72051

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЕКОНОМІЧНОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ГЕОГРАФІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

Автореферат

Педагогика и дидактика

Стрімкий розвиток сучасних економічних відносин і вплив господарської діяльності людини на всю поверхню Землі як інтегрованого утворення вимагає переосмислення не тільки місця людини в географічному світі але й її ставлення до навколишнього середовища.

Украинкский

2014-11-17

192.5 KB

1 чел.

РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (м. ЯЛТА)

БУГАЙОВА Тетяна Іванівна

УДК 378.147:159.955+911.3:33

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЕКОНОМІЧНОГО
МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ГЕОГРАФІВ
У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Ялта – 2011


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Приватному вищому навчальному закладі „Донецький інститут соціальної освіти”, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Коляда Михайло Георгійович,

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, докторант кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Падалка Олег Семенович,

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова, проректор із економіки й організації навчально-виховної роботи;

кандидат педагогічних наук

Бондаренко Ольга Володимирівна,

Криворізький державний педагогічний університет, старший викладач кафедри педагогіки.

Захист дисертації відбудеться „1” липня 2011 р. о 9.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 53.130.01 при Республіканському вищому навчальному закладі Кримський гуманітарний університет (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2, ауд. 15.

Із дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Республіканського вищого навчального закладу Кримський гуманітарний університет (м. Ялта) за адресою: 98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2.

Автореферат розісланий „31” травня 2011 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                    Н. В. Горбунова


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Стрімкий розвиток сучасних економічних відносин і вплив господарської діяльності людини на всю поверхню Землі як інтегрованого утворення вимагає переосмислення не тільки місця людини в географічному світі, але й її ставлення до навколишнього середовища. Для всебічного з’ясування причин, процесів і явищ, що відбуваються на Землі, прогнозування їх розвитку та можливих наслідків потрібні фахівці нової генерації, які могли б розв’язувати ці питання грамотно та професійно. Організація роботи географів у непростих соціально-економічних умовах потребує новітніх науково-обґрунтованих підходів, об’єктивного бачення географічної ситуації, нової культури економічного мислення. В умовах швидкозмінного географічного світу, коли економічно значуща інформація в ньому постійно оновлюється, сучасний географ повинен встигати осмислювати тенденції економічного впливу, тобто мати високий рівень економічного мислення й економічної культури. Підготовка майбутніх географів у вищих навчальних закладах регламентується Законами України „Про освіту”, „Про вищу освіту”, „Про інноваційну діяльність”, Національною доктриною розвитку освіти України в XXI столітті.

Професійна підготовка майбутніх фахівців в умовах вищого навчального закладу є предметом наукових досліджень, що охоплюють різноманітні аспекти, зокрема: вдосконалення фахової університетської підготовки (І. Д. Бех, Г. О. Балл, О. В. Глузман, М. Я. Ігнатенко, О. П. Мєщанінов), проблеми професійної освіти, дидактики та методики навчання у вищій школі (А. М. Алексюк, Р. С. Гуревич, І. А. Зязюн, Н. Г. Ничкало, Л. І. Редькіна, С. О. Сисоєва, М. Д. Ярмаченко); закономірності та принципи професійного становлення особистості (Б. Г. Ананьєв, В. П. Андрущенко, І. П. Підласий). Проблеми вдосконалення фахової географічної освіти досліджувались М. В. Багровим, В. О. Боковим, Л. І. Зеленською, В. П. Максаковським, Я. Б. Олійником, I. Г. Черваньовим, П. Г. Шищенком. Питання підвищення якості професійної економічної освіти розглядали А. М. Войнаровський, А. С. Нисимчук, А. Ф. Павленко, О. С. Падалка, І. А. Сасова, О. Т. Шпак.

Сьогодні в педагогічній науці відбувається переосмислення змісту освіти з точки зору культури XXІ століття. Проблема становлення культури мислення особистості в аспектах діалогу культур досліджувалася такими науковцями, як М. М. Бахтін і В. С. Біблер. Культура мислення в філософії стала предметом розгляду М. С. Кагана, М. К. Мамардашвілі, X. Ортега-і-Гассета, у психології – П. Я. Гальперіна, Ж. Піаже, Н. Ф. Тализіної, в педагогіці – П. П. Блонського, П. Ф. Каптерєва. Поняття „культура мислення” як особистісна якість досліджувалося в наукових працях О. С. Анісімова (думкодіяльність), О. Г. Асмолова (толерантність мислення), В. Глассера (колективне мислення), Л. Б. Соколової (розвиток культури мислення). Соціально-економічна ситуація, що складається в Україні, акцентує увагу дослідників на вивчення економічного мислення молоді, яка прагне до самостійного життя та прояву активної життєвої позиції. Засвоєння емпіричного досвіду, економічних знань і застосування їх у професійній діяльності вивчали Л. C. Бляхман, В. А. Медведєв, К. О. Улибін, В. П. Фофанов; дидактичні основи формування мислення в процесі навчання розглядали в своїх наукових працях І. Я. Лернер, Ю. І. Машбиць, В. Ф. Паламарчук, М. М. Поспєлов. Процес формування культури економічного мислення майбутніх фахівців висвітлювали В. В. Безверхова, В. В. Візир, Т. Е. Джагаєва, О. В. Корєньков, М. В. Тишкова; аспекти інтенсифікації розумової діяльності перебували в центрі уваги П. В. Гуменюк, Каншаїм Шураханова; прикладна спрямованість формування культури економічного мислення досліджувалися Ю. В. Ануфрієвою, О. Ю. Архиповим, В. В. Вишнєвським.

У науково-методичних дослідженнях питання формування культури економічного мислення найчастіше розглядаються або у взаємозв’язку з розвитком і вивченням економічної чи культурологічної теорії, або на матеріалі окремо взятих дисциплін. Ученими активно здійснюється пошук шляхів ефективного формування економічного мислення та економічної культури учнів середніх навчальних закладів, проте проблема формування культури економічного мислення студентів вищих навчальних закладів, зокрема, майбутніх географів, не була предметом спеціального педагогічного дослідження. Існують суперечності між: постійно зростаючими вимогами суспільства до культури економічного мислення географів і якістю їхньої фахової підготовки, яка не враховує цих вимог; змістом професійної підготовки та недостатнім використанням усіх її можливостей щодо формування культури економічного мислення майбутніх географів; необхідністю формування культури економічного мислення в студентів та невизначеністю педагогічних умов, що сприяють ефективності досліджуваного процесу. Необхідність пошуку можливих шляхів розв’язання зазначених суперечностей зумовила вибір теми дослідження: „Формування культури економічного мислення майбутніх географів у процесі професійної підготовки”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах теми науково-дослідної роботи Донецького інституту соціальної освіти „Якість професійної освіти у вищому навчальному закладі” та „Програми науково-технічного розвитку Донецької області на період до 2020 року” (Розпорядження Голови обласної державної адміністрації № 325 від 16.07.2002 р.). Автор є членом робочої групи з розробки й аналізу матеріалів розділу „Галузеві аспекти підготовки фахівців з вищою освітою”, пункт 4.5 „Географія” (довідка № 01/09-0196 від 26.02.2007 р.). Тему дослідження затверджено вченою радою Донецького інституту соціальної освіти (протокол № 7 від 26.02.2005 р.) та погоджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 4 від 25.04.2006 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці моделі формування культури економічного мислення майбутніх географів у процесі професійної підготовки.

