72078

Оцінка фінансової стійкості підприємства і заходи по її підвищенню (з досвіду ЗАТ ’’Центральна районна аптека № 81’’)

Дипломная

Финансы и кредитные отношения

Мета дослідження. Полягає в аналізі системи показників, що характеризують внутрішній фінансовий стан підприємства, необхідних для розробки програми, прийняття ділових виробничо - господарських і управлінських рішень по підвищенню фінансової стійкості та розробка пропозицій, щодо покращення фінансового стану підприємства.

Украинкский

2014-11-17

930.5 KB

7 чел.

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Чернігівський інститут імені Героїв Крут

ДИПЛОМНА  РОБОТА

       Лемеш Олена Миколаївна

Група ІНЗ -10-08-С5Ф(1.3 дс)

Оцінка фінансової стійкості підприємства і заходи по її підвищенню

(з досвіду ЗАТ ’’Центральна районна аптека № 81’)

Робота, яка подається на здобуття освітньо – кваліфікаційного рівня спеціаліст за спеціальністю – код             «Фінанси»

                                                            Науковий керівник роботи

 

_____________________________

   (підпис)

Допущено до захисту рішенням

кафедри

від ________ протокол  №_______

Зав. кафедрою

_____________________________    (підпис)

Чернігів 2009

ЗМІСТ

ВСТУП .....................................................................................................................3

Розділ 1. Теоретико-методологічні основи аналізу фінансової стійкості підприємства

  1.  Фінансові ресурси як основа для проведення аналізу фінансової стійкості підприємства............................................................................6
    1.  Зміст аналізу фінансової стійкості підприємства, його особливості в ринкових умовах..................................................... ...............................14         
    2.  Задачі та інформаційна база аналізу фінансової стійкості підприємства............................................................................................21  

Розділ 2. Аналіз фінансової діяльності ЗАТ  «ЦРА № 81»             

  1.  Загальна характеристика господарської діяльності

          ЗАТ „Центральна районна аптека № 81”……………………….........40                                                                   

  1.  Аналіз основних фінансово – економічних показників

         ЗАТ  «ЦРА № 81»...................................................................................47  

   2.3.      Оцінка фінансової стійкості ЗАТ  «ЦРА № 81»…………………….75          

Розділ 3. Шляхи підвищення фінансової стійкості ЗАТ  «ЦРА № 81»

  1.  Пропозиції щодо мінімалізації витрат на господарську діяльність..86                                                                                     
    1.  Шляхи підвищення фінансової стійкості ЗАТ  «ЦРА №81»..............87                                                                                    
    2.  Економічний ефект від запропонованих заходів…………...……......89                                

Висновки ...............................................................................................................90                                                                                                            

Список використаних джерел .............................................................................93                                                                        

Додатки ..................................................................................................................97                                                                                                              

ВСТУП

Актуальність теми. Відхід суспільства від системи планової економіки і вступ у ринкові відносини докорінно змінили умови функціонування підприємств. Підприємства, для того щоб вижити, повинні виявити ініціативу, заповзятливість і ощадливість для того, щоб підвищити ефективність виробництва. У противному випадку вони можуть виявитися на грані банкрутства. У ринкових умовах заставою виживаності й основою стабільного положення підприємства служить його фінансова стійкість. Вона відбиває такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи коштами, здатне шляхом ефективного їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва і реалізації продукції, а також витрати по його розширенню і відновленню.

Визначення границь фінансової стійкості підприємств відноситься до числа найбільш важливих економічних проблем в умовах переходу до ринку, оскільки недостатня фінансова стійкість може привести до відсутності в підприємств засобів для розвитку виробництва, їхньої неплатоспроможності і, у кінцевому рахунку, до банкрутства, а «надлишкова» стійкість буде перешкоджати розвитку, обтяжуючи витрати підприємства зайвими запасами і резервами.

Для оцінки фінансової стійкості підприємства необхідний аналіз його фінансового стану. Фінансовий стан являє собою сукупність показників, що відбивають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Ціль аналізу складається не тільки і не стільки в тім, щоб установити й оцінити фінансовий стан підприємства, але також і в тім, щоб постійно проводити роботу, спрямовану на його поліпшення. Аналіз фінансового стану показує, по яких конкретних напрямках треба вести цю роботу.   

Відповідно до цього результати аналізу дають відповідь на питання, які найважливіші способи поліпшення фінансового стану підприємства в конкретний період його діяльності.

Мета дослідження. Полягає в аналізі системи показників, що характеризують внутрішній фінансовий стан підприємства, необхідних для розробки програми, прийняття ділових виробничо - господарських і управлінських рішень по підвищенню фінансової стійкості та розробка пропозицій, щодо покращення фінансового стану підприємства.

Разом з тим, фінансовий стан — це найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства в зовнішнім середовищі. Воно визначає конкурентноздатність підприємства, його потенціал у діловому співробітництві, оцінює, у якому ступені гарантовані економічні інтереси самого підприємства і його партнерів по фінансовим і іншим відносинам. Тому система показників, що приводяться в роботі, має на меті показати його стан для зовнішніх споживачів, тому що при розвитку ринкових відносин кількість користувачів фінансової інформації значно зростає.

Відповідно до мети дипломної роботи були поставлені завдання:

  1.  Вивчити теоретичні аспекти фінансового стану підприємства.
  2.  Розглянути фінансово – господарську діяльність підприємства.
  3.  проаналізувати фінансово – майновий стан та виявити основні проблеми функціонування підприємства.
  4.  скласти й обґрунтувати пропозиції, щодо покращення фінансової стійкості підприємства.

Об’єктом дослідження є ЗАТ „Центральна районна аптека № 81”.

Предмет дослідження. Фінансова стійкість підприємства             

ЗАТ „Центральна районна аптека № 81”.

Теоретичною і методологічною основою. дослідження служили праці вітчизняних і закордонних учених із проблем аналізу, обліку й аудита, ключові положення (стандарти) бухгалтерського обліку, базові державні нормативно-правові акти.

Структура роботи. Дипломна робота складається із вступу, основної частини та пропозицій щодо підвищення фінансової стійкості  підприємства.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об’єкт дослідження. Окреслюється методологічна та теоретична база, методи дослідження.

Основна частина складається з двох розділів. У першому  узагальнюються теоретико-методологічні основи аналізу фінансової стійкості підприємства. У другому здійснюється аналіз фінансової стійкості Закритого акціонерного товариства „Центральна районна аптека № 81” Чернігівської області. Загальні шляхи підвищення фінансової стійкості підприємства представлені в окремому розділі.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Фінансові ресурси як основа для проведення аналізу фінансової стійкості підприємства

Фінансові ресурси підприємств формуються в результаті фінансово  - господарської діяльності. Ефективність діяльності підприємства і його фінансові результати залежать від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності незалежно від форми власності та організаційно – правової форми господарювання.

Фінансові ресурси підприємства1 – це грошові прибутки та надходження, які перебувають у розпорядженні підприємства. Вони призначені фінансових зобов’язань перед усіма суб’єктами господарювання (бюджетом, банками, страховими та іншими організаціями), з якими підприємство має взаємовідносини. Фінансові ресурси необхідні для виготовлення продукції, розширення, відновлення виробництва, економічного стимулювання робітників, тобто для здійснення необхідного руху коштів у виробничій діяльності підприємства. Джерелами формування фінансових ресурсів є власні кошти підприємства і залучені з різних джерел кошти.

Спочатку формування фінансових ресурсів відбувається в момент заснування підприємства, коли утворюється статутний капітал. Він показує розмір основних і оборотних коштів, інвестованих у процес виробництва. Надалі фінансові ресурси формуються головним чином за рахунок власних джерел: прибутку та амортизаційних відрахувань. Поряд з цими джерелами  фінансових ресурсів виступають:

  •  виторг від реалізації вибулого майна;

  _______________________________

1 Гриньова В.М., Каюда В.О. Фінанси підприємств: навч.посіб. – 3-тє вид., стер. - К.: Знання –Прес; 2006.-423с.

  •  різноманітні цільові надходження;
  •  виторг від вибуття оборотних коштів.

Капітал1 – це частина фінансових ресурсів, вкладених у виробництво, які приносять прибуток із завершенням виробничого циклу. З метою одержання прибутку підприємство займається підприємницькою діяльністю і в результаті одержує прибуток від реалізації виробленої продукції, виконання робіт, надання послуг, надання майна в тимчасове користування (оренди).значні фінансові ресурси можуть бути мобілізовані за знову утворюваними або реконструйованими підприємствами на фондовому ринку шляхом продажу цінних паперів певного підприємства.

Позикові кошти – це кредит, позика. Крім того, підприємства можуть одержувати фінансові ресурси в порядку перерозподілу (виплата страхового відшкодування страховою компанією, асоціацією, концерном, фінансово - промисловими групами і галузевою структурою, до якої вони можуть входити).           Формування фінансових ресурсів з різних джерел дає можливість підприємству своєчасно інвестувати кошти в нове виробництво, забезпечувати у разі необхідності розширення і технічне переозброєння діючого, фінансувати наукові дослідження, розробки та їх впровадження.  Фінанси — кровоносна система економічного базису, яка забезпечує життєдіяльність підприємницької діяльності. Формування коштів підприємства наведено на рис. 1.1.

Фінансове забезпечення відтворювальних витрат може здійснюватися у трьох формах: самофінансування, кредитування і державного фінансування. Самофінансування ґрунтується на використанні тільки власних коштів, а у разі їх недостатності потрібно або скорочувати свої витрати, або шукати інші

  _______________________________

1 Гриньова В.М., Каюда В.О. Фінанси підприємств: навч.посіб. – 3-тє вид., стер. - К.: Знання –Прес; 2006.-423с.

Рис. 1.1.   Формування грошових коштів на підприємстві

джерела, зокрема операції з цінними паперами. Кредитування — це одержання позики на умовах терміновості, забезпеченості, платності, повернення та цільового використання.   

        Державне фінансування проводиться на безповоротній основі за рахунок бюджетних і позабюджетних (інноваційний фонд, фонд промисловості і т. ін.) коштів. Так, держава цілеспрямовано перерозподіляє фінансові ресурси між виробничою і невиробничою сферами, галузями економіки, територіями, між формами власності і т. ін. На практиці всі перелічені форми фінансування витрат можуть застосовуватися одночасно.   Головне — домогтися оптимального для певного періоду співвідношення між ними. Досягнення подібного оптимуму можливе лише на основі активної фінансової стратегії, яка має проводитися фінансовими службами держави і підприємства.

Підприємство використовує фінансові ресурси за багатьма напрямами, головні серед яких такі:

  1.  платежі організаціям фінансово-банківської системи у зв'язку з виконанням зобов'язань (внесення податків до бюджету, сплата банкам за користування кредитом, погашення позичок, страхові платежі тощо);
  2.  інвестування власних коштів у капітальні витрати на розширення виробництва, технічне відновлення;
  3.  інвестування ресурсів у цінні папери інших фірм, придбані на ринку;
  4.  спрямування ресурсів на утворення грошових фондів заохочувального і соціального характеру;
  5.  використання ресурсів на добродійні цілі, спонсорство.

Для забезпечення безперебійного фінансування процесу виробництва велике значення мають фонди фінансових резервів. В умовах ринку роль цих фондів зростає. Фінансові резерви спроможні забезпечити безупинний кругообіг коштів у відтворювальному процесі навіть у разі виникнення величезних втрат або непередбачених обставин. Фінансові резерви можуть створюватись самими підприємствами за рахунок власних фінансових ресурсів (самострахування), управлінськими структурами (на підставі встановлених нормативних відрахувань), спеціалізованими страховими організаціями (методом страхування), державою (резервні фонди). На підприємствах можуть утворюватись фонди, які відображені на рис. 1.2.

       З переходом до ринкових відносин роль фінансових служб у вишукуванні фінансових джерел розвитку підприємства різко зростає. Пошук ефективних напрямків використання фінансових ресурсів, операції з цінними паперами, своєчасне залучені позикових коштів стають основними в управлінні фінансам підприємства, створюючи так званий фінансовий менеджмент.

Фінансовий менеджмент — це така організація управління фінансами з боку фінансових служб, яка дає змогу залучати до даткові фінансові ресурси на найбільш вигідних умовах, інвестувати їх з найбільшим ефектом,

Рис. 1.2.  Грошові фонди підприємства

здійснювати прибуткові операції на фінансовому ринку, купуючи і перепродуючи їх. Вибір джерела покриття витрат підприємства у разі нестачі власних фінансових ресурсів залежить від цілей інвестування коштів. Для покриття короткострокової і середньострокової потреби в оборотних коштах доцільно використовувати позики кредитних установ. Здійснюючи значні капітальні вкладення розширення, технічне переозброєння або реконструкцію виробництва, можна залучити довгостроковий кредит або скористатися випуском цінних паперів.

Головне - раціонально використовувати вільні фінансові ресурси, знаходити найбільш ефективні напрями інвестування коштів, які приносять підприємству додатковий прибуток. Необхідно професійно володіти технікою здійснення фінансових операцій.

При інвестуванні коштів у цінні папери працівники фінансових служб зобов'язані дотримуватися низки таких вимог для того, щоб домогтися найбільшої прибутковості подібних операцій.

  1.  Купуючи цінні папери інших підприємств, необхідно інвестувати тільки умовні надлишкові фінансові ресурси. Причому на підприємствах завжди має бути готівка на випадок майбутніх платежів; готівка може або бути у формі грошового запасу на банківському (депозитному) рахунку, або втілена у високоліквідні цінні папери (наприклад урядові).
  2.  Перш ніж купувати цінні папери будь-якого підприємства, потрібно володіти достатньо серйозною інформацією про це підприємство, отримати консультації у фахівців та вичерпну інформацію про це підприємство. Не можна купувати акції фірм, які не публікують звітів про свої доходи.
  3.  Потрібно інвестувати кошти в цінні папери декількох підприємств, причому краще, якщо вони будуть із різних галузей економіки. Вкладення тільки в один об'єкт може виявитися невдалим, якщо це підприємство зазнає краху або опиниться в складній економічній ситуації.
  4.  Необхідно регулярно вивчати фінансові звіти підприємств, у цінні папери яких інвестовано кошти. Не можна обмежуватися тільки розглядом прибутку, його розподілом, розміром і рівнем дивідендів. Потрібно вивчати динаміку таких коефіцієнтів, як норма прибутку на акціонерний капітал, рівень рентабельності обороту авансованих коштів, співвідношення власних і позикових коштів та ін. Стан справ на підприємстві варто порівняти із загальною ситуацією у відповідній галузі економіки.
  5.  Не рекомендується відмовлятися від придбання цінних паперів тільки у зв'язку з невисокими дивідендами (відсотками). Іноді краще вибрати порівняно невисокі дивіденди, якщо підтверджуються стабільність і довгостроковий характер їх одержання. У країнах з розвинутою ринковою економікою найбільш популярні для інвесторів цінні папери з твердо фіксованим прибутком. Інвестування коштів вважається доцільним, якщо норма прибутковості від інвестицій перевищує відсоток, який планується кредитною системою за користування тимчасової вільними коштами. Виходячи зі структури бізнесу, джерела фінансування кошті поділяють на внутрішні і зовнішні, тобто, відповідно, власні залучені (рис. 1.3).

Внутрішні фонди - після продажу продукції (робіт, послуг) фірма отримує гроші, які вона використовує на покриття витрат. Фонди, що залишаються на підприємстві, утворюються за рахунок прибутку фірми. Власники або акціонери можуть повністю використовувати прибуток підприємства. Як правило, У власника залишається частина прибутку як нерозподілений прибуток, що разом з амортизацією і становить внутрішні фонди.

Зовнішні фонди -  обсяг продажу змінюється протягом року або іншого періоду часу (місяця, тижня, дня і т. ін.). Бувають випадки, коли фірма одержує більше коштів, ніж їй необхідно, але трапляється і навпаки, коли не вистачає коштів на покриття поточних витрат1.

У цьому випадку фірма може:

1) взяти кредит, позику;            

2) продати цінні папери (акції, облігації — для акціонерного товариства) або шукати додатковий капітал серед власників (якщо це товариство або приватна фірма);            3) зменшити витрати фірми. Якщо фірма бере в борг, то вона може скористатися короткостроковими, середньостроковими або довгостроковими кредитами.

  _______________________________

1 Гриньова В.М., Каюда В.О. Фінанси підприємств: навч.посіб. – 3-тє вид., стер. - К.: Знання –Прес; 2006.-423с.

Рис. 1.3.    Фінансові ресурси підприємства


1.2. Зміст аналізу фінансової стійкості підприємства, його особливості в ринкових умовах

У сучасних умовах кожне підприємство повинне чітко орієнтуватися в складному лабіринті ринкових відносин, правильно оцінювати виробничий і економічний потенціал, стратегію подальшого розвитку, фінансовий стан, як свого підприємства, так і підприємства-партнерів.

Фінансовий стан - це здатність (можливість) підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, що необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їхнього розміщення й ефективністю використання, фінансовими взаєминами з іншими юридичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Основні фактори, що визначають фінансовий стан, - це, по-перше, виконання фінансового плану і поповнення в міру потреби власного оборотного капіталу за рахунок прибутку і, по-друге, швидкість оборотності оборотних коштів.

Сигнальним показником, у якому виявляється фінансовий стан, є платоспроможність підприємства, тобто його здатність вчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників сировини, матеріалів, техніки відповідно до господарських угод, повертати банківські кредити, проводити оплату роботи персоналу, вносити платежі в бюджет.

