7172

Охорона праці. Методичні вказівки до дипломної роботи

Книга

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Питання наукової організації праці, культури виробництва, ефективності та якості праці нерозривно пов'язані з умовами й охороною праці. Хоч насиченість сучасного виробництва найновітнішою технікою служить...

Русский

2013-01-17

73.49 KB

64 чел.

ВСТУП

Питання наукової організації праці, культури виробництва, ефективності та якості праці нерозривно пов'язані з умовами й охороною праці. Хоч насиченість сучасного виробництва найновітнішою технікою служить для ліквідації важкої фізичної праці, проте не знижує розумового навантаження, а, навпаки – підвищує його, через що за певних умов детермінується передчасна втома людини, створюються виробничі небезпечності. Тому питання всебічного оздоровлення і полегшення умов праці, покращання відпочинку та благоустрою побуту трудящих набувають актуального значення. В зв'язку з цим прийняті в дипломних проектах архітектурно-планувальні, конструктивні, технологічні й організаційні рішення повинні забезпечувати безпечні умови монтажних робіт і наступної експлуатації проектованих об'єктів.

Таким чином, розробка комплексу питань з охорони праці в кожному проекті є обов'язковою вимогою. Мета цих методичних вказівок – визначити зміст та об'єм розділу «Охорона праці» в дипломних проектах студентів архітектурного факультету.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Завдання до розділу «Охорона праці» й перелік рекомендованої літератури студент-дипломник повинен одержати від консультанта-викладача кафедри охорони праці на спеціальному бланку з позначенням спеціальності дипломника. Заходи з охорони праці мають органічно входити у весь комплекс питань, які передбачено вирішити в проекті, і бути тісно пов'язані з основною темою дипломного проекту. Завдання може бути доповнене або уточнене залежно від  теми дипломного проекту. Об'єм розділу «Охорона праці» повинен становити 10 – 12% пояснювальної записки. Розділ «Охорона праці» пояснювальної записки розміщується перед розділом, присвяченим економічному обґрунтуванню проекту.

Якщо окремі питання з охорони праці розглядаються в інших розділах дипломного проекту, то в даному розділі виконуються на це відповідні посилання з указанням сторінок записки або номерів аркуша креслень.

2 ЗМІСТ РОЗДІЛУ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ

"ОХОРОНА ПРАЦІ"

Розділ “Охорона праці” в дипломних проектах студентів архітектурного факультету повинен складатися з таких підрозділів: правових та нормативних основ охорони праці в Україні, аналізу умов праці на об'єкті, що проектується, тобто виробничої санітарії,  з правил техніки безпеки та пожежної безпеки, а також охорони довкілля під час будівництва даного об'єкта.

                                                                                           Спеціальності: 7.060.102                                                                                                                                                                                                                                           8.060.102

З А В Д А Н Н Я

До розділу дипломного проекту „ОХОРОНА ПРАЦІ” на тему:

________________________________________________________________________________________________________________________________________

Студента гр.   _______________________________________

1 ПРАВОВІ ТА НОРМАТИВНІ ОСНОВИ ОХРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНЇ

2 ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ

2.1 Шкідливі фактори будівельного виробництва, основні заходи та засоби щодо збереження здоров’я та підвищення рівня працеспроможності робітників-будівельників.

2.2 Основні заходи та засоби щодо санітарно-гігієнічного обслуговування робітників на будівельному майданчику.

3 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

3.1 Головні небезпечні фактори виробничого травматизму в будівництві.

3.2 Заходи та засоби щодо зниження рівня виробничого травматизму під час ______________________________ робіт.

4 ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

4.1 Вогнестійкість будівлі. Обґрунтувати та прийняти  відповідно до      ДБН В.1.1-7.2002 ступінь її вогнестійкості, визначити межі вогнестійкості основних конструкцій.

4.2 Шляхи евакуації, передбачені проектом, і забезпечення їх незадимленості під час пожежі.

4.3 Зовнішнє та внутрішнє протипожежне водопостачання.

4.4 Обладнання приміщень автоматичними установками пожежогасіння та   пожежної сигналізації.

4.5 Пожежна безпека на будівельному майданчику. Основні заходи і засоби  щодо її забезпечення.

5 ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ

Видано «_____» _________ 20__ р.             Консультант _________________


3 ПРАВОВІ Й НОРМАТИВНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ В УКРАЇНЇ

Законодавство України про охорону праці являє собою систему взаємопов’язаних нормативних актів, що регулюють відносини в галузі реалізації державної політики щодо правових, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Законодавство складається із загальних законів України та спеціальних законодавчих актів.

Загальними законами України, що визначають основні положення про охорону праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю України, Закон України «Про санітарне та епідемічне благополуччя населення», Закон України «Про охорону праці» та Закон України «Про пожежну безпеку». Окремі питання правового регулювання в галузі охорони праці містяться в деяких інших законах України. Крім законодавчих актів України, правові відносини в сфері охорони праці регулюються підзаконними нормативними актами: Указами і розпорядженнями Президента України, рішеннями Уряду України, нормативними актами міністерства інших центральних органів державної виконавчої влади. Прикладом підзаконного нормативно-правового акту з питань охорони праці є «Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах».

До спеціальних законодавчих актів відносяться державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці. Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці (ДНАОП) - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання для всіх галузей, закріплюють також найважливіші гарантії безпеки, гігієни праці та пожежної безпеки і в будівельному виробництві. На території України застосовуються державні стандарти Системи стандартів безпеки праці (ГОСТ ССБТ), а також цілий ряд СНиП (строительных норм и правил) колишнього СРСР.

Важливими документами з охорони праці є правила, в яких наведені вимоги щодо персоналу, санітарно-побутового забезпечення працюючих, технологічних процесів і обладнання, заходів та засобів захисту робочих-будівельників від травм та професійних захворювань.

Під час проектування, спорудження, реконструкції будівель і споруд слід враховувати вимоги охорони праці щодо санітарії та гігієни, техніки безпеки, пожежної безпеки, які наведені в наступних нормативних документах :

  1.  ДержСанПіН 173-96 Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів.
  2.  ДБН В.2.2-9-99 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення.
  3.  ДБН Б.2.4-4-97 Планування та забудова сільських поселень.
  4.  ДБН В.2.2-10-2001 Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я.
  5.  ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень.
  6.  ДБН В.2.2-11-2002 Будинки і споруди. Підприємства побутового обслуговування. Основні положення.
  7.  ДБН В.2.2-13-2003 Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурні оздоровчі споруди.
  8.  ДБН А.2.2-3-2004 Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва.
  9.  ДБН В.2.2-3-97 Будинки та споруди навчальних закладів.
  10.  ДБН В.2.2-4-97 Будинки та споруди дитячих дошкільних закладів.
  11.  ДБН В.2.5-13-98 Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд.
  12.  ДНАОП 0.00-1.21-98 Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів Держнаглядохоронпраці.
  13.  НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні.
  14.  РД 34.21.122-87 Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений.
  15.  СН 276-74 Инструкция по проектированию бытовых зданий и помещений строительно-монтажных организаций.
  16.  ДБН В. 1.1-7-2002 Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва.
  17.  ГОСТ 12.1.030-81.ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление. Зануление.
  18.  СНиП 2.04.01-85 Внутренний водопровод и канализация зданий.
  19.  СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения.
  20.  СНиП 2.09.02-85 Производственные здания.
  21.  СНиП 2.08.01-89 Жилые здания.
  22.  СНиП Ш-4-80* Техника безопасности в строительстве.

