70934

Планування і контроль оновлення продукції

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

В умовах ринкової економіки планування виробничої діяльності підприємства орієнтується на максимальне задоволення попиту потенційних споживачів продукції (робіт, послуг). Протягом свого життєвого циклу продукція на ринку переживає декілька етапів.

Украинкский

2014-10-30

134 KB

3 чел.

PAGE  4

Тема 12. Планування і контроль оновлення продукції

12.1.Передумови оновлення продукції.

12.2.Плани оновлення продукції, їхній склад і завдання.

12.3.Особливості планування витрат на підготовку й освоєння виробництва нової продукції.

12.4.Об’ємно-календарне планування підготовки виробництва нової продукції.

12.1.Передумови оновлення продукції

В умовах ринкової економіки планування виробничої діяльності підприємства орієнтується на максимальне задоволення попиту потенційних споживачів продукції (робіт, послуг).

Протягом свого життєвого циклу продукція на ринку переживає декілька етапів. Плануючи виробництво товарів (робіт, послуг), необхідно розрізняти у кожному циклі ці етапи.

Перший етап – етап впровадження, коли товар є новинкою і потрібен певний час та значні витрати коштів (насамперед, на рекламу), щоб довести споживачеві його комерційні переваги. На цьому етапі зазвичай виникають досить великі витрати виробництва, і прибуток незначний чи навіть підприємство має збитки.

Другий етап – етап росту, коли визнання товару на ринку супроводжується стрімким зростанням попиту на нього. На цьому етапі модифікують базову модель продукту, формують плановий діапазон цін.

Третій етап – етап зрілості, коли обсяг продажу товару, досягнувши його максимального значення, починає поступово зменшуватися. Подальше просування товару на ринок ускладнюється і набуває надзвичайно жорсткого конкурентного характеру.

Четвертий етап – етап старіння, коли попит на товар на ринку неухильно падає. Зменшують обсяг виробництва цього товару, а потім зовсім припиняють його випуск.

Під впливом науково-технічного прогресу відбувається швидке старіння продукції.

Саме нові товари дозволяють вчасно змінювати структуру асортименту і підтримувати обсяг продажу на рівні, що забезпечує стабільний фінансовий стан підприємства.

Нова продукція (новий вид продукції) виріб, який виготовляють вперше, а також модернізований виріб, що отримав нову якісну характеристику.

В основі планування оновлення продукції лежить концепція життєвого циклу продукції.

Плануючи розроблення нового товару, необхідно, насамперед, з’ясувати, на якій стадії життєвого циклу перебувають його аналоги, які вже представлені на ринку.

Починаючи виробництво товару, який перебуває на стадії зрілості, підприємство ризикує з’явитися на ринку в той момент, коли почнеться стадія старіння, і попит на такий товар падатиме. З іншого боку, невірно визначивши стадію росту товару-аналогу, прийнявши її, наприклад, за настання зрілості, можна втратити можливість збільшення обсягів продажів підприємства. У зв’язку з цим необхідно правильно передбачати динаміку та тривалість життєвого циклу продукції.

Серйозною помилкою також є ігнорування життєвого циклу у процесі розроблення стратегії оновлення асортименту продукції підприємства. Не можна допускати, щоб обсяги продажів (виходячи з кривої життєвого циклу) значно знижувалися. Важливо підтримувати обсяг продажів на досить стабільному рівні.

Для того, щоб досягти стабільності в продажах, розроблення нового (оновленого) товару необхідно починати ще до того моменту, коли попередній вступає у стадію зрілості. У протилежному випадку будуть безповоротно втрачені час і конкурентоспроможність.

Перед прийняттям стратегічного рішення щодо впровадження нового виробу ідентифікують стадію його життєвого циклу. У процесі ідентифікації одну стадію відрізняють від іншої за допомогою таких основних показників:

  •  відсоток зростання обсягів продажу;
  •  конкурентна позиція;
  •  привабливість ринку тощо.

