71645

Валютні рахунки та міжнародні банківські кореспондентські відносини

Лекция

Мировая экономика и международное право

В Україні валютні операції регулюються Декретом Кабінету Міністрів Про систему валютного регулювання і валютного контролю та низкою інших документів уряду і Національного банку які визначають: основні принципи здійснення валютних операцій; види валют і валютних цінностей...

Украинкский

2014-11-10

185.5 KB

0 чел.

Тема 11. валютні рахунки та міжнародні банківські кореспондентські відносини

  1.  Відкриття та ведення рахунків в іноземній валюті.
  2.  Сутність кореспондентських відносин між комерційними банками.
  3.  Типи кореспондентських відносин та кореспондентські рахунки.
  4.  Формування кореспондентських відносин.
  5.  Система СВІФТ.

1. Відкриття та ведення рахунків в іноземній валюті.

Операції з іноземною валютою на території кожної держави здійснюються відповідно до її чинного законодавства. В Україні валютні операції регулюються Декретом Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та низкою інших документів уряду і Національного банку, які визначають:

  •  основні принципи здійснення валютних операцій;
  •  види валют і валютних цінностей, які застосовуються в Україні;
  •  права й обов’язки резидентів і нерезидентів відносно володіння, користування та розпорядження валютами і валютними цінностями на території України;
  •  повноваження та функції українських органів валютного регулювання і валютного контролю.

Практично в усіх країнах світу операції з валютою здійснюються уповноваженими банками, тобто комерційними банками, які отримали ліцензії (дозволи) від своїх центральних банків на проведення операцій в іноземній валюті, включаючи банки з участю іноземного капіталу та банки, капітал яких повністю належить іноземним учасникам.

Для здійснення міжнародних розрахунків банки відкривають валютні рахунки.

Валютний рахунок це рахунок, який відкривається в комерційному банку для зберігання іноземної валюти і здійснення всіх видів банківських операцій. Порядок відкриття та ведення валютних рахунків у країнах регулюється чинним законодавством держави, нормативними актами центральних банків. Операції на рахунках здійснюються на підставі розрахункових документів установлених форм.

Основними різновидами таких рахунків є:

  •  поточні, призначені для проведення безготівкових і готівкових розрахунків в іноземній валюті, а також для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті;
  •  розподільчі (транзитні), призначені для зарахування валютної виручки підприємства-експортера;
  •  депозитні – відкриваються уповноваженим банком фізичним і юридичним особам (резидентам та нерезидентам) на підставі укладеного депозитного договору між власником рахунку та банком на визначений у договорі строк;
  •  кредитні – призначені для обліку кредитів, які надані шляхом оплати розрахункових документів чи шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитної угоди.

В Україні функціонування даних рахунків регулюється Інструкцією НБУ “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах”. При цьому, за процедурою відкриття та обслуговування валютні рахунки мало чим відрізняються від гривневих рахунків, а за своєю сутністю є аналогічними. Щодо поточних та вкладних (депозитних) рахунків у вітчизняній банківській практиці немає суттєвих обмежень для фізичних осіб у порівнянні з суб’єктами підприємницької діяльності.

Банкам забороняється відкривати та вести анонімні (номерні) рахунки. Банки зобов’язані ідентифікувати клієнтів, які відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від їх імені, у порядку, установленому законодавством України. Рахунок клієнту відкривається лише після його ідентифікації банком.

Підставою для ідентифікації клієнта-фізичної особи, його довіреної особи, а також особи, яка уповноважена діяти від імені клієнта-юридичної особи, є такі документи:

а) для громадян України, які:

  •  постійно проживають в Україні, – паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України, або тимчасове посвідчення громадянина України, для малолітніх і неповнолітніх осіб, яким не виповнилося 16 років, – свідоцтво про народження;
  •  виїжджають на постійне місце проживання за кордон, – паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відміткою про виїзд на постійне місце проживання за кордон;
  •  постійно проживають за кордоном, – паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

б) для іноземних громадян, які:

  •  постійно проживають в Україні, – паспортний документ з відміткою про наявність дозволу на постійне проживання;
  •  тимчасово перебувають в Україні, - паспортний документ;

в) для осіб без громадянства, які:

  •  постійно проживають в Україні, – посвідка на постійне проживання;
  •  тимчасово перебувають в Україні, – паспортний документ;

г) для біженців – посвідчення біженця.

Якщо зазначені документи не дають змоги банку визначити місце проживання або тимчасового перебування фізичної особи, то банк має право витребувати від клієнта інший документ, який містить таку інформацію.

Фізичні особи-резиденти, крім паспорта або документа, що його замінює, додатково мають пред’явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків.

Банк має право відкрити рахунок фізичній особі-резиденту без подання документа, що засвідчує присвоєння їй ідентифікаційного номера платника податків, якщо в паспорті цієї особи зроблено відмітку про право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Операції за рахунками юридичних осіб в іноземній валюті.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб’єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті, для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, для здійснення інвестицій за кордон, розрахунків за купівлю-продаж облігацій зовнішньої державної позики України, для зарахування, використання і погашення кредитів (позик, фінансової допомоги) в іноземній валюті, для надходження іноземних інвестицій в Україну, а також для проведення операцій, передбачених генеральною ліцензією Національного банку на здійснення валютних операцій.

Якщо юридична особа не має рахунку в цьому банку, то для відкриття їй поточного рахунку потрібно подати такі документи:

  •  заяву про відкриття поточного рахунку. Заяву підписує керівник юридичної особи або інша уповноважена на це особа;
  •  копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, засвідчену органом, що видав свідоцтво, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку;
  •  копію (засвідчену) належним чином зареєстрованого установчого документа (статуту / засновницького договору / установчого акту / положення);
  •  копію (засвідчену) довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України;
  •  копію (засвідчену) документа, що підтверджує взяття юридичної особи на облік в органі державної податкової служби;
  •  картку із зразками підписів і відбитка печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований, в установленому порядку. До картки включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписання розрахункових документів.

Юридичні особи, які використовують найману працю і відповідно до законодавства України є платниками страхових внесків, додатково до вищезазначеного переліку документів мають подати такі документи:

  •  копію (засвідчену) документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України;
  •  копію (засвідчену) страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків.

