71547

Складання проекту лісових культур для Криницького лісництва ДП Бучацьке ЛГ

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

Завдання досліджень - вивчення наукової літератури, яка стосується теми роботи; складання методики досліджень, вибірка інформації щодо лісокультурного фонду лісництва, обґрунтування типів, технології створення лісових культур на даній ділянці.

Украинкский

2014-11-25

352.5 KB

4 чел.

35

ЗМІСТ             

ВСТУП………………………………………………………………………………………3

Розділ 1 Аналітичний огляд……………………………………………………………......5

Розділ 2 Методи і методика досліджень…………………………………………………..8

Розділ 3 Природно-кліматичні умови району досліджень……………………………….9

           3.1. Характеристика території і лісорослинних умов…………………………….9

           3.1.1. Місцезнаходження і площа лісництва……………………………………..9

           3.1.2. Рельєф………………………………………………………………………...9

           3.1.3. Основні риси клімату………………………………………………………..10

           3.1.4. Характеристика грунтів…………………………………………………….11

           3.1.5. Фітоценотичний покрив…………………………………………………….11

           3.2. Основні положення організації і ведення лісового господарства…………12

           3.2.1. Відомості про об’єкти природно-заповідного фонду та тимчасове  

          довгострокове користування ……………………………………………………..12

           3.2.2. Основні положення організації лісового господарства…………………..13

           3.3. Лісовідновлення і лісорозведення…………………………………………...14

           3.4. Характеристика ПЛНБ………………………………………………………..17

Розділ 4 Результати роботи та їх обговорення…………………………………………..19

           4.1. Характеристика лісокультурного фонду на 2013 рік……………………….19

           4.2. Проектне завдання з лісових культур……………………………………….20

           4.3. Обґрунтування типів і технологій створення лісових культур…………….23

           4.4. Розрахунок потреби в садивному матеріалі і вартості створення культур..25

Розділ 5 Організація праці і техніка безпеки…………………………………………….26

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………..33

Список використаних джерел……………………………………………………………..34

Додатки

 

ВСТУП

Ліси України, загальною площею близько 10,5 млн. га в даний час характеризуються суттєвим переважанням штучних насаджень - лісових культур над природними. Так, згідно даних проф. Генсірука С. А. у продовж останніх 70 років на Україні посіяно та посаджено близько 5 млн. га лісів [4, с. 6]. Крім цього, лісовими підприємствами створено понад 1,3 млн. га захисних насаджень і 440 тис. га полезахисних лісосмуг [5, с. 3], які розміщені на землях підприємств різної форми власності і захищають від ерозії та суховіїв понад 13 млн. га орних земель.

Тенденція до переважання штучних насаджень над природними в нашій державі продовжує зберігатися. Залісення планово зрубаних ділянок відбувається, за рідким винятком, шляхом створення лісових культур, що дозволяє щорічно збільшувати площі штучно створених лісів на 32-35 тис. га.

Урядом країни в травні 2002 р. була прийнята до виконання комплексна програма "Ліси України", згідно якої передбачається до 2015 р. збільшити площу лісів держави на 2,0-2,5 млн. га, що забезпечить зростання лісистості до рівня 19-20%. Виконання цієї програми базується винятково на створенні лісових культур, для чого Кабінетом Міністрів України заплановано виділення із державного та місцевих бюджетів значних відповідних коштів.

Виконання цієї програми вимагає не лише наявності фінансового забезпечення, але і великої кількості кваліфікованих фахівців лісокультурного спрямування, які забезпечать організацію і керівництво роботами.

Метою курсової роботи є складання проекту лісових культур для Криницького лісництва ДП "Бучацьке ЛГ ".

Завдання досліджень - вивчення наукової літератури, яка стосується теми роботи; складання методики досліджень, вибірка інформації щодо лісокультурного фонду лісництва, обґрунтування типів, технології створення лісових культур на даній ділянці.

Об'єкти досліджень - лісокультурний фонд Криницького лісництва ДП " Бучацьке ЛГ ".

Робота складається із вступу, п'ятьох розділів - аналітичного огляду, методів і методик досліджень, природно кліматичних умов досліджуваного підприємства, результатів роботи та їх обговорення, організації праці і техніки безпеки, а також висновків, списку використаних джерел і додатку.

Розділ 1

Аналітичний огляд

Для збереження екологічної рівноваги в лісових біогеоценозах, найважливішу роль відіграє процес відтворення лісових ресурсів, який у західному регіоні України переважно відбувається шляхом створення лісової культури. Навіть у багатих типах лісу, щоб запобігти заміні головних автотрофних порід другорядними, доцільно застосовувати штучне лісовідновлення [1,2,3]. Саме лісові культури повинні збагатити природний склад лісів, не допустити його збіднення. При цьому склад штучного насадження повинен обов'язково відповідати типу лісу. Ігнорування цього аспекту призводить до зниження продуктивності, цінності та погіршення санітарного стану культур [4]. Участь цінних аборигенних порід у складі насадження зменшується, якщо не брати до уваги складні взаємовідносини між деревними породами, у процесі яких породи з меншим ступенем конкурентоздатності випадають зі складу насадження або ростуть по IVV класу  Крафта [5].

Відомо, що природні насадження більш стійкі та довговічні, ніж штучно створені. Процесу природного відновлення цінних порід під наметом стиглих насаджень, зокрема у західному регіоні, присвячені роботи багатьох дослідників [6,7,8], що дає змогу простежити активність та надійність процесу природного відновлення головних порід. Висновки науковців свідчать про складність лісовідновного процесу, наявність негативних особливостей, які полягають головним чином у наступному:

а) природне відновлення дуба в його корінних типах — судібровах та дібровах відбувається, здебільшого, незадовільно, переважно зі зміною порід (на граб та м'яко-листяні);

б) після головної рубки дубових насаджень відновлення відбувається за рахунок порості дуба з незначною участю насінних екземплярів;

в) незначна кількість екземплярів дуба в підрості в окремих випадках, є в суборових типах лісорослинних умов, що дає можливість сформувати складне насадження із сосни в першому та дуба — в другому ярусі;

г) природне   відновлення   на   соснових   вирубках   відбувається
незадовільно, у недостатній кількості або зовсім відсутнє. Здебільшого сосна
замінюється на м'яко-листяні породи (головним чином березу) [9,10].