Однією із складових економічного потенціалу є його фінансовий стан. Щодо фінансової сторони діяльності суб’єкта господарювання необхідно вирішувати два основних завдання:

  1.  підтримання здатності відповідати за поточними фінансовими зобов’язаннями – характеристика фінансового стану підприємства з позиції короткострокової перспективи;
  2.  забезпечення довгострокового фінансування в бажаних обсягах і здатності підтримувати існуючу або бажану структуру капіталу  оцінка фінансового стану підприємства з позиції довгострокової перспективи.

Фінансовий стан з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками платоспроможності та ліквідності.

Розрахунок коефіцієнта фінансової стійкості виконують по формулі:  

Чим вище значення даного коефіцієнту, тим фінансово стійкіше, стабільне та більш незалежне від зовнішніх кредиторів підприємства. На практиці встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування підприємства (загальна сума капіталу) повинна бути хоча б на половину сформована за рахунок власних коштів. Критичне значення коефіцієнта автономії – 0,5.

    Коефіцієнт фінансової залежності. Цей коефіцієнт є зворотним коефіцієнту фінансової автономії. Множення цих коефіцієнтів дорівнює 1. Він характеризує частку залучених коштів у сумі коштів фінансування. Коефіцієнт фінансової залежності розраховується по формулі:

    Ріст цього показника в динаміці означає збільшення частки позичених коштів в фінансуванні підприємства, а як слідство, втрату фінансової незалежності. Якщо його значення знижується до одиниці, то це означає, що власник повністю фінансує своє підприємство.                                         

Коефіцієнт маневреності власного капіталу. Цей показник показує, яка частка власного капіталу знаходиться в обігу, тобто в такій формі, котра дозволяє вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована. Коефіцієнт повинен бути досить високим, щоб забезпечити гнучкість в використання власних коштів підприємства.

Платоспроможність - це можливість підприємства своєчасно задовольнити платіжні зобов’язання, тобто наявність у суб’єкта господарювання грошових засобів та їх еквівалентів, достатніх для розрахунків за поточними зобов’язаннями, що потребують негайного погашення.

Ліквідність - здатність підприємства перетворити свої активи
грошові кошти для покриття боргових зобов'язань. Під ліквідністю активу
розуміють його здатність трансформуватися в грошові засоби у процесі
передбаченого виробничого процесу. Ступінь (рівень) ліквідності

визначається тривалістю часового періоду, протягом якого ця трансформації може бути проведена. Чим коротшим є період, тим вище ліквідність даного виду активів. У такому розумінні будь-які активи, що можна перетворити в
гроші, є ліквідними.

Хоча   показники  ліквідності  й   відіграють   важливу   роль   в   аналізі платоспроможності підприємства, вони мають певні недоліки:

1)      статичність  - показники розраховуються  на  підставі балансових даних, що характеризують майновий стан підприємства на певну дату і,  відповідно,   одномоментні.   Звідси   і   необхідність   аналізу   їх   за   декілька періодів;

2)      можливість завищення значень показників ліквідності через:

а) завищення значення оборотних активів: включення до складу оборотних активів так званих "мертвих" статей, наприклад, неліквідних запасів, простроченої дебіторської заборгованості. Тому для того, щоб підвищити об'єктивність аналізу показників ліквідності, необхідно провести попереднє дослідження, що дозволить в певній мірі оцінити "якість"дебіторської заборгованості. І передусім слід оцінити склад і строки виникнення заборгованості; з'ясувати, чи не об'єднані в одній статті види заборгованості, що мають значні розбіжності в строках виникнення;

б) заниження значення поточної заборгованості: наявність
потенційних зобов'язань, що не відображаються в балансі та не враховуються при розрахунках коефіцієнтів ліквідності. Повна суму фінансових зобов'язань може бути розкрита в Примітках до річної фінансової звітності (ф. № 5) тощо;

3)  мала інформативність для прогнозування майбутніх грошових надходжень і платежів, а саме це і є одним із завдань аналізу платоспроможності.

Поняття "платоспроможність" й "ліквідність" взаємопов'язані1. Від рівня ліквідності підприємства залежить платоспроможність. Разом з тим ліквідність характеризує як поточний стан розрахунків, так і перспективний. Підприємств може бути платоспроможним на звітну дату, але втратити її в майбутньому Ліквідність є менш динамічною в порівнянні з платоспроможністю.

Категорія ліквідності відіграє значну роль при формуванні розумні фінансової політики підприємства на будь-якому етапі його розвитку особливо в період економічної кризи. Одним з перших характеристику цього поняття ввів К. Шмальц у своїй роботі "Ліквідність балансу і організація підприємства", опублікованій у 1925 р. в журналі "Система і організація".

Недостатня ліквідність, як правило, означає, що підприємство невзмозі скористатися новими вигідними комерційними можливостями. На цьому рівні недостатня ліквідність означає, що немає свободи вибору, і це обмежує свободу дій керівництва.

Більш значна недостача ліквідності свідчить, що підприємство не може оплатити свої поточні зобов'язання. Це може призвести до інтенсивного продажу довгострокових вкладень і активів, а в найгіршому випадку - до неплатоспроможності та банкрутства.

Для власників підприємства недостатня ліквідність може означати зменшення прибутковості, втрату контролю та часткову або повну втрату

капіталу. Якщо власники несуть необмежену відповідальність, їх збитки можуть навіть перевищити початкові вкладення в підприємство.

Для кредиторів недостатня ліквідність у боржника може свідчити про затримку у сплаті відсотків та основної суми боргу. Поточний стан ліквідності підприємства може також вплинути на його взаємовідносини з контрагентами покупцями   та   постачальниками   товарів   і   послуг).   Такі   зміни   можуть викликати неспроможність даного підприємства виконати умови контрактів і призвести до втрати зв'язків з постачальниками.

 Ось чому аналізу ліквідності та платоспроможності надається важливе

і значення. Якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов'язання в

строки їх оплати, його подальше існування ставиться під сумнів.

 За даними балансу оборотні активи досить різнорідні з позиції їх ролі у кругообороті   засобів,   зокрема,   кількісна   оцінка   ліквідності   може   бути виконана з використанням різноманітних видів активів, що відрізняються оборотністю, тобто часом, необхідним для перетворення їх в грошову масу.

Тому, залежно від того, які види оборотних активів приймаються до уваги, ліквідність оцінюється за допомогою різних коефіцієнтів. Загальна ідея такої оцінки  полягає у  порівнянні  короткострокових (поточних)  зобов'язань  і активів, що використовуються для їх погашення.

Короткострокова заборгованість підприємства, показана в окремому

розділі    пасиву    балансу,    погашається    різними    способами,    зокрема,

забезпеченням    такої    заборгованості    можуть    бути    будь-які    активи

підприємства,  в тому числі  й необоротні.  Разом  з тим,  ситуація,  коли, наприклад, частина основних засобів продається для того, щоб розрахуватися за короткостроковими зобов'язаннями, є ненормальною. Саме тому, говорячи про ліквідність і платоспроможність підприємства як характеристиках його поточного   фінансового   стану    і   оцінюючи,    зокрема,    його    потенційні можливості розрахуватися з кредиторами за поточними операціями, логічним є співставлення оборотних активів і короткострокових пасивів.

Економістам постійно приходиться вирішувати складні задачі аналізу фінансової стійкості підприємства: наявність необхідної кількості засобів для погашення боргових зобов'язань; швидкість перетворення засобів, вкладених в активи, у реальні гроші; ефективність використання капіталу й ін.

 Щоб вижити в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства підприємства, необхідно добре знати, як керувати фінансами, якою повинна

бути структура капіталу по складу і джерелам утворення, яку частку повинні складати власні засоби, а яку притягнуті. Необхідно знати і такі поняття ринкової економіки, як ділова активність, ліквідність, платоспроможність, запас фінансової міцності, ступінь ризику, а також методику їхнього аналізу.

Фінансовий стан підприємства залежить від результатів його виробничої, комерційної і фінансової діяльності. Чим вище показники виробництва і реалізації продукції (робіт і послуг), нижче їхня собівартість, тим вище рентабельність і великий прибуток, і тем краще є фінансовий стан підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану виробництва і реалізації відбувається збільшення собівартості продукції (робіт, послуг), зменшення виторгу і суми прибутку і, як наслідок, - погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Існує і зворотний зв'язок.

Стійкий фінансовий стан, правильне регулювання фінансів у процесі господарської діяльності, у свою чергу, позитивно впливають на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами.

На практиці нерідко бувають випадки, коли й у підприємств, що добре працюють, виникають фінансові ускладнення, викликані нераціональним розміщенням і використанням фінансових ресурсів. Саме тому фінансова діяльність, як складова господарської діяльності, спрямована на забезпечення планомірного надходження і витрати грошових ресурсів, виконання розрахункової дисципліни, досягнення раціонального співвідношення власного і позикового капіталу й ефективного його використання.

В об'єктивній оцінці фінансового стану зацікавлені всі користувачі бухгалтерської (фінансової) звітності, що у Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку об'єднані в три основні групи:

- особи, що безпосередньо займаються бізнесом на даному підприємстві;

- особи, що не працюють на підприємстві, але мають пряму фінансову зацікавленість у даному бізнесі (наприклад, власники акцій);

- особи, що мають непряму фінансову зацікавленість у даному бізнесі (податкові служби; фондові біржі, що займаються купівлею-продажем цінних паперів; органи, що контролюють ціни, експорт і імпорт; профспілка; і ін.)

У залежності від інформаційного забезпечення і розподілу на різні групи користувачів у вивченні окремих питань аналізу фінансового стану, останній, поділяється на внутрішньогосподарський і зовнішній.

Внутрішньогосподарський аналіз виконується для керівників підприємства, а також їх функціональних і лінійних підрозділів.

Результати цього аналізу використовуються для планування, контролю і прогнозування фінансового стану підприємства. Його ціль - установлювати планомірне надходження коштів і розмістити власні і позикові засоби таким чином, щоб забезпечити нормальне функціонування підприємства, одержання максимального прибутку і запобігти банкрутству.

Успішна діяльність підприємства в умовах ринку значною мірою залежить від того, наскільки точно і безпомилково воно буде обирати собі ділових партнерів. Керівники підприємства, що відповідають його служби дають оцінку майбутньому партнеру шляхом збирання інформації про його господарську діяльність, фінансовий стан, перспективи подальшого розвитку. Випадковий вибір партнера може призвести до значних витрат і навіть до банкрутства. Саме тому необхідно детально аналізувати фінансовий стан майбутніх компаньйонів.

Необхідність проведення внутрішньогосподарського аналізу викликана також і появою ринку цінних паперів і акціонерних товариств, що жадає від підприємства постійної оцінки ефективності вкладених коштів в акції, облігації, а також у виді частки в інших підприємствах.

Зрештою, підприємствам, що прагнуть до такого економічного статусу, як фінансово незалежне самостійне підприємство, варто забезпечити конкурентноздатність продукції, а також самої діяльності. Щоб забезпечити успіх на ринку, мати високий рівень прибутку, потрібно приділяти належну увагу не тільки зниженню собівартості продукції, але і таким сферам, як реалізація і збут продукції, поліпшення фінансового стану, результатів діяльності.

Таким чином, щоб прийняти правильне управлінське рішення, сформувати імідж, якого вимагає ринок, необхідно виробити нові підходи до керування й організації процесу виробництва, а саме - вміти аналізувати дійсний фінансовий стан і прогнозувати його на майбутнє. Зовнішній аналіз здійснюють банки, що контролюють органи, інвестори, постачальники матеріальних і фінансових ресурсів. Надаючи кредити, працівники банків повинні глибоко проаналізувати платоспроможність клієнта не тільки на дату видачі позики, а і спрогнозувати фінансову стійкість на перспективу. Це дає можливість банку ефективно керувати кредитними ресурсами.

Інвестори, що вкладають кошти і майно в акціонерне підприємство, повинні бути упевнені в збереженні й ефективному використанні своєї власності.

  1.  Задачі та інформаційна база аналізу фінансової стійкості підприємства

Головною метою аналізу фінансового стану є своєчасне виявлення й усунення недоліків у фінансовій діяльності підприємства і пошук резервів зміцнення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

При цьому першочерговими задачами аналізу є:

1) загальна оцінка фінансового стану і факторів, що його визначають;

2) вивчення відповідності між засобами і джерелами, раціональності їхнього розміщення й ефективність використання;

3) визначення причинно-наслідкових зв'язків між різними показниками виробничої, комерційної і фінансової діяльності і на основі цього оцінка виконання плану щодо надходження фінансових ресурсів і їхнього використання з позицій зміцнення фінансового стану підприємства;

4) дотримання фінансової, розрахункової і кредитної дисципліни;

5) визначення ліквідності і фінансової стабільності підприємства;

6) прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності, виходячи з реальних умов господарської діяльності і наявності власного і притягнутого капіталу, розробка моделей фінансового стану при різних варіантах використання ресурсів;

7) розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

Це коло задач визначається керівниками підприємств і зважується за допомогою внутрішнього аналізу. Внутрішній аналіз фінансового стану підприємства проводиться по таких напрямках:

1) вивчення змін обсягу, структури і динаміки майна (капіталу) підприємства, зокрема - мобільних (оборотних) активів, відносних показників керування активами;

2) аналіз змін структури власних і притягнутих засобів і на основі цього оцінка рівня раціональності формування джерел фінансування діяльності підприємства і його ринкової стійкості;

3) оцінка фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел;

4) аналіз показників керування боргами;

5) оцінка платоспроможності підприємства;

6) оцінка грошового потоку;

7) виявлення причин утворення дебіторської і кредиторської заборгованості;

8) вивчення й оцінка кредитних взаємин підприємства з банками.

Слід зазначити, що задачі аналізу фінансового стану підприємства змінюються в залежності від зацікавленості різних груп користувачів аналітичним матеріалом.

Так, наприклад, податкові органи за даними звітності намагаються одержати зведення про результати діяльності підприємства, вплив окремих факторів на відхилення від прогнозованих, передбачених результатів, про структуру балансового прибутку і його розподіл.

Акціонерів, що уклали свої засоби у власний капітал підприємства, цікавить стабільність його фінансового стану і прогнози стабільності на майбутнє. Крім того, їх цікавить рентабельність підприємницької діяльності і політика керівництва щодо виплати дивідендів.

Ці ж питання цікавлять і власників облігацій, цього підприємства.

Оскільки банки зацікавлені в повноті і своєчасності погашення отриманих підприємством позик, їх цікавить питання кредитоспроможності підприємства.

Для вивчення тенденцій розвитку окремих галузей народного господарства і розробки рекомендацій з регулювання економіки країни статистичні органи вивчають і дають оцінку змінам ряду аналітичних показників фінансової діяльності підприємств за кілька років.

Таким чином, зовнішні користувачі аналітичного матеріалу вивчають і дають оцінку таким показникам фінансової діяльності підприємства:

  •  прибуток і його розподіл;
  •  рівень рентабельності;
  •  майновий стан;
  •  зміна динаміки фінансового стану за кілька років;
  •  фінансова стійкість;
  •  платоспроможність;
  •  взаємини підприємств із фінансово-банківською системою, постачальниками і споживачами продукції;
  •  перспективи розвитку в майбутньому1.

Для оцінки фінансового стану підприємства використовується система показників ( рис 1.5), що характеризує зміни:

  •  структури капіталу за його розміщенням і джерелами утворення;
  •  ефективності використання капіталу;
  •  платоспроможності і кредитоспроможності підприємства;
  •  фінансової стійкості;
  •  рівня прибутковості (рентабельність) підприємства.

Для аналізу фінансового стану підприємства використовуються внутрішні і зовнішні джерела інформації.

До внутрішніх джерел інформації відносять звітний бухгалтерський баланс підприємства (форма № 1), звіт про фінансові результати діяльності (форма № 2), звіт про фінансово-майновий стан (форма № 3), пояснювальна записка до річного звіту, дані бухгалтерського обліку2.

Зовнішні дані - це матеріали печатки, фінансові довідники, висновки аудиторських фірм і т.п.

Загальна оцінка фінансового стану підприємства проводиться за допомогою «читання балансу».

Під «читанням» балансу розуміють попереднє загальне ознайомлення з підсумками роботи підприємства і його фінансовим станом.

У закордонній практиці фірм і на деяких вітчизняних підприємствах при початковому ознайомленні з балансом для загальної оцінки фінансового стану активно використовуються показники горизонтального (динамічного), вертикального (структурного) і трендового аналізів.

                   ______________________________________________________________

1 Основи фінансового аналізу / Під ред. Н.А. Русак. - Минськ.: ТОВ «Меркаванне», 1995. - 196с.

2 Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С., Негашев Е.В. Методика финансового анализа.-М.:ИНФРА - М, 2000. - 208с.

Показники структури капіталу

За джерелами

За розміщенням

Залучений капітал

Власний капітал

Поточні активи

Довгостроковий капітал

Короткострокові фінансові зобов’язання

Довгострокові фінансові

зобов’язання

Джерела власних коштів

Готівка

Короткострокові фінансові

вкладення

Дебіторська заборгованість

Запаси

Нематеріальні активи

Довгострокові фінансові вкладення

Основні засоби

Перемінний капітал

Постійний перманентний капітал

Кошти, які використовуються за межами підприємства

Інтенсивність використання

капіталу

Ефективність використання

капіталу

Оборотність капіталу

Рентабельність капіталу

Тривалість одного обороту

Коефіцієнт оборотності

Прибутко-

вість власного капіталу

Прибутко-

вість оборотного капіталу

Прибутко-

вість загального капіталу

         

Рис.  1.5. Система показників оцінки фінансового стану підприємства

У ході горизонтального аналізу визначають абсолютні зміни розміру валюти балансу і різних його статей за звітний період, а також темпи росту, що важливі для характеристики фінансового стану підприємства.