Інформацію про те, що юридична особа не використовує найману працю і не є платником страхових внесків, клієнт обов’язково зазначає в заяві про відкриття  поточного рахунку в рядку “Додаткова інформація”.

На поточні рахунки в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів зараховуються такі кошти:

а) через розподільні рахунки:

  •  у готівковій формі у випадках, визначених нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють використання готівкової іноземної валюти на території України;
  •  за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім’я власника рахунку в порядку, установленому законодавством України;
  •  за платіжними документами на ім’я власника рахунку, увезеними на територію України і зареєстрованими митними органами під час в’їзду в Україну;
  •  перераховані з-за кордону нерезидентами за зовнішньоекономічними контрактами (договорами, угодами);
  •  перераховані з-за кордону нерезидентами за придбані в резидента облігації зовнішньої державної позики;
  •  перераховані з-за кордону нерезидентами як повернення позик в іноземній валюті, отриманих від резидентів, а також, які були розміщені резидентами на вклади (депозити) за кордоном;
  •  повернені з будь-яких причин нерезидентом, на користь якого були перераховані раніше;
  •  перераховані з-за кордону нерезидентом на рахунок резидента, який виступає посередником, для подальшого перерахування іншим резидентам-суб’єктам господарювання, за дорученням яких на підставі договорів комісії, доручення, консигнації або агентських угод було здійснено продаж продукції, робіт, послуг;
  •  перераховані з рахунку резидента-посередника, яким за дорученням власника рахунку на підставі договорів комісії, доручення, консигнації або агентських угод здійснюється продаж продукції, робіт, послуг нерезиденту, у сумі валютної виручки від такого продажу, яка надійшла від нерезидента;
  •  перераховані з рахунків постійних представництв нерезидентів в Україні, якщо в призначенні платежу коштів, що надійшли з-за кордону, зазначено, що ці кошти згідно з договором (контрактом, угодою) належать цьому резиденту;
  •  перераховані юридичними особами-нерезидентами (у тому числі через їх представництва в Україні) згідно з міжурядовими угодами та проектами технічної допомоги;
  •  перераховані як благодійний внесок юридичними особами-нерезидентами (у тому числі через їх представництва в Україні);
  •  перераховані з-за кордону за видачу охоронних документів на використання об’єктів промислової власності і підтвердження їх чинності на території України (зараховуються на рахунок юридичних осіб-резидентів, які мають відповідні повноваження відповідно до законодавства України);
  •  перераховані з-за кордону за використання авторського права резидентів;
  •  перераховані з-за кордону адвокатським та іншим компаніям-резидентам за справами, які перебувають у провадженні цих компаній згідно з їх статутною діяльністю та ліцензією на відповідну діяльність;
  •  перерахована з-за кордону нерезидентами гуманітарна допомога за наявності рішення Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України про визнання цих коштів гуманітарною допомогою відповідно до законодавства України;
  •  перераховані як благодійний внесок юридичною особою-резидентом за наявності індивідуальної ліцензії Національного банку;
  •  перераховані з-за кордону нерезидентами у формі кредитів (позик, фінансової допомоги);
  •  інші надходження на користь резидента-власника рахунку, що не суперечать законодавству України;

б) безпосередньо на поточні рахунки:

  •  куплені, обміняні уповноваженим банком України за дорученням власника рахунку за національну або іншу іноземну валюту відповідно до законодавства України;
  •  перераховані як кредит, позика, фінансова допомога відповідно до договору;
  •  перераховані з власного вкладного (депозитного) рахунку в уповноваженому банку відповідно до договору банківського вкладу;
  •  у сумі процентів, нарахованих за залишком коштів, що надійшли на рахунок як гуманітарна допомога;
  •  перераховані з рахунку отримувача гуманітарної допомоги на рахунок набувача гуманітарної допомоги;
  •  у сумі процентів, нарахованих за залишком коштів на власному поточному та вкладному (депозитному) рахунках;
  •  перераховані з власного поточного рахунку;
  •  у готівковій формі у випадках, визначених нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють використання готівкової іноземної валюти на території України;
  •  перераховані з рахунку для ведення спільної інвестиційної діяльності за участю нерезидента-інвестора без створення юридичної особи в разі припинення спільної діяльності.

З поточного рахунку в іноземній валюті юридичних осіб-резидентів за розпорядженням власника рахунку здійснюються такі операції:

  •  оплата праці працівникам-нерезидентам, які згідно з укладеними трудовими договорами (контрактами) працюють в Україні;
  •  виплата готівкою або дорожніми чеками у випадках, визначених нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють використання готівкової іноземної валюти на території України;
  •  перерахування з рахунку резидента-посередника на поточні рахунки інших резидентів-суб’єктів господарювання, за дорученням яких на підставі договорів комісії, доручення, консигнації або агентських угод було здійснено продаж нерезиденту продукції, робіт, послуг;
  •  перерахування на користь нерезидента за межі України за зовнішньоекономічними договорами (контрактами, угодами);
  •  обмін на іншу іноземну валюту відповідно до законодавства України;
  •  перерахування коштів, що надійшли як гуманітарна допомога, за кордон на рахунки юридичних осіб-нерезидентів в оплату за продукцію та послуги в межах потреб, визначених іноземним донором, та відповідно до вимог Порядку використання гуманітарної допомоги;
  •  перерахування з рахунку отримувача гуманітарної допомоги на поточні рахунки набувачів гуманітарної допомоги;
  •  перерахування за кордон на рахунок юридичної особи-нерезидента за видачу охоронних документів на використання об’єктів промислової власності і підтвердження їх чинності;
  •  перерахування за кордон на рахунок юридичної особи-нерезидента згідно з відповідними зобов’язаннями про сплату за використання творів зарубіжних авторів;
  •  перерахування за кордон за навчання, за участь у конференціях, виставках за умови наявності відповідних документів (запрошення, рахунку-фактури тощо), що підтверджують потребу здійснення зазначених перерахувань;
  •  перерахування за кордон на рахунок юридичної особи-нерезидента, адвоката або нотаріуса для відшкодування витрат судовим, арбітражним, нотаріальним та іншим правоохоронним органам іноземних держав, а також витрат на державне мито за справами, що розглядаються цими органами (на підставі рішень судових органів, рахунків та інших документів, що підтверджують потребу здійснення зазначених перерахувань);
  •  перерахування фізичним особам коштів, які отримані адвокатськими компаніями-резидентами України з-за кордону за дорученням фізичних осіб за справами, що перебувають у провадженні цих компаній згідно з їх статутною діяльністю;
  •  перерахування на рахунок в іноземній валюті фізичним особам-резидентам за використання їх творів за кордоном;
  •  перерахування за кордон на ім’я фізичних осіб, які тимчасово перебувають за межами України в довгостроковому відрядженні або навчаються, як оплата праці (або як стипендія);
  •  перерахування для погашення заборгованості за отриманим кредитом в іноземній валюті;
  •  перерахування за межі України за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку на переказування іноземної валюти за межі України з метою придбання цінних паперів українських емітентів та облігацій зовнішніх державних позик України;
  •  перерахування за межі України за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку на здійснення інвестиції за кордон, а також на розміщення резидентами вкладів (депозитів) за кордоном;
  •  перерахування за кордон позики в іноземній валюті за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку на переказування за межі України іноземної валюти з метою надання резидентом позики в іноземній валюті нерезиденту;
  •  перерахування за межі України за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку відповідно до законодавства України на перерахування іноземної валюти за межі України з метою проведення окремих валютних операцій;
  •  перерахування на рахунок для ведення спільної інвестиційної діяльності за участю нерезидента-інвестора без створення юридичної особи, відкритий в уповноваженому банку України;
  •  перерахування на території України за умови одержання індивідуальної ліцензії Національного банку відповідно до законодавства України;
  •  продаж валюти уповноваженим банком відповідно до законодавства України;
  •  продаж на міжбанківському валютному ринку України коштів, що надійшли як гуманітарна допомога, для зарахування на поточні рахунки в гривнях набувачів гуманітарної допомоги;
  •  перерахування на власний вкладний (депозитний) рахунок;
  •  перерахування благодійних внесків на рахунок іншої юридичної особи-резидента за умови отримання індивідуальної ліцензії Національного банку;
  •  перерахування за сплату державного мита відповідно до законодавства України;
  •  перерахування на власний поточний рахунок;
  •  перерахування нерезидентам для погашення заборгованості за кредитами, позиками в іноземній валюті (у тому числі проценти, комісійні, неустойка), повернення поворотної фінансової допомоги на підставі реєстраційних свідоцтв щодо залучення кредитів, позик в іноземній валюті, виданих Національним банком;
  •  інші перерахування, що не суперечать законодавству України.

Операції за рахунками фізичних осіб в іноземній валюті.

Якщо фізична особа не має в цьому банку рахунків, то відкриття поточного рахунку здійснюється в такому порядку:

  •  фізична особа пред’являє уповноваженому працівнику банку паспорт або документ, що його замінює. Фізичні особи-резиденти додатково мають пред’явити документ, виданий органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків;
  •  уповноважений працівник банку ідентифікує фізичну особу, яка відкриває рахунок, та підтверджує здійснення ідентифікації копіюванням вищезазначених документів;
  •  фізична особа заповнює заяву про відкриття поточного рахунку та картку із зразками підписів. Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку;
  •  між фізичною особою і банком укладається договір банківського рахунку.

Якщо фізична особа-підприємець не має рахунків у цьому банку, то для відкриття поточного рахунку їй потрібно подати до банку такі документи:

  •  заяву про відкриття поточного рахунку, що підписана фізичною особою-підприємцем;
  •  копію (засвідчену) свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця;
  •  копію (засвідчену) документа, що підтверджує взяття фізичної особи-підприємця на облік в органі державної податкової служби;
  •  копію (засвідчену) документа, що підтверджує реєстрацію фізичної особи-підприємця у відповідному органі Пенсійного фонду України;
  •  картку із зразками підписів. Зразки підписів засвідчуються підписом уповноваженого працівника банку або нотаріально.

На поточні рахунки в іноземній валюті фізичних осіб-резидентів зараховуються:

  •  готівкова валюта внесена / переказана власником рахунку;
  •  перерахована з-за кордону нерезидентами валюта за придбані в резидента-власника рахунку облігації зовнішньої державної позики України;
  •  валюта, перерахована з інвестиційного рахунку нерезидента-інвестора;
  •  валюта за платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім’я власника рахунку відповідно до законодавства України;
  •  валюта за іменними платіжними документами (чеками), виписаними уповноваженими банками України;
  •  валюта, переказана з-за кордону на ім’я власника рахунку через уповноважені банки України;
  •  валюта, одержана з-за кордону від юридичної особи-нерезидента як оплата праці, премії, призи, авторські гонорари, відшкодування заподіяної шкоди, страхове відшкодування, аліменти;
  •  валюта за іменними платіжними документами, що надіслані з-за кордону на ім’я власника рахунку;
  •  валюта за платіжними документами, ввезеними з-за кордону власником рахунку і задекларованими митними органами під час в’їзду в Україну;
  •  валюта, перерахована власнику рахунку за дорученням юридичної особи-нерезидента через юридичну особу-резидента (посередника) на підставі укладених міжнародних угод (контрактів, договорів), якими передбачено отримання фізичними особами-резидентами гонорарів, премій, призів та інших виплат від нерезидентів України з-за кордону за використання їх творів, винаходів, відкриттів тощо відповідно до законодавства України;
  •  валюта, одержана в порядку спадкування;
  •  валюта, перерахована за рішенням суду;
  •  валюта, перерахована з власного поточного або власного вкладного (депозитного) рахунку в іноземній валюті;
  •  валюта, перерахована з рахунку отримувача гуманітарної допомоги на поточні рахунки набувачів гуманітарної допомоги;
  •  валюта, перерахована в межах України іншою фізичною особою (резидентом або нерезидентом) з власного поточного рахунку в іноземній валюті;
  •  валюта, куплена уповноваженим банком на міжбанківському валютному ринку України за рахунок коштів на поточному рахунку в національній валюті цієї фізичної особи з метою перерахування її за кордон відповідно до Правил здійснення переказів іноземної валюти;
  •  валюта, одержана власником рахунку від погашення ощадних (депозитних) сертифікатів;
  •  валюта, перерахована як кредит, позика, фінансова допомога відповідно до договору;
  •  валюта, куплена уповноваженим банком за дорученням власника рахунку для погашення заборгованості за кредитом, позикою (у тому числі проценти, комісійні, неустойка), повернення поворотної фінансової  допомоги;
  •  валюта, перерахована адвокатською компанією, яка за дорученням власника рахунку представляє його інтереси за кордоном у вирішенні справ щодо спадщини, пенсії, аліментів, відшкодування заподіяної шкоди, страхового відшкодування;
  •  валюта від здійснення уповноваженим банком за дорученням власника рахунку операцій з обміну валюти відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань торгівлі іноземною валютою та умов договору банківського рахунку;
  •  валюта, перерахована власнику рахунку за виконане ним зобов’язання за боржника за договором поруки;
  •  валюта, перерахована з рахунку торговця цінними паперами у випадках, визначених нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють здійснення іноземних інвестицій в Україну;
  •  валюта, що була раніше помилково (надмірно) перерахована з цього рахунку.