Заміна дуба та сосни в їх корінних типах лісу менш цінними породами природним шляхом пояснюється їх слабкою конкурентоздатністю в боротьбі з трав'яною рослинністю, періодичністю плодоношення, знищення насіння гризунами, повільним ростом у молодому віці тоді як самосів граба, берези чи осики росте дуже швидко, а їхня поросль — ще інтенсивніше.

Внаслідок осушувальних меліорацій, зниження повноти деревостанів прохідними рубками, випасу худоби, рекреаційних навантажень тощо спостерігається послаблення плодоношення дерев. Це особливо стосується однієї з найцінніших порід — дуба, який має найвищу продуктивність у корінних типах — дібровах. Підріст дуба трапляється у вигляді торчків і лише у зріджених деревостанах. Після рубки природне відновлення супутніх порід заглушує рідкі сходи дуба. Тому найбільш ефективним і надійним шляхом відновлення дібров є створення, лісових культур[11].

У типах лісорослинних умов, які не зазнали активного впливу людини, під наметом насаджень природне відновлення переважно задовільне. В місцях інтенсивної лісогосподарської діяльності часто спостерігається заміна головних порід супутніми як наслідок поганих урожайних років дуба, сосни, бука. Підріст головних порід, що з'являється під наметом спілих деревостанів, внаслідок суцільних чи останнього прийому поступових рубок влітку з використанням тракторного трелювання майже повністю знищується, тому на зрубах здебільшого треба створювати суцільні лісові культури. Крім того, затрати на догляд за підростом дуба у 3 — 5 разів вищі, ніж затрати на догляд за культурами, створеними рядовим способом чи в коридорах. Тому при суцільних рубках необхідне переважно штучне лісовідновлення, що забезпечить відновлення лісів з необхідним складом деревних порід. При цьому повною мірою слід використовувати природне відновлення як головних, так і другорядних порід[12].

Розділ 2

Методи і методика досліджень

Як відомо, розробка методики виконання любої науково-дослідної роботи є вагомим і визначальним етапом досліджень, який повинен гарантувати якісне її виконання на сучасному рівні.

За основу планових досліджень покладені вимоги чинної нормативної бази з ведення лісового господарства, зокрема «Правил відновлення лісів і лісорозведення (Київ 1996);» «Інструкції з проектування, технічного приймання, обліку та оцінки якості лісокультурних об’єктів (Київ 1997).» Окрім цього при плануванні окремих технологічних операцій на лісокультурних площах були використані матеріали багаторічних досліджень співробітників УкрНДІгірліс, практичні рекомендації та порадники.

В аналітичному огляді основна увага звернена на розкриття сучасного місця штучного лісовідновлення в системі заходів з відтворенням лісів.

Вибірка відомчих даних щодо природних кліматичних умов розміщення підприємства, планових і фактичних обсягів лісовідновлення; характеристика лісокультурного фонду та інших, проведена на підставі основної звітної інформації та матеріалів безперервного лісовпорядкування.

При підготовці вихідних даних для складання проектів лісових на конкретних лісокультурних площах послуговувалися загальноприйнятою методикою В.В. Огієвського і А.А. Хірова «Обстеження і дослідження лісових культур» (Ленінград 1967).

Висновки сформульовані в розрізі основних розділах роботи. Вони витікають з неї та враховують місцевий виробничий досвід планування та виконання лісокультурних заходів.

Предметом аналізу в огляді служили новітні ідеї і проблеми; можливі підходи до вирішення тих чи інших проблем; результати теоретичних і експериментальних досліджень; передовий виробничий досвід вітчизняних та зарубіжних підприємств.

Розділ 3

Природно – кліматичні умови району досліджень

3.1. Характеристика території і лісорослинних умов

3.1.1. Місцезнаходження і площа лісництва

Криницьке лісництво, загальною площею 3229 га. Входить до складу ДП «Бучацьке лісове господарство» і розміщене в північно-західній його частині на території двох адміністративних районів (Бучацький і Монастириський).

     Лісові масиви Криницького лісництва розміщені в підрайоні свіжих і вологих грабових  і букових дібров Тернопільського Придністровського лісо- рослинного району Західної провінції.

     

3.1.2. Рельєф

           Рельєф представляє собою високо підняте, сильно розсічене плато. Окремі точки цієї місцевості досягають 445 м над рівнем моря. Територія має загальний ухил із півночі на південь і південний схід, порізана глибокими, але неширокими долинами. Схили різних долин звичайно круті і обривисті. Процеси заболочування практично відсутні.

        

3.1.3. Основні риси клімату

В цілому клімат району розміщення лісництва сприяє для нормального росту наступних деревних і чагарникових порід: бук лісовий, дуб звичайний, ясен звичайний, граб звичайний,  модрина європейська,  ялиця біла, ялина європейська, сосна звичайна, дугласія, горіх  грецький і чорний, бархат амурський.

Табл 3.1. Особливості клімату Криницького лісництва

    Середньорічна температура повітря

+7,3 °C.

   Тривалість вегетативного періоду

206 днів , з березня по жовтень.

Пізні весняні заморозки можливі

по 12 травня

Ранні осінні заморозки

з 15 вересня

Максимальна температура повітря

+36,5 °C

Мінімальна температура повітря

-31,5 °C.

Середньорічна кількість опадів

595 мм

На протязі вегетативного періоду випадає опадів

67%

Середня глибина промерзання ґрунту

33 см

Максимальна глибина промерзання ґрунту

46 см

Постійний  сніговий покрив встановлюється

З 15 грудня

Танення снігового покриву відбувається

з 1 березня по 31 березня

Середня дата сходження снігу

12 березня

Вітри переважають

Північно-західні і західні

            Кліматичні фактори, які негативно впливають на ріст і розвиток деревних і чагарникових порід: пізні весняні і ранні осінні заморозки , посушливі дні( в середньому за рік 23 дні), проливні дні(в середньому за рік 17 днів).

3.1.4. Характеристика ґрунтів

             Найбільш поширеними грунтами на території лісництва є сірі опідзолені середньосуглинкові грунти, темно-сірі опідзолені глейові, лучно-чорноземні середньосуглинкові грунти.

