70927

Планування виробництва продукції

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Структура й показники виробничої програми підприємства Важливим розділом поточного плану підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції. Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції у плановому періоді який за номенклатурою...

Украинкский

2014-10-30

131 KB

4 чел.

PAGE  7

Тема 4. Планування виробництва продукції

4.1. Структура й показники виробничої програми підприємства.

4.2. Оптимізація виробничої програми.

4.3. Основні етапи планування виробництва продукції.

4.1. Структура й показники виробничої програми підприємства

Важливим розділом поточного плану підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції.

Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції у плановому періоді, який за номенклатурою, асортиментом та якістю відповідає вимогам плану збуту.

Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції, яку випускає підприємство, за умови найефективнішого використання його ресурсів та отримання максимального прибутку.

Розробляючи виробничу програму, необхідно використовувати такі документи та дані:

  •  перспективний план виробництва продукції і послуг;
    •  прогноз потреби у продукції підприємства, який складають на підставі досліджень ринкових елементів у часі, тобто попиту, пропозиції, цін, кількості конкурентів тощо;
      •  державний контракт та державне замовлення на продукцію підприємства (якщо таке існує);
      •  результати вивчення поточного попиту на продукцію;
      •  договори на виробництво та постачання продукції, які укладаються у результаті вільного продажу виробів на гуртових ярмарках;
      •  заходи щодо спеціалізації і кооперування виробництва;
      •  заходи щодо збільшення виробничих потужностей підприємства;
      •  дані про залишки нереалізованої продукції у попередньому періоді.

Виробничу програму кожного цеху обґрунтовують виробничою потужністю окремих груп обладнання, зіставленням їхнього сумарного корисного фонду роботи та завантаження в машино-годинах. Такі розрахунки дають змогу виявити “вузькі місця” в цеху і вжити заходів щодо усунення диспропорцій у завантаженні обладнання.

На основі виробничих програм основних цехів складають плани виробництва для допоміжних, обслуговуючих підрозділів підприємства.

Виробнича програма складається з двох розділів:

1)плану виробництва продукції у натуральному (умовно-натуральному) вираженні;

2)плану виробництва продукції у вартісному вираженні.

Планування виробничої програми у натуральному вираженні передбачає:

визначення номенклатури продукції (перелік назв окремих видів продукції) та її асортименту (різновиди виробів у межах визначеної номенклатури), яку підприємство планує виготовляти;

обчислення потреби у продукції та обсягу виробництва в календарні періоди року (у головному плані) та обґрунтування планових обсягів виготовлення продукції виробничою потужністю, матеріальними і трудовими ресурсами.

Обсяг виробництва продукції у натуральних вимірниках встановлюють на основі обсягу поставок:

ОВі = ОПі – Гп(з) + Гк(з),     (4.1)

де ОВіобсяг виробництва і-го виду продукції в натуральних одиницях;

ОПіобсяг поставок (обсяг продажів) і-го виду продукції в натуральних одиницях;

Гп(з), Гк(з)  відповідно запаси готової продукції на складі на початок і кінець планового періоду в натуральних одиницях.

Запаси готової продукції на початок планового періоду визначають за їхньою фактичною величиною на кінець звітного періоду.

Величину запасу готової продукції на кінець планового періоду визначають, виходячи з терміну зберігання продукції на складі та тривалості планового періоду, тобто:

Гк(з) = (ОПі × Тзбер  і)/Д     (4.2)

де Тзбер  і – середній термін зберігання і-го виду продукції на складі, днів;

Д – тривалість планового періоду, днів.

Приклад.

План продажу продукції (обсяг поставок) в натуральному вираженні та запаси готової продукції на початок періоду наведено в табл.4.1. Тривалість планового періоду 360 днів, термін зберігання запасів: для виробу А – 10 днів, для виробу Б – 15 днів. Обчислити обсяги виробництва кожного з виробів.