Для цього підсумок балансу на кінець періоду, що аналізують, порівнюють з підсумком балансу на початок цього періоду. Це дає можливість визначити масштабність підприємства, загальний напрямок руху балансу. У звичайних виробничих умовах збільшення валюти балансу оцінюється позитивно, але необхідно визначити, за рахунок чого він виріс. Якщо це відбулося за рахунок власного капіталу чи за рахунок власного капіталу разом зі збільшенням позикових засобів, то це позитивно. Однак керівництву підприємства варто задуматися, якщо зростання валюти балансу обумовлено зростанням лише боргових зобов'язань.

Зменшення валюти балансу «сигналізує» про звуження (згортання) діяльності підприємства. Причини такого згортання необхідно вивчити.

«Читання» бухгалтерського балансу передбачає також визначення характеру змін окремих статей і розділів балансу. Позитивно оцінюється збільшення в активі балансу залишків коштів, поточних фінансових інвестицій, як правило, основних засобів, нематеріальних активів і виробничих запасів; у пасиві балансу - підсумку першого розділу й особливо сум прибутку, доходів майбутніх періодів. Негативної оцінки заслуговує різке зростання дебіторської заборгованості в активі і кредиторській заборгованості в пасиві балансу.

Потрібно сказати, що в умовах ринкової економіки переглядається оцінка характеру змін деяких статей балансу. Наприклад, якщо раніш у всіх випадках позитивно оцінювалися збільшення залишків коштів на розрахунковому і валютному рахунках, те тепер підприємства повинні намагатися більш раціонально використовувати вільні кошти (надавати позику іншим підприємствам, купувати короткострокові цінні папери). Підприємства, що орієнтуються на ринкову економіку, як правило, здійснюють короткострокові фінансові вкладення, капітальні вкладення, купують патенти, ліцензії й іншу інтелектуальну власність, що відображається в статті «Нематеріальні активи».

Метою вертикального (структурного) аналізу є визначення:

  •  питомої ваги статей балансу у валюті балансу на початок і кінець звітного періоду;
  •  зміна питомої ваги змін у % до розміру статей балансу на початок періоду (темп приросту статті балансу);
  •  змін у % до змін валюти балансу (темп приросту структурних змін - показник динаміки структурних змін);
  •  ціна одного відсотка зростання валюти балансу і кожної статті –

відношення розміру абсолютної зміни у відсотках абсолютної зміни на

початок періоду1.

Зіставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити висновок про те, по яких джерелах в основному був приплив нових засобів.

Для коректування фінансової стратегії підприємства, визначення перспектив фінансового стану особливе значення має трендовий аналіз окремих статей балансу.

При трендовому аналізі використовуються спеціальні економіко-математичні методи (середній приріст, визначення функцій, що дають опис поводження даної статті балансу, та інше).

Ознаками «гарного» балансу щодо підвищення (росту) ефективності можна вважати такі показники:

  •  коефіцієнт поточної ліквідності > 2,0;
  •  забезпеченість підприємства власним оборотним капіталом;
  •  ріст власного капіталу;
  •  немає різких змін в окремих статтях балансу;
  •  дебіторська заборгованість нарівні (у рівновазі) з розмірами кредиторської заборгованості;
  •  у балансі відсутні «хворі» статті (збитки, прострочена заборгованість банкам і бюджету);
  •  на підприємстві запаси і витрати не перевищують розмір         

       ______________________________

1 Павловська О.В. Удосконалення методів аналізу фінансового стану підприємств // Фінанси України. -2003. - №11. -с.55-61.

мінімальних джерел їхнього формування (власний оборотний капітал, довгострокові і короткострокові кредити і позики).

Найбільш повну і глибоку інформацію про загальний фінансовий стан підприємства і його динаміку можна одержати шляхом побудови на основі балансу підприємства спеціального порівняльного аналітичного балансу.

Особливої уваги заслуговує досвід і російських аналітиків. Різні автори пропонують різні методики фінансового аналізу.

Як   вказує   проф. В.В Ковальов можливість    варіювання    способами    залучення    засобів    передбачається наступними особливостями системи ринкових відносин:

 ресурси   (матеріальні,   фінансові,   інформаційні   тощо)   розподілені серед власників нерівномірно; 

 завжди є фізичні та юридичні особи, які або знають, яким чином і куди можна з вигодою вкласти ресурси певного обсягу та складу, але не володіють ними, або, навпаки, мають у своєму розпорядженні тимчасово вільні ресурси, але не знають напрямів їх використання; 

 система   регулювання   процесу   перерозподілу   ресурсів має дві сторони:   нормативну   (законодавчо   регулюються   різні   аспекти ведення бізнесу,    наприклад,    послідовність    задоволення    вимог    кредиторів і заохочувальну  (надання  ресурсу  в тимчасове  використання  заохочується шляхом встановлення певної винагороди: заробітна плата, орендна плата, відсотки, дивіденди тощо, при цьому розмір заохочення визначається багатьма факторами, в тому числі фактором ризику втрати наданого ресурсу)1.

Щодо фінансового ресурсу сформовані особливості ринку виражаються в наданні   капіталу   його   власниками   позичальникам.   Ця   процедура   є взаємовигідною, більш того, з позиції позичальника обґрунтоване залучення капіталу часто економічно вигідніше у порівнянні з додатковою мобілізацією

__________________________

 

1 Ковалев В.В. Финансовый аналіз: методы и процедуры. – М.: Финансы и статистика, 2001. -560с.

джерел власних коштів. Разом з тим бажання отримати певну вигоду завжди супроводжується   необхідністю   нести   певні   зобов'язання,   в   тому   числі пов’язані з прийняттям певного ризику. За отримані у тимчасове, хоча і довгострокове, користування грошових засобів потрібно робити обов'язкові    

регулярні  платежі,  крім того,  залучені  кошти  потрібно повернути.  Тому виникає проблема оцінки фінансової стійкості підприємства.   

Фінансова стійкість відображає збалансованість засобів і джерел їх формування, доходів і витрат, грошових і товарних потоків, оцінюється на підставі  співвідношення   власного   та   залученого   капіталу   підприємства, співвідношення    довгострокових    і    поточних    зобов'язань,    достатності забезпечення матеріальних оборотних засобів власними джерелами тощо. При цьому необхідно дати відповідь на наступні питання:

       -    яка структура джерел фінансування;

-   наскільки     підприємство     незалежне     від     зовнішніх     джерел фінансування;

-  як змінюється рівень цієї незалежності і чи здатне підприємства підтримувати бажану структуру;    

       - чи відповідає співвідношення активів і джерел утворення майна підприємства завданням його діяльності?

Тому трьом показникам наявності джерел формування запасів відповідають три показники забезпеченості джерелами їх формування:

  1.  Надлишок (+) або недостача (-) власних оборотних засобів;
  2.  Надлишок (+) або недостача (-) довгострокових джерел формування;
  3.  Надлишок (+) або недостача (-) загальної величини джерел формування     запасів. 

Узагальнена система умов для визначення типу фінансової стійкості за методикою  В.В. Ковальова представлено в таблиці 1.1.

Варто відмітити, що у вітчизняній економічній літературі з фінансового аналізу відсутня єдність поглядів на зміст і методику проведення аналізу фінансової стійкості підприємства.

Таблиця 1.1.

Умови типів фінансової стійкості за методикою В.В. Ковальова

Система умов

Абсолютна стійкість фінансового стану

Нормальна стійкість фінансового стану

Нестійкий фінансовий стан

Кризовий фінансовий стан

в

- Нв

- Нв

- Нв

Нв = Зв

д

- Нд

- Нд

-

Нд = Зв

+ Нз

- Нз

-

-

Нз = Зв

-

Дискусійним є також сам термін "фінансова стійкість", який ряд авторів замінює на "ринкова стійкість". Проте  вважається, що термін "фінансова стійкість" більш точно характеризує напрям дослідження, оскільки ринкова стійкість є більш широким поняттям і включає в себе, окрім фінансової стійкості, стійкість господарських зв'язків, стійкість рівня конкурентоздатності продукції, що випускається, стійкість цінової стратегії підприємства та інші аспекти.

За системного та комплексного підходу до аналізу підприємство розглядається як складний економічний організм, функціонування якого можна описати за допомогою системи параметрів. Тому існуючі методики аналізу фінансової стійкості підприємства передбачають проведення дослідження в декілька етапів, склад і кількість яких, а також порядок розрахунку показників у різних літературних джерелах відрізняються залежно від завдань дослідження і тлумачення поняття "фінансова стійкість". Найбільш розповсюджений підхід передбачає проведення аналізу фінансової стійкості в наступній послідовності:

Загальна оцінка фінансової стійкості передбачає визначення:

-    стійкості капіталу;

-     ресурсної стійкості;

-    стійкості управління.

Дослідження стійкості капіталу дозволяє встановити одну з можливих причин фінансової стійкості (нестійкості) підприємства. Так збільшення частки власного капіталу за рахунок будь-якого із джерел сприяє посиленню фінансової стійкості підприємства. При цьому наявність нерозподіленого прибутку може розглядатися як джерело поповнення оборотних засобів і зниження рівня поточної кредиторської заборгованості.

Особлива роль аналізу структури капіталу при оцінці фінансової стійкості зумовлена його функціями: статутний і додатковий капітал підприємства дає змогу організовувати процес виробництва продукції, застосовувати прогресивні технології, висококваліфіковану робочу силу, посилити власні позиції на ринку і   

Крім того, розмір власного капіталу забезпечує довіру партнерів підприємства (як інших підприємств, так і банків), що визначає можливість отримати від них фінансові вкладення за необхідності для усунення дії несприятливих фактора, і

якщо обсяг власного капіталу невеликий, то кредитори мають певним підприємницький ризик. Власний капітал відіграє роль "буферу", захищає підприємство від банкрутства.

Окрім власного капіталу господарська діяльність підприємства
підтримується залученим капіталом. Використання залученого капіталу
впливає як на ступінь ризику, так і на дохід підприємства.
 

Аналіз ресурсної стійкості як складової фінансової стійкості охоплює наступні аспекти: 

- зміст і рівень співробітництва підприємства з суб'єктами ринкової
інфраструктури (підприємствами - постачальниками ресурсів, банками
споживачами продукції);
 

-   ступінь інтегрованості підприємства у системі виробничих відносин;

-   спроможність підприємства до залучення коштів;

-   контроль грошових потоків.

Аналіз стійкості управління проводиться з точки зору адекватності організаційної та виробничої структури підприємства обраній стратегії розвитку та ринковій кон'юнктурі.

Фінансова залежність чи співвідношення між власним капіталом підприємства і його зобов'язаннями - це ключ до фінансової стабільності та надійності підприємства, з одного боку, і до інтенсивності використання капіталу та зростання рентабельності в цілому - з іншого. Чим активніше використовує підприємство залучений капітал, тим більше у акціонерів потенційних можливостей отримати прибуток. Одночасно зростає і ризик невиконання всіх зобов'язань, взятих підприємством при залученні цього капіталу.

Узагальнюючим показником фінансової стійкості є надлишок або недостача джерел формування запасів, що отримується у вигляді різниці між величиною джерел формування та вартістю запасів.  При цьому мається на увазі забезпеченість запасів такими джерелами, як власні оборотні засоби, довгострокові та короткострокові кредити, кредиторська заборгованість.

Деталізація процедурної сторони методики фінансового аналізу залежить від поставлених цілей, а також різних факторів інформаційного, тимчасового, методичного і технічного забезпечення. Логіка аналітичної роботи припускає її організацію у виді двухмодульної структури:

  •  експрес - аналіз фінансового стану,
  •  деталізований аналіз фінансового стану.

Експрес-аналіз фінансового стану

Його метою є наочна і проста оцінка фінансового благополуччя і динаміки розвитку суб'єкта, що хазяює. У процесі аналізу розраховуються різні показники і доповнюються методами, заснованими на досвіді і кваліфікації фахівця.

Експрес-аналіз доцільно виконувати в три етапи: підготовчий етап, попередній огляд фінансової звітності, економічне читання й аналіз звітності.

Ціль першого етапу - прийняти рішення про доцільність аналізу фінансової звітності і переконатися в її готовності до читання. Тут проводиться візуальна і найпростіша рахункова перевірка звітності по формальних ознаках і власне кажучи: визначається наявність усіх необхідних форм і додатків, реквізитів і підписів, перевіряється правильність і ясність усіх звітних форм; перевіряються валюта балансу і всі проміжні підсумки.

Ціль другого етапу - ознайомлення з пояснювальною запискою до балансу. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи в звітному періоді, визначити тенденції основних показників діяльності, а також якісні зміни в майновому і фінансовому положенні суб'єкта, що хазяює.

Третій етап - основної в експрес-аналізі; його ціль - узагальнена оцінка результатів господарської діяльності і фінансового стану об'єкта. Такий аналіз проводиться з тим чи іншим ступенем деталізації в інтересах різних користувачів (таблиця 1.2.).

Експрес - аналіз може завершуватися висновком про доцільність чи

необхідність більш заглибленого і детального аналізу фінансових результатів і фінансового положення.

Деталізований аналіз фінансового стану

Його ціль - більш докладна характеристика майнового і фінансового

положення суб'єкта, що хазяює, результатів його діяльності в звітному періоді, що минає, а також можливостей розвитку суб'єкта на перспективу. Він конкретизує, доповнює і розширює окремі процедури експрес-аналізу. При цьому ступінь деталізації залежить від бажання аналітика.

Таблиця 1.2.

Сукупність аналітичних показників для експрес-аналізу

Напрямок аналізу

Показники

1

2

1. Оцінка економічного потенціалу суб'єкта господарювання:

1.1 Оцінка майнового стану.

  1.   Величина основних засобів і їхня частка в загальній сумі активів

2. Коефіцієнт зносу основних засобів

3. Загальна сума коштів підприємства

Продовження таблиці 1.2.

1

2

1.2. Оцінка фінансового

стану

Величина власних засобів і їхня частка в загальній сумі джерел.

Коефіцієнт покриття (загальний).

Частка власних оборотних коштів у їх сумі.

Частка довгострокових позикових засобів у загальній сумі джерел

Коефіцієнт покриття запасів.

2. Оцінка результатів фінансово-господарської діяльності:

2.1. Оцінка прибутковості.

Прибуток.

Рентабельність загальна.

3.  Рентабельність основної діяльності.

2.2. Оцінка динамічності.

Порівняльні темпи росту виторгу, прибутку

Оборотність активів

Тривалість операційного і фінансового циклу.

Коефіцієнт дебіторської заборгованості

2.3 Оцінка ефективності використання потенціалу

Рентабельність авансованого капіталу.

Рентабельність власного капіталу.

2.3 Оцінка ефективності використання потенціалу

  1.  Рентабельність авансованого капіталу.
  2.  Рентабельність власного капіталу.

Можлива наступна програма заглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства1:

1. Попередній огляд економічного і фінансового стану суб'єкта господарювання.

Характеристика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності.

______________________________

1 Кручок С.І. Оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України. 2004.-№8-с. 41 -47.

Виявлення “хворих” статей звітності.

2.    Оцінка й аналіз економічного потенціалу суб'єкта господарювання.

Оцінка майнового положення.

Побудова аналітичного нетто.

Вертикальний аналіз балансу.

Горизонтальний аналіз балансу.

Аналіз якісних зрушень у майновому положенні.

Оцінка фінансового положення.

Оцінка ліквідності.

Оцінка фінансової стійкості.

3. Оцінка й аналіз результативності фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання.

Оцінка основної діяльності.

Аналіз рентабельності.

Оцінка положення на ринку цінних паперів.

Методика аналізу фінансового стану, пропонована І.Т. Балабановим1 заснована на наступному. Рух будь-яких трудових і матеріальних ресурсів супроводжується  утворенням і витратою коштів, тому фінансовий стан підприємства, відбиває всі сторони його виробничо-торгової діяльності. Характеристика фінансового стану проводиться за наступною схемою:

  •  аналіз прибутковості (рентабельності);
  •  аналіз фінансової стійкості;
  •  аналіз кредитоспроможності;
  •  аналіз використання капіталу;
  •  аналіз рівня самофінансування;
  •  аналіз валютної самооплатності.

Аналіз прибутковості господарюючого суб'єкта характеризується абсолютними і відносними показниками. Абсолютний показник

_______________________________

1 Балабонов І.Т. Аналіз і планування фінансів діючого суб’єкта. – М.: Фінанси і статистика, 1994

прибутковості - це сума прибутку, чи доходів. Відносний показник – рівень рентабельності. Рентабельність являє собою прибутковість, чи прибутковість виробничо-торгового процесу. Її величина виміряється рівнем рентабельності.

Рівень рентабельності підприємств зв'язаних з виробництвом продукції, визначається процентним відношенням прибутку від реалізації продукції до собівартості продукції. У процесі аналізу вивчають динаміку зміни обсягу чистого прибутку, рівня рентабельності і фактори, їх

визначальні.  Фінансово стійким вважається таке підприємство, що за рахунок власних коштів покриває засоби, вкладені в активи (основні фонди, нематеріальні активи, оборотні кошти), не допускає невиправданої дебіторської і кредиторської заборгованості і розплачується в термін за своїми обов'язками.

