70936

Бізнес-планування

Лекция

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

В умовах ринкової економіки будь-яку підприємницьку ідею – від формулювання власне задуму до втілення, – реалізують за планом, який прийнято називати бізнес-план. За цільовою орієнтацією розрізняють такі види бізнес-планів: на залучення грошових коштів для створення нового підприємства...

Украинкский

2014-10-30

81.5 KB

0 чел.

PAGE  5

Тема 14. Бізнес-планування

14.1.Бізнес-план і особливості його формування.

14.2.Структура та зміст бізнес-плану.

14.3.Планування виробництва продукції та його ресурсного забезпечення.

14.4.Фінансові розрахунки в бізнес-плані.

14.1.Бізнес-план і особливості його формування

В умовах ринкової економіки будь-яку підприємницьку ідею – від формулювання власне задуму до втілення, – реалізують за планом, який прийнято називати бізнес-план.

За цільовою орієнтацією розрізняють такі види бізнес-планів:

  •  на залучення грошових коштів для створення нового підприємства;
  •  на проведення змін в середині або поза межами діючого підприємства.

Переважна більшість бізнес-проектів має інвестиційний (затратний) характер. Їхньою основною метою є вкладання коштів у різні види бізнесу з метою отримання прибутку. Розрізняють:

1) інноваційні проекти дослідження й розвитку: розроблення нового продукту, дослідження у сфері менеджменту; розроблення нового пакета програмного забезпечення;

2) організаційні проекти: реформування підприємства; реалізація концепції нової системи управління; створення нової організації;

3) економічні проекти: приватизація підприємства; створення аудиторської системи; введення нової системи податків (на макрорівні);

4) соціальні проекти: соціальний захист населення; ліквідація наслідків природних і соціальних потрясінь; реформування системи охорони здоров’я (на макрорівні).

Бізнес-план, який розробляють з метою створення нового підприємства, є керівництвом до виконання й водночас дає його укладачам досвід стратегічного планування. Він може служити для перевірки ідей керівництва, а також як інструмент для прогнозування результатів діяльності підприємства.

Підприємства, що працюють у відносно стабільній ситуації та виготовляють продукт для досить стабільного ринку, розробляють локальні бізнес-плани, спрямовані на вдосконалення виробництва, модернізацію продукту, пошук способів зниження витрат.

Бізнес-план може сприяти пошуку інвесторів, кредиторів, спонсорських вкладень.

Часто інвестори віддають перевагу короткому змісту бізнес-плану, що дає можливість побачити важливі особливості й переваги проекту. Такий варіант документа має назву бізнес-пропозиції. Його використовують на переговорах з потенційними інвесторами та майбутніми партнерами, запрошуючи провідних менеджерів. Цей варіант потребує дотримання певних умов до його оформлення й структури.

Бізнес-план можна використовувати як інструмент контролю запланованих робіт загалом або окремих напрямів з погляду досягнення цілей і раніше встановлених проміжних етапів. Оцінювання відхилень від розрахунків, відображених у бізнес-плані, дає змогу виявити сильні й слабкі сторони підприємства, ризики й загрози та своєчасно їх попередити.

Фінансовий розділ бізнес-плану можна використовувати як інструмент об’єктивного спостереження за розвитком бізнесу, як своєрідний засіб моніторингу.

Жорстко регламентованої форми та структури бізнес-плану не існує. Достатньо внормованим на сьогодні є склад бізнес-плану, який використовують для обґрунтування бізнес-проектів.

Побудова основних таблиць, схем і розрахунків, а також типові форми подання заявок стандартизовані в межах відповідності міжнародному програмному забезпеченню КОМФАР, розробленому Організацією промислового розвитку Об’єднаних Націй (ЮНІДО). Оскільки середовище бізнесу й ділове планування у країнах з розвиненою ринковою економікою формувалося з певними особливостями, на сьогодні ця обставина обумовила певні відмінності методичних підходів до розроблення бізнес-планів у США, Німеччині, Великобританії, Франції, а також у країнах близького зарубіжжя.