Таблиця 4.1

План продажу продукції та виробнича програма

(у натуральному вираженні)

Найменування продукції

План продажу продукції, од

Запаси готової продукції

Виробнича програма, од

на початок періоду

на кінець періоду

Виріб А

1000

10

28

1018

Виріб В

1500

60

62

1502

Разом

-

-

-

-

Гк(з)А = (1000 × 10)/360 =28;

Гк(з)В = (1500 × 15)/360 =62.

Виробнича програма (обсяг виробництва продукції) у натуральному вираженні дорівнює:

ОВА = 1000 – 10 + 28 = 1018 од.;

ОВВ = 1500 – 60 + 62 = 1502 од.

Однак, натуральні вимірники не дають змоги визначити загальний обсяг та структуру виробництва на багатопрофільних диверсифікованих підприємствах, обчислити витрати та прибуток від реалізації продукції.

Для узагальнюючої характеристики виробничої діяльності підприємства, окремих галузей та промисловості загалом визначають обсяг продукції у вартісному вираженні. Основними вихідними даними для таких обчислень є випуск продукції в натуральному вираженні та ціни.

Вартісними показниками виробничої програми є: обсяги товарної, валової, реалізованої, чистої, умовно-чистої продукції, нормативної вартості обробітку, валового і внутрішньозаводського обороту, обсяг незавершеного виробництва.

Товарна продукція – це загальна вартість усіх видів готової продукції, робіт та послуг виробничого характеру, що будуть підготовлені до реалізації.

Товарна продукція включає: готову продукцію, послуги, капітальний ремонт свого підприємства, ремонтні роботи, напівфабрикати та запчастини на сторону, капітальне будівництво для непромислових господарств власного підприємства, роботи, пов’язані з освоєнням нової техніки, тару, що не входить до гуртової ціни виробу.

Обсяг товарної продукції (ТП) визначають за формулою:

Ці + Р,     (4.4)

де Niвипуск продукції і-го виду в натуральних одиницях;

Ці гуртова ціна підприємства за одиницю виробу і-го виду, грн.;

nкількість видів продукції, яку виготовляє підприємство;

Р – вартість робіт та послуг на сторону, грн.

Товарну продукцію планують у діючих цінах (для визначення обсягу продаж) та порівняльних (для обчислення темпів, динаміки та зміни структури виробництва, інших показників).

Роботи і послуги невиробничого характеру не належать до товарної продукції (наприклад, капітальний ремонт будівель, послуги транспорту підприємства і науково-дослідні та проектні роботи стороннім споживачам тощо).

Товарну продукцію використовують для обчислення витрат на виробництво, фінансових результатів, рентабельності й інших показників ефективності виробництва.

До валової продукції (ВП) належить уся продукція у вартісному вираженні, незалежно від рівня її готовності. Її визначають за формулою:

ВП = ТП - (НЗВп – НЗВк)- (Іп –Ік), ??  (4.5)

де НЗВп, НЗВк – вартість залишків незавершеного виробництва відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.;

Іпквартість інструменту і приладів для власних потреб на початок і кінець планового періоду, грн.

Валовий оборот підприємства (ВО) – це обсяг валової продукції незалежно від того, де вона буде використана – в межах підприємства чи поза ним.

Внутрішньозаводський оборот підприємства (ВЗО) це та кількість продукції, яку використовують всередині підприємства для подальшої переробки.

На підприємствах, де відсутній внутрішньогосподарський оборот і незавершене виробництво, наприклад у харчовій промисловості, валова продукція співпадає з товарною.

Реалізована продукція (РП) – це продукція, яку відвантажують споживачеві і за яку надійшли кошти на розрахунковий рахунок підприємства-постачальника або мають надійти у зазначений термін. Обсяг реалізованої продукції визначають за формулою:

РП= ТП + (Гп –Гк) + (ВВПп – ВВПк),   (4.6)

де Гп, Гкзалишки готової нереалізованої продукції на складі відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.;

ВВПп, ВВПкзалишки готової відвантаженої продукції, але не оплаченої споживачем відповідно на початок і кінець планового періоду, грн.

Приклад обчислення плану продажу (реалізації) продукції та виробничої програми (у вартісному вираженні) наведено у табл.4.2.