Головним у фінансовій діяльності є правильна організація і використання оборотних коштів. Тому в процесі аналізу фінансового стану питанням раціонального використання оборотних коштів приділяється основна увага. Характеристика фінансової стійкості містить у собі аналіз:

  •  склад і розміщення активів суб'єкта, що хазяює;
  •  динаміки і структури джерел фінансових ресурсів;
  •  наявності власних оборотних коштів;
  •  кредиторської заборгованості;
  •  наявності і структури оборотних коштів;
  •  дебіторської заборгованості;
  •  платоспроможності.    

О. С. Стоянова особливу увагу приділяє специфічним методам аналізу: це розрахунки ефекту фінансового важеля й операційного важеля, а також розрахунку фінансових коефіцієнтів. Найважливішими коефіцієнтами звітності, що використовуються у фінансовому керуванні, є:

  •  коефіцієнти ліквідності (коефіцієнт поточної ліквідності, термінової ліквідності і чистий оборотний капітал);
    •  коефіцієнти ділової активності чи ефективності використання ресурсів (оборотність активів, оборотність дебіторської заборгованості, оборотність матеріально - виробничих запасів і тривалість операційного циклу);
    •  коефіцієнти рентабельності (рентабельність всіх активів підприємства, рентабельність реалізації, рентабельність власного капіталу);
    •  коефіцієнти структури капіталу (коефіцієнт власності, коефіцієнт фінансової залежності, коефіцієнт захищеності кредиторів);
    •  коефіцієнти ринкової активності (прибуток на одну акцію, балансова вартість однієї акції, співвідношення ринкової ціни акції і її балансової вартості, прибутковість акції і частка виплачених дивідендів).

    В широкому розумінні ділова активність означає весь спектр зусиль які направлені на просунення фірми на ринках продукції, праці та капіталу.

    Ділова активність підприємства проявляється в динаміці її розвитку, досягнення поставленої мети, ефективного використання економічного потенціалу, розширення ринків збуту.

    Коефіцієнт обіговості активів (коефіцієнт трансформації). При допомозі даного коефіцієнта оцінюється ефективність використання підприємством всіх наявних ресурсів без залежності від джерел їх залучення. Розрахунок коефіцієнта проводиться по формулі:

 

    Коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості. По цьому коефіцієнту судять, скільки разів в середньому на протязі року дебіторська заборгованість перетворювалася у грошові кошти. Коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості розраховується шляхом ділення виручки від реалізації продукції на середньорічну вартість чистої дебіторської заборгованості за товари, роботи та послуги:

     Для аналізу  обігу дебіторської заборгованості використовується також показник довжини обігу дебіторської заборгованості. Його часто називають строком кредиту. Період обігу дебіторської заборгованості в днях можна отримати як часне ділення кількості днів в періоді на коефіцієнт обігу дебіторської заборгованості:

    Коефіцієнт обігу кредиторської заборгованості. Даний коефіцієнт доповнює попередній. Для цього розрахунку необхідно розділити собівартість реалізованої продукції на середньорічну вартість кредиторської заборгованості:

    Коефіцієнт показує скільки оборотів необхідно підприємству для сплати заборгованості.              Для аналізу обігу кредиторської заборгованості, також як і для аналізу обігу дебіторської заборгованості, використовується показник періоду обігу кредиторської заборгованості:

Цей показник дає розрахункову кількість днів для погашення кредиту,  отриманого від постачальника підприємства.                                    

Коефіцієнт обігу запасів. Для характеристики ефективності управління запасами використовують коефіцієнт обігу запасів та показник довжини обороту.              Для розрахунку коефіцієнту обігу запасів необхідно собівартість реалізованої продукції поділити на середньорічну вартість запасів підприємства:

    Коефіцієнт показує, скільки оборотів за рік здійснили запаси, тобто скільки разів вони перенесли свою вартість на готові вироби.

    Показник довжини обороту запасів можна розрахувати наступним чином:

Цей показник характеризує період часу, на протязі котрого запаси перетворювалися в реалізовані товари.

Показники обігу запасів потрібні для того, щоб показати, наскільки вдало адміністрація використовує ресурси підприємства.          

Довжина обігу обігового капіталу. Логіка розрахунку даного показника зводиться до наступного: в різницю від довжини обороту дебіторської заборгованості, котра повинна бути як можливо менша, кожне підприємство зацікавлено в тому, щоб довжина обігу кредиторської заборгованості була більшою. Розглянуті вище положення дозволяють перейти до показника довжини обігу обігового капіталу, котрий складається із слідуючи елементів: 

    Якщо значення даного показника позитивне, то підприємство має потребу у грошових коштах. Негативне значення показника довжини обігу обігового капіталу говорить про те, що підприємство має в безплатному користуванні чужі гроші.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ЗАТ „ЦЕНТРАЛЬНА РАЙОННА АПТЕКА № 81”

2.1. Загальна характеристика господарської діяльності

ЗАТ „Центральна районна аптека № 81”

Закрите акціонерне товариство "Центральна районна аптека №81" (далі Товариство) створено на базі викупленого Товариством покупців комунального майна Центральної районної аптеки № 81 - структурного підрозділу Державного комунального виробничого підприємства «Фармація», згідно договору купівлі-продажу від 05 грудня 1996 року, укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області та товариством покупців - членів трудового колективу ЦРА №81.

Товариство зареєстровано Козелецькою районною державною адміністрацією (розпорядження № 261 від 23 червня 1997 р. Товариство  є правонаступником майнових  прав  та обов'язків Центральної
районної   аптеки    №    81 -    структурного  підрозділу   Державного   комунального виробничого підприємства «Фармація».
 

Місцезнаходження Товариства:

Україна, 17000, Чернігівська область, смт. Козелець, вул., Франка,14а.

Товариство створено для забезпечення потреб населення та лікувально-профілактичних закладів лікарськими засобами, здійснення виробничої торгової інвестиційної та іншої господарської діяльності для отримання прибутку та його спрямування для задоволення потреб акціонерів та членів трудового колективу Товариства.

Предметом діяльності Товариства є:

-  виробництво лікарських засобів, оптова, роздрібна торгівля лікарськими засобами, матеріалами медичного призначення; предметами особистої гігієни, санітарії, догляду за хворими; лікувальною косметикою; медичними   інструментами,   технікою   і апаратурою медичного призначення; гумовими виробами;  перев'язочними матеріалами; лікувальною та мінеральною водою; харчовими добавками;

-  оптова, роздрібна торгівля ветеринарними медикаментами і препаратами;

- виготовлення та розфасовка лікарських форм;

- здійснення   медичної  практики   та  надання   населенню   послуг  з   контактного коригування зору; виробництво та продаж контактних лінз, коригувальних та світлозахисних лінз та оправ до них;

- закупівля у фізичних та юридичних осіб (за готівку за інших умов) лікарської рослинної сировини, насіння, посадочного матеріалу, їх переробка та продаж;

-  прийом і зберігання медикаментів, інших медичних товарів, ліків, забезпечення ними населення і лікувально-профілактичних закладів;

 - виробництво, закупівля і продаж гомеопатичних засобів;

-  організація належного зберігання медичних товарів;

- організація забезпечення ліками та іншими медичними товарами        стаціонарних та амбулаторних хворих, хворих пільгового контингенту;

- проведення    заходів    по    удосконаленню   технологій    виготовлення   ліків, забезпеченню контролю якості виготовлення та випуску ліків;

- оптова,  роздрібна  торгівля  різними  групами  та   видами   продовольчих  та непродовольчих товарів вітчизняних та іноземних виробників, в тому числі торгівля продуктами дитячого харчування;

- оптова,       роздрібна       торгівля       насінням,       посадочним  матеріалом сільськогосподарських   та   декоративних   культур,   квітів, мінеральним   та органічним добривом;

- організація та проведення виставок-продажів, торгів, ярмарків, аукціонів, інших торговельних заходів;

- заняття науково-дослідницькою діяльністю;

- закупівля в юридичних та фізичних осіб сільськогосподарської продукції.

Окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, Товариство може здійснювати після одержання ним спеціального дозволу (ліцензії).          

Товариство є юридичною особою з дня його державної реєстрації.Товариство має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність відповідно цього Статуту та закону (див. додаток №1) . Товариство має право від свого імені укладати угоди цивільно-правового характеру, набувати майнових і особистих немайнових прав та нести обов'язки бути позивачем і відповідачем у господарському суді.  Товариство має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку та кутовий штамп зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг.         Майно Товариства складається з основних засобів та оборотних коштів, а також інших цінностей, вартість яких відображено в балансі Товариства.

Товариство є власником: майна, переданого йому засновниками та акціонерами у власність; продукції виробленої Товариством внаслідок господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

 Ризик  випадкової   загибелі   або   пошкодження   майна,   що   є  власністю Товариства або передане йому в користування, несе Товариство.

 Товариство   здійснює   володіння,   користування   і   розпорядження   своїм майном відповідно до цілей своєї діяльності.

Товариство має право продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду юридичним та фізичним особам майно, засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншим шляхом, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому Статуту. Товариство має право укладати угоди (контракти), зокрема угоди купівлі-продажу, підряду, страхування майна, перевезення, зберігання, доручення і комісії, здійснювати операції з векселями в порядку, передбаченому законодавством.

Товариство має право виступати поручителем та гарантом за третіх осіб, укладати кредитні угоди та договори застави, поруки. Рішення по цих питаннях приймається  директором  Товариства,  який  від імені  Товариства підписує  ці договори та угоди.

Товариство самостійно відповідає за своїми зобов’язаннями усім своїм майном. Товариство не відповідає за обов'язки акціонерів. Акціонери не відповідають за зобов’язаннями  Товариства  і  несуть  ризик  збитків,   пов'язаних  з  діяльністю Товариства, у межах вартості акцій, що їм належать.

Товариство має право: створювати разом з іншими українськими та іноземними юридичними  та   фізичними   особами   на  території   України  та   за   кордоном підприємства, організації, господарські товариства з правами юридичної особи та організації некомерційного характеру; розміщувати кошти в акціях та інших цінних паперах, що знаходяться в обігу; провадити операції на товарній, фондовій та валютній біржах (самостійно або через уповноважених суб'єктів).

Товариство має право в установленому чинним законодавством порядку:

  •  випускати цінні папери (умови випуску та порядок розміщення акцій та облігацій, визначаються у рішенні про їх випуск);
    •  засновувати об'єднання та вступати в об'єднання з  іншими суб'єктами підприємницької  діяльності;  
    •  створювати на території України та за її межами свої філії та представництва;
    •  здійснювати інші дії, що не суперечать чинному законодавству.

 Створені Товариством філії та представництва можуть наділятися основними засобами та оборотними коштами, які належать Товариству. Керівництво їх діяльністю здійснюється особами, що призначаються директором Товариства.

Вплив на господарську та іншу діяльність Товариства з боку державних, громадських та інших організацій не дозволяється, якщо він не торкається їх прав по здійсненню контролю за діяльністю Товариства.

        Контроль за діяльністю Товариства з боку державних, громадських та інших органів та  їх уповноважених  осіб  здійснюється   на  підставі  документів,   які підтверджують їх повноваження.

Товариство самостійно розробляє плани соціального розвитку трудового колективу. Товариство має право здійснювати благодійну діяльність, надавати безпроцентні позики та встановлювати  інші соціальні пільги своїм працівникам та акціонерам.

При створенні акції Товариства були розподілені між засновниками, які після державної реєстрації Товариства набули статусу акціонерів (учасників), склад яких та розподіл акцій між ними визначаються згідно реєстру акціонерів, що ведеться відповідно до чинного законодавства.

       Акціонерами Товариства можуть бути юридичні та фізичні особи, які набули права власності на акції Товариства в процесі його створення, на підставі цивільно-правових угод, при додаткових випусках акцій та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Акціонери мають право:

- брати участь  в  управлінні  Товариством   (через  участь та  голосування   на загальних    зборах    акціонерів    і   голосувати)    особисто    або   через    своїх представників;

- обирати органи управління Товариством і бути обраними до них;

- брати участь у розподілі прибутків Товариства та отримувати їх частку - дивіденди (право на отримання дивідендів пропорційно до загальної вартості належних їм акцій мають особи, які є акціонерами на початок строку виплати дивідендів);   

- отримувати   інформацію   про  діяльність   Товариства   (на   вимогу  акціонера Товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення копії річних балансів, звітів Товариства, протоколів зборів);

- розпоряджатися акціями Товариства, що їм належать, у порядку, визначеному цим Статутом:

- користуватися переважним правом на придбання додатково випущених акцій Товариства в кількості, пропорційній частці акціонера в статутному капіталі на дату прийняття рішення про випуск акцій.

У разі ліквідації Товариства акціонери мають  право отримати частину вартості майна Товариства пропорційно вартості належних їм акцій.

Акціонери можуть мати також інші права, які передбачені законодавством. Акціонери Товариства зобов'язані:

-      додержуватися    установчих   документів   Товариства,    виконувати

       рішення загальних зборів акціонерів Товариства;

- не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну іформацію про діяльність Товариства;

-      оплатити вартість акцій, заявлених ними для придбання;

Виконувати інші обов'язки, якщо це передбачено чинним законодавством. Умови продажу акцій Товариства у наступних емісіях та порядок їх оплати регулюються умовами випуску акцій та договорами, які укладає Директор Товариства з покупцями.

Акціонери Товариства не володіють відокремленими правами на майно, яке було передано Товариству як плата за акції. Статутний капітал Товариства становить 136700 (Сто тридцять шість тисяч сімсот) гривень.

Статутний капітал поділено на 1367 (Одну тисячу триста шістдесят сім)
простих іменних акцій номінальною вартістю 100 (Сто) гривень кожна.

Статутний капітал Товариства утворюється з вартості вкладів засновників та акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій. Товариство має   право   змінювати   (збільшувати   або   зменшувати)   розмір статутного капіталу в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Організаційна структура управління Товариством представлена наступними органами:

- Загальні збори акціонерів Товариства;

-  Наглядова рада;

-  Дирекція Товариства.

Контроль за фінансово - господарською діяльністю Товариства здійснює Ревізійна комісія.

 ЗАТ „ЦРА № 81”  господарську діяльність здійснює через 3 аптеки (аптека № 81 смт. Козелець, аптека № 5 м. Остер,  аптека № 119 смт. Десна), 5 аптечних пунктів , 6 аптечних кіосків та 29 фельдшерсько акушерських пунктів розташованих у смт. Козелець та Козелецькому районі.

Робота ЗАТ „ЦРА № 81”  йде в складних умовах жорсткої конкуренції, зараз на території району працюють філії Київських, Чернігівських, місцевих фірм та підприємців: „Мединтекс”, „Гарант”, „Остер”, „Трубежстрой” та ветеринарні аптеки, які торгують майже всім асортиментом ліків.

Дирекція та фахівці Товариства постійно аналізують стан фармацевтичного ринку Козелецького району та пропонують заходи для збереження конкурентного закладу. Головним напрямком розвитку є збільшення реалізації ліків за рахунок зменшення роздрібних цін, поширення медичної інформації між лікарями лікувально-профілактичних закладів про асортимент та кількість ліків в аптечній мережі ЗАТ „ЦРА № 81” .

В аптечній мережі  ЗАТ „ЦРА № 81” значно збільшився якісний та кількісний асортимент ліків, які закуповуються.

В основу діяльності ЗАТ „ЦРА № 81” закладено в першу чергу задоволення потреб відвідувачів, головне допомогти хворій людині придбати необхідні ліки за доступну ціну. Незадоволений клієнт – це перша підтримка конкурентів та наша помилка.

Досвід роботи свідчить, що більшість наших клієнтів розраховує не тільки на придбання ліків, а й на розуміння та співчуття до його проблеми та свою частку позитивних емоцій. Тому професійні навички працівників першого столу, їх культурний рівень, вміння своєчасно змінити негативну ситуацію в торгівельному залі, зробити все, щоб відвідувач пішов задоволений, дає те відчуття захищеності та спокою, яке асоціюється з поняттям  „Аптека”.

Ми обслуговуємо в більшості сільське населення з невисокими матеріальним забезпеченням, тому важливо, щоб людина не відчувала себе знедоленою в такому делікатному питанні, як придбання ліків. Запропонувати дешевий аналог, підібрати ліки в потрібній кількості – це потребує більше уваги і часу, але це допоможе лишатись лікувальним закладом, а не банальною „Торгівельною точкою для збуту ліків”.

Починаючи з 1991 року ЗАТ „ЦРА № 81”  бере участь та перемагає тендер в Чернігівській області на закупівлю послуг з безоплатного забезпечення ліками за рецептами лікарів населення Козелецького району, яке постраждало внаслідок ЧАЕС.

Щодо фінансової сторони даного суб’єкта господарювання необхідним є вирішення двох основних завдання, а саме:

  •  підтримання здатності відповідати за поточними фінансовими зобов’язаннями – це характеристика фінансового стану Товариства з позиції короткострокової перспективи.
    •  Забезпечення довгострокового фінансового фінансування в бажаних обсягах і здатності підтримувати існуючу або бажану структуру капіталу – це оцінка фінансового стану Товариства з позиції довгострокової перспективи.

2.2. Аналіз основних фінансово – економічних показників

ЗАТ „ЦРА № 81”

Здійснення господарської діяльності підприємствами передбачає ефективне поєднання великої кількості організаційних, трудових, матеріальних, фінансових та інших ресурсів. Успішність таких дій вимірюється шляхом співставлення отриманого результату з витратами, понесеними для його досягнення.

