологічна інфраструктура.

До найбільш важливих елементів ринкової інфраструктури належать: комерційні інформаційні центри; сировинно-товарні, фондові, валютні біржі; комерційні, інвестиційні, емісійні, кредитні та інші банки; транспортні і складські мережі; комунікаційні мережі тощо.

У той же час будь-яка спеціалізація виробничо-господарської діяльності, особливо на товарному ринку, припускає необхідність обміну; усякий просторовий поділ вимагає можливості переміщення; диференціація властивостей товару і виду послуг викликає необхідність установлення зв'язку, передачі інформації, зміни технології виробництва. Тому найважливішою умовою успішного функціонування товарного ринку є формування і розвиток його інфраструктури.

Інфраструктура ринку товарів та послуг — це організаційні, матеріальні й технічні засоби, за допомогою яких товари просуваються від місця безпосереднього виробництва до місця реалізації, нагромаджуються, зберігаються і продаються.

Інфраструктура товарного ринку – комплекс видів діяльності в сфері ринкового функціонування відповідних груп підприємств, організацій, установ, завдання яких зводиться до раціоналізації руху товарів, ринкового регулювання товарно-грошового обороту. Вона створює передумови й умови для прискорення оборотності коштів в економіці, удосконалювання ринкового процесу реалізації знову створеної вартості, зміцнення матеріально-технічної бази сфери обігу, оптимізації комерційно-господарських зв'язків. Завдяки наявності інфраструктури, ділові взаємини суб'єктів товарного ринку ведуться на стрункій цілеспрямованій основі [54].

Функції інфраструктури товарного ринку полягають у наступному:

полегшення суб'єктам ринкових відносин реалізації їхніх економічних інтересів;

організаційне оформлення комерційно-господарських відносин суб'єктів ринку;

забезпечення юридичного, фінансового, страхового, контрольного обслуговування;

вивчення кон'юнктури ринку, товарів, конкурентів, посередників, споживачів;

власне торговельна або інша комерційно-господарська діяльність;

посередництво в реалізації товарів, налагодженні комерційно-господарських зв'язків;

надання відповідних послуг суб'єктам товарного ринку;

використання можливостей транспорту, засобів зв'язку, складського господарства, паливно-енергетичного комплексу;

підвищення оперативності й ефективності роботи ринкових суб'єктів на основі спеціалізації окремих суб'єктів економіки і видів діяльності;

Основні з вище перелічених функцій показані на рис. 6.3.

Ці функції повинні виконуватися відповідною структурою підприємств, організацій, установ-учасників товарного ринку.

Розглядаючи ринок товарів і послуг у системі ринкового механізму, необхідно також виділити основні елементи товарної інфраструктури, до яких відносяться (рис. 6.3):

оптова торгівля;

роздрібна торгівля;

товарна біржа;

лізингові структури;

посередницькі структури;

маркетингові, збутові та логістичні системи;

ярмарки, виставки, аукціони;

інформаційні технології.

Це також прийняті схеми, структура та засоби товаропросування, система торговельних та після продажних послуг, дилерська мережа підприємств оптової і роздрібної торгівлі, пункти прокату та лізингу, ремонтні й сервісні центри з обслуговування виробів у споживачів, торгові дома, рекламні агентства, системи зовнішньоторговельних організацій.

Рис. 6.3. Інфраструктура товарного ринку

Безумовно, одним із найважливіших елементів сучасної інфраструктури товарного ринку є іноформаційно-комунікаційні мережі та технології, які не тільки обробляють та видають величезні обсяги інформації про стан і умови реалізації товарів і послуг, а все частіше перетворюються на віртуальні торговельні або інші комерційно-комунікаційні об'єкти (приклад 6.2).

!

