71045

Дослідження тиристорного регулятора напруги

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Вивчити роботу тиристора в схемі регулювання напруги. Прослідкувати за зміною форми напруги при зміні кута керування. При підвищенні прикладеної напруги струм через динистор спочатку майже не змінюється аж поки напруга не досягне критичного значення рівного напрузі вмикання.

Украинкский

2014-11-01

496 KB

2 чел.

Робота 21. Дослідження тиристорного регулятора       напруги

21.1. Мета роботи

Ознайомитися з характеристиками та особливостями роботи тиристорів. Вивчити роботу тиристора в схемі регулювання напруги. Прослідкувати за зміною форми напруги при зміні кута керування.

21.2. Короткі теоретичні відомості

Тиристором називається напівпровідниковий прилад з трьома p-n переходами, на вольт-амперній характеристиці якого є ділянка з від'ємним диференціальним опором і котрий має два стійкі стани - закритий і відкритий. У закритому стані опір тиристора великий, а у відкритому - незначний.

Тиристори широко використовуються в електронних пристроях як керовані випрямлячі, перетворювачі частоти, регулятори змінного струму, порогові, комутуючі та підсилювальні елементи.

Тиристори поділяються на діодні (динистори), тріодні (тринистори), запірні і симетричні (симистори).

Рис. 21.1.

Діодні тиристори виготовляються з кремнію і мають шарувату          p-n-p-n структуру (рис. 21.1,а). Крайні області структури називаються емітерами, а внутрішні - базами. Виводи, що мають омічні контакти з крайніми областями називаються анодом і катодом. Зовнішня напруга до динистора прикладається так, щоб крайні переходи П1 і П3 були відкриті, а середній П2 -закритий. В результаті, майже вся напруга живлення виявляється прикладеною до закритого передоду П2.

Для основних носіїв, інжктованих з емітерів в бази, поле переходу П2 є прискорюючим, тому деяка їх частина проходить через цей перехід, створюючи невеликий струм через закритий динистор. Рух носіїв через перехід П2 спричиняє зниження потенціального бар'єру переходу. При підвищенні прикладеної напруги струм через динистор спочатку майже не змінюється, аж поки напруга не досягне критичного значення  рівного напрузі вмикання .

При цьому відбувається лавиноподібне зростання числа носіїв заряду  через перехід П2 і різке зниження потенціального бар'єру до повного відкривання динистора. Струм через динистор різко зростає і обмежується лише опором навантаження, тобто динистор переходить із закритого стану у відкритий. Cпад напруги на відкритому динисторі значно зменшується. Подальше збільшення напруги живлення приводить до ще більшого зростання струму через динистор. На рис. 21.1,б. наведено вольт-амперну характеристику динистора. Ділянка ОА відповідає вимкненому (закритому) стану з великим диференціальним опором. Ділянка АБ є нестійкою з від'ємним диференціальним опором, ділянка БВ відповідає ввімкненому (відкритому) стану динистора з низьким диференціальним  опором.

При зниженні прикладеної напруги струм через динистор зменшується і при досягненні другого критичного значення Iкр.2 тиристор переходить у закритий стан, а струм через нього практично припиняється.

Тріодні тиристори відрізняються від діодних додатковим керуючим електродом, введеним в p-область (рис. 21.2,а). За допомогою цього електрода можна керувати моментом ввімкнення тиристора, (а в запірних і моментом вимкнення), впливаючи  на процес інжекції електронів з емітера в базу.

Рис. 21.2.

На рис. 21.2,б наведена сім'я вольт-амперних характеристик тринистора для різних величин струму керування. З рис. 21.2,б видно, що при зростанні струму керування напруга  вмикання зменшується. Характеристика для  співпадає з характеристикою динистора. При достатньо великому струмі керування , який називають струмом спрямлення, характеристика тиристора наближається до характеристики звичайного діода у прямому включенні. Вольт-амперні характеристики тиристорів при оберненому  включенні не відрізняються від характеристик звичайних  діодів.

Пошарову структуру p-n-p-n-типу можна розглядати як структуру з двох транзисторів p-n-p- та n-p-n-типів (рис. 21.3), в якій колектор одного транзистора є базою іншого і навпаки. Так як керуючий струм  є одночасно і базовим для транзистора Т2, то він спричиняє появу його колекторного струму Iк2. Цей струм, у свою чергу, є базовим  для транзистора Т1 і зумовлює появу його колекторного струму . Однак колекторний струм транзистора T1 є одночасно і базовим cтрумом транзистора T2, що створює замкнуте коло зворотного додатного зв'язку. Отже, при появі керуючого струму така система за рахунок внутрішнього додатного зворотного зв'язку може перекинутися в інший (відкритий) стан і перебувати у ньому  навіть при припиненні керуючого струму. Ця властивість дозволяє відкривати тиристор за допомогою імпульсів струму, що широко використовується в тиристорних регуляторах напруги.

