70935

Організаційно-технічний розвиток підприємства

Лекция

Производство и промышленные технологии

Виробничий процес на промисловому підприємстві здійснюється постійно в усіх його підрозділах. Технічний же прогрес залежно від обсягу наявних ресурсів та технічної політики відбувається періодично. Однак, загалом для підприємства він повинен носити безперервний характер.

Украинкский

2014-10-30

91 KB

6 чел.

PAGE  8

Тема 13. Організаційно-технічний розвиток підприємства

13.1.Зміст технічного та організаційного розвитку підприємства.

13.2.Оцінювання техніко-економічного рівня розвитку підприємства.

13.3.Планування організаційно-технічного розвитку підприємства.

13.1.Зміст технічного та організаційного розвитку підприємства

Виробничий процес на промисловому підприємстві здійснюється постійно в усіх його підрозділах. Технічний же прогрес залежно від обсягу наявних ресурсів та технічної політики відбувається періодично. Однак, загалом для підприємства він повинен носити безперервний характер.

Технічний розвиток має різні форми та охоплює різні стадії розвитку виробництва, які характеризують, з одного боку, техніко-технологічну базу підприємства, а з другого – її удосконалення та нарощування.

Факторами технічного рівня виробництва є:

  •  технологія;
  •  засоби та предмети праці.

Організаційний розвиток підприємства відображає впровадження нових методів і форм організації виробництва, управління і праці, елементів господарського механізму.

Важливими факторами, які визначають рівень організаційного розвитку підприємства, є:

1)рівень спеціалізації виробництва (вартість річного обсягу профільної продукції у загальному обсязі продукції);

2)рівень кооперування виробництва (обсяг комплектуючих виробів у загальному обсязі продукції);

3)стабільність номенклатури продукції;

4)прогресивність застосовуваних технічних засобів в управлінні підприємством;

5)рівень підготовки виробництва, його обслуговування та оперативне управління, який визначають за допомогою таких коефіцієнтів:

  •  коефіцієнт змінності роботи технологічного обладнання;
  •  коефіцієнт пропорційності часткових виробничих процесів за потужністю;
  •  коефіцієнт безперервності виробничих процесів;
  •  коефіцієнт паралельності, прямоточності та ритмічності;

6)організація праці як система таких показників:

  •  укомплектованість штатного розкладу, %;
  •  частка виробничих робітників у загальній чисельності, %;
  •  показник плинності кадрів за рік, %;
  •  втрати робочого часу, %;
  •  коефіцієнт травматизму.

Технічний розвиток є визначальним чинником розвитку підприємства, його змістом, становить його динамічну основу.

Організаційний розвиток веде до зміни форми підприємства. Він активно впливає на формування технології та техніки.

Отже, існує чітка залежність між технічним та організаційним розвитком. Створення та впровадження нової техніки та технології, нових виробів призводить до зниження трудомісткості їхнього виготовлення. Удосконалення організації виробництва, праці та управління дозволяє зменшити втрати робочого часу і простоювання устаткування.

На відміну від технічного, організаційний розвиток у багатьох випадках не вимагає нових витрат або ж пов’язаний з незначними додатковими ресурсами.

13.2.Оцінювання техніко-економічного рівня розвитку підприємства

Під техніко-економічним рівнем виробництва розуміють комплексну характеристику рівня розвитку виробничої системи, прогресивності всіх елементів виробничого процесу, що визначає економічну ефективність використання суспільних ресурсів (трудових, матеріальних, інвестиційних, природних) і здатність до виконання виробництвом певних загальноекономічних завдань.

Для оцінювання техніко-економічного рівня виробництва виділяють декілька груп показників, які характеризують:

  •  технічні елементи виробництва;
  •  організацію виробництва та управління;
  •  техніко-економічний рівень продукції;
  •  економічні й соціальні результати виробничої діяльності.

