70930

Забезпечення операційної діяльності виробничою потужністю

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Виробнича потужність підприємства -– це потенційно максимально можливий випуск продукції необхідної номенклатури і якості протягом планового періоду при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятому режимі роботи з урахуванням застосування передової технології організації...

Украинкский

2014-10-30

176 KB

3 чел.

PAGE  6

Тема 7. Забезпечення операційної діяльності виробничою потужністю

3.1.Поняття та види виробничої потужності. Чинники, що її визначають.

3.2.Обчислення виробничої потужності.

3.3.Система показників використання виробничої потужності.

3.1.Поняття та види виробничої потужності. Чинники, що її визначають

План підприємства з випуску продукції розробляють на основі даних про наявність попиту на продукцію та з врахуванням наявних виробничих потужностей.

Виробнича потужність підприємства – це потенційно максимально можливий випуск продукції необхідної номенклатури і якості протягом планового періоду при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятому режимі роботи з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці.

Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю передбачає два етапи:

  1.  Визначення максимального обсягу випуску виробів, який повинен бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.
  2.  Обчислення необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства.

Виробничу потужність оцінюють натуральними, вартісними вимірниками тощо.

Розрізняють такі види виробничої потужності підприємства:

  •  перспективна;
  •  проектна;
  •  діюча.

Перспективна виробнича потужність відображає очікувані зміни номенклатури продукції, технології та організації виробництва у плановому періоді.

Проектна виробнича потужність – це обсяг можливого випуску продукції умовної номенклатури за одиницю часу, яка задана при проектуванні чи реконструкції виробничої одиниці. Вона є фіксованою величиною, тому що розрахована на постійну умовну номенклатуру і постійний режим роботи.

За період проектування (1-2 роки), будівництва (2-5 років) і освоєння потужності (1-2 роки) значно змінюється номенклатура продукції, яку випускають, а також деякі технологічні характеристики устаткування. У зв’язку з цим проектна потужність перестає відображати реальні можливості підприємства.

Діюча потужність підприємства відображає його потенційну здатність виробити протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, передбаченої планом. Вона має динамічний характер, змінюється відповідно до організаційно-технічного розвитку виробництва.

Враховуючи зазначене, діючу потужність характеризують кількома показниками:

  •  потужність на початок планового періоду (вхідна);
    •   потужність на кінець планового періоду (вихідна);
    •  середньорічна потужність.

Визначаючи вхідну виробничу потужність, враховують:

  •  проведення заходів щодо ліквідації “вузьких місць” протягом планового року;
    •  збільшення кількості устаткування чи заміну його на продуктивніше;
    •  перерозподіл робіт між окремими групами устаткування та між виробничими підрозділами;
    •  можливість збільшення змінності роботи устаткування чи ділянок, що лімітують випуск продукції.

В економічній літературі зустрічаються два основних визначення «вузького місця».

1.Під «вузьким місцем» у виробництві розуміють цех (дільницю, групу устаткування, агрегат), виробнича потужність якого нижча від потужності провідної виробничої одиниці.

До провідних належать виробничі підрозділи, які виконують головні технологічні процеси (в металургії – доменні, прокатні цехи, у текстильній індустрії – прядильне і ткатське виробництво тощо).

2.«Вузьким місцем» у виробництві є цех, дільниця, група устаткування, пропускна здатність яких найменша порівняно з виробничими можливостями інших ланок технологічного процесу (технологічного ланцюжка).

Розбіжності у трактуванні поняття «вузького місця» у виробництві обумовили наявність двох принципово різних підходів до їх виявлення.

Особливості першого підходу полягають у тому, що «вузьке місце» виникає тільки у разі наявності в технологічному ланцюжку виробничої одиниці, потужність якої нижча від потужності провідної ланки.

Варто зазначити, що зміна провідної виробничої одиниці (цеху, дільниці тощо) може викликати зміну й у складі «вузьких місць» у виробництві (появі нових чи усуненню наявних).

Другий підхід до оцінки «вузького місця» полягає у виявленні виробничої одиниці, що лімітує потужність усієї виробничої системи, тобто такої ланки, яка має мінімальну виробничу потужність серед усіх ланок технологічного ланцюжка. У цьому випадку будь-яка виробнича система з технологічною структурою буде характеризуватися наявністю «вузького місця».

Вихідну виробничу потужність підприємства визначають з урахуванням:

  •  заходів щодо ліквідації “вузьких місць”, запланованих при визначенні вхідної потужності;
    •  запровадження в дію нових потужностей, у тому числі за рахунок розширення, реконструкції, модернізації, автоматизації тощо.