З поточного рахунку в іноземній валюті за розпорядженням фізичної особи-резидента або за його дорученням проводяться такі операції:

а) в іноземній валюті:

  •  перерахування за межі України через кореспондентські рахунки уповноважених банків України та кореспондентські рахунки банків-нерезидентів, відкриті в уповноважених банках України, відповідно до Правил здійснення переказів іноземної  валюти;
  •  перерахування на інвестиційний рахунок нерезидента-інвестора в Україні або на його рахунок в іноземному банку з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють здійснення іноземних інвестицій в Україну;
  •  виплата готівкою;
  •  виплата платіжними документами;
  •  перерахування в межах України на рахунок іншої фізичної особи-резидента;
  •  перерахування на власний поточний або власний вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті;
  •  продаж на міжбанківському валютному ринку України для подальшого зарахування на рахунок у національній валюті;
  •  перерахування коштів для здійснення операцій, передбачених відповідною індивідуальною ліцензією або реєстраційним свідоцтвом Національного банку;
  •  перерахування власником рахунку коштів за операціями з ощадними (депозитними) сертифікатами;
  •  купівля наперед оплачених платіжних карток міжнародних платіжних систем;
  •  перерахування коштів для погашення заборгованості за отриманим кредитом в іноземній валюті (у тому числі проценти, комісійні, неустойка відповідно до законодавства України);
  •  перерахування власником рахунку кредитору для виконання зобов’язань за боржника за договором поруки;
  •  обмін валюти за дорученням власника рахунку відповідно до нормативно-правових актів Національного банку з питань торгівлі іноземною валютою та умов договору банківського рахунку з одночасним зарахуванням обміняної іноземної валюти на рахунок цієї фізичної особи;
  •  перерахування за межі України нерезиденту як відшкодування за виконане ним зобов’язання за гарантією, договором поруки;
  •  повернення помилково (надмірно) отриманих коштів;

б) у грошовій одиниці України:

  •  виплата готівкою в грошовій одиниці України (купівля іноземної валюти здійснюється за курсом уповноваженого банку, що діє на день здійснення операції).

Порядок відкриття рахунків нерезидентам-інвесторам і використання коштів за цими рахунками.

Відкриття інвестиційного рахунку в національній або іноземній валюті здійснюється таким чином. Особи (особа), які (яка) відкривають рахунок, мають:

  1.  пред’явити паспорт або документ, що його замінює, і документи, що підтверджують їх повноваження. Фізичні особи-резиденти додатково пред’являють документ, виданий відповідним органом державної податкової служби, що засвідчує присвоєння їм ідентифікаційного номера платника податків;
  2.  подати документи (копії документів, засвідчені в установленому порядку) за переліком, нормативно-правовими актами НБУ.

На підставі цих документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію нерезидента-інвестора та осіб (особи), уповноважених від його імені розпоряджатися інвестиційним рахунком. Між банком та особою, уповноваженою нерезидентом-інвестором, укладається в письмовій формі договір банківського рахунку.

На інвестиційний рахунок в іноземній валюті зараховуються такі кошти:

  •  перераховані з-за кордону для здійснення інвестицій в Україну відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють здійснення іноземних інвестицій в Україну;
  •  перераховані з іншого власного поточного (у тому числі інвестиційного) рахунку, відкритого в уповноваженому банку України;
  •  у сумі процентів, нарахованих за залишками коштів на власному інвестиційному рахунку;
  •  доходи, прибутки та інші кошти, одержані нерезидентом-інвестором від здійснення інвестицій в Україну, у тому числі від спільної діяльності без створення юридичної особи;
  •  повернуті з власного вкладного (депозитного) рахунку, відкритого в уповноваженому банку України;
  •  раніше помилково перераховані інвестором з цього рахунку;
  •  повернуті внаслідок часткового або повного припинення нерезидентом здійснення інвестицій в Україну;
  •  валюта, куплена уповноваженим банком України на міжбанківському валютному ринку України у випадках, визначених нормативно-правовими актами Національного банку з питань торгівлі іноземною валютою.

На інвестиційний рахунок іноземного інвестора-юридичної особи в іноземній валюті можуть зараховуватися кошти, перераховані з поточного рахунку фізичної особи-нерезидента, відкритого в уповноваженому банку України, якщо іноземна інвестиція вноситься в готівковій формі.