Приклад 6.2

  •  За останні 30 років було вироблено більше інформації, ніж за попередні 5 000 років.
  •  Тільки в 1992 р. в ефірі країн Євросоюзу було ретрансльовано більш       3 млн. телевізійних рекламних роликів.
  •  Щодня середній американець контактує з 6 тис. рекламних повідомлень, середній шведський споживач одержує на день не менш 3 тис. комерційних повідомлень.
  •  Житель великого українського міста, за різними оцінками, одержує від 200 до 1 тис. рекламних контактів на день (телебачення, радіо, газети і журнали, рекламні видання, рекламні щити і плакати, вивіски, комерційні пропозиції факсом, електронного і звичайною поштою, телефонні розмови, переговори й особисті зустрічі, Інтернет і т. д.).
  •  За останні 5 років обсяг електронної торгівлі (продаж товарів та послуг через електронні торгівельні автомати, Інтернет-магазіни) збільшився у сотні разів.

Комплексна програма розвитку інфраструктури товарних ринків, організація і регулювання сучасних товарних ринків здійснюється з урахуванням інфраструктурної забезпеченості економіки.

Таким чином, інфраструктура, як категорія економіки, досить міцно затвердилася як необхідний елемент, що забезпечує результативність господарювання ринкових суб'єктів.

6.4. Особливості сучасного ринку товарів і послуг

Сучасний ринок, залишаючись механізмом взаємодії покупців і продавців, перетворився на систему регулювання економічного розвитку суспільства.

Основу сучасної ринкової економіки складають чотири центральні ідеї [16].

1. Люди прагнуть одержати винагороду від життя. Саме переслідування особистого інтересу спонукує людей до праці, є двигуном зростання, індивідуального розвитку і визначає, зрештою, загальний добробут.

2. Характер винагороди визначається індивідуальними перевагами, що залежать від смаків, культури, цінностей і т. д. Крім поваги етнічних, моральних і соціальних правил суспільства, ніякі інші підстави для суджень про цінність або тривіальність цього вибору або про те, що можна визнати «щирими» або «помилковими» потребами, неприпустимі. Система плюралістична і поважає розмаїтість смаків і переваг.

3. Саме за допомогою вільного і конкурентного обміну люди й організації, з якими вони взаємодіють, досягнуть своїх цілей щонайкраще. Якщо обмін вільний, він відбудеться лише в тому випадку, коли його умови створюють корисність для обох сторін. Якщо ринок характеризується станом досконалої конкуренції, то ризик зловживання своєю ринковою позицією з боку виробників обмежений.

4. Механізми ринкової економіки засновані на принципі індивідуальної свободи й особливо на принципі пріоритету споживача, Моральне обґрунтування системи базується на визнанні того факту, що люди відповідальні за власні дії і здатні вирішувати, що для них добре, а що – ні.

Сучасна ринкова економіка має свої переваги і вади. До найбільш суттєвих переваг належать [12]:

1) ефективність розподілу ресурсів;

2) можливість плідної діяльності в умовах обмеженого інформаційного забезпечення;

3) гнучкість і висока адаптивність до зміни ринкових умов;

4) оптимальне використання результатів науково-технічної революції;

5) свобода дій споживачів та підприємців;

6) здатність до задоволення різноманітних потреб, постійного поліпшення якості товарів та послуг.

Водночас найбільш очевидними негативними явищами, що притаманні сучасному ринку, можна вважати:

1) відсутність внутрішніх стимулів збереження ресурсів, що не відтворюються;

2) малоефективний механізм охорони довкілля;

3) ігнорування потенційно негативних наслідків окремих господарських рішень;

4) відсутність гарантій права на працю і одержання відповідного доходу, а також гарантованого перерозподілу прибутків (на думку П. Самуельсона, ринкова система постійно відтворює істотну майнову нерівність);

5) нестабільність розвитку з можливістю рецесійних та інфляційних процесів.

Характерні особливості сучасної ринкової економіки значною мірою є похідними від своєрідної "споживацької" спрямованості нинішнього етапу науково-технічної революції. Через це ринок товарів і послуг характеризується:

1) насиченістю товарами масового виробництва, орієнтуванням на задоволення потреб різноманітних груп покупців;

2) гнучким і високоадаптивним виробництвом, здатним відповідати найрізноманітнішим потребам споживачів;

3) постійною підтримкою конкурентоспроможності товарів внаслідок їх модифікування, поліпшення якості і зменшення собівартості.

Наведені в прикладі 6.3 дані підтверджують вищезазначені характеристики сучасного ринку товарів та послуг.