  1.   ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ

4.1 Шкідливі фактори будівельного виробництва та основні

заходи і засоби щодо збереження і покращання здоров'я, підвищення рівня працездатності робітників-будівельників

Будівельне виробництво суттєво відрізняється від сучасних високомеханізованих виробничих підприємств цілим рядом санітарно-гігієнічних особливостей, які потребують специфічних заходів щодо вирішення виникаючих проблем:

- виконання робіт на відкритому повітрі в різних кліматичних умовах, які ускладнюють створення і підтримання нормальних параметрів мікроклімату на робочих місцях;

- постійне переміщення робочих місць і знарядь праці, що потребує кожного разу знову вирішувати питання охорони праці;

- недостатній рівень механізації і автоматизації будівельних виробничих процесів, що викликає необхідність витрати значних фізичних зусиль, і підвищеної уваги до змін виробничої ситуації;

- виконання будівельно-монтажних робіт інколи на значній висоті, що створює значну небезпеку для працюючих, особливо в умовах недостатньої освітленості і несприятливих метеорологічних факторів;

- необхідність суміщення професій, близьких за характером праці.

Ці особливості умов праці робочих-будівельників визначають специфіку форм і методів санітарно-гігієнічного та медичного обслуговування працюючих на будівельному майданчику.

У процесі праці на робітника-будівельника коротко або довгочасно діють шкідливі  фактори. Згідно з ДСТУ 2293-93 „Охорона праці. Терміни та визначення ” шкідливий виробничий фактор - виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров'я, зниження працездатності працівника. Ці фактори називають виробничими шкідливостями.

До фізичних шкідливостей на робочому місці будівельника відносять незадовільні параметри мікроклімату, підвищені загазованість та запиленість повітря робочої зони, надмірні рівні шуму та вібрації, недостатня освітленість тощо.

До хімічних шкідливостей відносяться в основному хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на загальнотоксичні, подразнюючі, сенсибілізуючі, канцерогенні, мутагенні, та такі, що впливають на репродуктивну функцію.

Біологічні шкідливості пов'язані з дією на організм робітника-будівельника різних патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів тощо).

Психофізіологічні шкідливості виражені у вигляді фізичних і нервово-психічних перенавантажень у процесі праці.

Наслідками впливу виробничих шкідливостей на організм робочих-будівельників є цілий ряд професійних і професійно-зумовлених захворювань: обмороження, ангіоневрози, теплові удари, хронічні артрити, кесонна хвороба, шумова та вібраційна хвороба, пневмоконіози, хронічні та гострі отруєння, хімічні опіки, ослаблення зору, тромбофлебіти, грижі, катаракти, кон'юнктивіти, дерматози, екземи, променева хвороба тощо .

У системі законодавства щодо гігієни праці ключове місце займає Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”. Положення, що мають пряме відношення до захисту здоров'я робітників та службовців найбільш повно висвітлені в ст. 7 „Обов'язки підприємств, установ та організацій”. Ця стаття передбачає розробку та здійснення адміністрацією підприємства санітарних та протиепідемічних заходів.

Оцінка умов праці проводиться на підставі „Гігієнічної класифікації умов праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”.

У всіх випадках, коли вплив навколишнього середовища може шкідливо позначитися на здоров'ї працюючих, треба заздалегідь вжити таких оздоровчих заходів, які дали б можливість усунути шкідливий вплив негативних факторів.

Метеорологічні умови істотно впливають на техніко-економічні показники будівельного виробництва, а іноді визначають можливість ведення або припинення більшості видів будівельних робіт. Зміна метеорологічних умов призводить до зниження продуктивності праці, накопичення втоми й ослаблення організму і, як наслідок, - до нещасних випадків і розвитку професійних захворювань. Щоб створити комфортні умови праці розробляються заходи щодо профілактики залежно від конкретних умов :

- проектування різних будівель і споруд з урахуванням метеорологічних умов;

- організація природної або механічної вентиляції робочих місць;

- зменшення різних виділень теплоти від огороджувальних поверхонь і поверхонь технологічного устаткування шляхом термоізоляції;

- установлення захисних екранів від прямої дії сонячних променів;

- зовнішнє покриття кабін керування будівельних машин фарбами з високим коефіцієнтом відбиття сонячних променів;

- механізація і автоматизація виробництва;

- використання засобів індивідуального захисту;

- створення умов відпочинку і спеціального режиму пиття;

- скорочення робочого дня, обладнання місця для обігрівання.

Виробничий пил утворюється в результаті земляних, підривних, навантажувально-розвантажувальних, опоряджувальних та інших видів робіт, а також під час дроблення, пересипання, розмелювання і просівання неорганічних матеріалів, обробки органічних матеріалів внаслідок їх подрібнення. 3 метою попередження професійних захворювань необхідно, щоб у повітрі робочої зони вміст пилу був нижчим за граничнодопустиму концентрацію (ГДК). Перевищення ГДК пилу в повітрі робочої зони вимагає комплексної механізації та автоматизації виробничих операцій, повної герметизації устаткування і комунікацій, застосування безвідхідних і маловідхідних технологічних процесів, заміни сухих способів переробки пильних матеріалів на мокрі (гідрообезпилювання), ефективних пиловловлюючих апаратів, пристроїв і пристосувань.

Під час виконання будівельних робіт часто доводиться користуватися отруйними матеріалами, або працювати в умовах виділення шкідливих газів. Зокрема, під час опоряджувальних (малярних) роботах робітники зазнають дії токсичних речовин. Щоб запобігти професійним захворюванням, отруєнням, вибухам і пожежам, необхідний періодичний контроль за вмістом шкідливих і небезпечних речовин у повітрі і своєчасне проведення профілактичних заходів. Заходи щодо боротьби зі шкідливими отруйними речовинами поділяються на загальні та індивідуальні. Насамперед, слід недопускати порушень технологічного процесу, уникати процесів із застосуванням отруйних речовин, уникати негерметичності устаткування, уникати помилок в організації робіт. Для захисту під час роботи з забруднюючими і подразнюючими речовинами застосовують халати, комбінезони, гумові фартухи, штани з нагрудниками тощо. Органи дихання захищають ізолюючими і фільтруючими респіраторами різних типів. Під час малярних робіт необхідно суворо дотримуватися правил особистої гігієни. Для швидкого зняття фарб і захисту шкіри й обличчя, шиї і рук слід їх перед початком роботи змазати захисною пастою.