Вихідну виробничу потужність у вартісному вираженні обчислюють за формулою:

ВПвих = ВПвх + ВПвв - ВПвив ,    (7.1)

де ВПвх – виробнича потужність на початок періоду, грн.;

   ВПвв – виробнича потужність, введена в плановому періоді, грн.;

   ВПвив – виробнича потужність, виведена за плановий період, грн.

Середньорічну виробничу потужність підприємства, цеху, визначають за формулою:

ВПсер.р = ВПвх + ВПвв ×(к/12) - ВПвив ×(12-к)/12,  (7.2)

де к – кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

Виробничу потужність підприємства визначає низка чинників. Найважливішим з них є фонд часу роботи наявного виробничого обладнання.

Фонд робочого часу обладнання залежить від режиму роботи підприємства.

У поняття «режим роботи підприємства» включають:

  •  тривалість робочого дня;
  •  кількість робочих змін;
  •  тривалість робочої зміни.

Залежно від витрат часу, який враховують, обчислюючи виробничу потужність, розрізняють такі фонди часу:

  •  календарний;
  •  режимний (номінальний);
  •  дійсний (ефективний, корисний).

Календарний фонд часу виробничого обладнання обчислюють за формулою:

,     (7.3)

де  – кількість календарних днів у плановому періоді;

     – тривалість робочої зміни, год.;

     – режим змінності (1,2,3 зміни).

Режимний (номінальний) фонд робочого часу обладнання залежить:

від кількості календарних днів за рік;

від кількості неробочих днів за рік;

від прийнятого на підприємстві режиму змінності.

Для його обчислення використовують таку формулу:

      (7.4)

де  кількість неробочих днів за рік;

     t – середня тривалість роботи обладнання за добу в робочі дні згідно прийнятого режиму змінності, год.

Режимний фонд робочого часу можна обчислити також з урахуванням меншої тривалості зміни у вихідні і святкові дні:

  (7.5)

де  – кількість вихідних і святкових днів у плановому періоді;

    – тривалість робочої зміни, год.;

   – кількість передвихідних та передсвяткових днів з меншою тривалістю робочої зміни;

    – час, на який зменшено тривалість робочої зміни у передвихідні та передсвяткові дні, год.;

    – режим змінності роботи підприємства (1, 2, 3 зміни).

Дійсний (ефективний, корисний) фонд робочого часу дорівнює режимному (номінальному) за вирахуванням витрат часу на планово-попереджувальні роботи протягом планового періоду:

,               (7.6)

де витрати часу на ремонт обладнання, відповідно в годинах та у відсотках до режимного фонду;

      – витрати часу на налагодження, переналагодження обладнання відповідно в годинах та у відсотках до режимного фонду.

3.2. Обчислення виробничої потужності

Для розрахунку виробничої потужності необхідно мати такі дані:

  1.  плановий фонд робочого часу одиниці устаткування;
  2.  кількість одиниць устаткування;
  3.  продуктивність устаткування;
  4.  трудомісткість виробничої програми;
  5.  досягнутий коефіцієнт виконання норми виробітку.

Обчислюючи виробничу потужність підприємства, враховують таке устаткування:

  1.  усе діюче і недіюче внаслідок несправності, ремонту та модернізації устаткування основних виробничих цехів;
  2.  устаткування, що перебуває на складі і має бути введене в експлуатацію в основних цехах протягом розрахункового періоду;
  3.  понаднормативне резервне устаткування;
  4.  понаднормативне устаткування допоміжних цехів, якщо воно аналогічне технологічному устаткуванню основних цехів.

Виробничу потужність обчислюють згідно такої послідовності:

провідна технологічна ланка – виробнича дільниця – цехи – корпуси – підприємство загалом.

У загальному вигляді виробничу потужність провідної технологічної ланки (дільниці, цеху) з виготовлення однорідної продукції можна обчислити за однією з формул:

,                                 (7.7)

,                                   (7.8)

де потужність і-го виробничого підрозділу підприємства, од. продукції;

   продуктивність одиниці устаткування, од. продукції / годину;

   – ефективний річний фонд часу роботи одиниці устаткування, год.;

   – середньорічна кількість устаткування;

   – трудомісткість виготовлення одиниці продукції.

Трудомісткість виготовлення одиниці продукції визначають за формулою:

,              (7.9)

де t0 – норма часу на виготовлення одиниці продукції, год.;

    – коефіцієнт використання норм часу.

