71407

ЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ СПОРА

Доклад

Логика и философия

И этот опыт свидетельствует что редкий акт общения между людьми обходится без вопросов и ответов на них тем более такой как спор. Познавательная эпистемическая функция вопросно-ответного комплекса заключается в фиксации в мысли и выражении в языке знаний человека о внешнем мире и себе самом.

Русский

2014-11-06

30.01 KB

1 чел.

27. ЛОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ СПОРА

Любой человек имеет хотя бы минимальный опыт общения, участия в диалоге. И этот опыт свидетельствует, что редкий акт общения между людьми обходится без вопросов и ответов на них, тем более такой, как спор.
Вопросно-ответный комплекс является необходимым элементом общения и мышления людей. Данное логико-лингвистическое образование выполняет две важнейшие функции в процессе мышления и общения - познавательную и коммуникативную. Познавательная (эпистемическая) функция вопросно-ответного комплекса заключается в фиксации в мысли и выражении в языке знаний человека о внешнем мире и себе самом. Коммуникативная функция реализуется, прежде всего, через вопросы и ответы, посредством которых происходит передача знаний и представлений (мнений, точек зрения) от одного человека к другому.
Вопрос и ответ, взятые вместе, образуют единство противоположностей. Вопрос заключает в себе просьбу или требование какой-либо информации. Ответ - это такое высказывание, которое должно содержать в себе требуемую информацию. Долгое время вопросно-ответный комплекс был предметом изучения риторики. Постановка вопросов рассматривалась как риторический прием (например, риторический вопрос). При этом было замечено, что вопрос обладает сильным активизирующим воздействием на слушателя, оживляет речь, привлекая внимание аудитории, пробуждая в ней интерес, инициативу, стремление участвовать в акте коллективного размышления. С развитием науки, а также демократических форм общественного устройства вопросно-ответный комплекс становится предметом пристального внимания логиков. Известный английский философ и историк Р. Дж. Коллингвуд указывал, что логика, обращающая внимание только на ответы как акты «утвердительного мышления» и пренебрегающая вопросами как актами «вопросительного мышления», является ложной логикой. Современные логики наряду с другими теориями разрабатывают и развивают теорию вопросно-ответного комплекса, которая называется эротематической (в форме вопроса) или интеррогативной (вопросительный) логикой.
В споре, равно как и в любом другом виде речевой коммуникации, ведущая роль принадлежит вопросу. Именно посредством вопросов задается общее направление спора.
Вопрос-это высказывание, истинность которого не установлена или в котором не определены в каком-либо отношении его элементы - логические подлежащее и сказуемое.
Любой вопрос основан на каком-либо знании. Формулируя вопрос, спрашивающий тем самым, хочет уточнить это знание, дополнить и углубить его.
Вопрос является формой мысли, которая служит переходным звеном от неполной информации (незнания) к более полной информации (новому знанию) на основе исходной информации (имеющегося знания).
Информация, на которой основан вопрос и которая так или иначе в нем содержится, называется матрицей (предпосылкой) вопроса. Информация, на отсутствие которой указывается в вопросе, называется неизвестной переменной вопроса. Только наличие предпосылки и неизвестной переменной делает возможным сам вопрос, а также предопределяет характер ответа и его общую схему.
Виды вопросов классифицируют по разным основаниям. По характеру информации, на отсутствие которой указывает вопрос, выделяют ли-вопросы и что-вопросы.
Ли-вопросы заключают в себе просьбу указать истинность или ложность того, что содержится в матрице вопроса. Ответом на вопросы данного типа может быть «да», «нет» либо «не знаю».
Что-вопросы содержат в себе требование восполнить пробел в какой-либо информации, дополнить уже имеющуюся информацию. Ответом на такие вопросы должно служить высказывание, содержащее предпосылку вопроса и ту информацию, на которую эта предпосылка указывает, но которой в ней самой нет.
