72041

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ

Автореферат

Педагогика и дидактика

У державних та міжнародних документах з проблем вищої освіти наголошується на необхідності формування нової генерації педагогічних кадрів, підготовленої до якісного забезпечення освітніх потреб особистості, розвитку її інтелектуального та культурного потенціалу.

Украинкский

2014-11-17

865.5 KB

2 чел.

PAGE  0

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені  В.Г. КОРОЛЕНКА

БУРЧАК Станіслав Олександрович

УДК 378. 371.134 : 37.026.6

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Полтава – 2011


Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Глухівському національному педагогічному університеті імені Олександра Довженка, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник: кандидат технічних наук, професор,

Іваній Володимир Степанович,

Сумський державний педагогічний університет імені А.С.Макаренка, завідувач кафедри фізики.

Офіційні опоненти:   доктор педагогічних наук, професор

Гавриш Ірина Володимирівна,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди,

професор кафедри теорії і методики професійної освіти;

кандидат педагогічних наук, доцент

Демченко Олена Петрівна,

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка,

доцент кафедри загальної і соціальної педагогіки.

Захист відбудеться  «16» червня 2011 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 44.053.01 у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка за адресою: 36003, м. Полтава, вул. Остроградського, 2.

Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Полтавського національного  педагогічного  університету  імені  В.Г. Короленка   (36003,      м. Полтава, вул. Остроградського, 2).

Автореферат розісланий  «13» травня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                        Н.І.Шиян


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У державних та міжнародних документах з проблем вищої освіти наголошується на необхідності формування нової генерації педагогічних кадрів, підготовленої до якісного забезпечення освітніх потреб особистості, розвитку її інтелектуального та культурного потенціалу. Вирішення цієї проблеми в сучасних умовах вимагає від учителя глибокого усвідомлення особистісно орієнтованої парадигми освіти, творчого підходу до організації навчально-виховного процесу. У Національній доктрині розвитку освіти відзначається, що одним із пріоритетних напрямів реформування освіти є підготовка кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці, професійного розвитку.

У системі професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи одне з центральних місць займає методична підготовка, спрямована, зокрема, на формування їх готовності до професійної діяльності. Вона здійснюється як під час вивчення психолого-педагогічних дисциплін у педагогічних закладах освіти, так і спеціальних (за профілем навчання студентів). Успішне засвоєння програм зі спеціальних, у тому числі математичних дисциплін, озброює майбутніх учителів теоретичними і методичними знанням, уміннями і навичками їх оперування та застосування, а оволодіння психолого-педагогічними знаннями допомагає пізнати і враховувати вікові особливості учнів, їх пізнавальні інтереси як основу успішного навчання, адже молодший шкільний вік – це початок становлення мотивації учіння, від якого залежить якість навчання протягом усього шкільного життя.

У той же час, результати проведеного нами пілотажного дослідження свідчать про недостатню підготовку майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики: лише у 97 студентів (22,5 %) сформований високий рівень готовності до цієї діяльності, у 179 студентів (41,4 %) – достатній, у 156 студентів (36,1 %) – низький. Такі результати свідчать, по-перше, про нецілеспрямовану і несистематичну підготовку майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів, по-друге, – про переважне використання викладачами традиційних форм організації навчально-пізнавальної діяльності студентів, що не сприяє їх достатній підготовці до цієї діяльності.

Тому опанування майбутніми вчителями сучасними педагогічними технологіями, формами, методами, засобами та прийомами розвитку пізнавальних інтересів учнів молодших класів у процесі навчання математики – одне з пріоритетних завдань закладів вищої педагогічної освіти. При цьому майбутній учитель початкових класів повинен усвідомлювати, що  пізнавальний інтерес – один з найважливіших мотивів навчання школярів, який формується в соціальних умовах його існування і жодним чином не є іманентно властивим людині від народження.

Проблема підготовки вчителя до розвитку пізнавальних інтересів учнів у педагогічній науці не нова. Науково-теоретичні засади підготовки майбутніх учителів розробляють учені-педагоги А.М. Алексюк, В.П. Андрущенко, А.М. Бойко, І.В. Гавриш, С.У. Гончаренко, О.П. Демченко, М.Б. Євтух, І.А. Зязюн, Н.Д. Карапузова, Л.В. Коваль, В.Г. Кремень, В.І. Лозова, Н.Н. Чайченко, Н.І. Шиян та ін.; досліджують цю проблему зарубіжні вчені Д. Аллен, В.Г. Бондаревський, Р. Клінке, О.Г. Ковальов, Г. Сектодер, Г.К. Селевко, А.В. Хуторський та ін.; проблема підготовки вчителя початкових класів розкрита у доробку І.В. Гавриш, О.П. Демченко, Н.Д. Карапузової, Л.В. Коваль, М.В. Овчинникової, С.В. Ратовської, Ю.О. Шишкіної та ін.; загальну теорію пізнавального інтересу розробляли Б.Г. Ананьєв, М.Ф. Бєляєв, Н.М. Бібік, Л.І. Божович, Л.А. Гордон, С.Л. Рубінштейн, О.Я. Савченко, М.В. Савчин та ін.; різні аспекти розвитку пізнавальних інтересів у молодшому шкільному віці досліджували А.К. Абдуллаєв, Н.М. Бібік, Н.І. Виноградова, Т.Є. Демідова, Р.О. Жданова, К.Г. Кайдаш, Л.В. Коваль, М.Ф. Морозов, М.П. Осипова, Н.О. Погорєлова, О.Я. Савченко, О.В. Скрипченко, Л.Ф. Тихомирова, М.Б. Шеломенцева, І.В. Щекотіхина, Г.І. Щукина та ін.