            На території лісництва ерозійні процеси не мають суттєвого розповсюдження і значення.

     Однак, при відсутності на площах рослинності (зруби, вітровали, буреломи і інше) грунти (глинисті, сланці, глини) піддаються водній і вітровій ерозії. Тому значення лісів в протиерозійному процесі надзвичайно велике.

За ступенем вологості більша частина грунтів відноситься до вологих.

В зв'язку з незначною площею земель з надмірним зволоженням і їх розкиданістю, проводити гідролісомеліоративні роботи не території держлісгоспу недоцільно.

3.1.5. Фітоценотичний покрив

           

             Найбільш розповсюдженими типами лісу є свіжа грабова діброва (Д2 ГД) – 57,1%, свіжа грабово-букова діброва (Д2 ГБД) – 12,8%, волога грабова діброва (ДєГД ) – 10,3% та свіжа грабова бучина (Д2 ГБ) – 7,6% покритої лісом площі. Нелісові землі на 50% складаються із лісогосподарських угідь, які використовуються для вирощування с/г продукції.

В лісовому фонді переважають твердолистяні насадження – 86,1 %, зокрема дубові насадження (65,7%).

          Площа спілих насаджень порівняно з попереднім ревізійним періодом збільшилася на 49,2 % і в розподілі покритих лісом земель займає 10,2 %. Найбільшу долю займають молодняки (42,2%) і середньовікові деревні насадження (39,7%). Середній вік насадження становить 49 років. Середній бонітет є відповідно 1,3.

3.2. Основні положення організації та ведення лісового господарства

3.2.1. Відомості про об’єкти природно-заповідного фонду та тимчасове довгострокове користування

             Ковалівський загальнозоологічний заказник — природоохоронний об'єкт місцевого значення. Розташований у межах Ковалівської та Доброводської сільрад Монастириського району Тернопільської області, в тому числі у кв. 77-84 Криницького лісництва Бучацького держлісгоспу в лісовому урочищі «Ковалівка».

            Створений відповідно до рішення виконкому Тернопільської обласної ради від 30 червня 1986 № 198. Перебуває у віданні Тернопільського обласного управління лісового господарства (395 га), Ковалівської та Доброводської сільрад. Площа — 2959 га.

Табл.3.1. Відомості про об’єкти природно-заповідного фонду

№ з/п

Об’єкт ПЗФ (місце

розташування)

Загальнодержавного чи місцевого значення (дата створення)

Охоронне зобов’язання (№, коли і кому ви дано)

Наявність водних об’єктів (площа, вид)

1.

Загальнозоологічний заказник „Ковалівський”

(Біля с. Ковалівка, Криницьке л-во кв.56-63, лісове урочище Ковалівка та прилеглі до урочища угіддя)

Місцевого значення. Рішення виконавчого комітету Тернопільської обласної ради  від 30.06.1986  №198

№11-1 від 29.03.2005 – ДП „Бучацьке лісове господарство”, №11-30 від 26.11.2010 – Монастириська РО УТМР

Води – 27,0 га, у т.ч. природні водотоки – 8 га , штучні водотоки – 18 га, ставки  –

1,0 га

3.2.2. Основні положення організації лісового господарства

     

           Виходячи з існуючого поділу лісів на категорії, їх функціонального значення, встановленого в них режиму ведення лісового господарства і лісокористування на наступний ревізійний період утворені наступні господарські частини:

- ліси    природоохоронного,    наукового, історико-культурного  призначення з особливим режимом користування на рівнині;

- ліси    природоохоронного,    наукового, історико-культурного призначення з обмеженим режимом користування на рівнині;

- рекреаційно-оздоровчі ліси з особливим режимом користування на

ині;

- рекреаційно-оздоровчі ліси з обмеженим режимом користування на рівнині.

     При утворенні господарств та господарських секцій лісовпорядкування виходило з породного складу насаджень, їхньої продуктивності, походження та інших особливостей, що зумовлюють необхідність застосування різних нормативів і систем господарських заходів, а також цілей ведення лісового господарства, визначених основними положеннями організації і розвитку

лісового   господарства   області.   Підставою для поділу насаджень однієї панівної деревної породи на декілька госпсекцій стали суттєві відмінності в продуктивності, віці стиглості, рельефі. Віднесення не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок до тієї чи іншої господарської секції проводиться по породі, що проектується до  лісовідновлення.

      Віки стиглості деревостанів відповідають оптимальним вікам рубок в

лісах України.

3.3. Лісовідновлення і лісорозведення

3.2. Динаміка площі лісових культур та їхня збереженість

Назви показників

Площа,га

+

-

1.Лісові культури старшого віку до 20 років

а) значилося за даними минулого лісовпорядкування

1.Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки

-

-

2. Незімкнуті лісові культури

90,0

-

3. Лісові культури під наметом лісу

-

-

Усього значилось:

90,0

-

б) результати господарської діяльності

1. Списано загиблих лісових культур

-

-

2. Прийнято лісових культур від інших організацій

-

-

3. Передано лісових культур іншим організаціям

-

-

Усього змін:

-

-

Повинно бути лісових культур за станом на 01.01.2010 року:

90,0

-

в) узято на облік теперішнім лісовпорядкуванням

1.Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки

90,0

-

2. Незімкнуті лісові культури

-

-

3. Лісові культури під наметом лісу

-

-

Разом:

90,0

Розходження:

-

-

Причини розходження:

1. Загиблі культури, але не списані лісгоспом

-

-

2. Лісові культури ревізійного періоду

а) створено лісових культур за даними лісництва

1Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю лісові ділянки

95,7

-

2. Незімкнуті лісові культури

115,8

-

3. Лісові культури під наметом лісу

-

-

Усього за даними лісництва:

211,5

-

б) результати господарської діяльності

1. Списано загиблих лісових культур

-

-

2. Прийнято лісових культур від інших організацій

-

-

3. Передано лісових культур іншим організаціям

-

-

Усього змін:

-

-

Продлвження таблиці 3.2

Повинно бути лісових культур за станом на 01.01.2010 року:

211,5

-

в) узято на облік теперішнім лісовпорядкуванням

1Лісові культури, переведені у вкриті лісовою рослинністю землі

95,7

-

2. Незімкнуті лісові культури

115,8

-

3. Лісові культури під наметом лісу

-

-

Разом:

211,5

-

Розходження:

-

-

Причини розходження:

1. Загиблі культури, але не списані лісгоспом

-

-

Із загальної площі не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок та лісосік ревізійного періоду (134,5 га) призначено під лісовідновлення 130,9 га (таблиця 3.3.). Не проектуються до заліснення 3,6 га ландшафтних галявин та біогалявин.

