70377

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ТА УПРАВЛІННІ

Курсовая

Педагогика и дидактика

Слід зауважити що метод проектів започаткував низку важливих ідей. Наше завдання зрозуміти наскільки важливим є впровадження методу проектів у роботі сучасного педагога що нового дозволяє досягнути цей метод.

Украинкский

2014-10-19

169.5 KB

52 чел.

ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ

ПРОЦЕСІ ТА УПРАВЛІННІ

Лучків Ольги Володимирівни

заступник директора з навчально – виховної роботи,

учитель української мови та літератури, методист

97 школи  м.Львова

Шевченківського району


ПРОЕКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ТА УПРАВЛІННІ

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади проектної діяльності

  1.  Виникнення та становлення методу проектів
    1.  Проектна діяльність у педагогіці: визначення та основні функції методу проектів
    2.  Класифікація проектів
    3.  Етапи роботи над проектом
    4.  Психолого-педагогічні аспекти проектної діяльності

РОЗДІЛ 2. Метод проектів в управлінській діяльності

РОЗДІЛ 3. Застосування проектної технології на уроках української літератури

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Питання використання новітніх педагогічних ідей є надзвичайно актуальним. Безперечно, у професійній діяльності сучасного вчителя повинні поєднуватися не лише нормативні (ті, що діють на основі визначених норм, стандартів), але й інноваційні елементи. Таке поєднання дозволить суттєво покращити сам процес навчання, зробить його ефективнішим, надаватиме учням більшої самостійності.

Слід зауважити, що метод проектів започаткував низку важливих ідей. Зокрема, усвідомлення зв’язку школи та життя, намагання учнів брати участь у плануванні своєї діяльності, самостійне обрання засобів здійснення визначеної роботи, уміння підбивати підсумки та оцінювати наслідки.

Мета нашої роботи – дослідити значення проектної технології у навчально-виховному процесі та управлінській діяльності. Наше завдання – зрозуміти, наскільки важливим є впровадження методу проектів у роботі сучасного педагога, що нового дозволяє досягнути цей метод.

Безпосередній об’єкт нашого дослідження – метод проектів, його сутність, класифікація, застосування в управлінській діяльності та у практичній роботі вчителя.

Дослідження складається із трьох основних розділів.

У першому ми спробуємо підсумувати теоретичні засади методу проектів. Зокрема, зясуємо причини виникнення методу проектів, розглянемо основні етапи його становлення. У наступному параграфі ми намагатимемось визначити сутність методу проектів, зрозуміти його значення у сучасному навчально-виховному процесі. Окрім цього, розглянемо основні функції цього методу, а також класифікацію проектів. Детально зупинимось на етапах роботи над проектом, оскільки розуміння цього теоретичного аспекту проектної технології має, на нашу думку, важливе значення для його успішного впровадження на практиці.  

У другому розділі роботи ми розглянемо основні засади застосування методу проектів в управлінській діяльності навчального закладу (школи) на прикладі впровадження проекту «Обдаровані діти» у СЗШ №97 міста Львова.

Окрім цього, у роботі йтиметься про застосування проектної технології у практичній діяльності педагогів, зокрема, під час вивчення української літератури у школі, подаватимуться поради, як вдало організувати проектну роботу учнів.  

Завершується робота висновками, списком використаних джерел та додатками.


1.Теоретичні засади проектної діяльності

  1.  Виникнення та становлення методу проектів

Метод проектів виник наприкінці ХІХ століття у США. В його основі, на думку дослідників, відобразилися ідеї американського філософа та педагога Дж. Дьюї. Він вважав, що освіта повинна давати не лише знання, що знадобляться у майбутньому, але й уміння та навички, що вже сьогодні допоможуть дитині розв’язати  нагальні  життєві  проблеми.  Таким  чином Дж. Дьюї докорінно змінив підхід до трактування ролі навчання. Він переконував: школа повинна стати тим місцем, де дитина вчитиметься долати труднощі, спілкуватися, здобувати необхідні знання, досліджувати навколишній світ [10, С.2].

Такий підхід до виховання учнів мав чимало послідовників. Один із них - професор В.Х. Кілпатрик, якому вдалося теоретично обґрунтувати метод проектів. Науковець по-новому осмислив ідеї Дж. Дьюї та дійшов висновку, що саме виховання і є життям, а не підготовкою до нього. В.Х.Кілпатрик був переконаним - навчання стає успішним лише тоді, коли підпорядковується нахилам дитини та уникає примусу. Сам термін «метод проектів» учений тлумачив як «цільовий спосіб ставитись до дітей таким чином, щоб побуджувати в них все найкраще, а потім дозволяти їм повірити у себе якомога сильніше» [7, С.7]. В.Х. Кілпатрик запропонував першу класифікацію проектів, поділивши їх на створювані, споживчі, проекти - розв’язання проблем, проекти-вправи.

Теоретичне обґрунтування методу проектів здійснив також американський дослідник Е. Коллінгс. Він вважав, що у процесі навчання слід спиратися на практичний досвід школярів. Е. Коллінгс запропонував своє бачення класифікації проектів. Дослідник поділяв їх на ігрові, проекти розповідей, екскурсійні та трудові [8, С.5].

Українські педагоги почали застосовувати метод проектів ще на початку 20-х років ХХ століття. Цей період був своєрідним часом шкільних експериментів: учителі широко застосовували на практиці найновіші системи, форми та методи навчання, у тому числі й проектування.

Інтерес педагогів саме до цього методу був зумовлений тим, що у його основі було залучення школярів до навколишнього життя, вихованні в них таких якостей як самостійність та ініціативність. Метод проекту розглядався як дієвий засіб розвитку творчих здібностей, підготовки вихованців до професійної діяльності. До роботи над проектом, як правило, залучалась велика кількість дітей.

