70432

Засоби оформлення документів у середовищі Word 2010

Дипломная

Информатика, кибернетика и программирование

Створюючи документ, можна комбінувати різними способами текст і малюнки, оформляти текст, використовуючи спецефекти: обрамлення, заповнення і т.д. Добре ілюстрований текст приносить при читанні більше задоволення і дозволяє читачеві швидко сприйняти найбільш важливу інформацію...

Украинкский

2014-10-20

1.55 MB

70 чел.

12

ЗМІСТ

ВСТУП 3

1. ЗАСОБИ ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ В СЕРЕДОВИЩІ WORD 2010 4

1.1 Можливості текстового процесора Word 2010 4

1.2 Задання параметрів сторінки документа 5

1.3 Засоби оформлення символів 10

1.3.1 Група інструментів «Шрифт» вкладки «Главная» 10

1.3.2 Додавання або видалення текстових ефектів 12

1.4 Засоби оформлення абзаців 13

1.4.1 Створення і редагування списків 13

1.4.2 Використання діалогу «Абзац» 16

1.4.3 Використання Буквиці 18

1.5 Використання формату за зразком 19

1.6 Стилі та їх використання 20

1.6.1 Застосування стилю 20

1.6.2 Зміна параметрів наявного стилю 21

1.6.3 Створення стилю на основі відформатованого абзацу 22

1.7 Створення професійно оформлених документів 23

1.7.1 Створення власної титульної сторінки 23

1.7.2 Колонтитули 25

1.7.3 Нумерація сторінок 26

1.7.4 Використання розриву сторінки 29

2. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ГІГІЄНА КОРИСТУВАЧА ЕОМ. 32

ВИСНОВОК 36

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 37


ВСТУП

В даній дипломній роботі я розглянув засоби оформлення документів у середовищі Word 2010. Цей текстовий процесор входить до пакета програм Місrosoft Оfficе і широко використовується в більшості країн світу для роботи з текстовими документами.

При роботі у програмі Word можна використати безліч різних засобів оформлення документу: заливку тексту та сторінки, типи та розміри шрифтів, колір тексту, тощо. 

Графічні інструменти Microsoft Word надають різноманітні можливості оформлення документів. З їх допомогою можна виготовити буквально все: від запрошення до газети або плаката для дошки оголошень.

Створюючи документ, можна комбінувати різними способами текст і малюнки, оформляти текст, використовуючи спецефекти: обрамлення, заповнення і т.д. Добре ілюстрований текст приносить при читанні більше задоволення і дозволяє читачеві швидко сприйняти найбільш важливу інформацію (так, графіки та діаграми більш виразно передають сухі колонки цифр). Спецефекти покращують зовнішній вигляд документа, роблять його привабливішим та читабельнішим.

Під час виконання практичного завдання я застосовував більш складніші функції Microsoft Office 2010:

  1.  Форматування текстового блоку.
  2.  Форматування абзаців з додатковими графічними об’єктами.
  3.  Форматування тексту з допомогою вкладки буфер обміну.
  4.  Задання власного стилю та налаштування самого стилю.
  5.  Форматування створених фігур.

Під час всіх цих перелічених компонентів кожний з них є досить зручним та легким для користувачів.


1. ЗАСОБИ ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ В СЕРЕДОВИЩІ WORD 2010

1.1 Можливості текстового процесора Word 2010

Зазвичай текстові редактори містять у собі такі можливості:

• набір тексту;

• корегування набраного тексту звичайним способом, тобто зміна букв, слів і т. д.;

• вирізання фрагментів тексту, запам’ятовування їх протягом поточного сеансу роботи, а також у вигляді окремих файлів;

• вставка фрагментів у потрібне місце тексту;

• пошук у тексті потрібних слів або речень;

• заміна слів одне на інше частково або повністю у всьому тексті;

• форматування тексту, тобто надання йому певного вигляду за такими параметрами: ширина текстового стовпчика, абзац, поля з обох боків, верхнє й нижнє поле, відстань між рядками, вирівнювання краю рядків;

• автоматична розбивка тексту на сторінки із заданим числом рядків;

• автоматична нумерація сторінок;

• автоматичне введення підзаголовків у нижній або верхній частині сторінки;

• виділення частини тексту жирним, курсивним або підкресленим шрифтом;

• переключення програми для роботи з іншим алфавітом;

• табуляція рядків, тобто створення постійних інтервалів для розміщення і тексту у вигляді стовпчиків;

• друкування тексту або окремих його частин;

Найпотужніші редактори включають також додаткові можливості, такі як:

• можливість побачити на екрані текст у готовому вигляді, тобто таким, яким він буде роздрукований принтером;

• широкий вибір шрифтів;

• можливість вставки в текст формул, таблиць, малюнків;

• можливість створення кількох текстових стовпчиків на одній сторінці;

• автоматичний пошук і виправлення граматичних помилок;

• вибір готових стилів і шаблонів;

1.2 Задання параметрів сторінки документа

Задані розміри можуть відноситися до всього документа, до виділеного фрагмента, до частини документа, що залишилася після курсору, або до розділу. Розміри полів при друці задаються з врахуванням використовуваного принтера.

Поля сторінки

Поля визначають загальну ширину основного тексту і відповідно відстань між текстом і краєм сторінки. Аби задати розмір нижнього поля, введіть в діалоговому вікні Параметри сторінки (PageSetup) (На вкладці Разметка страницы обираєм пункт Параметры страницы і в правому нижньому куті натискаємо на кнопку)на вкладці Поля (Margins) у полі Нижні (Bottom) відстань між нижнім краєм сторінки і нижнім краєм останнього рядка на сторінці. Розмір вводиться з клавіатури або встановлюється за допомогою кнопок із стрілками в правій стороні поля. Аналогічно вводяться розміри в поля: Верхнє (Тор), Ліве (Left), Праве (Right) (зазвичай в межах від 1 до 3,5). Розмір поля сторінки можна також задати за допомогою горизонтальної і вертикальної лінійки (див. розділ «Елементи вікна Word»). Поля документа можуть бути порожніми або містити колонтитули, примітки, текст, графіку.