Вибір методики розроблення бізнес-плану, глибина й часовий горизонт його опрацювання, варіантність рішень, які обгрунтовують, обсяг, наявність документів-додатків, рівень конкретизації окремих розділів залежать від багатьох чинників. Серед них особливого значення набувають:

  •  мета розроблення (функціональна належність);
  •  обсяг інвестицій за проектом і специфіка потенційного інвестора (спеціалізація, інтереси, психологія, досвід інвестування, національна належність);
  •  розмір підприємства (масштаби виробництва);
  •  вид підприємницької діяльності, особливості продукту, ринкового сегмента;
  •  місткість ринку збуту, наявність конкурентів і перспектив зростання підприємства.

Реальне планування розпочинають не пізніше ніж за півроку до того, як заплановано, наприклад, відкрити нову справу. Для управління проектом формують команду кваліфікованих виконавців або укладають угоду (замовлення) у консалтинговій фірмі.

Серйозні інвестори часто вимагають, щоб бізнес-план їм надавав особисто керівник підприємства, що потребує його безпосередньої активної участі в розробленні бізнес-плану навіть у разі залучення команди розробників ззовні.

Підвищує шанси в пошуку інвесторів і партнерів наявність у складі підприємства такої команди, що розробляє бізнес-план і готова його реалізувати. Формуючи її, слід звернути особливу увагу на гармонійне поєднання поведінкових, технічних і концептуальних здібностей виконавців.

Певної уваги потребує оформлення бізнес-плану, підготовка титульного аркуша, меморандуму про конфіденційність, анотації.

На титульному аркуші повинні бути зазначені:

  1.  повна офіційна назва фірми (відповідно до реєстраційних документів) та її фірмовий знак (за наявності такого);
  2.  організаційно-правова форма підприємництва (наприклад ТзОВ, відкрите акціонерне товариство тощо);
  3.  юридична адреса підприємства, тобто адреса, зазначена у документах про реєстрацію;
  4.  поштова адреса підприємства, яка не завжди збігається з юридичною;
  5.  номери телефонів, факсів та електронної пошти;
  6.  прізвища та посади працівників підприємства, які виступають від його імені (контактні особи);
  7.  дату початку проекту та його тривалість;
  8.  вартість проекту.

Дуже важливо надати проекту не лише повну назву, а й скорочений її варіант, який може викликати позитивні емоції як у тих, хто читатиме титульний аркуш, так і у тих, хто надалі супроводжуватиме весь бізнес.

Меморандум про конфіденційність складають з метою попередження осіб, які ознайомлюються з бізнес-планом, про засоби безпеки стосовно інформації, що міститься в ньому. Тут може бути вміщено нагадування про те, що особа, яка ознайомлюється з бізнес-планом, бере на себе зобов’язання й гарантує непоширення цієї інформації без дозволу автора. Може бути вказано також про заборону копіювати весь бізнес-план або окремі його частини з якою завгодно метою, заборону передавати третій особі. Доцільно вказати також вимогу повернення бізнес-плану, якщо він не викликає інтересу в адресата.

Анотація бізнес-плану надає дуже стислу дозу інформації для первинного ознайомлення з ним. Анотація складається так, щоб у ній можна було знайти відповіді на запитання: "хто?", "що?", "чому?", "коли?", "де?" та "як?".

З анотацією звертаються до осіб з вищого керівництва підприємства, яких хочуть зацікавити в проекті. Вона може бути використана для письмових звернень і рекламних оголошень. Її обсяг не має перевищувати 0,5 сторінки.

Резюме – короткий виклад бізнес-плану. Воно теж є стислою версією плану: не викладом його основ, не вступом до нього, а своєрідним «сповіщенням про наміри».

За своєю сутністю резюме є рекламою проекту та має бути складене так, щоб викликати інтерес у потенційного інвестора або партнера. У цьому розділі потрібно чітко й переконливо викласти основні положення проекту. Особливістю складання резюме є те, що його пишуть після того, як сформовано весь бізнес-план.

Крім того, до бізнес-плану необхідно додати супроводжувальні документи, найважливішими з яких є:

  1.  посадові інструкції, довідки про кадровий склад;
  2.  специфікації товарів (перелік товарів та послуг, які планує випускати підприємство, їх кількість, якісні характеристики, сорт, марка та ін.);
  3.  креслення, фотографії, копії угод і контрактів, прейскуранти (довідник про ціни на товари, послуги, продукцію);
  4.  патентна документація, фінансові документи (баланс руху грошових коштів за 1 і 5 років, розрахунок валового прибутку, розрахунок та аналіз фінансових коефіцієнтів – заборгованості, власності, кредиторської заборгованості тощо);
  5.  зразки рекламних матеріалів, дані інвентаризації та ін.