Спільний вплив на людину шуму і вібрації особливо шкідливий і може спричинити захворювання серцево-судинної системи, розширення вен, захворювання плечових суглобів. Зменшення шкідливої дії шуму та вібрації досягається за рахунок заміни технологічного процесу на інший, своєчасного ремонту обладнання або заміни на більш сучасний, організаційно-профілактичних заходів, застосування засобів індивідуального захисту. До засобів індивідуального захисту органів слуху відносяться внутрішні та зовнішні протишуми (антифони), протишумні каски. Щоб знизити шкідливу дію вібрації, робітників забезпечують спеціальними противібраційними рукавицями і спеціальним противібраційними взуттям.

Проектуючи електричне освітлення будівельних майданчиків, місця виконання будівельних і монтажних робіт, необхідно додержуватись вимог СНиП Ш-4-80, ГОСТ 12.1.046-85. Системи виробничого освітлення повинні забезпечувати на будівельному майданчику освітленість, яка не е нижчою за встановлені норми. Розрахунком прожекторної установки передбачається: визначення кількості прожекторів для створення нормативної освітленості, вибір місць і схеми встановлення прожекторних щогл і прожекторів, визначення висоти встановлення прожекторів над освітлюваною поверхнею, оцінка кутів нахилу і розвороту прожекторів, визначення необхідної кількості прожекторів. Для будівельних майданчиків передбачається загальне рівномірне освітлення, а в разі необхідності: охоронне, аварійне та евакуаційне освітлення.

У будівництві і в виробництві будівельних матеріалів іонізуючі випромінювання використовуються для автоматизації виробничих процесів, контролю якості виробів, для дефектоскопії тощо. Щоб запобігти опроміненню працюючих, слід організувати захист відстанню, часом та екрануванням. Велика увага приділяється використанню спецодягу, особистій гігієні, дозиметричному контролю робочої зони.

4.2 Основні заходи і засоби щодо санітарно-гігієнічного обслуговування працюючих на будівельному майданчику

Однією з найважливіших вимог щодо будівельного майданчика є обладнання його санітарно-побутовими приміщеннями, пунктом харчування, медпунктом, а також правильне їх розміщення згідно з будівельним генеральним планом. Токсичні речовини, наприклад, потрібно зберігати подалі від побутових приміщень і місць відпочинку. Вільні місця поблизу побутових приміщень необхідно озеленювати і влаштовувати на них майданчики відпочинку. Для відведення паводкових і зливових вод слід передбачати спеціальні заходи, наведені в проекті виконання робіт (ПВР).

Санітарно-побутові приміщення слід будувати за типовими проектами, або використовувати інвентарні побутові та допоміжні споруди контейнерного типу, до яких відносяться побутові приміщення, їдальні, приміщення для відпочинку, приміщення для обігрівання, медпункт, літня душова, туалети, контори для інженерно-технічних працівників, інструментальна тощо. Контейнери із вмонтованим обладнанням переміщуються автотранспортом на трейлерах і розраховані на багатократну оборотність зі строком служби до 15 років. Розрахунок необхідної кількості санітарно-побутових приміщень для побутового містечка на будівельному майданчику виконують згідно із встановленими нормами і з урахуванням кількості працюючих. Одинарні шафи для зберігання робочого і домашнього одягу повинні мати глибину 50 см, ширину - 20 см, висоту - 165 см. Розміри здвоєних шаф ( із двома відділеннями) для зберігання двох різних видів одягу повинні мати розміри 50 х 33 х 165 см.

Кількість кранів в умивальниках проектується з розрахунку 1 кран на 15 осіб., що працюють в одній зміні.

Якщо поблизу будівельного майданчика відсутні їдальні і буфети, обладнуються пункти харчування.

Передбачаються також приміщення для обігрівання, тенти і намети для захисту від сонця і атмосферних опадів. Загальна площа приміщень для обігріву приймається з розрахунку 0,1 кв. метру на одного працюючого, але не менше ніж 8 кв. метрів.

Будівельний майданчик необхідно забезпечити також аптечками і засобами надання першої медичної допомоги. Якщо на будівельному майданчику працює від 300 до 800 осіб, необхідно передбачити фельдшерський пункт охорони здоров'я.

Робітники, які працюють на висоті або в малодоступних місцях, забезпечуються флягами, термосами для питної води. Ємкості для питної води мають кришки, які щільно прилягають до отворів, закриваються на замок і розміщуються на висоті 1 м від підлоги.

Згідно із Правилами пожежної безпеки в Україні НАПБ А.01.001-2004, на території побутового містечка будівельників повинні бути розміщені первинні засоби пожежогасіння: пожежні щити з комплектами інструментів і інвентарем, вогнегасники, ящики з піском і совкові лопати, бочки з водою і відра.

5 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ

5.1 Основні причини виробничого травматизму в будівництві

Успішна профілактика виробничого травматизму під час виконання будівельно-монтажних робіт можлива лише за умови ретельного вивчення і аналізу причин його виникнення.

Організаційні причини: відсутність або неякісне проведення навчань з охорони праці робітників-будівельників, відсутність контролю виконання вимог з охорони праці щодо безпечного ведення будівельно-монтажних робіт з боку інженерно-технічних працівників (ІТП), порушення вимог нормативних документів (інструкцій, норм, стандартів, правил) щодо охорони праці, невиконання необхідних заходів щодо охорони праці, порушення правил експлуатації будівельного устаткування, недостатній технічний нагляд під час ведення небезпечних будівельно-монтажних робіт, використання устаткування (машин, механізмів, інструментів) не за призначенням.

Технічні причини: несправність будівельного устаткування (машин, механізмів, інструментів тощо), недосконалість деяких будівельних технологічних процесів, конструктивні недоліки застарілих зразків будівельної техніки, відсутність або недосконалість захисних загороджень, несправність запобіжних пристроїв (засобів автоматики, сигналізації, блокування), відсутність захисного заземлення або замулення будівельних машин .

Санітарно-гігієнічні причини: наявність на робочих місцях будівельників у повітрі робочої зони значної кількості шкідливих речовин, пилу, других шкідливостей, що може призвести до гострого отруєння або іншого гострого захворювання (виробничої травми, нещасного випадку). До нещасного випадку (виробничої травми) може призвести також недостатнє освітлення будівельного майданчика і робочого місця , незадовільні кліматичні умови.

Психофізіологічні причини: помилкові дії внаслідок втоми робітника-будівельника через надмірну важкість і напруженість роботи, монотонність праці під час виконання деяких технологічних процесів, необережність працівника, невідповідність психофізіологічних та антропометричних даних працівника використовуваній техніці або виконуваній роботі.

Аналіз виробничого травматизму в будівельній галузі дозволяє виявити причини і визначити закономірності їх виникнення. На основі аналізу розробляються заходи та засоби щодо профілактики виробничого травматизму в будівництві.

