71575

Право власності окремих суб’єктів права. Право приватної власності фізичних осіб

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Підстави виникнення та припинення права власності фізичних осіб. Зміст і здійснення фізичними особами права приватної власності. Деякі аспекти застосування цивільного законодавства при здійсненні права власності подружжя Юридична Україна.

Украинкский

2014-11-09

43 KB

6 чел.

Право власності окремих суб’єктів права

Право приватної власності фізичних осіб

  1.  Поняття, суб’єкти та об’єкти права приватної власності.
  2.  Підстави виникнення та припинення права власності фізичних осіб.
  3.  Зміст і здійснення фізичними особами права приватної власності.

Нормативні акти та література:

  •  Конституція України
    •  Цивільний кодекс України
    •  Некрасова О. Деякі аспекти застосування цивільного законодавства при здійсненні права власності подружжя // Юридична Україна. – 2007. - № 2. – С. 38-40.
    •  Яворська О.С. Правове регулювання відносин власності за цивільним законодавством України. – К.: Атіка, 2008. – 256 с.

1. Поняття, суб’єкти та об’єкти права приватної власності.

Для позначення власності окремого індивіда в науці цивільного права і на законодавчому рівні застосовували різні поняття: „індивідуальна: особиста, приватно-трудова”, „приватна” власність.

ЦК УСРР 1922 р. закріплював такі форми власності: державну (націоналізовану і муніципалізовану), колективну і приватну. Приватна власність оголошується такою, що не відповідає цілям народного господарства, яке організовує робітничо-селянська держава.

Конституція УРСР 1937 р. закріпила положення про те, що економічну основу УРСР становить соціалістична власність, що утвердилася внаслідок скасування приватної власності на знаряддя та засоби виробництва (ст. 4). Для характеристики власності особи було введено термін „особиста власність”. До її об’єктів були віднесені трудові доходи і заощадження, житловий будинок і підсобне домашнє господарство, предмети домашнього господарства і вжитку, предмети особистого споживання і комфорту.

У ЦК УРСР 1963 р. знайшла відображення правова доктрина власності, яка обґрунтовувала існування єдиного типу соціалістичної власності, що поділявся на власність суспільну та індивідуальну.

Конституція УРСР 1978 р. закріплювала існування соціалістичної власності як основи економічної системи у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності (ст. 10). Одночасно Конституція 1978 р. допускала індивідуальну трудову діяльність. Відповідно до Закону СРСР від 19.11.1986 р.  „Про індивідуальну трудову діяльність” індивідуальна трудова діяльність визначалась як суспільно корисна діяльність громадян, не пов’язана з їхніми трудовими відносинами з державними, кооперативними, іншими громадськими підприємствами, установами, організаціями, громадянами, а також з внутрішньоколгоспними трудовими відносинами.

Термін „індивідуальна власність” не знайшов закріплення на законодавчому рівні, хоча досить часто використовувався в науковій літературі.

Термін „приватна власність” проголошений на законодавчому рівні з прийняттям ЗУ „Про власність”.

Відповідно до ст. 325 ЦК України суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. 

Фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати. Склад, кількість та вартість майна, яке може бути у власності фізичних та юридичних осіб, не є обмеженими.

Законом може бути встановлено обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи. Перелік видів майна, яке не може належати ФО на праві власності встановлений Постановою ВРУ „Про право власності на окремі види майна” від 17.06.1991 р., якою затверджено перелік видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських обєднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, та Спеціальний порядок набуття права власності громадянами на окремі види майна, викладені у додатках № 1 і № 2.

2. Підстави виникнення та припинення права власності фізичних осіб.

Право приватної власності ФО виникає на підставі певних юридичних фактів.

1. Виникнення права власності ФО на доходи від участі у суспільному виробництві. Юридичною підставою виникнення права власності на такі доходи є факт одержання працівником матеріальних благ (у грошовому виразі або іншим майном у натурі). Саме момент видачі-одержання працівником заробітної плати є юридичною підставою поширення на неї права приватної власності.

2. Виникнення права власності на доходи громадян від індивідуальної праці та підприємницької діяльності. Громадяни на свій розсуд обирають види індивідуальної та підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економіки і соціальних результатів та одержання прибутку.

Громадянин може здійснювати підприємницьку діяльність самостійно або шляхом утворення ЮО.

3. Виникнення у громадян права власності за договорами або іншими правочинами. Основна частина власності ФО формується саме шляхом укладення договорів: купівлі-продажу, дарування, поставки, міни, ренти, довічного утримання, спадковим, позики, кредитним.

4. Виникнення права власності внаслідок успадкування майна. Спадкування за законом і за заповітом.

5. Виникнення у громадян права приватної власності внаслідок приватизації об’єктів державної власності. Регулюється ЗУ „Про приватизацію майна державних підприємств”, „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, „Про приватизацію державного житлового фонду”).

6. Серед інших підстав виникнення права приватної власності ФО виділяють:

  •  отримання дивідендів від цінних паперів і вкладів у фінансово-кредитні установи;
  •  отримання пенсій, різних державних допомог, стипендій тощо;
  •  отримання грошових сум чи іншого майна в порядку відшкодування шкоди;
  •  отримання коштів за аліментними зобов’язаннями;
  •  правомірне заволодіння дарами природи;
  •  отримання різних премій.

3. Зміст і здійснення фізичними особами права приватної власності.

Власник має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. В окремих випадках можуть встановлюватись обмеження щодо здійснення ФО свого права власності (земельні ділянки, зброя).