Табл. 3.3. Запроектовані обсяги лісовідновлювальних заходів

на ревізійний період (чисельник - на лісових ділянках, не вкритих лісовою рослинністю; знаменник - на лісосіках ревізійного періоду)

Типи

лісу

Запроектовані породи

Види лісовідновлення

Разом

лісові культури

сприяння природному поновленню

природне поновлення

С3ГД

Дз

С3БД

Дз

ДзГД

Дз

ДзБД

Дз

ДзДГБ

Бкл

Разом:

    Термін закультивування не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянках встановлюється в перші 2 роки ревізійного періоду, а лісосік суцільних рубок - на наступний рік після проведення рубок.

    Створювати лісові культури пропонується згідно технологічних схем, прикладених до таксаційного опису, з урахуванням наявності природного поновлення, типів лісу та особливостей категорії лісокультурної площі в технологічних схемах вказується спосіб обробітку грунту, спосіб створення, схема змішування порід, спосіб догляду за лісовими культурами. Технологічні схеми складені на основі рекомендацій Національного лісотехнічного університету України.

Табл. 3.4. Розподіл запроектованих обсягів лісових культур за технологічними схемами

Номер техноло-

гічної

схеми

К-сть рослин,що  висаджуються на 1 га,тис. шт

Категорії лісових ділянок, площа, га

Нелі

сові

землі

Разом

усьго

в т. ч.

головна

порода

не вкриті ліс. росл.

лісосіки ревізійного періоду

галявини і пустирі

зруби,

згарища

14

5000

2500

-

0,9

54,6

-

55,5

23

5000

2500

-

-

8,5

-

8,5

44

5000

2500

-

-

4,7

-

4,7

Разом:

-

0,9

67,8

-

68,7

       Доповнення в створених культурах повинно проводитись при відпаді більше 15%.

       Сприяння природному поновленню передбачається способом збереження підросту головних порід під час рубок головного користування на площі 42,4 га.

        На території лісництва знаходиться 6,6 га постійних лісонасінних ділянок.

      При виконанні запроектованих лісовідновлювальних заходів на кінець ревізійного періоду в категорії не вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок залишиться 10,6 га, лісовідновлювальні заходи на яких будуть проводитись у наступному ревізійному періоді.

      Реконструкція     низькоповнотних     і     малоцінних молодняків лісовпорядкуванням не запроектована. Агротехнічний   догляд   за   незімкнутими   лісовими культурами запроектовано на площі 36,1 га.

       Крім того, намічено виправлення незадовільних культур шляхом доповнення лісових культур на загальній площі 33,1 га (редукована - 5,0 га).

3.4 Постійна лісонасінна база

         У  Криницькому лісництві є одна ПЛНД , вона знаходиться вТернопільській області , ДП Бучацьке ЛГ , в 61 кварталі. Його загальна площа 0,5 га.  Вона заснована в 1982 році , 3 травня.  

        Тип лісу – Д2ГБ, ПЛНД має насіннєве походження. Склад насадження 10Бкл+Гз , клас віку насадження 4 , 1а бонітету ,  повнотою 0,7.

        Вік насаджень складає 107 років , середній діаметр деревостану – 44см, а середня висота -33м. Це ПЛНД знаходиться в першому ярусі.

3.5 Заготівля лісового насіння у Криницькому лісництві ДП

«Бучацьке ЛГ»

Табл.3.5. Обсяги заготівлі лісового насіння Криницьким лісництвом

ДП «Бучацький лісгосп»

                   Порода

Роки

Дуб

звичайний

Дуб

червоний

Модрина

європейська

2011

1000 кг

150 кг

1 кг

2012

910 кг

-

-

2013

1500 кг

-

-

   

      У Криницькому лісництві за 2011, 2012 та 2013 рр., було заготовлено 3410 кг насіння дуба звичайного,  150 кг насіння дуба червоного і 1 кг насіння модрини європейської. В загальному за ці остання 3 роки лісництвом в загальному було заготовлено 3561 кг насіння.

Розділ 4

Результати роботи та їх обговорення

4.1. Характеристика лісокультурного фонду на 2013 рік

У Криницькому лісництві на 2013 рік планується під посадку лісових культур 7 ділянок ,дві з яких – неугіддя. Середня площа ділянок становить 1.1 га. Рельєф – рівнинний, грунти дернові, сильно- та середньо підзолисті, а також є суглинисті. В наявності є природне поновлення, хворіб та шкідників не виявлено. Складається зведена таблиця, яка представляє весь лісокультурний фонд, і з якої вибираємо одну типову ділянку. (Таблиця4.1).

Табл..4.1. Характеристика лісокультурного фонду Криницького лісництва на 2013 рік

№ Кварталу

№ Виділу

Площа, га

Характеристика лісокультурної площі

Наявність природного поновлення, на 1 га.

Ступінь зараження шкід. і хворобами

1

26

14.6

0,3

Суц. рубка гол. кор. Тип лісу- Д2ГД.

1000 шт.

Не виявлено

2

38

9

0,5

Суц. рубка гол. кор. Тип лісу- Д3ГД.

5250шт.

Не виявлено

3

51

5.7

1,0

Суц. реконструкція. Тип лісу- Д2ГД.

750шт.

Не виявлено

4

51

5.8

0,7

Суц. реконструкція. Тип лісу- Д2ГД.

1250шт.

Не виявлено

5

54

3

2,3

Неугіддя.

-

Не виявлено

6

59

2.7

2,5

Неугіддя(пасовище).

-

Не виявлено

7

68

16

0,6

Суц. рубка гол. кор.. Тип лісу- Д2ГБД.

590шт.