Розташування документа на аркуші при друці задається в групі «Орієнтація» (Orientation) - книжна (Portrait) або альбомна (Landscape). Альбомна орієнтація зручна при друці широких таблиць на вузькому принтері. У рамці «Зразок» (Preview) відображуватиметься зовнішній вигляд документа після застосування до нього заданих параметрів.

Аби задати поля для частини документа, розташованої після курсору, в списку Застосувати (ApplyTo) виберіть параметр «До всього документа» (WholeDocument). Якщо документ розбитий на розділи, то можна задати розміри полів застосовано «До поточного розділу» (Thispointforward).( Див.Рис.1)

Рис. 1 Діалогове вікно Параметри сторінки з відкритою вкладкою Поля

У розділі «Сторінки» (Pages) можна вибрати елементи: «Звичайний» (Normal), «Дзеркальні поля» (MirrorMargins), 2 сторінки на аркуші (2 pagesforsheet), «Брошура» (Bookfold). Дзеркальні поля використовуються при друці на двох сторонах аркуша. Всі внутрішні поля стають однієї ширини, всі зовнішні поля також дорівнюватимуть один одному. Зазвичай для палітурки передбачають не більше 1,5.(Див. рис.2)

Рис. 2 Полів палітурки (1) і дзеркальні поля (2)

Аби відновити параметри, створені на основі поточного шаблону, натискуйте кнопку «За умовчанням» (Default).

Розмір і орієнтація паперу

На вкладці Розмір паперу (PaperSize) діалогового вікна Параметри сторінки (PageSetup) у списку, що розкривається Розмір паперу (PaperSize) виберіть розмір, відповідний використовуваній сторінці. Наприклад, відповідно до стандарту DIN сторінка А4 має завширшки 21 см і в довжину 29,7 см. У полях «Ширина» (Width), «Висота» (Height) можна задати розміри нестандартного аркуша. Формат паперу і поля сторінки визначають розмір смуги набору - простору, на якому друкуватиметься документ.(Див. Рис 3)

Рис. 3 Діалогове вікно Параметри сторінки з відкритою вкладкою

Розмір паперу

Аби змінити розмір паперу для частини документа, виділите відповідні сторінки, а потім виберіть розмір паперу, як завжди. У списку «Застосувати» (ApplyTo) виберіть параметр «До виділеного тексту» (Selected.text). До і після виділених сторінок будуть автоматично вставлені розриви розділу. Якщо документ вже розбитий на розділи, то необхідно клацнути в потрібному розділі або виділити декілька розділів, а потім змінити розмір сторінки.

Спосіб подачі листів при друці

Аби задати спосіб подачі листів при друці, відкрийте вкладку «Джерело паперу» (PaperSource) у списках «Перша сторінка» (Firstpage) і «Останні сторінки» (Otherpages) встановите необхідний параметр, наприклад «Ручна подача» (ManualPaperFeed).

У списку, що розкривається «Застосувати» (Applyto) задайте, для якої частини документа будуть застосовні установки, що визначають подачу паперу: «До поточного розділу» (Thissection) (у якому знаходиться курсор), «До кінця документа» (Thispointforward) (від поточного положення курсора), «До виділеного тексту» (SelectedText) «До всього документа» (Wholedocument).

Вкладка Джерело паперу

На вкладці «Джерело паперу» (Layout) діалогового вікна «Параметри сторінки» (PageSetup) ви можна вибрати, як «Почати розділ» (Sectionstart): «На поточній сторінці» (Continuous), «З нової колонки» (Newcolumn), «З наступної сторінки» (Newpage) і так далі (Див. Рис 4).

Рис. 4 Діалогове вікно Параметри сторінки з відкритою вкладкою «Источник бумаги»

Типа вертикального вирівнювання тексту на сторінці виберіть в списку, що розкривається «Вертикальне вирівнювання» (Vertical alignment).

  1.  При виборі елементу «По верхньому краю» (Тор) верхній рядок тексту вирівнюється по верхньому краю сторінки.
  2.  При виборі елементу «По висоті» (Justified) перший рядок верхнього абзацу вирівнюється по верхньому краю сторінки, а останній рядок нижнього абзацу вирівнюється по нижньому краю сторінки. Параметр По висоті застосовується лише до повних сторінок; неповні сторінки вирівнюються по верхньому краю.

У групі «Розрізняти колонтитули» (Headersandfooters) задайте, чи відрізнятимуться колонтитули для різних сторінок.

  1.  Якщо слід задати різні колонтитули для парних і непарних сторінок, встановіть прапорець парних і непарних сторінок (Differentoddandeven).
  2.  Встановити прапорець першої сторінки (Differentfirstpage) якщо перша сторінка розділу або документа матиме свій колонтитул.

У розділі «Зразок» (Preview) демонструється, як виглядатиме документ з вибраними налаштуваннями.

Нумерація рядків

Нумерація рядків застосовується для звернення до певних рядків документа, наприклад в юридичних договорах. Номери рядків відображуються на лівому полі або зліва від колонок. Word перераховує всі рядки за винятком рядків в таблицях, виносках, рамках і колонтитулах.

Аби проставити номери рядків в документі, на вкладці «Джерело паперу» (Layout) натискуйте кнопку «Нумерація рядків» (LineNumbers). У діалоговому вікні «Нумерація рядків» встановите прапорець «Додати нумерацію рядків» (Addlinenumbering) (Рис. 5) і задайте необхідні параметри:

  1.  Задайте номер для першого рядка в полі «Почати з» (Startat) аби визначити, з якого номера повинна починатися нумерація рядків розділу.
  2.  Визначите потрібне значення в полі «Від тексту» (Fromtext) аби задати відстань між останнім символом номера рядка і лівим краєм тексту. Стандартне значення «Авто» (Auto) відповідає 0,64 см для одноколонного і 0,33 см для багатоколонного тексту.
  3.  Вкажіть розмір приросту в полі «Крок» (Countby) аби визначити, номери яких рядків повинні виводитися на друк. Можна пронумерувати всі рядки частини документа або всього документа, а також пронумерувати рядки через певний інтервал, наприклад через 5 рядків (при цьому будуть пронумеровані 5, 10, 15, 20 і так далі рядки). Аби друкувати номери рядків, кратні п’яти (і так далі), введіть 5 в це поле. Номери рядків будуть видні в режимі розмітки сторінки.
  4.  Визначите положенням перемикача в розділі «Нумерація» (Numbering) де необхідно оновлювати нумерацію рядків: «На кожній сторінці» (Restarteachpage), «У кожному розділі» (Restarteachsection) абонепрерывно-(Continuous).( Див. Рис 5)

Рис. 5 Діалогове вікно, що дозволяє задати параметри нумерації рядків

1.3 Засоби оформлення символів

Основними параметрами форматування символів є: гарнітура шрифту, розмір, накреслення, інтервал і положення символів. Більшість найбільш часто використовуваних функцій форматування доступні на вкладці Главная.