Попри значну кількість публікацій, проблема підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів залишається недостатньо теоретично і практично розробленою. Аналіз наукової літератури та педагогічної практики дозволив установити такі суперечності між:

об’єктивною потребою сучасних загальноосвітніх навчальних закладів у вчителях, які володіють технологіями розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів і недостатнім рівнем підготовки вчителів початкової школи;

необхідністю розробки й обґрунтування  поетапного процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів і його відсутністю у професійній підготовці фахівців;

потенційними можливостями математичної освіти початкової школи для розвитку пізнавальних інтересів учнів та епізодичною реалізацією даних можливостей в реальному навчальному процесі.

Актуальність проблеми, відсутність досліджень з теорії і практики організації підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики, виділені нами суперечності зумовили вибір теми наукового дослідження: «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики науково-дослідної роботи Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка «Теоретико-методичні засади комплексного підходу до фахової підготовки вчителя початкових класів» (державний реєстраційний № 0109U002760). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Глухівського державного педагогічного університету (протокол №6 від 31.01.2008 року) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №3 від 25.03.2008 року).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати поетапний процес підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.

Для реалізації поставленої мети визначено такі завдання дослідження:

  1.  З’ясувати на основі аналізу науково-педагогічної літератури та практики стан розв’язання проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики. Визначити суть понять «пізнавальний інтерес учнів», «підготовка та готовність майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики».
  2.  Розробити структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.
  3.  Визначити та обґрунтувати етапи процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.
  4.  Розробити й упровадити навчально-методичний супровід професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.
  5.  Експериментально перевірити ефективність поетапного процесу та готовність майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.

Об’єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх учителів початкових класів.

Предмет дослідження: підготовка майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.

Гіпотеза дослідження полягає у припущенні, що якість професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики буде ефективною, якщо:

визначено та обґрунтовано на основі логічно узгоджених етапів процес підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики;

розроблено структурно-компонентний склад готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики;

обґрунтовано структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики;

упроваджено в практику вищого педагогічного навчального закладу навчально-методичний супровід професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.

Для розв’язання поставлених завдань і перевірки висунутої гіпотези використано такі методи дослідження:

теоретичні: аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури, державних освітніх стандартів вищої професійної освіти, діючих програм і підручників для школи та вищих навчальних закладів освіти, а також узагальнення та систематизація теоретичних і дослідних даних, застосованих з метою з’ясування стану та розроблення досліджуваної проблеми; прогнозування та моделювання для організації поетапного процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів початкових класів у процесі навчання математики;

емпіричні: вивчення досвіду роботи викладачів шляхом спостережень, бесід, опитування й анкетування, тестування і самостійні роботи з метою з’ясування рівня підготовки студентів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики; педагогічний експеримент, що забезпечив визначення ефективності та результативності запропонованої структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи;

статистичні: методи  математичної обробки і кількісного аналізу значущості результатів дослідження, для перевірки їх достовірності, об’єктивності й валідності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше теоретично обґрунтовано поетапний процес підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики в єдності етапів: інформаційного, змістово-процесуального, організаційно-комунікативного, рефлексивного; визначено структурно-компонентний склад готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики (мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційний і рефлексивний); розроблено і теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики, структурними компонентами якої є: мета, етапи підготовки студентів, зміст, рівні, засоби підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики, результат як готовність майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.

Удосконалено процес професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів.

Подальшого розвитку дістали зміст, форми, методи та засоби навчання,  методи контролю й оцінювання готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці й упровадженні в практику вищого педагогічного навчального закладу навчально-методичного супроводу професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики: спецкурсу «Розвиток пізнавальних інтересів учнів початкових класів у процесі навчання математики», методичного посібника «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики», методичних розробок, що включають блоки математичних завдань, практичні пізнавальні завдання з методики навчання математики, завдань педагогічної практики студентів, тематику курсових і дипломних робіт, спрямованих на підготовку майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.

Методичні матеріали можуть бути використані у вищих навчальних закладах з метою підвищення рівня підготовки майбутніх фахівців в аспекті досліджуваної проблеми, а також на курсах підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес педагогічного факультету Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка (довідка № 926 від 26.04.2011 р.), факультету початкового навчання та іноземної філології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 287 від 22.04.2011 р.), інституту педагогіки і психології Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка (довідка № 127/08 від 27.04.2011 р.), інституту педагогіки, психології і мистецтв Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка № 10/18 від 13.05.2011 р.).

Апробація результатів дисертації здійснювалася у виступах на міжнародних науково-практичних конференціях: «Молодий науковець ХХІ століття» (Кривий Ріг, 2008), «Наука, освіта, суспільство очима молодих» (Рівне, 2008); всеукраїнських: «Засоби і технології сучасного навчального середовища» (Кіровоград, 2008), «Освітні інновації: філософія, психологія, педагогіка» (Суми, 2009); регіональних звітних наукових конференціях науковців і викладачів, аспірантів кафедри фізики і методики викладання (Глухів 2007 – 2010). Результати дослідження перевірялися у власній педагогічній практиці в процесі викладання математики та методики навчання математики на педагогічному факультеті спеціальності: 6.010102 Початкове навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. 