Завдання дослідження:

1) дослідити стан розробленості проблеми формування культури економічного мислення фахівця в психолого-педагогічній літературі; уточнити поняття „економічна культура”, „економічне мислення”, „культура мислення”; обґрунтувати сутність і структуру дефініції „культура економічного мислення майбутнього географа”;

2) вивчити та проаналізувати чинники, що впливають на процес формування культури економічного мислення майбутніх географів;

3) визначити критерії, показники та рівні сформованості культури економічного мислення майбутніх географів;

4) проаналізувати результати впровадження моделі та педагогічних умов, що сприяють підвищенню ефективності сформованості культури економічного мислення майбутніх географів у процесі фахової підготовки.

Об’єкт дослідження – професійна підготовка студентів-географів у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження – формування культури економічного мислення майбутніх географів у процесі професійної підготовки.

Методологічну основу дослідження становлять ідеї єдності теорії та практики; діалектичного взаємозв’язку, взаємозумовленості та взаємозалежності соціально-економічних і педагогічних явищ і процесів; концепція професійного навчання щодо організації фахової діяльності суб’єктів економічних відносин; концепція системного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та професійно орієнтованого підходів до організації навчання; принципи загальної психології про єдність свідомості та діяльності.

Теоретичну основу дослідження складають фундаментальні педагогічні та психологічні концепції гуманізації, демократизації освіти (В. П. Андрущенко, С. У. Гончаренко, М. Б. Євтух, В. Г. Кремень, Н. Г. Ничкало, І. С. Якиманська), загальнопедагогічної підготовки студентів-географів в умовах вищого навчального закладу (М. В. Багров, В. О. Боков, Л. І. Зеленська, В. П. Максаковський, Я. Б. Олійник, I. Г. Черваньов, П. Г. Шищенко); теорії і практики педагогічного моделювання (Ю. К. Бабанський, В. П. Безпалько, О. М. Дахін, В. І. Міхєєв, М. Г. Чобітько, В. О. Штофф); теорії культури (Е. О. Баллер, В. Є. Давидович, Ю. А. Жданов, С. М. Іконнікова, М. С. Каган, Л. Н. Коган, А. Моль, Дж. Раду); теорії пізнання (Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн); теорії розумової діяльності (В. В. Давидов, О. М. Леонтьєв); теорії формування навчальної діяльності, принципу діяльнісного підходу в навчанні (Г. О. Атанов, П. Я. Гальперін, Д. Б. Ельконін, І. Я. Лернер, М. Д. Максименко, О. В. Моляко, Х. Піаже, З. О. Решетова, Н. Ф. Тализіна).

Методи дослідження теоретичні: аналіз та узагальнення наукової, методичної літератури для розкриття сутності поняття „культура економічного мислення” та для виявлення педагогічних умов її формування серед студентів географічних спеціальностей, аналіз навчальних планів і програм спецкурсів із метою вивчення стану розробленості проблеми дослідження (1.1; 1.2); теоретичне моделювання, прогнозування та узагальнення результатів дослідження (1.3; 2.2.2; 2.3); емпіричні: цілеспрямоване спостереження за студентами та за професійною діяльністю фахівців-географів, анкетування, тестування, методи рейтингових оцінок для визначення рівнів сформованості культури економічного мислення; педагогічний експеримент для вивчення стану досліджувальної проблеми, перевірки ефективності розробленої моделі та педагогічних умов формування компонентів культури економічного мислення (2.1; 2.2; 2.3), методи математичної статистики (метод 2, метод кутового перетворення Фішера) – для порівняння та доведення валідності, результатів констатувального і формувального етапів експерименту (2.3).

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі географічного факультету Донецького інституту соціальної освіти, природничо-географічного факультету Луганського національного університету імені Т. Шевченка, географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка в три етапи впродовж 2003–2008 рр. На різних етапах дослідження охоплено 273 особи, серед яких 216 студентів, 37 викладачів, 20 фахівців-географів сучасних підприємств.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше впроваджено модель та педагогічні умови, що сприяють підвищенню ефективності сформованості культури економічного мислення майбутніх географів у процесі фахової підготовки; вивчено та проаналізовано чинники, що впливають на процес формування культури економічного мислення майбутніх географів; виявлено критерії (мотиваційно-ціннісний, інтелектуальний, емоційно-вольовий, операційно-діяльнісний), показники (мотивації до вивчення соціально-економічних дисциплін, засвоєння знань, сформованості емоційної складової культури, сформованості вмінь) та охарактеризовано рівні сформованості культури економічного мислення студентів-географів щодо оцінювання ефективності досліджуваного процесу; удосконалено сутність і структуру дефініції „культура економічного мислення майбутнього географа”; подальшого розвитку набули положення щодо реалізації діяльнісного підходу в процесі професійної підготовки майбутніх географів та наукові уявлення про взаємозв’язки між компонентами культури географічного й економічного мислення майбутніх географів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні в навчальний процес студентів географічних спеціальностей вищих навчальних закладів педагогічних умов, що ґрунтуються на діяльнісному підході до професійної підготовки майбутніх географів, забезпечують належний рівень сформованості культури економічного мислення. Впроваджено спецкурс „Культура економічного мислення географа” з комплексом науково-методичного забезпечення (зокрема, семантичним конспектом лекцій), експериментально перевірено систему авторських економічних завдань для формування культури економічного мислення на базі географічного матеріалу для дисциплін економічної спрямованості. Апробовано методичні посібники та вказівки для студентів-географів, методистів і керівників студентських практик із загальної гідрології та геоморфології у вищих навчальних закладах для підвищення рівня їхньої підготовки з позиції ефективного формування культури економічного мислення майбутніх географів. Результати дослідження можуть бути впроваджені при розробці освітньо-професійних програм та освітньо-кваліфікаційних характеристик бакалавра з напряму підготовки 6.040104 „Географія” галузі знань 0401 „Природничі науки”.

Упровадження результатів дослідження. Результати дослідження впроваджено в практику роботи кафедри географії Донецького інституту соціальної освіти (акт про впровадження № 222 від 23.06.08 р.), кафедри географії Луганського національного університету імені Т. Шевченка (довідка про впровадження № 1/319 від 13.02.08 р.), кафедри економіки та соціальної географії Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка (довідка про впровадження № 576-33/03 від 20.06.08 р.); кафедри педагогіки Кримського державного гуманітарного університету (акт про впровадження № 25/05 від 06.04.07 р.); кафедри соціально-гуманітарних дисциплін і методики їх викладання, кафедри природничо-наукових дисциплін і методики їх викладання Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка про впровадження № 109/04 від 12.03.07 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися й одержали схвалення на науково-практичних конференціях різного рівня – міжнародних: „Теорія і практика управління педагогічними процесами” (Одеса, 2005), „Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти в контексті Болонського процесу” (Ялта, 2006, 2010), „Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону” (Ялта, 2007), „В. Ф. Шаталов: діалог із сучасністю. Філософські виміри шкільної та професійної освіти” (Донецьк, 2007); всеукраїнських: „Розвиток географічної науки України і Донбасу в XXІ сторіччі” (Донецьк, 2005). У повному обсязі результати дослідження обговорювались і набули позитивної оцінки на міжкафедральних семінарах Донецького інституту соціальної освіти (Донецьк, 2008–2010).

Публікації. Основні результати дослідження відображено в 17 науково-методичних працях, із яких 15 виконано одноосібно, в тому числі: 3 навчально-методичні посібники, 7 статей у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 7 статей у збірниках наукових праць.

