72718

ПОЛІПЛОЇДІЯ

Лабораторная работа

Биология и генетика

За характером змін генотипу розрізняють: геномні мутації пов’язані із зміною кількості хромосом; хромосомні мутації структурні зміни хромосом втрата переміщення подвоєння окремих ділянок перекомбінація фрагментів пошкоджених хромосом.

Украинкский

2014-11-27

44 KB

1 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7

Тема: ПОЛІПЛОЇДІЯ

Мутаційна мінливість – форма спадкової мінливості, яка змінює генотип. Окремі зміни генотипу називають мутаціями, а змінені організми, які виникають в результаті мутацій – мутантами. Фактори, що спричиняють різні мутації, називають мутагенами.

За характером змін генотипу розрізняють :

- геномні мутації, пов’язані із зміною кількості хромосом;

- хромосомні мутації – структурні зміни хромосом (втрата, переміщення, подвоєння окремих ділянок, перекомбінація фрагментів пошкоджених хромосом).

Генні мутації – цитологічно невидимі зміни молекулярної структури ДНК, її відрізків, які ми називаємо генами .

Цитологічні мутації – зміни позаядерних спадкових факторів (плазмагенів), які знаходяться в ДНК-вмісних органоїдах цитоплазми (пластидах і мітохондріях).

Рецесивні мутації – виявляються лише тоді, коли особина одержує обидва мутантних гени від батьків.

Прикладом домінантної мутації може бути мутація Rex у мишей, яка спричиняє закручування шерсті.

Специфічний тип мутацій, який пов'язаний із зміною кількості хромосом, одержав назву поліплоїдії, а організми з відхиленням в хромосомному наборі називають поліпоїдами .

Залежно від характеру змін хромосомного комплексу їх поділяють на:

- аутополіплоїди – це організми, які виникають внаслідок кратного збільшення числа наборів хромосом одного виду;

- алополіплоїди містять у своїх клітинах об’єднані хромосомні комплекси різних видів або родів. Вони утворюються внаслідок гібридизації і поліпоїдії. Алополіплоїди, які об’єднують диплоїдні хромосомні комплекси двох видів, називають амфідиплоїдами.

До анеуплоїдів належать організми з незбалансованою кількістю хромосом. У їхніх клітинах спостерігається дефіцит або надлишок однієї-двох хромосом. Організм, клітини якого містять на одну хромосому менше норми (2n - 1), називають мономосоміком. У разі надлишку однієї хромосоми (2n + 1) виникає трисомік.

Організм, в якому відсутня пара гомологічних хромосом (2n - 2), називають нулисоміком.

Гаплоїдами називають організми, клітини яких містять одинарний (гаплоїдний) набір хромосом. Вони мають низьку життєздатність і можуть розмножуватися вегетативно або шляхом партеногенезу.

МАТЕРІАЛИ ТА ОБЛАДНАННЯ:

Різновидності рослин. Насіння, гербарії поліплоїдних та диплоїдних рослин (пшенично-житніх та пшенично-пирійних амфідиплоїдів і їх вихідних форм).

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ:

1. Показати гомологічні ряди в спадковій мінливості у видів Triticum durum та Triticum aesticum, а також у родів пшениці Triticum та ячменю Hordeum.

2.  Показати особливості гаметогенезу у ди- і тетраплоїдів.

3.  Рішення задач.

4. Скласти поліплоїдний ряд роду Fragaria

5. Показати особливості гаметогенезу у аллоплоїдів і схему отримання пшенично-житніх амфідиплоїдів (роботи А.Ф. Шулиндіна).

ХІД ВИКОНАННЯ РОБОТИ:

1. Закон гомологічних рядів – це загальна закономірність ' спадкової мінливості. Суть цього закону зводиться до того, що види і роди генетично близькі характеризуються подібними рядами в спадковій мінливості. Покажіть це на прикладі гомологічних рядів мінливості видів Тriticum (пшениці) і гомологічних рядів у родині злакових, використовуючи таблицю №1.