З інвестиційного рахунку в іноземній валюті за дорученням власника рахунку проводяться такі операції:

  •  здійснення інвестицій в Україну (уключаючи реінвестиції) відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють здійснення іноземних інвестицій в Україну;
  •  розрахунки з митними органами у випадках, передбачених законодавством України;
  •  перерахування за кордон доходів, прибутків та інших коштів, отриманих від здійснення інвестицій в Україну, а також суми інвестиції в разі її припинення та коштів, повернутих з вкладних (депозитних) рахунків, відкритих в уповноважених банках України;
  •  повернення за кордон коштів, не використаних для здійснення іноземних інвестицій в Україну. Зазначені кошти перераховуються за межі України на рахунок, з якого вони надійшли, або на інший власний рахунок нерезидента-інвестора в сумі, що не перевищує раніше отриману;
  •  сплата послуг уповноваженому банку, який обслуговує рахунок;
  •  перерахування коштів на власний інвестиційний рахунок, відкритий в уповноваженому банку України;
  •  перерахування коштів на власний вкладний (депозитний) рахунок, відкритий в уповноваженому банку України;
  •  перерахування доходів, прибутків та інших коштів, отриманих інвестором-фізичною особою від здійснення інвестицій в Україну, на власний поточний рахунок фізичної особи-нерезидента, відкритий в уповноваженому банку України;
  •  продаж на міжбанківському валютному ринку України з метою подальшого зарахування на інвестиційний рахунок нерезидента-інвестора в національній валюті для здійснення інвестицій в Україну;
  •  повернення помилково отриманих коштів.

Іноземний інвестор-юридична особа може перерахувати з цього рахунку кошти на поточний рахунок фізичної особи-нерезидента, відкритий в уповноваженому банку України, якщо іноземна інвестиція вносилася в готівковій формі.

Порядок закриття рахунків в іноземній валюті.

Поточні рахунки клієнтів банків закриваються:

  •  на підставі заяви клієнта;
  •  на підставі рішення відповідного органу, на який згідно із законом покладено функції щодо припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця;
  •  у разі смерті власника рахунку-фізичної особи та фізичної особи-підприємця;
  •  на інших підставах, передбачених законодавством України або договором між банком і клієнтом.

Банк може відмовитися від договору банківського рахунку та закрити поточний рахунок клієнта, якщо операції за цим рахунком не здійснюються протягом трьох років підряд і на цьому рахунку немає залишку коштів.

Закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку.

За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві, тощо). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день.

Якщо на рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття рахунку є день отримання банком цієї заяви.

У день закриття рахунку банк зобов’язаний видати клієнту довідку про закриття рахунку.

2. Сутність кореспондентських відносин між комерційними банками.

Кореспондентські міжбанківські відносини – це:

  •  різноманітні форми співробітництва між двома банками, які базуються на коректному, чесному та узгодженому виконанні взаємних доручень;
  •  договірні відносини між банками про здійснення платежів, розрахунків та інших послуг, що їх виконує банк за дорученням і на кошти іншого (згідно з банківським законодавством України).

Предметом кореспондентських відносин є ділові відносини між двома банками. Кореспондентські відносини актуальні в тому випадку, коли один банк з метою здійснення своїх операцій хоче користуватися послугами іншого банку.

Потреба наявності кореспондентських відносин зумовлена такими чинниками:

  •  необхідність знання права і звичаїв торгівлі країн;
  •  необхідність знання особливостей іноземних ринків;
  •  ведення рахунку і розрахунків в іноземній валюті;
  •  географічна віддаленість;
  •  інший часовий пояс;
  •  знання іншого ринку.

Таким чином кореспондентські відносини використовуються при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з метою:

  •  звернутися за консультацією про торгові і правові звичаї безпосередньо до партнера у відповідній державі;
  •  одержати довідку про фірми-резиденти цих держав з метою консультації власних клієнтів;
  •  рекомендувати партнера як адресата-референта;
  •  рекомендувати третій особі партнера як уповноваженого з перевірки підписів посадових осіб;
  •  включити банк-кореспондент як посередника у проведення угод по інкасо або акредитиву та ін.

Отже, головною метою кореспондентських відносин є їх використання для надання послуг клієнтам банку (здійснення базисних операцій): платіжний оборот; проведення комерційних операцій; платіжний оборот без документів; документарні операції; платежі по чеках; надання гарантій.

Операції через інкасо або акредитив визначаються як документарні операції. Для розрахунків підприємств нашої країни із зарубіжними контрагентами характерні документарні операції, тобто платежі, які здійснюються на підставі документів, що підтверджують факт перевезення товару, його оцінку, страховку і стан. До таких документів належать морські коносаменти, авіаційні та залізничні накладні, страхові поліси, рахунки-квитанції, свідоцтва про походження товару, сертифікати якості, довідки про вагу вантажу. Вказані розрахунки здійснюються у формі документарних інкасо та документарного акредитива на платній основі. Як правило, банки заздалегідь обмінюються каталогами тарифів за вказані послуги.

До числа операцій, які базуються на угодах з клієнтурою, належать платежі по чеках і надання гарантій. Чеки оформлюються або банками за дорученням клієнтів (індивідуальних чи фірмових) з метою виконання зобов’язань або чек пред’являється самим клієнтом на ім’я його банку. Чеки використовуються тоді, коли між наказодавцем і бенефіціаром немає рахунку і коли врегулювання зобов’язань не може бути досягнуто через переказ. Як правило, банк може брати на себе різні види гарантій за дорученням клієнтів (наприклад, гарантію платежу, гарантію поставки товарів, гарантію виконання зобов’язань, гарантію забезпечення) та відповідає за їх зобов’язання.

3. Типи кореспондентських відносин та кореспондентські рахунки.

У кореспондентських відносинах вирізняють А та Б кореспондентів. Про А-кореспондентів йдеться, коли між національним та іноземним банком існують кореспондентські рахунки, як на одно- так і на двосторонній основі. 

Б-кореспонденти не ведуть взаємних рахунків, хоч співробітництво між ними може бути дуже інтенсивним. На відміну від кореспондентських відносин типу А тут необхідна для виконання безпосередніх доручень третя кредитна установа, як правило, в країні, у валюті якої має бути здійснена оплата. Обмін контрольними документами та особливі домовленості між банками-кореспондентами, які називають також агентськими угодами, уможливлюють, незважаючи на відсутність кореспондентських рахунків, взаємне співробітництво у зовнішньоторговельних операціях.

У межах агентської угоди між банками-кореспондентами типу Б прямі доручення мають бути виконані одразу після їх надходження, без очікування формування відповідного покриття. Доручення виконуються через певні банки (наприклад там, де обидва партнери мають свої рахунки).