Не виявлено

4.2. Проектне завдання з лісових культур

Враховуючи проектне завдання із лісокультурного фонду Криницького лісництва нами вибрана одна найбільш типова ділянка для якої розроблені типи і технології створення лісових культур.

Лісівнича характеристика ділянки №1

Перша лісокультурна ділянка представляє собою зруб 2013 року розташований в кварталі 26, виділ 14,6, загальною площею 0,3га.

Рельєф ділянки горбистий. Грунт – cильнопідзолистий, із слабким ступенем задерніння.

Згідно матеріалів обліку природного поновлення (Таблиця 4.2.), орієнтуватися на природний спосіб відновлення зрубу неможливо, оскільки підріст представлений буком(150шт.), та грабом(1069шт.), березою(520шт.), кленом(310шт). Доцільність створення лісових культур на вибраних об'єктах беззаперечна. Після зняття материнських насаджень і очищення зрубів виявилося, що стан їх не дозволяє орієнтуватися на повністю природний спосіб відновлення. Таким чином існує необхідність доповнити природне поновлення лісовими культурами.

Табл. 4.2     Характеристика природного поновлення на ділянці

№пп

Розмір пп

Бук лісовий

Береза повисла

Граб звичайний

До 0,5м

0,5-1,5м

Разом

Самосів

До 0,5м

Разом

Самосів

До 0,5м

0,5-1.5м

Разом

1

2*2

-

-

-

-

7

7

-

4

3

7

2

2*2

-

-

-

-

6

6

-

8

1

9

3

2*2

3

-

3

-

3

3

-

10

-

10

4

2*2

-

-

-

-

2

2

-

2

-

2

5

2*2

-

-

-

-

1

1

-

11

-

11

6

2*2

-

-

-

-

-

-

-

2

1

3

7

2*2

2

-

2

-

-

-

-

1

-

1

8

2*2

-

-

-

-

-

-

-

1

-

1

9

2*2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

10

2*2

-

-

-

-

-

-

-

3

-

3

11

2*2

1

-

1

-

6

6

-

-

-

-

12

2*2

-

-

-

-

-

-

-

1

-

1

13

2*2

-

-

-

-

-

-

-

2

1

3

14

2*2

-

-

-

-

1

1

-

4

-

4

15

2*2

1

-

1

-

-

-

-

1

-

1

16

2*2

-

-

-

-

-

-

-

2

-

2

17

2*2

-

-

-

-

-

-

2

-

2

18

2*2

2

-

2

-

2

2

-

1

-

1

19

2*2

-

-

-

-

-

-

-

1

-

1

20

2*2

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

21

2*2

-

-

-

-

-

-

-

2

-

2

22

2*2

-

-

-

-

-

-

-

4

-

4

23

2*2

-

-

-

-

-

-

-

3

-

3

24

2*2

-

-

-

-

3

3

-

1

-

1

25

2*2

-

-

-

-

-

-

-

12

-

12

26

2*2

-

-

-

-

1

1

-

8

-

8

27

2*2

-

-

-

-

1

1

-

4

-

4

28

2*2

3

-

3

-

1

1

-

2

-

2

29

2*2

3

-

3

-

10

10

-

2

3

5

30

2*2

-

-

-

-

8

8

-

1

2

3

Разом

15

-

15

-

52

52

-

95

11

106

На 1 га

500

-

500

-

1733

1733

-

3167

367

3564

Зустрічність %

23,3

23,3

46,6

46,6

90

20

90

                                                                       

                                                                     Продовження таблиці 4.2

№пп

Розмір пп

Клен гостролистий

Всього на площадках

До 0,5м

0,5-1,5м

Разом

Самосів

До 0,5м

0,5-1.5м

Разом

1

2*2

-

-

-

-

11

3

14

2

2*2

-

-

-

-

14

1

15

3

2*2

-

-

-

-

16

-

16

4

2*2

-

-

-

-

4

-

4

5

2*2

-

-

-

-

15

-

15

6

2*2

3

-

3

-

5

1

6

7

2*2

1

-

1

-

4

-

4

8

2*2

1

-

1

-

2

-

2

9

2*2

4

-

4

-

4

-

4

10

2*2

1

-

1

-

4

-

4

11

2*2

-

-

-

-

7

-

7

12

2*2

-

-

-

-

1

-

1

13

2*2

-

-

-

-

2

1

3

14

2*2

1

-

1

-

6

-

6

15

2*2

-

-

-

-

2

-

2

16

2*2

2

-

2

-

4

-

4

17

2*2

-

-

-

-

2

-

2

18

2*2

-

-

-

-

5

-

5

19

2*2

1

-

1

-

2

-

2

20

2*2

6

-

6

-

6

-

6

21

2*2

1

-

1

-

3

-

3

22

2*2

2

-

2

-

6

-

6

23

2*2

3

-

3

-

6

-

6

24

2*2

-

-

-

-

4

-

4

25

2*2

1

-

1

-

13

-

13

26

2*2

-

-

-

-

9

-

9

27

2*2

-

-

-

-

5

-

5

28

2*2

4

-

4

-

10

-

10

29

2*2

-

-

-

-

15

3

18

30

2*2

-

-

-

-

9

2

11

Разом

31

-

31

-

393

11

404

На 1 га

1033

-

1033

-

6433

367

6800

Оцінка пр.п.

8Гз1Бп1Клг+Бкл

Зустрічність %

46,6

46,6

100

20

100

 

Технологічна ситуація на зрубі не сприятлива для застосування засобів механізації при обробітку ґрунту під лісові культури. Кількість пнів на одиниці площі складає 764 штук.

Лісорослинні умови лісокультурної ділянки сприятливі для вирощування багатьох аборигенних і інтродукованих деревних порід.

Тип лісу – свіжа грабова діброва. Склад колишнього материнського насадження 8Гз1Клг1Бп+Бкл. Як показали обстеження в ґрунті відсутні личинки хруща. Не виявлено також наявності інших шкідників і хвороб лісу.  

4.3. Обґрунтування типів і технологій створення лісових культур

Технологія створення лісових культур – це система послідовних агротехнічних, лісівничих та організаційних прийомів щодо створення та вирощування культур до змикання крон між рядами з переліком механізмів, засобів виробництва та допоміжних матеріалів.