Таблиця 4.2

План продажу (реалізації) продукції та виробнича програма

(у вартісному вираженні)

Найменуван-ня продукції

План продажу продукції, од

Ціна без ПДВ, грн.

ПДВ, грн.

Виручка з ПДВ,

тис. грн

Запаси готової продукції

Виробнича програма

на початок періоду

на кінець періоду

од.

тис. грн.

1

2

3

4

5 = ст.2×(ст3+ст.4)

6

7

8= ст.2 –ст.6+ст.7

9= ст.3 × ст.8

Виріб А

1000

50

10

60,0

10

28

1018

50,9

Виріб В

1500

20

4

36,0

60

62

1502

30,0

Разом

-

-

-

96,0

-

-

-

80,9

Реалізована продукція характеризує валовий дохід підприємства (ДВ) у плановому періоді. Його визначають як добуток ціни на кількість проданих одиниць виробів (послуг).

Крім валового доходу в плані можна також передбачати середній дохід. Це величина коштів, які одержує підприємство від продажу однієї одиниці продукції або послуги. В умовах, коли в плановому періоді передбачають зміну відпускних цін, середній дохід дорівнює середній ціні.

Показники товарної й валової продукції не дають повної картини про власний внесок підприємства в кінцевий результат діяльності. Це пояснюється тим, що до їх складу включена вартість матеріальних витрат, яка досягає на деяких підприємствах 80-90 % обсягу витрат. Більш об'єктивну картину про масштаби виробництва дають показники чистої й умовно-чистої продукції.

Чиста продукція – це вартість, створена на підприємстві. До неї не входять витрати підприємства на придбання сировини, матеріалів, палива, енергії тощо, а також амортизаційні відрахування, які включають у склад собівартості продукції.

До складу чистої продукції включають витрати на оплату праці з нарахуваннями на заробітну плату й прибуток підприємства.

Обсяг чистої продукції підприємства (ЧП) обчислюють за формулою:

ЧП = ТП –(М+А)     (4.7)

де М – матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.;

А – сума амортизаційних відрахувань за відповідний період, грн.

Умовно-чиста продукція, на відміну від чистої, містить амортизацію.

Обсяг умовно-чистої продукції (УЧП) визначають за формулою:

УЧП = ЧП + А.      (4.8)

Показники чистої й умовно-чистої продукції використовують для аналізу структури виробничої програми, планування фонду оплати праці.

4.2. Оптимізація виробничої програми

Виробничу програму необхідно формувати з урахуванням ресурсів підприємства й одержання найкращих результатів, тобто вона має бути оптимальною.

Оптимальна виробнича програма це програма, яка відповідає структурі ресурсів підприємства та забезпечує найкращі результати його діяльності за вибраним критерієм.

Оптимізація виробничої програми дає змогу:

1) запланувати оптимальну структуру номенклатури продукції;

2) визначити максимально можливий обсяг виробництва продукції та економічну межу нарощування виробництва.

Перша проблема може бути вирішена за допомогою економіко-математичних методів:

симплекс-методу лінійного програмування, при якому вибирають критерій оптимізації та його математичну форму цільову функцію, якою можуть бути: максимальний прибуток, максимальний обсяг виробництва, рівномірне завантаження устаткування, а також приймають такі обмеження: повне завантаження кожної групи устаткування, трудомісткість програми, витрати матеріальних ресурсів;

− метод «гілок і обмежень» відсіювання неефективних розробок плану;

− простішим та доступнішим є метод оптимального формування виробничої програми за допомогою інтегральних показників, при якому формування плану продовжується до виконання встановленого критерію оптимальності.

Ще в 1939 р. лауреат Нобелівської премії академік Л. Канторович запропонував вирішення проблеми вибору оптимального плану з метою максимізації прибутку:

,     (4.9)

де прибуток від реалізації продукції;

 кількість і-ї продукції.

У модель введено обмеження щодо ресурсів, фонду часу роботи устаткування, обсягів виробництва конкретних виробів. З погляду математичної постановки завдання вона не викликає сумнівів. Існує точка зору, що некоректним є використання в моделі показника прибутку від реалізації продукції, тому для моделі оптимізації асортименту пропонують використовувати маржинальний прибуток.