Потужність також можна визначити за формулою (7.10):

,     (7.10)

Виробнича потужність залежить також від таких чинників, як: характер діяльності підприємства, цехів, рівня їхньої спеціалізації, які визначають організаційний тип виробництва.

На неперервно-потокових лініях, а також на конвеєрі потужність визначають за формулою:

,     (7.11)

де rтакт робочої лінії чи конвеєра.

В умовах потоково-масового виробництва за вузької спеціалізації робочих місць визначають потужність групи робочих місць, які виконують конкретну операцію цесі обробки конкретної деталі. Потужність розраховують за такою формулою:

,     (7.12)

де кількість робочих місць, шт.

В умовах серійного виробництва обчислення виробничої потужності ускладнюється тим, що за кожним робочим місцем закріплено велику кількість деталеоперацій. За вимірник виробничої потужності приймають типовий виріб-представник. Її обчислюють за формулою:

,     (7.13)

де технічно розрахована норма часу на обробку комплекту деталей виробу-представника на конкретній групі устаткування.

В умовах серійного виробництва з широкою номенклатурою випуску виробів, а також в одиничному та дрібносерійному виробництвах виробничу потужність обчислюють у такій послідовності:

  1.  визначають трудомісткість виготовлення виробів та всієї виробничої програми за групами устаткування:

,     (7.14)

де  трудомісткість виробничої програми, год.;

    Niкількість продукції і-го виду згідно виробничої програми, нат. од.

  1.  розраховують пропускну спроможність устаткування:

,    (7.15)

де ПСПРпропускна спроможність устаткування, верстато-годин;

  1.  визначають коефіцієнт виробничої потужності цеху чи дільниці ПОТ):

,      (7.16)

  1.  визначають потужність цеху, підприємства в натуральному вираженні:

,     (7.17)

N  кількість виробів;

  1.  визначають коефіцієнт завантаження устаткування:

,    (7.18)

.

Можливі такі значення коефіцієнт завантаження:

КЗУ = 1 - устаткування використовують повністю;

КЗУ > 1 - устаткування перевантажене;

КЗУ < 1 - устаткування недовантажене.

Крім розрахунків за провідними цехами і дільницями, визначають технологічну спроможність інших виробничих ланок підприємства. Це необхідно для виявлення невідповідності виробничих потужностей окремих підрозділів прийнятій потужності за даними провідних цехів, дільниць, а також для забезпечення технологічної пропорційності між взаємопов'язаними виробничими ланками. Відповідність потужностей різних підрозділів підприємства визначають порівнянням коефіцієнтів сумісності, які обчислюють як відношення потужностей провідного підрозділу та інших виробничих ланок.

Після обчислення виробничих потужностей усіх цехів будують діаграму потужності підприємства, за якою визначають всі “вузькі місця” і розробляють заходи щодо їхньої ліквідації.

3.3. Система показників використання виробничої потужності

Реальний стан використання виробничої потужності оцінюють за системою показників. Ці показники як загалом, так і кожен зокрема мають відповідати певним вимогам. Насамперед вони повинні мати чітке призначення в системі аналізу та використовуватися для оцінки одного з напрямів використання виробничих потужностей.

Показники використання виробничої потужності можна поділити на дві групи.

До першої групи показників відносять коефіцієнти, які характеризують рівень використання потужності підприємства.

Серед показників цієї групи можна виділити коефіцієнт використання проектної потужності.

Він характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції, не нижчого від передбаченого проектом обсягу.

Його визначають за формулою:

,      (7.20)

де  фактичний випуск продукції;

   ВПП  величина проектної потужності в аналогічних одиницях.

Рівень використання середньорозрахункової або нормативної величини виробничої потужності характеризує коефіцієнт нормативної величини потужності:

,     (7.21)

де ВП – виробнича потужність підприємства; ????

ВНП – розрахункова нормативна величина виробничої потужності.

До другої групи можна віднести показники, які характеризують рівень використання обладнання. До них належать:

  •  коефіцієнт змінності роботи обладнання;
  •  коефіцієнт завантаження обладнання;
  •  показник середнього часу роботи однієї машини.

Для визначення коефіцієнта змінності роботи обладнання ЗМ) використовують формулу:

КЗМ ,      (7.22)

де  – сумарна розрахункова планова або фактична машиномісткість продукції, машино-год.;

– дійсний річний фонд часу роботи всього встановленого обладнання за умови його роботи в одну зміну, год.

Коефіцієнт режимної змінності устаткування (КЗМ.РЕЖ) показує рівень його зайнятості у змінах:

,   (7.23)

де кількість обладнання, що працює у дві зміни, од.;

     - кількість обладнання, що працює у три зміни, од.