5.2 Заходи та засоби уникнення виробничого травматизму під час будівельних робіт

Для запобігання виробничого травматизму при різних видах будівельних робіт повинні бути передбачені:

  1.  перевірка технологічності монтажу конструкцій. Вона полягає в розгляді конструкції, що монтується, з точки зору зручності й безпечності Ії монтажу та можливості застосування необхідних засобів механізації;
  2.  розробка безпечних методів монтажу конструкцій, які забезпечують жорсткість і стійкість будівлі при її монтажі, а також стійкість кожного елемента конструкції;
  3.  методи підйому конструкцій, що запобігають виникненню небезпечних розтягуючих напружень у процесі їх підйому. При необхідності розробляються способи тимчасового кріплення конструкцій під час підйому. Для монтажу конструкцій визначають місця строповки, які забезпечують стійкість їх при підйомі;
  4.  необхідні пристосування для безпечного виконання робіт, відбір кондукторів, траверс, стропів, блоків, тросів, гаків та іншої такелажної оснастки, які покращують умови стропування й розстропування існуючих та розробка нових захисних пристроїв і пристосувань, що усувають небезпеку ураження працюючих електричним струмом;
  5.  заходи щодо безпечного виконання робіт із застосуванням токсичних матеріалів;
  6.  заходи щодо безпечного виконання робіт в зимовий період та ін.

У дипломному проекті, даний пункт Завдання повинен висвітлити пояснення й розрахунки кріплень траншей і котлованів при проектуванні виконання земляних робіт, розрахунки на конструювання стропів, траверс.

  1.  ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

6.1 Вогнестійкість будівлі. Обґрунтування і прийняття

ступеня її вогнестійкості згідно з ДБН В.1.1-7-2002. Визначення меж

вогнестійкості та поширення вогню основних конструкцій

Будівельні конструкції з органічних матеріалів є одним із компонентів горючої системи і сприяють виникненню і поширенню пожежі. Конструкції з неорганічних матеріалів не горять, але акумулюють значну частину теплоти, яка виділяється під час пожежі. При певній дозі акумульованої теплоти міцність конструкції знижується, і вона втрачає свою несучу та огороджуючу здатність. Під вогнестійкістю будівельних конструкцій розуміється їх властивість зберігати несучу і огороджуючу здатність. Будівельні конструкції класифікують за вогнестійкістю та здатністю поширювати вогонь. Показником вогнестійкості є межа вогнестійкості конструкції, що визначається за часом (у хвилинах) від початку вогневого випробування за стандартним температурним режимом до настання одного з граничних станів конструкції :

  1.  втрати несучої спроможності ( R);
  2.  втрати цілісності ( Е );
  3.  втрати теплоізолювальної спроможності ( I ).

Показником здатності будівельної конструкції поширювати вогонь є межа поширення вогню ( М ). За межею поширення вогню будівельні конструкції поділяють на три групи:

  1.  МО ( межа поширення вогню дорівнює 0 см ).
  2.  М1 ( М < 25 см - для горизонтальних конструкцій, М < 40 см - для вертикальних і похилих конструкцій ).
  3.  М2 ( М > 25 см - для горизонтальних конструкцій, М > 40 см - для вертикальних і похилих конструкцій ).

Ступінь вогнестійкості будинку встановлюють залежно від його призначення, категорії з вибухопожежної та пожежної небезпеки (тільки для промислових будівель і споруд), висоти (поверховості), площі поверху в межах протипожежного відсіку (відокремленого протипожежною стіною 1-го типу). Ступінь вогнестійкості будинку визначається межами вогнестійкості його будівельних конструкцій і межами поширення вогню по цих конструкціях. В ДБН В.1.1-7-2002 „Пожежна безпека об'єктів будівництва” в таблиці 4 приведені мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій і максимальні межі поширення вогню по них, а також відповідні їм ступені вогнестійкості будівлі або споруди.

Конструктивні характеристики будинків залежно від їхнього ступеня вогнестійкості наведено довідково в таблиці Д.1 - ДБН В. 1.1 -7-2002.

Таблица Д.1 – ДБН 1.1-7.2002. Конструктивные характеристики зданий в зависимости от их степени огнестойкости

Степень

огнестой-

кости

Конструктивные характеристики

,

Здания с несущими и ограждающими конструкциями из естественных или искусственных каменных материалов, бетона, железобетона с применением листовых и плитных негорючих материалов

Здания с несущими и ограждающими конструкциями из естественных или искусственных каменных материалов, бетона, железобетона. Для перекрытий разрешается применять деревянные конструкции, которые защищены штукатуркой или негорючими листовыми, плитными материалами, или материалами групп горючести Г1, Г2. К элементам покрытий не предъявляются требования по пределу огнестойкости, распространению огня, при этом элементы чердачного покрытия из древесины должны иметь огнезащитную обработку

а

Здания преимущественно с каркасной конструктивной схемой. Элементы каркаса — из металлических незащищенных конструкций. Ограждающие конструкции — из металлических профилированных листов или других негорючих листовых материалов с негорючим утеплителем или утеплителем групп горючести Г1, Г2

б

Здания преимущественно одноэтажные с каркасной конструктивной схемой. Элементы каркаса — из древесины, которая подверглась огнезащитной обработке. Ограждающие конструкции выполняют с применением древесины или материалов на ее основе. Древесина и другие материалы группы горючести ГЗ, Г4 ограждающих конструкций должны быть подвергнуты огнезащитной обработке или защищены от воздействия огня и высоких температур

V

Здания с несущими и ограждающими конструкциями из древесины или других горючих материалов, защищенных от воздействия огня и высоких температур штукатуркой или другими листовыми, плитными материалами. Элементам покрытий не предъявляются требования по пределу огнестойкости и пределу распространения огня, при этом элементы чердачного покрытия из древесины должны иметь огнезащитную обработку

Vа

Здания преимущественно одноэтажные с каркасной конструктивной схемой. Элементы каркаса — из металлических незащищенных конструкций. Ограждающие конструкции — из металлических профилированных листов или других негорючих материалов с утеплителем групп горючести Г3, Г4

V

Здания, к несущим и ограждающим конструкциям которых не предъявляются требования по пределу огнестойкости и пределу распространения огня


У дипломному проекті, у цьому пункті Завдання потрібно навести найменування об'єкта, обрану ступінь його вогнестійкості, а також межі вогнестійкості і межі поширення вогню для основних конструкцій будівлі, а також основні конструктивні характеристики (з таблиці Д.1 - ДБН 1.1-7.2002) будівлі.

6.2 Шляхи евакуації, передбачені проектом, і забезпечення їх

незадимленостіпід час пожежі.

Для забезпечення безпечної евакуації людей повинні передбачатися заходи, спрямовані:

- на створення умов для своєчасної та безперешкодної евакуації людей у разі виникнення пожежі;

  1.  на захист людей на шляхах евакуації від дії небезпечних факторів пожежі.

Зазначені заходи забезпечуються комплексом об'ємно-планувальних, конструктивних, інженерно-технічних рішень, які слід приймати з урахуванням призначення, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, ступенем вогнестійкості та висоти (поверховості) будинку, кількості людей, які евакуюються.

За умовною висотою будинки класифікують як :

а) малоповерхові - заввишки Н<9м (до 3 поверхів включно),

б) багатоповерхові - заввишки 9 м < Н < 26,5 м (до 9 поверхів),

в) підвищеної поверховості - заввишки   26,5 м < Н < 47 м (до 16 поверхів),

г) висотні - заввишки Н > 47 м (зазвичай понад 16 поверхів). Сходи та сходові клітки, призначені для евакуації людей і проведення пожежно-рятувальних робіт, та зовнішні пожежні драбини, призначені для цих самих робіт, класифікують за типами відповідно до таблиці 5 ДБН В. 1.1-7- 2002 „Пожежна безпека об'єктів будівництва”.