Однак, як зазначає В.Нищета, впровадження цього методу в школах відбувалося без належного методичного забезпечення, теоретичного осмислення та експериментальної перевірки. Тому вже перший досвід застосування методу проектів виявив ряд проблем. Зокрема, значно знижувалася роль учителя в навчальному процесі, а в школярів не було достатньої мотивації для такого типу навчання [8, С.6].

О.Сухомлинська, натомість, висловлює думку про те, що причиною короткочасності та швидкоплинності комплексно-проектного навчання у цей період була зміна освітньої парадигми, а не його недосконалість [7, С.10]. Тому вже у 1931 році постановою ВКП(б) “Про навчальні програми й режим у початковій і середній школі” метод проектів було засуджено та заборонено. Комплексно-проектну систему замінили класно-урочною.

Тривалий період метод проектування зазнав забуття, оскільки, сам процес навчання трактувався виключно як спосіб передачі знань.  І лише з середини 90-х років цей метод знову починає привертати увагу українських педагогів та стає об’єктом досліджень науковців.

Сучасні вчені трактують метод проектів як «відкриту педагогічну систему, яка містить певну сукупність взаємопов’язаних засобів, методів і процесів, необхідних для створення організованого та цілеспрямованого педагогічного впливу на формування особистості учня» [7, С.10].

Отже, аналізуючи історію виникнення та становлення методу проектів, можна дійти висновку, що такий метод навчання є дієвим механізмом розвитку індивідуальних здібностей школярів.

  1.  Проектна діяльність у педагогіці: визначення та основні функції методу проектів

У професійній педагогічній діяльності кожного вчителя поєднуються нормативні елементи, що базуються на педагогічній нормі, стандарті, а також - інноваційні, створені у процесі власного педагогічного пошуку. Метод проектів, який, без сумніву, є інновацією у практичній діяльності педагога, сприяє розвитку індивідуальних талантів кожного школяра, а також допомагає навчити учнів активно здобувати нові знання, творчо застосовувати їх.

Науковці розрізняють два основні типи проектування в освітній діяльності. Це психолого-педагогічне проектування освітніх процесів у рамках певного вікового інтервалу, а також соціально-педагогічне проектування освітніх інститутів і освітнього середовища, в яких реалізуються відповідні процеси [9, С.3].  

Поняття «метод проектів» трактується науковцями по-різному: як комплексний метод навчання; як педагогічна технологія; як конкретна практична робота вчителя, спрямована на формування у школярів певної системи навичок та вмінь. Розглянемо детальніше кожне із цих визначень.

У основі розуміння методу проектів як комплексного методу навчання є бачення проектної діяльності як сукупності методичних прийомів, переважно пошукового характеру, спрямованих на досягнення певної навчальної мети.

Зокрема, Є.Полат зазначає, що, на його думку, метод проектів, за умови, що він застосовується у межах певного предмету, є сукупністю «прийомів, операцій оволодіння деякою галуззю практичного або теоретичного знання, тієї чи іншої діяльності; шлях пізнання, спосіб організації процесу пізнання» [7, С.13].

В “Українському педагогічному словнику” метод проектів визначається як спосіб організації навчання, під час якого “ учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань-проектів” [4, C.205].

Існує також трактування методу проектів як цілісної педагогічної технології. Таке визначення подають В.Гузєєв, М.Запрудський, Н.Кисельова, Д.Левітес, Г.Петровський та інші науковці [7, С.14].

Зокрема, М.Запрудський пише про метод проектів як про «систему навчально-пізнавальних прийомів, які дозволяють розв’язати певну проблему в результаті самостійної і колективної діяльності учнів» [7, С.13].

Отже, узагальнюючи всі наукові підходи до тлумачення самого поняття методу проектів, можна виокремити принаймні три основні визначення цього методу. А саме:

  1.  метод навчання, що застосовується на окремому етапі діяльності педагога як комплекс дидактичних прийомів, спрямованих на досягнення певної мети;
  2.  форма організації навчання;

3) педагогічна технологія, що передбачає планування, відповідну організацію та аналіз результатів.

В.Нищета виділяє декілька основних складових методу проектів. По-перше, це самостійна діяльність учнів (індивідуальна, парна чи групова), яку вони виконують упродовж визначеного відрізку часу. Окрім цього, це розв’язання певної проблеми, що передбачає використання різноманітних методів, засобів навчання, інтегрування знань, умінь із різних галузей науки, техніки та творчості. І, нарешті, це реальні результати виконання проекту [3, С.8].  

Метод проектів як педагогічна система виконує ряд основних функцій. Зокрема, дидактичну, пізнавальну, виховну, соціалізуючу та розвивальну. Розглянемо детальніше кожну із них.

Дидактична функція проектування передбачає вироблення в школярів уміння конструювати свої знання, ознайомлення їх з різними способами опрацювання інформації. Окрім цього, в учнів формується вміння презентувати результати свої роботи, а також виробляються навички самоорганізації.

Пізнавальна функція методу проектів полягає у підвищенні мотивації до отримання нових знань. У школярів формуються вміння продукувати, аргументувати та захищати свої ідеї.

Розвивальна функція проектування передбачає виконання таких завдань, як розвиток творчих і дослідницьких здібностей кожного школяра, формування комунікативних умінь та навичок, розвиток у дитини критичного мислення, навичок аналізу та рефлексії.      

Виховна функція має на меті спонукати дітей до самодисципліни та відповідальності, виховати у них загальнолюдські цінності.

Соціалізуюча функція методу проектів полягає в формуванні у школярів таких важливих навичок, як спілкування у соціумі, вироблення самостійного погляду на події та явища, осмислення своїх можливостей та усвідомлення власної ролі під час роботи у команді.    


1.3.Класифікація проектів

Науковці пропонують розгорнуту класифікацію навчальних проектів. Їх поділяють за різноманітними критеріями. Зокрема, за основною діяльністю, предметною галуззю, формою, кількістю учасників, тривалістю тощо.  Тож учителю необхідно зорієнтуватися у кожній конкретній ситуації та визначити, який саме вид проектування буде найбільш успішним та дієвим для розвитку творчих здібностей школярів.