1.3.1 Група інструментів «Шрифт» вкладки «Главная»

Для форматування символів використовується команда «Шрифт...» у меню «Главная», після виконання якої з’являється вікно діалогу. (Див. Рис.6)

Рис. 6 Діалогове вікно «Шрифт»

Спробуйте змінити значення параметрів у всіх полях та встановити або відмінити прапорці у полі «Эффекты» і подивіться у полі «Образец», який вигляд матиме текст.

Для форматування символів використовується також панель інструмент шрифт. На цій панелі ви можете змінити шрифт виділеного фрагменту тексту, вибираючи зі списку - «Шрифт» ім’я потрібного шрифту. Для зміни розміру шрифту виділеного фрагменту тексту виберіть зі списку - «Размер шрифта» величину потрібного розміру.

Можна також змінити зображення шрифту виділеного фрагменту тексту, натискаючи кнопки - «Полужирный», - «Курсив», - «Подчеркнутый».

(Див.Рис.7)

Рис.7 Панель інструментів Шрифт на вкладці Главная

Шрифти, які доступні у Word (сьогодні їх відомо кілька тисяч),залежать від конфігурації системи Windows, проте серед них, як правило, присутні шрифти з назвами Arial Cyr, Times New Roman Cyr, Courier New Cyr.

Перші два шрифти відносяться до так званих пропорційних шрифтів, у яких ширина літери у рядку залежить від її «товщини», тобто літера «і» буде займати втричі менше місця ніж літера «ш». Такі шрифти у документах виглядають значно красивіше. У шрифті Courier New Cyr кожна літера займає однакове місце, малюнок цього шрифту 13-14 розміру повторює малюнок шрифту друкарської машинки. У другому та третьому шрифтах на краях більшості літер присутні невеликі додаткові виступи, так звані насічки, які роблять контур літери красивішим, проте у випадках, коли текст треба зменшувати, чи друкувати (копіювати) з невисокою якістю, насічки «забруднюють» текст, тому краще обирати шрифти без насічок.

За допомогою нової теми шрифтів можна змінити шрифти в документі. Якщо буде застосовано нову тему шрифтів, у відкритому документі зміниться шрифт заголовка й основного тексту.

Якщо потрібно змінити шрифт, кольори або ефекти в документі, виберіть пункт «Теми» замість пункту «Шрифти теми».

У групі «Вбудовані» виберіть визначену тему шрифтів, яку потрібно використати.

Створення настроюваної теми шрифтів

  1.  На вкладці «Розмітка сторінки» у групі «Теми» клацніть елемент «Шрифти теми» (Див.Рис.8)

Рис.. 8 Створення настроюваної теми шрифтів

  1.  Виберіть команду «Створити нові шрифти теми».
  2.  Виберіть потрібні шрифти й розміри в полях «Шрифт заголовка» й «Шрифт основного тексту».

Зразок буде оновлено вибраними шрифтами.

  1.  У полі «Ім’я» введіть ім’я для нової теми шрифтів.
  2.  Натисніть кнопку «Зберегти».

1.3.2 Додавання або видалення текстових ефектів

Додавання ефекту до тексту

Виділіть текст, до якого потрібно додати ефект.

На вкладці «Главная» у групі «Шрифт» натисніть кнопку «Текстові ефекти». ( Див. Рис.9)

Рис.9 Група інструментів «Шрифт»

Виберіть потрібний ефект

Щоб розширити список, наведіть вказівник на пункти Контур, Тінь, Відбиття або Світіння, а потім клацніть ефект, який потрібно додати.

Видалення ефекту з тексту

Рис.10 Група інструментів «Очистить формат»

Виділіть текст, з якого потрібно видалити ефект.

На вкладці «Основне» у групі «Шрифт» натисніть кнопку «Очистити форматування» (Див. рис. 10)

1.4 Засоби оформлення абзаців

1.4.1 Створення і редагування списків

Маркірований і нумерований список

Під списком розуміють послідовність рядків, в яких містяться дані одного типа, наприклад, на початку цієї глави у вигляді маркірованого списку приведений перелік розглянутих в ній питань.

Списки полегшують читання і розуміння тексту. Word дозволяє надати абзацам форму списку, де кожен абзац буде помічений певним маркером або номером.

У маркірованих списках перераховуються пункти, пов’язані з однією темою. У нумерованих списках перераховуються пункти, наступні один за одним. Кожен пункт списку є окремим абзацом і має свій маркер або номер.

У нумерованому списку перед кожним абзацом коштує цифра. Якщо ви добавите/удалите пункт в списку, то нумерація всіх подальших пунктів зміниться автоматично.

Маркірований або нумерований список можна створити таким чином: (Див. Рис.11)

   

Рис. 11 Вибір типа маркера списку

  1.  встановите курсор на місце розташування списку;
  2.  виберіть команду «Список» (BulletsandNumbering) у меню «Главная» або на панелі інструментів «Форматування» (Formatting) натискуйте кнопку Нумерований список за умовчанням , або Маркірований список за умовчанням . Після натиснення однієї з цих кнопок на панелі інструментів «Абзац» в документі використовується раніше вибраний формат списку. Цей формат застосовується для поточного документа до тих пір, поки в діалоговому вікні команди «Список» (BulletsandNumbering) на вкладці «Главная» не буде визначений інший формат або нумерації;
  3.  у діалоговому вікні Список відкрийте вкладку «Маркірований» (Bulleted) або «Нумерований» (Numbered) і виберіть потрібного типа списку. Після введення рядка списку натискуйте клавішу <Enter> — на наступному рядку з’являється новий маркер. Для закінчення введення тексту у вигляді списку і повернення до звичайного формату абзаців двічі натискуйте кнопку «Введення» (Enter).

