72058

Тактика ведення лактації при інтраамніальному інфікуванні

Автореферат

Медицина и ветеринария

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження було розробка тактики ведення лактації у жінок з різними формами і термінами перенесеної вірусної інфекції на основі вивчення в них медико-соціальних, мікробіологічних, біохімічних і функціональних особливостей...

Украинкский

2014-11-17

168 KB

0 чел.

PAGE  1

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ  ім.П.Л.ШУПИКА

БАБАР ТЕТЯНА ВОЛОДИМИРІВНА

       УДК  618.73-08-06:618.346-022

  

Тактика ведення лактації  при

ІнтраамнІальномУ| інфікуванні

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в медичному інституті Сумського державного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник

доктор медичних наук, професор Бойко Володимир Іванович, медичний інститут Сумського державного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри акушерства та  гінекології

Офіційні опоненти:        

доктор медичних наук, професор Коломійцева Антоніна Георгіївна, ДУ “Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України”, головний науковий співробітник відділення патології вагітності та пологів

доктор медичних наук, професор Гнатко Олена Петрівна,  Національний медичний університет імені О. О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри акушерства та гінекології № 2

     

Захист дисертації відбудеться “ 01      ” _липня_2011 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої  вченої ради Д 26.613.02 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

     

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національної  медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9).

 

Автореферат розісланий “_26_”_травня_2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент            Пилипенко М.Н.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Внутрішньоутробне інфікування є|з'являється| однією з актуальних проблем в сучасному акушерстві (П.А. Девис и соавт., 2007; Л.В. Максимчук и соавт., 2007; Г.А. Агафонова и соавт., 2008). При цьому частота інтраамніального| інфікування істотно|суттєвий| зросла за останніх 10-15 років, що робить|чинить| цю проблему досить|достатньо| актуальною, причому основними причинами такої негативної тенденції є|з'являються| екстрагенітальна патологія інфекційного генезу|, порушення мікробіоценозу статевих шляхів|доріг|,  істотний|суттєвий| рівень початкової|вихідної| генітальної патології  і ін. (В.Ф. Мельникова, 2002; В.Г. Краснопольский, 2005; В.Н. Кузьмин, 2005).

Лактація – це складний процес, підготовка до якого починається з ранніх термінів вагітності, тому характер лактаційної функції нерозривно пов'язаний з особливостями перебігу вагітності і пологового акту, а також з|із| ранніми післяпологовими ускладненнями.

Не дивлячись на|незважаючи на| зростання інтересу до проблеми грудного вигодовування дітей, число жінок, страждаючих гіпогалактією|, неухильно збільшується і коливається|вагається| від 20% до 80% серед годуючих породіль. Це зв'язано, перш за все|передусім|, із|із| збільшенням ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду, а також із|із| зниженням індексу здоров'я матері| і дитяти|дитини| (В.П. Адаскевич, 2006; В.М. Сидельникова, 2008; S.R. Moyo et al., 2005; M.J.  Tarlow et  al., 2009).

Становлення лактаційної функції при інтраамніальному| інфікуванні має свої особливості, багато в чому залежні від ступеня|міри| вираженості|виказувати| плацентарної недостатності, властивій цьому ускладненню, оскільки відбувається|походить| дисфункція механізмів регулювальників|регуляторів| лактації плацентарного рівня, що дозволяє передбачити|припускати| високу вірогідність|ймовірність| розвитку у вагітних з|із| внутрішньоутробним інфікуванням порушень лактаційної функції. В той же час|разом з тим| абсолютно|цілком| маловивченою є|з'являється|  тактика ведення лактації  у жінок з|із| інтраамніальним| інфікуванням.

Вищевикладене свідчить про актуальність вивчення стану |стану| лактаційної функції при внутрішньоутробному інфікуванні, а також тактика ведення таких пацієнток після|потім| розродження|.

Звязок| роботи| з науковими| програмами|, планами, темами. Виконана науково-дослідна| робота є фрагментом наукової| роботи| кафедри| акушерства і гінекології| медичного інституту Сумського державного університету Міністерства науки і освіти, молоді та спорту України.

Мета та завдання| дослідження. |Метою дослідження| було розробка тактики ведення лактації у жінок з|із| різними формами і термінами перенесеної вірусної інфекції на основі| вивчення| в них медико-соціальних, мікробіологічних, біохімічних і функціональних| особливостей|, а також| розробки| і упровадження| алгоритму діагностичних| і лікувально-профілактичних| заходів|.

Для реалізації| поставленої| мети|цілься| були| запропоновані| такі| завдання|:

  1.  Оцінити основні чинники|фактори| ризику порушення лактації у жінок з|із| різними формами і термінами перенесеної вірусної інфекції.
  2.  Провести оцінку функціонального| стану|стану| фетоплацентарного| комплексу у жінок з|із| перенесеною вірусною інфекцією в різні терміни вагітності.
  3.  Вивчити порівняльні аспекти хімічного складу і калорійності грудного молока у пацієнток, які перенесли вірусну інфекцію до і час вагітності, а також при розродженні|.
  4.  Встановити вплив перенесеної вірусної інфекції і час вагітності, а також при розродженні| на антитілоутворення до вірусу простого герпесу, цитомегало-| і папіловірусу| і їх наявність в грудному молоці.

Об’єкт дослідження – лактація у жінок з перенесеною вірусною інфекцією до і під час вагітності, а також при розродженні.

Предмет дослідження мікробіологічний статус статевих шляхів і грудного молока, хімічний склад і калорійність грудного молока, функціональний стан фетоплацентарного комплексу.

Методи дослідження – клінічні, мікробіологічні, вірусологічні, ехографічні, біохімічні, гематологічні та статистичні.

Наукова новизна|новинка| одержаних| результатів. |Показано роль пересеної| інфекції до і під час вагітності, а також при розродженні| на хімічний склад і калорійність грудного молока. Встановлено взаємозв'язок| між клінічними, ехографічними|, мікробіологічними і біохімічними показниками грудного молока у жінок, які перенесли вірусну інфекцію в різні терміни гестації|.  Це дозволило розширити| наявні| дані| про патогенез порушень лактаційної функції  і науково| обгрунтувати| необхідність| розробки алгоритму діагностичних| і лікувально-профілактичних| заходів|.

Практичне значення| одержаних| результатів. |Вивчено порівняльні аспекти клінічного перебігу вагітності, пологів і перинатальні результати|виходи| розродження| жінок, які перенесли вірусну інфекцію до і під час вагітності, а також при розродженні|. Уточнено чинники|фактори| ризику розвитку порушень лактації у жінок з вірусної інфекції в різні терміни гестації|.

Розроблено алгоритм діагностичних| і лікувально-профілактичних заходів у жінок, які перенесли вірусну інфекцію до і під час вагітності, а також при розродженні|.

Особистий внесок| здобувача. |Планування і проведення| всіх| досліджень| виконано| за період| з 2007 по 2010 рр|. Автором проведене клініко-лабораторне| та функціональне| обстеження| 110 повторнородящих| пацієнток,  50 – що перенесли вірусну інфекцію до вагітності;  30 – під час вагітності і 30 – при розродженні|.  Самостійно зроблено| забір| і підготовка| біологічного| матеріалу|. Автором розроблено| практичні| рекомендації| щодо| тактики ведення лактації у пацієнток, які перенесли вірусну інфекцію до і під час вагітності, а також при розродженні|. Статистичну обробку| отриманих| результатів| виконано| безпосередньо| автором.