У величині фінансових результатів безпосередньо віддзеркалюються усі аспекти    діяльності    суб'єкта    господарювання:   система   внутрішнього   та   зовнішнього   контролю   та   інші особливості   діяльності.   Саме   фінансові   результати   є   основою   збільшення економічного потенціалу підприємства.

Фінансові результати господарської діяльності формуються поступово     протягом  звітного періоду. Розмір і характер прибутків і збитків   за   кожний   період   діяльності   підприємства   є   найважливішими підсумковими показниками його роботи.

Фінансові результати діяльності підприємства відображаються у значній кількості показників, що створює методичні труднощі при систематичному аналізі. Крім того, наявність такої кількості показників ускладнює виборі кожним учасником господарської діяльності тих з них, які найбільше задовольняють його потреби в інформації щодо реального стану підприємства.

Аналіз кожної складової прибутку підприємства має не абстрактний, а конкретний характер, а тому дозволяє власникам і акціонерам обирати пріоритетні напрями активізації діяльності підприємства. Іншим учасникам ринкових відносин аналіз фінансових результатів дає можливість виробити необхідну стратегію поведінки, спрямовану на мінімізацію витрат і фінансового ризику від інвестицій у дане підприємство.

У процесі аналізу фінансових результатів оцінимо їх рівень та
 динаміку; дослідимо структуру прибутку.  

Для   оцінки   рівня   показників   фінансових   результатів діяльності заповнимо аналітичну таблицю 2.1., на основі фінансової звітності зокрема  ф. № 2 "Звіт про фінансові результати" ЗАТ "ЦРА № 81".  

Таблиця 2.1.

Аналіз рівня показників фінансових результатів   ЗАТ «ЦРА № 81»

Показник

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Відхилення тис.грн.2008р. до

2006р.

2007р.

Дохід (виручка) від реалізації продукції

3963,3

4930,8

5174,4

1211,1

243,6

Податок на додану вартість

22,4

31,9

37,9

15,5

6,0

Чистий дохід від реалізації продукції

3940,9

4898,9

5136,5

1195,6

237,6

Собівартість реалізованої продукції

3178

3975,8

4140,4

962,4

164,6

Валовий прибуток

762,9

923,1

996,1

233,2

73,0

Адміністративні витрати

148,3

156,3

227,1

78,8

70,8

Витрати на збут

538,8

635,9

707,8

169,0

635,9

Інші операційні витрати

10,6

53,2

26,1

15,5

-27,1

Прибуток від операційної діяльності

65,2

77,1

35,1

-30,1

-42,0

Інші фінансові доходи

0,4

0,3

1,0

0,6

0,7

Інші доходи

0,3

-

-

-

-

Фінансові витрати

4,7

2,4

3,2

-1,5

0,8

Інші витрати

6,4

-

-

-

-

Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування

54,8

75,0

32,9

-21,9

-42,1

Податок на прибуток від звичайної діяльності

16,9

21,0

12,4

-4,5

-8,6

Чистий прибуток

37,9

54,0

20,5

-17,4

-33,5

   Рис. 2.1. Діаграма чистого прибутку

Аналіз даних таблиці 2.1. свідчить, що сума фінансових результатів за всіма видами діяльності на протязі трьох років (2006, 2007 та 2008) був не стійким. Слід відмітити позитивні зміни, а саме: чистий дохід збільшився у 2007 році в порівнянні з 2006р., на 24,3%, в 2008 році в порівняні з 2006 роком 1195,6 тис.грн., (30,3%), а з 2007 роком на 237,6 тис.грн. (4,9 %) при зростанні валового прибутку в 2007 році поряд з попереднім на 21,0 % та у 2008 році на 8,0 %, тобто темп приросту витрат на реалізацію продукції є меншим за темп приросту доходу підприємства на  (8,0-4,9=3,1%) . Крім того у 2008 році поряд з попереднім відбулося збільшення адміністративних витрат і витрат на збут, що зменшило прибуток від операційної діяльності.   У складі фінансових результатів від інших видів діяльності також відбулися зміни, зокрема збільшення фінансових доходів у 2008 році в порівнянні з 2007 роком на 0,7 тис. грн., а з 2006 роком на 0,6 тис.грн., але разом з тим  збільшились  і фінансові витрати на 0,8 тис.грн..     Чистий прибуток та прибуток від звичайної діяльності  на кінець 2008 року значно зменшились і наближаються до показників 2006 року в порівнянні з темпами приросту валового прибутку. Це свідчить про використання організацією звичайного механізму оподаткування.    Після оцінки фінансових результатів проаналізуємо структуру доходів . Для оцінки структури доходів також використовуються дані Звіту про фінансові результати зведені в аналітичну таблицю 2.2.      Аналіз даних про доходи підприємства на протязі трьох років свідчить про їх позитивну динаміку. Відбулися не значні структурні зрушення, зокрема, чистий дохід від реалізації продукції зменшився на 0,01 пункти в 2008р. в порівнянні з 2007р. та з 2005р. Поряд цим чистий дохід від реалізації продукції займає найбільшу питому вагу, ( 99,98 %), натомість інші фінансові доходи та інші доходи займають лише соті долі в загальному доході підприємства.

  Рис. 2.2. Діаграма доходів ЗАТ «ЦРА №81»


                 Таблиця. 2.2.      Аналіз структури доходів   ЗАТ «ЦРА № 81»

Показник

2006 рік

Питома вага, %

2007 рік

Питома вага, %

2008 рік

Питома вага, %

Абсолютне відхилення тис.грн.2008р. до

2006р.

2007р.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції

3940,9

99,99

4898,90

99,99

5136,50

99,98

+1195,60

+237,60

Інші фінансові доходи

0,4

0,01

0,30

0,01

1,0

0,02

+0,60

+0,70

Інші доходи

0,3

-

-

-

-

-

-

-

Разом

3941,6

100,0

4899,20

100

5137,5

100

+1195,9

+238,3


Результати діяльності характеризуються не лише абсолютними показниками прибутку або збитку. Суб'єкти господарювання, які зацікавлені у віддачі від використаних ресурсів і вкладеного капіталу, аналізують співвідношення отриманого ефекту з понесеними витратами (використаними ресурсами). Для цього обчислюються відносні показники ефективності: рентабельність (яка іноді ототожнюється з прибутковістю і доходністю) та окупність (покриття). Дослідження показників рентабельності дає змогу комплексно оцінити ефективність господарської діяльності підприємства, проводити просторово-часові зіставлення.

Показники рентабельності відносяться до найбільш варіабельних за своїм змістом і таких, що трактуються неоднозначно.

Розглянемо деякі показники рентабельності в аналітичній табл. 2.3.

Джерелами для аналізу рентабельності Товариства є: ф.2 «Звіт про фінансові результати» (див. додаток № 5; 6; 7) та ф.1 «Баланс»  (див. додаток № 2; 3; 4).

За даними таблиці 2.3. рівень рентабельності показників ефект діяльності є різним. Відбулося погіршення багатьох з них. Значно скоротилися показники рентабельності операційної діяльності (на 0,9 пункти), рентабельність власного капіталу (на 5,0 пункти), рентабельність підприємства (на 3,0 пункти) та чиста рентабельність продажу (на 3,7 пункти). Тобто підприємство менше отримує прибутку на 1 грн. доходу (активів, капіталу). Зниження показників рентабельності свідчить про наявні резерви у використанні запасів, трудових ресурсів у господарській діяльності підприємства.

  Разом з тим, поряд з негативними тенденціями відбулося покращення показників рентабельності, а саме – продукції (на 0,9 пункти), валової рентабельності продажу (на 0,6 пункти). Таку тенденцію можна пояснити зростанням обсягу реалізації продукції та цін.

Тому необхідно зменшити закупівлю ліків, які не реалізуються, або дуже дорогі, які не кожний може купити, а звернути увагу на товари  - замінники, які більш дешеві, але не менш якісні.    

 Таблиця 2.3.

№ з/п

Показники

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Відхилення 2008р. до

2006р.

2007р.

1

Рентабельність продукції

24,0

23,2

24,1

+0,1

+0,9

2

Рентабельність операційної діяльності

1,7

1,6

0,7

-0,1

-0,9

3

Валова рентабельність продажу

19,4

18,8

19,4

-

+0,6

4

Чиста рентабельність продажу продукції

5,0

5,8

2,1

-2,9

-3,7

5

Рентабельність доходу від операційної діяльності

1,7

1,6

0,7

-1,0

-0,9

6

Рентабельність власного капіталу

6,6

8,6

3,6

-3,0

-5,0

7

Рентабельність підприємства

3,5

4,6

1,6

-1,9

-3,0

Розрахунок відносних показників ефективності діяльності    ЗАТ «ЦРА №81»

Отже, не зважаючи на зниження показників ефективності діяльності підприємства в 2008 році в порівнянні з попередніми роками, воно все ж отримує прибуток, покриває всі понесені витрати, а значить є рентабельним, що вважається головним у діяльності всіх без винятку суб’єктів господарювання.

З метою управління витратами підприємство здійснює їх групування за економічними елементами, а саме: матеріальні витрати (матеріали), витрати на оплату праці (заробітна плата, премії, матеріальна допомога, компенсаційні та інші виплати), відрахування на соціальні заходи (пенсійне забезпечення, соціальне страхування, внески на випадок безробіття та інші соціальні заходи), амортизація (сума нарахованої амортизації основних засобів, необоротних активів), інші витрати (орендна плата), що дає змогу провести аналіз структури витрат.            

Проаналізуємо структуру витрат Товариства (таблиця 2.4).  

                                                                                            Таблиця 2.4.             Аналіз структури витрат ЗАТ «ЦРА № 81»        

Показники

2006р.

2007р.

2008р.

тис.грн.

Питома вага, %

тис.грн.

Питома вага, %

тис.грн.

Питома вага, %

Податок на додану вартість

22,4

0,6

31,9

0,7

37,9

0,7

Собівартість реалізованої продукції

3178,0

81,0

3975,8

81,5

4140,4

80,3

Адміністративні витрати

148,3

3,8

156,9

3,2

227,1

4,4

Витрати на збут

538,8

13,7

635,9

13,0

707,8

13,7

Інші операційні витрати

10,6

0,2

53,2

1,1

26,1

0,5

Фінансові витрати

4,7

0,1

2,4

0,1

3,2

0,1

Інші витрати

6,4

0,2

-

-

-

-

Податок на прибуток

16,9

0,4

21,0

0,4

12,4

0,3

Разом

3926,1

100,00

4877,1

100

5154,9

100

Протягом трьох років (2006, 2007, 2008) на підприємстві відбулося значне зростання всіх витрат і вирахувань на 1228,8 тис.грн (або 31,3 %)  в 2008 році в порівнянні з 2006 роком та на 277,8 тис.грн. ( або 5,7%) в порівнянні з 2007 роком. Зокрема така зміна в 2008 році в порівняні з 2006 та 2007 роками зумовлена зростанням ПДВ (на 15,5 тис. грн. або 69,2% та 6,0 тис.грн або 18,8%), собівартості реалізованої продукції (на 30,3% та 4,1%). На кінець 2008 року відсутні інші витрати а інші операційні витрати зменшили (на 27,1 тис.грн).                     Найбільшу питому вагу  серед витрат займає собівартість реалізованої продукції (81,0%, 81,5% та 80,3% відповідно за 2006, 2007 та 2008 роки). Зростання частки собівартості реалізованої продукції свідчить про збільшення обсягу реалізації, адже одночасно змінилася питома вага вирахувань з доходу від реалізації податку на прибуток                                                    з підвищенням заробітної плати збільшились й адміністративні витрати та витрати на збут.           Основною діяльністю підприємства є операційна, тому доцільним буде провести аналіз витрат на операційну діяльність з реалізації продукції.

Рис. 2.3. Склад операційних витрат на реалізацію продукції


Таблиця 2.5.

Аналіз складу операційних витрат з реалізації продукції по ЗАТ «ЦРА № 81»

Вид витрат

2006р.

2007р.

2008р.

Абсолютне відхилення  тис.грн 2008р. до

Відносне відхилення  % 2008р. до

тис.грн.

тис.грн.

тис.грн.

2006

2007

2006

2007

Матеріальні витрати

112,0

117,5

139,3

27,3

21,8

24,4

18,6

Вартість товарів придбаних для перепродажу

3178,0

3975,8

4140,4

962,4

164,6

30,3

4,1

Амортизація

36,3

29,2

25,3

-11,0

-3,9

69,7

86,6

Витрати на оплату праці

402,1

510,4

582,6

180,5

72,2

44,9

14,1

Відрахування на соціальні заходи

130,9

166,7

183,2

52,3

16,5

40,0

9,9

Інші операційні витрати

16,4


22,2

30,6

14,2

8,4

86,6

37,8

Разом

3875,7

4821,8

5101,4

1225,7

279,6

31,6

5,8


 Аналіз складу операційних витрат з реалізації продукції (таблиця 2.5.) показав, що фактичні витрати від операційної діяльності в 2008 році більші за витрати в 2006 році на 1225,7 тис. грн. або 31,6% , а з-за 2007 рік на 279,6 тис. грн.. або 5,8 %. Найбільша зміна відбулась у вартості товарів придбаних для перепродажу, які збільшились в 2008 році в порівнянні з попереднім на 164,6 тис. грн., а з 2006 роком на 962,4 тис.грн. , це свідчить про збільшення залишку товарів на кінець звітного періоду.

Витрати на оплату праці, також мали тенденцію до підвищення, що свідчить про зміни розмірів заробітної плати та відрахувань на соціальні  заходи. Амортизація навпаки має чітку тенденцію до зниження, що говорить про занепалий технічний стан обладнання.                                            

Узагальнюючим показником витрат Товариства є витрати на 1 гривню реалізованої продукції (таблиця 2.6.) Цей показник отримав назву в окремих літературних джерелах – грошовий рівень витрат.                                                                                                 

                                                                Таблиця 2.6.       

Аналіз витрат на 1 гривню реалізованої продукції  ЗАТ «ЦРА № 81»

Показники

2006р.

2007р.

2008р.

Абсолютне відхилення тис. грн.. 2008р. до

2006

2007

Обсяг реалізованої продукції

3940,9

4898,9

5136,5

+1195,6

+237,6

Витрати від операційної діяльності

697,7

846,0

961,0

+263,3

+115,0

Витрати від фінансової діяльності

4,7

2,4

3,2

-1,5

+0,8

Витрати на 1 гривню реалізованої продукції

0,2

0,2

0,2

-

-

Отже, на протязі трьох років витрати на 1 гривню виручки від реалізації продукції були незмінними і становили 0,2 тис.грн. при збільшенні обсягу реалізації продукції на 1195,6 тис. грн.. та 237,6 тис.грн. у 2008 році в порівнянні з попередніми роками.

Функціонування підприємства, навіть торгівельного, яке не виробляє, а реалізує товари, просто не можливе без наявності основних засобів.

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі постачання товарів і послуг.

Основні фонди ЗАТ «ЦРА № 81» поділяються на чотири групи:

  1.  Будівлі, споруди та передавальні пристрої;
  2.  Автомобільний транспорт, меблі, побутові пристрої, ЕОМ, офісне обладнання та пристрої до нього;
  3.  Інші основні фонди, які не ввійшли до перших двох груп;
  4.  Інформаційні системи, телефони, у тому числі й мобільні.

                 Рис. 2.4. Склад основних засобів

Аналіз складу та структури основних засобів ЗАТ «ЦРА №81»  (таблиця 2.7.) на протязі трьох років показав, що найбільш питому вагу займають будинки, споруди та передавальні пристрої, а саме: 65 % у 2006 році, 64,2 % у 2007 році та 63,8 % у 2008 році, їх вартість залишається не змінною.

Найменшу частку займає група основних засобів до якої належать інструменти, прилади та інвентар, 0,3 % загальної вартості основних засобів. В цілому по підприємству на кінець 2008 року збільшено вартість такої групи основних засобів, як машини та обладнання на 10,4 в порівнянні з 2006 роком та на 3,2 з 2007 роком, що свідчить про придбання нового обладнання для потреб підприємства.

У процесі функціонування основні фонди піддаються фізичному

(матеріальному) та  моральному (економічному) зносу.

Так, будівлі та споруди піддаються поступовому старінню, машини та обладнання – зносу в результаті їх використання. Встановлення ступеня фізичного зносу необхідне для визначення реальної вартості, правильного планування заміни старих машин на нові.

Моральний знос виявляється в тому, що випущені раніше основні засоби за конструкцією, економічністю значно поступаються новим зразкам.  

Тому періодично постає потреба замінювати застарілі основні засоби на нові більш економічні й сучасні. Відновлення зношування основних засобів та їх відтворення здійснюється за рахунок амортизаційних відрахувань, що формуються при амортизації цих фондів.

Амортизаційні відрахування ЗАТ «ЦРА № 81» здійснюється щоквартально  виходячи з встановлених єдиних норм та балансової (залишкової) вартості основних засобів за окремими групами.

Амортизація окремого об’єкта основних засобів здійснюється до досягнення ним балансової вартості у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ця сума залишкової вартості об’єкта включається у валові витрати  відповідного звітного періоду, а в подальшому вартість об’єкта вважається нульовою й амортизація щодо них не нараховується.


                                                                                                                                                                             Таблиця 2.7.

Аналіз складу та структури основних засобів по ЗАТ «ЦРА» №81

№ п/п

Найменування основних засобів

тис. грн.