З огляду на діяльність, що є визначальною в учнівській роботі, виділяють дослідницький, пошуковий, творчий, рольовий, прикладний, інформаційний, ігровий та ознайомчо-орієнтований проекти.

Розглянемо детальніше кожен із цих видів проектування.

Прикладний проект має чітку, визначену структуру взаємодії між учасниками. Кожен із них виконує певну функцію. Результат такого проекту завжди втілюється в матеріальну форму та може бути використаний на практиці.

Рольовий або ж ігровий проект передбачає виконання учасниками певних ролей. У таких проектах в ігровій формі імітуються ділові чи соціальні відносини.

Сутність ознайомлювально-інформаційного проекту полягає у зборі та систематизації відомостей про конкретний об’єкт чи явище. Учасники проекту обов’язково аналізують та узагальнюють отриману інформацію. Такі проекти виконуються із чітким дотриманням плану дій. По-перше, формулюється мета, виконується робота із різноманітними джерелами інформації. Після цього відбувається опрацювання отриманого фактажу, його осмислення, оформлення результатів роботи та презентація проекту.

Мистецькі чи творчі проекти, натомість, не мають такої чіткої структури як ознайомлювально-інформаційні. Вони можуть виконуватися у формі сценарію, статті, репортажу, газети, виставки тощо.     

Дослідницько-пошуковий проект за своєю структурою максимально наближений до наукового дослідження та передбачає відкриття чогось нового, досі невідомого. Робота над таким проектом проходить у декілька етапів. Спочатку відбувається постановка проблеми, далі – формулюється гіпотеза. Після цього учасники проекту займаються збором та аналізом інформації, проводять певні дослідницькі дії та отримують конкретний результат. Кінцевий етап роботи над проектом такого типу – його публічна презентація.

Науковці також поділяють проекти за тривалістю виконання. Така класифікація передбачає виділення короткострокових (тривають від двох до шести годин), середньої тривалості (від тижня до місяця) та довготривалих проектів (робота над якими триває більше місяця).

Окрім цього, проекти бувають індивідуальні, парні та групові. Такий поділ науковці пропонують з огляду на кількість учасників, які працюють над певним проектом. Якщо аналізувати переваги та недоліки цього виду проектів, то, на нашу думку, підготовка саме групових проектів допомагає розвинути в школярів навички спілкування між собою. Діти навчаються досягати компромісу, вирішувати конфліктні ситуації. Окрім цього, робота над таким проектом згуртовує школярів, дозволяє значно глибше дослідити проблему та знайти більше шляхів її вирішення.

Проекти також класифікують за предметно-змістовою галуззю знань. Їх поділяють на монопроект (у межах однієї галузі), міжпредметний та надпредметний проект.

Науковці пропонують поділяти проекти за ступенем складності та розрізняють прості проекти, які передбачають вирішення нескладного завдання, а також складні (або ж комплексні) проекти. Підготовка такої роботи займає значно більше часу та зусиль і передбачає використання різних підходів до вирішення запропонованої проблеми.

Цікавим є поділ проектів за характером партнерських взаємодій між безпосередніми учасниками проектування. З огляду на це, проекти можуть бути кооперативні, змагальні та конкурсні.

За рівнем самостійності виконання проекти поділяються на такі, що виконуються самостійно, спільно з іншими учнями, або ж разом із учителем.

За характером контактів науковці пропонують виділяти такі види проектів:

  1.  серед дітей однієї вікової групи (найчастіше над таким проектом працюють учні одного класу);
  2.  серед дітей різновікової групи (такі проекти мають статус загальношкільних, районних, міських, регіональних або міжнародних).  

За формою проведення виділяють такі проекти: фестиваль, відеопроект, вистава, екскурсія, урок тощо. Відповідно до методу організації дослідники пропонують виділяти проекти у формі ділової гри чи практичної роботи.

Незалежно від типу проекту, результати учнівської праці мають бути відчутними, певним чином оформленими, мати конкретне матеріальне вираження. До прикладу, у формі відеофільму, альбому, газети, веб-сторінки тощо.


1.4.Етапи роботи над проектом

Робота над будь-яким проектом складається з кількох основних етапів. Найперше – це підготовка проекту, що передбачає визначення його теми та мети.

Слід зауважити, що вибір учителем теми навчального проекту, як правило, залежить від можливостей та здібностей учнів, а також від власних професійних інтересів самого педагога.

Обравши тему, слід сформулювати назву конкретного проекту. Вона повинна бути чіткою та зрозумілою для дітей, викликати у них зацікавлення.

Як зазначають автори посібника «Метод проектів у початковій школі», «повідомлення теми проекту – це своєрідна рекламна кампанія. Форма її подачі має вплив на створення відповідного мотиваційного середовища, на активність учасників проекту. Це може бути емоційна розповідь, імітація життєвої проблеми, бесіда на основі конкретної ситуації у класі тощо. У будь-якому випадку в учнів має виникнути інтерес, відчуття деякої причетності до вибору теми чи обізнаності в ній» [7; С.42-43].

Отже, щоби проект був успішним, учителю необхідно вже на початковому етапі роботи над ним викликати в учнів жвавий інтерес, заохотити їх до спільної роботи. Для цього можна запропонувати школярам самостійно обрати тему проекту чи сформулювати його назву.

Ще на початковому етапі роботи над проектом учителю слід враховувати певні обставини. Зокрема, обираючи тему, необхідно орієнтуватися на те чи дійсно запропонований проект викличе у школярів зацікавлення, чи зможуть вони успішно його реалізувати, і, найголовніше, чи матиме цей проект практичний, соціально значущий результат.