Апробація результатів| роботи. |Основні положення| та висновки| дисертаційної| роботи| були| оприлюднені| на пленумах  асоціації| акушерів-гінекологів| Україні (Дніпропетровськ, 2008, жовтень|; Чернівці 2009, вересень|); на засіданні| асоціації| акушерів-гінекологів| Києва   (2008 і 2009 рр.); на 1 з'їзді| перинатологів| Україні (Київ, 19-21 квітня| 2007 р.); на симпозіумах| Української міжнародної| школи| «Перинатальна медицина і безпечне материнство» (Алушта, 2008; Ужгород 2009; Саки, 2010); на засіданні| проблемної| комісії| „Акушерство та гінекологія|” медичного інституту Сумського державного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (липень, 2010 р.).    

Публікації. За темою кандидатської| дисертації| опубліковано| 4 наукових| роботи|, 3 з яких| в|у| часописах| та збірниках|, затверджених| ВАК України.

        Об’єм та структура дисертації. |Дисертація викладена| на 120 сторінках комп’ютерного| тексту, складається| зі| вступу|, огляду| літератури|, розділу| матеріалів| та методів| дослідження|, трьох| розділів| власних| досліджень| їх обговорення|, висновків| та списку використаних| джерел|, який| включає| 251 джерела кирилицею і латинкою|.  Робота ілюстрована 36 таблицями|.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Об′єкт, методи та методологія досліджень. Для вирішення поставленої мети|цілі| і завдань|задач| в досліджувану групу включені 110 повторнородящих| пацієнток: 50 - з|із| герпетичною|, 30 - з|із| цитомегаловірусною| і 30 - папіломавірусною| інфекціями.

Щоб|аби| аналіз отриманих|одержувати| даних був|з'являвся| достовірним, були визначені суворі критерії включення|приєднання| і виключення|винятку| пацієнток в дослідження. При виявленні різної супутньої патології, яка прямо або побічно могла б вплинути на лактаційну функцію (важка|тяжка| соматична| патологія, анемія, прееклампсія| в дану вагітність, трихомоноз|, інфекції, що передаються статевим шляхом|дорогою|, передчасні пологи і ін.), таких| жінок з|із| дослідження було виключено. Жінок з|із| підвищеною масою тіла також було виключено з|із| дослідження, оскільки відомо, що ожиріння| є|з'являється| чинником,|фактором| що негативно впливає на лактацію, тобто  критеріям включення|приєднання| відповідали 140 породіллів|. До досліджуваної групи (1-а група) увійшло 110 породіль. Контрольну групу (2-а група) складали 30 здорових породіллі, розроджені через природні пологові шляхи|дороги|. Досліджувану групу було розподілено на 3 підгрупи.

До першої підгрупи (1.1) увійшли 50 породіль, в|у| яких впродовж останнього року до настання|наступу| справжньої|даної| вагітності анамнестично| констатовано одну з даних урогенітальних вірусних інфекцій: в|у| 30 з|із| них був генітальний герпес з|із| типовою симптоматикою (підгрупа 1.1.1); в|у| 10 - вірус папіломи людини, яка клінічно виявлялася характерними| розростаннями в області піхви, вульви|, ареол| (підгрупа 1.1.2); в|у| 10 – цитомегалія|, яку діагностували лише|тільки| лабораторно (підгрупа 1.1.3). Всі пацієнтки даною підгрупи| розроджені через природні пологові шляхи|дороги|.

Другу підгрупу (1.2) складали 30 породіль, в|у| яких урогенітальна вірусна інфекція маніфестувала під час даної вагітності: в|у| 10 з|із| них був генітальний герпес (підгрупа 1.2.1); в|у| 10 - вірус папіломи людини (підгрупа 1.2.2); в|у| 10 – цитомегалія| (підгрупа 1.2.3). Пацієнток цієї підгрупи також розроджено через природні пологові шляхи|дороги|.

Третя підгрупа (1.3) включала 30 породіль, в|у| яких урогенітальна вірусна інфекція виникла безпосередньо перед пологами і мала клінічні прояви|вияви| в пологах і ранньому післяпологовому періоді. В|у| 10 з|із| них був генітальний герпес (підгрупа 1.3.1), який у 8 жінок зажадав призначення противірусної терапії  за стандартноө схемою. У 10 породіль було діагностовано цитомегалію| (підгрупа 1.3.2) і в|у| 10 - виявлений вірус папіломи людини (підгрупа 1.3.3), який клінічно виявлявся папіломами піхви і/або вульви|, що перешкоджають веденню пологів через| природні пологові шляхи|дороги| (7 жінок) і ареол| (3 жінки). Всі хворі в третій підгрупі були розроджені шляхом|дорогою| кесарева розтину.

У здорових породіль контрольної групи, пацієнток першої і другої досліджуваних підгруп| (1.1 і 1.2) прикладання до грудей немовлят здійснювали відразу ж після|потім| пологів|. У третій групі (1.3. – кесарів розтин) прикладення до грудей немовлят здійснювали на наступну|таку| добу або пізніше. У породіль в третій досліджуваній підгрупі, що отримували|одержували| противірусні препарати, грудне вигодовування починалося|починало| після|потім| припинення противірусної терапії, у 3 породіль з|із| папіломами сосків немовляти знаходилися|перебували| на штучному вигодовуванні з моменту|із моменту| народження.

Умовно всі заходи, що проводяться, було розподілено на клінічні і лабораторні. Клінічні включали загальногінекологічне і спеціальне обстеження, що проводиться під час прийому і консультування пацієнток. У лабораторії виконували спеціальні дослідження, визначені завданнями|задачами| роботи. Нижче представлені|уявляти| основні методи, використовувані при виконанні даної роботи.

Клінічні дослідження:

  •  гінекологічне обстеження;
  •  аналіз лактаційної функції;
  •  визначення реакції вагінального вмісту;
  •  амінний| тест;
  •  апаратні і інструментальні дослідження (УЗД|вузд|, допплерометрія|, токографія|) за загалньноприйнятими методиками (А.А. Зелинский и соавт., 2007).

Лабораторні дослідження:

  •  дослідження на групу генітальних вірусів (ВПГ-2, ВПЛ, ЦМВ);
  •  мікробіологічні дослідження, в т.ч. оцінка біоценозу| піхви;
  •  дослідження на інфекції, що передаються статевим шляхом|дорогою| (сифіліс, ВІЛ, гонорею, трихомоноз|, хламідіоз|) (А.Н.Романенко и соавт., 2006);
  •  загальноклінічні аналізи крові і сечі;
  •  біохімічний аналіз крові;
  •  імуноферментні| дослідження крові для визначення рівня основних гормонів (естріолу| (Е); прогестерону (П); плацентарного лактогену| (ПЛ) і пролактина| (Прл)) (А.Г.Резников и соавт., 2006);
  •  визначення якісного складу грудного молока (вміст спільного білка, вуглеводів, вітамінів, казеїну, білків сироватки молока і сумарний вміст амінокислот) (С.Н.Гайдуков и соавт., 2006).