Рис. 21.3.

Використання тиристорів для регулювання випрямленої напруги зводиться до затримки на кут  подачі керуючого імпульсу відносно початку додатної півхвилі напруги живлення в однофазних схемах. Цю затримку називають кутом або фазою керування. Змінюючи кут керування, змінюють середнє значення напруги за період. Тому схеми випрямлення керованих випрямлячів відрізняються від некерованих лише тим, що діоди замінені тиристорами.

До основних параметрів тиристора відносяться: 

1. Напруга вмикання - основна напруга в точці вмикання.

2. Струм вмикання -основний струм в точці вмикання.

3. Утримуючий струм - найменший основний струм, при якому тиристор утримується у відкритому стані.

4. Напруга у відкритому стані - основна напруга у відкритому стані при вказаному струмі.

5. Відкриваючий постійний струм керування тиристором -мінімальне значення постійного струму керуючого електрода, яке забезпечує відкривання тиристора при вказаному режимі.

6. Максимально допустимий струм у відкритому стані -.

7. Максимально допустима зворотна напруга .

8. Максимально допустимий струм керуючого електрода .

9. Максимально допустима середня розсіювана потужність .

Середнє значення випрямленої напруги в однопівперіодній схемі випрямляння /18.5/

             /21.1/

де  середнє значення напруги при куті керування .

На рис. 21.4 наведена залежність середнього значен-

ня випрямленої напруги від кута керування , яке відповідає рівнянню /21.1/. Залежність  назива-

ється регулювальною характе-

ристикою випрямляча.

На рис. 21.5 наведено часові діаграми змінної напруги живлення, прикладе-ної до схеми регулювання, та імпульсів струму через  тирис-

                     Рис. 21.4.                             тор при  куті керування, рівно-

                                                                  му 90 градусів і активному навантаженні, із яких видно, що при збільшенні кута керування зменшується ширина імпульсів, що призводить до збільшення коефіцієнта пульсацій.

Щоби  збільшити   величину   випрямленої   напруги   і  зменшити

Рис. 21.5.

коефіцієнт пульсації використовують двопівперіодну мостову схему керованого випрямляча. Оскільки в мостовій схемі (рис. 18.7) послідовно з навантаженням увімкнені два діоди, то досить один із них замінити тиристором. Тоді середнє значення випрямленої напруги буде описуватись рівнянням /21.1/, але .

Для зменшення коефіцієнта пульсації в керованих випрямлячах як і в некерованих використовують згладжуючі фільтри.

Окрім однофазних схем керованих випрямлячів використовують трифазну з нульовим проводом і трифазну мостову схеми керованих випрямлячів. Вони мають менший коефіцієнт пульсації і використовують для живлення більш потужних споживачів.

В трифазних схемах випрямляння кут керування  відраховують не від моменту переходу через нуль фазної напруги, а за умови рівності напруг на сусідніх фазах, яка має місце при куті . При цьому середнє значення випрямленої напруги  і при зміні кута керування  в межах 0...300

.                                  /21.2/

При  середнє значення випрямленої напруги

.                       /21.3/

Із рівняння /21.3/ слідує, що межі зміни кута керування складають 1500, що дозволяє регулювати середнє значення випрямленої напруги від  до нуля.

21.3 Програма роботи

1. Зібрати схему дослідження тиристорного регулятора напруги.

2. Зняти осцилограму напруги живлення.

3. Зняти осцилограми напруг на навантаженні для різних кутів керування тиристором.

4. Зняти регулювальну характеристику .

5. За формулою /21.1/ побудувати регулювальну характеристику і порівняти її з експериментальною.

21.4. Схема дослідження роботи регулятора напруги

На рис. 21.6 наведена схема дослідження тиристора. На ній позначені резистори R1=27 Oм; R2=27 Ом; R3=47 кОм; діоди VD1 -КУ101Б;VD2-КД209Д; лампа розжарення HL1- МН 27- 01; вимірювальні прилади PA- Ц43101; PS- Ф4372.

Рис. 21.6.

В схемі тиристорного регулятора напруги (рис. 21.6) можна виділити два контури: силовий контур і контур керування. Силовий контур складається з джерела змінного струму, баластного резистора R1, навантаження HL1 і проміжку анод-катод тиристора VD1. В контур керування входить джерело живлення, резистори обмеження величини керуючого струму R2 i R3, випрямляючий діод VD2 і проміжок керуючий електрод-катод тиристора. В залежності від положення повзунка резистора R3 змінюється величина струму керування тиристора, а відповідно, і час затримки включення тиристора від початку додатного півперіоду прикладеної напруги. Закривається тиристор в кінці кожного півперіоду при зменшенні напруги додатної півхвилі до нуля.