Для швидкого створення списку можна використовувати кнопки «Нумерований список» за умовчанням або «Маркірований список» за умовчанням на панелі інструментів «Абзац» (Formatting). Після натиснення однієї з цих кнопок на панелі інструментів «Абзац» в документі використовується раніше вибраний формат списку. Цей формат застосовується для поточного документа до тих пір, поки в діалоговому вікні команди «Список» (BulletsandNumbering) з меню «Главная» не буде визначений інший формат або нумерації. Повторне натиснення кнопки закінчує введення тексту у вигляді списку.

Для створення нумерованого списку введіть цифри 1 або 1.1 або I (латинська буква) і крапку після цифри, потім поставте пропуск. Після натиснення клавіші «Enter» обоє абзацу як нумерований список.

У Word 2010 ця можливість передбачається установкою відповідних прапорців на вкладці «Автоформат» при введенні (AutoformatAsYouType) діалогового вікна «Автозаміна» (Autocorrect) (див. розділ «Автоматичне форматування тексту при введенні»).

Вибір типа маркера

У діалоговому вікні Зміна маркірованого списку (CustomizeBulletedList) в розділі Знак маркера (Bulletcharacter) виділити вподобаний маркер.

Багаторівневий список

Word дозволяє створити багаторівневий список, що містить до дев’яти рівнів маркірованих і нумерованих списків. Кожен рівень може мати свій маркер або номер.

Створити багаторівневий список можна наступними способами:

  1.  відкрити вкладку «Багаторівневий» (OutlineNumbered) діалогового вікна, що відображується після вибору команди «Список» (BulletsandNumbering) на вкладці «Главная» вибрати потрібний формат маркера або номера і натискувати кнопку ОК.
  2.  виділити абзаци, відступ яких буде змінений, і натискувати кнопку «Зменшити відступ» (DecreaseIndent) «Збільшити відступ» (IncreaseIndent) на панелі інструментів «Форматування» (Formatting) або вибрати аналогічну команду в контекстному меню;
  3.  виділити абзаци, відступ яких буде змінений, і перемістити маркери відступів на горизонтальній лінійці. (Див. Рис. 12)

Рис. 12 Діалогове вікно, що дозволяє вибрати потрібний формат маркерів або нумерації багаторівневого списку.

Для модифікації багаторівневого списку виберіть типа списку, який необхідно змінити, натискуйте кнопку «Змінити» (Customize) і внести необхідні зміни. Для збереження і подальшого використання заново створеного формату або нумерації відкрийте шаблон, використовуваний для створення документа, зміните стиль, а потім збережете його. У нових документах, заснованих на цьому шаблоні, використовуватиметься змінений стиль. Стиль застосовується до абзаців, які необхідно пронумерувати або маркірувати.

1.4.2 Використання діалогу «Абзац»

Для форматування абзаців використовується команда «Абзац…» на вкладці «Главная», після виконання якої з’являється вікно діалогу( Див. Рис. 13)

Рис. 13 Діалог «Абзац»

Спробуйте змінити значення параметрів у всіх полях та встановити або відмінити прапорці у полі «Разбивка на страницы» вкладки «Положение на странице» і подивіться у полі «Образец», який вигляд матиме текст.

Для форматування абзаців використовується також панель інструментів абзац. На цій панелі ви можете здійснити такі дії:

Збільшити (зменшити) відступ обраного абзацу, зсовуючи його до наступної (попередньої) позиції табуляції. З цією метою натисніть кнопку - «Увеличить» (- «Уменьшить»).

Вирівняти текст абзацу або виділений текст: по лівому полю за допомогою кнопки- «По левому краю», по центру – кнопки - «По центру», по правому полю – кнопки - «По правому краю», по обом краям тексту – кнопки - «По ширине».

Зауважимо, що символ абзацу має вигляд «¶» і виводиться на екран при натиснутій кнопці стандартної панелі інструментів - «Непечатаемые символы». При друкуванні документа цей символ не виводиться.

Як тільки введений текст досягне правої межі, текстовий процесор автоматично переведе його на наступний рядок. Інакше кажучи, якщо слово, що вводиться, занадто довге і не вміщається на рядку, що залишився, текстовий редактор автоматично починає новий рядок. Якщо ми закінчили цей абзац і хочемо, щоб курсор перемістився на початок наступного, натискаємо клавішу введення <Enter>. Таке натискання слід розглядати як команду, за якою поточний абзац закривається. У текстовому процесорі Microsoft Word при завершенні абзацу клавішею <Enter> новий абзац повторює стиль попередніх.

Абзац – фрагмент тексту, процес введення якого закінчився натисканням на клавішу введення <Enter>.

Операції, що здійснюються над абзацами

Абзац є ключовим елементом у структурі документа для багатьох текстових процесорів.

Указані операції включають установку границь абзаців і абзацних відступів, вирівнювання, а також вмикання переносу слів.

Установку границь абзаців здійснюють за. допомогою маркерів відступів, що знаходяться на координатній лінійці, або відповідними командами меню.

Форматування абзаців за допомогою горизонтальної лінійки

Відступ абзацу або замаркірованого фрагмента регулюється на лінійці трикутним маркером 2, направленим вістрям вгору. Величина відступу першого «червоного» рядка абзацу задається положенням маркера (3), направленого вістрям вниз, на верхньому кордоні лінійки. Для переміщення табулятора по лінійці покажчик миші фіксують на табуляторі і протягають його при лівій клавіші миші, що натискує. Маркери табуляції показані на (Див. Рис. 14.)

Рис. 14 Горизонтальна лінійка

1 – кнопка, що управляє вирівнюванням табуляції, 2–маркер, регулюючий відступ абзацу по лівому краю, 3 – маркер, що визначає відступ першого рядка, 4 – маркер, регулюючий відступ абзацу по правому краю

1.4.3 Використання Буквиці

Буквиця – це збільшена перша літера (кілька літер) абзацу (інколи на кілька рядків), яка часто сформована іншим стилем в порівнянні з рештою тексту документу. Як правило, встановлюють на початку документу або окремого розділу.