Допоміжні дослідження:

  •  епідеміологічний аналіз;
  •  збір|збирання|, зберігання і математичний аналіз;
  •  фотографічне документування матеріалів;
  •  при розгляді окремих нозологічних форм захворювань, що зустрічаються в акушерсько-гінекологічній практиці, нами використана Міжнародна класифікація хвороб X перегляду.

З метою отримання|здобуття| математико-статистичної інформації на підставі отриманих|одержувати| даних проведена двохетапна робота: на першому етапі здійснювали |збір|збирання| інформації за допомогою спеціально розробленого банку даних, що дозволяє отримувати|одержувати| масиви даних і на другому етапі – власно математико-статистична| обробка масивів даних. Статистичну обробку результатів проводили з використанням програми "Statistica| 6,0" непараметричними методами з|із| розрахунком середніх і відносних величин за загальноприйнятими методиками (А.П.Минцер и соавт., 2007).

   Результати досліджень та їх обговорення.  Результати проведених досліджень свідчать, що групи пацієнток не розрізнялися по вікових характеристиках. Так, середній вік в контрольній групі складав 23,5±2,8 років, в підгрупі породіль, що мали вірусну інфекцію в анамнезі - 25,3±2,2 років, в підгрупі породіль, що перенесли вірусну інфекцію під час гестації - 25,4±2,2 років, в підгрупі породіль з маніфестацією вірусної інфекції під час пологів - 25,4±2,2 років.

Особливості репродуктивного анамнезу свідчать, що менархе настало в контрольній групі в 12,1±1,3 років, в підгрупі породіль, що мали вірусну інфекцію в анамнезі - 12,2±1,6 років, в підгрупі породіль, що перенесли вірусну інфекцію під час гестації - 12,5±1,3 років, в підгрупі породіль з маніфестацією вірусної інфекції під час пологів - 11,9±1,1 років. Число пологів в контрольній групі складало 1,1±0,2 років, в підгрупі породіль, що мали вірусну інфекцію в анамнезі, - 0,8±0,3 років, в підгрупі породіль, що перенесли вірусну інфекцію під час гестації - 0,9±0,2 років, в підгрупі породіль з маніфестацією вірусної інфекції під час пологів - 1,2±0,2. Число абортів в контрольній групі було 1,5±0,1, в підгрупі породіль, що мали вірусну інфекцію в анамнезі - 1,7±0,1, в підгрупі породіль, що перенесли вірусну інфекцію під час гестації 1,4±0,1, в підгрупі породіль з маніфестацією вірусної інфекції під час пологів - 1,7±0,1. Отримані результати співпадають з думкою ряду авторів (О.О. Бобкова та співавт., 1997; V.H. Livingstone et  al., 2009) про наявність взаємозв’язку між становленням лактації та репродуктивним анамнезом. В мовах сьогодення установлено (Л.И. Ильенко и соавт., 2008; M.C. Neville et  al., 2008) негативний вплив ускладнень гестації на лактаційну функцію. При цьому, за нашими даними, гестоз раннього терміну вагітності в попередні гестації| спостерігався у 46,7% породіль контрольної групи, 42,0% породіль, що мали вірусну інфекцію в анамнезі, 43,3% породіль, що перенесли вірусну інфекцію під час вагітності і 53,3% породіль, з|із| вірусною інфекцією під час пологів|; прееклампсія| легкого і середнього ступеня|міри| – 23,3% породіль контрольної групи, 26,0% породіль, що мали вірусну інфекцію в анамнезі, 20,0% породіль, що перенесли вірусну| інфекцію під час вагітності і 26,7% породіль, з|із| вірусною інфекцією| під час пологів.

Особливий інтерес представляють|уявляють| дані про порушення лактації при попередній вагітності, що також відмічено в літературі останніх років (Н.А. Морозова, 2008; Г.Г. Хечинашвили и соавт., 2008).  Так, згідно з отриманими результатами в контрольній групі цей показник складав 33,3%, а в досліджуваних підгрупах 40,0%; 36,7% і 43,3% відповідно.

Нами не виявлено статистично достовірної різниці по вищевказаних характеристиках між контрольною і досліджуваними підгрупами, що підтверджує принцип рандомізації при розподілі пацієнток на групи.

Соматичні захворювання інфекційною і неінфекційною природою| у минулому перенесли 36,4% жінок, дитячі інфекції  - 63,6%, вірусний гепатит -| 1,8%, пневмонію -| 2,7%, пієлонефрит - 3,6%.

Гінекологічну патологію відмічено в анамнезі у 27,3% жінок у вигляді порушень мікробіоценозу статевих шляхів|доріг| (9,1%) і хронічного сальпінгоофориту| (18,2%).

Всі жінки при справжній вагітності знаходилися на диспансерному спостереженні з ранніх термінів і були повністю  обстежені. Вагітність у цих жінок протікала без ускладнень, за винятком тих пацієнток, в яких був  ранній токсикоз легкого ступеня (18,2%). Пологи на 38 тижні почалися у (18,2%) жінок, в останніх (81,8%) на 39-40 тижні гестації. Передчасні пологи, що запізнилися, не спостерігалися. Пологи в 9,1% випадків ускладнилися невчасним вилиттям навколоплідних вод і аномаліями пологової діяльності, корегованої медикамент-тозними засобами.

Асфіксія легкого ступеня|міри| мала місце в|у| 10,0% новонароджених в підгрупі 1.3, крім того у них відмічені ознаки затримки внутрішньоутробного розвитку. Решта новонароджених оцінена за шкалою Апгар 7-10 балів. Середня маса новонароджених складала 3445,2±36,6 г.

У післяпологовому періоді у 1 породіллі (0,9%) розвинувся післяпологовий ендометрит|. При неускладненому перебігу післяпологового періоду жінки виписані із|із| стаціонару із|із| здоровими дітьми на 5-6 днів, в інших випадках на 7-10 днів.  Основним критерієм відбору хворих була|з'являлася| наявність клінічних ознак вірусної інфекції і/або їх лабораторне підтвердження. У кожної з|із| підгруп, залежно від виділених вірусів, проводилося вивчення їх впливу на лактаційну функцію.

 Таким чином, як показали результати проведеної клінічної характеристики пацієнток, всі групи і підгрупи були підібрані відповідно до поставленої мети|цілі| і завдань|задач|.

При оцінці функціонального стану фетоплацентарного комплексу нами не  відмічено суттєвих відмінностей в залежності від виду вірусної інфекції у жінок 1 групи. Це дозволило нам не виділяти окремо отримані результати по підгрупам, а представити їх в порівняльному аспекті в контрольній (2 група) та досліджуваній групах (1 група).

З огляду на високий рівень різноманітних ускладнень вже в І половині вагітності при оцінці функціонального стану фетоплацентарного комплексу були вивчені основні клініко-лабораторні і функціональні показники в такі терміни вагітності: 18-20; 28-30 і 38-40 тижнів. Ці терміни були визначені в зв'язку з особливостями функціонального стану фетоплацентарного комплексу, що мають місце на фоні інтраамніального інфікування (В.Е. Радзинский и соавт., 2006; M.J. Tarlow, 2009).  