Отже, криві життєвого циклу продукції показують, що у разі зменшення попиту на один вид продукції підприємство повинно вчасно спланувати випуск іншого виду товару. Проте ці криві не можуть із певною точністю передбачити, коли закінчиться одна стадія та почнеться наступна, як довго вона буде тривати та який дохід зможе отримати підприємство.

Тому довгострокове планування випуску продукції має бути доповнене короткостроковим.

12.2.Плани оновлення продукції, їхній склад і завдання

У сучасних умовах створення принципово нової продукції має базуватися на використанні маркетингових досліджень, відкриттів та винаходів. Це передбачає тісний зв’язок етапів наукових досліджень із стадіями підготовки виробництва.

Планові роботи, які виконують у процесі розроблення, технічної підготовки та освоєння нової продукції можна поділити на такі види:

  •  науково-дослідні;
  •  конструкторські та технологічні;
  •  організаційно-планові;
  •  матеріально-технічного, економічного та соціально-психологічного характеру.
У процесі розроблення та впровадження продукції у виробництво вирішують такі основні завдання:
  •  забезпечення потреб у новій продукції внутрішніх споживачів та експорт цієї продукції;
  •  створення і виробництво продукції високого технічного рівня та якості, конкурентоспроможної на внутрішньому і зовнішньому ринках;
  •  зменшення термінів розроблення та освоєння виробництва нової продукції;
  •  забезпечення стабільності продажів та покращання показників якості продукції (відповідно до умов ринку);
  •  забезпечення та підвищення конкурентоспроможності продукції підприємства;
  •  завоювання прихильності споживачів до продукції підприємства та формування її позитивного іміджу.

План оновлення продукції складають на основі завдань стратегічного плану підприємства. Він може містити такі розділи:

  •  якісні та структурні зміни “портфеля” продукції підприємства;
  •  економічна ефективність виробництва нової (оновленої) продукції;
  •  норми і нормативи;
  •  виробництво та реалізація продукції;
  •  матеріально-технічне забезпечення виробництва нової продукції;
  •  персонал і оплата праці;
  •  витрати виробництва нової продукції, прибуток, рентабельність.

Планування технічної підготовки виробництва нової продукції включає:

  •  розроблення планів виконання робіт для кожної стадії та їхнє взаємоузгодження;
  •  складання зведеного плану-графіка або координаційного плану підготовки виробництва, який забезпечував би своєчасний вихід на серійний чи масовий випуск виробів;
  •  розроблення кошторису витрат на підготовку виробництва.

Підготовка особливо складних виробів передбачає розроблення самостійної цільової програми. Ця програма включає роботи, які виконують всі організації та підприємства-виконавці. Її формують на весь цикл розроблення та освоєння продукції. Вона передбачає ресурсне забезпечення всіх видів робіт. Як правило, така програма має вигляд матриці, в якій по вертикалі відображено завдання, що включені в програму, а по горизонталі - організації та форми їхньої участі.

Вихідними даними для планування технічної підготовки виробництва є:

  •  планові завдання щодо розроблення й освоєння виробництва нової продукції;
  •  планові нормативи для визначення обсягу та трудомісткості робіт кожного етапу технічної підготовки.

Планові нормативи технічної підготовки виробництва поділяють на об'ємні і трудові.

За допомогою об'ємних нормативів встановлюєть обсяг робіт у натуральному вираженні, а за допомогою трудових   у нормо-годинах.

До об'ємних нормативів належать:

  •  кількість оригінальних деталей, які припадають на виріб відповідної групи складності;
  •  кількість технологічних карт на одну деталь за видом оброблення;
  •  коефіцієнт технологічного оснащення за видами процесів та оснащення за групами складності.

До трудових нормативів відносять трудомісткість конструкторських, креслярських, копіювальних та інших робіт щодо проектування оригінальної деталі.