Евакуація людей на випадок пожежі повинна передбачатися шляхами евакуації через евакуаційні виходи. Ліфти, у тому числі призначені для транспортування підрозділів пожежної охорони, ескалатори та інші механічні засоби транспортування людей, а також засоби, передбачені для їх рятування під час пожежі, не слід враховувати під час проектування шляхів евакуації.

3 будинку, з кожного поверху та з приміщення слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів, за винятком випадків, обумовлених нормативними документами. Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено. Мінімальну відстань Е (м) між найвіддаленішими один від одного евакуаційними виходами із приміщення слід визначати за емпіричною формулою: Е = 1,5П , де П - периметр приміщення (м).

Двері евакуаційних виходів і двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу людей із будинку (окрім винятків).

Гранично допустима відстань на шляхах евакуації від найвіддаленішої точки підлоги приміщення до найближчого евакуаційного виходу в коридор, на сходи, сходову клітку або безпосередньо назовні повинна обмежуватися та прийматися з урахуванням призначення, ступеня вогнестійкості будинку, чисельності людей, які евакуюються, геометричних параметрів приміщень та евакуаційних шляхів, розташування технологічного та іншого обладнання. Ця відстань вимірюється за віссю евакуаційного шляху та встановлюється нормативними документами щодо проектування будинків відповідного призначення.

Таблица 5. ДБН В. 1.1-7- 2002

Типи

Планувальні та конструктивні рішення

Сходи

С1

внутрішні, що розміщуються в сходових клітках

С2

внутрішні відкриті (без огороджувальних стін)

С3

зовнішні відкриті

Звичайні сходові клітки

СК1

із природним освтленням крізь засклені або відкриті прорізи в зовнішніх стінах на кожному поверсі

СК2

із природним освітленням крізь засклені прорізи в покритті

Незадимлювані сходові клітки

Н1

із входом до сходової клітки з кожного надземного поверху через зовнішню повітряну зону по відкритих назовні переходах по балконах, лоджіях, галереях та з природним освітленням на кожному поверсі крізь засклені прорізи у зовнішніх стінах

Н2

з підпором повітря до сходової клітки в разі пожежі та з природним освітленням на кожному надземному поверсі крізь засклені прорізи у зовнішніх стінах

Н3

із входом до сходової клітки на кожному надземному поверсі через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря в разі пожежі та з природним освітленням на кожному поверсі крізь засклені прорізи в зовнішніх стінах

Н4

без природного освітлення, з підпором повітря до сходової клітки в разі пожежі та із входом до сходової клітки на кожному поверсі через протипожежний тамбур-шлюз 1-го типу з підпором повітря в разі пожежі

Зовнішні пожежні драбини

П1

вертикальна металева, що починається з висоти 2,5 м від рівня землі, має ширину  0,7 м та площадку перед виходом на покрівлю з огородженням заввишки не менше як 0,6 м. Починаючи з висоти 10 м, драбина повинна мати дуги через кожні 0,7 м з радіусом заокруглення 0,35 м і з центром, віддаленим від драбини на 0,45 м

П2

маршева металева, що починається з висоти 2,5 м від рівня землі та має ухил маршів не більше

за 6:1, ширину 0,7 м, а також площадки не рідше ніж через 8 м від поручнів

Під час проектування будівель і споруд слід передбачати заходи, які б забезпечували незадимленість шляхів евакуації (сходинкових кліток). Бажано щоб сходинкові клітки мали віконні прорізи, які можна було б використовувати для видалення диму шляхом провітрювання.

Системи протидимного захисту сходових кліток типів Н2, НЗ, Н4 повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 „Отопление, вентиляция и кондиционирование”.

Незадимлюваність сходових кліток типу Н1 забезпечується конструктивними і об'ємно-планувальними рішеннями відкритих назовні переходів по балконах, лоджіях, галереях.

Для протидимного захисту будинків і приміщень слід передбачати спеціальні вентиляційні системи, які повинні забезпечувати:

- видалення диму з коридорів, холів, інших приміщень у разі пожежі з метою проведення безпечної евакуації людей на початковій стадії пожежі;

- подавання повітря до ліфтових шахт, протипожежних тамбур-шлюзів, сходових кліток типів Н2, Н4 та інших захищуваних об'ємів для створення в них надлишкового тиску (підпору повітря) й запобігання впливу на людей небезпечних факторів пожежі.

У дипломному проекті, при виконанні цього пункту Завдання, слід конкретно, для об'єкта проектування, вказати типи і кількість сходових кліток, особливостей шляхів евакуації, заходи щодо їх протидимного захисту. Бажано було б навести план-схему евакуації людей із приміщень будинку або споруди, що проектується.

6.3 Зовнішнє та внутрішнє протипожежне водопостачання

Вода - найбільш поширений засіб боротьби з вогнем. Більшість пожеж на будівельному майданчику гасять водою. Виняток становлять такі випадки, коли пожежа виникла від легкозаймистих і горючих рідин, електроструму або будь-яких хімічних речовин, які, сполучаючись з водою утворюють речовини шкідливі, або такі, що підсилюють горіння, звідси випливає необхідність забезпечення будівельного майданчика водою в такій кількості, яка була б достатня для ліквідації пожежі в найкоротший строк. Вода має подаватися в будь-яку точку території будівництва і в будь-яке місце споруджуваного або уже спорудженого об'єкта. Якщо не можна мати на будівельному майданчику постійну мережу водопроводу, то треба створювати відкриті водойми, звідки вода автонасосами через рукава може бути подана для гасіння, або прокладати тимчасову мережу протипожежного водопроводу. Треба намагатися в період підготовчих робіт, і не пізніше закінчення робіт нульового циклу, прокласти постійні мережі водопроводу відповідно до проекту, з'єднати їх із магістральними живильними лініями. Розрахункова витрата води на зовнішнє пожежогасіння будівлі визначається залежно від ступеня вогнестійкості, категорії виробництва (для промислових споруд) і об'єму приміщення. Зовнішні водопровідні мережі для гасіння пожеж мають бути кільцевими з двома виведеннями. Мінімальний діаметр зовнішньої водопровідної мережі приймається не меншим, ніж 100 мм. Пожежні гідранти повинні бути встановлені на відстані не більше як 150 м один від одного, не ближче 5 м від стін будинку і не далі як за 2 м від краю проїжджої частини дороги або проїзду.

Пожежні крани для внутрішнього пожежогасіння встановлюють переважно біля виходів, усередині приміщення або на площадках опалюваних сходових кліток, а також у вестибюлях, коридорах, переходах, проходах на видному місці. Пожежні крани разом із рукавами і стволами розміщують у нішах, або в шафах зі скляними дверцятами, які мають бути закриті та опломбовані. На дверцятах залишається позначення ПК і зазначається номер.