2006 рік

Питома вага, %

тис. грн.

2007 рік

Питома вага,

%

тис. грн.

2008 рік

Питома

вага, %

Відхилення

2008 рік (+-)

2006

рік

2007 рік

1.

Будинки, споруди та передавальні пристрої

361,3

65,0

361,3

64,2

361,3

63,8

0

0

2.

Машини та обладнання

89,1

16,0

96,3

17,1

99,5

17,6

+ 10,4

+3,2

3.

Транспортні засоби

79,5

14,3

79,5

14,1

79,5

14

0

0

4.

Інструменти, прилади та інвентар

1,5

0,3

1,5

0,3

1,5

0,3

0

0

5.

Інші основні засоби

9,9

1,8

9,9

1,7

9,9

1,7

0

0

6.

Бібліотечні фонди

2,3

0,4

2,3

0,4

2,3

0,4

0

0

7.

Інші необоротні активи

12,4

2,2

12,4

2,2

12,2

2,2

-0,2

-0,2

Разом:

556,0

100

563,2

100

566,2

100

+10,2

+3,0


Діючі основні фонди, а також ті, що перебувають у запасі або на консервації, відображаються в обліку за їх фактичною початковою вартістю. Різниця між початковою вартістю та сумою зносу, обчислюється за діючими нормами амортизації, і є залишковою вартістю основних засобів.

Для визначення стану основних засобів та ефективності їх використання, застосовуємо наступні показники, а саме: коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт зносу та фондовіддачу.

Порівняльний аналіз цих показників розглянуто в таблиці 2.8.

 Таблиця 2.8.

Аналіз стану основних засобів

Показники

2006

2007

2008

Відхилення абсолютне (+ -) 2008 до

2006

2007

Коефіцієнт оновлення

0

0

0

-

-

Коефіцієнт вибуття

0

0

0

-

-

Коефіцієнт придатності

0,5

0,4

0,3

- 0,2

- 0,1

Коефіцієнт зносу

0,5

0,6

0,7

0,2

0,1

Аналізуючи стан основних засобів (таблиця 2.8.) помітно, що в 2008 році найбільший коефіцієнт зносу (0,7) в порівняні з 2006 роком (0,5) та з 2007 роком (0,6), що вказує на зношеність основних засобів, але разом з тим коефіцієнт придатності має позитивне значення, що свідчить про їх старіння, але можливість використання. Тому постає проблема слабкого руху основних засобів, їх оновлення і вибуття.

Оцінимо термін експлуатації окремих видів основних засобів за допомогою таблиці 2.9.

Таблиця 2.9.

Аналіз середнього терміну експлуатації основних засобів

з/п

Вид основних засобів

Одиниці виміру

Термін використання, років

Разом

до 3

3-7

7-15

понад

15

1

Машини та обладнання

од.

17

9

3

1

30

2

Транспортні засоби

од.

10

24

4

-

38

3

Інструменти прилади та інвентар

од.

67

49

24

-

140

4

Інші основні засоби

од.

23

22

13

9

67

5

Разом

од.

117

104

44

10

275

6

Питома вага

%

42,5

37,8

16,0

3,6

100,0

За даними таблиці 2.9. середній термін експлуатації основних засобів на підприємстві дорівнює ([(1,5х117)+(5х104)+(19х10)]/275).

Найбільшу питому вагу  займають основні засоби, термін експлуатації яких не перевищує 3 роки (42,5%), а частка основних засобів терміном використання від 3 до 7 років – 37,8 % . Таким чином, 80,3 % основних засобів підприємства мають термін використання до 7 років.

Ефективність використання основних засобів (таблиця 2.9.) на кінець 2008 року показує, що  середньорічна вартість зменшилась на 22,4 тис. грн. або 3,9 % в порівнянні з 2007 роком, а в порівнянні з 2006 роком навпаки збільшилась на 10,5 тис. грн.. або 1,9 %.

Спостерігається збільшення фондовіддачі на протязі трьох років на 27,4 % та  9,4 % в порівнянні з попередніми роками, що призводить до зносу основних засобів при збільшенні обсягу товарної продукції, що реалізується.

Натомість фондомісткість на протязі років становить 0,1, що підтверджує підвищену ефективність використання основних засобів.

Рис. 2.5. Вплив обсягу реалізації товарної продукції на фондовіддачу основних засобів

Отже, як показує (рис. 2.5.) зі збільшенням обсягу реалізації товарної продукції збільшується і фондовіддача основних засобів.  

До виробничих запасів на підприємстві належить пальне, запасні частини, інші матеріальні цінності. Питома вага виробничих запасів не значна, як показує таблиця 2.8. Це пов’язано з тим, що підприємство займається торгівельною діяльністю, а не виробничою.


 Таблиця 2.10.

Аналіз ефективності використання основних засобів

№ з/п

Показники

2006

2007

2008

Відхилення

абсолютне (+ -)

 2008 до

Темп росту

2008 до

Темп приросту

2008 до

2006

2007

2006

2007

2006

2007

1

Обсяг товарної продукції

3940,9

4898,9

5136,5

1195,6

237,6

130,3

104,9

30,3

4,9

2

Середньорічна вартість основних засобів

541,5

574,4

552

10,5

-22,4

101,9

96,1

1,9

-3,9

3

Фондовіддача

7,3

8,5

9,3

2,0

0,8

127,4

109,4

27,4

9,4

4

Фондомісткість

0,1

0,1

0,1

-

-

-

-

-

-


Для здійснення торгівельної діяльності підприємство крім основних засобів має в необхідних розмірах й оборотні засоби.

До них належать виробничі запаси, грошові кошти в національній валюті та товари.

 Таблиця 2.11.

Структура оборотних активів  ЗАТ «ЦРА № 81»

№ з/п

Елемент (склад) оборотних активів

2006

2007

2008

тис. грн.

Питома вага, %

тис. грн.

Питома вага, %

тис. грн.

Питома вага, %

1

Виробничі запаси

4,7

0,5

4,3

0,4

2,5

0,2

2

Товари

750,9

85,5

919,8

90,9

1029,5

95,2

3

Грошові кошти

122,4

14,0

87,3

8,7

48,6

4,6

4

Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом

-

-

0,4

-

0,6

-

Разом

606,3

100

1012,0

100

1081,0

100

 

   Рис. 2.6. Діаграма оборотних активів  ЗАТ «ЦРА № 81»

Найбільшу питому вагу серед оборотних активів на протязі трьох років займають товари (85,5%; 90,9%; 95,2%), що свідчить про зменшення оборотності товарів в днях. Найменшу, і відсутню в 2006 році, займає дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом .

Важливе значення мають також  грошові кошти, необхідні для розрахунків з постачальниками, бюджетом, оплату праці та іншими ланками фінансово-кредитної системи.

Основним джерелом надходження грошових коштів на підприємстві є виторг від реалізації товарів. При цьому виручка від реалізації товарів може надходити як у вигляді готівки в касі з подальшим її внесенням у банк для зарахування на поточний рахунок, так і в безготівковій формі. Інші надходження грошових коштів зараховуються, як правило, на поточний рахунок підприємства. Таким чином, усі грошові кошти, що надходять підприємству, зберігаються на відповідних рахунках в установах банку та в касі в межах встановленого ліміту (5000,00) тис. грн..     Проаналізуємо грошові потоки ЗАТ «ЦРА № 81» за 2006, 2007 та 2008 роки на базі  Звіту про рух грошових коштів (додаток № 8; 9; 10 ), у розрізі операційної та інвестиційної діяльності.

Таблиця 2.12.

Аналіз руху грошових коштів ЗАТ «ЦРА № 81»

з/п

Показники

2006

тис.грн

2007

тис.грн

2008

тис.грн

Відхилення абсолютне (+ -) 2008р. до

2006

2007

1

2

3

4

5

6

7

1

Грошові кошти на потаток періоду

109

122,4

87,3

-21,7

-35,1

2

Грошові кошти від операційної діяльності в т.ч.

- налходження

35,5

-

-

-

-

- видаток

-

4,5

20,1

-

+15,6

Продовження таблиці 2.12.

1

2

3

4

5

6

7

3

Сплачено відсотки

4,7

2,4

3,2

-1,5

0,8

4

Сплачено податок на прибуток

16,9

21

12,4

-4,5

-8,6

5

Чистий рух коштів від операційної діяльності

13,9

27,9

35,7

+21,8

+7,8

6

Придбано необоротних активів

0,5

7,2

3

+2,5

-4,2

7

Чистий рух коштів від інвестиційної діяльності

0,5

7,2

3

+2,5

-4,2

8

Чистий рух коштів за звітний період

13,4

35,1

38,7

+25,3

+3,6

9

Залишок коштів на кінець періоду

122,4

87,3

48,6

-73,8

-38,7

Рис. 2.7. Рух грошових коштів

Отже, у 2008 році в порівнянні з 2006 роком ( 35,1 тис. грн.)  не було надходження грошових коштів від операційної діяльності (таблиця 2.12). Це зумовлено зменшенням отриманого прибутку від звичайної діяльності на        ( 44,5 тис. грн. або 58,3 %)  за звітний рік та збільшенням витрат на сплату відсотків на     (0,6 тис. грн. або 14,6%).

На протязі трьох років спостерігаються різні показники чистого руху коштів від операційної діяльності. Наприклад у 2008 році цей показник має найбільше значення (35,7 тис. грн.), тому що збільшився видаток грошових коштів на (15,6 тис. грн..) в порівнянні з попереднім роком, сплачено відсотків більше на (0,8 тис. грн..), а податку на прибуток сплачено на (4,5 тис. грн.. ) в порівнянні з 2006 роком та на (8,6 тис. грн..) в порівнянні з 2007 роком.

Крім цього в 2008 році будо придбано необоротних активів на            (4,2 тис. грн.) менше ніж в попередньому році. Чистий рух коштів за звітний період становив 38,7 тис. грн. Оскільки Товариство мало залишки коштів на початок 2008 року в сумі 122,4 тис. грн., то залишок коштів на кінець року мав позитивне значення і становив 48,6 тис. грн..

В основу методики проведення поглибленого фінансового аналізу покладено оцінку економічного потенціалу  в частині фінансового і майнового стану та його зміни протягом досліджуваного періоду. Динамічність і результативність використання і приросту економічного потенціалу оцінюється в межах аналізу ділової активності.

Таблиця 2.13.

Ділова активність ЗАТ «ЦРА № 81»

Показники

2006р.

2007р.

2008р.

1

2

3

4

Коефіцієнт оборотності активів

3,7

4,2

4,1

Продовження таблиці 2.13.

1

2

3

4

Коефіцієнт оборотності оборотних активів

4,2

5,2

4,9

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

16,0

16,4

15,2

Коефіцієнт завантаженості активів

0,3

0,2

0,2

Коефіцієнт оборотності запасів

5,6

5,8

5,2

Підтримання ділової активності підприємства (таблиця 2.13.) передбачає прискорення  оборотності активів, що й спостерігається на протязі 2006р. та 2007р., а в 2008р. ділова активність підприємства дещо знизилась і становить 4,9. Швидкість оборотності всіх оборотних активів підприємства найкращою була в 2007 році, що свідчить про прискорення збуту товарів та прискорення розрахунків документообороту.

Після визначення оборотності оборотних активів доцільно визначити оборотність окремих їх складових (запасів, грошових коштів). Даний коефіцієнт на протязі трьох років має позитивне значення і становить (5,6; 5,8; 5,2), це означає, що підприємство не має надлишків неліквідних запасів, які потребують додаткового фінансування. Крім цього спостерігається зниження оборотності кредиторської заборгованості в 2008 році в порівнянні з попередніми роками на (0,8 та 1,2), що свідчить про збільшення  боргу підприємства перед постачальниками та державою.

Після визначення ділової активності підприємства доцільним буде визначити структуру оборотних активів за ступенем ризику.

Структура оборотних активів за ступенем ризику на протязі трьох років змінилась у сторону збільшення ризикових оборотних засобів. На це вплинуло зменшення питомої ваги оборотних засобів з мінімальним ризиком  на  9,4 пункти структури в 2008р. порівнянні з 2006 р. та на 4,1 пункти в порівнянні з попереднім роком.

Таблиця 2.14.

Структура оборотних активів за ступенем ризику

Ступінь ризику

Групи

оборотних

активів

Частка групи в загальному підсумку

Абсолютне відхилення (+;-) 2008р. до

2006

2007

2008

2006

2007

Мінімальний ризик

Наявність грошових засобів

13,9

8,6

4,5

-9,4

-4,1

Малий  ризик

Дебіторська заборгованість

0,9

0,1

-

-

-

Середній ризик

Виторг майбутніх періодів

-

-

-

-

-

Високий ризик

Прострочена дебіторська заборгованість

-

-

-

-

-

Позитивно оцінюється відсутність оборотних активів з середнім та високим ризиком.

В цілому підприємство володіє мало ризиковими оборотними засобами, що позитивно впливає на його фінансовий стан.

Будь – яке підприємство покриває потребу своїх активів за рахунок власних і залучених джерел (капіталу), які визначаються як його пасиви.

Використовуючи дані пасиву бухгалтерського балансу можна дати загальну характеристику джерел покриття активів підприємства табл.  2.15.

Основну частину у структурі джерел фінансування досліджуваного підприємства на протязі трьох років займає власний капітал (75,7%; 73,5%; 72,4%).

Таблиця 2.15.

Аналіз джерел фінансування активів ЗАТ «ЦРА № 81»

з/п

Показники

2006 р.

2007 р.

2008 р.

тис.грн.

%

тис.грн.

%

тис.грн.

%

1

Власний капітал

847,1

75,7

901,1

73,5

921,6

72,4

2

Забезпечення наступних виплат і платежів

-

-

-

-

-

-

3

Довгострокові зобов’язання

-

-

-

-

-

-

4

Поточні зобов’язання

271,8

24,3

324,2

26,5

351,6

27,6

5

Доходи майбутніх періодів

-

-

-

-

-

-

6

Всього

1118,9

100

1225,3

100

1273,2

100

Рис. 2.8. Діаграма джерел фінансування активів

Відсутність довгострокових зобов’язань пояснюється можливістю підприємства повного фінансування активів за рахунок власного капіталу.  

Проведемо оцінку власного капіталу на основі Звіту про власний капітал, таблиця 2.16.

Власний капітал поділяється на статутний, інший додатковий, резервний капітал та нерозподілений прибуток.

Таблиця 2.16.

Оцінка власного капіталу ЗАТ «ЦРА № 81»

з/п

Показники

2006

2007

2008

тис.грн.

%

тис.грн.

%

тис.грн.

%

1

Статутний капітал

136,7

16,1

136,7

15,1

136,7

14,8

2

Пайовий капітал

-

-

-

-

-

-

3

Додатковий вкладений капітал

-

-

-

-

-

-

4

Інший додатковий капітал

184,3

21,8

184,3

20,5

184,3

20,0

5

Резервний капітал

35,0

4,1

35,0

3,9

35,0

3,8

6

Нерозподілений прибуток

491,1

58,0

545,1

60,5

565,6

61,4

7

Вилучений капітал

-

-

-

-

-

-

Всього

847,1

100

901,1

100

921,6

100

 

Оцінюючи власний капітал ЗАТ «ЦРА № 81» помітно, що відсутні залишки по групам, таким як пайовий капітал, додатковий вкладений капітал, неоплачуваний капітал та вилучений капітал. Підприємство щороку отримує нерозподілений прибуток, який постійно збільшується і на кінець 2008 р. становить (61,4%) загальної вартості або (565,6 тис. грн.). Позитивним явищем є те, що частка нерозподіленого прибутку  постійно збільшується.

Рис. 2.9. Діаграма власного капіталу ЗАТ «ЦРА № 81»

На аналізованому підприємстві має місце залучений капітал, тому важливо оцінити зміну його обсягу та структури таблиця 2.17.

Таблиця 2.17.

Аналіз структури залученого капіталу

№ з/п

Показники

2006

2007

2008

тис. грн

%

тис. грн

%

тис. грн

%

1

Довгострокові зобовязання

-

-

-

-

-

-

2

Короткострокові кредити банку

-

-

-

-

-

-

3

Поточна дебіторська заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями

-

-

-

-

-

-

4

Кредиторська заборгованість в т.ч.

  •   - товари

231,9

85,3

281,3

86,8

311,3

88,5

  •  - розрахунками

39,5

14,5

42,3

13,0

39,9

11,3

5

Інші поточні зобов’язання

0,4

0,2

0,6

0,2

0,4

0,2

6

Всього

271,8

100

324,2

100

351,6

100

Найбільшу питому вагу займає кредиторська заборгованість за товари. В 2008р. вона займає найбільше 88,5% або 311,3 тис.грн. Це свідчить, що підприємство має непогашений борг перед постачальниками. Також має місце кредиторська заборгованість за розрахунками та незначну частину займають інші поточні зобов’язання.

  1.  Оцінка фінансової стійкості  ЗАТ „ЦРА № 81”

Головна мета ефективного функціонування підприємства в умовах ринкового середовища – стійкість його економіки. Фінансова стійкість досягається при стабільному перевищенні доходів над витратами, вільному маневруванні грошовими коштами та стійкому економічному зростанні. Загальна стійкість характеризується позитивним сальдо чистого грошового потоку, що й спостерігається на аналізованому підприємстві на протязі трьох років. Фінансова стійкість визначається раціональною забезпеченістю потреб підприємства фінансовими ресурсами для ефективності діяльності в ринкових умовах.