Частину необхідних обчислень та підготовку низки стандартизованих документів можна провести за допомогою комп’ютерної програми Project Expert.

14.2.Структура та зміст бізнес-плану

Основними структурними елементами бізнес-плану є:

  1.  Вступна частина. Містить коротку характеристику пропонованого проекту, товарів і послуг, які планують випускати, постачальників матеріалів, сировини та комплектуючих виробів, ринки збуту, ретельну оцінку витрат, збитків тощо.
  2.  Загальна характеристика підприємства. Передбачає зазначення його організаційно-правової форми, дати і місця реєстрації, прізвищ засновників, інформацію про шляхи виникнення підприємства (викуплено, збудовано, планує продовжувати попередні обсяги виробництва тощо).
  3.  Опис підприємницької діяльності. У ньому зазначають сферу діяльності (виробництво, торгівля, наукова діяльність тощо). Проводять аналіз стану справ у галузі, потенційних конкурентів та споживачів. Визначають характер виробництва (сезонний, постійний, розраховане на масове виробництво дешевих товарів чи дорожчих, але високої якості й у менших обсягах тощо). На підставі цього обґрунтовують потребу в кредитах, терміни їхнього отримання, суму очікуваних прибутків.
  4.  Характеристика товару чи послуги. Передбачає стислий комплексний аналіз якості товарів (техніко-економічні характеристики, надійність, екологічність, довговічність, естетичність тощо) та послуг, які планує випускати і надавати підприємство. Крім того, у цьому розділі зазначають наявні у підприємства патенти, ліцензії, характеризують приміщення під офіс та його забезпечення комп’ютерною технікою тощо.
  5.  Виробничий план. Містить опис виробничого процесу, технології виробництва, виробничих приміщень, рівня техніки. Зазначають наявність підприємств-суміжників, постачальників сировини і матеріалів. Описують розташування підприємства, транспортну та комунікаційну інфраструктуру тощо.
  6.  План маркетингу. Передбачає:
  •  стислу характеристику стратегії маркетингу;
  •  комплексний аналіз ринку;
  •  аналіз цінової політики залежно від життєвого циклу товару, його просування, що передбачає розроблення збутової політики тощо.
  1.  Організаційний план. Охоплює інформацію про організаційну структуру підприємства, управлінський апарат, про контроль та координацію його діяльності; про засновників та основних пайовиків, рівень їхньої відповідальності, а також зміни, які доцільно провести у зв’язку зі зміною плану виробництва та згідно інших розділів бізнес-плану.
  2.  Фінансовий план. Містить фінансове обґрунтування попередніх розділів бізнес-плану. Основними фінансовими документами є:
  •  план доходів і витрат;
  •  план грошових надходжень і платежів;
  •  балансовий план, в якому підводять підсумок діяльності підприємства.
  1.  Оцінка ризику і страхування. Проводять якісний і кількісний аналіз ризику. У першому випадку визначають фактори ризику й етапи робіт, у процесі виконання яких виникає ризик. У другому – визначають рівень ризику, що є складнішим завданням. Для підвищення рівня надійності та достовірності результатів і висновків проводять аналіз чутливості. Його метою є визначення рівня впливу критичних чинників на фінансові результати проекту. Пропонують основні заходи щодо управління ризиками.

14.3.Планування виробництва продукції та його ресурсного забезпечення

Для здійснення проектів, спрямованих на виробництво продукту, особливої уваги набуває опис його забезпеченості у виробничо-технологічному й організаційному аспектах. Сутність обґрунтованості таких проектів оцінюють саме через здатність підприємства реально виробляти потрібну кількість продукту в певні терміни та заданої якості.

План виробництва продукту в бізнес-плані формують на методичній основі та з використанням інструментарію традиційного тактичного планування виробничої програми підприємства з обґрунтуванням її виробничою потужністю, матеріально-технічним забезпеченням та системою організації праці.

Подавати в бізнес-плані повний комплекс обґрунтувань немає потреби, тому частину деталізованих обчислень та розрахунків можна винести в додаток.