!

Приклад 6.3

  •  У США тільки в 1998 р. було представлено на внутрішній ринок більш 17 000 нових найменувань товарів споживчого призначення. За п'ять останніх років щорічний приріст кількості пропонованих ринку товарів склав 33%.
  •  Двадцять років тому середній європейський супермаркет пропонував   3 000 5 000 найменувань товарів; сьогодні асортимент середньостатис-тичного українського супермаркету складає від 8 000 до 20 000 видів товарів.
  •  Середній споживач, що щотижня закуповує продукти, проводить у супермаркеті в середньому близько 40 хвилин і вибирає продукти з 30 50 товарних категорій, кожна з яких містить кілька десятків найменувань товарів.
  •  Щороку на ринок радіоапаратури надходить понад 700 її нових моделей та модифікацій
  •  На світовому ринку пропозиція споживчих товарів перевищує попит у середньому в півтора раза, тобто майже одна третина продукції не знаходить свого покупця.

Під тиском технічного прогресу і звичок споживання, що змінюються, ринки товару, визначені за описаними правилами, не є стабільними, але продовжують еволюціонувати в напрямках, які можна згрупувати в наступні три категорії [16]:

1. Розширення з включенням нових груп споживачів. Продукт послідовно залучає нові групи споживачів: рівень охоплення ринку збільшується. Наприклад, персональні комп'ютери усе більш проникають у сферу середньої освіти.

2. Розширення з включенням нових функцій. Поява нових товарів, які поєднують функції, що раніше розрізнялися (наприклад, телефонів, які поєднують факс, копіювальний пристрій і автовідповідач).

3. Заміщення технології. Ті ж функції, призначені для тих же груп споживачів, тепер здійснюються за допомогою нових, більш досконалих технологій. Наприклад, електронна пошта заміняє розсилання друкованих матеріалів.

Ці сили, що змінюються, і обумовлені ними зміни меж дії товарних ринків, визначають профіль життєвого циклу як ключового критерію для оцінки привабливості ринків товару.

?

Контрольні запитання

1. У чому полягає механізм та складові функціонування сучасної ринкової економіки?

2. Дайте визначення ринку.

3. Які основні функції виконує ринок в сучасній економічний системі?

4. У чому полягає сутність та особливості функціонування ринкового механізму?

5. Дайте характеристику основних типів ринків.

6. Дайте визначення терміна „Інфраструктура товарного ринку”.

7. У чому полягають функції інфраструктури товарного ринку?

8. Які основні елементи складають інфраструктуру товарного ринку?

9. У чому полягають особливості розвитку сучасного ринку товарів і послуг?

10. Наведіть основні переваги і негативні боки сучасної ринкової економіки.

PAGE  133


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

63727. Формы собственности 15.96 KB
  Собственность –основа экономической системы. Собственность может быть государственной и частной Формы собственности: Государственная Коллективная Частная Собственность др. государств и международных организаций Совместная собственность Смешанная собственность...
63728. Понятие и содержание обязательств 15.15 KB
  Обязательственное право в широком смысле это часть гражданского права один из важнейших его институтов. Под обязательственным правом следует понимать совокупность гражданско-правовых норм регулирующих общественные отношения по перемещению материальных...
63729. Основания возникновения обязательств 13.54 KB
  Определенный круг отношений возникающих между субъектами гражданского права именуется обязательствами. По особенностям возникновения все обязательства делятся на договорные и внедоговорные. Договорные обязательства возникают на основе двух или многосторонних сделок...
63730. Виды обязательств 15.58 KB
  По передаче имущества: в зависимости от того передается ли имущество в собственность как в случаях с хозяйственным ведением и оперативным управлением делится на возмездные купля-продажа рента мена поставка и безвозмездные дарение если имущество...
63731. Перемена лиц в обязательстве 15.69 KB
  Основания и порядок перехода прав кредитора к другому лицу Правила о переходе прав кредитора к другому лицу не применяются к регрессным требованиям. Для перехода к другому лицу прав кредитора не требуется согласия должника если иное не предусмотрено законодательством или договором.