На цьому етапі роботи над проектом слід також визначити основну проблему та завдання дослідження. Чітко сформулювавши мету проекту, вчителю необхідно оцінити, наскільки це дослідження буде актуальним для учнів, чи стимулюватиме їх до пізнання нового, спонукатиме до активізації їхнього творчого потенціалу.

Наступний етап – планування проекту, на якому організовується спільна (або ж індивідуальна) діяльність школярів. Учасники утворюють робочі групи, обирають напрямок, за яким працюватимуть, визначаються із формою представлення результатів.

Цей етап роботи над проектом є, на нашу думку, надзвичайно важливим, адже учням доводиться самостійно підходити до вирішення проблеми, організовувати свою роботу за власним баченням, втілювати свої творчі задуми. Отже, на етапі планування ініціатива переходить від учителя до учнів.

Безпосередня кількість учасників проекту визначається, залежно від складності проблеми, масштабу передбачуваної діяльності. Якщо проект колективний, то слід обєднати школярів у групу, чітко визначити функції кожного з її учасників.

Для того, щоби заохотити дітей до більш злагодженої, дружної роботи над проектом, учитель може запропонувати учням придумати девіз команди, наголосити на тому, що, працюючи у групі, слід враховувати думку кожного учасника, радитись із товаришами та приймати спільне рішення.

На цьому ж етапі учасники проекту визначають, у якій саме формі він буде реалізований, що безпосередньо залежить від теми дослідження та характеру діяльності учасників групи.

До прикладу, це може бути плакат, газета, ескіз, малюнок, веб-сайт, відеосюжет тощо. Школярі також самостійно вирішують, як саме презентуватимуть свій проект – у формі вистави, конкурсу, фотогалереї, уроку, свята, прес-конференції, ділової гри.

Третій етап роботи над проектом – це його безпосередня реалізація. Учасники дослідження визначають ймовірні джерела інформації, самостійно збирають необхідні матеріали та виконують поставлені перед ними завдання.

Під час цього етапу, учитель займає позицію консультанта, а, при потребі, - координатора, який спрямовує пошукову діяльність школярів у потрібне русло.

Завершується цей етап виготовленням конкретного освітнього продукту, під час якого учні мають реалізувати здобуті знання на практиці.

На завершальному етапі відбувається публічна презентація результатів проекту та його оцінювання.

Презентація навчального проекту може бути представлена учнями у формі постера (плаката), на якому автори в оригінальній формі подають добірку матеріалів, у формі щоденника, буклета, міні-підручника, або ж відбуватись в усній формі.

Під час презентації школярі представляють результати свої роботи, описують методи та прийоми, за допомогою яких було отримано інформацію, розповідають про проблеми, що виникли під час виконання проекту, демонструють набуті знання, вміння, творчий потенціал.

Далі відбувається так звана експертиза проекту, під час якої необхідно зясувати:

  •  чи досягнуто поставлених цілей;
  •  чи відповідають отримані результати сучасному рівню наукових знань з певної проблеми;
  •  чи змогли учні задовольнити свої інтереси та виявити свої здібності.

 Оцінюючи проект, учителю слід враховувати наступні критерії:

  •  значущість та актуальність висунутих проблем;
  •  доцільність використаних методів дослідження та обробки результатів;
  •  активність учасників проекту відповідно до їхніх індивідуальних можливостей;
  •  характер відносин та взаємодопомоги учасників проекту;
  •  вміння аргументувати свої висновки, відповідати на запитання опонентів;
  •  оформлення результатів виконаного проекту.

  1.  Психолого-педагогічні аспекти проектної діяльності

Теоретичне та практичне осмислення потенціалу методу проектів як способу організації проектної діяльності передбачає виділення її характерних ознак, що впливають на особистісний розвиток учня.

Сутність проектної технології ґрунтується на загальнопсихологічному понятті про діяльність, розробленому Л.Виготським, В.Давидовим, О.Леонтьєвим, С.Рубінштейном та іншими [7, С.29-30].

У проектній діяльності школярів розвиваються:

  •  пізнавальні здібності (планування проектної діяльності, пошук шляхів вирішення проблеми, вибір оптимальних способів і засобів діяльності, аналіз і синтез інформації);
  •  креативне мислення (на всіх стадіях роботи над проектом);
  •  дивергентне мислення (учень має представити якнайбільше ідей щодо вирішення проблеми в межах теми проекту);
  •  активність і самостійність (опис індивідуальної частини проекту, планування, дослідження, оцінювання, самостійний вибір форми представлення результату діяльності);
  •  просторова уява (планування часу роботи над проектом, передбачення необхідних ресурсів, уміння оцінити та відібрати найбільш вдалі ідеї);
  •  критичне мислення (на всіх етапах проектної діяльності);
  •  сенсомоторні навички (розвиваються під час виготовлення освітнього продукту) [7, С. 30].

Окрім того, як зазначають фахівці, в учнів формуються навички вербальної та невербальної комунікації (в умовах ситуативно-ділового спілкування), з’являється досвід роботи у колективі. Також виробляються навички спілкування у соціумі, формуються вміння враховувати потреби оточуючих та сприймати оцінку інших.

Процес опанування учнями основ проектної діяльності складний і динамічний, оскільки залежить від їхнього віку та інтелектуального розвитку. Він має два аспекти: педагогічний та психологічний. Перший фазується на сприйманні та осмисленні отриманої інформації про певний вид діяльності, розумінні та узагальнені фактажу, застосуванні отриманих знань на практиці.

Психологічний аспект передбачає природну потребу школярів у отриманні нового досвіду, виявлення їхньої зацікавленості до проектної діяльності, врахування емоційного стану кожного учня, який працює над проектом.