Для розроблення плану виробництва продукту використовують таку інформацію:

  •  структура виробництва;
  •  технологічний процес (маршрут);
  •  трудомісткість виконання операцій;
  •  схема розподілу виробничого процесу в часі та просторі;
  •  тарифи (розцінки) оплати праці основних робітників;
  •  кваліфікація та структура персоналу;
  •  перелік матеріалів, комплектуючих виробів, потреба в них: кількість, ціна й вартість;
  •  основні постачальники матеріалів і комплектуючих виробів, обсяги й умови постачання;
  •  потреба в енергоносіях, ціна одиниці їх споживання;
  •  перелік послуг сторонніх організацій, які задіяні у виробництві та реалізації продукту; кількість і вартість послуг.

Виробництво продукції можуть планувати на вже існуючому підприємстві. У такому разі обґрунтуванню підлягають придбання додаткового обладнання, варіант лізингу тощо.

У тому разі, якщо виробництво є зовсім новим, варто визначити потребу в обладнанні та виробничих площах і план збільшення їхньої кількості (розширення) у проектному періоді.

Потребу в персоналі визначають за окремими його категоріями з використанням типових методичних прийомів. Якщо потрібна додаткова підготовка (перепідготовка) працівників певної кваліфікації, то необхідно передбачити план зазначених заходів і витрати на їх здійснення.

Підготовка виробничого плану супроводжується формуванням інформації про динаміку витрат залежно від обсягу виробництва з виокремленням витрат на матеріали, працю, покупні компоненти, а також загальновиробничих і загальногосподарських витрат. Відповідно до певних обсягів виробництва має бути визначено рівень запасів.

Розроблення організаційної структури управління має ґрунтуватися на врахуванні переваг і недоліків наявних різновидів та виборі раціональної моделі для конкретних умов господарювання, масштабів виробництва, філософії фірми тощо. У малому бізнесі організаційна структура може набувати ознак гетерархії.

Під час формування розділу «Організаційний план» для новоствореного підприємства обов’язковим є також опис правової (юридичної) його форми з чітким визначенням прав власності та розподілу прибутку.

14.4.Фінансові розрахунки в бізнес-плані

Фінансовий план є підсумковим розділом бізнес-плану. Всі обчислення в ньому виконують за результатами прогнозу обсягу виробництва та продажів продукту.

У ньому мають бути враховані умови бізнес-середовища, а саме:

  •  податки та тенденції їхньої зміни;
  •  зміни валютних курсів, за якими проводять обчислення для інвестиційних проектів;
  •  інфляційна характеристика середовища;
  •  горизонт розрахунків.

Основою фінансового плану є такі документи:

  •  план доходів і витрат;
  •  план грошових надходжень і платежів;
  •  балансовий план.

Ці фінансові документи мають стандартну форму з єдиною методикою розрахунків відповідних показників.

На підставі вказаних документів можна не лише спрогнозувати майбутні фінансові показники підприємства, а й оцінити його становище за допомогою таких фінансових коефіцієнтів: ліквідності, платоспроможності, рентабельності тощо.

У процесі формування фінансового плану проводять аналіз фінансових ресурсів підприємства та відпрацьовують схему фінансування інвестиційного проекту.

Ураховуючи те, що форми й методи фінансування проектів є різноманітними, необхідно обґрунтувати вибір однієї з них, наприклад:

  •  одержання фінансових ресурсів шляхом випуску акцій;
  •  боргове фінансування;
  •  лізингове фінансування.

Кожна з альтернативних форм та схем фінансування має бути прорахована й оцінена щодо наслідків її використання.

Для фінансового обґрунтування інвестиційного проекту в бізнес-плані розраховують дві групи показників: показники фінансового становища й показники ефективності інвестицій, обчислені за вибраною ставкою дисконтування.