Однобічне ведення рахунка здійснюється також тоді, коли, наприклад, через велику кількість рахунків у країні іноземний кореспондент не зацікавлений відкривати нові. На практиці часто буває, що однобічне ведення рахунка переростає у двобічне, зумовлене зростанням обігу та зміцненням довіри. Таким чином початкові кореспондентські відносини типу Б можуть перетворитися на відносини типу А. Особливо інтенсивні та довірчі відносини існують між А –кореспондентами, які не лише обмінюються необхідними контрольними документами та зразками підписів, а й домовляються про телексні ключі, впроваджують нові кредитні лінії.

На основі кореспондентських договорів здійснюють розрахунки в зовнішній торгівлі, у тому числі акредитивами, переказними векселями, іноземними грошовими переказами. У передбачені договором терміни банки-кореспонденти взаємно звіряють записи на кореспондентських рахунках.

Міжнародний кореспондентський рахунок рахунок, на якому відображено розрахунки, здійснені банком однієї країни за дорученням і за рахунок іншої на основі кореспондентської угоди.

Кореспондентські рахунки за міжнародними розрахунками поділяють на рахунки ностро і рахунки лоро.

Міжнародний рахунок ностро (італ. Nostro conto – «наш рахунок») –

  •  рахунок, який банк відкриває у своєму іноземному банку-кореспонденті й на якому враховуються всі його витрати і надходження;
  •  кореспондентський рахунок, за яким здійснюються всі операції з виконання кореспондентом доручень банку.

Міжнародний рахунок лоро (італ. Loro conto – їхній рахунок) –

  •  кореспондентський рахунок з міжнародних розрахунків, який відкривається у вітчизняному банку на ім’я іноземного банку-кореспондента;
  •  рахунок, який відкривається банком-кореспондентом для захисту сум, що видаються, або одержаних за дорученням свого кореспондента.

Рахунок лоро може бути також кореспондентським рахунком третього банку, відкритим у банку-кореспонденті даної кредитної установи. В цьому разі він називається востро-рахунком.

Міжнародний рахунок востро (італ. Vostro conto – «ваш рахунок») – рахунок закордонного банку-кореспондента, відкритий у третій кредитній установі.

4. Формування кореспондентських відносин.

У процесі формування кореспондентських відносин між банками можна виділити кілька типових етапів.

На першому етапі відбувається вибір партнера. Інформація про можливого партнера за кордоном збирається через: публікації міжнародних фахових журналів; міжнародну пресу; центральні банки відповідних країн; посольства України у відповідних державах, посольства інших держав в Україні; міжнародні організації; клієнтів та їх ділових партнерів; візити представників іноземних банків; візити іноземних банків; річні звіти банків. При виборі закордонного банку, який має функціонувати як банк-кореспондент, важливу роль відіграють його надійність і платоспроможність. У цьому питанні може допомогти інформація незалежних міжнародних рейтингових агентств, таких як Standard and Poor’s Corporation, Moody’s у Нью-Йорку або ІВСА (Europe’s International Rating Agency) у Лондоні.

Таким чином створюється уявлення про банки тієї чи іншої держави.

В процесі вибору банку-кореспондента керуються такими критеріями:

  •  мережа філій цього банку всередині країни, що дозволяє швидко і дешево здійснювати розрахунки, користуючись потенціалами банку-кореспондента в усіх частинах його держави;
  •  його представництва в інших важливих центрах міжнародної торгівлі за кордоном дають можливість заощадити час при створенні кореспондентських банківських відносин у разі, якщо обсяг зовнішньої торгівлі невисокий, а також рефінансувати свої операції у валюті третьої держави;
  •  кількість банків-кореспондентів обраного банку;
  •  спектр послуг, які банк-кореспондент може запропонувати;
  •  професіоналізм персоналу;
  •  творчий потенціал у пошуку рішень;
  •  надійність;
  •  швидкість реакції у спільній діяльності;
  •  аналіз цін на різноманітні банківські послуги.

Однак слід пам’ятати, що деякі банки не пропонують визначеного пакета послуг. Це не обов’язково свідчить про те, що рівень послуг банку не відповідає вищим стандартам. Обмежене коло послуг пояснюється тим, що в тій або іншій галузі банк пропонує особливий пакет і не приділяє такої уваги іншим послугам. Інакше кажучи, він спеціалізується на певних сферах комерційної діяльності.

На другому етапі до обраного банку надсилається лист із пропозицією встановити кореспондентські відносини. До листа додаються звіт про діяльність, статут та копія ліцензії Національного банку на проведення банківських операцій.

На третьому етапі між банками підписується кореспондентська угода.

Кореспондентська угода договір про встановлення кореспондентських відносин і відкриття кореспондентських рахунків лоро та ностро, в якому фіксується термін дії договору, розмір комісійних зборів, порядок відкриття і режим функціонування кореспондентських рахунків (субрахунків) та інші зобов’язання сторін.

Характерною рисою є те, що угоди про кореспондентські відносини укладаються на тривалі терміни, тому число банків-кореспондентів повинно відповідати обсягам комерційної діяльності банку. В протилежному випадку існуватимуть невиправдані витрати на обслуговування даних рахунків, а також занадто високий рівень валютного ризику.

На четвертому етапі відкривається кореспондентський рахунок.

Найчастіше встановлення кореспондентських відносин супроводжується взаємним відкриттям рахунків. Проте це не є правилом. Заяву про відкриття рахунку можна зробити в усній формі, висловивши її у ході переговорів банку або по телефону. Однак банку, що відкриває рахунок, варто надати вслід за цим підтвердження в письмовій формі.

На п’ятому етапі відбувається обмін контрольними документами.

Контрольні документи документи, надані банками один одному з метою запобігти можливості втрат у результаті зловживання їх ім’ям.

До них належать:

  •  річний звіт/баланс;
  •  список підписів уповноважених осіб;
  •  угода щодо використання кодового ключа, кодів S.W.I.F.T. (кодів, що гарантують істинність);
  •  список банків-кореспондентів в інших країнах;
  •  якщо є, копія ліцензії центрального банку або, принаймні, довідка про те, що вона надана, із зазначенням її номера (залежно від законодавства даної держави).

Рекомендований додатковий перелік документів:

  •  список філій усередині країни з їх адресами;
  •  ієрархічна таблиця, заповнена іменами посадових осіб банку, що рекомендовані для переговорів з окремих питань;
  •  додаткові інформаційні публікації про банк по загальних питаннях.