Для построения что-вопросов используются разные вопросительные слова, указывающие на характер запрашиваемой информации (знания) : что, где, когда, почему, как, сколько, какой, для чего, для кого и т. д.
По своему строению вопросы могут быть простыми и сложными.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81691. Суспільство як система: основні сфери та закони розвитку суспільного життя. Духовне життя соціуму 26.65 KB
  Останні є суттєвими характеристиками суспільства. Для суспільства характерні: системна організація особливий механізм передачі інформації єдність матеріальних та духовних процесів. Основними сферами життєдіяльності суспільства є: матеріальновиробнича та економічна діяльність виробництво обмін та розподіл матеріальних благ продуктивні сили та виробничі відносини НТП сільське господарство фінанси економіка банківська діяльність побуту та сімейних стосунків сім’я побут соціальногуманітарних відносин закони та правові норми...
81692. Джерела та спонукальні сили соціального розвитку 23.68 KB
  Виділяють принаймні три джерела розвитку суспільства: природні фактори Монтеск’є Гумільов Вернадський матеріальне виробництво Маркс Ростоу Бжезинский зміни культурного життя та системи духовних цінностей Конт Сорокін. Насправді усі три фактори в єдності виступають джерелами розвитку суспільства. Окрім цього існує інший погляд який джерелами саморозвитку суспільства визначає: протиріччя між природною та культурною організаціями суспільні відносини та духовний потенціал суспільства.
81693. Культурно-історичний час і простір 22.69 KB
  Як форми руху матерії простір і час постають загальним «засобом організації» будь-якого обєкта дійсності: простір — у найзагальнішому плані — це форма сталості, збереження обєкта, його змісту; час — форма його розвитку, внутрішня міра його буття та самознищення. Доповнюючи один одного, простір і час функціонують як універсальна форма організації всієї різноманітності нескінченного світу
81694. Сутність ідеалістичної концепції буття 24.82 KB
  У широкому розумінні буття є захоплююча реальність гранично загальне поняття про суще взагалі. Буття є те що існує: матерія речі властивості звязки і відносини. Отже буття охоплює і матеріальне і духовне.
81695. Поясніть матеріалістичну концепцію буття 25.1 KB
  У широкому розумінні буття є захоплююча реальність гранично загальне поняття про суще взагалі. Буття є те що існує: матерія речі властивості звязки і відносини. Отже буття охоплює і матеріальне і духовне.
81696. Природа та структура пізнавального процесу 25.76 KB
  Пізнання процес цілеспрямованого активного відображення дійсності в свідомості людини зумовлений суспільноісторичною практикою людства. Він є предметом дослідження такого розділу філософії як теорія пізнання. Наука яка вивчає сутність знання закономірності його функціонування і розвитку називається теорією пізнання або гносеологією. Основною проблемою гносеології є проблема відносин...
81697. Чуттєве та раціональне та інтуїтивне пізнання 24.36 KB
  Чуттєве пізнання є безпосереднім результатом прямої взаємодії органів чуття субєкта з зовнішнім світом, хоча воно й опосередковане біологічною передісторією людини та її історичним розвитком. У цьому певне значення мають і предмети чуттєвого сприйняття, які в тій чи іншій мірі вже сформовані людською працею.
81698. Проблеми істини. Концепції істини філософія 27.52 KB
  Концепції істини філософія Метою пізнання є істина. Методи нанкового пізнання. Розглядаючи специфіку наукового пізнання слід охарактеризувати і основні методи які тут застосовуються. Метод наукового пізнання це спосіб побудови та обгрунтування системи наукових питань або сутність послідовність прийомів і операцій за допомогою яких здобувається нове знання.
81699. Проблема субстанції в історії філософії 22.51 KB
  Надалі починають розглядати субстанцію як особливе визначення Бога схоластика що веде до дуалізму філософське вчення яке вважало що матеріальні і духовні субстанції рівноправні душі і тіла. Проблема субстанції була поставлена в працях Декарта. Субстанцію як Єдине він роз\'єднав на дві самостійні субстанції: природу і мислення.