Перша група показників характеризує ефективність оперативної діяльності підприємства в процесі реалізації інвестиційного проекту, а друга – ефективність інвестицій у проект.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33357. Характеристика уровней эталонной модели (назначение, основные функции) 14.34 KB
  Описание уровней эталонной модели OSI Каждый уровень имеет заранее заданный набор функций которые он должен выполнить для проведения связи. Прикладной уровень уровень 7 это самый близкий к пользователю уровень OSI. Прикладной уровень идентифицирует и устанавливает наличие предполагаемых партнеров для связи синхронизирует совместно работающие прикладные процессы а также устанавливает и согласовывает процедуры устранения ошибок и управления целостностью информации. Прикладной уровень также определяет имеется ли в наличии достаточно...
33358. Принципы построения систем и сетей связи на основе эталонной модели 27.29 KB
  Пример представления процесса связи на основе уровней OSI Прикладной процесс Системы А сообщается с Уровнем 7 Системы А верхний уровень который сообщается с Уровнем 6 Системы А который в свою очередь сообщается с Уровнем 5 Системы А и так далее до Уровня 1 Системы А. После того как информация проходит через физическую среду и принимается Системой В она поднимается через слои Системы В в обратном порядке сначала Уровень 1 затем Уровень 2 и т. пока она наконец не достигнет прикладного процесса Системы В. Каждый из уровней сообщается...
33359. Универсальный асинхронный приёмо-передатчик КР1816ВУ51 32 KB
  Через универсальный асинхронный приёмопередатчик УАПП осуществляется прием и передача информации представленной последовательным кодом младшими битами вперёд в полном дуплексном режиме обмена. В этом режиме информация 8бит передаётся и принимается через внешний вывод входа приёмника RXD. Через TXD выдаются импульсы сдвига синхронизации которые сопровождают каждый бит. За один машинный цикл передаётся один бит информации.
33360. Система прерываний КР1816ВУ51 48 KB
  Система развивается с появлением новых типов микроконтроллеров этой серии число источников прерываний постоянно увеличивается и достигло в некоторых пятнадцати. Рассмотрим систему прерываний МК51. Из пяти источников прерываний внешними являются входы INT0 и INT1 а внутренними – два счетчика таймера и последовательный порт.
33361. Система команд КР1816ВУ51 33 KB
  Всего в системе команд семейства MК51 можно выделить 5 групп: команды арифметических операций команды логических операций команды пересылки данных команды операций с битами и команды передачи управления. Команды операций с битами Эти команды устанавливают в 1 SETB или 0 CLR прямоадресуемый бит внутренней памяти данных изменяют его значение на противоположное CLR выполняют операции ND и OR над флагом переноса С и прямоадресуемым битом ND и ORL осуществляют пересылку значения между флагом С и прямоадресуемым битом MOV...
33362. Типовая схема СУ на базе КР1816ВУ51 27 KB
  В случае если производительность процессора микроконтроллера достаточна для решения поставленной задачи эту проблему можно решить организацией системы шин к которым и подключаются все необходимые устройства. Кроме достаточной производительности микроконтроллер должен иметь возможность подключения внешней памяти данных. Микроконтроллер МК51 обладает такой возможностью.
33363. Состав и назначение элементов процессорного ядра, характеристика ОМК АТ90S8515 31 KB
  Организация памяти микроконтроллера Память микроконтроллеров VR семейства Clssic выполнена по Гарвардской архитектуре в которой разделены не только адресные пространства памяти программ и памяти данных но также и шины доступа к ним. В связи с тем что регистровая память находится в адресном пространстве ОЗУ об этих двух областях памяти обычно говорят как об одной. 6 регистров общего назначения R26 R31 X Y Z используется в качестве указателей при косвенной адресации памяти данных. Каждый регистр файла имеет свой собственный адрес в...
33364. Структура памяти ОМК АТ90S8515 30.5 KB
  Причем память данных состоит из трех областей: регистровая память статическое ОЗУ и память на основе EEPROM. В связи с тем что регистровая память находится в адресном пространстве ОЗУ об этих двух областях памяти обычно говорят как об одной. Память программ Память программ ёмкостью 4 К 16разрядных слов предназначена для хранения команд управляющих функционированием микроконтроллера.
33365. Порты ввода-вывода ОМК АТ90S8515 31.5 KB
  Конфигурирование каждой линии порта задание направления передачи данных может быть произведено программно в любой момент времени. Обращение к портам ввода вывода Обращение к портам производится через регистры ввода вывода причем под каждый порт в адресном пространстве ввода вывода зарезервировано по 3 адреса. По этим адресам размещаются три регистра: регистр данных порта PORTx регистр направления данных DDRx и регистр выводов порта PINx. Действительные названия регистров и их разрядов получаются подстановкой названия порта вместо...