Агротехнічні прийоми створення лісових культур визначаються категорією лісокультурної площі, лісорослинними умовами, рельєфом місцевості, тощо. До агротехнічних заходів по створенню культур належать обробіток ґрунту, застосування добрив, висівання насіння або садіння сіянців, саджанців і живців, догляд за культурами, доповнення культур та ін.  

Обробіток ґрунту під лісові культури планується ручний, відстань між смугами до 4 м. Площа під розкорчовку не планується. Посадка рядова, вручну. Посадковий матеріал – 2-х річні сіянці дуба червоного з власного розсадника. Склад культур-10Дч. Відстань між рядами- 4м, в ряду- 0,7м. На 1 га- 3571 садивне місце, на всю ділянку 1071 тис. шт.                         

Догляд за культурами включає в себе рихлення 2014 рік 2-х разову обжинку 1 раз, 2014 рік рихлення 1 раз, обжинку 1 раз, 2015 рік обжинка 1 раз, 2016 рік обжинка 1 раз.

Схема змішування порід

Дч

Дч

Дч

Дч

Дч

Дч

Дч

Дч

Дч

Дч

Дч

Дч

Дч

Дч

Дч

Дч

Дч

Дч

4.4. Розрахунок потреби в садивному матеріалі і вартості                   створення культур

Виходячи із прийнятої схеми розміщення садивних місць, для залісення всієї площі потрібно 2 333 тис. шт. чотирирічних сіянців дуба звичайного, 1 тис. шт. сіянців бука лісового, а на 1 га- 6 999 тис. шт. сіянців дуба і 3тис. шт. -бука .

Витрати на проведення лісокультурних робіт на досліджуваній ділянці наведені в таблиці 4.4.

Табл. 4.3 Потреба в садивному матеріалі

На зва породи

На всю площу

На 1 га

Насіння,  кг

Сіянці, тис. шт.

Насіння, кг

Сіянці, тис. шт.

1 річні

2 річні

3 річні

4 річні

1 річні

2 річні

3 річні

4 річні

Дч

1,1

3,6

Разом

1,1

3,6

Табл. 4.4 Кошторис робіт і витрат

Вид роботи

Од.

вим

Норма

вироб.

Розцінка

за од.

На всю площу

На 1 га

Об’єм

роботи

К-ть

норм

Сума

грн.

Об’єм

роботи

К-ть

норм

Сума

грн.

Маркування площі

га

0,55

65,05

3,0

5,46

19,683

1

1,82

65,615

Підготовка грунту,ручна

м. пог.

60

0,676

106

1,7

7,165

Посадка сіянців

279

0,166

9999

35,7

165,96

3333

11.9

553,28

Викопка сіянців 3-річ.

10,559

Догляд за лісокультурами

282

0,144

9999

35,4

143,985

1

11,8

479.95

Вартість посадкового матеріалу

Вартість одного сіянця – 0,15 грн.

Разом

348,824

1098,845

                                                            

           За маркування площі об’ємом 0,3 га., витрати складають 19,683 грн. Посадка культур –165,96грн., викопування сіянців – 10,559 грн., догляд за лісокультурами –143,985грн. Вартість робіт по залісенні всієї площі – 348,824 грн .

РОЗДІЛ 5

Організація праці і техніка безпеки

Керівництво охороною праці та відповідальність за загальний стан техніки безпеки на лісогосподарському підприємстві покладаються на керівника підприємства та його заступників. Адміністрація підприємства зобов'язана забезпечити здорові та безпечні умови праці і повністю відповідає за нещасні випадки на виробництві, професійні захворювання, за не усунення причин, що їх зумовили, а також за розпорядження, які порушують законодавство з охорони праці.

Загальне технічне та організаційне керівництво технікою безпеки у лісовому господарстві покладається на головного лісничого, а в лісництві -на лісничого. Для проведення навчальних занять з техніки безпеки в лісгоспах обладнують кабінет з техніки безпеки, а в лісництвах - куточок з техніки безпеки.

Навчання та інструктаж робітників і службовців проводиться під час прийому на роботу (ввідний інструктаж), безпосередньо на робочому місці (первинний інструктаж), при стажуванні-навчанні, при повторному інструктажі та курсовому навчанні.

Якщо відстань від місця проживання до місця праці перевищує 3 км, а громадський транспорт відсутній, робітників доставляють на роботу і назад на автобусах або спеціально обладнаних вантажних автомобілях. Останні обладнують салоном, драбиною для посадки, сигналізацією із салону в кабіну водія, освітленням, медичною аптечкою, вогнегасником. Кузов обладнують сидіннями, які біли заднього та бічного бортів повинні мати надійні спинки. Швидкість автомобіля не повинна перевищувати 50 км/год. Кількість людей яких слід перевезти, не повинна перевищувати кількість обладнаних для сидіння місць.


Категорично забороняється суміщати перевезення людей з перевезенням паливно-мастильних, радіоактивних, хімічних матеріалі в та інших небезпечних вантажів, а також інструментів з відкритими ріжучими частинами (сокири, коси, пили). Забороняється перевозити людей на самоскидах, цистернах, вантажних причепах, напівпричепах і тракторах.

При підготовці лісокультурної площі та обробітку ґрунту, садінні (сівбі) та догляду за лісовими культурами всі лісокультурні роботи необхідно проводити в суворій відповідності до затвердженого технічного проекту. Перед проведенням лісокультурних роби механізованим способом необхідно обстежити ділянку, небезпечні місця (ями, обриви, різноманітні перешкоди) позначити попереджувальними знаками.

Працювати на машинах та зі знаряддями можуть особи, яким виповнилося 18 років і які пройшли медичний огляд, навчання та інструктаж з техніки безпеки праці та протипожежної безпеки и лісі. Перед підійманням (опусканням) навісних знарядь необхідно переконатися, що на них і поряд з ними немає людей. Повертати агрегат допускається в місцях відсутності перешкод і забороняється це робити на кут більше 20° у випадку, якщо ґрунтообробні знаряддя заглиблені в ґрунт. Через перешкоди допускається переїжджати лише на першій швидкості: повалені дерева - під прямим кутом, канави і рови - під кутом 15-20° до напрямку руху агрегату.