21.5. Порядок виконання роботи

1. На монтажній панелі комплекту обладнання зберіть схему дослідження тиристора згідно з рис. 21.6. Під'єднайте її до гнізд  24 В блока живлення і після перевірки викладачем увімкніть живлення. Повертаючи ручку змінного резистора R3, слідкуйте за зміною розжарення лампи HL1, що є ознакою нормальної роботи схеми регулювання напруги.

2. Встановіть тривалість розгортки 10 mS та чутливість входу Y осцилографа 10 В/под. Під'єднайте вхід осцилографа паралельно до виходу блока живлення 24 В. Зарисуйте осцилограму напруги живлення разом з масштабною сіткою, вказавши масштабні коефіцієнти.

3. Підключіть вхід осцилографа паралельно до гнізд лампи розжарення. Після цього зніміть осцилограми падіння напруги на навантаженні (лампі розжарення) для положень ручки змінного резистора R3, які відповідають кутам керування рівним 0, 45, 90 і 180. Кути керування визначають за формою імпульсів напруги на навантаженні, як показано на рис. 21.5.

4. Для зняття регулювальної характеристики, вимірюйте постійну складову напруги на навантаженні тестером Ц43101 при кутах керування 0, 45, 90 і 180. Дані занесіть в табл. 1.

.                                                       Таблиця 1.

a,  град

0

45

90

180

U, В експер.

U, В розрах.

За даними табл. 1 побудуйте графік регулювальної характеристики

5. За формулою /21.1/ вирахуйте напругу для кутів керування, вказаних в табл. 1. В одних координатних осях побудуйте експериментальну і розрахункову регулювальні характеристики і оцініть точність експерименту.

21.6. Контрольні запитання

1. Поясніть механізм відкривання та закривання тиристора.

2. Поясніть особливості вольт-амперних характеристик тиристорів.

3. Поясніть роботу тиристора за його двотранзисторною моделлю.

4. Перерахуйте основні параметри тиристорів.

5. Які умовні позначення тиристорів на схемах?

6. Які мають переваги тиристори, як комутуючі елементи?

7. Поясніть принцип роботи тиристорного регулятора напруги за схемою, наведеною на рис. 21.4.

8. Приладом якої системи можна виміряти середнє значення випрямленої напруги?

9. Від чого залежить величина випрямленої напруги?

10. Які схеми керованих випрямлячів використовують для живлення потужних споживачів?

246


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75230. Разделы языкознания 51.5 KB
  Языкознание языковедение лингвистика наука о естественном человеческом языке вообще и о всех языках мира как индивидуальных его представителях. Психолингвистика наука изучающая процессы речеобразования а также восприятия и формирования речи в их соотнесенности с системой языка. Диалектология раздел языкознания изучающий местные территориальные разновидности языка диалекты. Подразделяется на описательную изучающую современные исследователю местные разновидности языка и историческую изучающую развитие диалектов в истории данного...
75231. Выделение языковых типов 44 KB
  Выделение языковых типов это область изучения языков с позиции общей типологии. В частных типологиях изучают языки с точки зрения фонологического звукового состава слогоделения тонового построения синтаксиса типы предложений все возможные свойства языков. Цель лингвистической типологии состоит в системном изучении межъязыкового варьирования. Вместе с тем варьирование предполагает сходство следовательно изучение индивидуальных черт языков языковых уникалий не может осуществляться без изучения языковых универсалий то есть...
75232. Морфологическая классификация языков 40 KB
  Они разделили языки на типы по их строению т. Языки отличаются т. В этом случае выделяют общий изоморфизм все языки мира обладают общими свойствами: звуки гласные согласные. blut – чередование звуков В этом типе языков выделяется понятие подтипа – языки синтетические и аналитические английский.
75234. Типологические исследования языков в XX веке 43 KB
  Речь идет о характерных сввах тех или иных языков и о фонетическом строе и о синтаксическом – это определяется целями исследования. Отличается тем что это единственная лингвистика из области теоретического языкознания направленная на изучение иностранных языков. происходит сравнение языков по уровням фонетич. сопоставляются этапы развития ряда языков очень часто родственных языков.
75236. Семиотика. Типы и свойства знаков 30 KB
  Знаки имеют многочисленные классификации. Общепринятая система знаков: природные естественные знаки– корочка льда; знаки индексы – в библиотечном деле; знаки сигналы – звонок гудок: знаки символы ; языковые знаки. Все знаки можно изменять кроме языковых знаков. коммуникативность наивысшей степенью обладают естественные знаки.
75238. Классификация знаковых систем: примеры различных видов знаковых систем 46 KB
  Система объект в целом включающий в себя элементы их взаимосвязи. При описании такого объекта учитывается не только его внутренняя организация но и функции объекта в целом а так же его взаимоотношения с другими системами. Система совокупность взаимосвязей элементов образующих сложное единство. Семиотика наука о знаковых системах и способах передачи ими различной информации.