При оцінці функціонального стану фетоплацентарного комплексу вже в 18-20 тиж. відзначено перші ознаки компенсованих порушень стану плода, плаценти і навколоплідних вод.

Зміни функціонального стану фетоплацентарного комп-лексу в 28-30 тижнів носять більш виражений характер, що підтверджується збільшенням частоти асиметричної форми затримки внутрішньоутробного розвитку плода (до 20,0%); зміною об’єму навколоплідних вод (до 12,8%);  порушень його дихальної і рухової активності (до 10,0%); передчасним дозріванням плаценти (до 10,0%), також появою гемодинамічних і ендокринологічних порушень. Безумовно, така ситуації потребує проведення адекватної корекції для попередження надалі перинатальної патології і порушень лактації (Дж.Клоерті та співавт., 2002; О.О. Бобкова та співавт., 2008).

Напередодні розродження показники функціонального стану плода характеризуються високою частотою затримки внутрішньоутробного розвитку плода (60,0%); порушень серцевого ритму (брадикардія - 5,5% і тахікардія - 10,0%); суб-  і декомпенсованих порушень дихальної (суб - 20,0% і декомпенсовані - 1,8%) і рухової активності плода (суб- 21,8% і декомпенсовані - 3,6%); а також змінами з боку тонусу плода (10,0%).

При оцінці основних змін із боку плаценти і об’єму навколоплідних вод варто зазначити на збільшення частоти передчасного дозрівання плаценти з одночасною патологією міометрію в зоні плацентації (27,8%) і поєднання виснаження плаценти з випередженням дозрівання (10,0%) та високого рівня мало- (17,3%) і багатоводдя (11,8%).  За підсумковою оцінкою стану фетоплацентарного комплексу в 38-40 тиж. компенсовані ехографічні зміни з боку фетоплацентарного комплексу зустрічалися в 43,6% випадків; субкомпенсовані - 20,0% і декомпенсовані - відповідно в 10,0% спостережень.

Одночасно з вищеописаними змінами було відзначено подальшу зміну матково-плацентарно-плодового кровотоку, що підтверджується зниженням коефіцієнта достовірності з 0,05 у 28-30 тиж. до 0,01 - напередодні розродження.  

Характер ендокринологічних порушень також змінився убік прогресивного зменшення рівня Е (до 30,2±2,1 нмоль/л; р<0,01) і збільшення вмісту К (до 932,1±17,8 нмоль/л; р<0,01), а також зниженням інших досліджуваних показників: П (до 481,5±12,1 нмоль/л; р<0,05); ХГ (до 252,1±21,4 нмоль/л; р<0,05) і ПЛ (до 202,1±12,5 нмоль/л; р<0,05).

Отже, функціональний стан фетоплацентарного комплексу при високому ризику внутрішньоутробного інфікування напередодні розродження характеризується  високим рівнем порушень із боку функціонального стану плода, плаценти й об’єму навколоплідних вод на фоні виражених гемодинамічних і ендокринологічних порушень, в основному, субкомпенсованого характеру, але в ряді випадків і декомпенсованими змінами, що призводить до високої частоти патологічних пологів з наступним порушенням лактації.

В сучасній літературі є достатнє число наукових повідомлень з проблеми гіпогалактії (О.О. Бобкова та співавт., 1997; И.А. Аршавский, 2006; Л.И. Ильенко и соавт., 2008; Н.А. Морозова, 2008). Однак роботи, присвчені стану лактації у пацієнток з вірусною інфекцією, практично, відсутні.

Проведені нами дослідження вмісту білка в зрілому молоці здорових і породіль, що перенесли вірусну інфекцію в анамнезі, не виявили статистично значимих відмінностей за основними показниками вмісту білка в зрілому молоці. Так, у тих породіль, що перенесли вірусну інфекцію в анамнезі загальний білок був дещо знижений до 13,8±0,8 мг/мл проте, ці зміни були статистично не достовірними. Аналогічні зміни були виявлені при аналізі вмісту сироваткових білків (знижений до 9,0±0,06 мг/мл) і казеїну (знижений до 4,9±0,09 мг/мл).   Крім оцінки загального білка велике значення мають білкові фракції та вміст основних амінокислот (Г.И. Назаренко и соавт., 2008). При цьому фракції сироваткових білків у жінок, що перенесли вірусну інфекцію| в анамнезі, змінювалися різнонаправлено|. У той|також| же час не удалося виявити статистично достовірних змін при аналізі вмісту білкових фракцій (р>0,05|). При оцінці |уявляти| амінокислотного складу гідролізату| показано|із|||показний|, що у тих породіль, що перенесли вірусну інфекцію в анамнезі не виявлено статистично достовірних змін в амінокислотному складі гідролізату| зрілого|дозрілого| молока (р>0,05|).

Не менш важливим|поважним| для харчування |харчування| дитяти|дитини| є|з'являються| рівень жиру і ліпідний спектр зрілого|дозрілого| молока (Дж. Клоерті та співавт., 2002; Є.Є. Шунько, 2005). В ході проведеного дослідження не було виявлено статистично достовірних змін за даними показниками в молоці|.

При оцінці вмісту|змісту| вуглеводів, лактози і калорійності молока  у жінок, що мали маніфестацію вірусної інфекції в анамнезі не отримано| достовірних відмінностей в цих критеріях в порівнянні з контролем. Всі показники знаходилися|перебували| в межах допустимих меж|меж|.

Вітамінний склад зрілого|дозрілого| молока так само багато в чому визначає подальший|дальший| розвиток новонародженого (Є.Є. Шунько, 2005). Для цього нами визначений спектр вітамінів в молоці жінок, що перенесли вірусну інфекцію в анамнезі|. При оцінці даних елементів нами не виявлено статистично достовірних відзнак|відмінностей| від контрольної групи.  

Мікроелементний склад зрілого|дозрілого| молока оцінювався по 11 показникам (А.Г. Таранов, 2006). По цих критеріях між группою жінок, що мали вірусну інфекцію в анамнезі і здоровими породіллями статистично| достовірних відмінностей не отримано|одержувати| (р>0,05|).

Таким чином, в рамках|у рамках| проведеного дослідження не виявлено впливу перенесеної вірусної інфекції в анамнезі на хімічний склад і калорійність| грудного молока. Також не було статистично достовірних відмінностей при порівнянні індексу| тривалість лактації/тривалість годування. Індекс тривалість лактації/тривалість годування в групі породіль, що мають вірусну інфекцію в анамнезі, складав 0,99±0,01 (у контрольній групі - 0,98±0,02). У даній групі породіль не виявлено порушень лактаційної функції ні поодинці оцінюваному критерію, що, безумовно, необхідно враховувати при розробці лікувально-профілактичних заходів у пацієнток даної групи.

Порівняно з цим, проведені нами дослідження вмісту|змісту| білка в зрілому|дозрілому| молоці здорових| і породіль, що перенесли вірусну інфекцію в гестаційний період|, виявили статистично значимі|значущі| відмінності за даними показниками. У тих породіль, що перенесли вірусну інфекцію під час вагітності загальний |загальний| білок був понижений|знизити| до 12,3±0,1 мг/мл, сироваткові білки до 7,2±0,6 мг/мл, казеїн до 3,9±0,2 мг/мл.