Особливу увагу звертають на оцінювання технічного рівня підприємства, яке потрібно проводити періодично (один раз на 1 – 3 роки). Така оцінка відображає:

  •  рівень технічного оснащення праці персоналу;
  •  рівень прогресивності застосовуваної технології;
  •  технічний рівень виробничого устаткування;
  •  рівень механізації та автоматизації основного та допоміжного виробництва.

Важливим моментом є економічне обґрунтування технічних заходів до початку їхнього впровадження. Центральне місце в такому обґрунтуванні займає визначення їхньої економічної ефективності. Воно необхідне для вибору найбільш раціональних заходів, прогнозування їхнього впливу на показники роботи підприємства в плановому періоді, розрахунку премій і винагороди авторам пропозицій, визначення інтегрального впливу певної сукупності нововведень на ключові показники виробничо-господарської діяльності підприємства за той чи інший проміжок часу.

Виділяють такі види ефекту від реалізації організаційно-технічних заходів:

  •  економічний (вартісні показники);
  •  науково-технічний (новизна, корисність, надійність);
  •  ресурсний (споживання того чи іншого виду ресурсу);
  •  соціальний (соціальні результати);
  •  екологічний (шум, випромінювання та інші показники фізичного стану навколишнього середовища).

Розрізняють показники ефекту за розрахунковий часовий період та показники річного ефекту.

Тривалість розрахункового часового періоду визначають такі фактори:

  •  тривалість інноваційного періоду та термін служби об’єктів інновацій;
  •  рівень достовірності вихідної інформації;
  •  вимоги інвесторів.

Ефективність організаційно-технічних заходів визначають як відношення ефекту (результату) до витрат

Найкращий варіант реалізації інновацій – це той, що забезпечує перевищення кінцевих результатів над витратами на розроблення, виготовлення та реалізацію.

Разом з тим порівнюють отримані результати з результатами використання аналогічних за призначенням варіантів інновацій.

Для оцінювання загальної економічної ефективності організаційно-технічних заходів, інновацій використовують таку систему показників:

  •  інтегральний ефект;
  •  індекс прибутковості (рентабельності);
  •  індекс дохідності інновацій;
  •  внутрішня норма дохідності;
  •  період окупності.

Інтегральний ефект (ЕІН) – це різниця результатів та витрат на реалізацію техніко-організаційного заходу за розрахунковий період, приведених до одного року (як правило, початкового):

,                                      (13.1)

де N – тривалість розрахункового періоду, років;

 – результат діяльності за t-й рік, грн.;

 – витрати на впровадження заходу в t-му році, грн.;

 – ставка дисконтування, частка одиниці.

Інтегральний ефект оцінюють за допомогою таких показників: чистий дисконтований дохід, чиста приведена (теперішня) вартість, чистий приведений ефект.

Показники економічної ефективності організаційно-технічних заходів мають враховуватися у планах підприємств протягом усього періоду, в якому ці заходи забезпечують підвищення техніко-економічних показників виробництва або вирішення інших завдань (соціальних, природоохоронних тощо).

13.3.Планування організаційно-технічного розвитку підприємства

Для забезпечення послідовності, цілеспрямованості організаційно-технічного розвитку підприємства, ефективності його реалізації розробляють комплекс різноманітних планів.

Ці плани відрізняються за цілями, предметом, рівнями, змістом та періодом планування.

Виділяють такі фактори, які визначають зміст та склад комплексу планів ОТР:

  •  організаційна структура та профіль інноваційної діяльності підприємства;
  •  склад інноваційних процесів;
  •  рівень кооперації у разі реалізації інноваційних проектів;
  •  масштаби та постійність інноваційної діяльності.

Основні складові плану технічного й організаційного розвитку групують у такі підрозділи:

  •  створення, освоєння нової продукції та підвищення якості продукції, яку випускають;
  •  впровадження прогресивної технології, механізація й автоматизація виробничих процесів;
  •  удосконалення управління виробництвом, зокрема планування та організації виробництва;
  •  капітальний ремонт та модернізація основних фондів;
  •  заходи з економії сировини, матеріалів, палива та енергії;
  •  науково-дослідницькі та дослідно-конструкторські заходи;
  •  техніко-економічні рівні продукції;
  •  техніко-економічні результати впровадження заходів.