Особистий внесок здобувача у праці „Методичний посібник до проведення навчальної практики із загальної гідрології” (співавтор А. П. Титова), здобувачеві належить розробка змісту та методики проведення навчальної практики; у статті „Модель культуры экономического мышления будущих географов” (співавтор М. Г. Коляда) автору належить розробка моделі культури економічного мислення майбутнього географа.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (282 найменування, з них 12 іноземними мовами), 11 додатків на 88 сторінках. Загальний обсяг роботи – 299 сторінок, із них – 184 сторінки основного тексту; робота містить 11 рисунків і 15 таблиць, що займають 17 самостійних сторінок основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито її теоретичні та методологічні основи, визначено методи дослідження, наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів, подано інформацію про апробацію та впровадження результатів експериментального дослідження, публікацій автора та структуру роботи.

У першому розділі – „Теоретико-методологічні засади формування культури економічного мислення майбутніх географів” – розглянуто теоретико-методологічні аспекти проблеми дослідження, уточнено сутність і структуру дефініції „культура економічного мислення майбутнього географа”, розроблено модель формування культури економічного мислення майбутніх географів, розкрито дидактичні засоби реалізації поставлених завдань.

Із метою вивчення поняття „культура економічного мислення” розглянуто взаємозалежні з ним поняття „культура”, „економічна культура”, „мислення”, „економічне мислення”, „культура мислення”. Коли йдеться про економічну культуру людини, то значеннєвою домінантою, головним сенсом виступає система цінностей і спонукань господарської діяльності, поважне ставлення до будь-якої форми власності та комерційного успіху. Економічну культуру розглядають як великий соціальний здобуток особистості. На сучасному етапі актуальною є діяльнісна теорія культури, її суть відбивається у визначенні Д. В. Ольшанського: культура – це масова діяльність людей у певній соціальній системі виробництва, збереження, поширення та споживання цінностей, запропонованих прийнятою у суспільстві системою соціальних інститутів.

Через відчуття та сприйняття культурних цінностей, людське пізнання навколишньої реальності переходить до мислення, що є опосередкованим та узагальненим відображенням людиною предметів і явищ об’єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв’язках і відношеннях; воно багатогранне, оскільки різноманітним є дійсність і завдання, що розв’язуються людиною. З урахуванням об’єкта соціального пізнання, тобто економічної дійсності, правомірно виділити економічне мислення як один із різновидів мислення. Одні дослідники (Л. І. Абалкін, Г. М. Соколова) розглядають економічне мислення як форму прояву економічної свідомості в конкретній суспільній ситуації; інші (Л. С. Бляхман, В. Д. Попов) вважають, що економічна свідомість є продуктом економічного мислення, визначають мислення як процес і результат пізнання економічних відносин у формі понять, суджень, умовиводів. Економічна свідомість відіграє роль первинного елемента в економічному мисленні, а мислення як процес пізнання є економічною свідомістю у дії, тобто її своєрідною активністю на випередження практичних дій людини. Результати мислення об’єктивуються в поняттях, що при переході у свідомість суб’єктивуються.

Більшість науковців під економічним мисленням розуміють здатність людини пізнавати, осмислювати економічні явища, вміння оперувати економічними законами в реальній економічній діяльності; економічне мислення – це процес відображення, осмислення та засвоєння людиною економічних відносин суспільства в формі різних уявлень, понять теорії й економічної практики, економічного буття (О. В. Єрахтін, К. О. Улибін). Дослідники вважають, що економічне мислення є відображенням людиною закономірностей суспільного виробництва у вигляді понять, а точніше, у її визначеній системі, логічному зв’язку. З урахуванням різних підходів до розкриття сутності та специфіки поняття „економічне мислення”, С. В. Лукаш визначає його як процес опосередкованого й узагальненого пізнання явищ економічної дійсності в істотних властивостях, зв’язках і відносинах, що відбуваються на основі готовності до їх осмислення. Завдяки використанню прийомів розумової діяльності, цей процес завершується формуванням економічних знань, що переходять у переконання через реалізацію в практичній діяльності.

На основі аналізу праць науковців сформульовано робоче визначення поняття „економічне мислення майбутнього фахівця”, під яким розуміємо не тільки пізнання сутності економічних законів, явищ і господарських процесів з умінням виявляти їх закономірності за допомогою розумових операцій (аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення), а й реалізацію та перетворення отриманих економічних знань, набутих умінь, навичок і якостей особистості у власній професійній діяльності з позиції цілісного виробничого процесу.

Культура економічного мислення являє собою складну та різноманітну систему розвитку розумових, творчих і духовних здібностей, матеріальних можливостей професіонала у своїй галузі, віддзеркалює економічний взаємозв’язок між людьми та навколишнім середовищем для створення, збереження культурних цінностей. Вона є результатом безупинного професійного формування в цілісному педагогічному процесі. Культура економічного мислення відбивається в свідомості майбутніх географів через економічну значущість геоінформації в прийнятті рішень, через становлення інформації як економічної категорії (географічну інформацію продають і купують), через відкриття нових можливостей усіх видів підприємницької, управлінської, фінансової діяльності. Маючи достатній рівень культури економічного мислення, сучасний фахівець-географ ефективно організовує діяльність на своєму робочому місці, збільшує можливості розширення збуту продукції чи послуг, забезпечуючи тим самим додаткові доходи підприємству. Під культурою економічного мислення фахівця розуміють сукупність духовних і розумових соціально вироблених засобів економічної діяльності, за допомогою яких здійснюється його життєдіяльність у виробничо-професійній сфері.

Спираючись на наукові підходи в навчанні Б. Ц. Бадмаєва, П. Я. Гальперіна, Ю. І. Машбиця, Н. Ф. Тализіної, дійшли висновку, що при формуванні культури економічного мислення основою має бути не система економічних знань і поступове їх засвоєння, а задана система дій. Знати – означає не просто пам’ятати необхідні знання, а виконувати діяльність, пов’язану з цими знаннями. Первинними з погляду цілей економічного навчання є діяльність і дії, що складають цю діяльність, а не знання. Засвоювати знання можна тільки оперуючи ними, бо знання – не мета навчання, а його засоби; стосовно діяльності вони відіграють додаткову роль, пояснюючи та готуючи практичні дії майбутнього географа. Ядром і сутністю навчальної діяльності є розв’язання навчальних задач. Виконуючі завдання, головне значення має не відповідь (єдина вимога до неї – бути правильною), а процес її одержання, тому що спосіб дій формується тільки в процесі розв’язання навчальних завдань. Це підтверджує побудована нами модель культури економічного мислення майбутнього географа, яка свідчить, що базовим компонентом у його професійній підготовці є діяльнісний блок. Тому діяльнісну теорію навчання обрано як основний методологічний підхід при формуванні культури економічного мислення студентів-географів.

Робота викладача з формування культури економічного мислення студентів – це система погоджених дій, що повинні бути спрямовані на кінцевий результат. Плануючи систему „викладач-студенти”, необхідно спрямовувати та корегувати цей процес із урахуванням принципів погодженої взаємодії. Серед таких положень у процесі формування культури економічного мислення найбільш повно та всебічно реалізуються такі принципи: діалогізація, проблематизація, персоналізація й індивідуалізація; серед принципів педагогічного впливу – принцип цілісності, суб’єктивності та ціннісної орієнтації; а серед принципів погодженої взаємодії – принцип гуманітаризації економічного знання, принцип відкритої позиції та принцип системного плюралізму. Важливою складовою формування культури економічного мислення майбутніх географів є економічне виховання, засобами якого виступають: ідеологічні (економічна інформація, агітація, пропаганда); організаційно-економічні (вдосконалення функцій економічної діяльності, стимулів, форм організації праці); соціальні (зростання матеріального добробуту); правові (закони, нормативні акти); соціально-психологічні (задоволення результатами економічної діяльності).