 Фінансовий стан з позиції короткострокової перспективи оцінюється показниками платоспроможності та ліквідності. Проведемо аналіз ліквідності балансу підприємства.

Аналіз ліквідності  балансу ЗАТ „ЦРА № 81” полягає у порівнянні засобів за активом, згрупованих за рівнем їх ліквідності, та розташованими в порядку зменшення ліквідності із зобов’язаннями за пасивом, згрупованими за строками їх погашення і розташованими в порядку збільшення строків, і проводиться в наступній послідовності.

Залежно від рівня ліквідності активи підприємства поділяються на наступні групи (таблиця 2.18.)

Таблиця 2.18.

Групування активів підприємства

№ з/п

Групи

Суми рядків балансу (ф. №1)

2006р.

2007р.

2008р.

1.

Високоліквідні

Р 230

122,4

87,3

48,6

2.

Швидколіквідні

Р160 - Р170

-

0,6

0,4

3.

Повільноліквідні

Р 100 – Р 140

755,6

924,1

1032

4.

Важколіквідні

Р 080

233,0

213,3

192,2

Примітка: Р 220 – рядок 220

Високоліквідними та найбільш мобільними активами Товариства є грошові кошти у касі та на рахунках у банку, тому що вони в будь-який час можуть бути використані для здійснення всіх господарських операцій, тобто мають абсолютну ліквідність. Тому їх підвищення з кожним роком свідчить лише про покрашення фінансового положення підприємства.

Менш ліквідними є кошти в дебіторській заборгованості, адже немає впевненості в строках їх надходження. Як показує таблиця 2.18., на кінець 2008 року дебіторська заборгованість була погашена на 0,2 тис. грн. боржниками Товариству.  

Наступними активами за рівнем ліквідності є товари, та виробничі запаси, які можна продати або використати для погашення заборгованості. Збільшення суми залишків товарів на кінець кожного з аналізованих років призводить до підвищення повільноліквідних активів ЗАТ „ЦРА № 81”.

Необоротні активи підприємства, як правило, не планують реалізувати або ліквідувати, тому що за умови їх ліквідації зменшуються обсяги господарської діяльності. Відповідно такі активи відносяться до четвертої групи – важко ліквідних активів.

Крім групування активів балансу підприємства необхідно згрупувати також зобов’язання балансу за строками їх погашення.

Групування зобов’язань ЗАТ „ЦРА № 81” за строками їх погашення наведено в таблиця 2.19.                                                            Таблиця 2.19.

Групування зобов’язань підприємства

№ з/п

Групи

Суми рядків балансу (ф. №1)

2006р.

2007р.

2008р

Абсолютне відхилення

(+-) 2008 до

2006

2007

1.

  Найбільш                   термінові

Р 530- Р 610

271,8

324,2

351,6

+78,9

+27,4

2.

Постійні

Р 380 – Р 430

847,1

901,1

921,6

+74,5

+20,5

Примітка: Р 530 – рядок 530

В результаті групування зобов’язань підприємства з’ясували, що вони складаються з найбільш термінових та постійних.     

До постійних зобов’язань належать зобов’язання перед власниками суб’єкта господарювання в частині формування власного капіталу, такі як: статутний капітал, інший додатковий капітал, резервний капітал та нерозподілений прибуток. На протязі трьох років спостерігається збільшення постійних зобов’язань (на 74,5 тис. грн. та 20,5 тис. грн.), що пояснюється збільшенням нерозподіленого прибутку.  

Значну частину серед найбільш термінових зобов’язань посідає кредиторська заборгованість за товари. На кінець 2008 року кредиторська заборгованість збільшилась на 27,4 тис. грн., що свідчить про збільшення боргу аптеки перед постачальниками.

Найважливішим показником ліквідності підприємства є коефіцієнт покриття.

Ліквідність та платоспроможність можна оцінити за допомогою абсолютних та відносних показників. Розглянемо найбільш розповсюджені з них.

Абсолютний показник цієї групи як за назвою  так і за алгоритмом розрахунку змінюється протягом років – це визначення вартості власних оборотних засобів.

Для комплексної оцінки ліквідності балансу в цілому можна визначити загальний показник ліквідності. Загальний показник ліквідності балансу показує відношення суми всіх платіжних засобів до суми всіх платіжних зобов’язань з урахуванням їх ліквідності.  

Визначимо  показники  ліквідності підприємства такі, як : коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, частка оборотних засобів в активах

Таблиця 2.20.

Показники ліквідності по балансу ЗАТ „ЦРА № 81” за 2006 рік

з/п

Показники

На

початок

року

На

кінець

року

Нормативне значення

Відхилення

1

Коефіцієнт абсолютної

ліквідності

0,49

0,45

> 0

-0,04

2

Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття)

3,45

3,23

> 1

- 0,22

3

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,53

0,45

0,6-0,8

-0,08

4

Чистий оборотний капітал

542,8

606,2

> 0

+63,4

 Розрахункові фінансові показники (коефіцієнти ліквідності)             (таблиця 2.20.), що характеризують можливість своєчасного та повного проведення розрахунків по короткостроковим зобов’язанням перед контрагентами, в 2006 році мають оптимальні значення, незважаючи на погіршення в порівнянні з минулим роком.

Отже наявних поточних активів достатньо для повного погашення поточних вимог і Товариство, станом на 31 грудня 2006 року, може розглядатись як  платоспроможне, але його платоспроможність може бути забезпечена лише за рахунок швидкої реалізації запасів. Наявність чистого оборотного капіталу та його збільшення в динаміці свідчить про те, що підприємство має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування.

Таблиця 2.21.

Показники ліквідності по балансу ЗАТ „ЦРА № 81” за 2007 рік

№з/п

Показники

На

початок

року

На

кінець

року

Нормативне значення

Відхилення

1

Коефіцієнт абсолютної

ліквідності

0,45

0,27

> 0

- 0,18

2

Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття)

3,23

3,12

> 1

- 0,11

3

Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,45

0,27

0,6-0,8

-0,18

4

Чистий оборотний капітал (тис.грн)

606,2

687,8

> 0

+81,6

Аналіз показників ліквідності по балансу за 2007 рік (таблиця 2.21.) показав, що наявних активів достатньо для повного погашення поточних вимог, і підприємство може розглядатись як платоспроможне, але його платоспроможність може бути забезпечена лише за рахунок швидкої реалізації запасів. Запаси не вважаються високоліквідними активами, тому стан платоспроможності Товариства можна визнати досить напруженим. Наявність чистого оборотного капіталу в 2007 році в порівнянні з 2006 роком збільшилась на 81,6 тис.грн.

Таблиця 2.22.

Показники ліквідності по балансу ЗАТ „ЦРА № 81” за 2008 рік

№з/п

Показники

На

початок

року

На

кінець

року

Нормативне значення

Відхилення

1

Коефіцієнт абсолютної

ліквідності

0,27

0,14

> 0

-0,13

2

Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття)

3,12

3,07

> 1

-0,05

3

Коефіцієнт

швидкої ліквідності

0,27

0,14

0,6-0,8

-0,13

4

Чистий оборотний капітал (тис.грн)

687,8

729,4

> 1

+41,6

Показники ліквідності по балансу підприємства за 2008 рік           (таблиця 2.22.) значно погіршились в порівнянні з попередніми роками. За рахунок усіх оборотних активів Товариство спроможне погасити 100% поточних зобов’язань (показник загальної ліквідності (покриття), дорівнює 3,07 і знаходиться в межах оптимального інтервалу); за рахунок грошових коштів і коштів у розрахунках 14% усіх поточних зобов’язань (значення коефіцієнта швидкої ліквідності не досягає оптимального рівня і дорівнює 0,14.

Отже, можна говорити про зменшення ліквідності підприємства, оскільки показники хоч і є більшим за їх нормативне значення, але з кожним роком наближаються цього значення.

 Однією із основних характеристик фінансового стану підприємства є  стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи.   

Діяльність   суб'єкта господарювання може бути охарактеризована з різних сторін, однак в   загальному її можна представити як сукупність надходження і  витрачання  грошових коштів, які чергуються. Частина грошових потоків відноситься до характеристики діяльності підприємства з позиції короткострокової перспективи інша частина характеризує цю діяльність в довгостроковій перспективі. Останнє пов'язано   передусім   із   загальною   фінансовою   структурою   підприємства ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів.

Сутність проблеми полягає у тому, що будь-яке підприємство має багато  джерел  фінансування  (власний  капітал,  залучений  капітал,  в т. ч. короткострокова кредиторська заборгованість). Вибираючи їх величину, склад і структуру суб'єкт господарювання одночасно придбає певні можливості та накладає   на   себе   певні   зобов'язання.   

Для характеристики джерел формування запасів застосовується кілька показників, які відображають ступінь охоплення різних видів джерел:

  •  наявність власних оборотних засобів;
    •  наявність довгострокових джерел формування запасів;
    •  показник загальної величини джерел формування запасів.

Таблиця 2.23.

Умови визначення типу фінансової стійкості  ЗАТ «ЦРА № 81»

№з/п

Показники

2006 рік

2007 рік

2008 рік

Умовне позначення

1

2

3

4

5

6

1

Наявність власних оборотних засобів

614,1

687,8

729,4

Нв

2

Наявність довгострокових джерел формування

-

-

-

Нд

3

Загальна величина джерел формування запасів

885,9

1012,0

1081,0

Нз

4

Надлишок (+) або недостача (-) власних оборотних засобів

-141,5

-236,3

-303,6

+;-Нв

5

Надлишок (+) або недостача (-) довгострокових джерел формування

-

-

-

+;-Нд

Продовження таблиці 2.23.

1

2

3

4

5

6

6

Надлишок (+) або недостача (-) загальної величини джерел формування запасів

+130,3

+87,9

+49,0

+;-Нз

Таблиця 2.24.

Порівняння умов типу фінансової стійкості ЗАТ «ЦРА № 81» за 2004р.

Система умов

2006

2007

2008

- Нв

- Нв

- Нв

-

-

-

+ Нз

+ Нз

+ Нз

Згідно з двома умовами (таблиця 1.1) ЗАТ «ЦРА № 81» на протязі трьох років (таблиця 2.24.) наближається до нестійкого типу фінансового стану. Спостерігається відсутність довгострокових джерел формування, а навпаки надлишок загальної величини джерел формування запасів.

Значна маса обігових коштів Товариства сконцентрована в запасах. Тому показник власних оборотних засобів має від’ємне значення, але Товариство веде діяльність у сфері роздрібної торгівлі фармацевтичними товарами і наявність постійного залишку товарів в місцях їх реалізації необхідна для забезпечення безперервного функціонування торгівельної мережі.

При такому стані на підприємстві спостерігається порушення строків розрахунків з постачальниками, збої у надходженні грошових коштів на поточний рахунок, зниження прибутковості діяльності.

Комплексна оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться шляхом розрахунку відносних показників, які можна розділити на дві групи:     -    з позиції структури джерел фінансування - коефіцієнти капіталізації, а саме, співвідношення власних і залучених коштів, їх частки у валюті балансу тощо.

-  з позиції витрат, пов'язаних з обслуговуванням зовнішніх джерел коефіцієнти покриття, за допомогою яких оцінюють спроможність підприємства підтримувати структуру джерел засобів, що склалася.

Залучення коштів пов'язано з необхідністю постійних фінансових витрат (витрати з уплати відсотків за користування позиками, витрати з фінансової оренди), які, як мінімум, мають покриватися поточним доходом.

Визначимо основні показники оцінки фінансової стійкості                   ЗАТ «ЦРА № 81» (таблиця 2.25.) за даними ф.1 «Баланс»  (додаток № 2; 3; 4).

В цілому на протязі трьох років відбулись зміни всіх показників.

Так, у на початку 2006 р. коефіцієнт автономії був найвищим (0,78),  а на кінець 2008 р. найнижчим (0,72)., але більшим за оптимальне значення (0,5), що свідчить про незначну залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Відповідно протягом цих років збільшилась фінансова залежність підприємства. Даний показник на кінець 2008 року був найвищим і становив (1,38), але не досяг нормативного значення (2,0).

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу навпаки збільшився. Отже, частка власного капіталу, вкладена в поточну діяльність на кінець 2006 року становила 72%, на кінець 2007р. 76%, а на кінець 2008 р. 79%. Зменшення коефіцієнта забезпечення власними оборотними засобами з 70% в кінці 2006 р. на 67% в кінці 2008 р., свідчить про зменшення частини оборотних активів, що забезпечуються власними джерелами фінансування, але нормативне значення становить 0,1, а отже, підприємство повністю забезпечується власними джерелами фінансування. Коефіцієнт страхування бізнесу починаючи з 2006 року є незмінним і становить (0,03), наближаючись до нормативного значення. Оскільки вартість майна ввесь час збільшується, а резервний капітал залишається незмінним, то підприємству необхідно звернути увагу на вартість резервного капіталу.


Таблиця 2.25.

Оцінка показників фінансової стійкості ЗАТ «ЦРА № 81»

№з/п

Назва  показника

2006

2007

2008

Абсолютне відхилення

2008 р. до (+-)

Нормативне значення

2006

2007

1

Коефіцієнт автономії

0,76

0,74

0,72

-0,04

-0,02

> 0,5

2

Коефіцієнт фінансової залежності

1,32

1,36

1,38

0,06

0,02

< 2,0

3

Коефіцієнт маневреності власного капіталу

0,72

0,76

0,79

0,07

0,03

-

4

Коефіцієнт забезпечення власними оборотними засобами

0,70

0,68

0,67

-0,03

-0,01

> 0,1

5

Коефіцієнт страхування бізнесу

0,03

0,03

0,03

-

-

> 0,2

6

Коефіцієнт забезпечення запасів робочим капіталом

0,80

0,74

0,71

-0,09

-0,03

> 0,2


 Так як підприємство за методикою В.В. Ковальова належить до типу нестійкого фінансового стану, доцільним буде провести  діагностику банкрутства підприємства. Діагностування підприємства проведемо за допомогою методики В.Х. Бівера, та визначимо коефіцієнт Бівера (Кб) за останні три роки (таблиця 2.26.)

Таблиця 2.26.

Показники діагностики банкрутства  ЗАТ «ЦРА № 81»

Показники

2006

рік

2007

рік

2008

рік

Значення показників

Добрий стан

За 5 років до банкрутства

За 1 рік до банкрутства

Коефіцієнт Бівера

0

0,10

0

0,4

0,17

-0,15

Рентабельність активів

3,40

4,40

1,60

6,0-8,0

4,0

-22,0

Фінансовий леверидж

30,10

32,0

32,50

≥37

≥50

≥80

Коефіцієнт маневрування

1,0

0,90

0,90

0,4

≥0,3

0

Коефіцієнт покриття

3,10

3,20

3,10

≥3,2

≥2

≥1

       

Показники діагностики банкрутства ЗАТ «ЦРА № 81» на протязі трьох років мають незначні відхилення і майже відповідають нормативним значенням показників доброго стану підприємства. Натомість коефіцієнт Бівера, лише в 2007 році становить 0,1 а в 2006 році та 2008 році дорівнює нулю, що свідчить про наближення банкрутства підприємства через 5 років.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ

ЗАТ «ЦРА № 81»

3.1. Пропозиції щодо мінімалізації витрат на господарську діяльність 

Підприємство в процесі своєї діяльності здійснює матеріальні і грошові витрати на відтворення оборотних коштів, реалізацію продукції, та соціальний розвиток трудового колективу, тобто підприємство здійснює ці витрати з метою їх повернення в збільшений їх кількості, а саме з метою отримання доходів. Основними й найбільшими є витрати на реалізацію продукції.

Тому для мінімалізації витрат на господарську діяльність пропонуємо:

  1.  Зменшення витрат на придбання продукції приблизно на (9%), за умови:
    •  пошуку нових фірм - постачальників;
    •  укладання вигідних договорів з певним відсотком знижки за оптові закупівлі;
    •  поступового  переходу на угоди: постачальник - філія.
  2.  Зменшення витрат на перевезення продукції приблизно на (3%), за умови:
    •  пошуку поставщиків, що розташовані на недалекій відстані;
    •  закупівлі крупно габаритної техніки для перевезення медикаментів;
    •  укладання додаткових угод про поставку товару.
  3.  Зменшення витрат на реалізацію продукції на (2%):
    •  оренда більш дешевих приміщень для складу, приміщень аптек та аптечних пунктів;
    •  зменшити відсотки сумісникам за реалізовану продукцію;
    •  впровадження нових технологій;
    •  скорочення існуючого штату персоналу.
  4.  Зменшення витрат на електроенергію та газопостачання на (0,5%):
    •  перевести освітлення по підприємству на більш економні джерела освітлення;
    •  перейти на тверде паливо, або встановити економічні котли;
    •  перейти на нові графіки роботи в сільських аптеках на зимовий період.
  5.  Зменшити витрати на зв'язок на (0,5%):
    •  встановити певний ліміт часу міжміських розмов;
    •  зменшити обсяг інтернет – трафіку;
    •  зменшити кількість телефонних номерів.
  6.  Забезпечити належний контроль, щодо терміну придатності ліків, правильності їх зберігання, оскільки підприємство при недотриманні контролю може понести додаткові збитки.

3.2.  Шляхи підвищення фінансової стійкості   ЗАТ «ЦРА № 81»

Запорукою стабільної праці підприємства й фінансової стійкості є своєчасна закупівля необхідного асортименту ліків та його скоріша реалізація, тобто оборотність товарного запасу і як наслідок отримання прибутку. Тому при складанні замовлень на медикаменти у постачальників необхідно використовуються наступні критерії:

Аналіз збуту медикаментів.