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження відображено в 12 одноосібних наукових працях, серед них: 1 методичний посібник, 8 статей у наукових виданнях, затверджених ВАК України, 3 статті у збірниках матеріалів наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (292 найменування). Загальний обсяг дисертації становить 235 сторінок. Основний зміст дисертації становить 172 сторінки. Робота містить 15 таблиць, 11 рисунків, 11 додатків на 35 сторінках.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і ступінь розробленості проблеми дослідження; розглянуто зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, завдання та методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів; наведено дані про апробацію дослідження, впровадження результатів поетапного процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики в практику роботи вищих закладів освіти.

У першому розділі дисертації «Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів» здійснено комплексний аналіз психолого-педагогічної, науково-методичної літератури з проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики; розкрито підходи й узагальнено досвід наукового осмислення досліджуваної проблеми у педагогічній теорії та практиці; з’ясовано сутність понять «пізнавальний інтерес», «процес розвитку пізнавальних інтересів учнів початкових класів» тощо; визначено структуру пізнавального інтересу учнів, схарактеризовано процес розвитку їх пізнавальних інтересів; проаналізовано основні педагогічні технології розвитку пізнавальних інтересів учнів початкових класів.

Аналіз наукових праць (В.П. Андрущенко, Н.М. Бібік, С.У. Гончаренко, Л.В. Губерський, М.В. Демін, О.Г. Здравомислов, Є.П. Ільїн, А.К. Маркова, Н.Г. Морозова, В.Н. Мясищев, І.Ф. Надольний, С.Л. Рубінштейн, С.Ф. Русова, О.Я. Савченко, Г.І. Щукина та ін.) показує, що єдиним для всіх авторів у розумінні інтересу є поняття вибірковості, яке в основному відображає його сутність. Доведено складність і неоднозначність поняття «пізнавальний інтерес», про що свідчить наявність різних поглядів та підходів щодо тлумачення його сутності та визначення. Пізнавальний інтерес у своєму дослідженні розглядаємо як прагнення до знань, що виявляється в активному ставленні учня до пізнання сутнісних властивостей предметів і явищ дійсності (за О.Я. Савченко).

Розкрито особливості пізнавального інтересу молодшого школяра, для якого характерне творче мислення, самооцінка, допитливість, ініціативність, організованість, увага, критичне ставлення до себе, емоційний інтерес, ерудиція. Вони разом складають основу пізнавального інтересу, оскільки сприяють позитивному ставленню особистості до процесу пізнання. Виділено складові процесу розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання математики: зміст навчального матеріалу з математики, форми, методи, засоби та прийоми навчання, відносини та соціальні взаємодії, психічні процеси та емоційні прояви.

На основі аналізу підходів до використання сучасних педагогічних технологій у початковій школі з’ясовано, що серед їх різноманітності для розвитку пізнавальних інтересів учнів найчастіше використовують ігрові технології, технологію навчального співробітництва учнів і вчителя, інтерактивну технологію; технологію диференційованого навчання, педагогічні програмні засоби тощо. Опанування вищевказаними технологіями є необхідною умовою оволодіння майбутніми учителями методикою використання їх для розвитку пізнавальних інтересів учнів початкової школи.

Аналіз психолого-педагогічної літератури, констатувальний експеримент, власний досвід роботи показали, що питання підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів не виокремлено як самостійна тема в діючих навчальній програмах і підручниках ні з педагогіки, ні з методики навчання математики, що свідчить про неналежну увагу до розв’язання проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.

Таким чином, виникає необхідність обґрунтування поетапного процесу, спрямованого на підготовку студентів до розвитку пізнавальних інтересів учнів початкової школи у процесі навчання математики, визначення компонентів, показників та рівнів сформованості готовності майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики, побудови відповідної структурно-функціональної моделі й розробки технології її впровадження в процес навчання.

У другому розділі дисертації «Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики» розкрито сутність понять підготовки й готовності майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів, установлено структурно-компонентний склад готовності майбутніх учителів, розроблено та науково обґрунтовано структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики, визначено етапи підготовки студентів до цієї діяльності, в цілому представлено технологію реалізації моделі в навчальному процесі.

З позицій системно-структурного підходу розкрито суть поняття готовності студентів до розвитку пізнавальних інтересів учнів як єдність та взаємозв’язок мотиваційно-ціннісного, когнітивного, операційного та рефлексивного компонентів, що характеризують здатність студентів успішно забезпечувати розвиток пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання. Готовність майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів досягається в процесі організації діяльності за трьома рівнями: низьким, достатнім та високим. Їм, як і кожному компоненту готовності, відповідає певний набір навчальних досягнень.

Мотиваційно-ціннісний компонент готовності студентів визначено як комплекс взаємопов’язаних мотивів майбутніх учителів до роботи. Це проявляється у ставленні студентів до педагогічної роботи як в цілому, так і в його цільових орієнтаціях на професійну діяльність, пов’язану з розвитком пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики. Він включає систему мотивів розвитку пізнавальних інтересів (інтереси, ідеали, світогляд, вищі почуття, переконання і т.п.), усвідомлення та прийняття їх у якості життєвих цінностей і стимулів поведінки та діяльності.