Для створення буквиці потрібно виділити першу літеру абзацу (можна кілька літер) та вибрати в пункті меню «Вставка» команду «Буквица» або однойменну піктограму. В будь-якому випадку відкриється однойменне діалогове вікно, де в розділі «Положение» слід вибрати тип буквиці. Тоді в полі «Шрифт» слід вибрати гарнітуру шрифту для буквиці, в полі «Высота в строках» – кількість рядків тексту, на які вона буде поширюватися та в полі «Расстояние от текста»віддаль буквиці від основного тексту.( Див. Рис. 15)

Рис. 15 Створення Буквиці

1.5 Використання формату за зразком

Щоб застосувати форматування до тексту й базове форматування до графічних об’єктів, наприклад межі та заливки, можна скористатися функцією «Формат за зразком» на вкладці «Главная».

  1.  Виділіть текст або графічний об’єкт, форматування якого потрібно скопіювати.

Якщо потрібно скопіювати форматування тексту, виділіть частину абзацу. Якщо потрібно скопіювати форматування тексту й абзацу, виділіть весь абзац разом зі знаком абзацу.

  1.  На вкладці «Главная» у групі «Буфер обміну» натисніть кнопку «Формат за зразком».( Див. Рис.16)

Рис. 16 Вказівник перетвориться на пензлик.

Якщо потрібно змінити формат кількох виділених фрагментів у документі, двічі натисніть кнопку «Формат за зразком».

  1.  Виділіть текст або графічний об’єкт, який потрібно форматувати.
  2.  Щоб припинити форматування, натисніть клавішу Esc.

У разі застосування до зображень функція «Формат за зразком» найкраще працює із графічними об’єктами. Проте можна копіювати й форматування рисунка, наприклад межі рисунка.

Функцію Формат за зразком не можна застосовувати для копіювання шрифту й розміру шрифту тексту WordArt.

1.6 Стилі та їх використання

Створення стилю

Виберіть команду «Стиль…» у вкладці «Главная», а потім натисніть кнопку «Создат выделеный фрагмент ак новый экспресс-стиль». Введіть ім’я нового стилю в полі «Имя». Виберіть тип нового стилю в поле «Стиль». Натисніть кнопку «Формат», щоб задати форматування для нового стилю.

1.6.1 Застосування стилю

Щоб накласти стиль абзацу на один абзац, помістіть курсор у будь-яке місце абзацу. Щоб накласти стиль символу, виділіть текст, який треба форматувати. Виберіть команду «Стиль…» на вкладці «Главная». Виберіть потрібний стиль, а потім натисніть кнопку «Применить». Якщо потрібний стиль відсутній у списку поля «Стили», виберіть іншу групу стилів у полі «Список».

Щоб швидко накласти стиль, виберіть стиль абзацу або символу в полі - «Стиль» на панелі форматування. Імена стилів абзаців перед назвою містять значок абзацу «»; імена стилів символів – значок у вигляді підкресленої літери «а».( Див. Рис. 17)

Рис. 17 «Стилі»

Стилі розміщені на вкладці «Главная». Якщо потрібно, щоб список стилів був постійно відкритим, скористайтеся плаваючим вікном стилів (Рис. 17). У разі частого застосування стилів варто використовувати саме це вікно.

Щоб активувати плаваюче вікно, потрібно клацнути стрілку в правій нижній частині області Стилі. Вікно стилів можна помістити будь-де у вікні текстового редактора.

Вивівши на екран плаваюче вікно стилів, ви отримаєте доступ до стандартного набору стилів.( Див. Рис. 18)

Рис. 18 Плаваюче вікно стилів

1.6.2 Зміна параметрів наявного стилю

Щоб змінити параметри наявного стилю, виконуємо такі дії:

  1.  У плаваючому вікні стилів клацаємо правою кнопкою миші назву стилю, який ми хочемо змінити.
  2.  Обираємо у контекстному меню команду «Змінити».
  3.  Після внесення необхідних змін клацаємо OK, щоб підтвердити їх.( Див. Рис. 19)

Рис.19 Зміна стилю

Копіювання стилю в інший документ

Виберіть команду «Стиль…» на вкладці «Главная», а потім натисніть кнопку «Организатор». Виберіть стилі для копіювання з будь-якого списку, а потім натисніть кнопку «Копировать». У списку ліворуч з’являться стилі, що використовуються в активному документі або шаблоні, у списку праворуч - стилі шаблону документа «Обычный».

Видалення стилю

Виберіть команду «Стиль…» на вкладці «Главная». Виберіть стиль, який хочете видалити, а потім натисніть кнопку «Удалить».

1.6.3 Створення стилю на основі відформатованого абзацу

Спочатку змінюємо формат текстового абзацу, застосувавши до нього параметри, що визначатимуть майбутній стиль.

Потім виділяємо відформатований абзац за допомогою миші, після чого розкриваємо меню стилів і в нижній його частині вибираємо команду «Зберегти виділення як новий експрес-стиль». Відкриється діалогове вікно, в якому необхідно ввести ім’я стилю (Рис. 20).

Введемо ім’я нового стилю і зберігаємо його, клацнувши кнопку OK.( Див. Рис. 20)

Рис. 20 Створення стилю

Використання стилів із інших шаблонів документів

Виберіть команду «Библиотека…» на вкладці «Главная». Щоб застосувати стиль із шаблона, вкажіть його ім’я та двічі натисніть кнопку миші. Поточному шаблону відповідає значення «Текущий».

1.7 Створення професійно оформлених документів

Середовище нового текстового редактора Microsoft Office Word розроблено так, що можна створювати документи без особливих ускладнень і не витрачаючи багато часу на змінювання їх зовнішнього вигляду. Тепер за допомогою нових інструментів, нового інтерфейсу користувача та великої кількості шаблонів ви можете швидко надати текстовим документам професійного вигляду.

Шаблони містять не лише стандартні документи, які були наявні й у попередніх версіях редактора, а й титульні сторінки та колонтитули.

1.7.1 Створення власної титульної сторінки

У Microsoft Office Word передбачено колекцію титульних сторінок для текстових документів (Рис. 20). У ній ви можете обрати зразок, що найбільше вам підходить.