На поворотах та при переїзді перешкод навісне обладнання агрегату повинно бути в транспортному стані, а при переїздах з однієї ділянки на іншу -надійно зафіксоване.

Начіпне та причіпне обладнання в лісокультурних агрегатах ремонтують при вимкненому двигуні трактора на спеціальній підставці або опустивши на землю. Операцію від'єднання знарядь можна проводити лише на рівному майданчику. Робочі органи, знарядь можна очищати від землі та рослинних решток лише після повної зупинки агрегату.


При ручному виконанні лісокультурних робіт робітників забезпечують справним робочим інструментом (лопатами, вилами, граблями, мечами Колесова та ін.). При обробітку ґрунту, прополюванні В рядах робітники повинні перебувати один від одного на відстані не менше 3 м. Проведення лісокультурних робіт при швидкості вітру 11 м/с і більше, під час грози, туману, при видимості 50 м, у нічний час забороняється.

Перед початком роботи кущорізів необхідно очистити територію ділянки від каміння, пеньків, дерев діаметром 20 см і більше та від завислих дерев. Робітники, зайняті вибиранням небезпечних дерев, повинні перебувати на відстані не ближче 30 м від кущорізу. При одночасній роботі двох кущорізів відстань між ними не повинна бути меншою 60 м. Не можна працювати кущорізом після сильних дощів, поки не просохне ґрунт, а також на заболочених ділянках. На осушених болотах, сильно-зволожених ґрунтах чагарники необхідно зрізувати після промерзання ґрунту.

При корчуванні пнів робітники повинні перебувати не ближче 10 м від працюючих машин. Корчування не слід проводити під час злив, сильних снігопадів, ожеледі, густого туману, при швидкості вітру понад 8,5 м/с на ділянках поблизу лісу та при наявності поодиноких дерев. Шматки деревини, які потрапили між гусениці та інші частини корчувальних машин, дозволяється видаляти лише при повній зупинці двигуна машини та при опущеному на землю робочому органі.

Корчувальне знаряддя необхідно заглиблювати зубцями в землю на відстані 1,5 м від пня. Пеньки діаметром 40-60 см викорчовують з попереднім обриванням бічного коріння, а пеньки діаметром понад 60 см розколюють на кілька частин і корчують за два-три прийоми. При зупинці корчувального агрегату робочі органи необхідно опустити на землю, а двигун - вимкнути. При обробітку ґрунту на зрубах необхідно насамперед розчистити проходи


ґрунтообробним агрегатом. При наявності на лісокультурній площі понад 600 пеньків на 1 га попереднє розкорчування проходів обов'язкове.

Не дозволяється переносити на зрубі з місця на місце ручним моторний розпушувач із ввімкненим робочим двигуном. При роботі на схилах і дорогах необхідно встановлювати дорожні знаки, що, попереджують про ймовірність падіння каміння, валунів тощо. При цьому людям суворо забороняється працювати нижче по схилу. Ґрунт її обробляють упоперек схилу, причому агрегатом на базі колісних тракторів можна працювати на схилах крутістю до 8°, на ба її гусеничних - не більше 12°. При вимушеній зупинці на схилі трактор треба загальмувати, а двигун заглушити.

Якщо одночасно працюють дві або більше машин на одному схилі, відстань між ними по вертикалі повинна становити не менше 60 м, а по горизонталі - не менше 30 м. Працювати одночасно двом тракторам на одній вертикальній лінії не дозволяється.

Особливих навичок вимагає терасування крутих схилів. Терасування можна проводити на схилах крутістю до 40°. Перед виконанням цієї операції тракторист повинен пройти підготовку по нарізуванню терас на схилах помірної крутості (до 25°) під керівництвом іншого досвідченого тракториста. Під час роботи в кабіні трактора працює лише один тракторист при відкритих дверцятах кабіни трактора.

При терасуванні необхідно передбачити безпечні шляхи під'їзду до терас, переїзди з однієї тераси на іншу, поворотні майданчики. Ширина полотна терас повинна бути такою, щоб при повороті колеса або гусениці трактора не наближались ближче 1 м до бровки полотна.

При терасуванні забороняється працювати на мокрому глинистому ґрунті і в дощову погоду, виїжджати на насипну частину тераси обома гусеницями трактора, робити різкі повороти під час роботи, пересуватися на


підвищеній швидкості з піднятого полицею. На терасах та схилах можна пересуватися лише на першій швидкості.

На крутих сильно еродованих схилах необхідно спершу засипати ґрунтом промоїни. Якщо на схилах є певні мікро підвищення заввишки понад 20 см (горбки, валуни та ін.), то при влаштуванні наораних терас необхідно спершу вирівняти ділянку.

На не розкорчованих зрубах або частково підготовлених ділянках насіння висівають навісними сівалками, якими управляють безпосередньо з кабіни трактора. Під час роботи забороняється очищати котушки висівного апарата та перемішувати насіння без спеціальних пристроїв.

При висаджуванні лісу між садильником на лісосадильній машині та трактористом повинна бути сигналізація. Серед садильників призначають старшого, який зобов'язаний подавати сигнали пуску та зупинки агрегату. Під час роботи агрегату оправщик повинен перебувати на відстані не менше 10 м.

При зустрічі агрегату з різними перешкодами, а також при поворотах і переїздах садильники за сигналом тракториста повинні покинути свої робочі місця після повної зупинки трактора. Якщо одночасно працює декілька лісосадильних агрегатів на рівній ділянці, відстань між ними повинна бути не менше 20 м. Під час руху агрегату забороняється сходити, входити, завантажувати садивний матеріал. Лісосадильний агрегат працює на схилах за тими ж правилами, що й ґрунтообробні машини.

При догляді за лісовими культурами культиватором управляють з кабіни трактора Культиватор слід ремонтувати на спеціальних підставках, що виключає його самовільне опускання або падіння. Догляд за лісовими культурами з використанням гербіцидів проводиться під керівництвом спеціаліста, який відповідає за правильне та безпечне використання хімікатів.