4.3.Основні етапи планування виробництва продукції

Алгоритм розрахунку показників виробничої програми (плану виробництва продукції) у спрощеному вигляді може бути зведений до таких процедур.

1. Аналіз портфелю замовлень. Вибирають представників продукції, що займають найбільшу питому вагу в портфелі замовлень. Для цього ассортимент продукції класифікують по типорозмірах і в кожному параметричному ряді вибирають модель, що має найбільший обсяг продажів (виріб-представник).

2. Перерахунок асортименту портфеля замовлень на один вид продукції (представника). Коефіцієнт перерахування визначають шляхом розподілу трудомісткості кожного типорозміру продукції на трудомісткість обраного представника. Далі кількість виробів, передбачену планом продажів, множать на коефіцієнт перерахування. Результати підсумовують. Отримана сума і є проектом виробничої програми підприємства. План продажу повинен бути скоректований на величину зміни залишків готової продукції, планованих на кінець року. З цією метою складають план зміни залишків нереалізованої продукції на кінець планового року.

3. Аналіз використання середньорічної виробничої потужності у звітному періоді. У процесі аналізу визначають досягнутий рівень використання виробничої потужності, рівень прогресивності застосовуваної техніки й технології; рівень використання устаткування й виробничих приміщень; досягнутий рівень організації виробництва й праці на підприємстві.

Коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності визначають відношенням фактичного або планового річного випуску продукції до фактичної або планової середньорічної потужності цього ж року, включаючи потужність, зайняту в період підготовки виробництва нової продукції.

У процесі аналізу досягнутого рівня використання потужностей визначають коефіцієнти змінності роботи устаткування, рівень використання внутрішньозмінного фонду часу, наявність зайвого й невстановленого устаткування, причини недовикористання устаткування.

4. Планування збільшення коефіцієнта використання виробничої потужності в планованому періоді, що може бути досягнуте за рахунок реалізації виявлених у п.3 внутрішньовиробничих резервів, без додаткового введення постійних факторів виробництва.

Внутрішньовиробничі резерви покращення використання діючих виробничих потужностей поділяють на екстенсивні й інтенсивні.

До екстенсивних відносять резерви збільшення корисного часу роботи устаткування в межах режимного фонду (зменшення внутрішньозмінних і цілодобових простоїв устаткування, тривалості планових ремонтів).

Інтенсивні фактори включають заходи щодо збільшення повного завантаження устаткування на одиницю часу.

Коефіцієнт використання виробничої потужності в плановому періоді визначають за формулою:

,                                                  (4.10)

де , – коефіцієнт використання виробничої потужності у плановому та звітному періодах відповідно;

J – індекс росту коефіцієнта використання потужності в плановому періоді.

5. Визначають можливий випуск продукції на основі діючих виробничих потужностей. Є два методи вирішення цього завдання. На попередніх стадіях формування виробничої програми його визначають шляхом добутку виробничої потужності на плановий коефіцієнт використання середньорічної потужності.

Виробничу потужність варто розраховувати в розрізі виробів-представників у натуральних і вартісних одиницях.

Приріст виробничої потужності визначають на основі проведених заходів у звітному році й передбачених у плановому періоді за агрегатами, дільницями і цехами. Разом з тим, у плани й звіти не включають заходи, що пов'язані з досягненням проектної потужності об'єктів, які перебувають на стадії освоєння проектної потужності.

У розрахунку виробничої потужності враховують також її зменшення у звітному й плановому періодах.

Середньорічна потужність підприємства є основою для обчислення плану виробництва продукції.

Одночасно з розрахунком виробничої потужності в натуральних одиницях її визначають і у вартісних одиницях як за видами продукції, так і за товарною (валовою) продукцією у порівняльних цінах по підприємству загалом.

6. Проект виробничої програми дорівнює виробничій потужності за кожним виробом-представником. Якщо проект виробничої програми не забезпечує повного завантаження виробничих потужностей, необхідно шукати додаткові можливості збільшення обсягу продажу і довантаження виробничих потужностей.