Оскільки зразки титульних сторінок подано у вигляді шаблонів, кожен із них можна редагувати і змінювати. Змінений шаблон легко зберегти або вставити його як титульну сторінку у відповідний документ.( Див. Рис. 21)

    

Рис. 21 Титульна сторінка

Додавання титульної сторінки до документа

Для додавання титульної сторінки до документа потрібно виконати такі дії:

1.Встановіть вказівник миші на початку документа, до якого ви хочете додати титульну сторінку;

2.На вкладці «Вставка» клацніть кнопку «Титульна сторінка»;

3.У колекції титульних сторінок виберіть потрібний шаблон. Після того як ви виберете певну сторінку, її буде додано до вашого документа як першу сторінку.

Як вже зазначалося, ви можете створювати власні шаблони титульних сторінок для своїх документів. Їх можна зберегти у списку шаблонів перших сторінок ваших документів.

Якщо вам потрібно створити сторінку з реквізитами училища, яку можна використовувати як титульну для училищної документації, то слід виконати такі дії:

1. На вкладці «Вставлення» клацніть кнопку «Титульна сторінка»;

2. У нижній частині меню, що відкриється, вибираємо команду «Зберегти виділений фрагмент у колекції титульних сторінок». Відкриється діалогове вікно, показане на Рис. 21;

3. Вводимо потрібну нам назву титульної сторінки і зберігаємо її. Цією сторінкою ми зможемо користуватися надалі.( Див. Рис. 22).

Рис. 22 Створення нового стандартного блоку

1.7.2 Колонтитули

Верхній та нижній колонтитули - це елементи, що розміщуються над та під основним текстом документа і редагуються окремо від нього. У колонтитули можна вставляти різні об’єкти: зображення, дату, номери сторінок тощо.

Також колонтитули можна змінювати під час попереднього перегляду.

Якщо вам потрібно вставити у документи верхній або нижній колонтитул, то його можна обрати з колекції колонтитулів. Колекція містить графічні елементи, форматування яких узгоджене з форматуванням відповідних титульних сторінок. Тому, обравши правильну комбінацію титульної сторінки з відповідним верхнім і нижнім колонтитулами, можна забезпечити гармонійне оформлення всього документа.

Створення колонтитула

Алгоритм створення колонтитула: Вставка-Колонтитули. Якщо ви не знайшли серед готових зразків колонтитулів потрібний, то викличте команду «Змінити верхній колонтитул», що розміщується в меню кнопки «Верхній колонтитул» (Рис. 23).

Після її виклику відобразиться контекстна вкладка «Створення колонтитулів».( Див. Рис. 23)

Рис. 23 Створення колонтитулів

На ній містяться інструменти для модифікації колонтитулів. Найчастіше використовують такі:

  1.  номер сторінки;
  2.  дата та час;
  3.  засоби вставлення зображень;
  4.  можливість задавати парні та непарні сторінки;
  5.  експрес-частини - інші готові елементи, які можна вставляти в колонтитули.

Для отримання кращих результатів спочатку слід вирішити, чи мають колонтитули містити лише номер сторінки або певні відомості й номер сторінки. Якщо потрібно, щоб відображався лише номер сторінки без жодних відомостей, додайте номер сторінки. Якщо потрібно, щоб відображався номер сторінки та додаткові відомості або лише відомості, додайте верхній або нижній колонтитул.

1.7.3 Нумерація сторінок

Для уставлення номерів сторінок необхідно викликати команду «Номера страниц» на вкладці «Вставка», що викликає вікно «Номера страниц» (Рис. 24).

У полі «Положение» слід вибрати розташування номера на сторінці (Див. Рис. 24)

Рис. 24 Створення номеру сторінки

  1.  «Вверху страницы» – номер сторінки розташовується угорі (уставляється в верхній колонтитул);
  2.  «Внизу страницы» – номер сторінки розташовується унизу (уставляється в нижній колонтитул).
  3.  У полі «Выравнивание» – розташування номера сторінки відносно полів сторінки:
  4.  «Слева» – номер сторінки розташовується у лівого краю сторінки;
  5.  «От центра» – номер сторінки розташовується по центрі сторінки;
  6.  «Справа» – номер сторінки розташовується у правого краю сторінки;
  7.  «Внутри» – номер сторінки розташовується з внутрішнього краю листа (доступний, тільки якщо документ має дзеркальні поля);
  8.  «Снаружи» – номер сторінки розташовується у зовнішнього краю листа (доступна, якщо документ має дзеркальні поля).

Якщо зняти прапорець «Номер на первой странице», то на першій сторінці номер не буде проставлений.

Кнопка Формат викликає діалогове вікно «Формат номера страницы» (Див. Рис.25), в якому задається формат нумерації. У полі переліку Формат номера вибирається тип нумерації (арабські і римські цифри або літери латинської абетки).

Рис.25 Створення нумерації сторінок

У рамці «Нумерация страниц» установлюється початок нумерації:

  1.  «продовжить» – нумерація сторінок поточного розділу починається з числа, наступного за номером останньої сторінки попереднього розділу;
  2.  «начать с» – нумерація починається з числа, зазначеного у полі праворуч.

Якщо увімкнути прапорець «Включить номер главы», до номеру сторінки буде доданий номер глави або розділу документа. У полі переліку «начинается со стиля» необхідно зазначити, який стиль форматування відповідає рівню глав, номера яких будуть використані.

Можна вибрати один із стилів заголовків Заголовок1... Заголовок9. У полі «разделитель» задається роздільник між номером сторінки й номером глави. Установивши усі параметри, слід натиснути OK, після чого знову з’являється вікно «Номера страниц». Тут також необхідно натиснути OK і усі сторінки документа будуть пронумеровані.( Див. Рис. 26)

Рис. 26 Формат номеру сторінки

1.7.4 Використання розриву сторінки

Microsoft Word автоматично розбиває текст на сторінки. Якщо документ повинен складатися зі сторінок, що мають різні параметри, то його слід розділити на окремі сторінки чи розділи. Для вставлення додаткового розриву сторінки необхідно установити курсор у місце, з якого повинна починатися нова сторінка й викликати команду «Разрыв» із на вкладці «Вставка». У діалоговому вікні «Разрыв» потрібно установити перемикач «Новую страницу» та натиснути ОК.