Кількість струменів визначається за призначенням, об'ємом і висотою будинків, і може складати від 1 до 8. У будинках висотою понад 50 м передбачають спеціальні водопроводи з кількістю струменів від 3 до 8 і витратою води 5 л/сек. Ввід внутрішніх протипожежних водопроводів виготовляють із труб діаметром не менше як 50 мм. Внутрішні пожежні крани встановлюють на всіх поверхах опалюваних будинків, окрім горищних приміщень, на висоті 1, 35 м від рівня підлоги.

До пожежних кранів приєднують пожежні рукави діаметром на менше як 50 мм і довжиною 10 і 20 м зі стволами, що мають насадки діаметром 13 -22 мм.

Допускається проектувати безводопровідне протипожежне водопостачання із природних і штучних водоймищ. Водоймища слід використовувати, якщо вони розміщуються від будинку не далі як 200 м у разі наявності автонасосів або мотопомп. До природних і штучних водоймищ влаштовують під'їзди з майданчиками пірсами.

6.4 Обладнання приміщень автоматичними установками пожежогасіння

та пожежної сигналізації.

Автоматичні установки пожежогасіння (АУП) призначені для локалізації гасіння загорянь та пожеж. Одночасно вони виконують функції автоматичної пожежної сигналізації (АУПС). Необхідність обладнання будинків і приміщень АУП та АУПС слід визначати відповідно до НАПБ Б.06.004-97 ,,Перепис однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації”; ДБН В.2.5-13-98 „Пожежна автоматика будівель і споруд”; ГОСТ 12.3.046-91 „Установки пожаротушения автоматические. Общие технические требования”. АУП поділяються: на типи за конструктивним виконанням (спринклерні, дренчерні, агрегатні, модульні); за видом вогнегасної речовини (водяні, пінні, газові, порошкові, аерозольні та комбіновані); за характером впливу на осередок пожежі або способом гасіння (гасіння по площі, локальне гасіння по площі, загально-об'ємне гасіння, комбіноване гасіння); за способом пуску (із механічним, пневматичним, гідравлічним, електричним і комбінованим пуском). Вибір типу АУП, виду вогнегасної речовини, способу гасіння, типу і кількості автоматичних пожежних сповіщувачів, обладнання та апаратури АУПС здійснюється залежно від призначення, об'ємно-планувальних, конструктивних і технологічних особливостей захищуваних будинків і приміщень, а також властивостей речовин і матеріалів, що в них містяться. АУП та АУПС повинні забезпечувати спрацювання протягом часу, який має бути меншим за час початкової стадії розвитку пожежі, розрахункову інтенсивність подачі вогнегасної речовини, необхідну надійність функціонування, локалізацію пожежі протягом часу, необхідного для введення в дію оперативних сил і засобів, або ліквідацію.

У залежності від ступеня небезпеки розвитку пожежі, функціонального призначення, пожежного навантаження виділяють 7 груп приміщень. До 1-ї групи відносяться приміщення книгосховищ, бібліотек, цирків, сховища горючих музейних цінностей, фондосховищ, музеїв і виставок, картинних галерей, концертних і кіноконцертних залів, електронно-обчислювальних машин, магазинів, будинків офісів організацій, готелів, лікарень.

Інші групи приміщень відносяться до промислових будівель і споруд.

У дипломному проекті слід виділити приміщення, які необхідно захистити від можливої пожежі з допомогою АУП і АУПС.

Слід також вказати, які на Вашу думку автоматичні системи пожежогасіння (АУП), із наведених вище, більш прийнятні для захисту цих приміщень.

Якщо в дипломному проекті таких приміщень (які наведені вище) немає, цей пункт завдання не виконується.

6.5 Пожежна безпека на будівельному майданчику. Основні заходи

і засоби щодо ії забезпечення

Для успішного проведення протипожежної профілактики на будівельному майданчику важливо знати основні причини пожеж. На основі статистичних даних можна зробити висновок, що основними причинами пожеж є: необережне поводження з вогнем (паління в недозволених місцях, порушення правил виконання „вогневих” робіт тощо), порушення правил улаштування і експлуатації будівельного електрообладнання, порушення режимів деяких будівельних технологічних процесів, порушення правил експлуатації опалювальних приладів у тимчасових приміщеннях будівельного майданчика, невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної безпеки.

Пожежна безпека будівельного майданчика визначається в основному за рівнем підготовленості до початку виконання будівельно-монтажних робіт. Для рішення цих важливих питань проектують будівельний генеральний план. На будгенплані показують розміщення адміністративно-побутових, тимчасових споруд, складів, майданчиків під стоянки будівельних машин, доріг, будівель та споруд, що підлягають знесенню, мереж пожежного водопостачання, огороджень, пожежного депо. На будівельному генеральному плані виділяються спеціальні місця (майданчики) для виконання пожежонебезпечних видів робіт (наприклад, для приготування гарячих бітумних мастик).

Крім того, обов'язково передбачаються заходи щодо блискавкозахисту будинків, що зводяться і риштовань, вказуються місця, і способи зберігання легкозаймистих і горючих рідин. Пересувні вагончики (адміністративно-побутові приміщення) розміщують на відстані не менше як 24 м від будинків, що споруджуються з урахуванням протипожежних відстаней між ними. До всіх будинків, що споруджуються і експлуатуються, в тому числі до вагончиків, необхідно влаштувати вільний під'їзд.

Найнебезпечнішою в пожежному відношенні є та частина будівельного майданчика, де складуються матеріали і конструкції, і особливо лісоматеріали, легкозаймисті горючі рідини. На будівельному майданчику склади розташовують на відстані 24 - 30 м від будинків, що зводяться. Балони зі стисненими, зрідженими і розчиненими газами слід зберігати згідно з Правилами будови і безпеки експлуатації посудин, що працюють під тиском.

Машини на будівельному майданчику розміщують на ділянках, віддалених від будинків і споруд на 9 - 24 м (залежно від ступеня вогнестійкості). Навіть короткочасне захаращення проходів і проїздів машинами забороняється. Забороняється ставити машини, в яких виявлено витікання бензину або масла до усунення недоліків. Не допускається мити і протирати бензином або гасом деталі машин. Усі будівельні майданчики обладнуються набором первинних засобів пожежогасіння. До них відносяться вогнегасники (пінні, газові, порошкові), пожежні крани з комплектом обладнання, бочки з водою, ящики з піском, пожежні щити з інструментами і інвентарем. Набір первинних засобів пожежогасіння залежить від виду будівельних робіт.

Під час виконання загальнобудівельних робіт, якщо висота будинку, що зводиться, перевищує три поверхи, слід передбачати основні шляхи евакуації. Ними можуть бути сходи сходових клітин і драбини, що з'єднують поповерхово балкони і лоджії, які зводяться одночасно зі стінами. Будівельні риштовання на кожні 40 м за їх довжиною обладнуються сходами. Спалювані конструкції риштовань і опалубки слід обробляти вогнезахисним складом. Під час столярних і опалубних робіт робочі місця слід очищати від відходів деревини. Відходи (тирса, обрізки, кора тощо) поміщають у контейнери в спеціально відведені місця.

Зводячи високі будинки і споруди, необхідно, починаючи з висоти 20 м передбачати тимчасові блискавкозахисні пристрої.