У тому разі, коли план продажу перевищує виробничу потужність, з метою збереження покупців і клієнтів необхідно провести комплекс заходів щодо розшивки вузьких місць і збільшення виробничої потужності або розміщення частини замовлень на інших підприємствах.

Для повнішого зв'язування проекту виробничої програми й виробничої потужності підприємства розробляють баланс виробничих потужностей. У ньому відображають вхідну, вихідну й середньорічну потужність, а також введення й вибуття потужностей.

Баланс виробничої потужності за видами продукції на кінець планованого року обчислюють шляхом сумування потужності на початок року та її приросту (за винятком вибуття).

Баланс виробничих потужностей розробляють для кожного виду профілюючої продукції за нижченаведеною структурою.

Розділ 1. Потужність на початок планового періоду:

1) найменування продукції;

2) одиниця вимірювання;

3) код продукції;

4) потужність по проекту або розрахунку;

5) потужність на кінець базового року.

Розділ 2. Збільшення потужності в планованому році:

1) приріст потужності, усього;

2) у тому числі за рахунок:

а) запровадження в дію нових і розширення діючих;

б) реконструкції;

в) переозброєння й організаційно-технічних заходів; з них:

− за рахунок зміни режиму роботи, збільшення змінності годин роботи;

− за рахунок зміни номенклатури продукції й зменшення трудомісткості;

г) одержання в лізинг, оренду від інших господарюючих суб'єктів.

Розділ 3. Зменшення потужності в планованому році:

1) вибуття потужності, усього;

2) у тому числі за рахунок:

а) зміни номенклатури продукції або збільшення трудомісткості;

б) зміни режиму роботи, зменшення змінності, годин роботи;

в) вибуття внаслідок старості, вичерпання запасів;

г) передачі в лізинг, оренду іншим господарюючим суб'єктам.

Розділ 4. Потужність на кінець планованого періоду:

1) потужність на кінець року;

2) середньорічна потужність у планованому році;

3) випуск продукції або кількість сировини у планованому році;

4) коефіцієнт використання середньорічної потужності в планованому році.

7. Економічна оцінка проекту плану виробництва. Відомо, що із зміною обсягу виробництва й реалізації продукції змінюються сукупні витрати підприємства, дохід і прибуток. У випадку невеликих обсягів випуску витрати перевищують величину доходу й підприємство, як правило, зазнає збитків. У разі збільшення обсягів виробництва збільшення сукупних витрат починає відставати від збільшення сукупного доходу, й різниця між доходом і витратами (прибуток) стає додатною величиною. Потім тенденція змінюється.

Нульове значення прибутку досягається при обсягу виробництва, у якому сукупні витрати й сукупний дохід від реалізації продукції рівні. Такий обсяг виробництва називають критичним. Обсяг випуску продукції, що перевищує критичний обсяг, дозволяє підприємству отримувати прибуток від реалізації продукції, а випуск продукції, який не досягає критичного обсягу – приносить збиток. У практиці планування ці обсяги виробництва одержали назву «точок беззбитковості».

Ефективність прийнятого плану оцінюють також за фондовіддачею (відношення вартості товарної продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів), фондомісткістю (зворотний показник фондовіддачі), рентабельністю (відношення прибутку до середньорічної вартості основних і оборотних коштів), питомими вкладеннями на одну гривну приросту продукції.

На зміну рівня фондовіддачі впливає ряд факторів. Аналізу підлягають найважливіші з них: зміна фондовіддачі активної частини фондів; зміна частки активної частини фондів у загальній їхній сумі.

Для обчислення впливу зміни фондовіддачі на збільшення випуску продукції необхідно зміну фондовіддачі основних виробничих фондів (ОВФ) за рахунок кожного фактору помножити на фактичну середньорічну вартість ОВФ.

З метою глибшої оцінки виробничої програми можна аналізувати зміну фондовіддачі активної частини фондів залежно від таких факторів: зміни структури устаткування, зміни часу роботи устаткування, зміни продуктивності й інтенсивності роботи устаткування в планованому періоді.