Для уставлення в документ нового розділу в діалоговому вікні Разрыв необхідно вибрати один з таких перемикачів:

  1.  «Со следующей страницы» – новий розділ починається з наступної сторінки;
  2.  «На те кущей странице» – новий розділ починається безпосередньо після поточного;
  3.  «С четной страницы» – новий розділ починається з найближчої сторінки, що має парний номер;
  4.  «С нечетной страницы» – новий розділ починається з найближчої сторінки, що має непарний номер.

Щоб видалити розрив сторінки, уставлений вручну, або розрив розділу слід перейти в режим «Обычный», або увімкнути режим відображення      недрукованих символів. У цих режимах розриви сторінок зображуються пунктирними лініями, а розриви розділів подвійними пунктирними лініями. Видаляються знаки розривів як звичайні символи клавішами Delete або Backspace. (Див. Рис. 27)

Рис.27  Розрив сторінки

1.8 Порядок виконання практичного завдання

Я виконував своє практичне завдання з захопленням, мені дуже сподобалось воно,а саме я виконував його послідовно:

  1.  Я знайшов в Інтернеті інформацію яку мені потрібно було,потім я запустив програму Word 2010.Спочатку я набрав заголовок,потім зайшов на вкладу Вставка та на панелі Текст я обрав команду WordArt,мені вибило перелік слів та я обрав те яке мені сподобалось.
  2.  Потім я за допомогою інтернету занйшов потрібні картинки, та вставив їх: Вставка-Рисунок-нам вибило меню Вставка рисунка,вибрав потрібний і натиснув кнопку Вставить коли нам вставило картинку то ми можем її Передвигати за допомогою курсору,можна Збільшувати та Зменшувати картинку треба поставити курсор на кут картинки та перетягнути,та за допомогою панелі яку нам вибило Формат ми можем форматувати картинку.
  3.  Коли ми набрали текст та вставили картинки ми заходим на вкладку Главную та на панелі Шрифти ми можим вибрити безліч форматувань:спочаку ми обираємо Шрифт і розмір шрифту коли ми виділяєм текст то можем натиснути на кнопки:Полужирний, Курсив, Подчеркнутый. Ми можем натиснути на кнопку Зачеркнутый і тоді тескт буде перечеркнутий.Ще можем пофарбувати текст за допомогою кнопки Цвет текста та в переліку кольорів вибираєм потрібний.
  4.  На вкладці Разметка страницы на панелі Фон страницы я натиснув на кнопку Подложка та з наведених прикладів я обрав на смак,аналогічно з кнопкою Цвет страницы тільки там вибираєш колір.
  5.  Буквиця,щоб створити буквицю необхідно спочатку виділити першу літеру в тексті потім зайти на вкладку Вставка та натиснути на кнопку Бувиця .
  6.  Потім я заходив на вкладку Вставка та на панелі Илюстрации я побачив безліч кнопок з додаванням різних функцій:Рисунок, Картинка, Фигуры, Рисунок SmartArt, я натиснув на кнопку SmartArt та мені вибило меню Выбор рисунка SmartArt далі я обрав пункт Цикл обрав на смак і натиснув ОК. На вкладці Вставка у меню Фигуы ми вибераєм пункт Фигурные стрелки та ставимо їх в такому поряду в якому нам потрібно коли ми це зробили нам вибиває додаткову вкладку Формат в якій ми можем задати Стили фигур та безліч інших форматувань.

2.OХОРОНА ПРАЦІ ТА ГІГІЄНА КОРИСТУВАЧА ЕОМ.

Широке промислове та побутове використання ПК актуалізувало питання охорони праці їхніх користувачів. Найбільш повним нормативним документом щодо забезпечення охорони праці користувачів ПК є "Державні санітарні норми і правила роботи з візуальними дисплейними терміналами (ВДТ) електронно-обчислювальних машин".

Дотримання вимог цих правил може значно знизити наслідки несприятливої дії на працівників шкідливих та небезпечних факторів, які супроводжують роботу з відео дисплейними матеріалами, зокрема можливість зорових, нервово-емоційних переживань, серцево-судинних захворювань. Виходячи з цього, роботодавець повинен забезпечити гігієнічні й ергономічні вимоги щодо організації робочих приміщень для експлуатації ВДТ, робочого середовища, робочих місць з ВДТ, режиму праці і відпочинку при роботі з ВДТ тощо, які викладені у Правилах.

Відповідно до встановлених гігієнічно-санітарних вимог роботодавець зобов'язаний забезпечити в приміщеннях з ВДТ оптимальні параметри виробничого середовища (табл. 1).

Таблиця 1

Норми мікроклімату для приміщень з ВТД

Пора року

Категорія робіт

Температура повітря, С, не більше

Відносна вологість повітря, %

Швидкість

руху повітря, м/с

Холодна

Легка - 1 а

22...24

40...60

0,1

Легка - 1 б

21...23

40...60

0,1

Тепла

Легка - 1 а

23...25

40...60

0,1

Легка - 1 б

22...24

40...60

0,2

Природне освітлення в приміщеннях з ВДТ має здійснюватися через вікна, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості не нижче ніж 1,5 %. Для захисту від прямих сонячних променів, які створюють прямі та відбиті відблиски з поверхні екранів ПК і клавіатури повинні бути передбачені сонцезахисні пристрої, вікна повинні мати жалюзі або штори.

Основні вимоги до виробничого приміщення для експлуатації ВДТ 

  1.  воно не може бути розміщено у підвалах та цокольних поверхах;
  2.  площа на одне робоче місце в такому приміщенні повинна становити не менше 6,0м2, а об'єм не менше 20,0 м3;
  3.  воно повинно мати природне та штучне освітлення відповідно до СНіПП-4-79;
  4.  в ньому мають бути шафи для зберігання документів, магнітних дисків, полиці, стелажі, тумби тощо, з урахуванням вимог до площі приміщення;
  5.  щоденно проводити вологе прибирання;

Поруч з приміщенням для роботи з ВДТ мають бути обладнані:

  1.  побутова кімната для відпочинку під час роботи;
  2.  кімната психологічного розвантаження.