При оцінці фракцій сироваткових білків |уявляти| виявлено статистично достовірне підвищення г-|імуноглобулінів у породіль, що перенесли вірусну інфекцію в період вагітності до 53,2±1,9 % в порівнянні з контролем, де даний показник складав 47,9±3,2%|. Виявлено диспропорцію у складі лактоальбумінів|. Так, у породіль, що перенесли| вірусну інфекцію, статистично значимо|значущий| в порівнянні з групою здорових породіль знижувався відсотковий вміст|зміст|  б-лактоальбумінів| до 21,2±0,2 % (у контролі - 37,4±2,7%|) і підвищувався вміст|зміст| в-лактоальбумінів| до 23,6±1,9%| (у контролі 10,5±1,2%|). Рівень сироваткового альбуміну був дещо вище і складав 6,0±2,2%|, проте|однак| відмінності, були достовірно не значимі|значущі|.

Підвищення відсоткового вмісту|змісту| імуноглобулінів в молоці може бути обумовлене перенесеною вірусною інфекцією під час вагітності.  

 Організм дитини|дитини| чутливий не лише|не те що| до зміни білкових фракцій| в молоці. Для новонароджених і дітей раннього віку дуже важливий|поважний| амінокислотний склад харчування|харчування|, оскільки цій віковій групі на відміну від дорослих незамінними амінокислотами є|з'являються| не вісім як у дорослих, а одинадцять. Оскільки у дітей таурин| не синтезується з|із| цистеїну| і метіоніну як у дорослих, він теж|також| розцінюється як незамінна амінокислота (Г.И. Назаренко и соавт., 2008)|.

Нами представлений|уявляти| амінокислотний склад гідролізату| молока здорових породіль і тих, що перенесли вірусну інфекцію в період вагітності|. З|із| приведених даних видно|показний|, що у тих породіль, що перенесли вірусну| інфекцію в період гестації| в зрілому|дозрілому| молоці статистично значимо|значущий| знижений|знизити| вміст|зміст| незамінних амінокислот. Найбільші зміни були| у вмісті|змісті| лізину, який був знижений|знизити| до 626,7±19,4 мг/мл (здорові| - 1234,9±99,7 мг/мл), гістидину| - 525,9±18,9 мг/мл (здорові - 858,0±118,5 мг/мл), аргініну - 315,3±16,4 мг/мл (здорові - 554,2±54,3 мг/мл). При цьому у жінок після|потім| вірусної інфекції під час вагітності загальний вміст|зміст| незамінних амінокислот був знижений|знизити| до 4240,7±131,2 мг/мл. Тоді як в контрольній групі (здорові) цей показник складав 6117,7±201,4 мг/мл. В той же час не виявлено статистично достовірних відмінностей у вмісті замінимих амінокислот в гідролізаті| молока між досліджуваними групами. Ймовірно|мабуть| вищезгадані зміни не є|з'являються| сприятливими для немовлят і вимагають корекції при грудному| вигодовуванні.

Вельми|дуже| важливими|поважними| компонентами грудного молока є|з'являються| ліпіди (А.Г. Таранов, 2006). Виявлено що у жінок, що перенесли інфекцію під час вагітності, статистично достовірно знижується вміст ліпідів в зрілому|дозрілому| молоці порівняно із|із| здоровими породіллями.

Так, вміст|зміст| жиру знижується до 24,2±1,4 мг/мл, фосфоліпідів до 1,1±0,1 мг/мл, холестерину| до 0,51±0,01 мг/мл, тригліцеридів| до 20,1±0,2 мг/мл і загальних |загальних| ліпідів до 22,1±0,1 мг/мл. При цьому, нами не було виявлено відзнак|відмінностей| в характері харчування |харчування| породіль, що перенесли вірусну інфекцію в порівнянні із здоровими| породіллями. Все це свідчить про глибокі порушення хіміного| синтезу молока у жінок після|потім| наявності вірусної інфекції під час вагітності. Ймовірно|мабуть|, ці зміни обумовлені рядом|низкою| причин, в т.ч. і виявленими гормональними порушеннями, перешкоджаючими становленню| нормальної лактаційної функції.

Не менш важливими|поважними| компонентами для розвитку немовляти є|з'являються| вуглеводи| і лактоза (А.Г. Таранов, 2006). Не дивлячись на те, що в цілому|загалом| не виявлено статистично достовірного зниження вмісту|змісту| вуглеводів в зрілому|дозрілому| жіночому молоці у породіль, що перенесли| вірусну інфекцію під час вагітності. Проте|однак| вміст|зміст| лактози був статистично достовірний нижче в|у| цієї категорії жінок в порівнянні із здоровими породіллями.

Зниження жирності і вмісту лактози ймовірно з'явилися головними причинами зниження калорійності молока у породіль після вірусної інфекції під час вагітності. Так, калорійність в цій групі породіль не перевищила 51,1±0,1 ккал. Тоді як даний показник в контрольній групі складав 61,4±1,4 (р<0,05).

Порівняно з вищеперерахованими даними |уявляти| нами не виявлено впливу інфекції під час вагітності на зміну вітамінного складу молока.

Також не виявлено статистично значимих|значущих| змін в мікроелементному| складі зрілого|дозрілого| молока породіль, що перенесли вірусну інфекцію в порівнянні з контрольною групою. Рівень всіх основних мікроелементів знаходився|перебував| в межах контрольних значень. Отже, найбільші зміни в хімічному складі молока в|у| цієї групи породіль спостерігаються у вмісті|змісті| білка, незамінних амінокислот, жирів і калорійності.            Велике значення в умовах сьогодення має і тривалість лактації (І.І. Хаща та співавт., 2001; А.Я. Сенчук и соавт., 2005).       При аналізі тривалості лактації виявлено статистично достовірне зниження даного показника в групі породіль, що перенесли вірусну інфекцію під час вагітності. Медіана тривалості лактації в досліджуваній групі складала 7 місяців, в групі здорових породіль - 8 місяців. У той же самий час не виявлено відмінностей між групами по індексу| тривалість лактації/тривалість годування. Індекс тривалість лактації/тривалість годування в групі породіль, що мали вірусну інфекцію в період вагітності складав 1,0±0,01 (у контрольній групі - 0,98±0,02).               Отже, результати проведених досліджень свідчать про істотні|суттєві| зміни якісного складу грудного молока у жінок, що перенесли вірусну інфекцію під час справжньої|даної| вагітності, що необхідно враховувати при розробці лікувально-профілактичних заходів.           На відміну від жінок, що перенесли вірусну інфекції під час вагітності|, у жінок, що мали маніфестацію вірусної інфекції під час пологів, нами не виявлено статистично достовірних змін вмісту|змісту| білка і його фракцій в зрілому|дозрілому| молоці в порівнянні з контрольною групою.        Так, у породіль з|із| маніфестацією вірусної інфекції під час пологів рівень загального білка був 14,8+0,2 мг/мл (у контрольній групі 14,5±0,1 мг/мл), рівень сироваткового білка складав 9,2±0,3 мг/мл, рівень казеїну 5,3±0,4 мг/мл (у контрольній групі 5,1±0,3 мг/мл). Статистично значимі|значущі| зміни виявлені лише|тільки| при оцінці рівня г-|імуноглобулінів. Рівень г-|імуноглобулінів у породіль, що мали вірусну інфекцію в період вагітності, складав 55,3±1,1%| (у контрольній групі даний показник складав 47,9±3,2%|). При оцінці решти білкових фракцій зміни були статистично не значимі|. Відстоковий вміст|зміст| б-|лактоальбумінів| складав 36,2±0,2%| (у контролі - 37,4±2,7%|), вміст|зміст| в-|лактоальбумінів| до 10,6±1,9%| (у контролі 10,5±1,2%|), рівень сироваткового альбуміну складав 4,8±2,0%| (у контрольній групі 4,1±1,3%|).         При аналізі амінокислотного складу грудного молока породіль|, що мали маніфестацію вірусної інфекції під час пологів, не отримано статистично значимих|значущих| відмінностей між контрольною групою по всіх амінокислотах.   Рівень жиру і ліпідний спектр, вміст|змісту| вуглеводів, лактози і калорійності молока, а також його вітамінний і мікроелементний склад у жінок з|із| вірусною інфекцією в пологах також не відрізнявся від контрольної групи.