На шостому етапі банки-кореспонденти мають дійти згоди про те, чиї контрольні ключі використовуватимуться при кодуванні важливих повідомлень у майбутньому. При цьому прийнято надсилати письмове підтвердження цілісності отриманих документів, що містять контрольні ключі. З метою нерозголошення даної надзвичайно важливої інформації банк повинен довіряти свої перевірочні коди тільки працівникам, що заслуговують особливої довіри.

5. Система СВІФТ.

У 1973 p. y Брюсселі було створено акціонерне товариство – Всесвітню міжбанківську фінансову телекомунікаційну мережу (SWIFT – Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications). Офіційно вона почала працювати з 1977 р. Головна мета СВІФТ – швидкісне передання банківської і фінансової інформації на базі засобів обчислювальної техніки. Спочатку мережа СВІФТ охоплювала понад 500 банків із 15 країн світу. У 1993 р. її послугами користувалися вже 3700 банків і фінансових установ із 92-х країн. Кількість користувачів системи із року в рік зростає. У 90-х роках банки України також стали користувачами системи СВІФТ. Щоденно через цю систему проходить декілька мільйонів повідомлень. Інформація передається цілодобово.

Мережа СВІФТ складається з двох поєднаних один з одним центрів управління в Амстердамі і Калпепері (США) з численними системами комп’ютерів для управління мережею і передання даних. З цими центрами управління поєднані національні концентратори в окремих країнах-учасницях. Деякі кредитні установи поєднуються з центрами управління через підключені мережі, або через свої центральні інституції з національними концентраторами.

Головними сферами діяльності системи СВІФТ є:

  •  платежі – системи для виконання банківських інструкцій, інструкцій клієнта, повідомлень, заяв, клірингу і розрахунків;
  •  цінні папери – системи для підтримки торговельних підтверджень, клірингу, розрахунків і процедури зберігання. СВІФТ надає мережні послуги для CREST (система розрахунків за цінними паперами у Великобританії) і CGO (клірингова палата і депозитарій у Великобританії);
  •  іноземна валюта і грошові ринки – системи для підтримки повідомлень підтвердження, відповідностей, двосторонніх і багатосторонніх відносин. СВІФТ забезпечує засоби відповідностей і повідомлень для ECHO (Клірингова палата іноземної валюти міжбанківського ринку в Лондоні).

Передання та обробка інформації через СВІФТ здійснюється протягом 20 секунд. Основне досягнення СВІФТ – це створення і використання стандартів банківської документації, яку визнано Міжнародною організацією інформації (ISO). Уніфікація банківських документів дала змогу уникнути багатьох помилок при здійсненні міжнародних міжбанківських розрахунків. Переваги стандартів системи міжбанківської комунікації стали настільки очевидними, що аналогічні системи почали також застосовувати на національному рівні (англійська ЧЕПС, французька САЖІТЕР, американська ЧІПС, швейцарська СІК, українська СЕП та ін.).

Передумовою успішного функціонування системи СВІФТ була стандартизація форматів повідомлень та адрес, тобто розробка і фіксація єдиної «мови банків». Цей процес почався у 70-ті роки XX ст. Через СВІФТ комп’ютери передають стандартну банківську і фінансову інформацію, що поділяється на сім категорій повідомлень, до яких входить понад 70 їх типів. Кожний тип зорієнтований на максимально повне і точне відображення вимог до подання та передання даних, які можуть виникнути в діяльності банків і фінансових установ. Текст повідомлення складається з полів, частина яких є обов’язковою. Деяких полів може не бути, але всі вони заздалегідь пронумеровані. Обов’язкові поля утримують інформацію, необхідну для правильної обробки повідомлення. Додаткова інформація у разі необхідності розташовується на опціонних полях (необов’язкових). Повідомлення звичайно передаються від одного учасника СВІФТ іншому, але, крім того, застосовуються ще системні повідомлення, які забезпечують взаємодію між користувачем і комунікаційною системою. Системні повідомлення використовуються для запиту відповідної інформації та отримання спеціальних звітів, для пошуку повідомлень у базі даних, для навчальних і тренувальних цілей.

Кожне повідомлення складається з чотирьох частин: заголовок, текст, посвідчення, закінчення. Заголовок має восьми або одинадцятизначну адресу одержувача – банку або фінансової установи, код відправника, поточний п’ятизначний номер, а також тризначний код повідомлення з двозначним кодом-пріоритетом. Вид повідомлення визначається тризначним цифровим кодом. Його перша цифра відповідає категорії операцій. Так, переказ за дорученням клієнта позначається як 100, переказ за рахунок коштів банку – 200, переказ банку за рахунок третього банку – 202, підтвердження валютної угоди – 300. Для кодування повідомлень за документарним інкасо використовується категорія 4, для операцій з цінними паперами – 5, для акредитивних операцій – 7, для спеціальних повідомлень типу дебет-кредит-авізо і виписок за рахунками – категорія 9 (табл. 5). Залежно від типу повідомлення відповідні поля заповнюються обов’язково, інші – за вибором, а деякі з них не повинні зовсім заповнюватись у тих або інших повідомленнях.

Таблиця 5

Кодування повідомлень у системі СВІФТ

Категорії

Групи повідомлень

0 Системні повідомлення (System Messages)

1 Клієнтські перекази та чеки (Customer Transfer and Cheques)

0 Клієнтські перекази

1 Операції з чеками

2 Перекази фінансових організацій (Financial Institution Transfers) 

0 Перекази фінансових організацій

1 Повідомлення про одержання

3 Фінансові угоди (Financial Trading) 

0 Валютний дилінг та валютні опціони

1 Кредитно-депозитні операції з фіксованими ставками

2 Позики та депозити термінові, на вимогу

3 Форвардні угоди про процентні ставки

4 Виплати процентів по кредитах та депозитах

5 Операції своп по процентних ставках

4 Інкасо та розпорядження про виплату готівки

0 Повідомлення про платежі

1 Повідомлення

2 Запити про проходження платежів

3 Поправки

4 Розпорядження про виплату готівки

5 Цінні папери (Securities) 