Для визначення трудомісткості конструкторських і технологічних робіт використовують нормативи трудомісткості за групами складності:

  •  на проектування однієї оригінальної деталі;
  •  на розроблення одного технологічного процесу за видами обробки;
  •  на проектування та виготовлення однієї одиниці технологічного оснащення за видами;
  •  на налагодження одного технологічного процесу за видами обробки.

Ці нормативи мають галузевий характер. Їх встановлюють різними методами на основі аналізу й узагальнення фактичних даних проектних організацій та підприємств галузі. За відсутності відповідних нормативів обсяги робіт та їхню трудомісткість визначають на основі експертної оцінки.

На основі визначеної трудомісткості робіт може бути розрахований цикл (тривалість) кожної стадії (етапу) технічної підготовки виробництва у календарних днях. Обчислення проводять за формулою:

,                                         (12.1)

де  - тривалість і-ї стадії (етапу) технічної підготовки виробництва, календарних днів;

      - трудомісткість і-ї стадії (етапу), людино-годин;

- коефіцієнт, який враховує додатковий час на узгодження, затвердження, внесення змін у технічну документацію тощо, які не передбачено нормативами ();

- коефіцієнт переведення робочих днів у календарні (, - кількість календарних днів у плановому році;  - кількість робочих днів у плановому році);

- чисельність працівників, які одночасно виконують і-у стадію (етап) робіт, осіб;

- тривалість зміни, годин;

- коефіцієнт виконання норм.

Зазвичай, кількість виконавців визначають на основі практичного досвіду. У тому разі, коли значення  задано, то за вищенаведеною формулою обчислюють кількість виконавців.

Після цього розробляють основний плановий документ – генеральний план-графік технічної підготовки виробництва нового виробу, який встановлює послідовність робіт і загальну тривалість циклу технічної підготовки виробництва.

Кількість стадій та обсяг робіт щодо підготовки виробництва на підприємстві є різними. Вони залежать від:

1)розподілу цих робіт між замовником, проектною організацією та підприємством-виробником;

2)типу виробництва;

3)складності виробу.

Тому графік проектних робіт не відображає всього змісту робіт стосовно різних виробів.

Плануючи підготовку виробництва нової продукції, використовують сіткові (мережні) методи планування.

12.3.Особливості планування витрат на підготовку й освоєння виробництва нової продукції

На етапах розроблення нової продукції, коли немає комплекту технічної документації та нормативної бази, витрати мають прогнозний характер. Тому, плануючи собівартість нових виробів, важливо знати основні принципи та методи визначення суми витрат на впровадження у виробництво нових виробів.

На стадії розроблення технічного завдання обсяг даних є дуже обмеженим, тому обчислення окремих показників має орієнтовний характер. Використовують методи екстраполяції, математичного моделювання, аналогів тощо.

Після завершення науково-дослідних робіт (НДР) проводять розрахунки, які обґрунтовують доцільність проведення дослідно-конструкторських робіт та впровадження об’єкта у виробництво. Такі обчислення потрібно виконати набагато точніше. Для цього використовують обсяг даних, нагромаджених у процесі НДР. На цій стадії можна використовувати методи математичного моделювання з урахуванням ієрархічної схеми об’єкта, його основних конструкторських характеристик, результатів дослідження фізичних моделей тощо.

Планування процесу освоєння виробництва передбачає вивчення та виявлення характерних особливостей початкового етапу виробництва, максимально повне урахування закономірностей зміни параметрів цього процесу.

Загальною економічною закономірністю періоду освоєння випуску нової техніки є наявність підвищених витрат початкового виробництва.

Численними дослідженнями вітчизняних і зарубіжних економістів встановлено, що вироби, які відрізняються за собівартістю та трудомісткістю, мають однотипну динаміку їхнього зниження на етапі освоєння.