Когнітивний компонент характеризується кількістю і якістю засвоєних майбутніми вчителями знань із комплексу навчальних дисциплін (педагогіки, математики, методики навчання математики тощо), уявлень про сутність, зміст, форми самостійної роботи, умінь планувати свої дії, робити послідовні умовиводи та загальні висновки, що слугують засобом розв’язання професійних завдань із розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.

Операційний компонент полягає в оволодінні студентом системою практичних дій та вмінь, пов’язаних із виконанням самостійної роботи, характеризується сформованою системою педагогічних умінь і навичок, які використовуються майбутніми вчителями у професійно-педагогічній діяльності в процесі розвитку пізнавальних інтересів учнів.

Рефлексивний компонент готовності майбутнього фахівця до професійної діяльності знаходить свій вияв у наявності в студента вмінь аналізувати наслідки, позитивні надбання в організації роботи з розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання математики і полягає в самооцінці своєї підготовленості та відповідності отриманих результатів професійної діяльності запланованим.

Рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики ми пов’язуємо з оволодінням студентами знаннями й уміннями, які передбачені державним освітнім стандартом.

Низький рівень – поверхове оволодіння студентами базовими знаннями з педагогіки та психології, методики навчання математики, володіння в основному традиційними методами навчання і недостатня сформованість умінь розвивати пізнавальний інтерес учнів у процесі навчання математики. Майбутні вчителі розуміють загальне значення процесу розвитку пізнавального інтересу учнів, але не усвідомлюють її значущості на особистісному рівні для підготовки підростаючих поколінь. У таких студентів слабо сформовані вміння й навички організації діяльності з розвитку пізнавальних інтересів школярів, а самоосвітня діяльність обмежується випадковим ознайомленням із окремими джерелами психологічної, педагогічної та методичної літератури.

Достатній рівень – оволодіння студентами знаннями, уміннями, які передбачені державним освітнім стандартом без поглибленої підготовки до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики. Майбутні вчителі розуміють значення і актуальність проблеми,  але їхнє ставлення до окресленої діяльності має не зовсім активний характер. Вони вивчають психологічну, педагогічну та методичну літературу, беруть участь у всіх видах роботи, пов’язаної з розвитком пізнавальних інтересів молодших школярів, але потребують постійного керівництва і контролю з боку викладача.

Високий рівень (на основі достатнього рівня) досягається  майбутнім учителем за умов, якщо він набуде уміння швидко адаптуватися до умов класу (школи), а також у своїй діяльності буде використовувати критерії: знаннєво-інтелектуальної підготовки до розвитку пізнавального інтересу учнів; мотиваційної налаштованості на творче розв’язання завдань навчання математики;  проектування роботи з розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів, здатності до самоаналізу власної організаційно-педагогічної діяльності з розвитку пізнавальних інтересів учнів початкової школи.

Визначення мети діяльності майбутніх учителів дозволило розробити структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики. Структурними компонентами моделі є: мета, етапи підготовки студентів, зміст, рівні, засоби підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики, і результат – готовність майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики (рис. 1). Упровадження моделі передбачає наявність мотивації навчальної діяльності студентів.

Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів – багатогранний і багатоаспектний процес. Ураховуючи системний, діяльнісний, компетентнісний підходи, запропоновано технологію реалізації моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.

Упровадження її здійснюється за чотирма етапами: інформаційним, змістово-процесуальним, організаційно-комунікативним та рефлексивним. Також запропоновано навчально-методичне забезпечення розвитку пізнавальних інтересів учнів.

На інформаційному етапі (1-2 курси) під час вивчення дисциплін «Математика», «Методика навчання математики», «Педагогіка», «Психологія» здійснюється змістова, методична, самоосвітня підготовка студентів до викладання математики в початковій школі. Разом із засобами, передбаченими навчальною програмою, їм додатково пропонуються методичні розробки, що включають блоки математичних завдань, практичні пізнавальні завдання з методики навчання математики тощо, спрямовані на підготовку студентів до розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.  

На змістово-процесуальному етапі (2-3 курси) передбачається поглиблення знань студентів про сутність пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики, форми, методи, засоби навчання математики молодших школярів, розвитку їх пізнавальних інтересів, формування діагностичних, прогностичних, проектувальних, управлінських та інших умінь, необхідних для розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.

Організаційно-комунікативний етап (4 курс) спрямовується на формування основних умінь студентів розвивати пізнавальні інтереси учнів у процесі навчання математики.

Рис.1. Структурно-функціональна  модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики

Серед форм, методів і засобів підготовки, передбачених структурно-функціональною моделлю, пропонуються загальні (форми й засоби, передбачені навчальними планами вищих педагогічних навчальних закладів: аудиторні заняття, спецкурси з використанням інформаційно-комунікативних технологій, кооперативного навчання тощо; позааудиторна діяльність студентів; самостійна робота студентів; педагогічна практика; методичні завдання; курсова та дипломна робота з методики навчання математики в початкових класах) і спеціальні (авторський спецкурс «Розвиток пізнавальних інтересів учнів початкових класів у процесі навчання математики», програма спецкурсу, методичний посібник «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики», завдання на педагогічну практику студентів, тематика курсових і дипломних робіт, спрямованих на підготовку майбутніх учителів початкових  класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики). Зазначимо, що поряд із засобами, вказаними у моделі, також застосовуємо форми й методи навчання студентів.