Таким чином, у жінок, які  мають вірусну інфекцію в пологах, хімічний| склад зрілого|дозрілого| молока не змінюється за винятком підвищення фракції г-|імуноглобулінів.  Аналізуючи тривалість лактації, виявлено статистично достовірного зниження даного показника в групі породіль, що перенесли вірусну інфекцію в період пологів. Медіана тривалості лактації в досліджуваній групі складала 4 місяці|, в групі здорових породіль - 7 місяців. Також відмічено статистично значиме|значуще| підвищення індексу тривалість лактації/тривалість годування до 1,1±0,01 в групі породіль з|із| вірусною інфекцією при розродженні|. У контрольній групі даний показник складав 0,98±0,02. Зниження тривалості лактації в даній| групі обумовлене припиненням лактації в ранньому післяпологовому періоді |. Причиною підвищення індексу тривалість лактації/тривалість годування з'явилося припинення грудного вигодовування в період прийому противірусних препаратів; при лактації, що продовжується|триває|, і більш піздньому| прикладення дитяти|дитини| до грудей після|потім| кесарева розтину.              Рівень лактації залежить від багатьох чинників (І.І. Хаща та співавт., 2001; Є.Є. Шунько, 2005; В.Е. Радзинский и соавт., 2006)|факторів|. У нашей роботі, в процесі| стратифікації| груп були виключені з|із| дослідження жінки, в|у| яких були інші причини порушення лактації за винятком вірусної інфекції.  Середній об'єм|обсяг| молока у здорових породіль складав на другу добу 240,4±23,2 мл, на четверту -| 350,5±15,7 мл, на шосту - 612,6±24,1 мл. Рівень лактації жінок, що перенесли вірусну інфекцію в анамнезі, практично не відрізнявся від контрольної групи.   Порушення приросту добового об'єму|обсягу| молока виявлені в групі жінок, що перенесли вірусну інфекцію в період даної гестації| і в групі жінок з|із| вірусною інфекцією перед пологами і в пологах. Відмінності по даному показнику в цих групах були статистично достовірними в порівнянні із здоровими породіллями. Середній об'єм|обсяг| молока у породіль, що мали вірусну| інфекцію в анамнезі був на другу добу 220,1±21,2 мл, на четверту -| 362,5±10,7 мл, на шосту - 601,6±14,2 мл. У породіль з|із| вірусною інфекцією| перед пологами і в пологах на другу добу було 155,2±20,2 мл молока|, на четверту -| 270,9±21,1 мл і на шосту - 512,9±14,7 мл. На другу добу в групі породіль, що перенесли вірусну інфекцію під час вагітності| середній об'єм|обсяг| молока складав 160,3±20,1 мл, на четверту -| 281,1±11,3 мл і на шосту - 514,1±13,1 мл. Вірогідні порушення приросту рівня лактації в цій підгрупі обумовлені гормональними порушеннями, представленими|уявляти| раніше в результаті|внаслідок| перенесеної вірусної інфекції під час вагітності, а в цій підгрупі - великим відсотком|процентом| кесаревих розтинів.         Результати імунологічних і ДНК-дослідження жіночого молока свідчать, що |уявляти| у жінок, що перенесли  вірусну інфекцію в анамнезі, титри імуноглобулінів статистично достовірно не відрізнялися від контрольної групи. У групі пацієнток з|із| маніфестацією вірусної інфекції| під час вагітності титри імуноглобулінів А і М також статистично значимо|значущий| не відрізнялися від групи контролю. У той же|також| час титр ІgG| був статистично значимо|значущий| підвищений при всіх трьох інфекціях. У цій групі| титр антитіл ІgG| до вірусу герпесу складав 1:64,4±4,1, до ЦМВ - 1:69,3±4,9, до ВПГ| 1:78,3±4,2. Найбільші зміни у складі антитіл до вірусів в жіночому молоці виявлені в групі жінок, що перенесли вірусну інфекцію напередодні або під час пологів. У цій групі виявлено статистично значиме|значуще| підвищення всіх імуноглобулінів до всіх досліджуваних вірусів. До вірусу герпесу в цій групі титр IgA| складав 1:86,7±2,1, ІgM| 1:72,9±3,1, ІgG| 1:98,4±3,1. Рівень антитіл до ЦМВ був наступним|таким| IgA| 1:76,7±2,4, ІgM| 1:63,1±3,9, ІgG| 1:78,4±5,1. Також були підвищені титри антитіл і до ВПГ|: IgA| 1:96,1±2,7, ІgM| 1:83,1±4,9, ІgG| 1:88,4±1,9. В рамках|у рамках| проведеного дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції не виявлено вірусів герпесу, ЦМВ, ВПГ| в жіночому, молоці ні в одній досліджуваній групі.      Таким чином, результати проведених досліджень  свідчать, що лактація у жінок з|із| вірусною інфекцією в анамнезі, маніфестацією під час гестації| і при розродженні|, є|з'являється| досить|достатньо| важливим|поважним| науковим завданням|задачею|, вирішення якого повинне носити диференційований характер з врахуванням|з урахуванням| отриманих нами результатів. Це дозволить поліпшити результати розродження пацієнток з вірусною інфекцією, насамперед|передусім|, в аспекті нормалізації лактаційної функції і профілактики гіпогалактії|.

ВИСНОВКИ

 В дисертації наведені дані і нове вирішення наукового завдання сучасного акушерства – розробка тактики ведення лактації у жінок з різними формами і термінами перенесеної вірусної інфекції  на основі вивчення в них медико-соціальних, мікробіологічних, біохімічних і функціональних особливостей, а також розробки і упровадження алгоритму діагностичних і лікувально-профілактичних заходів.