Підвищена небезпечність малярних робіт пов'язана із застосуванням вогне- і вибухонебезпечних матеріалів. Інтенсивне провітрювання приміщень і робочих місць, додержання технології малярних робіт, заборона застосування відкритого вогню є необхідними профілактичними заходами. Лаки, клеї, фарби, мастики, розчинники доставляються  до місця робіт в закритій тарі в кількості, необхідній для роботи однієї зміни. Запас лаків і фарб для зберігання на будівельному майданчику має бути розрахованим на 2-3-денну потребу.

Особливо небезпечними є покрівельні роботи на будинках підвищеної поверховості під час улаштування м'яких рулонних покрівель по горючому утеплювачу. При великих об'ємах таких робіт необхідно передбачати спорудження тимчасового водопроводу, а до початку робіт встановлюють пожежні драбини і телефон для зв'язку з пожежною охороною. Водоізоляційний килим і утеплювач можна укладати ділянками, площа яких не більша за 500 кв. метрів. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.

До вогненебезпечних видів робіт відносяться різні види зварювання, розігрівання і варіння бітумної мастики, роботи з легкозаймистими рідинами. Порядок проведення „вогневих” робіт визначається спеціальними правилами і інструкціями. Дозвіл на проведення цих робіт видає тільки головний інженер будівельної організації. Особливо небезпечними є зварювальні роботи, оскільки процес горіння від іскор протікає повільно і приховано і, звичайно, виявляється через кілька годин після виконання робіт. На період цих робіт встановлюються огорожі з неспалюваних матеріалів (захисні екрани), дерев'яні конструкції змочуються водою. У разі роботи на висоті внизу має перебувати особа, яка спостерігає за розкладанням зварювальних іскор, а зварник повинен мати металевий коробок для збирання електродних недогарків. Місце „вогняних” робіт необхідно забезпечити первинними засобами пожежогасіння (піском у ящиках, водою в бочках, вогнегасниками, інструментами та інвентарем).

Щоб знизити пожежну небезпеку під час електропрогріваннія бетону дільницю огороджують щитами, пофарбованими в червоний колір, висотою 1 м, а арматуру ділянки, що прогрівається заземлюють. У разі наявності дерев'яної опалубки бетон прогрівають тільки до 80 С, застосовуючи негорючі теплоізоляційні матеріали, або тирсу, оброблену вапняним молоком.

7 ОХОРОНА ДОВКІЛЛЯ

Із метою охорони навколишнього природного середовища під час зведення будівель та споруд слід дотримуватись цілого ряду вимог, регламентованих

ДБН А.3.1-5-96 «Організація будівельного виробництва»:

1. Генпідрядна будівельна організація повинна одержати дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт від місцевої адміністрації (за місцем виробництва).

Для цього вона подає позитивний висновок державної екологічної експертизи документації, згідно з якою буде зводитися об'єкт (якщо він відноситься до затвердженого Кабінетом Міністрів України Переліку видів діяльності і об'єктів, які мають підвищену екологічну небезпеку), а також план здійснення заходів щодо забезпечення охорони навколишнього природного середовища в процесі будівництва об'єкта і проведення пусконагоджувальних робіт у відповідності з вимогами природоохоронного законодавства України і положеннями вищезгаданого висновку держекоекспертизи.

2. Будівельно-монтажні роботи зі зведення будь-яких об'єктів повинні проводитись з дотриманням вимог природоохоронного законодавства і забезпечувати ефективний захист навколишнього природного середовища (земель, надр, водних об'єктів, атмосферного повітря, рослинного та тваринного світу) від забруднення і пошкодження. Відповідні заходи повинні бути передбачені в проектно-кошторисній і організаційно-технологічній документації.

3. Будівельно-монтажні роботи на територіях з обмеженим режимом господарської діяльності (заповідні об'єкти, їх охоронні зони тощо) повинні виконуватися тільки у відповідності з документами, які визначають статус таких територій, з дотриманням вимог відносно цих робіт, що містяться у висновках державної екологічної і державної санітарно-гігієнічної експертиз.

4. На території об'єктів, які будуються, не допускається непередбачене проектною документацією знищення деревинно-кущової рослинності і засипання кореневих шийок і стовбурів дерев та кущів, що ростуть.

5. Не допускається відведення поверхневих стічних вод з території будівельного майданчика безпосередньо на рельєф без здійснення інженерних протиерозійних заходів, які б надійно запобігали виникненню осередків техногенної ерозії ґрунтів. Під час виконання будівельних і планувальних робіт родючий шар ґрунту повинен зніматись і складуватись для подальшого використання у процесі благоустрою і озеленення територій, рекультивації земель та для меліорації малопродуктивних сільгоспугідь.

6. Тимчасові автомобільні дороги та інші під'їздні шляхи повинні виконуватися з урахуванням вимог щодо запобігання пошкодження сільськогосподарських угідь і деревинно-кущової рослинності.

7. Будівельно-монтажні роботи в зонах житлової забудови повинні виконуватись з дотриманням вимог щодо попередження пилоутворювання і забруднення повітряного басейна. Не допускається під час прибирання відходів і сміття скидати їх із будівель і споруд без використання закритих лотків і бункерів-накопичувачів.

8. При досяганні до водоносних горизонтів під час виконання бурових робіт необхідно застосовувати заходи щодо запобігання неорганізованого виливу підземних вод. Під час виконання штучного закріплення слабких ґрунтів необхідно передбачати заходи щодо запобігання забруднення підземних вод нижчележачих горизонтів. Ці заходи повинні бути передбачені в проектно-кошторисшй і організаційно-технологічній документації і неухильно здійснюватись у прцесі ведення будівництва.

9. Проектом організації будівництва (ПОБ) і проектами виробництва робіт (ПВР) повинні передбачатися заходи щодо очищення та знезараження виробничих та господарсько-побутових стоків, які утворюються на будівельному майданчику. Ці заходи повинні неухильно виконуватись у процесі виконання будівельно- монтажних робіт.

10. Попутна розробка природних ресурсів допускається тільки в разі наявності проектної документації, погодженої з відповідними органами нагляду і місцевої адміністрації.

11. Роботи з меліорації земель, створення озер та водосховищ, ліквідації ярів, балок, боліт і відпрацьованих кар'єрів, які виконуються попутно з будівництвом об'єктів виробничого і житлово-громадського призначення, можуть виконуватися тільки в разі наявності відповідної проектної документації, погодженої в установленому порядку з зацікавленими організаціями і органами державного нагляду.

12. Роботи з розчищення, днозаглиблення і берегозакріплення русел рік і водоймищ повинні проводитись тільки у відповідності до спеціально розробленої з урахуванням вимог водного Кодексу України щодо даних питань документацієї, погодженої і затвердженої в установленому порядку.

13. Передбачене затвердженою документацією знесення зелених насаджень, повинне в обов'язковому порядку бути компенсованим створенням рівновеликих (або більших за площею і кількістю) нових насаджень у місцях, вказаних органами під час погодження документації, або при озелененні і впорядкуванні території об'єкта, що будується і його санітарної зони. Організація робіт пов'язаних зі знесенням зелених насаджень, повинна передбачати їх послідовність і поетапність, що дозволить місцевій фауні своєчасно мігрувати за границю території об'єкта.