На рефлексивному етапі (4-5 курси) передбачається формування умінь самоаналізу результатів діяльності з питань розвитку пізнавальних інтересів учнів початкової школи за загальними критеріями, аналізу роботи учнів з метою корекції їх діяльності, а також діяльності студентів у майбутньому тощо.

Кожен з окреслених етапів включає блоки, однакові за назвою, але різні за змістом:

  •  педагогічні завдання (короткий опис та набір педагогічних завдань, які необхідно розв’язати на кожному етапі підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики);
  •  основні дидактичні принципи підготовки майбутніх учителів (сутність основних принципів дидактики, які на кожному етапі підготовки дозволяють відобразити закономірності навчального процесу, регулюють діяльність майбутніх учителів);
  •  форми, методи, засоби та прийоми реалізації моделі (форми, засоби, прийоми та ін., які рекомендовано використовувати для реалізації структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання математики);
  •  контроль та оцінка діяльності студентів (засоби контролю та оцінки діяльності майбутніх учителів початкових класів у процесі реалізації моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики);
  •  методичне забезпечення діяльності майбутніх учителів початкових класів.

Отже, усі взаємопов’язані складові поетапного процесу підготовки майбутніх учителів створюють сприятливе середовище для цілеспрямованого формування готовності студентів до розвитку пізнавальних інтересів учнів.

У третьому розділі «Експериментальна перевірка ефективності процесу підготовки та готовності майбутніх учителів до розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів у процесі навчання математики» висвітлено організацію та перебіг педагогічного експерименту, доведено ефективність упровадження запропонованого поетапного процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.

Дослідження проводилося протягом 2006–2011 рр. та охоплювало чотири етапи науково-педагогічного пошуку.

На констатувальному етапі (2006–2007рр.) вивчався стан підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів взагалі і, зокрема, в процесі навчання математики, визначалися об’єкт, предмет, мета та завдання дослідження. Встановлено, що сформованість готовності майбутніх учителів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у 22,5 % респондентів відповідала – високому рівню, 41,4 % – достатньому і 36,1 % – низькому.

На пошуковому етапі дослідження (2007–2008 рр.) був змодельований поетапний процес підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики. Готувався відповідний дидактичний матеріал для проведення формувального експерименту, розроблялися авторські спецкурс «Розвиток пізнавальних інтересів учнів початкових класів у процесі навчання математики» і методичний посібник «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики» та навчально-методичний супровід до проведення лекційних, практичних, семінарських занять, педагогічної практики, написання курсових і дипломних робіт.

На формувальному етапі (2008–2010 рр.) на заняттях з математики та методики навчання математики, спецкурсу, під час проходження педагогічної практики, написання курсових і дипломних робіт здійснювалася підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів відповідно до розробленої нами моделі. Попередньо аналізувалися і узагальнювалися результати педагогічного експерименту.

На узагальнювально-коригувальному етапі (2010 –2011рр.) здійснювалася кількісна і якісна обробка одержаних даних, формулювалися основні положення та загальні висновки педагогічного дослідження.

В експериментальних дослідженнях брало участь більше чотирьохсот студентів Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії, Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка, Вінницького державного педагогічного університету імені М. Коцюбинського.  

Для однорідності і незалежності вибірки були сформовані експериментальні (ЕГ) і контрольні групи (КГ) з приблизно однаковою успішністю. Заняття в контрольних і експериментальних групах, по можливості, проводилися одними і тими викладачами. Кількість респондентів експериментальної групи склала 213 осіб, контрольної – 219.

Для виявлення рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів нами розроблено блоки тестових завдань, які складалися відповідно до виділених рівнів та компонентів готовності. За результатами аналізу відповідей студентів протягом формувального експерименту встановлено, що рівень готовності майбутніх учителів змінився: в експериментальній групі високий рівень складає 50,2 %, а в контрольній – 30,1 % за рахунок переходу певної кількості студентів експериментальної групи з достатнього рівня на високий (рис.2).

Рис. 2. Рівні готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів на формувальному етапі (ЕГ – експериментальна група, КГ – контрольна група)

Експериментальна робота показала, що впровадження поетапного процесу формування готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики забезпечило позитивну динаміку кожного компонента (табл.1).

Таблиця 1

Узагальнені дані з формування готовності майбутніх учителів (%)

Компоненти готовності майбутніх учителів

Рівні

низький

достатній

високий

експеримент

КГ

експеримент

КГ

експеримент

КГ

ЕГ

ЕГ

ЕГ

до

після

до

після 

до

після 

Мотиваційно-ціннісний

24,9

13,9

26,3

55,2

36,0

43,4

19,9

50,1

30,3

Когнітивний

41,1

15,6

28,5

37,1

35,2

41,8

21,8

49,2

29,7

Операційний

36,9

12,7

27,6

38,4

33,6

42,6

27,7

53,7

29,8

Рефлексивний

42,3

14,3

28,9

35,1

37,9

42,8

23,6

47,8

28,9

Зміна сформованості кожного з компонентів готовності підтверджує загальний висновок про підвищення рівня готовності майбутніх учителів до розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів, у цілому позитивний вплив поетапного процесу на підготовку майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів.