1. Основними чинниками|факторами| ризику порушення лактації у жінок з|із| різними формами і термінами перенесеної вірусної інфекції є|з'являються| гіпогалактія| при попередній вагітності (40,0%); перенесена| соматична (36,4%) і генітальна патологія (27,3%), а також порушення функціонального| стану |стану|фетоплацентарного| комплексу, починаючи|починати| з|із| 32-36 тиж|. вагітності (30,0%) і напередодні розродження| (60,0%).  

2. Функціональній стан фетоплацентарного| комплексу у жінок з|із| перенесеною вірусною інфекцією в різні терміни напередодні| розродження| характеризується|  високим| рівнем| порушень| із боку функціонального| стану плода, плаценти| і об’єму| навколоплідних| вод на фоні| виражених| гемодинамічних| і ендокринологічних| порушень|, в основному, субкомпенсованого| характеру, але| в ряді| випадків| і декомпенсованими| змінами|, що| призводить| до високої| частоти| патологічних| пологів|  з наступним| порушенням| лактації|.

3. У пацієнток, які перенесли вірусну інфекцію до справжньої|даної| вагітності відсутні достовірні зміни хімічного складу і калорійності грудного молока, що не вимагає проведення додаткових лікувально-профілактичних заходів.

4. При перенесеній вірусній інфекції під час справжньої|даної| вагітності розвиваються| декомпенсовані зміни з боку, практично, всіх показників якісного складу грудного молока: збільшується рівень| г-імуноглобулінів і в-лактоальбуміну при одночасному зниженні вмісту|змісту| загального білка,| б-лактоглобуліну, амінокислот| (лізину, гістідіну| і аргініну); загальних| ліпідів, фосфоліпідів, тригліцеридів| і лактози, що призводить|наводить| до|із| суттєвого зниження калорійності грудного молока.

5. У пацієнток, які перенесли вірсуну інфекцію напередодні розродження| кількісний і якісний склад грудного молока достовірно| не змінювався за винятком підвищення рівня г-імуноглобулінів.

6. При оцінці імунологічних і ДНК-дослідження грудного молока встановлено|установлений|, що у пацієнток з|із| вірусною інфекцією до і під час справжньої|даної| вагітності достовірно| підвищується титр антитіл (лише|тільки| IgG|) до вірусу простого герпесу. У жінок з|із| вірусною інфекцією під час розродження| виявлено достовірне збільшення всіх класів імуноглобулінів (G, А і М) не лише|не тільки| до вірусу простого герпесу, але і до цитомегало-| і папіломовирусу|. При полімеразній ланцюговій реакції вірусна інфекція в грудному молоці у пацієнток всіх груп не виявлена.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ:

  1.  Дітям, що народилися від матерів|, які перенесли вірусні інфекції під час вагітності, необхідне проведення змішаного вигодовування з|із| індивідуальним підбором дієти залежно від складу грудного молока і його калорійності.
    1.  При маніфестації вірусної інфекції у жінок за 7 днів до пологів і при розродженні необхідно  планувати|планерувати| штучне вигодовування новонароджених перші декілька діб після|потім| пологів залежно від призначеного противірусного препарату і схеми його вживання|застосування|.
    2.  Перегравідарна підготовка і активне ведення гестації| у жінок, які перенесли вірусні інфекції, складається з противірусної терапії і профілактики плацентарної недостатності (антиагреганти|, токолітики|, антикоагулянти і препарати, активізуючі метаболічні і біоенергетичні процеси).
    3.  Вагітні, інфіковані цитомегаловірусом, вірусом простого герпесу і папіломавірусною| інфекцією|, повинні знаходитися|перебувати| під суворим контролем з|із| обов'язковою динамічною оцінкою функціонального стану фетоплацентарного| комплексу, а після|потім| розродження| – хімічний склад і калорійність грудного молока.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бойко В.И., Бабар Т.В. Особенности лактации при послеродовой инфекции // Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П.Л.Шупика. - Вип.17. - Кн.3. - Ч.1. – Київ. – 2008. - С.8-11. (Особистий внесок здобувача: провела збір матеріалу, статистичну обробку результатів дослідження та підготувала статтю до друку).

2. Бойко В.И., Бабар Т.В. Особенности лактации у женщин с урогенитальной инфекцией во время беременности // Зб. наук. праць співроб. НМАПО ім. П.Л.Шупика. - Вип.17. - Кн.3. - Ч.2. – Київ. – 2008. - С.8-14. (Особистий внесок здобувача: провела збір матеріалу, статистичну обробку результатів дослідження та підготувала статтю до друку).

3. Бойко В.І., Бабар Т.В.  Тактика ведення лактації при інтраамніальному інфікуванні // Здоровье женщины. - 2011.-№1.-С.102-104. (Особистий внесок здобувача: провела збір матеріалу, статистичну обробку результатів дослідження та підготувала статтю до друку).

 4. Бабар Т.В. Влияние урогенитальной инфекции во время беременности на состояние лактации: тези доп. 2 симпозіума Українського товариства перинатальної медицини «Перинатальна медицина та безпечне материнство»  5-7 травня 2009 року, Ужгород // Репродуктивное здоровье женщины.-2009.-№1.-С. 52. 

АНОТАЦІЯ

Бабар Т.В.  Тактика ведення лактації при інтраамніальному інфікуванні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2011.

Наукова робота присвячена розробці тактики ведення лактації у жінок з|із| різними формами і термінами перенесеної вірусної інфекції на основі| вивчення| в них медико-соціальних, мікробіологічних, біохімічних і функціональних| особливостей|, а також| розробки| і упровадження| алгоритму діагностичних| і лікувально-профілактичних| заходів|. |новинка| | | Показано роль перенесеної| інфекції до і під час вагітності, а також при розродженні| на хімічний склад і калорійність грудного молока. Встановлено взаємозв'язок| між клінічними, ехографічними|, мікробіологічними і біохімічними показниками грудного молока у жінок, які перенесли вірусну інфекцію в різні терміни гестації|.  Це дозволило розширити| наявні| дані| про патогенез порушень лактаційної функції  і науково| обгрунтувати| необхідність| розробки алгоритму діагностичних| і лікувально-профілактичних| заходів|. Розроблено алгоритм діагностичних| і лікувально-профілактичних заходів у жінок, які перенесли вірусну інфекцію до і під час вагітності, а також при розродженні|.

 Ключові слова: інтраамніальне інфікування, лактація.  

THE SUMMARY

Babar T.V. Tactics of conducting a lactation at intraamnial infection.  - Manuscript.

Thesis for a degree of candidate of medical sciences in specialty 14.01.01 – obstetric and genecology. – P. L. Shupik National Medical Academy of Post-Graduate Education of Health of Ukraine, Kуiv, 2011.

Scientific work is devoted working out of tactics of conducting a lactation at women with various | із | forms and terms of the transferred virus infection on the basis of studying of mediko-social, microbiological, biochemical and functional features |, and also | to working out and introductions of algorithm of diagnostic and treatment-and-prophylactic actions |

|. |The novelty | | | Is shown a role of a rehay infection to and during pregnancy |

, And also at delivery on a chemical compound and caloric content of chest milk |

. The interrelation between clinical, ehografical, microbiological and biochemical indicators of chest milk at the women who have transferred a virus infection in various terms gestation | is established. It has allowed to expand available data and patogenesise infringements lactation functions and scientifically to prove necessity of working out of algorithm diagnostic | and treatment-and-prophylactic actions|

|. The algorithm diagnostic | and treatment-and-prophylactic actions at the women who have transferred a virus infection to and during pregnancy is developed and introduced, and also at delivery|.

