71401

Системы координат, применяемые в наземной фотограмметрии. Элементы ориентирования снимка

Доклад

География, геология и геодезия

В качестве системы координат снимка в наземной фотограмметрии так же как и в аэрофотограмметрии применяется система координат задаваемая координатными метками oxyz рис.1 Ось х этой системы для фотокамер проходит через координатные метки 12. Началом системы координат является точка...

Русский

2014-11-06

108.5 KB

11 чел.

Системы координат, применяемые в наземной фотограмметрии. Элементы ориентирования снимка.

В качестве системы координат снимка в наземной фотограмметрии, так же как и в аэрофотограмметрии, применяется система координат, задаваемая координатными метками oxyz (рис.  .1а) для снимков полученных фотокамерой и  задаваемая столбцами и строками матрицы изображения oxyz (рис.  .1б), полученного цифровой камерой.

 

Рис. .1

Ось х этой системы (для фотокамер) проходит  через координатные метки 1-2. Началом системы координат является точка о’, получаемая в результате пересечения оси х с линией проведенной через координатные метки 3 и 4. Ось y лежит в плоскости снимка  Р и перпендикулярна оси х. Ось z дополняет систему до правой.

Для снимков полученных с помощью цифровой камеры система координат снимка задается следующим образом. Начало системы координат о’ совпадает с пикселем, расположенным в левом нижнем углу матрицы изображения, ось x совпадает с соответствующей строкой, а ось y – с соответствующим столбцом этой матрицы (рис. 1б). Ось z дополняет систему до правой.

Любая точка снимка, например m, имеет в этой системе координат координаты m(х,у,z=0). Центр проекции  S имеет в этой системе координаты  S ( x=x0, y=y0, z=f ).

  f-фокусное расстояние снимка, а х0 и у0 – координаты главной точки снимка-o.

Для восстановления связки проектирующих лучей, сформировавших  снимок в системе координат снимка  oxyz, необходимо для каждой точки снимка определить координаты вектора  в этой системе координат по измеренным на снимке координатам точки m.

                         ( .1).

Из выражения  ( .1) следует, что для восстановления связки проектирующих лучей, необходимо измерить координаты точки и знать значения координат центра проекции S в системе координат снимка  f , х0 , y0, которые являются постоянными для данного снимка и называются элементами внутреннего ориентирования снимка.

Более широко в фотограмметрии используют систему координат снимка  Sxyz, началом которой является центр проекции  S, а оси координат параллельны соответствующим осям системы координат oxyz.    

Так как система координат Sxyz параллельна системе координат oxyz, то, как известно из аналитической геометрии, координаты векторов в обеих системах координат равны, то есть координаты вектора   в системе координат  Sxyz определяется выражением ( .1).

Используя данную систему координат снимка можно применить весь математический аппарат, разработанный для фотограмметрической обработки аэроснимков.

Системы координат объекта. Элементы внешнего ориентирования снимка.

Положение точек объекта (местности) по снимкам  определяют в прямоугольной пространственной системе координат OXYZ . В зависимости от решаемой задачи в качестве этой системы координат используют:

  •  государственную картографическую систему координат ( в России – Гаусса – Крюгера) для решения топографических задач;
  •  произвольную систему координат, связанную с характерными точками объекта;
  •  базисную систему координат.

Последняя система координат показана на рис.  .2

Начало системы координат находится в центре фотографирования левого снимка S1. Ось Z совпадает с вертикалью. Ось X совпадает с проекцией базиса фотографирования на горизонтальную плоскость XY. Ось Y дополняет систему до правой.

Положение и ориентацию системы координат снимка (или, что то  же самое – снимка) в системе координат объекта OXYZ  определяют элементы внешнего ориентирования снимка .

Положение центра проекции S в системе координат объекта определяют его координаты Xs,Ys,Zs.

Угловая ориентация системы координат снимка относительно системы координат объекта определяется ортогональной матрицей:

  ( .2)

Элементами этой матрицы являются, как известно, направляющие косинусы, которые зависят от трех углов , ,  и вычисляются по тем же формулам, что и для аэроснимков.