Ефективність виробничої програми характеризують рентабельність продукції, рентабельність продажу, рентабельність капіталу.

Рентабельність виробничої діяльності залежить від трьох основних факторів:

1) зміни структури виробничої програми планового року порівняно зі звітним;

2) зміни собівартості;

3) цін реалізації.

У процесі аналізу необхідно виявити вплив перерахованих факторів на рівень рентабельності.

Після всебічного аналізу проект виробничої програми затверджують й доводять до структурних підрозділів підприємства. Структурні підрозділи на основі виробничої програми підприємства розробляють плани виробництва цехів, корпусів, дільниць та інших підрозділів, після чого оцінюють свою готовність до виконання виробничої програми. З цією метою по кожному робочому місцю проводять розрахунок завантаження устаткування.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

11555. Оценка результатов инновационной деятельности ООО «Пансионат Заручевье» 87.2 KB
  Определить сущность понятия эффективности результатов инновационной деятельности; изучить показатели, применяемые для оценки результатов инновационной деятельности; проанализировать результаты инновационной деятельности конкретного хозяйствующего субъекта; дать предложения по совершенствованию инновационной деятельности исследуемого хозяйствующего субъекта.
11556. Освоить методику хранения данных программ в массивах и научиться использовать массивы при решении практических задач 43 KB
  Лабораторная работа № 5. Массивы Цель работы: Освоить методику хранения данных программ в массивах и научиться использовать массивы при решении практических задач. Использовать задание из лабораторной работы № 4 Операторы циклов но числа вводимые пользователем...
11557. Изучить синтаксис операторов цикла и получить навыки их использования в программах 40.5 KB
  Операторы циклов Цель работы: Изучить синтаксис операторов цикла и получить навыки их использования в программах. Содержание работы. 1 Дана произвольной длины последовательность целых чисел. Найти сумму неотрицательных чисел наибольшее из таких чисел и номер этог
11558. Научиться создавать и применять функции и процедуры, освоить методы передачи параметров 40 KB
  Процедуры и функции Цель работы: Научиться создавать и применять функции и процедуры освоить методы передачи параметров. 1Текст задания Задание: Для условий лабораторной работы № 3 Условные операторы Задание А и Задание Б выполнить следующие требования: 1 Зада...
11559. Переменные. Операторы. Встроенные функции 23.5 KB
  Переменные. Операторы. Встроенные функции Цель работы: Изучить типы данных VB и научиться использовать их в переменных и массивах. Получить навыки использования операторов и встроенных функций VB. 1. 1 строка S c символом ASCIIкод которого выбирается случайным образом и
11560. Исследование автономного LC-генератора 287.5 KB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА №3 Исследование автономного LC-генератора ЦЕЛЬ РАБОТЫ: теоретические и экспериментальные исследования автономного LC-генератора. РАБОТА СОДЕРЖИТ СЛЕДУЮЩИЕ РАЗДЕЛЫ : 1. Изучение теории автономного...
11561. Синхронизируемый LC-автогенератор 359 KB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА № 4 Синхронизируемый LC-автогенератор ЦЕЛЬ РАБОТЫ: теоретические и экспериментальные исследования процессов протекающих в автогенераторе при наличии внешнего гармонического воздействия. РАБОТА СОДЕРЖИТ СЛЕДУЮЩИЕ РАЗДЕЛЫ: 1. Изучение теории н...
11562. Фазовая автоподстройка частоты 212.5 KB
  Лабораторная работа № 5 Фазовая автоподстройка частоты Оглавление. Предисловие. Содержание учебного пособия соответствует программе курса Устройства приема и обработки сигналов предусмотренного государственным образовательным стандарт...
11563. Решение прямой и обратной задач магниторазведки для шара 223.5 KB
  Лабораторная работа № 1 по дисциплине Полевая геофизика Тема: Решение прямой и обратной задач магниторазведки для шара Цель работы: Вычислить значенияZa и Ha – компонент магнитного поля для вертикально намагниченного шара а так же определить параметры шарооб