Достовірність результатів педагогічного експерименту доведена за допомогою критерію Пірсона (Т). Провівши відповідні розрахунки, отримали емпіричне значення Тсп ≈ 52,65, тоді як для рівнів значущості α=0,05 Ткр ≈ 42,56, для α=0,01 Ткр ≈ 49,59.

Це свідчить про те, що після проведення формувального етапу експериментальні і контрольні вибірки мають статистично значущі відмінності, оскільки для обох рівнів значущості Тсп > Ткр. Усі наведені розрахунки, що зафіксували загальну тенденцію до підвищення рівня готовності студентів свідчать про ефективність запропонованого нами поетапного процесу підготовки майбутніх учителів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні наведено теоретичні й експериментальні узагальнення та обґрунтування поетапного процесу підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики, що підтверджують гіпотезу та дають підстави для формулювання таких висновків.

1. Здійснений теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури показав, що проблема підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів є актуальною, проте недостатньо розробленою.

Сутність понять становлять: «пізнавальний інтерес» – прагнення до знань, що виявляється в активному ставленні учня до пізнання сутнісних властивостей предметів і явищ дійсності (за О.Я. Савченко), «підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів у процесі навчання математики» – сукупність спеціальних знань, умінь та навичок, що забезпечують можливість успішної роботи з розвитку пізнавальних інтересів учнів, «готовність майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів» – єдність та взаємозв’язок мотиваційно-ціннісного, когнітивного, операційного та рефлексивного компонентів, що характеризують здатність студента успішно забезпечувати розвиток пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.

2. Розроблено й теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики, складовими якої є: мета, етапи підготовки студентів, зміст, рівні, засоби і результат як готовність майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики. Визначено структурно-компонентний склад готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів: мотиваційно-ціннісний, когнітивний, операційний і рефлексивний та рівні їх сформованості (низький, достатній, високий).

3. Визначено та обґрунтовано етапи процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики протягом усього їх перебування в університеті (1–5 курси). Кожний з етапів (інформаційний, змістово-процесуальний, організаційно-комунікативний та рефлексивний) пов’язані між собою і включає блоки: педагогічні завдання; основні дидактичні принципи; форми, методи, засоби та прийоми реалізації моделі; контроль та оцінку діяльності студентів; методичне забезпечення діяльності учителів та педагогічне забезпечення процесу розвитку пізнавальних інтересів учнів 1-4 класів.

4. Розроблено і упроваджено у навчальний процес методичний супровід професійної підготовки студентів, що включає авторські спецкурс «Розвиток пізнавальних інтересів учнів початкових класів у процесі навчання математики», методичний посібник «Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики», методичні розробки, що складаються з блоків математичних завдань, практичних пізнавальних завдань з методики навчання математики, завдань з педагогічної практики студентів, тематики і методичних вказівок до виконання курсових і дипломних робіт, спрямованих на підготовку майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.

5. Ефективність підготовки студентів експериментальної групи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики визначалася за зміною їх рівнів готовності. Доведено, що кількість студентів, які мали низький рівень сформованості готовності, зменшилася майже на 22 %, достатній – на 6 %, а високий – збільшилася майже на 28 %. Достовірність результатів дослідження перевірена за допомогою критерію Пірсона (Т). Провівши відповідні розрахунки, отримано його значення Тсп ≈ 52,65, тоді як для рівнів значущості α=0,05 Ткр ≈ 42,56, для α=0,01 Ткр ≈ 49,59.

Доведено, що після проведення формувального етапу експериментальні і контрольні вибірки мають статистично значущі відмінності, оскільки для обох рівнів значущості Тсп>Ткр.

Позитивна динаміка наведених розрахунків свідчить про зростання рівня готовності майбутніх учителів і дає підстави стверджувати про доцільність та ефективність підготовки студентів до розвитку пізнавальних інтересів учнів саме в поетапному процесі навчання математики в початковій школі.

Водночас зазначимо, що проведене педагогічне дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання. Можливо продовжити дослідження, пов’язане з вивченням предметів «Навчання грамоти», «Письмо», «Я і Україна», «Риторика» та інше з тим, щоб створити комплексну систему підготовки студентів факультетів початкового навчання до розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:

Методичний посібник

Бурчак С.О. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики : метод. пос. / С.О. Бурчак. – Суми : РВВ СОІППО, 2010. – 116 с.

Статті у фахових виданнях:

Бурчак С.О. Аналіз структури готовності майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів / С.О. Бурчак // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя : проблеми теорії і практики : зб. наук. праць; за ред. Н.В. Гузій. Випуск 8(18). – К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. – С.161–164.

Бурчак С.О. Інтерактивна технологія розвитку пізнавальних інтересів молодшого школяра на уроках математики / С.О.Бурчак // Теоретичні питання культури, освіти та виховання : зб. наук. праць; за ред. М.Б. Євтуха. Випуск 39. – К. : Вид. центр КНЛУ, 2009. – С. 7–10.

Бурчак С.О. Методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів / С.О. Бурчак // Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології : наук. журнал; за ред. А.А. Сбруєвої. – Суми : СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2009. – №2. – С. 266–274.