Наявність залишку товарів.

Нормативи товарних запасів.

Попит на різні групи ліків.

Пора року для деяких груп медикаментів.

Поради лікарів.

Для отримання багатьох таких даних підприємству необхідно створити маркетингову службу, яка буде :

- постійно аналізувати стан підприємства на ринку та перспективи його   

  розвитку;

- проводитиме моніторинг цін по району;

-  активно впроваджуватиме процес закупівлі по особистих замовленнях                        відвідувачів одиничних найменувань лікарських засобів.

З метою збільшення прибутку від реалізації продукції пропонуємо:

1. Стабілізувати ціни шляхом встановлення рівня цін на аналогічні медикаменти в підприємств -  конкурентів, крім певного переліку медикаментів, на які встановлюються державою регульовані ціни.

2. Проводити мотивацію персоналу шляхом преміювання та постійного підвищення кваліфікації працівників.

3.   Розширити існуючу мережу:

    -  на місцях фапів у сільській місцевості відкривати  аптечні пункти;

4.   Створити гнучку систему постійно діючих знижок:

     - ліквідаторам ЧАЕС – 8% від вартості придбаних ліків;

     - пенсіонерам – 5%  від вартості придбаних ліків;

5.  Заключати договори з організаціями та підприємствами про періодичне постачання ліків, а зі школами та дитячими садками про постійне постачання ліків.

6. Брати участь та перемогти в тендері на безкоштовний відпуск медикаментів інвалідам ВВВ з постійним відшкодуванням цих сум державою.

7.  Створити необхідний резерв ліків у залежності від сезонних хвороб та епідемій.

8.  Покращити рівень обслуговування покупців та у разі необхідності негайно доставляти медикаменти.

9.  Пропонувати дешеві замінники дорогих медикаментів, які мають ті ж самі властивості, але за доступною ціною.

  1.  . Економічний ефект від запропонованих заходів

Основою збільшення прибутку є прибуток від основної діяльності резервом збільшення якого є збільшення обсягу реалізації продукції:

Шляхом відкриття нової точки  в сільській місцевості з середньою кількістю населення приблизно 50 чоловік підприємство може реалізувати медикаментів приблизно на 5000 тис.грн. при собівартості реалізованої продукції 2250 тис.грн. в результаті підприємство отримає прибуток в сумі (5000 – 2250) = 2750 тис.грн.

Припустимо, що підприємство відкриє три таких точки, тоді отримає прибуток приблизно (2750 × 3) = 8250 тис.грн.

Крім цього при запропонованій мінімалізації витрат приблизно на 15% підприємство збільшить свій прибуток в майбутньому, (таблиця 3.1.)

Таблиця 3.1.

Прогноз основних фінансово – економічних показників при реалізації запропонованих заходів

Показники

2009 рік

2010 рік

2011 рік

Обсяг реалізації продукції

10150

15402

20607

Собівартість реалізованої продукції

4030

8206

12109

Чистий прибуток

6120

7196

8498

Отже, при реалізації запропонованих заходів підприємство в 2009 році в порівнянні з попереднім збільшить чистий прибуток на  (6120,0 - 5136,5) = 983,5 тис.грн., а в 2011р. у порівнянні з 2009 р. на (8498,0 – 6120,0) = 2378,0 тис.грн.  

ВИСНОВКИ

У сучасних умовах кожне підприємство повинне чітко орієнтуватися в складному лабіринті ринкових відносин, правильно оцінювати економічний потенціал, стратегію подальшого розвитку, фінансовий стан, як свого підприємства, так і підприємства-партнерів.

Фінансовий стан – це здатність (можливість) підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, що необхідні для нормального функціонування підприємства, доцільністю їхнього розміщення й ефективністю використання, фінансовими взаєминами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Для аналізу фінансового стану підприємства використовуються внутрішні і зовнішні джерела інформації.

До внутрішніх джерел інформації відносять звітний бухгалтерський баланс підприємства (форма № 1), звіт про фінансові результати діяльності (форма № 2), звіт про фінансово-майновий стан (форма № 3), пояснювальна записка до річного звіту, дані бухгалтерського обліку.

ЗАТ «ЦРА № 81» здійснює свою діяльність згідно Статуту. Товариство має право укладати годи (контракти), зокрема угоди купівлі – продажу, страхування, зберігання та перевезення майна, здійснення операцій з векселями в порядку передбаченому законодавством.

Основною метою діяльності Товариства є забезпечення потреб населення та лікувально – профілактичних закладів лікарськими засобами та виробами медичного призначення, здійснення торгівельної діяльності, інвестиційної та іншої господарської діяльності для отримання прибутку та його спрямування на задоволення потреб акціонерів та членів трудового колективу Товариства.

Діяльність   суб'єкта господарювання може бути охарактеризована з різних сторін, однак в   загальному її можна представити як сукупність надходження і  витрачання  грошових коштів, які чергуються. Частина грошових потоків відноситься до характеристики діяльності підприємства з позиції короткострокової перспективи інша частина характеризує цю діяльність в довгостроковій перспективі.

До короткострокової перспективи відносять показники ліквідності балансу підприємства.

Показники ліквідності по балансу підприємства за 2008 рік значно погіршились в порівнянні з попередніми роками. За рахунок усіх оборотних активів Товариство спроможне погасити 100% поточних зобов’язань (показник загальної ліквідності (покриття), дорівнює 3,07 і знаходиться в межах оптимального інтервалу); за рахунок грошових коштів і коштів у розрахунках 14% усіх поточних зобов’язань (значення коефіцієнта швидкої ліквідності не досягає оптимального рівня і дорівнює 0,14.

Отже, можна говорити про зменшення ліквідності підприємства, оскільки показники хоч і є більшим за їх нормативне значення, але з кожним роком наближаються цього значення.

 Однією із основних характеристик фінансового стану підприємства є  стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи.   

Відповідно протягом років збільшилась фінансова залежність підприємства. Даний показник на кінець 2008 року був найвищим і становив (1,38), але не досяг нормативного значення (2,0).

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу навпаки збільшився. Отже, частка власного капіталу, вкладена в поточну діяльність на кінець 2006 року становила 72%, на кінець 2007р. 76%, а на кінець 2008 р. 79%. Зменшення коефіцієнта забезпечення власними оборотними засобами з 70% в кінці 2006 р. на 67% в кінці 2008 р., свідчить про зменшення частини оборотних активів, що забезпечуються власними джерелами фінансування, але нормативне значення становить 0,1, а отже, підприємство повністю забезпечується власними джерелами фінансування.

Коефіцієнт страхування бізнесу починаючи з 2006 року є незмінним і становить (0,03), наближаючись до нормативного значення. Оскільки вартість майна ввесь час збільшується, а резервний капітал залишається незмінним, то підприємству необхідно звернути увагу на вартість резервного капіталу.

Основним важелем впливу на фінансовий результат діяльності підприємства є витрати.

Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу. Таким чином, на протязі років спостерігається підвищення всіх видів витрат, які  зменшують чистий прибуток підприємства.     

Для оцінки результатів ефективності діяльності використовують показники рентабельності, які значно скоротилися, а саме - рентабельності операційної діяльності (на 0,9 пункти), рентабельність власного капіталу (на 5,0 пункти), рентабельність підприємства (на 3,0 пункти) та чиста рентабельність продажу (на 3,7 пункти). Разом з тим, поряд з негативними тенденціями відбулося покращення показників рентабельності, таких як:  продукції (на 0,9 пункти), валової рентабельності продажу (на 0,6 пункти).

Отже, підприємству для покрашення фінансової стійкості необхідно мінімалізувати витрати та створити відділ маркетингу, який постійно слідкуватиме за рівнем цін та визначатиме попит на медикаменти.

Таким чином підприємство збільшить чистий прибуток у 2009р. на 983,5 тис.грн., а в 2011р. у порівнянні з 2009р. на 2378,0 тис.грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1.   Конституція України : Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 черв. 1996 р. – К.: Преса України, 1997. - 80 с.
  2.  Закон України «Про власність» від 2жовтня 1992 року
  3.  Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування» 77/97-ВР от 18.02.97г.
  4.  Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року
  5.  Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.97р.
  6.  Закон України «Про підприємництво» від 7 лютого 1992року
  7.  Закон України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991року
  8.  Абрютина М.С. Экспресс - анализ деятельности предприятия при помощи шкалы финансово - экономической устойчивости // Финансовый менеджмент. -  2004. - № 3.
  9.  Анализ хозяйственной деятельности / Под ред. Г.В. Савицкая. - М.: ИСЗ, 1998. – 320 с.
  10.  Аналіз фінансового стану підприємства / Під ред. В.В. Ковальова. - М.: Центр економіки і маркетинга, 1997. – 192 с.
  11.  Астринский Д. Наноян В. Экономический анализ финансового состояния предприятия//Экономист. - 2000. - №12. - С.55 - 59.
  12.  Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: Учебник. -М.: Финансы и статистика, 1999. - 256 с.
  13.  Бакун Ю. Облік як інформаційна база аналізу запасів на підприємствах торгівлі // Вісник КНТЕУ. – 2001. – № 3. – С. 82-87.
  14.  Балабонов І.Т. Аналіз і планування фінансів діючого суб’єкта. – М.: Фінанси і статистика, 1994 р.
  15.  Бендиков М.А. Совершенствование диагностики финансового состояния промышленного предприятия // Менеджмент в России и зарубежом. - 2003. - №5. - С. 81-83.
  16.  Бень Т.Г., Довбня С.Б. Інтегральна оцінка фінансового стану підприємства // Фінанси України. 2004. - № 6 - С. 53 - 60.
  17.  Білик М. Удосконалення методичних підходів до аналізу фінансового стану підприємства//Економіст. - 2003. - №11. - С. 40-43.
  18.  Голошубова Н. Визначальні фактори розвитку роздрібної торговельної мережі // Вісник КНТЕУ. – 2001. – № 4. – С. 18-26.
  19.   Гриньова В.М., Каюда В.О. Фінанси підприємств: навч.посіб. – 3-тє вид., стер. - К.: Знання –Прес; 2006.- 423 с.
  20.  Дворецкая А.Е. Организация управления финансами на предприятии. // Менеджмент в России и зарубежом. - 2004. - №4.103 с.
  21.  Декрет Кабінету Міністрів України «Про джерела збільшення власних обігових коштів підприємств і організацій» від 14.05.98року
  22.  Довідник директора підприємства / Під ред. М.Г. Лапусти. - М.: «Інфра - М», 1998.- 162 с.
  23.  Економіка підприємств України. Навчальний посібник / Під ред. В.В. Бойко. - Дніпропетровськ: Пороги, 1997. – 95 с.
  24.  Економіка підприємства / Під ред. В.П. Грузинова. - М.: Фінанси і статистика, 1996. – 256 с.
  25.  Економіка підприємства. Посібник для вузів / Під ред. В.Я. Горфинкеля. -М.: Банки і биржі, ЮНИТИ, 1996. – 139 с.
  26.  «Экономический анализ»./ под.ред. Баканова, 2000г. – 201 с.
  27.  Иваниенко В.В. Финансовый анализ: Учебное пособие. - Х.: Издательский дом «ИНЖЕК», 2003-176 с.
  28.  Калина «Современный экономический анализ и прогнозирование (микро-макроуровень)»./ Учебно-методическое пособие- Киев, 1998г.- 134 с.
  29.  Коробов М.Л. «Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства», 2000р. - 168 с.
  30.  Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 768 с.
  31.  Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 512 с.
  32.  Крамаренко Г.А. Финансовый анализ: Учебное пособие. - Днепропетровск: ДАУБП, 2000.- 152с.
  33.  Кручок С.І. Оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України. - 2004.-№8- С. 41 -47.
  34.  Любушин Н.П. «Анализ финансово-экономической деятельности предприятия», 1999г. – 238 с.
  35.  В.М. Мельник «Основи экономічного аналізу», Ірпінь, 2001р.
  36.  Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н. М. Економіка торговельного підприємства: Підручник. – К.: “Хрещатик”, 1999. – 800 с.
  37.  Методика фінансового аналізу / Під ред. А.Д. Шеремет. - М.: «Інфра-М», 1999.- 208 с.
  38.  Мошенський С.З., Олійник О.В. Економічний аналіз: Підручник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів./ За ред. д.е.н., проф., Заслуженого діяча науки і техніки України Ф.Ф. Бутинця.- 2-ге вид., доп. і перероб.- Житомир: ПП „Рута”, 2007. – 704 с.
  39.  Негашев Е.В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка. – М.: Высшая школа, 1997. –192 с.
  40.  Основи фінансового аналізу / Під ред. Н.А. Русак. - Минськ.: ТОВ «Меркаванне», 1995. – 196 с.
  41.  Основи фінансового аналізу / Під ред. Н.П. Кондракова. - М.: Главбух, 1998.- 112 с.
  42.  Основи фінансового аналізу / Під ред. Н.П. Кондракова. - М.: Главбух, 1998.- 112 с.
  43.  Павловська О.В. Удосконалення методів аналізу фінансового стану підприємств // Фінанси України. -2003. - №11. – 61 с.
  44.  Прыкин Б.В. «Экономический анализ предприятия», 2000г., 140с.
  45.  Савицкая Г. В. «Анализ хозяйственной деятельности предприятия», Минск, ООО «Новое знание», 2000г., 371 с.
  46.  Стратегія і управління фінансами / Під ред. Й.А. Бланк. - К.: МП «ИТЕМ» -«АДЕФ-Україна», 1996. – 534 с.
  47.  Техника фінансового аналізу / Під ред. Єрик Хелферт . - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1996.- 250 с.
  48.  Управління фінансовою діяльностю підприємства / Під ред. Б. Коласс. - М.: Фінанси. ЮНИТИ, 1997. – 300 с.
  49.  Фінансова звітність. – К.: Лібра, 1999. – 115 с.
  50.  Финансовое положение предприятия (оценка, анализ, планирование). Под ред. А.В. Чуписа. - Суммы: Издательство "Университетская книга", 1999. – 332 с.
  51.  Фінанси підприємств: Навчальний посібник / Під ред. Е.И. Бородіна. - М.: Банки і біржі, 1998. – 208 с.
  52.  Фінанси: Навчальний посібник / Під ред. А.М. Ковальова. - М.: Фінанси та статистика, 1997. – 336 с.
  53.  Фінанси: Навчальний посібник / Під ред. Л.В. Гикиш. - К: МАУП, 1998. - 92 с.
  54.  Фінансове управління компанією / Під ред. Е.В. Кузнецової. - М.: Фінанси і статистика, 1996. – 140 с.
  55.  Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С., Негашев Е.В. Методика финансового анализа.-М.:ИНФРА - М, 2000. – 208 с.

Д О Д А Т К И


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5080. Музей-заповедник Книжи 413 KB
  Архитектура - (лат. architectura, от греч. architekthon строитель) (зодчество), искусство проектировать и строить здания и др. сооружения (также их комплексы), создающие материально организованную среду, необходимую людям для их жизни и дея...
5081. Образ былинного богатыря отечественного искусства 19 в 257.5 KB
  История мировой живописи знает немного картин, созданию которых художник посвящал бы значительную часть своей творческой жизни. В числе таких картин Богатыри Виктора Михайловича Васнецова. Много лет работал замечательный художник над этим знаменит...
5082. Влияние распределения прибыли на общее финансовое состояние предприятия на примере ДОАО ННН - нефть 1.58 MB
  Постепенный переход России от централизованно-плановой системы хозяйствования к рыночной по-новому ставит вопрос о методах ведения экономики предприятия. Традиционные структуры и уклады меняются. В этих условиях руководство предприятий, изу...
5083. Социология. Курс лекций. Объект и предмет социологии 322.5 KB
  Социология как наука Объект и предмет социологии. Структура социологии. Функции социологии как науки. Методы социологии. Институционализация социологии. Объект и предмет социологии Объект любой науки – это...
5084. Разработка теплотехнологии производства стекла заданного состава 163.81 KB
  За последние десятилетия научно-техническая революция во всех областях науки и техники привела к громадным сдвигам в науке о стекле, и в технологии стекла. Характерной чертой развития технологии стекла является резкое повышение производите...
5085. Проектирование и применение червячной передачи в машиностроении 1.48 MB
  Современное машиностроение отличается интенсивным расширением многообразия выпускаемой продукции. Одновременно происходит сокращение продолжительности цикла выпуска изделий одного вида. Объем выпуска продукции, как и прежде, изменяются в ши...
5086. Инженерное оборудование жилых зданий 564 KB
  Инженерное оборудование жилых зданий Исходные данные: План жилого дома приведен на рис.1 Район строительства г. Пенза Высота этажа 3 м Ориентация фасада - южная Источник теплоснабжения - котельная в подвале здания...
5087. Проектирование телефонной сети по заданному числу АТС 668 KB
  Составить структурную схему телефонной сети по заданному числу АТС, при наличии на сети автоматической междугородной телефонной станции (АМТС) и узла специальных служб (УСС). Разработать функциональную схему проектируемой АТСКУ...
5088. Расчет одноступенчатого редуктора, содержащего червячную цилиндрическую передачу 1008 KB
  Проведен расчет одноступенчатого редуктора, содержащего червячную цилиндрическую передачу, расчет ценой передачи, спроектирован привод конвейера. Выполнен кинематический, энергетический и проверочный расчеты, расчет валов, подшипников....