Таблиця 4 - ДБН В.1.1-7-2002

Ступінь

вогнестій-кості

Мінімальні межі вогнестійкості будівельних конструкцій (у хвилинах)

і максимальні межі поширення вогню по них (см)

Стіни

Колони

Сходові площадки, сходи, балки, марші сходових кліток

Перекриття міжповер-хові (у т.ч. горищні та над підва-линами)

Елементи суміщених покриттів

Несучі та

сходових кліток

Самонесучі

Зовнішні несучі

Внутрішні не несучі (перего-родки)

Плити, настили, прогони

Балки, ферми, арки, рами

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

REI 150

M0

REI 75

M0

E 30

M0

EI 30

M0

R 150

M0

R 60

M0

REI 60

M0

RE 30

M0

R 30

M0

REI 120

M0

REI 60

M0

E 15

M0

EI 15

M0

R 120

M0

R 60

M0

REI 45

M0

RE 15

M0

R 30

M0

REI 120

M0

REI 60

M0

E15, M0

E 30, M1

EI 15

M1

R 120

M0

R 60

M0

REI 45

M1

Не нормуються

а

REI 60

M0

REI 30

M0

E 15

M1

EI 15

M1

R 15

M0

R 60

M0

REI 15

M0

RE 15

M1

R 15

M0

б

REI 60

M1

REI 30

M1

E 15, M0

E 30, M1

EI 15

M1

R 60

M1

R 45

M0

REI 45

M1

RE 15, M0

RE 30, M1

R 45

M1

V

REI 30

M1

REI 15

M1

E 15

M1

EI 15

M1

R 30

M1

R 15

M1

REI 15

M1

Не нормуються

REI 30

M1

REI 15

M1

E 15

M2

EI 15

M1

R 15

M0

R 15

M0

REI 15

M0

RE 15

M2

R 15

M0

V

Не нормуються

Примітка. Межі вогнестійкості самонесучих стін, які враховуються у розрахунках жорсткості та стійкості будинку, приймають як для несучих стін


ЗМІСТ

Вступ

1 Загальні положення......................................................................………...........3

2 Зміст розділу дипломного проекту "Охорона праці"……………................3

3 Правові й нормативні основи охорони праці в Українї...............................5

4 Виробнича санітарія…………………………………........................................6

4.1 Шкідливі фактори будівельного виробництва та основні заходи і засоби збереження і підвищення здоров'я, підвищення рівня працездатності      робочих-будівельників........………..........................………………….....................................6

4.2 Основні заходи і засоби санітарно-гігієнічного обслуговування працюючих на будівельному майданчику.………………………………………...............................9

5 Техніка безпеки…..……………………………………....................................10

5.1 Основні причини виробничого травматизму в будівництві……........................10

5.2 Заходи та засоби уникнення виробничого травматизму при будівельних  роботах……………………………………………………………………………...11

6 Пожежна безпека…………………..…………………………………………..…….......... …12

6.1 Вогнестійкість будівлі. Обґрунтування і прийняття згідно із ДБН В. 1.1-7-2002 ступеня її вогнестійкості. Визначення меж вогнестійкості та поширення вогню основних конструкцій………………………………………………………………..12

6.2 Шляхи евакуації, передбачені проектом, і забезпечення їх незадимленості при пожежі………………………………………………………………………….…....15

6.3 Зовнішнє та внутрішнє протипожежне водопостачання……………………..…..17

6.4 Обладнання приміщень автоматичними установками пожежогасіння та  

пожежної сигналізації…………………………………………………………….……....18

6.5 Пожежна безпека на будівельному майданчику. Основні заходи і засоби забезпечення……………………………………………………………………............19

7 Охорона довкілля……………………………………………………………..…....21


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32113. La syntaxe expressive 13.61 KB
  Y. Skrebnev considere comme neutre une proposition а deux termes, а lordre des mots direct et qui ne contient pas de transposition, cest а dire quil ny a pas dasymetrie forme/fonction (ils communiquent а la proposition des caracteristiques specifiques dordre fonctionnel, emotionnel, expressif)
32114. Les figures de construction 12.9 KB
  Les constructions parallиles, ce sont deux ou plusieurs phrases ou expressions ayant la meme structure syntaxique où setablissent les correspondances entre les idées: Quand un Anglais rencontre un Anglais, il lui dit
32115. Linversion 11.24 KB
  Le COD se place normalement apres le verbe. Mais il se place en tete de la proposition. EX : Aux multitudes asservies, martyrisйes, provisoirement vaincues, Barbusse indiquait le chemin de la libйration.
32116. La definition et les types de figures La figure consiste а detourner le sens par un emploi expressif qui secarte de lemploi canonique de l'unitee linguistique 11.74 KB
  es orateurs employaient les figures pour retenir lattention du public, pour attenuer leurs idees, pour frapper limagination par loriginalitee de lexpression et de points de vue. Mais le role stylistique des figures depasse de beaucoup le champ de la rhetorique
32117. les tropes (figure de sens) 12.8 KB
  Le même réfèrent peut être désigné directement, par le mot au sens propre et indirectement, par son indice secondaire.«Le sens imagé, cest la vision cumulée de deux images » (V.G. Gak).
32118. les comparaisons, leurs typoes et fonctions 12.88 KB
  L stylistique étudie les comprisons imgées qui peuvent être figées stbles ou occsionnelles. Les comprisons imgées rpprochent les rélités différentes pr leur nture elles se distinguent pr l'originlité de cette similitude. que tel comprble ressembler en de les verbes dire croire u Conditionnel etc.
32119. La metaphore. Se base sur le transfert de la nomination d’un referent sur l’autre liee au premier par la ressemblensce. C’est une comparaison en raccourci 12.18 KB
  On distingue : L metp 3 termes : vous n’etes qu’une pie bevrde 2 termes : le desert une mer de sble un terme : mon oiseux u point de vue grmmt les met puvent etre nominles Mon beu nvire o m memoire verble l’ombre violente des touffes de giroflee eclboussit le mur rugueux. djectivlemon esprit mer dverbileJ’i quitee Mdrid prcournt philosophiquement les des Cstilles L semntique des imges on distingue : l met sptile Une mer de sble nthropomorphique quel princesse nimlomorphique : Le troupeuconcret de ponts...
32120. La metonimie et ses variantes, la synecdoque et l’antonomase sont des figures basees sur la contiguitee(sur le rapport de voisinage, d’interdependance) et ne depend pas de la vision personnele de l’auteur 11.84 KB
  Types de metonimies : on prend le contennt pour le contenu et vice vers : boire une bouteille=boisson on prend le producteur pour le produit : un beu Millet=tbleu on prend le lieu d’origine pour le produit : un bordeuxvin fbriquee Bordeux on prend l consequence pour l cuse et vicevers : ce trvil est remrqubleresultt On prend le concret pour l’bstrit : l bottel’oppression l tyrnnie On prend l qulitee pour le porteur de cette qulitee :l bontee memeune femme tres bonne On prend le tout pour l prtie et...