Рівень освоєння виробу залежить від кількості виготовлених виробів з початку виробництва. Існує певна кореляційна залежність між порядковим номером виробу та його трудомісткістю. Аналогічна залежність є між номерами виробів і собівартістю. Таку залежність визначають за формулами:

,  ,                              (12.2)

де ,  - собівартість і трудомісткість n-го виробу від початку випуску виробів;

,  - собівартість і трудомісткість 1-го випущеного виробу (трудомісткість на початку освоєння);

- номер виробу від початку випуску;

b - показник рівня освоєння.

Значення показника b досить обмежене: 0,25 - 0,45.

Для кожного підприємства його обчислюють на основі досвіду освоєння виробництва нових виробів.

У тих випадках, коли принципово нову продукцію освоюють на підприємствах серійного типу виробництва без попереднього відпрацювання у дослідному виробництві, виконується нерівність:

,                                               (12.3)

де ,  - відповідно значення собівартості одного й того ж виробу у початковий період часу в серійному і дослідному виробництві.

Процес освоєння виробництва можна вважати завершеним тоді, коли трудомісткість чи собівартість відповідають плановим значенням.

Кошторис витрат на підготовку виробництва нової продукції включає такі економічні елементи витрат:

• матеріальні витрати;

• витрати на оплату праці;

• відрахування на соціальні заходи;

• амортизація;

• інші операційні витрати.

Перелік калькуляційних статей витрат на підготовку виробництва охоплює:

• прямі матеріальні витрати;

• прямі витрати на оплату праці;

• інші прямі витрати;

• загальновиробничі витрати.

В окремих галузях економіки номенклатура калькуляційних статей відхиляється від наведеної з урахуванням специфіки підготовки виробництва нової продукції. Тому перелік статей калькулювання виробничої собівартості нової продукції встановлюють на підприємстві.

12.4.Об’ємно-календарне планування підготовки виробництва нової продукції

Об’ємно-календарне планування (ОКП) підготовки виробництва передбачає:

  •  доведення до підрозділів та безпосередніх виконавців тематики і номенклатури робіт щодо підготовки виробництва;
  •  проведення необхідних розрахунків щодо обсягу робіт;
  •  складання графіків виконання робіт.

Розуміння процесу об’ємно-календарного планування підготовки виробництва нового виробу дає змогу менеджерам підприємства виділяти відповідні етапи діяльності, що пов’язані з виробництвом нової продукції:

  •  вибір та обґрунтування тактичних дій підприємства (з концентрацією уваги на задоволення потреб ринку новими високоякісними товарами);
  •  обґрунтування форми організації підготовки виробництва;
  •  визначення логістичної схеми руху матеріальних потоків;
  •  розроблення основних календарно-планових нормативів;
  •  оперативне планування роботи виробничих підрозділів;
  •  організаційна підготовка виробництва;
  •  безпосередня організація оперативної роботи;
  •  поточний контроль та регулювання ходу підготовки виробництва нового продукту.

За умов становлення ринку важливим є:

1)скорочення термінів технічної підготовки з метою прискорення впровадження досягнень науки та техніки у виробництво;

2)зменшення витрат на виробництво;

3)підвищення якості робіт;

4)своєчасне зайняття власної ринкової ніші.

Для скорочення термінів технічної підготовки використовують метод паралельного та паралельно-послідовного ведення робіт.

Послідовне виконання полягає в тому, що кожна наступна стадія (етап) починається тільки після повного завершення попередньої.

Цикл технічної підготовки можна скоротити шляхом зменшення циклу виконання окремих стадій або частковим поєднанням виконання стадій. Для цього необхідно дотримуватися такого правила:

1)якщо наступна стадія (етап) триваліша, то її можна починати майже одночасно з попередньою;

2)якщо наступна стадія коротша, то її початок потрібно змістити вправо по шкалі часу відносно початку попередньої стадії, пов’язаної з нею.