Штучне освітлення в приміщеннях з робочим місцем, обладнаним ВДТ, має здійснюватись системою загального рівномірного освітлення. Як джерело штучного освітлення мають застосовуватись люмінесцентні лампи ЛБ.

Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць під час роботи з ВДТ:

  1.  освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової роботи, який визначається трьома параметрами: об'єктом розрізнення - найменшим розміром об'єкта, що розглядається на моніторі ПК; фоном, який характеризується коефіцієнтом відбиття; контрастом об'єкта і фону;
  2.  необхідно забезпечити достатньо рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також в межах навколишнього простору;
  3.  на робочій поверхні повинні бути відсутні різкі тіні;
  4.  в полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскравості поверхонь, які світяться та викликають осліплення);
  5.  величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;
  6.  слід обирати оптимальну спрямованість світлового потоку і необхідний склад світла.

Гігієнічні норми до організації і обладнання робочих місць з ВДТ. При розташуванні елементів робочого місця користувача ВДТ слід враховувати:

  1.  робочу позу користувача;
  2.  простір для розміщення користувача;
  3.  можливість огляду елементів робочого місця;
  4.  можливість ведення захистів;

розміщення документації і матеріалів, які використовуються користувачем.

Конструкція робочого місця користувача ВДТ має забезпечити підтримання оптимальної робочої пози. Робочі місця з ВДТ слід так розташувати відносно вікон, щоб природне світло падало збоку, переважно зліва.

Робочі місця з ВДТ повинні бути розташовані від стіни з вікнами на відстані не менше 1,5м, від інших стін — на відстані 1 м, відстань між собою - не менше ніж 1,5 м.

Для забезпечення точного та швидкого зчитування інформації в зоні найкращого бачення площина екрана монітора повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. При цьому повинна бути передбачена можливість переміщення монітора навколо вертикальної осі в межах ±30° (справа наліво) та нахилу вперед до 85° і назад до 105° з фіксацією в цьому положенні.

Клавіатура повинна бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома руками. Клавіатуру слід розміщати на поверхні столу на відстані 100...300 мм від краю. Кут нахилу клавіатури до столу повинен бути в межах від 5 до 15°, зап'ястя на долонях рук повинні розташовуватись горизонтально до площини столу.

Принтер повинен бути розміщений у зручному для користувача положенні, так, що максимальна відстань від користувача до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки користувача.

Конструкція робочого стола повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується, з врахуванням його кількості та конструктивних особливостей (розмір монітора, клавіатури, принтера, ПК та ін.) і документів, а також враховувати характер роботи, що виконується.

Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з ВДТ. Під час роботи з ВДТ для збереження здоров'я працівників, запобігання профзахворюванням і підтримки працездатності встановлюються внутрішньо змінні регламентовані перерви для відпочинку.

Тривалість регламентованих перерв під час роботи з ЕОМ за 8-годинної денної робочої зміни залежно від характеру праці: 15 хвилин через кожну годину роботи - для розробників програм зі застосуванням ЕОМ; 15 хвилин через кожні дві години - операторів із застосуванням ЕОМ; 10 хвилин після кожної години роботи за ВДТ для операторів комп'ютерного набору.

Для зниження нервово-емоційного напруження, втомленості зорового аналізатора, для поліпшення мозкового кровообігу і запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ, які передбачені ДСанПіН 3.3.2.007-98, в тому числі і для сеансів психологічного розвантаження у кімнаті з відповідним інтер'єром та кольоровим оформленням.

Ігнорування санітарних правил і норм роботи з ВДТ може викликати у осіб, які з ними професійно працюють, загальну втому, зорову втому, болі та відчуття піску в очах, відчуття засміченості та свербіння очей, болі в хребті, закам'янілість та оніміння м'язів шиї та плечового поясу, пошкодження дисків хребта, порушення постави, судоми м'язів ніг, синдром RSI хронічний розтяг зв'язок, синдром тунелю Карпаля, головні болі, поганий сон, депресивні стани тощо.


ВИСНОВОК

В даній дипломній роботі я розглянув засоби оформлення документів у середовищі Word 2010. Я розглянув безліч різних функцій таких, як: форматування абзаців, шрифтів, стилі заголовків, вставку малюнків, фігур,фону.Word має дуже зручні інструменти для створення ефектів до зображень.

Розглянув я багато різних тем таких як:

  1.  Можливості текстового процесору;
  2.  Групи інструментів «Шрифт» вкладка «Главная»;
  3.  Засоби оформлення абзаців;
  4.  Використання формату за зразком;
  5.  Стилі та їх використання;
  6.  Створення власної титульної сторінки;
  7.  Нумерація сторінок тощо.

Першим етапом створення текстового документа є набір тексту. Оформляючи документ користувач застосовує до окремих частин тексту команди форматування. Окрім засобів оформлення тексту, текстові редактори часто постачають додатковими утилітами, що полегшують роботу з документом: засобами пошуку і заміни; перевірки орфографії, пунктуації; засобами роботи з буфером обміну; довідкової системою за програмою; засобами автоматизації (написання сценаріїв або макросів) і т. д .

Також використовував більш складніші функції Microsoft Word такі як: робота з колонтитулами, ілюстраціями різних типів та видів. Ще розглянув параметри сторінки її заливку, нумерацію. Розробляв свої стилі заголовків та форматування тексту і документу.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Баратов Ю.И.книга «Відео курс Word 2010»
  2.  В.Тополя книга «создание и редактированиеWord 2010».
  3.  Ге́нри Ро́ллинз книга «Створення власної титульної сторінки»
  4.  Денисов А.С. книга«Microsoft Office Standard 2010»
  5.  Дэн Гукин книга «WORD 2010»
  6.  Кріс Андерсон, Гай Харт  Девіс. Книга «Можливості текстового редактору Word 2010».
  7.  Маріна Матіас книга «Word 2010».
  8.  П. П. Мирошниченко, А. И. Голицын, Р. Г. Прокди. Книга «Word 2010. Создание и редактирование текстовых документов»
  9.  Чарльз Симони Створив Microsoft Word 2010.