Геометрическая интерпретация угловых элементов внешнего ориентирования , , показана на рис. .3

Рис.  3

Здесь

- поперечный угол наклона снимка. Угол между осью Z и проекцией оси z на плоскость ZY.

 - продольный угол наклона снимка. Угол между осью z и ее проекцией на плоскость ZY.

 - угол разворота снимка. Угол лежащий в плоскости снимка между осью x и следом сечения плоскости снимка плоскостью Xz.

Если сравнить эти углы с угловыми элементами внешнего ориентирования аэроснимка, то видно, что они те же самые и имеют туже геометрическую интерпретацию. Единственное отличие заключается в значении угла , которое для наземных снимков равно примерно 90о.

Следует отметить также, что в наземной фотограмметрии в отличии от аэрофотограмметрии углы наклона снимков могут принимать значения от 0о до 360о, в зависимости от решаемой задачи.

  1.  Основные случаи съемки

В зависимости от значений угловых элементов внешнего ориентирования снимков , , различают различные случаи наземной съемки:

  1.  Общий случай съемки.

Углы наклона снимков могут принимать произвольные значения (от 0o до 360o). На рис. 5.7 показан пример возможной съемки для получения модели пространственного объекта.

Рис. 5.7

  1.  Нормальный случай съемки.

В этом случае оптические оси камер параллельны между собой и перпендикулярны базису фотографирования (рис.5.8 или рис.5.9). При этом угловые элементы внешнего ориентирования снимков имеют следующие значения:

1    2    0o

1   2   90o

1   1    0o

Рис. 5.8

Рис. 5.9

3. Равноотклоненный случай съемки.

Оптические оси камер параллельны между собой и отклонены от перпендикуляра к базису на некоторый угол (рис.5.10). Угловые элементы внешнего ориентирования снимков имеют следующие значения:

1    2    

1   2   90o

1   1    0o

Рис. 5.10

Этот случай съемки используется для увеличения площади съемки с одного базиса фотографирования. Как правило с одного базиса получают три стереопары.

4. Равнонаклонный случай съемки.

Оптические оси камер параллельны между собой и наклонены относительно горизонтальной плоскости на некоторый угол (рис.5.11). Угловые элементы внешнего ориентирования снимков имеют следующие значения:

1    2    0o

1   2   

1   1    0o

Этот случай съемки применяется когда надо снять высокий объект (например, многоэтажное здание).

Рис. 5.11

5. Конвергентный случай съемки.

Оптические оси камер не параллельны между собой, а повернуты одна относительно другой на некоторый угол , который называется углом конвергентности (рис.5.12). Это позволяет повысить точность определения координат точек объекта за счет увеличения базиса фотографирования и угла засечки. Если угол конвергенции  превышает 16o, то теряется стереоскопическое восприятие снимков. В этом случае возможны только монокулярные измерения. Поэтому данный случай съемки, как правило, применяется для получения координат маркированных на объекте точек.

Рис. 5.12


x

y

z

r

S

f

o

o’

m

M

1

2

4

x

y

а)

б)

r

f

x

x

m

y

y

z

z

S

o

o'