Одним із інструментів пізнавальної діяльності студентів і продуктивним видом дидактичного засобу з формування культури економічного мислення майбутніх географів виступає економічне моделювання. Це поняття як педагогічна категорія являє собою тривимірний науково-інформаційний простір у взаємодії спрямованих векторів: інструмент пізнання, засіб навчання й об’єкт вивчення. Від педагогічного осмислення цих векторів у їх єдності залежить якісне оволодіння студентом уміннями економічного моделювання, і як наслідок – його загальна економічна культура.

В обґрунтованій моделі культури економічного мислення майбутнього фахівця міститься синтез компонентів, що характеризують індивідуально-особистісні, пізнавальні, соціальні засади, а також професійний прояв його культури мислення в процесі навчання. Економічна сторона такої культури як базовий компонент загальної культури студента-географа являє собою необхідний і достатній обсяг економічних знань, ціннісних орієнтацій, потреб, що складають фундамент для розвитку особистості в сучасних умовах.

Для осмислення поняття „культура економічного мислення студентів” використовують визначення дефініцій, що входять до його складу: „культура”, „економічна культура”, „мислення”, „культура мислення”, „економічне мислення”. Кожне уточнююче доповнення до основного уявлення, з одного боку, звужує понятійне поле, але робить досліджуваний новотвір усе більш конкретним і придатним для осмислення (у контексті практичного застосування); з іншого боку – розширює понятійне поле і робить його „прозорим” для виявлення внутрішніх взаємозалежностей і логіки зв’язку між його елементами, дозволяє зрозуміти частковості, побачити спільності нового інтегративного феномена. У ході дослідження виділено три опорних компоненти: „культура мислення”, „економічне мислення”, „економічна культура”. Кожна з них взаємозалежна та взаємозумовлена: економічне мислення є складовою частиною загальної культури мислення, водночас, економічне мислення є елементом економічної культури, яка, в свою чергу, пов’язана з культурою мислення. Усі три компоненти в сукупності й визначають культуру економічного мислення. Специфічною особливістю цього утворення стосовно особистості є не просто механічне об’єднання його складових, а саме взаємопроникнення кожної з них у два інші компоненти при розгляді економічної поведінки майбутнього фахівця. Ця обставина припускає не тільки економічну та психологічну складову професійного середовища, але й культурний початок у діяльності майбутнього географа.

Представлена модель культури економічного мислення майбутнього фахівця свідчить, що це складне інфраструктурне утворення, невід’ємна частина професійної культури, що складається з чотирьох блоків: мотиваційного, інтелектуального, емоційного та діяльнісного. У системі професійної підготовки діяльнісний блок є профілюючим, тому саме діяльнісну теорію навчання обрано в якості методологічної основи наукового дослідження. Модель культури економічного мислення майбутнього географа дає можливість визначити професійно-значущі для його ефективної підготовки компоненти, враховувати непрості зв’язки, необхідні для формування загальної професійної культури фахівця-географа. Культура економічного мислення майбутнього географа складається з географічної й економічної культури, а її формування відбувається з урахуванням відповідних компонентів географічного й економічного мислення. Формування культури економічного мислення має розгалужену структуру, в основі якої лежить географічна й економічна підготовка майбутнього професіонала, що реалізується через відповідні системи навчання, виховання та діяльності майбутнього географа. До істотних чинників, що впливають на формування культури економічного мислення в освітньому процесі, віднесено такі: культурного та соціально-економічного середовища, власної активності студента, оцінного впливу. Визначено роль і значення культури економічного мислення в діяльності географа. Доведено, що сучасний географ повинен мати розгалужену та глибоку систему загальнотеоретичних економічних знань, умінь і навичок; уміти використовувати економічний аналіз і застосовувати економічне моделювання на географічних об’єктах; знати методику використання економічних розрахунків у соціально-економічній географії; знати і вміти обчислювати різними способами перетворення географічної дійсності.

Другий розділ – „Дослідно-експериментальна робота щодо формування культури економічного мислення майбутніх географів” – присвячено вивченню практичного стану досліджуваної проблеми; розробці критеріїв та показників рівнів сформованості культури економічного мислення студентів; аналізу впливу соціально-економічних і психолого-педагогічних чинників на процес формування культури економічного мислення майбутніх географів; висвітленню методики проведення педагогічного експерименту, розкриттю його змісту й етапів проведення; експериментальній перевірці моделі формування та сукупності педагогічних умов і застосуванню дидактичних засобів, що сприяють ефективній реалізації процесу формування культури економічного мислення студентів-географів, зокрема, предметному моделюванню за спецкурсом „Культура економічного мислення географа”. Відповідно до побудованої моделі формування культури економічного мислення, структурний склад якої являє особистісні характеристики майбутнього фахівця-географа за чотирма блоками (мотиваційним, інтелектуальним, емоційним і діяльнісним), розроблено критерії, показники та рівні сформованості культури економічного мислення майбутнього географа.

Показниками сформованості культури економічного мислення обрано: засвоєння майбутнім географом соціально-економічних знань та оволодіння професійно-значущими вміннями; формування мотивації до вивчення соціально-економічних дисциплін та емоційної складової культури. Ураховувалась його ціннісна орієнтація на економіко-географічну діяльність та сформованість інтегративних особистісних якостей – порядність, винахідливість, наполегливість, ініціативність, цілеспрямованість, самостійність, готовність до ризику, працьовитість, організованість, соціальна активність, патріотизм, громадянська мужність, здатність до соціально-економічного саморозвитку, самопізнання, самоорганізація та самореалізація в професійній географічній і соціально-економічній діяльності. Ці критерії та показники рівнів сформованості вказують на складну структуру процесу формування культури економічного мислення в навчанні та вихованні майбутнього географа.

Педагогічний експеримент із перевірки ефективності розробленої моделі та використаного комплексу педагогічних умов і дидактичних засобів при формуванні цієї категорії майбутніх географів проводився в три етапи – організаційно-прогностичний, змістовно-процесуальний (який складався з констатувального і формувального етапів) і аналітико-коригувальний – протягом 2003–2008 років у чотирьох групах студентів географічного факультету Донецького інституту соціальної освіти, двох групах студентів природничо-географічного факультету Луганського національного університету імені Т. Шевченка та двох студентських групах географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка.

Мета констатувального етапу експерименту – виявити початковий (вхідний) рівень сформованості культури економічного мислення студентів географічних спеціальностей та з’ясувати психолого-педагогічні проблеми, що можуть виникнути в процесі їхнього професійного навчання. Для її досягнення використовувались результати експертної оцінки студентів, викладачів і географів-практиків. Виявлено та проаналізовано основні психолого-педагогічні чинники для ефективного формування культури економічного мислення, чинники зовнішнього економічного середовища, що впливають на економічну діяльність майбутнього географа. Під час констатувального етапу експерименту здійснено оцінку впливу цих чинників на основні функції діяльності географа, а також виявлено ті дисципліни, вивчення яких найбільше впливає на формування культури економічного мислення майбутніх географів. Для їх ефективного вивчення запропоновано відповідні дидактичні засоби. На підставі результатів експериментів обрано методологічні підходи, розроблено модель культури економічного мислення майбутнього географа, виявлено педагогічні умови, що можуть впливати на процес формування такої культури студентів-географів.