Виділяють такі етапи процесу планування організаційно-технічного розвитку:

  •  на першому етапі визначають основні завдання підприємства на плановий період, проводять комплексний аналіз технічного й організаційного рівня виробництва та економічних показників, уточнюють ресурси, які виділяють на технічний розвиток;
  •  на другому етапі, виходячи з вивчення досвіду інших підприємств, результатів кінцевих науково-дослідних робіт, а також першого етапу, виявляють можливості розширення впровадження основних напрямків науково-технічного прогресу: удосконалення технології та продукції, яку випускають; застосування нових технологічних процесів та прогресивних матеріалів; механізація й автоматизація виробництва тощо. На цьому етапі визначають кількісні завдання підрозділам підприємства щодо технічного й організаційного розвитку;
  •  на третьому етапі проводять інженерні й економічні розрахунки, організовують конкурси та огляди пропозицій працівників підприємства, проводять відбір і техніко-економічну оцінку заходів;
  •  на четвертому етапі формують проект плану організаційно-технічного розвитку для підрозділів і підприємства в цілому та проводять його оптимізацію;
  •  на заключному етапі плани підприємства та його підрозділів взаємопов’язують, документально оформляють, затверджують та доводять до виконавців.

Складність процесів планування технічного та організаційного розвитку та багатогранність планів потребує чіткої організації всіх процедур підготовки, обробки та синтезу планової інформації, контролю за виконанням планів та їхнього своєчасного коректування.

Організація планування передбачає вирішення трьох комплексів питань:

1) склад і характер спеціалізації підрозділів з планування інновацій;

2) форми координації робіт з планування інновацій;

3) характер формалізації процесів планування інновацій на підприємстві.

Одним з найважливіших завдань організації планування інновацій на підприємстві є взаємне узгодження окремих планів і формування єдиного комплексу узгоджених планових завдань відповідно до чіткої субординації. У плануванні це називають координацією планів.

Розрізняють три види координації планів:

  •  за періодами;
  •  за змістом;
  •  за рівнями планування.

Розробляючи плани ОТР підприємства, використовують такі методи:

1. Науково-технічне прогнозування.

2. Продуктово-тематичне планування інновацій.

3. Об’ємно-календарне планування.

4. Виробниче планування інновацій.

Науково обґрунтоване управління розвитком підприємств передбачає проведення техніко-економічного аналізу, який має бути спрямований на виявлення внутрішніх резервів та закономірностей функціонування підприємства.

Це дасть змогу вибрати оптимальні напрямки та обсяги робіт з технічного та організаційного удосконалення виробництва, підвищення його економічної та соціальної ефективності.

Існує прямий зв’язок між рівнем аналітичної роботи та якістю планів. Отже, чим складніша господарська обстановка, тим більші вимоги пред’являють до виробництва, тим ретельнішим та об’єктивнішим має бути техніко-економічний аналіз.