 


РОЗДІЛ 2. Метод проектів в управлінській діяльності

Враховуючи новітні підходи у практиці проектної діяльності, необхідно розглядати управління освітніми проектами, як розробку ідеальної моделі системи управління, де сконцентровані її пріоритетні напрями. На користь такого підходу свідчать переваги, що практично задекларували свої можливості, а саме: мобільність реагування на зміни навколишнього середовища; концентрація зусиль професійно активних фахівців різних галузей наукового та практичного знання для досягнення оптимальних результатів у пріоритетних напрямках; підвищення рівня особистої відповідальності кожного члена тимчасового колективу за досягненні результату; залучення і розподіл матеріально-технічних та фінансових ресурсів безпосередньо при реалізації окремого проекту.

Однак, така цілісність у розробці та організації процесу управління освітніми проектами можлива лише за умов злагодженої організації всіх ланок системи управління, зведення до мінімуму імпровізаційних моментів, наявності даних щодо аналізу існуючого стану соціально-педагогічної проблеми, володіння новітніми технологіями управління, що відповідають специфічним вимогам проекту. Важливою також є відповідна підготовка керівників проектів та спеціалістів, здатних забезпечити оптимальний рівень досягнень. Окрім того, має значення інформаційна забезпеченість учасників проектної діяльності, створення системи заходів для поширення практики проектної організації освітнього середовища.

Управління педагогічними проектами є процесом цілеспрямованих змін, що відбуваються за заздалегідь визначеними параметрами (цілі, завдання, терміни, людські та фінансові ресурси), тому необхідна відповідна послідовність впровадження таких змін. Тож це передбачає наступні етапи управлінських дій:

  •  передпроектний (вивчення та аналіз існуючого стану об'єкту, що потребує змін);
  •  проект (визначає основні ідеї, мету, низку заходів, терміни реалізації, критерії змін, механізми вивчення ефективності, фазове, матеріально-технічне та фінансове забезпечення);
  •  планування (розробка плану роботи поетапно: місячний, семестровий, річний план);
  •  моніторинг якості проекту (ставить за мету розробку та організацію системи вивчення його поточних результатів, графічного оформлення, аналізу динаміки змін);
  •  постпроектний (заключний) – передбачає поширення набутого інноваційного досвіду та прогнозування.

Водночас, потребує уточнення погляд на організацію управління освітніми проектами як такий, що створює комфортні умови для спільної діяльності різних спеціалістів. Тому особливий акцент необхідно ставити на таку систему управління, яка буде враховувати не лише окремі чинники (фінансові, матеріально-технічні, інформаційні, людські), але й на їх інтегративну взаємодію.

Розглянемо детальніше застосування проектної технології в управлінській діяльності на прикладі конкретного проекту.

Тема проекту: «Обдаровані діти».

Мета: на основі загальної освіти й програми «Обдаровані діти» розкрити здібності школярів, організувати роботу з обдарованими дітьми.

Завдання:

1.створення умов для розвитку здібних дітей;

2.забезпечення належного оточення;

3.створення умов для самоутвердження дітей в класі, в школі;

4.контакти з обдарованими людьми;

5.розвиток когнітивних, емоційних та соціальних навичок;

6.можливість кожній дитині обирати вид діяльності;

Напрямки та форми реалізацій проекту:

  •  конференції;
  •  олімпіади;
  •  інтелектуальні ігри;
  •  змагання;
  •  спецкурси;
  •  гуртки;
  •  поглиблене вивчення предметів.

Проект «Обдаровані діти» успішно впроваджується вчителями СЗШ №97 міста Львові за кількома напрямками:

  1.  Творчо обдаровані діти:
  •  інтелектуальна гра «Що? Де? Коли» (Концур Н.М.);
  •  гурток «Юний журналіст», вихованці якого випускають газету про роботу в школі (Антоняк С.І.);
  •  виставки юних художників, участь в районних, міських, міжнародних конкурсах (Козак-Шуль Л.В.);
  •  творчі діти танцювального гуртка «Гердан», «Барвистий світ» (Козак-Шуль Л.В.)

2. Академічно обдаровані діти:

- олімпіади (Кук І.Г.);

- конференції (Стецько Л.Р.);

- конкурси «Колосок», «Кенгуру», «Левеня» (Кравус О.Д.);

- спецкурси «Основи інформатики» (Антонів Л.О.), «Культура мовлення», «Мова ділових паперів» (Лучків О.В.).

3. Спортивно обдаровані діти:

- гурток «Умію плавати» (Коростельов А.П.);

- секції з волейболу, кон-фу, спортивного орієнтування (Журба Н.Ю.);

- змагання з футболу, волейболу, легкої атлетики (Береснева М.І.);

- свято Покрови («Козацький змаг») (Береснев М.І.).

4. Соціальна обдарованість:

- учнівський парламент (Яремків Н.В.);

- рада галереї героїв УПА (Лукашинський І.В.);

- психологічний супровід (Кульчицька Л.С.);

- моніторинг особистісного зростання (Кульчицька Л.С.);

- тренінги (Кульчицька Л.С.);

- практикуми з проведення дискусії (Кульчицька Л.С.);

- круглі столи (Кульчицька Л.С.);

- школа молодого лідера (Яремків Н.В.);

- рада молодих дослідників (Кук І.Г.).

Двічі на рік серед учнів школи проводиться наступне соціологічне дослідження

  І. Запитання до школярів на початку навчального року:

1. Чим я займаюсь у вільний час?

2. Які гуртки, секції відвідую? Які хочу відвідувати?

3. Мої улюблені предмети?

4. Захоплення, самоосвіта

5.Мої плани на цей рік?

ІІ. Запитання анкети наприкінці навчального року:

  1.  Що найбільше запам’яталося в цьому році?
  2.  Які нові здібності в собі відкрив (відкрила)?
  3.  Які гуртки, секції відвідую?
  4.  У яких заходах брав (брала) участь?
  5.  Що найбільше цікавить? Нові відкриття?
  6.  Що нового можна запровадити в школі?
  7.  Наскільки реалізувались ваші плани?

Таке опитування серед учнів дозволяє визначити ефективність впровадження проекту «Обдаровані діти» у школі, вчасно вносити необхідні корективи, враховувати інтереси та зацікавлення кожної дитини.