На формувальному етапі експерименту використовувалося предметне моделювання на основі діяльнісного підходу; варіювався зміст навчального економічного матеріалу в різних студентських групах, порівнювались їх кінцеві результати з метою оцінки правильності наших припущень щодо методів і засобів розв’язання проблеми дослідження. Перевірялась ефективність впливу визначених педагогічних умов на формування компонентів культури економічного мислення студентів-географів у процесі їхнього професійного навчання. Викладання дисциплін, у процесі яких найбільшою мірою формувалася культура економічного мислення, у контрольній групі здійснювалося за традиційною методикою. Студенти експериментальної групи навчалися за методикою, спрямованою на реалізацію визначеного комплексу педагогічних умов, такою, що сприяла підвищенню ефективності навчання щодо формування культури економічного мислення майбутніх географів. Зокрема, студенти експериментальної групи, крім нормативних базових дисциплін соціально-економічного блоку, передбачених планом підготовки, вивчали спецкурс „Культура економічного мислення географа”.

Предметне моделювання за цим курсом допомагало детально розкласти матеріал навчальної дисципліни на фундаментальні складові та глибоко проаналізувати його в усіх взаємозв’язках для кращого розуміння, а студенту дало можливість „прозоро” висвітлити недоліки, засвоїти основні знання з дисципліни, яка вивчалася. Під час дослідження використано схему п’ятикомпонентної моделі навчальної предметної галузі студента-географа: 1) функціональна складова якої дозволяла за необхідністю деталізувати те, що майбутній фахівець повинен знати; 2) операційна – те, що студент повинен уміти; 3) семантична складова визначала змістовну чи семантичну частину цих знань і виражала їх предметний зміст; 4) процедурна описувала принципи та порядок перетворення об’єктів предметної галузі; 5) тематична складова надавала інформацію не тільки викладачеві, але й студентові про питання, що винесено на вивчення та відповідала на ключове запитання: про що ці знання.

Результати експерименту дозволили визначати, що лише за умови реалізації запропонованих педагогічних умов і застосування дидактичних засобів можна забезпечити ефективне формування культури економічного мислення студентів-географів. Зазначене підтверджено розрахунками коефіцієнтів ефективності засвоєння знань, сформованості вмінь, розвитку економічного мислення, мотивації до вивчення соціально-економічних дисциплін і сформованості емоційної складової культури. Методика обґрунтування показників ефективності та знаходження цих коефіцієнтів включала комплексне застосування статистичних методів дослідження. Аналіз проведеної експериментальної роботи вказує на першочергові напрями в удосконаленні використання педагогічних умов з формування культури економічного мислення, що необхідно розвивати, використовуючи діяльнісну теорію та методику професійного навчання сучасного географа, а саме: виховання економічної поведінки; ефективне економічне навчання та його мотивацію; формування економічного мислення та економічної культури студентів (а не тільки одержання набору готових економічних знань). Для оцінювання експериментальної моделі та її впливу на сформованість культури економічного мислення майбутніх географів за результатами виконання контрольних завдань і психолого-педагогічних тестів здійснено розподіл студентів за узагальненими рівнями: високим, достатнім, припустимим і низьким. Порівняльний аналіз дав можливість відстежити динаміку росту показників цих рівнів серед студентів експериментальної та контрольної груп на початку та наприкінці експерименту (див. табл. 1). Процедуру обрано на основі розгляду підсумкових коефіцієнтів сформованості культури економічного мислення.

Порівняння результатів дослідження дало можливість дійти висновку щодо важливих позитивних зрушень у показниках експериментальних груп наприкінці експерименту. Як видно з таблиці, в експериментальних і контрольних групах на початку експерименту зберігається приблизно однаковий відсоток студентів за рівнями сформованості, хоча в експериментальних групах на момент завершення експерименту значно менший відсоток студентів із низьким і припустимим рівнем культури економічного мислення (відповідно 2,2 % і 3,0 %) і порівняно більший відсоток із достатнім і високим рівнем (17,0 % і 77,8 %), у той час як у контрольних групах ці показники значно нижче. Крім цього, під час заключного етапу експерименту отримані дані, які свідчать, що змінювалась успішність навчання з тих дисциплін, на яких найбільш активно формувалася культура економічного мислення: у контрольних  групах успішність змінилася з 87 % до 92 %, а в експериментальних – з 88 % до 99 %. В експериментальних групах також істотно збільшилась і якість навчання: з 63 % до 80 %.

Таблиця 1

Розподіл студентів за рівнями сформованості культури економічного мислення майбутніх географів

            Групи

Рівні

сформо-

ваності

Початок експерименту, %

Завершення експерименту, %

Експеримен-тальна група

Контрольна група

Експеримен-тальна група

Контрольна група

Високий

21,1

20,8

77,8

21,3

Достатній

15,1

15,7

17,0

15,4

Припустимий

42,8

42,2

3,0

43,3

Низький

21,0

21,3

2,2

20,0

Математичною обробкою результатів педагогічного експерименту за допомогою критерію 2 і методу кутового перетворення Фішера доведено, що результати дослідження є статистично значущими та підтверджують ефективність запропонованої моделі.

ВИСНОВКИ

Дослідження присвячено актуальній проблемі професійної підготовки майбутніх географів – формуванню культури їхнього економічного мислення. У роботі розроблено та експериментально перевірено модель та педагогічні умови, що сприяють підвищенню ефективності сформованості культури економічного мислення майбутніх географів у процесі фахової підготовки.

1. Соціальний запит суспільства зумовлює на постійне вдосконалення рівня сучасної географічної освіти в Україні та на реалізацію особистості в умовах глобалізації економіки і виходу держави з економічної кризи. Майбутнім географам відводиться особлива роль у вирішенні цих проблем, тому, що саме їм доведеться науково обґрунтовувати підходи до об’єктивного бачення географічної ситуації, враховуючи економіко-господарські погрози діяльності людини. Вищі навчальні заклади, що готують фахівців географічного профілю, мають забезпечити своїм випускникам такий рівень підготовки, який водночас дозволяв би їм продовжувати освіту в будь-якій країні Євросоюзу та сприяв би підвищенню конкуренто-спроможності на міжнародному ринку праці. Таким чином, виникло протиріччя між уявленнями майбутнього географа про власні можливості та реальною професійною придатністю; сумісністю сподівань майбутнього фахівця з вимогами державного стандарту вищої географічної освіти. Актуальність дослідження для практики полягає в доцільності формування культури економічного мислення як складової професійної компетентності фахівця-географа.

2. Вивчення документів, що регламентують підготовку сучасних фахівців географічного профілю, показало, що в них практично не розроблені й не обґрунтовані моделі та педагогічні умови, що сприяють підвищенню ефективності сформованості культури економічного мислення майбутніх географів із урахуванням взаємозв’язків між: компонентами географічного й економічного мислення; географічною й економічною культурою; географічною й економічною складовою підготовки такого фахівця. Розгляд існуючої практики свідчить, що недостатня економіко-практична спрямованість навчального процесу не дає змогу оволодіти студентам-географам уміннями, навичками та досвідом на засадах діяльнісної теорії навчання всупереч сучасним вимогам до професійної діяльності.