Власнику щодо його майна дозволяється все, що не заборонене законом. Власник може володіти майном сам або передати його у володіння іншим особам. Користування також може здійснюватись власником самостійно або спільно з іншими особами. Розпоряджатись майном може виключно власник.

Здійснюючи своє право власності, громадяни повинні дотримуватись КУ, законів, підзаконних нормативних актів, а також не порушувати права та законні інтереси інших осіб.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14885. Өнер және бейнелеу 48.5 KB
  Өнер және бейнелеу Рухани мәдениетіміздің зерттелу тарихын дәл мына уақыттан басталды деп басып айту қиын. Халықтық мәдениет қаншалықты көне болса оның зерттелу тарихы да соншалықты тереңге таратады. Сол сияқты рухани мұрамыздың жиналу саралану насихатталуы да тер...
14886. Болат Сарыбаев 34.5 KB
  Болат Сарыбаев Сарыбаев Болат 1927-1984 музыкатанушы өнертану кандидаты. Құрманғазы атындағы Алматы мемлекеттік консерваториясын қобыз класы бойынша бітірген мұнан соң халық аспаптар кафедрасында дәріс берген бір мезгілде қазақтың халықтық музыкалық аспаптар...
14887. Саят құстары және олардың жаратылыстағы ерекшеліктері 75 KB
  Саят құстары және олардың жаратылыстағы ерекшеліктері Академик Әлкей Марғұлан Дала данышпанының таяуда табылған Саят құстары атты зерттеу мақаласы өз өмірінің қысылтаяң тұстарында жазылған. 1934-1939 және 1947-1953 жылдары академиялық іргелі ғылыммен айналысудан ше
14888. ТҮРКІСТАННЫҢ ИСЛАМ ӘЛЕМІНДЕГІ ЕРЕКШЕ ОРНЫ 101.5 KB
  ТҮРКІСТАННЫҢ ИСЛАМ ӘЛЕМІНДЕГІ ЕРЕКШЕ ОРНЫ Мұртаза БҰЛҰТАЙ Ислами әдебиеттерде көбінесе Йесе Йеси деп аталатын заманауи Түркістан шаһарының діни тарихи әлеуметтік маңызын екшемес бұрын Түркістан сөзінің мағнасын сәл талдап көрелік. VIIғасырда Орта Аз
14889. ҚАЗАҚТЫҢ ҰЛТТЫҚ АҒАШ ОЮ-ӨРНЕГІНІҢ ЭТНО-МӘДЕНИ ҚЫЗМЕТІ 56.5 KB
  ҚАЗАҚТЫҢ ҰЛТТЫҚ АҒАШ ОЮӨРНЕГІНІҢ ЭТНОМӘДЕНИ ҚЫЗМЕТІ F. Құрманқұлова Ы.Алтынсарин атындағы № 49 мектепгимназия Тараз қ. Қазақстан Республикасының Президенті Н.Назарбаев өзінің 2003 жылғы 4 сәуірде Қазақстан халқына арналған Жолдауында Біз өз мәдениетіміздің құ...
14890. ҰЛТТЫҚ ҚОЛ ӨНЕР - ЭСТЕТИКАЛЫҚ ТӘРБИЕНІҢ НЕГІЗІ 40.5 KB
  ҰЛТТЫҚ ҚОЛ ӨНЕР ЭСТЕТИКАЛЫҚ ТӘРБИЕНІҢ НЕГІЗІ Ахман Сұхбан Л.Н.Гумилев атындағы Еуразия Ұлттық университеті Астана қаласы Халқымыз қолөнерді ертеден қастерлеп бағалай білген. Атадан балаға ұласып келе жатқан осы дәстүр кейбір жерлерде ұмытыла бастағ...
14891. ЭТНОМӘДЕНИЕТ ҚҰНДЫЛЫҚТАРЫ – ОТАНСҮЙГІШТІК ҚАСИЕТТЕРДІ ҚАЛЫПТАСТЫРУ ҚҰРАЛЫ 44 KB
  ЭТНОМӘДЕНИЕТ ҚҰНДЫЛЫҚТАРЫ ОТАНСҮЙГІШТІК ҚАСИЕТТЕРДІ ҚАЛЫПТАСТЫРУ ҚҰРАЛЫ Ә.О. Қамақ Тараз мемлекеттік педагогикалық институты Тараз қ. Адамзат тарихының беттерін ақтара отырып әлем құрлықтарында өмір кешкен халықтар ғасырлар бойы тәуелсіздік үшін күрес
14892. ҰЛТТЫҚ ӨНЕР ШЕБЕРІ С.А. ТӨЛЕНБАЕВТЫҢ ШЫҒАРМАШЫЛЫҒЫ 50.5 KB
  ҰЛТТЫҚ ӨНЕР ШЕБЕРІ С.А. ТӨЛЕНБАЕВТЫҢ ШЫҒАРМАШЫЛЫҒЫ А.Ә. Сихаев. Н.Б. Раимов Тараз мемлекеттік педагогикалық институты Тараз қ. Бұл мақаладағы біздің мақсатымыз қазақтың топ оюөрнек өнерінің тарихи сыры мен оны дамытушы шеберлердің маңызын аша түсу болып санала
14893. Ұлттық суретшілердің рухани әлемі 126.5 KB
  Ұлттық суретшілердің рухани әлемі Қазақстан Республикасы мемлекеттік саясатының әлеуметтікмәдени дамуы жөніндегі тұғырнамасында Республикада тұратын барлық халықтар мәдениетінің өзіндік ерекшелігіне тиісті көңіл бөлінетіндігі және кез келген мәдениет қайтала