Для координації у часі стадій і етапів підготовки виробництва складають (з урахуванням можливого поєднання часу їхнього виконання) графіки підготовки виробництва, що дає змогу відобразити календарні терміни початку та завершення, цикли стадій і етапів, а також всю підготовку виробництва.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

39829. Приемы использования операции копирование 1.75 MB
  Кроме этого имеется специальная операция РедакторКопияУказанием По кривой По окружности По сетке По концентрической сетке. Радиус окружности 3 мм: выберите на панели Геометрия инструмент Окружность; на Панели свойств выбранной команды установите необходимый стиль линии Основная отключите отрисовку осей симметрии кнопка переключателя Оси; привяжитесь к началу координат точка 0; 0 комбинацией клавиш Ctrl 0 и нажмите Enter возможно дважды Следите за информацией в строке сообщений и состоянием индикатора слева от поля...
39830. Ломаные линии и сплайновые кривые. Кривая Безье, NURBS-кривая 1.95 MB
  Изучение приемов работы с ломаными линиями и сплайновыми кривыми: кривая Безье, NURBS-кривая. Редактирование сплайновых кривых. Способы создания скульптурных поверхностей.
39831. Твердотельное моделирование 1.8 MB
  11 Плоскости и прямоугольная система координат в пространстве Работа № 10 Твердотельное моделирование. Переименовать плоскости проекций: выделить в окне Дерево модели плоскость проекций XY рис.2 а; нажать клавишу F2 или повторно щелкнуть на названии выделенной плоскости; ввести новое название – Фронтальная плоскость XY; нажать Enter. В этой версии системы КОМПАС ось OZ направлена перпендикулярно плоскости экрана.
39832. Знакомство с операциями твердотельного моделирования: кинематическая операция 1.38 MB
  Введение В работах № 2 и № 3 вы фактически уже познакомились с перемещением эскизасечения по заданным траекториям хотя слово траектория и не применялось. При применении операции Выдавливание перемещение эскиза производится вдоль отрезка прямой перпендикулярной плоскости построения эскиза. Результатом этой операции были модели таких твердых тел как тонкая пластина эскиз Отрезок цилиндр или труба эскиз Окружность гнутые тонкие пластины эскиз Ломаная линия или Кривая Безье. При применении операции Вращение перемещение...
39833. Знакомство с операциями твердотельного моделирования: операция по сечениям 1.66 MB
  Они носят название Плоскость смещенная т. Смещенная плоскость параллельна Горизонтальной плоскости. Выберите в окне Дерево модели плоскость ZX Горизонтальная плоскость. Для создания второго сечения с эскизом Окружность нам понадобится смещенная плоскость относительно плоскости ZX.
39834. Приемы работы с инструментом Точка 410.15 KB
  Фрагмент – документ в системе КОМПАС-ГРАФИК LT. Чертеж хранится в цифровом виде в отдельном файле специального двоичного формата. Расширение имени файла. Фрагмент не содержит объектов оформления: нет рамки, основной надписи, знака неуказанной шероховатости и технических требований.
39835. Приемы работы с инструментом Отрезок 700.5 KB
  Кнопка выбора инструмента Отрезок – находится на панели Геометрия. Расширенная панель команд Отрезок имеет вид представленный на рис. Расширенная панель команд инструмента Отрезок.
39836. Чертеж плоской детали 1.9 MB
  В этой работе мы выполним чертеж плоской детали – прокладки рис. Заполнение основной надписи штампа Основная надпись чертежа предназначена для записи наименования детали материала для ее изготовления масштаба чертежа фамилий исполнителя и проверяющего а так же других технических характеристик. Выполните обводку контура детали основной линией в указанном ниже порядке.
39837. Выполнение чертежа в системе прямоугольной проекции 657.5 KB
  Заполнение основной надписи чертежа и создание вида 1. Установите Масштаб вида равным 2:1. Введите координаты точки привязки вида т. начало системы координат вида – 70; 200 которое выберем в качестве центра сквозного отверстия опоры на виде спереди.