3. На підставі аналізу психолого-педагогічної, науково-методичної літератури уточнено ключові поняття дослідження: „економічна культура”, „економічне мислення”, „культура мислення”. Узагальнивши існуючі думки вчених щодо дефініції „культура економічного мислення майбутнього географа”, зроблено висновок, що – це сукупність духовних і моральних, соціально вироблених засобів економічної діяльності, за допомогою яких здійснюється його життєдіяльність у виробничо-професійній географічній сфері. Аналіз географічної, економічної та культурологічної літератури дозволяє стверджувати, що формування культури економічного мислення майбутніх географів є одним із найважливіших завдань у системі вищої географічної освіти; професійна підготовка студента-географа, крім основного географічного вектора, спрямована на формування економічних знань, оволодіння економічними вміннями, що забезпечили б перехід від засвоєння знань абстрактного характеру до конкретного прояву різних форм економічної діяльності, на створення умов для розвитку професійної творчості; формування ділових, вольових, моральних якостей особистості. У зв’язку з цим культуру економічного мислення ми розглядаємо як об’єктивний компонент загальної професійної культури географа.

4. Вивчено та проаналізовано соціально-економічні та психолого-педагогічні чинники, що комплексно впливають на ефективність процесу формування культури економічного мислення майбутніх географів, зокрема: зміст навчального матеріалу; різноманітні методи, форми та засоби навчально-пізнавальної роботи, педагогічні технології; особистісні якості викладача, студентів; мотивації до навчання за обраною професією. Проаналізовано вплив чинників навколишнього середовища (політичних, економічних, ринкових, науково-технічних, соціальних, екологічних і правових) за трьома напрямами: визначення економічних функцій географа, вибір дисциплін, при вивченні яких найбільш повно формується культура економічного мислення, і відповідних дидактичних методів і прийомів. Виявлено, що в процесі професійної підготовки необхідно враховувати насамперед економічні та ринкові чинники реальної господарської діяльності підприємства чи фірми, на яких працюватиме фахівець-географ.

5. Визначено критерії, показники та рівні сформованості культури економічного мислення студентів-географів, а саме: мотиваційно-ціннісний критерій із показниками мотивації до вивчення соціально-економічних дисциплін за рівнями: негативний, байдужий, позитивно-пізнавальний, позитивно-ініціативний; інтелектуальний (когнітивно-інформаційний) із показниками засвоєння знань за рівнями: понятійний, ознайомлювальний, фундаментальний та творчий; емоційно-вольовий із показниками сформованості емоційної складової культури за рівнями: розпізнавання, розуміння, перенесення та оцінки; операційно-діяльнісний з показниками сформованості вмінь за рівнями: репродуктивний, алгоритмічний, евристичний та творчий. Ці критерії дають можливість не тільки одержати повне уявлення про професійно значущі якості майбутнього географа, але й оцінити загальний рівень їхньої сформованості (низький, припустимий, достатній і високий).

6. Науково обґрунтовано педагогічні умови ефективного формування культури економічного мислення в системі професійної підготовки майбутніх географів, зокрема: урахування при розробці системи підготовки основних положень культурологічного та діяльнісного підходів зважаючи на взаємозв’язки між: компонентами географічного й економічного мислення, географічною й економічною культурою, географічною й економічною складовою підготовки майбутніх географів; наближення процесу підготовки студентів до практичної діяльності географа сучасного підприємства та забезпечення взаємозв’язку навчального матеріалу зі змістом господарської діяльності підприємств, фірм і організацій, на яких можуть працювати географи; формування професійно значущих компетенцій студентів, пов’язаних із фінансово-господарською, організаційно-управлінською, підприємницькою та маркетинговою діяльністю через розв’язання економічних задач на базі географічного матеріалу; активізування самостійної пізнавальної та стимулювання науково-дослідної роботи у сфері, пов’язаній із майбутньою професійною діяльністю; формування мотивів студентів до оволодіння професійно значущими економічними знаннями і вміннями, забезпечення економічної спрямованості змісту географічних дисциплін на досягнення цілей професійної підготовки; упровадження в процес підготовки майбутніх фахівців спецкурсу „Культура економічного мислення географа”. Реалізація зазначених педагогічних умов здійснена завдяки використанню не тільки традиційних видів аудиторних занять, а й інноваційних форм їх проведення: лекцій із застосовуванням проблемних ситуацій, семінарських і практичних занять проблемної спрямованості, розробки та використання проблемних і творчих завдань, застосуванню авторських завдань для дисциплін економічної спрямованості.

7. Проаналізовано результати впровадження моделі та педагогічних умов, що сприяють підвищенню ефективності сформованості культури економічного мислення майбутніх географів. Констатовано, що в ході формувального етапу експерименту суттєво підвищився рівень сформованості культури економічного мислення студентів експериментальної групи в порівнянні з контрольною: кількість майбутніх географів із високим рівнем сформованості культури економічного мислення зросла у 3,7 рази, із достатнім – на 1,9%; припустимим рівнем сформованості культури економічного мислення зменшилася на 39,8%; на 18,8% знизилась кількість респондентів із низьким рівнем. У студентів контрольної групи суттєвих позитивних змін не виявлено. Крім цього, змінилась й успішність навчання студентів з тих дисциплін, на яких найбільш активно формувалася культура економічного мислення: у експериментальних групах успішність зросла на 11%, а в контрольних лише – на 5%. В експериментальних групах також істотно збільшилась і якість навчання: з 63% до 80%.

Таким чином, мету дослідження досягнуто, доведено доцільність методологічних підходів щодо розв’язання поставлених завдань. Водночас проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх завдань професійної підготовки майбутніх географів у навчальному процесі вищих навчальних закладів. Подальшого детального розгляду потребують такі аспекти означеної проблеми: науково-педагогічний пошук поглибленого вивчення залежності рівня культури економічного мислення від різної стартової підготовленості студентів-географів; професійного самовиховання в формуванні зазначеної культури з використанням індивідуальної траєкторії навчання майбутніх географів.

Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено в таких публікаціях автора:

Навчально-методичні посібники

1. Бугайова Т. І. Методичний посібник до практичних робіт з курсу „Геоморфологія”: для студ. спеціальності 7.070501 / Т. І. Бугайова. – Донецьк : ДОУ, 2005. – 24 с.

2. Методичний посібник до проведення навчальної практики із „Загальної гідрології” для студ. напряму 0705 за спеціальністю „Географія” / Укладачі : А. П. Титова, Т. І. Бугайова. – Донецьк : ДОУ, 2005. – 48 с.

3. Бугаева Т. И. Программа и методические указания к проведению учебной геоморфологической практики для студентов специальности 7.070501 „География” / Т. И. Бугаева – Донецк : ДОУ, 2005. – 24 с.

Статті в наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України

4. Бугайова Т. І. Проектна діяльність викладача у формуванні культури економічного мислення майбутніх географів / Т. І. Бугайова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія : Педагогіка і психологія: зб. наук. стат. – Ялта : РВВ КГУ, 2006. – Вип. 12. Ч. 1. – С. 31–39.

5. Бугаева Т. И. Моделирование культуры экономического мышления будущих специалистов / Т. И. Бугаева // Гуманітарні науки. Науково-практичний журнал. – 2007. – № 2. – С. 77–86.

6. Бугайова Т. І. Культура економічного мислення як фактор підвищення рівня професійної підготовки майбутніх спеціалістів / Т. І. Бугайова // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 2007. – № 4. – С. 72–79.

7. Бугайова Т. І. Критерії сформованості культури економічного мислення майбутніх географів [Електронний ресурс] / Т. І. Бугайова // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2008. – № 2 (6). – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em6/emg.html. – Заголовок з екрану.

8. Бугайова Т. І. Взаємозв’язок у формуванні географічної та економічної культури майбутніх географів у процесі їхньої професійної підготовки / Т. І. Бугайова // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки. – 2008. – № 8 (147). – С. 145–150.