РОЗДІЛ 3. Застосування проектної технології на уроках української літератури

Важливою характеристикою проектної діяльності є активна позиція учня і реалізація принципу «Вчитись діючи». Адже саме під час проектування учень вчиться визначати мету діяльності, планувати, відкриває для себе нові знання, експериментує, обирає шляхи, ставить завдання, реалізовує свої можливості, досліджує, думає, створює, діє.

Практика показує, що надзвичайно ефективним є використання міні-проектів, які відповідають рівню розвитку учнів, обов’язково включають творчий, ігровий момент, не потребують багато часу (розраховані на швидку реалізацію) та завдяки можливості їх урізноманітнювати, створюють умови для творчої самореалізації кожного школяра.

Дуже цікавим є проект «Віртуальний музей письменника». Його можна використовувати на уроках української літератури під час вивчення біографії письменника та його творів. Віртуальний музей – це певна кількість слайдів-залів із розташованими в них експонатами. Інформація для відвідувачів-учнів подається через лекцію екскурсовода та споглядання наочності, розташованої на слайдах. Завданням окремих міні-проектів є створення віртуальних залів музею, присвячених відповідній темі уроку загальної теми. Це міжпредметний короткостроковий проект із ознаками творчого, дослідницького, інформаційного і рольового проектів. Форма роботи – групова. Учні використовують пошукові системи Інтернету, відбирають основне, добирають фотографії, ілюстрації та інший необхідний матеріал

.

Наприклад, урок №1 з теми «Т.Г.Шевченко» 9 клас.

Тема уроку. Життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка.

Мета: ознайомити учнів з біографією письменника.

Завдання міні-проекту: зібрати інформацію з теми уроку й подати її у вигляді презентації, виконаної у програмі PowerPoint. Кожен слайд – стенд чи вітрина «музейної зали». До презентації додається лекція «екскурсоводів» за поданою темою.

Зразок кінцевого продукту міні-проекту «Віртуальний музей Т.Г.Шевченка»:

І стенд – батьківщина поета;

ІІ стенд – дитинство, юність;

ІІІ стенд – Петербурзький період життя, навчання в Академії мистецтв;

IV стенд – перша подорож до України;

V стенд – участь у Кирило-Мефодіївському товаристві;

VI стенд – період заслання;

VII стенд – останні роки життя поета;

VIII стенд – вшанування пам’яті поета.

Тривалість лекції та презентації – 15-20 хвилин. Це оптимальна кількість часу для перевірки домашнього завдання. Головна складність проекту – планування роботи групи, розподіл обов’язків, відбір і розташування матеріалу для «стендів» музею.

Використання методу проектів є доцільним і під час аналізу художньої літератури. Ось приклад уроку на тему «Є.Гуцало «Сім’я дикої качки». Людина і світ крізь призму моральних проблем» (7 клас) (Додаток А).

Мета: дослідити, як у творі Є.Гуцала «Сім’я дикої качки» на прикладі героїв твору зображена людська доброта і жорстокість, милосердя і справжня турбота про природу; розвивати логічне мислення, уміння надавати об’єктивну оцінку подіям, вчинкам героїв, робити висновки; формувати кругозір, світогляд школярів; виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї.

Тип уроку: урок узагальнення та систематизації вивченого за методом проекту.

Обладнання. Портрет письменника, виставка його творів, ілюстрації до них, фотографія з альбому В.Школьного «Десна», операційні картки з розробкою тематичних завдань, записи класичної музики.

Хід уроку:

І. Зачитати уривок з твору Анатолія Давидова «Таємниці старого дуба»:

«На лузі, у високій траві, качка вивела пташенят. Химерні жовто-сірі клубочки копошились довкола матері, а вона ніяк не могла вирішити, якою дорогою вивести їх до води. Найближче – навпроти. Та чи зможуть крихітки пробитися крізь різнотрав’я? А що як протоптаною стежиною дістатися озера, а там, у лепесі та очереті, зачекати, поки підростуть пташенята?

Почулися голоси, й біля дуба зявилися діти, а з ними дорослий. Дерево зіщулилось у передчутті якоїсь біди. Швидше б люди йшли звідси…»

(Чому природа так боїться людей? Чи можна це виправити?)

Висновки дітей: Ми повинні проявляти справжню турботу про природу, не бути жорстокими, байдужими, не робити необдуманих вчинків.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм» (робота в групах).

Визначення:

  •  жанру твору;
  •  теми;
  •  ідеї;
  •  проблематики.

Очікувані результати:

Жанр: оповідання для дітей (вказати розмір, персонажі, розповідь).

Тема: відтворення стосунків дітей зі світом природи (качиною сімєю).

Ідея: засудження жорстокості, байдужості, прагнення піднестися за рахунок хвалькуватості, брехні (Юрко); возвеличення доброти, чуйності, милосердя (Тося).

Проблематика: 

1.Охорона й збереження дикої природи

2.Проблема дружби

3.Захист добра

4.Совість і сором та інше.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності (чуттєвий досвід учнів).

Чи потрібні отримані знання? Навіщо? Як ми можемо їх використати?

Мета: створити модель поведінки, спираючись на досвід і уроки твору.

ІV. Проектування.

Часто людина замислюється над поняттям добра і зла, жорстокості і милосердя. Нерідко ми не задумуємось над вчинками, які робимо. Забираємо яйця з гнізд пташок, для хвилинної забави беремо в руки пташенят, знущаємось над котами і собаками.

Доброта в кожної людини асоціюється з любов’ю, щирістю, чуйністю, а зло – жорстокістю, жадністю, бездуховністю.

Твір називається «Сім’я дикої качки». Як ви розумієте слово сімя? Чи мала качка сімю? Чи правомірно Юрко позбавив матір свої дітей?

Форми вираження проекту: твір.