 Keywords: intraamnial infection, a lactation.

АННОТАЦИЯ

Бабар Т.В.  Тактика ведения лактации при интраамниальном инфицировании. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика МЗ Украины, Киев, 2011.

Научная работа посвящена разработке тактики ведения лактации у женщин с различными формами и сроками перенесенной вирусной инфекции на основе изучения у них медико-социальных, микробиологических, биохимических и функциональных особенностей, а также разработки и внедрения алгоритма диагностических и лечебно-профилактических мероприятий. Показана роль перенесенной инфекции до и во время беременности, а также при родоразрешении на химический состав и калорийность грудного молока. Установлена взаимосвязь между клиническими, эхографическми, микробиологическими и биохимическими показателями грудного молока у женщин,  перенесших вирусную инфекцию в различные сроки гестации. Это позволило расширить имеющиеся данные о патогенезе нарушений лактационной функции  и научно обосновать необходимость разработки алгоритма диагностических и лечебно-профилактических мероприятий. Разработан алгоритм диагностических и лечебно-профилактических мероприятий у женщин,  перенесших вирусную инфекцию до и во время беременности, а также при родоразрешении.

Результаты проведенных исследований свидетельствуют, что основными факторами черточка нарушения лактации в женщин с различными формами и сроками перенесенной вирусной инфекции являются гипогалактия при предыдущей беременности (40,0%); перенесенная соматическая (36,4%) и генитальная патология (27,3%), а также нарушения функционального состояния фетоплацентарного комплекса, начиная с 32-36 нед. беременности (30,0%) и накануне родоразрешения (60,0%). Функциональное состояние фетоплацентарного комплекса у женщин с перенесенной вирусной инфекцией в различные сроки накануне родоразрешения характеризуется  высоким уровнем нарушений со стороны функционального состояния плода, плаценты и объема околоплодных вод на фоне выраженных гемодинамических и эндокринологических нарушений, в основном, субкомпенсированного характера, но в ряде случаев и декомпенсированными изменениями, что приводит к высокой частоте патологических родов с последующим нарушением лактации. У пациенток, перенесших вирусную инфекцию к настоящей беременности, отсутствуют достоверные изменения химического состава и калорийности грудного молока, что не требует проведения дополнительных лечебно-профилактических мероприятий. При перенесенной вирусной инфекции во время настоящей беременности развиваются декомпенсированные изменения со стороны, практически, все показателей качественного состава грудного молока: увеличивается уровень г-иммуноглобулинов и в-лактоальбумина при одновременном снижении содержания общего белка, б-лактоглобулина, аминокислот (лизина, гистидина и аргинина); обших липидов, фосфолипидов, триглицеридов и лактозы, что приводит к существенному снижению калорийности грудного молока. У пациенток, перенесших вирусную инфекцию накануне родоразрешения количественный и качественный состав грудного молока достоверно не изменялся за исключением повышения уровня г-иммуноглобулинов. При оценке иммунологических и ДНК-исследований грудного молока установлено, что у пациенток с вирусной инфекцией к и во время настоящей беременности достоверно повышается титр антител (только IgG) к вирусу простого герпеса. В женщин с вирусной инфекцией во время родоразрешения выявлено достоверное увеличение всех классов иммуноглобулинов (G, А и М) не только к вирусу простого герпеса, но и к цитомегало- и папиломовирусу. При ПЦР исследований вирусная инфекция в грудном молоке у пациенток всех групп не обнаружена.

 Ключевые слова: интраамниальное инфицирование, лактация.  

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АП – артерія пуповини

БФП – біофізичний профіль плода

ВІЛ – вірус імунодефіциту людини

ВПГ – вірус простого герпесу

ВПЛ – вірус папіломи людини

ДРП – дихальні рухи плода

ІР – індекс резистентності

ІФА – імуноферментний аналіз

Е - естріол

КШК - криві швидкостей кровотоку

МА – маткові артерії

ОНВ – об’єм навколоплідних вод

ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція

П - прогестерон

ПЛ – плацентарний лактоген

Прл - пролактин

РА – рухова активність

СДВ – систоло-діастолічне відношення

СМА – середньо-мозкова артерія

Т – м’язевий тонус

ЦМВ – цитомегаловірус

ЦПВ – церебро-плацентарне відношення

ХГ – хоріонічний гонадотропін


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16997. Поняття і сутність менеджменту 6.35 MB
  ТЕМА 1. Поняття і сутність менеджменту Еволюція поглядів на сутність менеджменту Організація як об’єкт управління. Менеджмент як вид професійної діяльності. Для позначення діяльності з координації роботи людей на практиці використовують різні по...
16998. Розвиток науки управління 1.77 MB
  ТЕМА 2. Розвиток науки управління. Виникнення науки менеджменту. Ранні теорії менеджменту. 1. Еволюція управлінської думки Хоча організації як форма об’єднання людей для досягнення спільної мети існують не одне тисячоліття але до середини ХІХ столітт
16999. Прийняття управлінських рішень 6.78 MB
  ТЕМА 3. Прийняття управлінських рішень. Основи теорії прийняття рішень. Процес прийняття рішень. Методи творчого пошуку альтернатив. 1. Основи теорії прийняття рішень У науковій літературі зустрічається як розширене так і вузьке розуміння процесу
17000. Методи обґрунтування управлінських рішень 5.46 MB
  ТЕМА 4. Методи обґрунтування управлінських рішень. Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень. Інструменти обґрунтування управлінських рішень. Обґрунтування рішень в умовах невизначеності. 1. Класифікація методів обґрунтування управ
17001. Планування в організації 13.06 MB
  ТЕМА 5. Планування в організації. Сутність планування як функції управління. Цілі управлінського планування. Стратегічне планування. 1. Сутність планування як функції управління Щоб спільні зусилля співробітників організації були успішними вон
17002. Організація як функція управління 20.37 MB
  ТЕМА 6. Організація як функція управління. Сутність функції організації. Основи теорії організації. Основи організаційного проектування. Типи організаційних структур управління. 1. Сутність функції організації В процесі вивчення цієї теми важл
17003. Мотивація в управлінні 10.35 MB
  ТЕМА 7. Мотивація Поняття і сутність мотивації. Змістовні теорії мотивації. Процесні теорії мотивації. 1. Поняття і сутність мотивації Привести у дію організовану систему для отримання необхідного результату можливо лише шляхом певного впливу на не...
17004. Управлінський контроль 10.35 MB
  ТЕМА 8. Управлінський контроль Поняття та процес контролю. Інструменти управлінського контролю. Контроль поведінки працівників в організації. 1. Поняття та процес контролю Контроль – це процес забезпечення досягнення цілей організації шляхом пост
17005. Лідерство в управлінні 119.5 KB
  ТЕМА 9. Лідерство План лекції Поняття і сутність лідерства. Поведінкові теорії лідерства. Ситуаційні теорії лідерства. Поняття і сутність лідерства В кожній організації здійснюється горизонтальний та вертикальний поділ праці у процесі я...