Особливого значення такий аналіз набуває в сучасних умовах, які характеризуються значним розширенням обсягів робіт з технічного удосконалення виробництва й підвищенням ролі інтенсивних факторів у розвитку економіки країни, необхідністю максимального використання переваг ринкової економіки для прискорення науково-технічного прогресу, а його досягнень – для подальшого зміцнення економічного потенціалу країни.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36239. Структура моделей знаний: правила продукции. Примеры 41 KB
  Структура моделей знаний: правила продукции. Понятие продукционных правил. Для достижения цели используется некоторая совокупность фактов и способов их применения правил. На этих понятиях основан наиболее распространенный метод представления знаний правила продукции или продукционные правила.
36240. Структура моделей знаний: семантические сети. Примеры 43 KB
  Структура моделей знаний: семантические сети. Понятие семантической сети основано на древней и очень простой идее о том что память формируется через ассоциации между понятиями. Квиллиан предположил что наша способность понимать язык может быть охарактеризована некоторым множеством базовых понятий концептов Базовыми функциональными элементами семантической сети служит структура из двух компонентов узлов и связывающих их дуг. Узлы в семантической сети соответствуют объектам понятиям или событиям.
36241. Структура моделей знаний: фреймовые модели. Примеры 43 KB
  Структура моделей знаний: фреймовые модели. Термин фрейм был предложен Марвином Минским в 70е годы. В теории фреймов этот образ называют фреймом комнаты. В нем есть дырки незаполненные значения некоторых атрибутов например количество окон эти дырки называют слотами Таким образом можно дать определение фрейму как минимально возможному описанию сущности какого то явления события ситуации процесса или объекта.
36242. Формальная система в представлении знаний 36 KB
  Из множества формул выделяют подмножеств правильно построенных формул ППФ. определяется эффективная процедура позволяющая по данному выражению выяснять является ли оно ППФ в данной ФС. Выделено некоторое множество ППФ называемых аксиомами ФС. При этом должна иметься эффективная процедура позволяющая для произвольной ППФ решить является ли она аксиомой.
36243. Система нечетких рассуждений в представлении знаний 248 KB
  Они в свою очередь определены через некоторую базовую шкалу В и функцию принадлежности. Понятие принадлежности. Тогда х принадлежит А если существует функция: Основным отличием нечеткой логики от классической как явствует из названия является наличие не только двух классических состояний значений но и промежуточных: Функция принадлежности определяет субъективную степень уверенности эксперта в том что данное конкретное значение базовой шкалы соответствует определяемому нечеткому множеству. Методы получения функции принадлежности...
36244. Системы искусственного интеллекта. Понятия и определения. Архитектура, классификация моделей 38 KB
  В этой информационной модели окружающей среды реальные объекты их свойства и отношения между ними не только отображаются и запоминаются но и как это отмечено в данном определении интеллекта могут мысленно целенаправленно преобразовываться . При этом существенно то что формирование модели внешней среды происходит в процессе обучения на опыте и адаптации к разнообразным обстоятельствам . Под структурным подходом мы подразумеваем попытки построения ИИ путем моделирования структуры человеческого мозга. Основной моделируемой структурной...
36245. Распознавание образов: подходы 36 KB
  Ассоциативность памяти и задача распознавания образов Динамический процесс последовательной смены состояний нейронной сети Хопфилда завершается в некотором стационарном состоянии являющемся локальным минимумом энергетической функции ES. Невозрастание энергии в процессе динамики приводит к выбору такого локального минимума S в бассейн притяжения которого попадает начальное состояние исходный пред'являемый сети образ S0. Поскольку для двух двоичных векторов минимальное число изменений компонент переводящее один вектор в другой является...
36246. Персептрон Розенблатта: структура, алгоритм обучения 52 KB
  Персептрон Розенблатта: структура алгоритм обучения. С сегодняшних позиций однослойный персептрон представляет скорее исторический интерес однако на его примере могут быть изучены основные понятия и простые алгоритмы обучения нейронных сетей.Розенблаттом метод обучения состоит в итерационной подстройке матрицы весов последовательно уменьшающей ошибку в выходных векторах. Здесь темп обучения.
36247. Генети́ческий алгори́тм 57.5 KB
  Некоторым обычно случайным образом создаётся множество генотипов начальной популяции. Таким образом можно выделить следующие этапы генетического алгоритма: Задать целевую функцию приспособленности для особей популяции Создать начальную популяцию Начало цикла Размножение скрещивание Мутирование Вычислить значение целевой функции для всех особей Формирование нового поколения селекция Если выполняются условия останова то конец цикла иначе начало цикла. Создание начальной популяции Перед первым шагом нужно...