705

Погрузочно-разгрузочные машины напольного действия и область их применения

Лекция

Логистика и транспорт

Погрузочно-разгрузочные машины напольного действия предназначены для погрузки-выгрузки тарно-штучных, сыпучих грузов на транспортные средства, а также для перемещения на складах (складирование и сортировка).

Русский

2013-01-06

35 KB

22 чел.

ЛЕКЦИЯ

Погрузочно-разгрузочные машины напольного действия и область их применения

 Погрузочно-разгрузочные машины напольного действия предназначены для погрузки-выгрузки тарно-штучных, сыпучих грузов на транспортные средства, а также для перемещения на складах (складирование и сортировка).

 Погрузочно-разгрузочные машины классифицируются по виду ходового оборудования на машины напольного безрельсового транспорта, на рельсово-колёсном ходу, гусеничные, стационарные.

Работа ПРМ состоит из трёх операций: захвата груза, транспортировка, выгрузка. Некоторые машины предназначены для производства лишь одной операции, например, для разгрузки вагонов (вагоноопрокидыватели) более универсальные могут выполнять различные виды перегрузочных и транспортных работ. Большинство погрузочно-разгрузочных машин оборудованы грузозахватными устройствами для механизированного захвата и последующей укладки груза, могут оснащаться широкой номенклатурой сменных грузозахватных приспособлений, что даёт возможность перемещать практически все виды тарно-штучных и сыпучих грузов.

Основной характеристикой погрузочно-разгрузочной машины является производительность. Машины периодического действия характеризуются рабочими скоростями и маневренностью. Для сравнения различных машин можно также как и для грузоподъёмных и транспортирующих машин пользоваться удельными показателями производительности, массы, мощности и др.

 

Машины напольного безрельсового транспорта

 получили широкое распространение на железнодорожном транспорте и в других отраслях, для работы в крупнотоннажных контейнерах, крытых вагонах, автомобилях на складах, судах благодаря хорошей маневренности, высоким эксплуатационным показателям. Эти машины требуют относительно малых капиталовложений при коротких сроках окупаемости.

 Вилочные погрузчики  классифицируются на автопогрузчики с приводом от Д.В.С., созданные на базе автомобильных узлов и малогабаритные электропогрузчики, так называемые погрузчики с приводом от электродвигателя, питаемые электроэнергией от аккумуляторных батарей.

Основным видом рабочего оборудования автопогрузчика является вилочный захват, который можно подвести под любой груз, установленный на подставке (поддоны). Автопогрузчиком можно перерабатывать пакеты пиломатериалов или отдельных мелких грузов, уложенных в штабель на специальные поддоны с пазами для лап вилочного захвата. Отличительной положительной особенностью автопогрузчиков является их высокая маневренность и способность кроме подъёма груза и транспортировать.

Грузоподъёмность автопогрузчиков зависит от их назначения. Так, погрузчики для переработки тарно-штучных грузов имеют грузоподъемность от 1 до 5т, для переработки среднетоннажных контейнеров – 3…6т, для переработки крупнотоннажных контейнеров – 20…50т. Скорость подъёма груза 0,5 … 10 м/мин; скорость передвижения автопогрузчика по дороге с твёрдым покрытием до  50 км/ч.

Автопогрузчик  состоит из ходовой и подъёмной частей. В ходовую часть входят стандартные автомобильные узлы и детали: двигатель с коробкой передач заднего моста, ходовые передние и задние колёса, рулевое управление и т. д.

В отличии от обычных автомобилей, двигатель и управляемые колёса установлены в автопогрузчиках сзади, а задний ведущий мост – впереди. Это объясняется тем, что передняя часть автопогрузчика загружена значительно больше в результате находящегося здесь подъёмного устройства и захватываемого груза. Управляемые задние колёса поворачиваются рулевой трапецией. Для уменьшения консольного вылета грузовых вил захвата при передвижении основная рама может наклоняться на угол α до 10º, для лучшего захвата груза она может наклоняться также вперёд на угол β до 3º.

Рабочим приводом механизма подъёма и наклона являются поршневые гидроцилиндры в которые жидкость подаётся от лопастного и шестерёнчатого насоса, приводимого через карданный вал от основного двигателя автопогрузчика.

Автопогрузчик оборудуется значительно повышающими эффективность его использования съёмными грузозахватными приспособлениями:

а) вилочным захватом;

б) штырём для рулонов и коротких труб;

в) захватом для брёвен;

г) ковшом для сыпучих грузов;

д) безблочной стрелой;

е) крановой стрелой;

ж) рычажной крановой стрелой для увеличения высоты подъёма.

Обычные автопогрузчики не приспособлены для перемещения длинномерных грузов: труб, балок, брёвен, досок  и т. п., так как при поперечном захвате их размер по ширине машины резко увеличивается, что снижает маневренность. В этих случаях целесообразно применять автопогрузчики, специально приспособленные для работы с длинномерными грузами и для их перевозки. Вилочный захват у подобных машин расположен сбоку. При захвате погрузчиком груза, последний располагается параллельно продольной оси погрузчика. Такой автопогрузчик маневрен и может работать в узких проходах складов.

Для удобства работы со штучными грузами, размещёнными на вилочном захвате, последний оборудуется в случае необходимости поворотной кареткой для вил, верхними или боковыми прижимами и сталкивателем груза. Эти устройства управляются самостоятельными гидроцилиндрами.

Вилочные погрузчики для перегрузки сыпучих и кусковых грузов оборудуются грейферами и ковшами с гидроприводами с нижним центром поворота вместимостью 0,5…0,8 м3 с силовым гидроцилиндром двухстороннего действия. Для заполнения этого ковша грузом необходимо горизонтальное внедрение ковша в штабель с предварительным разгоном погрузчика и последующим отрывом от штабеля массы груза при повороте ковша вверх.

