70488

Гендерные роли: факторы формирования

Доклад

Психология и эзотерика

Психоаналическая теория считает гендерную идентичность результатом психосексуального развития. Теория социального научения и ее разновидность теория моделирования опираясь на бихевиористский принцип обусловливания утверждают что все зависит от родительских моделей которым ребенок...

Русский

2014-10-21

35.5 KB

4 чел.

23. Гендерные роли: факторы формирования.

Личность как биопсихосоциальная сущность детерминирована биологическими, социальными и трансперсональными факторами. При обсуждении формирования гендерной идентичности человека гендерная психология акцентируется на соотношении биологического и социального [7, 11, 22, 27, 32, 44]. Рассмотрим существующие теории формирования гендерной роли.

Биосоциальный взгляд полагает, что в основе формирования гендерной идентичности лежит биологически заданный пол. Половая идентичность – это фенотип, сплав врожденного и приобретенного. Генетика поведения изучает влияние наследственности и окружающих людей на социализацию ребенка. Результаты исследований близнецов свидетельствуют о том, что сходство близких родственников, скорее всего, обусловлено не одинаковыми условиями существования, а генетическими факторами. То же самое можно сказать о поведении, связанном с гендерными различими.

Психоаналическая теория считает гендерную идентичность результатом психосексуального развития. Человек рождается с определенным количеством сексуальной энергии (либидо), которая затем проходит в своем развитии через несколько психосексуальных стадий: оральную, анальную, фаллическую, латентную и генитальную. Наименования стадий основаны на названиях областей тела, стимуляция которых приводит к разрядке энергии либидо. Психосексуальное развитие – это биологически детерминированная последовательность развертывания стадий в неизменном порядке, присущая всем людям, независимо от их культурного уровня. Структура личности каждого индивидуума характеризуется категориями соответствующей стадии, которой он достиг или на которой у него произошла фиксация.

Теория социального научения и ее разновидность – теория моделирования, опираясь на бихевиористский принцип обусловливания, утверждают, что все зависит от родительских моделей, которым ребенок старается подражать, и от подкреплений, которые дают его поведению родители. К тому же, ребенок идентифицирует себя не с одним из родителей, а с неким абстрактным образом мужчины и женщины, созданным им на основе своих наблюдений за поведением взрослых.

Теория половой типизации опирается на теорию социального научения и придает решающее значение механизмам подкрепления: родители и другие люди поощряют мальчиков за маскулинное, а девочек за фемининное поведение, и осуждают их за обратное.

Теория социального научения является также предшественницей конструктивистской модели гендерного развития, согласно которой гендерная идентичность формируется под влиянием факторов социальной среды. Считается, что физиологический пол ребенка не оказывает решающего влияния на выбор манеры поведения. Традиционные общественные представления о женской гендерной роли пагубно влияют на гендерное развитие женщин, поскольку именно эти представления являются источником предрассудков, стереотипов и дискриминации, с которыми женщинам приходится сталкиваться в процессе социализации. Эта теория игнорирует проблемы, связанные с потенциальным влиянием биологических факторов на формирование гендерной роли.

Теория когнитивного развития, или теория самокатегоризации, главным считает получаемую ребенком от взрослого информацию о полоролевом поведении и понимание ребенком своей половой принадлежности и ее необратимости. Гендерная константность побуждает детей искать социальные контакты для сбора информации о поведении, соответствующему их полу. Эта теория подчеркивает познавательную сторону процесса идентификации. Сначала ребенок узнает, что значит быть мужчиной или женщиной, затем определяет, кто он есть, и далее старается согласовать свое поведение с этим представлением.

Теория гендерной схемы представляет собой совмещенный вариант теорий социального научения и когнитивного развития. Основная часть жизни ребенка посвящается усвоению информации об окружающем мире. Чтобы облегчить для себя этот процесс, дети прибегают к категоризации. Гендер выступает в роли важного критерия категоризации. В детстве мы в первую очередь классифицируем людей, их поведение и характерные особенности с точки зрения их принадлежности к «мужской» или «женской» категории, то есть создаем схему своей и чужой группы. Классификация людей на мужчин и женщин вносит свой вклад в развитие схемы собственного пола, состоящей из сценариев и планов действий, необходимых для реализации поведения, соответствующего гендеру. Гендерные схемы обладают эффектом устойчивости. Они сохраняют свою прочность при столкновении с доказательствами, их опровергающими. Когнитивные схемы также ведут к иллюзорной корреляции. В случае гендера мнимая или преувеличенная связь часто видится между гендером и определенными качествами, навыками или поведением. В конечном итоге, осуществляются самоорганизующиеся пророчества, когда один человек, пытаясь подогнать другого под стереотип, начинает вести себя по отношению к нему таким образом, что действительно добивается бихевиорального подтверждения стереотипа.

Согласно новой психологии пола, основное значение в формировании психического пола и половой роли имеют социальные ожидания общества, которые реализуются в процессе воспитания детей.

Теория социальных ролей А. Игли гласит, что многие гендерные различия являются продуктами разных социальных ролей, которые поддерживают или подавляют в мужчинах и женщинах определенные варианты поведения. Различные роли формируют различные навыки и аттитюды (установки), и именно это приводит к различному поведению мужчин и женщин.