V. Тематичні питання:

1.Біологічна сутність качки

2.Вчинки людини:

а) добро (Тоня)

б) зло (Юрко)

3.Природа повстає проти вчинків людини

4. «Такі ми є, як хочем…» Є.Гуцало

VІ. Групова робота над створенням проекту.

Самостійна, дослідницька робота в групах з картками з розробки тематичних питань.

VІІ. Звіт груп про результати роботи з картками.

VІІІ. Коригування думок учнів.

Учні висловлюють різні думки. Розкривають різні погляди на моральні проблеми: добро і зло. І етап – пошуковий. Учні активно роздумують над вчинками, вчаться аналізувати власну поведінку. Роль учителя в спостеріганні за ходом думок дітей, коригуванні.

ІX. Оцінювання.

Учні самостійно оцінюють відповіді один одного за критеріями:

  •  активність;
  •  підтвердження цитатами з твору;
  •  нестандартність мислення.

X. Домашнє завдання.

Спираючись на власний досвід, розкажіть, як би ви вчинили на місці одного із героїв. Чи були у вас подібні ситуації? Які висновки ви зробили? (Написати невеличку творчу роботу).

Підсумок уроку:     

Сподіваюсь, що ви зрозуміли необхідність оберігати природу, цінувати її красу. Не потрібно втручатися у світ тварин, щоб не завдати йому шкоди. Адже, чим сильніша родина, тим згуртованішими є і людина, і природа.

Отже, використання методу проектів на уроках української літератури невичерпне. Саме тому ця методика є дуже перспективною в наш час. Участь у проектній діяльності дає змогу самореалізуватися як педагогу, так і учневі, розкрити творчий потенціал усіх учасників. Проект дозволяє вийти за традиційні межі уроку, змінити стосунки між школярами та педагогами, підвищити самооцінку дітей.

ВИСНОВКИ

У цій роботі ми дослідили специфіку проектної технології у навчально-виховному процесі та управлінні, розглянули впровадження методу проектів на практиці, та дійшли наступних висновків.

По-перше, метод проектів підсилює та заохочує щире прагнення учнів до навчання, а, отже, на практиці є надзвичайно ефективним. Проектування завжди особистісно орієнтоване та дозволяє вчитися на власному досвіді й досвіді інших учасників у конкретній справі, а не вдаватися у навчальну діяльність.

У проекті учні стають основними дійовими особами освітнього процесу, вони є рівноправними учасниками творчого колективу. Це дозволяє їм об’єднуватися за інтересами, забезпечує різноманітність рольової діяльності. Метод проектів дає можливість залучати до навчального процесу не тільки дії та думки школярів, але й їхні почуття.

По-друге, написання проектної роботи дає змогу учням переконатися в тому, що отримані знання – це, насамперед, засіб пізнання подій, процесів, явищ, що відбуваються у сучасному світі і їх можна активно використовувати на практиці.

По-третє, використання методу проектів у навчально-виховному процесі сприяє кращому засвоєнню знань у школярів, а також виробленні у них вмінь самостійно шукати та користуватися різними джерелами інформації.

Проектування заохочує та підсилює щире прагнення до навчання з боку учнів, тому що воно особистісно орієнтоване, має високий мотиваційний потенціал¸ дає змогу вчитися на власному досвіді й досвіді інших у конкретній справі.

І, нарешті, застосування учителем проектної технології сприяє виробленню у дітей практичних навичок та враховує індивідуальні особливості кожного учня, сприяє творчому розвитку не лише школярів, але й педагогів.

 


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.  Бабій К.Н., Бахтарова А.М. Нетрадиційний урок за проектною технологією // Управління школою.-2007.-№1.-с.22-26.
  2.  Бритикова  Г.В. та ін. Метод проектів як сучасна педагогічна технологія // Управління школою.-2008.-№7.-с.26-28.
  3.  Взаємодія учня і вчителя у площині   проектної діяльності(Метод  проектів у сучасній школі. Структура різних типів проектів: Матеріали роботи творчої групи педагогів Волинської області) //Школа.-2006.-№5.-с.32-40.
  4.  Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.
  5.  Капустеринська Т. Проектний підхід до управління навчальним закладом // Директор школи.-2005.-№1.-с.16  
  6.  Мелашенко К. Технологія проектного навчання // Завуч.-2006.-№13.-с.12-14.
  7.  Метод проектів у початковій школі / Упоряд.: О.Онопрієнко, О.Кондратюк. – К.: Шк.світ, 2007. –128 С.
  8.  Нищета В.А. Технологія життєтворчих проектів на уроках української мови та літератури. – Харків. – «Основа», - 2009. – 153 С.
  9.   Основи проектної діяльності учасників навчально-виховного процесу: Інформаційно-методичні матеріали / Упорідники М.Барна, О.Волощенко, О.Даниленко – Львів: ЛОШПО, 2007. - 32 С.
  10.   Петровська Н.В., Воропай Т.М. Проектна технологія: сутність, досвід використання, перспективи // Початкове навчання та виховання. - №25(209). - вересень 2009. – с.2-14.
  11.   Проектні технології у роботі з обдарованими дітьми // Директор школи.-2007.-№42.-с.13-15.
  12.  . Стеців Л. Реалізуємо метод проектів // Директор школи.- 2005.-№4.- с.16-18.


ДОДАТКИ

Додаток А.

Урок на тему: «Є.Гуцало «Сім’я дикої качки» (7 клас)

Біологічна сутність дикої качки

Проживання

північні райони             південні райони

Коли там проживають і чому?

Як плавають

у крижаній воді    розташування лап

Чому легко плавають у крижаній воді?

Що дає їм таке розташування лап?

Де будують гнізда

біля води

Чому саме біля води?

Поведінка

захищають потомство              не приймають після

                                                       втручання іншої особи

Чому не приймають?