9. Бугайова Т. І. Дидактичні засоби у формуванні культури економічного мислення студентів-географів / Т. І. Бугайова // Зб. наук. праць вищого навчального закладу „Донецький національний технічний університет”. Серія : педагогіка, психологія і соціологія. – Донецьк, 2009. – Вип. 6 (160) – С. 104–110.

10. Бугайова Т. І. Освітній простір як місце формування культури економічного мислення майбутніх географів / Т. І. Бугайова // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Серія : Педагогіка і психологія: зб. наук. стат. – Ялта : РВВ КГУ, 2010. – Вип. 26. Ч. 1. – С. 29–32.

Статті в збірниках наукових праць та матеріалів конференцій

11. Бугаева Т. И. Развитие агропромышленного комплекса в Донецкой области на современном этапе / Т. И. Бугаева // Сб. науч. раб. преподавателей ДИСО. – Донецк : ДОУ, 2004. – С. 88–92.

12. Бугайова Т. І. Моделювання управлінської діяльності викладача в процесі навчання студентів / Т. І. Бугайова // Теорія та практика управління педагогічними процесами: матеріали II Міжнар. наук.-практ. конф., Одеса, 14–16 жовтня 2005 р. – Одеса : Південноукраїнський ДПУ ім. К. Д. Ушинського, 2005. – С. 238–246.

13. Бугаева Т. И. Деятельностный поход в обучении географии / Т. И. Бугаева // Розвиток географічної науки України та Донбасу в XXI столітті : зб. матеріалів I Міжвузівської наук.-практ. конф., Донецьк, 18 листопада 2005 р. – Донецьк : ДОУ, 2005. – С. 233–237.

14. Бугаева Т. И. Разработка прогностической модели будущего специалиста-географа для подготовки его к профессиональной деятельности / Т. И. Бугаева // Розвиток міжнародного співробітництва в галузі освіти в контексті Болонського процесу : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., Ялта, 15–16 березня 2006 р. – Ялта : РВВ КГУ, 2006. – С. 8–14.

15. Бугаева Т. И. Культура экономического мышления как форма продуктивной деятельности будущего специалиста / Т. И. Бугаева // В. Ф. Шаталов : Діалог із сучасністю. Філософські виміри шкільної та професійної освіти : матеріали Міжнар. пед. читань, Донецьк, 19–20 квітня 2007 р. – Донецьк : ДВУ, 2007. – С. 194–202.

16. Бугаева Т. И. Модель культуры экономического мышления будущих географов / М. Г. Коляда, Т. И. Бугаева // Розвиток освіти в умовах поліетнічного регіону : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., Ялта, 5–7 квітня 2007 р. – Ялта : РВВ КГУ, 2007. – С. 15–21.

17. Бугаева Т. И. Экономическое моделирование как дидактическое средство в формировании культуры экономического мышления будущих географов / Т. И. Бугаева // Вісник Донецького інституту соціальної освіти. Серія : „Педагогіка. Психологія” – Донецьк : ДІСО, 2008. – Т. IV. Вип. 4. – С. 4–6.

АНОТАЦІЯ

Бугайова Т. І. Формування культури економічного мислення майбутніх географів у процесі професійної підготовки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія та методика професійної освіти. – Республіканський вищий навчальний заклад „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта), Ялта, 2011.

Дисертаційну роботу присвячено формуванню культури економічного мислення майбутніх географів у процесі професійної підготовки. У дисертації теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено модель та педагогічні умови, що забезпечують ефективне формування культури економічного мислення майбутніх географів; розроблено методику їх реалізації. Визначено критерії, показники та схарактеризовано рівні сформованості культури економічного мислення майбутніх географів. Розкрито сутність поняття „культура економічного мислення майбутнього географа”, визначено її роль у професійній діяльності, розроблено сучасні вимоги до підготовки фахівців-географів у сфері культури економічного мислення. Експериментально доведено, що запропоновані педагогічні умови щодо формування основних компонентів культури економічного мислення студентів на основі діяльнісного підходу в навчанні досягають максимальної ефективності за умови комплексного застосування.

Ключові слова: культура економічного мислення майбутнього географа, професійна підготовка, педагогічні умови, предметне моделювання, діяльнісний підхід.

АННОТАЦИЯ

Бугаева Т. И. Формирование культуры экономического мышления будущих географов в процессе профессиональной подготовки. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. Республиканское высшее учебное заведение „Крымский гуманитарный университет” (г. Ялта), Ялта, 2011.

Диссертационная работа посвящена формированию культуры экономического мышления будущих географов в процессе профессиональной подготовки. В диссертации теоретически обоснованы и экспериментально проверены модель и педагогические условия, обеспечивающие эффективное формирование культуры экономического мышления будущих географов.

Анализ экономической, культурологической, психолого-педагогической и научно-методической литературы позволяет утверждать, что формирование культуры экономического мышления студентов-географов – одна из важнейших задач в системе высшего географического образования. В связи с этим культуру экономического мышления рассматривают как объективный компонент общей профессиональной культуры географа.

Обоснован деятельностный подход в обучении как методологическая основа диссертационного исследования. Приведены аргументы указывающие, что при формировании культуры экономического мышления основой может быть не заданная система экономических знаний и постепенное их усвоение, а заданная система действий студента; при этом экономические знания лишь обеспечивают освоение этой системы.

Теоретически обоснована и разработана модель культуры экономического мышления специалиста-географа – сложное инфраструктурное образование, включающее четыре блока по вертикали (мотивационный, интеллектуальный, эмоциональный и деятельностный) и три взаимообусловленные уровня по горизонтали (культура мышления, экономическое мышление и экономическая культура). Культура экономического мышления будущего географа состоит из компонентов географической и экономической культуры, а ее формирование происходит с учетом соответствующих составляющих географического и экономического мышления. В основе формирования культуры экономического мышления студента-географа лежит географическая и экономическая подготовка будущего профессионала, которая реализуется через соответствующие системы обучения, воспитания и деятельности будущего географа.

Разработаны критерии и показатели уровней сформированности культуры экономического мышления студентов-географов, которые выражались через коэффициенты эффективности усвоения знаний, сформированности умений, развития экономического мышления, мотивации к изучению социально-экономических дисциплин и через коэффициенты сформированности эмоциональной составляющей культуры.

Определено, что процесс формирования культуры экономического мышления будущих географов опирается на культурологический и деятельностный подходы, определяющие специфику педагогических условий их эффективного формирования: а) учет взаимосвязей между: компонентами географического и экономического мышления, географической и экономической культурой, географической и экономической составляющей подготовки будущих географов; б) приближение процесса подготовки студентов к практической деятельности будущего географа и обеспечение взаимосвязи учебного материала с содержанием хозяйственной деятельности предприятий, фирм и организаций, в которых могут работать географы; в) формирование профессионально значимых компетенций студентов, связанных с финансово-хозяйственной, организационно-управленческой, предпринимательской и маркетинговой деятельностью через решение экономических задач на основе географического материала; г) активизация и стимулирование самостоятельной познавательной и научно-исследовательской роботы в сфере будущей профессиональной деятельности; д) формирование мотивов студентов к овладению профессионально важными экономическими знаниями и умениями; е) внедрение в процесс подготовки будущих специалистов спецкурса „Культура экономического мышления географа”.