Важливим моментом в аналізі використання обладнання є визначення середнього часу його роботи.

Показник, який характеризує середній час роботи обладнання, обчислюють за формулою:

,      (7.24)

де  кількість встановленого обладнання, од.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39421. РАЗРАБОТКА СХЕМЫ ОРГАНИЗАЦИИ СВЯЗИ 1.03 MB
  Размещение необслуживаемых регенерационных пунктов НРП вдоль кабельной линии передачи осуществляется в соответствии с номинальной длиной регенерационного участка РУ для проектируемой ЦСП. При необходимости допускается проектирование укороченных относительно номинального значения РУ которые следует располагать прилегающими к ОП или ПВ так как блоки линейных регенераторов в НРП не содержат искусственных линий ИЛ. Необходимое число НРП определить по формуле: N = n 1; 8 Количество НРП на секциях ОП1 ПВ и ОП2 ПВ определить из...
39422. ПРОЕКТИРОВАНИЕ ЦИФРОВОЙ ЛИНИИ ПЕРЕДАЧИ МНОГОКАНАЛЬНОЙ СИСТЕМЫ 401.5 KB
  В состав аппаратуры ИКМ120У входят: оборудование вторичного временного группообразования ВВГ оконечное оборудование линейного тракта ОЛТ необслуживаемые регенерационные пункты НРП а также комплект контрольноизмерительных приборов КИП. Сформированный в оборудовании ВВГ цифровой сигнал в коде МЧПИ или ЧПИ поступает в оконечное оборудование линейного тракта которое осуществляет согласование выхода оборудования ВВГ с линейным трактом дистанционное питание НРП телеконтроль и сигнализацию о состоянии оборудования линейного тракта...
39423. Будова та принцип роботи комп’ютера 146 KB
  Компю’тер — це електронна система, яка призначена для опрацювання різних видів інформації, що подається в цифрових кодах за наперед складеними програмами (алгоритмами).
39425. Перечень и структура производственных подразделений энергохозяйства 1007 KB
  1 Характеристика и назначение энергохозяйства на промышленном предприятии Энергохозяйство предприятия включает в себя главную понизительную подстанцию ГПП центральный распределительный пункт ЦРП распределительную кабельную сеть 10 кВ и цеховые трансформаторные подстанции ТП. От ГПП по двум КЛ питается ЦРП имеющий две секции шин которые могут соединяться при помощи секционного выключателя. Питание цеховых ТП Осуществляется КЛ 10 кВ от ЦРП через комплектные ячейки КРУ с выключателями и от соседних ТП.2 Длины КЛ км Линия Вариант 1...
39426. Разработать программное обеспечение для работы со структурными типами данных с реализацией премирования по факультетам 371 KB
  Функции. Она работает с определенной конкретной базой данных; в ней в основном используются сложные типы данных структуры и функции то есть структура программы не требует много ресурсов. Они создаются из базовых: Массивы объектов заданного типа; Функции с параметрами заданных типов возвращающие значение заданного типа; Указатели на объекты или функции заданного типа; Ссылки на объекты или функции заданного типа; Константы которые являются значениями заданного типа; Классы содержащие последовательности объектов...
39427. Разработка линии связи между ОП1 (Гомель) и ОП2 (Мозырь) через ПВ (Наровля) 281 KB
  В состав оборудования ИКМ120 входят: оборудование вторичного временного группообразования ВВГ конечное оборудование линейного тракта ОЛТ необслуживаемые регенерационные пункты НРП а также комплект контрольноизмерительных приборов КИП. Сформированный в оборудовании ВВГ цифровой сигнал в коде МЧПИ или ЧПИ HDB3 или MI поступает в оконечное оборудование линейного тракта которое осуществляет согласование выхода оборудование ВВГ с линейным трактом дистанционное питание НРП телеконтроль и сигнализацию о состоянии оборудования линейного...
39429. МНОГОКАНАЛЬНЫЕ СИСТЕМЫ ПЕРЕДАЧИ (цифровые) 1.6 MB
  Таблица 2 – Основные параметры системы передачи Параметр Значение параметра Число организуемых каналов Скорость передачи информации кбит с Тип линейного кода Амплитуда импульсов в линии В Расчетная частота кГц Номинальное затухание участка регенерации дБ Номинальное значение тока ДП мА Допустимые значения напряжения ДП В Максимальное расстояние ОРПОРП Максимальное число НРП между ОРП Максимальное число НРП в полу секции ДП 1. Для размещения НРП необходимо определить номинальную длину участка регенерации lном. Число НРП между...