Вчинки людини

Добро

сміливість                                            доброзичливість    

               вихованість                 чесність        людяність    

      вміє прощати            сільська дівчинка      чемна і порядна

     чуйна і добра                                                         здатна до співпереживання

                                    любить природу і турбується про неї

Зло

                     зазнайство                                                   боягузтво

         скупість                                                                                     егоїзм

                                            

                                                                         

                                                            злість

                                          грубий у ставленні до дівчат

міський хлопець                                                                            брехливий

жорстокий                                      хвалькуватий                                   байдужий


Природа проти вчинків людини
 

                                «Од річки долетів розпачливий материн крик»

Мати-качка

                                «…і знов зірвалась, гнана страхом і розпукою»

                       «Їхні маленькі очі були схожі на голочки гострого будинку»

Каченята          «Тулились одне до одного, ніби в близькості шукали порятунку»

                       «Вони були полонені розпачем»

Півень         «відчуваючи тривогу, ходив попід ворітьми й гортанно викрикував»

Береза            «але сьогодні чомусь береза крилась від неї»

Дуби            «співчутливо поглядали на неї, ніби хотіли допомогти»

Кущі              «…перепиняли дорогу,… шмагали по литках,    

                           ніби мстились невідомо за що…»

Як просто зруйнувати незримий зв'язок між людиною і природою?

«Такі ми є, як хочем» (Є.Гуцало)

У чому ж моральний вибір кожного з героїв твору?

Чи зустрічали ми раніше таких героїв, як в оповіданні Є.Гуцала?

А чим міг закінчитися твір?


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34641. Школа человеческих отношений (1930 – 1950) и поведенческих наук (1950 – наше время) 17.02 KB
  Школа поведенческих наук Макгрегор – повышение эффективности организации за счет повышения эффективности её человеческих ресурсов. Решения выбора альтернативы Управленческое решение – обдуманный вывод о необходимости осуществить какието действия связанные с достижением цели организации либо наоборот воздержаться от них. Эффективным организационным решением будет то которое будет на самом деле реализовано и внесет наибольший вклад в достижение целей организации.
34642. Типы организаций 21.39 KB
  Процесс принятия рационального решения Состоит из 7 основных этапов Диагностика или определение проблемы Существует 2 способа рассмотрения проблемы: Проблемой считается ситуация когда поставленные цели не достигнуты. Проблема как потенциальная возможность для этого необходима релевантная информация это данные касающиеся только конкретной проблемы человека цели в определенный период времени Все проблемы имеют: Определенное лицо Что Связанный с какимто конкретным местом Где Время возникновения и частота повторяемости...
34643. Общие характеристики организаций 40.73 KB
  Необходимость управления практическая реализация Факторы влияющие на процесс принятия решений Личностная оценка руководителя – субъективное ранжирования важности качества или блага. Среда принятия решений Все решения принимаются в разных обстоятельствах по отношению к риску и выделяют: Условие определенности когда точно известен результат каждого из альтернативного варианта выбора Условие риска – результаты этих решений не являются определенными но вероятность каждого результата известна. Негативные последствия – принятие...
34644. Личность. Методы принятия решений 22.49 KB
  ЯОбраз – какими мы видим себя Идеальное Я – какими нам хотелось бы быть Зеркальное Я – какими по нашему мнению нас видят другие Реальное Я –каковы мы в действительности Методы принятия решений При принятии решений вне зависимости от применяемых моделей существует правило принятия решений. Соответственно существуют следующие методы принятия решений: Платежная матрица – оказывает помощь руководителю в выборе одного из нескольких вариантов решений. Методы прогнозирования – в них используется как накопленный опыт так и текущие допущения на...
34645. Понятие алгоритма. Свойства, способы описания 90 KB
  Понятие алгоритма и способы его описания; Типы алгоритмов; Блоксхемы; Базовые структуры применяемые при создании алгоритмов. Иначе говоря блоксхема служит для графического изображения структуры алгоритма. Последовательность действий в соответствии с блоксхемой указывается с помощью стрелок соединяющих отдельные блоки и показывающих какой блок и вслед за каким должен выполняться. В ходе изучения данной дисциплины будут рассматриваться алгоритмы описанные при помощи языка программирования и при помощи специальных схем...
34646. Процедуры и функции 85.5 KB
  Пользовательские функции. В Паскале имеется два вида подпрограмм: процедуры PROCEDURE и функции FUNCTION. В программе процедуры и функции описываются после раздела описания переменных программы но до начала ее основной части то есть до оператора Begin начинающего эту часть.
34647. Рекурентные выражения. Рекурсия 73.5 KB
  При первом вызове функции fib5 определяется через fib4fib3; вычисление fib4 осуществляется через fib3 fib2 fib3 через fib2 fibl fib2 через fib1 fib0. Согласно условию прекращения рекурсии fibl и fib0 равно 1. Соответствующий рекурсивный процесс должен быть осуществлен и для fib4 и т. Решение: Vr n:byte; function fibk:byte :longint; begin if k = 1 then fib : = 1 else fib: =fibk l fibk 2 {рекурсивный вызов} end; BEGIN redlnn; writelnn 'e число Фибоначчи'...
34648. Сортировка. Усовершенствованные алгоритмы сортировки 142.5 KB
  Усовершенствованные алгоритмы сортировки. Имеется два вида алгоритмов сортировки. Изза этих отличий методы сортировки существенно отличаются для этих двух видов сортировки. В общем случае при сортировке данных только часть информации используется в качестве ключа сортировки который используется в сравнениях.
34649. Страница Dialogs 227.84 KB
  Пусть ваше приложение включает окно редактирования Memo1 в которое по команде меню Открыть вы хотите загружать текстовый файл а после какихто изменений сделанных пользователем сохранять по команде Сохранить текст в том же файле а по команде Сохранить как.FileNme; Memo1.FileNme сохраняется в переменной FNme и файл загружается в текст Memo1 методом LodFromFile. Обработка команды Сохранить выполняется оператором Memo1.