Выявлено, что на эффективность процесса формирования культуры экономического мышления будущих географов комплексно влияют социально-экономические и психолого-педагогические факторы. Установлено, что к основным психолого-педагогическим факторам принадлежат: содержание учебного материала; разнообразные методы, формы и средства учебно-познавательной работы, педагогические технологии; личностные качества преподавателя и студентов; мотивации к обучению по избранной профессии. Проанализировано влияние факторов окружающей среды (политические, экономические, рыночные, научно-технические, социальные, экологические и правовые).

На основе сопоставления результатов, полученных в проведенном педагогическом эксперименте, их количественному и качественному анализу выявлено, что комплексная реализация педагогических условий привела к существенным статистически значимым изменениям в уровнях сформированности каждой составляющей общего коэффициента эффективности формирования культуры экономического мышления будущих географов. Наибольшее количество студентов с высоким уровнем сформированности зафиксировано в экспериментальных группах, где по условиям эксперимента реализована большая часть предложенных педагогических условий.

Ключевые слова: культура экономического мышления будущего географа, профессиональная подготовка, педагогические условия, предметное моделирование, деятельностный подход.

ANNOTATION

Bugayova T. I. Formation of culture of economic thinking of the future geographers during vocational training. – Manuscript.

Thesis for a candidate degree in Pedagogy by specialty 13.00.04 – theory and method of professional education – Republic Higher Educational Establishment „Crimean Humanitarian University” (Yalta). – Yalta, 2011.

Dissertational work is devoted to formation of culture of economic thinking of the future geographers during vocational training. In the dissertation models and pedagogical conditions which provide effective formation of culture of economic thinking of the future geographers are theoretically proved and checked experimentally up; the technique of their realization is developed. Criteria, parameters are certain and levels generated cultures of economic thinking of the future geographers are characterized. The essence of concept „culture of economic thinking of the future geographer” is opened, its role in professional work is certain, modern requirements to preparation of experts-geographers in sphere of culture of economic thinking are developed. It is experimentally proved, that the offered pedagogical conditions concerning formation of the basic components of culture of economic thinking of students on the basis of activities the approach in training reach peak efficiency under their condition of complex application.

Keywords: culture of economic thinking of the future geographer, vocational training, pedagogical conditions, subject design, activities approach.


Підписано до друку 26.05.2011 р.

Формат 60х90/16. Ум.-друк. арк. – 0,9. Авт. арк. – 0,9.

Тираж 100 прим. Зам. № 339

Редакційно-видавничий відділ

Кримського гуманітарного університету

98635, м. Ялта, вул. Севастопольська, 2. Тел.: (0654) 32-30-13


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31472. Дослідження логічної організації перетворення даних – арифметичні операцій у різних системах числення з використанням алгоритмічних мов високого рівня 140.5 KB
  3 Дослідження логічної організації перетворення даних – арифметичні операцій у різних системах числення з використанням алгоритмічних мов високого рівня. Мета лабораторної роботи – ознайомитись з методами арифметичних операцій у різних системах числення отримати і закріпити практичні навички з побудови алгоритмів і програм. Короткі теоретичні відомості Для виконання арифметичних операцій у системі числення з основою P необхідно мати відповідні таблиці додавання та множення. 100111...
31473. Дослідження методів кодування чисел в комп’ютері з використанням алгоритмічних мов високого рівня 92.5 KB
  Для виконання операцій з двійковими числами в ЕОМ використовуються прямий зворотній додатковий модифікований зворотній і додаткові коди. Додатковий код від’ємного числа отримується додаванням одиниці молодшому розряду зворотнього коду цього числа. Для цього виконаємо кодування: отримаємо зворотній та додатковий коди для чисел А1 та А2. Таблиця 1 Варіанти завдання Перевести від’ємне дійсне число: № код прямий додатковий зворотній додатковий додатковий прямий додатковий зворотній прямий додатковий зворотній...
31474. Дослідження форм представлення десяткових чисел у комп’ютері 83.5 KB
  Це можуть бути тексти зображення числа звуки і т. В обчислювальних машинах застосовуються дві форми представлення чисел: природна форма або форма з фіксованою комою точкою; нормалізована форма або форма з плаваючою комою точкою; З фіксованою комою числа зображуються у вигляді послідовності цифр з постійним для всіх чисел положенням точки яка відділяє цілу частину від дробової. З плаваючою точкою числа зображуються у вигляді X = M×Pr де M мантиса числа правильна дріб в межах 01 ≤ M 1 r порядок числа ціле P ...
31475. Дослідження позиційних та непозиційних систем числення 81.5 KB
  1 Дослідження позиційних та непозиційних систем числення. Мета лабораторної роботи – ознайомитись з позиційними та непозиційними системами числення отримати і закріпити практичні навички з побудови алгоритмів і програм для роботи з системами числення. Короткі теоретичні відомості В позиційних системах числення один і той самий числовой знак цифра у запису числа має різні значення в залежності від того месця розряду де він розсташований. В позиційних системах числення величина позначена цифрою залежить від місця позиції...
31476. Дослідження логічної організації подання та зберігання даних – методи переводу чисел з однієї позиційної системи числення в іншу 75.5 KB
  2 Дослідження логічної організації подання та зберігання даних – методи переводу чисел з однієї позиційної системи числення в іншу. Мета лабораторної роботи – ознайомитись з методами переводу цілих дробових та змішаних чисел отримати і закріпити практичні навички з переводу чисел у різні системи числення. Короткі теоретичні відомості Перевід цілих чисел Для переводу цілих чисел з однієї системи числення з основою S в іншу з основою S1 потрібно це число послідовно ділити на основу S1 нової системи числення до тих пір поки не отримаємо...
31477. Аналіз майна підприємства та оцінка основного капіталу підприємства 128 KB
  Аналіз майна підприємства Лекція 5 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із значенням аналізу майна підприємства та поглибити їхні знання з питань оцінки основного капіталу підприємства; привчати творчо оперувати набутими знаннями розвивати логічне мислення студентів. ПЛАН Економічна сутність майна підприємства його структура і класифікація. Аналіз основного капіталу необоротних активів підприємства.
31478. Аналіз майна підприємства та оцінка матеріальних активів та фінансових інвестицій підприємства 141 KB
  Оцінка матеріальних активів основних засобів та фінансових інвестицій. Рекомендована література: Дидактична мета заняття: сформувати у студентів сучасне економічне мислення щодо оцінки матеріальних активів основних засобів та фінансових інвестицій дати теоретичні уявлення щодо класифікації та порядку розрахунку й методів оцінки показників що характеризують стан і ефективність використання майна підприємства. Оцінка матеріальних активів основних засобів...
31479. Аналіз оборотних активів та аналіз оборотного капіталу 108.5 KB
  Аналіз оборотних активів Лекція 7 2 год. Мета заняття: ознайомити студентів із завданнями аналізу оборотного капіталу підприємства поглибити їхні знання з питань аналізу обертання активів підприємства та ефективності їх використання розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. Основні показники оцінки стану та ефективності використання оборотних активів підприємства. Рекомендована література: 2 7 8 11 12 13 14 15 16 17 21 22 23 24 29 30 37 38...
31480. Аналіз оборотних активів 84 KB
  Мета заняття: ознайомити студентів із методикою аналізу власних оборотних засобів дебіторської та кредиторської заборгованості поглибити їхні знання з питань аналізу виробничих запасів та готової продукції розвивати логічне мислення студентів привчати творчо оперувати набутими знаннями виховувати інтерес до обраної професії. Аналіз стану та ефективності використання виробничих запасів та готової продукції на підприємстві. Завдання лекції: ознайомитись з методами аналізу наявності власних оборотних коштів; дати теоретичні та...