Працювати з гербіцидами та арборицидами мають право особи, які пройшли попередній медичний огляд і знають основні властивості хімікатів і правила надання невідкладної медичної допомоги при отруєнні, вміють використовувати індивідуальні засоби захисту - респіратори, спеціальне взуття, захисні окуляри тощо. Носити спецодяг в неробочий час та зберігати його в житлових приміщеннях заборонено.

На робочих місцях повинні бути вода, мило, аптечка невідкладної допомоги. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту дезактивують і здають на склад.

Пестициди повинні міститися в міцній, добре закритій тарі. Заборонено перевозити їх разом з харчовими продуктами. Приготування робочих розчинів із високотоксичних хімікатів та заповнення ними резервуарів обприскувачів повинно здійснюватися механізовано.

Слід запобігати потраплянню отрутохімікатів на одяг або відкриті частини тіла Якщо пестициди потрапили на тіло, треба негайно видалити їх ватним тампоном, а місце на тілі промити холодною водою.

При обприскуванні використовуються обприскувачі вентиляторного типу при швидкості вітру до 3 м/с (дрібно краплинні) і ;і 4 м/с (крупно краплинні). При використанні шлангових тракторних обприскувачів швидкість вітру не повинна перевищувати 4 м/с (для дрібно краплинних) і 5 м/с (для крупно краплинних). Забороняє і ми обпилювати з використанням апаратури при швидкості вітрі понад 3 м/с. Хімічний обробіток повинен проводитися за напрямом вітру Особи, що працюють з ранцевими обприскувачами, повинні перебувати один від одного на відстані 5-6 м.

Тривалість робочого дня при догляді за лісовими культурами із використанням отрутохімікатів становить 4-6 год. При тривалості робочого дня 4 год. Інші 2 год. Робітники допрацьовують на роботах, не зв'язаних з використанням отрутохімікатів. Дотримання правил техніки безпеки сприяє високій продуктивності праці.

ВИСНОВКИ

- територія лісництва за характером рельєфу являє собою горбисті пагорби Тернопільського Придністров’я і відноситься до лісостепової зони;

- клімат району досліджень є помірно-континентальний, знаходиться під значним впливом Карпатських гір, Атлантичного океану, ріки Дністер і материка на сході.

Найбільш теплим місяцем є липень, а найбільш холодним - січень (середня температура відповідно +17.4°, -4.0);

- найбільш поширеними грунтами на території лісництва є сірі опідзолені середньосуглинкові грунти, темно-сірі опідзолені глейові, лучно-чорноземні середньосуглинкові грунти.;

-природні умови округа обумовили формування лісів різноманітного складу і продуктивності. Для цих умов характерні широколистяні ліси. Основні лісоутворюючі породи - дуб, граб, береза;

  •  проектована під залісення лісокультурна ділянка представляє собою  зруб 2012 року, загальною площею 0,3га. Рельєф ділянки – горбистий. Грунт – сірий лісовий, суглинковий. Орієнтуватися на природний спосіб відновлення зрубу неможливо;
  •  обробіток ґрунту під лісові культури планується ручний.. Площа під розкорчовку не планується. Посадка рядова, вручну. Посадковий матеріал – 2-х річні сіянці дуба червоного лісового з власного розсадника. Відстань між рядами- 4м, в ряду- 0,7м. На 1 га- 3571 садивних місць, на всю ділянку 1051 шт.;
  •       техніка безпеки на підприємстві організована добре. Навчання та інструктаж робітників і службовців проводиться під час прийому на роботу, на робочому місці, при стажуванні та навчанні. Загальне технічне та організаційне керівництво технікою безпеки в лісництві покладається на лісничого. Також в лісництві є інформаційний куток з техніки безпеки.

Список використаних джерел

1.Трибун П.А. Про деякі особливості ведення господарства в ялинниках

Українських Карпат в зв'язку з їх санітарним станом // 36.: Формування

еталонних насаджень. Каунас: Пріоніс, 1979.- С. 135-137.

2.0ниськив Н.И., Гаврусевич А.Н., Гниденко В.И. Особенности созда-ния

лесньїх культур в Карпатах.- К.: УСХА.- 1987.- 108 с.

З.Комендар В.І., Фодор С.С. Способи відновлення верхньої межі лісу в

Карпатах для посилення його захисних функцій // Тези республік на-ук.-техн.

конф. 24-26 травня .- Івано-Франківськ: КФ УкрНДІЛГА.-1990.-С. 26-27.

4.Сабан Я.О., Панько Б.М. Щодо підвищення продуктивності лісів Українських Карпат // 36.: Система ведення лісового господарства в гірських умовах Карпат. Івано-Франківськ: КФ УкрЩЦЛГА. 1990, ч. 1.-С. 119-120.

5.Сабан Я.О., Чорний О.С. Деякі особливості росту у висоту ялинових монокультур в різних типах лісу в Карпатах // 36.: Підвищення продуктивності лісів та ефективність їх використання. Львів: Каменяр, 1973.-С. 113-116.

6.Гниденко В.И. Возобновление и рубки в еловьіх вьісокогорньіх лесах // Естественное возобновление лесов.- Ужгород: Карпатьі, 1971.- С. 118-119.

7. Тьішкевич Г.Л. Еловьіе леса Советских Карпат.- Москва: Издат. АН СССР, 1962.

Пастернак П.С, Гаврусевич АІМ., Герушинський З.Ю. Лісові культури в
Карпатах.- Ужгород: Закарпат. обл. видав., 1963.-105 с.

Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат. Киев: Наукова думка 1978.-
264 с.

1О. Гаврусевич А.Н. Основньїе принципи создания биологически устой-чивьіх лесньїх культур ели обьїкновенной в Карпатах // Лесоводство и агролесомелиорация. Лесовосстановление, вьіп. 32. Респ. межвед. тем. науч. зб.-Киев: Урожай, 1973.- С. 46-51.


11 .Гаврусевич А.Н. Культури ели обьїкновенной У/ Особенности создания лесньїх культур в Карпатах. Учеб. пособие.- Киев: УСХА, 1987.-С. 38-45.

12.Яцик Р.М., Бродович Р.І., Гаврусевич А.М. Проблеми відновлення та розведення лісів у Карпатському регіоні України і прилеглих територій. Івано-Франківськ, 1997.- 46 с.