Универсальные электропогрузчики с приводом от аккумуляторных батарей используют преимущественно для перегрузочных работ  в крытых помещениях с расстоянием транспортировки до 100…120 м и оснащаются такими же устройствами для захвата грузов.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84572. Фізіологічна роль дихальних шляхів, регуляція їх просвіту 42.27 KB
  В дихальних шляхах повітря: зігрівається; зволожується тому повітря в легенях насичене водяними парами на 100 незалежно від вологості атмосферного повітря; очищується завдяки наявності війчастого епітелію та бокалоподібних клітин які секретують слиз рух війок забезпечує проходження слизу і осівших на поверхні дихальних шляхів чужорідних частинок мікроорганізмів в напрямку гортані та глотки де вони проковтуються або відхаркуються частина осівших на поверхні дихальних шляхів мікроорганізмів і частинок знешкоджуються макрофагами....
84573. Дихальний центр, його будова, регуляція ритмічності дихання 44.62 KB
  Особливістю дорсального ядра є наявність в ньому тільки інспіраторних нейронів які збуджуються безпосередньо перед вдихом та під час вдиху інспіраторні нейрони або нейрони вдиху. Збудження інспіраторних нейронів дорсального ядра забезпечує скорочення м’язів спокійного вдиху вдих гальмування інспіраторних нейронів дорсального ядра розслаблення м’язів пасивний видих. Еферентні зв’язки нейронів дорсального ядра інспіраторних здійснюються таким чином: від цих нейронів по ретикулоспінальних шляхах інформація передається до мотонейронів...
84574. Механізм першого вдиху новонародженої дитини 38.86 KB
  Після перерізки пуповини в крові дитини накопичується вуглекислота знижується рН крові та знижується парціальний тиск кисню – стимуляція центральних та периферичних хеморецепторів – збудження дихального центру – збудження інспіраторних нейронів – скорочення м’язів вдиху. Після народження дитини треба зняти рефлекс пірнальника котрий блокує настання вдиху через наявність рідини в дихальних шляхах.
84575. Роль рецепторів розтягнення легень та блукаючих нервів в регуляції дихання 44.12 KB
  Вони приймають участь в саморегуляції ритму дихання. Цим і визначається роль блукаючих нервів в забезпеченні ритму дихання. Варто відзначити що до рецепторів які знаходяться в легенях та в дихальних шляхах і які беруть участь в регуляції дихання відносяться: ірритантні рецептори легень які реагують на дію їдких газів пилу тютюнового диму холодного повітря і при збудженні зумовлюють звуження бронхів і гіпервентиляцію; юкстакапілярні рецептори що розміщуються поблизу капілярів легень і реагують на зміну механічних властивостей...
84576. Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання. Компоненти крові, що стимулюють зовнішнє дихання 44.53 KB
  Компоненти крові що стимулюють зовнішнє дихання. Адекватні подразники для них: збільшення Рсо2 артеріальної крові; зменшення рН артеріальної крові; зменшення Ро2 артеріальної крові. Інформація що надходить до дихального центру при підвищенні активності цих рецепторів викликає гіпервентиляцію підвищення глибини та частоти дихання нормалізація вказаних показників крові. Тобто за їх участю здійснюється регуляція газового складу артеріальної крові за відхиленням саморегуляція на основі негативного зворотнього зв’язку.
84577. Регуляція зовнішнього дихання при фізичному навантаженні 42.93 KB
  При фізичному навантаженні розвивається гіпервентиляція ступінь якої пропорційна інтенсивності навантаження. Головним механізмом розвитку гіпервентиляції при фізичному навантаженні є безумовні рефлекси з пропріорецепторів працюючих м’язів керуючий пристрій КП яким є дихальний центр отримує по каналу зовнішнього зв’язку інформацію від пропріорецепторів працюючих м’язів про роботу що виконується; КП аналізує цю інформацію і викликає підвищення глибини та частоти дихання для того щоб при збільшених метаболічних потребах тканин склад...
84578. Методи визначення енерговитрат людини. Дихальний коефіцієнт. Джерела і шляхи використання енергії в організмі людини 49.84 KB
  Джерела і шляхи використання енергії в організмі людини. Тобто 1й закон термодинаміки представляє собою закон збереження енергії. Ентропія – міра невпорядкованості системи міра деструкції та розсіяності енергії. Тобто 2й закон обмежує можливі самовільні перетворення енергії в системі.
84579. Основний обмін і умови його визначення, фактори, що впливають на його величину 44.73 KB
  Основний обмін ОО – добові енерговитрати організму в стандартних умовах: зранку тому що є добові коливання рівня енерговитрат – він мінімальний вночі о 34 годині й максимальний ввечері о 1718 годині; в умовах фізичного та емоційного спокою м’язева робота супроводжується збільшенням енерговитрат організму так як на скорочення м’язів необхідно витрачати значну кількість енергії; в умовах емоційної напруги активується симпатичний відділ вегетативної нервової системи збільшується кількість катехоламінів та тироксину розщеплення...
84580. Робочий обмін, значення його визначення 46.22 KB
  За величиною РО населення поділяють на 6 груп: Для людей віком 1829 років добові енерговитрати в різних групах складає: Група Добові енерговитрати Чоловіки Жінки кДж ккал кДж ккал 1 11715 2300 10142 2400 2 12552 3000 10669 2550 3 13388 3200 11296 2700 4 15480 3700 13179 3150 5 17991 4300 6 20043 4900 16423 3850 1 група – переважає розумова праця; 2 група – зайняті легкою фізичною працею; 3 група – виконання фізичної роботи середньої важкості; 4 група – зайняті важкою фізичною працею; 5 група – зайняті дуже важкою фізичною роботою; 6 група...