M

xo

yo

S2

S1

B

x

x

y

y

X

Y

Z

Рис. .2

x

y

z

S

o

X

Y

Z

X

Y

Z

O

S1

S2

Z

X

Y

B

x

y

z

x

y

z

X

S1

S2

Y

B

X

S1

S2

Y

B

Y

Z

X

S1

S2

Y

B


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80960. Поняття про вміння в методиці навчання історії 36.44 KB
  Пізнавальні вміння в методиці навчання історії визначають як підготовленість до свідомих і точних дій розумових і практичних і здатність учня послідовно застосовувати всю сукупність навчальних і розумових дій. Ознакою сформованого вміння є здатність учнів переносити відомі їм навчальні або розумові дії прийом в нову ситуацію вибирати і використовувати адекватні прийоми для розвязання оригінальних задач. У будьякому випадку вміння завжди буде свідомою дією адекватною цілям її застосування і змісту навчального історичного матеріалу.
80961. Складіть календарний план з історії України (Вступ до історії України, 5 клас) 36.37 KB
  Вступ до історії у 5 класі Головною метою курсу є підготовка учнів до успішного опанування систематичних курсів історії України та всесвітньої історії прищеплення інтересу до історії отримання знань у наступних класах через формування в них початкових уявлень про історію як науку та про історію України як складову світової історії елементарних вмінь з історії; поглиблення загальних дидактичних вмінь необхідних для успішного засвоєння історичної інформації в подальшому; прагнення викликати захоплення минулим України. Зміст курсу...
80962. Види пізнавальних умінь, що формуються у шкільних курсах історії 37.59 KB
  Більш складною є класифікація пізнавальних умінь за змістом. До спеціальних умінь належать ті що потрібні у навчанні конкретного предмета споріднених навчальних дисциплін. Загальновизнаною і стабільною групою спеціальних пізнавальних умінь у навчанні історії є хронологічні і картографічні вміння.
80963. Складіть запитання для усного обговорення документа: «Договір про ненапад між Німеччиною та СРСР від 23 серпня 1939 року.» 33.04 KB
  СРСР почав переговори з Англією і Францією з метою підписання договору про відвернення агресії з боку Німеччини. Однак СРСР не довіряв західним державам що посилювало взаємну невпевненість. у Москві між СРСР і Німеччиною було підписано пакт про ненапад.
80964. Методика формування пізнавальних умінь в процесі навчання історії 38.4 KB
  За їх результатами визначаються і плануються основні напрями формування в учнів нових пізнавальних умінь і удосконалення вже освоєних. Учителям рекомендувалося збирати пам\'ятки в кабінетах історії як роздавальний матеріал для самостійної роботи учнів. Такими є повні етапи формування пізнавальних умінь учнів. Профільне навчання вид диференційованого навчання який передбачає врахування освітніх потреб нахилів здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення що забезпечується за...
80965. Проблема вивчення пізнавальних можливостей школярів у методиці навчання історії 36.03 KB
  Пізнавальні можливості учнів відносяться до основних факторів процесу навчання і безпосередньо впливають на цілі зміст і характер навчальної роботи. Зокрема з урахуванням пізнавальних можливостей учнів визначається рівень викладу навчального матеріалу у шкільних підручниках адаптується та опрацьовується учителем і учнями матеріал конкретних уроків готуються варіанти пізнавальних завдань і т. Відповідно до пізнавальних можливостей учнів даного класу формулюються й уточнюються завдання конкретного уроку. Без аналізу пізнавальних можливостей...
80966. Проаналізуйте розвиток шкільної історичної освіти в Україні в ХІХ-ХХ ст 35.13 KB
  Початок систематизованого викладання історії в Україні пов`язаний із створенням Харківської колегії. Започатковується вивчення історії і в Галичині. Левицький видав у 1821 році наказ семінаристам займатися вивченням рідної історії. Свій внесок у зародження методики вивчення історії внесли і повітові училища та гімназії навчальна база яких передбачала наявність у їхніх бібліотеках книг з історії.
80967. Пізнавальні процеси у навчанні історії 41.83 KB
  Найважливішим серед пізнавальних процесів є сприйняття - наочно- образне, просторово-часове відбиття у свідомості людини предмета, ( явища, яке базується на різних відчуттях (колір, звуки, запахи, форма, обсяг та інші), розумінні предмета чи осмисленні його на основі попереднього досвіду (далекість, швидкість, напрямок руху, тривалість процесів й інші властивості).
80968. Визначте методику роботи з історичними картами на уроках історії в школі 33.82 KB
  Важливим джерелом інформації є історична карта яка відображає особливості розвитку людства в минулому. Робота з історичними картами є наочним методом. Настінна карта зазвичай відображає великі території містить відомості щодо тривалих історичних періодів й різних аспектів історичного процесу.