В гендерной психологии в основном преобладает подход к личностной идентичности и гендеру как к функции социализации, что ведет за собой призыв перейти к гендерно-нейтральному языку и воспитанию. Тереза де Лауретис ввела в оборот термин «Queer Theory», и понятие «квир», свидетельствующее о незафиксированности сексуальной идентичности, получило быстрое и обширное распространение. Быть «квир» значит отрицать как нормативную гетеросексуальность, так и гомосексуальность, «квир» можно становиться по выбору. Квир-исследования базируются на критике самих предположений о смысле сексуальности и гендера.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33075. Система і метод філософії Гегеля 13.77 KB
  Вихідним пунктом філософської концепції Гегеля є тотожність буття та мислення. Мислення з точки зору Гегеля є не лише суб'єктною людською діяльністю а й незалежною від людини об'єктивною сутністю першоосновою всього сущого. Мислення стверджує Гегель відчужує своє буття у формі матерії природи яка є інобуттям цього об'єктивно існуючого мислення або абсолютної ідеї. При цьому Гегель розглядає мислення абсолютну ідею не як нерухому незмінну першосутність а як процес неперервного розвитку пізнання як процес сходження від нижчого до...
33076. Глибоким критиком ідеалістичної системи Гегеля став Л. Фейєрбах, його сучасник, учень, який, однак, не став послідовником свого вчителя 13.54 KB
  Великі зміни в історії суспільства вважав філософ пояснюються змінами форм релігії. Будучи глибоким критиком релігії що існувала на той час Фейєрбах намагався створити свою нову релігію в якій замість культу Бога буде панувати культ людини і любові. Фейєрбах запропонував відмінне від традиційного розуміння філософії її минулого та сучасності ролі в суспільстві і ставлення до релігії. Водночас і сама філософія повинна змінитися: вона не має стати простим чи негативним в гегелівському розумінні запереченням релігії.
33077. Загальна характеристика сучасної світової парадигми 14.29 KB
  Характерна ознака цієї філософії безмежна віра в розум. Особливістю класичної філософії також те що розглядаючи людину та історію вона сконцентрувала свою увагу навколо проблеми свободи та інших гуманістичних цінностей і стверджувала необхідність раціонального пізнання загальнолюдських моральних принципів та ідеалів. Для сучасної філософії характерні такі суттєві риси. цей стиль філософствування починає домінувати в західній філософії; філософію мислення замінює філософія життя .
33078. Прагматизм 12.09 KB
  Дьюі 18591952 вважають що філософія повинна займатись не проблемами філософів а “людськими проблемами†тобто цілями та засобами їх вирішення і таким чином повинна бути перетворена в інтересах того що є вигідним для життя людини. Людина повинна діяти у ірраціональному світі та спроби досягнути об’єктивної істини є безглуздими.
33079. Філософія життя 13.85 KB
  Найбільшого поширення філософія життя набула в першій чверті XX ст. Представниками філософії життя є Фрідріх Ніцше 1844–1900 Анрі Бергсон 1859–1941 Вільгельм Дільтей 1833–1911 Георг Зіммель 1858–1918 Освальд Шпенглер 1880–1936 та ін. Філософія життя розглядає все що існує як форму прояву життя .
33080. Зіґмунд Фройд 15.06 KB
  Як лікарпсихіатр Зіґмунд Фройд 18561939 досліджував причини і методи лікування неврозів психічних розладів для чого й розробив метод психоаналізу. Фройд першим в історії західної філософії обґрунтував учення про те що людська свідомість яка доти вважалася цілісною єдністю що панує над усіма іншими людськими якостями насправді є складним багаторівневим явищем де власне свідомості відводиться далеко не перше місце.Згідно з фройдівською концепцією у структурі особистості виділяються три елементи: Воно неусвідомлена...
33081. Екзистенціалізм 14.48 KB
  exstenti існування. який визначив три рівні на шляху до справжнього існування: етичний акцентування обов'язку естетичний настанова на насолоду релігійний страждання прилучення до долі Христа як принцип життєвої діяльності. Екзистенціалісти акцентують увагу на індивідуальному самовираженні людини твердять що людина XX століття переживає абсурдність існування відчуженість тому невдоволена перебуває у відчаї. Онишкевич для повного осягнення справжнього сенсу свого існування людина повинна пройти такі етапи: етап відчуття...
33082. Позитивізм 14.25 KB
  Його шеститомна праця Курс позитивної філософії зявляється в 18301842 рр. Третя позитивна на якій відкинувши вигадки теології та метафізики мислителі переходять до дослідження світу конкретнонауковими способами завданням філософії стає констатація найбільш загальних законів які відкривають позитивні науки. Конт допускав існування філософії лише у вигляді загальних висновків з природничих та суспільних наук і претендуючи на подолання матеріалізму та ідеалізму відстоював феноменалізм. Отже позитивізм заперечував можливість пізнання...
33083. Феноменологія 13.77 KB
  Феноменологія буквально означає вчення про феномени. Феномен – це філософське поняття, яке означає: 1) явище, яке осягається в чуттєвому досвіді; 2) об'єкт чуттєвого споглядання на відміну від його сутнісної основи.