Бурчак С.О. Навчальне співробітництво учня і вчителя – технологія розвитку пізнавальних інтересів молодшого школяра у процесі навчання математики / С.О. Бурчак // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія : Педагогіка і психологія. – Ялта : РВВ КГУ, 2008. – №20. – С. 20–25.

Бурчак С.О. Навчально-методичний посібник як засіб підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів / С.О. Бурчак // Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Серія : Педагогічні науки. Випуск 15. – Глухів : ГДПУ, 2010. – С. 176–180.

Бурчак С.О. Педагогічна практика – невід’ємна складова процесу підготовки майбутнього вчителя початкових класів / С.О. Бурчак // Імідж сучасного педагога. – 2010. – №5 (104). – С. 31–34.

Бурчак С.О. Структурно-компонентний склад розвитку учителем пізнавальних інтересів учня при вивченні математики в початковій школі / С.О.Бурчак // Наукові записки. – Випуск 77. Серія : Педагогічні науки. – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2008. – Частина 2. – С. 158 –162.

Бурчак С.О. Технологія розвитку пізнавальних інтересів молодшого школяра в системі навчання математики на основі диференційованого підходу / С.О. Бурчак // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 16. Творча особистість учителя : проблеми теорії і практики : зб. наук. праць; за ред. Н.В. Гузій. Випуск 9(19). – К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. – С. 94–97.

Матеріали  конференцій:

Бурчак С.О. Ігрова навчальна технологія розвитку пізнавальних інтересів молодшого школяра під час навчання математики / С.О. Бурчак // Молодий науковець ХХІ століття : матеріали міжнар. наук. - практ. конф. студентів і молодих науковців. – Кривий Ріг : КТУ, 2008. – С. 5–8.

Бурчак С.О. Вплив комп’ютерних технологій на розвиток пізнавальних інтересів молодшого школяра в процесі навчання математики / С.О. Бурчак, В.С. Іваній // Наука, освіта, суспільство очима молодих : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. студентів і молодих науковців. – Рівне : Рівне РДПУ, 2008. – С. 15–17.

Бурчак С.О. Структура пізнавального інтересу молодшого школяра / С.О. Бурчак // Освіта Сумщини. – 2009. – №3. – С. 16–17.

АНОТАЦІЇ

Бурчак С.О. Підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики. – Рукопис.

Дисертація  на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка. – Полтава, 2011.

У дисертації розглянуто  проблему підготовки майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики. З’ясовано на основі аналізу науково-педагогічної літератури сутність понять «пізнавальний інтерес», «підготовка майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики», «готовність майбутніх учителів початкових класів до розвитку пізнавальних інтересів учнів». Підібрано педагогічні технології розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів.

Розроблено і науково обґрунтовано структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики та експериментально перевірено її ефективність у навчальному процесі.

Визначено та обґрунтовано етапи процесу підготовки, доведено результативність впровадження структурно-функціональної моделі підготовки майбутніх учителів початкової школи до розвитку пізнавальних інтересів учнів у процесі навчання математики.

 Ключові слова: підготовка майбутніх учителів, розвиток пізнавальних інтересів учнів, структурно-функціональна модель, етапи процесу підготовки,  математика в початковій школі.

Бурчак С.А. Подготовка будущих учителей начальных классов к развитию познавательных интересов учащихся в процессе изучения математики. – Рукопись.

Диссертация  на соискание ученой  степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Полтавский национальный педагогический университет имени В.Г. Короленко. – Полтава, 2011.

В диссертации рассмотрено проблему подготовки будущих учителей начальных классов к развитию познавательных интересов учащихся в процессе изучения математики, обосновано ее теоретико-экспериментальное исследование.

В результате изучения философской, психолого-педагогической литературы проанализированы базовые понятия исследования: «познавательный интерес», «подготовка будущих учителей начальных классов к развитию познавательных интересов учеников в процессе изучения математики», «готовность будущих учителей начальных классов к развитию познавательных интересов учеников».

Определена структура познавательного интереса ученика, включающая в себя совокупность психолого-педагогических характеристик: самооценка, критическое отношение к себе, организованность, внимание, эрудиция, любознательность, инициативность, эмоциональный интерес, творческое мышление, которые являются основой когнитивного развития младшего школьника в процессе изучения математики.

Определено понятие готовности будущих учителей начальных классов к развитию познавательных интересов учеников в процессе изучения математики как системы  педагогического обеспечения подготовки будущих учителей, которая включает в себя: информационное, содержательно-концептуальное, организационно-коммуникативное и рефлексивное.

В исследовании разработано и описано структурно-функциональную модель подготовки будущих учителей начальной школы к развитию познавательных интересов учеников в процессе изучения математики. Структурными компонентами модели являются: мотивация учебной деятельности студентов, цель, этапы подготовки, содержание, уровни, формы и средства подготовки будущих учителей начальных классов, и как результат – сформированная готовность будущих учителей начальных классов к развитию познавательных интересов учеников в процессе изучения математики.

В ходе экспериментального исследования определена сущность, структурные компоненты, показатели и уровни готовности. Выделены мотивационно-ценностный, когнитивный, операционный, рефлексивный компоненты и три уровня готовности будущих учителей начальных классов к развитию познавательных интересов учеников в процессе изучения математики (низкий, достаточный, высокий).