0 Вимоги

1 Повідомлення/підтвердження вимог та угод

2 Інструкції щодо отримання/передачі цінних паперів

3 Інструкції щодо отримання/передачі кредитів по цінних паперах

4 Підтверждення по одержання/передачу

5 Сповіщення та претензії корпорацій

6 Корпоративні розпродажі за зниженими цінами

7 Баланси та управління портфелем

8 Спеціальні інструкції

6 Дорогоцінні метали та консорціуми (Precious Metals)

0 Дорогоцінні метали

1 Синдикати та консорціуми

7 Документарні акредитиви і гарантії 

0 Видача, попереднє повідомлення та поправка документарного акредитива

1 Повідомлення про документарні акредитиви трьох банків

2 Передача документального акредитива

3 Підтвердження та повідомлення

4 Покриття

5 Повідомлення та санкціонування

6 Гарантії

8 Дорожні чеки (Travellers Cheques)

0 Продаж та розрахунки

1 Покриття видатків

2 Управління запасом

9 Балансова звітність, зміни ставок, звіти "ностро" та довідкові рахунки

0 Дебетні підтвердження

1 Кредитні підтвердження

2 Запити балансових звітів

3 Повідомлення про зміну ставок

4 Виписки по рахунках та балансах клієнтів

5 Виписки по рахунках "ностро"

6 Виписки по рахунках "нетто"

7 Запити про фінансове становище

N Загальна група (Common Group) 

0 Відсотки, видатки та вивірки

1 Анульовані запити

2 Питання й відповіді

3 Повідомлення вільних форматів

Для позначення валют використовується тризначний літерний код, установлений ISO. Дві перші літери визначають країну, а остання – валюту відповідної країни. Так, для позначення гривні України використовується код UAH. Усі повідомлення шифруються автоматично з уведенням до комунікаційної мережі, що забезпечує секретність інформації.

Ідентифікація банків здійснюється через посередництво ВІС-кодів (Bank Identifier Codes), які є універсальною стандартною формою ідентифікації в телекомунікаційних повідомленнях і базуються на методиці, запропонованій СВІФТ своїм банкам-учасникам. ВІС-код надається і банкам, які не вступили до СВІФТ і не працюють у його мережі, але бажають отримати код. Коди регулярно публікуються у довіднику кодів ідентифікації банків, який постійно оновлюється.

Якісне обслуговування з використанням системи стандартів означає збереження, приватність, точність, контрольованість і стабільність.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

67071. ПОЛЕ ЧУДЕС «ПРОГНОЗ ПОГОДИ». СЕРІЯ ІГОР 101 KB
  Серію ігор міжпредметного характеру «Поле чудес «Прогноз погоди» проводять учні 10 – 11 класів під керівництвом вчителя фізики для учнів початкової та середньої ланок під час тижня фізики. Девіз заходу: навчився сам – навчи іншого. Мета серії ігор «Поле чудес «Прогноз погоди»: сформувати вміння орієнтуватися в оточуючому середовищі...
67072. Імен таємнича влада. Засідання мовного гуртка «Юний філолог» 83.5 KB
  Слово вчителя: У безкінечному ряді живих істот людини наділена одним незвичайним правом: вона і тільки вона має привілей вибирати наймення собі дітям своїм усьому навколишньому містам селам річкам звірам рослинам А хто знає як називається наука яка вивчає систему особових імен...
67073. Вправи на змінювання іменників за числами. Іменники, що вживаються лише в однині або лише в множині 41.5 KB
  То що ж називає іменник На які питання відповідає А чому ми ставимо до іменника питання хто і що Що ви ще можете сказати про іменник іменники бувають власні загальні. Перевірка А як ви думаєте які найважливіші іменники у житті кожної людини мама тато життя здоров’я хліб мова праця хата батьківщина мир...
67074. Робота з комп’ютерними програмами на підтримку вивчення української мови. М’які і тверді приголосні 2.86 MB
  Мета. Продовжувати вчити дітей працювати з комп’ютерними програмами підтримки вивчення української мови, перевірити вміння диференціювати звуки на твердість та м’якість; закріплення навичок фонетичного аналізу слова; розвивати логічне мислення, увагу, зосередженість; виховувати дисциплінованість та культуру навчальної праці при роботі з комп’ютером.
67075. Як працювати з програмами на розвиток логічного мислення 2.13 MB
  Мета. Ознайомити учнів з видами логічних задач: ребусами, пазлами, танграмами, формувати уміння роботи з комп’ютером, користування мишею, розгадувати ребуси, працювати з головоломками «Пазл» і «Танграм». Розвиток уваги, логічного мислення, просторової уяви, пам’яті.
67076. Основні правила Інтернет-безпеки і Інтернет-етики 38 KB
  Протягом певного часу необхідно згадати якомога більше термінів, пов’язаних з роботою в Інтернеті; терміни записуються на аркушах фломастерами. По команді вчителя капітани вивішують аркуші на дошку. Далі проводиться обговорення термінів із наведенням командами їх означень. Балами оцінюються кількість згаданих термінів і їх чітке пояснення.
67077. Українські народні музичні інструменти 224.5 KB
  Добрий день! Сьогодні ми з вами поговоримо про українські народні музичні інструменти. Ми живемо в час, коли відроджуються національні традиції, а побудова суверенної України неможлива без виховання національної гідності, любові до народних святинь. Ви маєте можливість не тільки почути розповідь про музичні інструменти...
67078. Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Якими бувають рослини. Запис і читання трицифрових чисел. Випадки додавання і віднімання пов’язані з нумерацією чисел. Задача на три дії 60 KB
  Сьогодні ми дізнаємося на які групи поділяються рослини. А також будемо вправлятися у записуванні трицифрових чисел, у додаванні та відніманні розрядних чисел, будемо розв’язувати задачу на три дії. III. Перевірка домашнього завдання. Біля входу в царство нас зустрічає принцеса.
67079. Змінювання іменників за зразком: один - багато 53 KB
  Мета: удосконалювати уміння розпізнавати слова, які означають назви предметів; вчити змінювати слова-назви предметів за зразком: один-багато; сприяти усвідомленню того факту, що всі люди мають рівні права; розвивати уміння працювати в парі та групі; виховувати почуття власної гідності, повагу до інших.