Сравнительный анализ показателей формирования готовности будущих учителей в экспериментальных и контрольных группах в начале и в конце эксперимента подтвердил, что использование предложенной модели способствует значительному повышению уровня готовности будущих учителей начальных классов к развитию познавательных интересов учеников в процессе изучения математики.

Экспериментальное исследование доказало эффективность и целесообразность использования предложенной модели и  педагогических технологий, способствующих готовности будущих учителей к развитию познавательных интересов учеников в процессе изучения математики; углублению знаний студентов о  познавательных интересах учеников, их структуре, формах и методах развития.

Результаты проведенного экспериментального исследования, подтвержденные методами математической статистики, позволяют говорить о статистически значимых положительных количественных и качественных изменениях в знаниях студентов экспериментальных групп по сравнению с контрольными в подготовке будущих учителей начальных классов к развитию познавательных интересов учеников в процессе изучения математики.

Внедрение полученных результатов в практику высших учебных заведений дает основание утверждать, что были решены все поставленные задачи, реализована цель и подтверждена гипотеза исследования.

Ключевые слова: подготовка будущих учителей, развитие познавательных интересов учеников, структурно-функциональная модель, этапы процесса подготовки, математика в начальной школе.

S.A. Burchak. Training Future Teachers of Primary School to Develop Cognitive Interests of Students in the Process of Study Mathematics. – Manuscript.

Scientific Thesis for the Degree of Candidate of Pedagogical Sciences,  speciality 13.00.04 – Theory and Methodology of Professional Education. – The Poltava National Pedagogical University named after W.G. Korolenko. – Poltava, 2011.

The problem of readiness of future teachers of primary school to develop cognitive interests of students in the process of study Mathematics is considered.  

On the basis of analysis of scientific-pedagogical literature the importance of concepts «cognitive interest», «training future teachers of primary school to develop cognitive interests of students in the process of study Mathematics», «readiness of future teachers of primary school to develop cognitive interests of students» is given. Educational technologies of development of cognitive interests of primary school students are selected.

Modern pedagogical technologies of development of cognitive interests of younger students are analyzed.

Structural functional model and didactic-methodical system of training of future teachers of primary school to develop cognitive interests of students in the process of study Mathematics are elaborated and scientifically grounded and its efficiency in an educational process is experimentally tested.

The effectiveness of structural functional model of training, the stages of process of training future teachers of primary school to develop cognitive interests of students in the process of study Mathematics are defined and well founded.

Key words: training future teachers, the development of cognitive interests of students, structural functional model, the stages of process of training, Mathematics in primary school.


Підписано до друку 10.05.2011 року

Формат 60× 90 / 16. Ум.друк.арк. 0,9.

Гарнітура Times New Roman. Наклад 100 прим.

Поліграфічні послуги ПП Літвін С.С.

40007 м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 5.

Свідоцтво серія В01 №476494 від 15.02.2006 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69729. Включення файлів 25.5 KB
  Наприклад загальні для декількох початкових файлів визначення іменованих констант і макровизначення можуть бути зібрані в одному файлі що включається і включені директивою include у всі початкові файли.
69730. Параметри функції main( ) 32 KB
  Параметр argv - масив покажчиків на рядки; argc - параметр типа int, значення якого визначає розмір масиву argv, тобто кількість його елементів, envp - параметр-масив покажчиків на, символьні рядки, кожна з яких містить опис однієї із змінних середовища (оточення).
69731. Функції перетворення 55 KB
  Повертає дробове число, значення якого передано функції як аргумент. Функція обробляє рядок до тих пір, поки символи рядка є допустимими. Рядок може бути значенням числа як у форматі з плаваючою крапкою, так і в експоненціальному форматі.
69732. Статичні елементи класу 25.5 KB
  Пам’ять під статичне поле виділяється один раз при його ініціалізації незалежно від числа створених об’єктів і навіть при їх відсутності і ініціалізується за допомогою операції доступу до області дії а не операції вибору визначення повинне бути записано поза функціями...
69733. Покажчик this 22.5 KB
  Кожний об’єкт містить свій екземпляр полів класу. Методи класу знаходяться в пам’яті в єдиному екземплярі і використовуються всіма об’єктами сумісно, тому необхідно забезпечити роботу методів з полями саме того об’єкта, для якого вони були викликані.
69734. Перевантаження операцій new і delete 50.5 KB
  Поведінка перевантажених операцій повинна відповідати діям, які виконуються ними за замовчуванням. Для операції new це означає, що вона повинна повертати правильне значення, коректно обробляти запит на виділення пам’яті нульового розміру і породжувати виключення при неможливості...
69735. Віртуальні методи 45 KB
  Це не завжди можливо, оскільки в різний час покажчик може посилатися на об’єкти різних класів ієрархії, і під час компіляції програми конкретний клас може бути невідомий. Можна навести як приклад функцію, параметром якої є покажчик на об’єкт базового класу.
69736. Використання шаблонів класів 32.5 KB
  Щоб створити за допомогою шаблона конкретний об’єкт конкретного класу (цей процес називається інстанціонуванням), при описі об’єкту після імені шаблона в кутових дужках перераховуються його аргументи...
69737. Області значень 44 KB
  Область значень — це інтервал від мінімального до максимального значення, яке може бути представлена в змінній даного типу. В таблиці 1 приведений розмір займаємої пам’яті і області значень змінних для кожного типу. Оскільки змінних типу void не існує, він не включений в цю таблицю.