Наявність ознак у вивчених рослин відмічайте знаком (+), відсутність (-). Зробіть висновок.

2. Розглянути й замалювати листя і насіння ди- і тетраплоїдних форм цукрового буряка та жита. Див. Дегярьова Н.И., 1989. – С. 144-145, 276.

3. Особливості гаметогенезу у поліплоїдів. Див. Ватти К.В., Тихомирова М.М., 1979. – С. 128-129; 1979. – С. 131.

4. Рішення задач. Литвиненко О.І.. Генетика Збірник. №210, 212, 213, 214, 215, 216.

ТАБЛИЦЯ №1.

Ознаки, які варіюють спадково

Пшениця

Ячмінь

1

Суцвіття

а) плівчастість зерна

б) остистість колосків

в) опущеність колосків

г) щільність

плівчасте

голе

остисті

безості

короткоостисті

опущені

голі

щільне

нещільне

проміжне

2

Зерно

а) забарвлення

б)форма

в)конституція

біле червоне

зелене/сіро-зелене/

чорне/темно-сіре/

фіолетове

кругла

видовжена

скловидна борошниста

3

Біологічні ознаки

а) спосіб життя

б) скоростиглість

озимий

ярий

напівозимий

пізня

рання

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

1. В чому відмінність між модифікаційною і мутаційною мінливістю?

2. В чому відмінність між мутаційною і комбінативною мінливістю ?

3. Чим відрізняються генні і хромосомні мутації ?

4. В чому суть закону гомологічних рядів у спадковій мінливості ?

5. Що таке поліплоїдія ?

6. Що таке автополіплоїдія і аллополіплоїдія?

7. В чому причини безплідності при віддаленій гібридизації ?

8. Які способи подолання безплідності міжвидових гібридів ?

9. Тетраплоїдну конюшину з забарвленими квітками, генотип якої ААаа схрещують з білоквітковою рослиною аааа. Які будуть гібриди ?

ЛІТЕРАТУРА:

1. Алиханян С.Я. и др. Общая генетика. – М: Высшая школа, 1988. – С. 143-215.

2. Лобашев М.Е. и др. Генетика с основами селекции. М.: Просвещение. – С. 155-160

3. Ватти К.В. Тихомирова М.М. Руководство к практическим занятиям по генетике. – М.:Просвещение, 1972, - С. 124-130.

4. Дегтярьова Н.І. Лабораторний і польовий практикум з генетики. – Київ:Вища школа, 1979.С. 143-145.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76794. Плацентарное кровообращение 180.17 KB
  umbiliclis достигает ворот печени и делится на портальную ветвь впадающую в воротную вену и более крупный венозный проток – ductus venosus вливающийся в печеночную или нижнюю полую вену. Поэтому малая часть крови проходит через всю систему воротной вены печени как плодного органа кроветворения и вливается в нижнюю полую через печеночные вены. Пупочная вена после перевязки зарастает в пупке и находится в круглой связке печени впадая в воротную вену что используется для введения через нее лекарственных и диагностических средств при...
76795. Сердце — развитие, строение, топография 182.81 KB
  После срастания перегородок образуется вторичное межпредсердное отверстие овальное так как прорывается краниальная часть перегородки. Левое отверстие и митральный двухстворчатый клапан лежат на уровне IIIго реберного хряща правое и трехстворчатый клапан над IVм хрящом у грудины. Аортальное отверстие и его полулунные клапаны находятся кзади от левого края грудины на уровне IIIго межреберья; отверстие легочного ствола с полулунными клапанами над IIIим правым реберным хрящом у правого края грудины. Правое предсердие атриум декстер...
76796. Строение миокарда 183.83 KB
  Проводящая система сердца. В предсердиях и желудочках образуется разное количество слоев с неодинаковым расположением и направлением мышечных волокон сократительных кардиомиоцитов которые начинаются от мягкого соединительнотканного скелета сердца. В сократительном миокарде желудочков различаются: общий поверхностный слой с косо ориентированными волокнами начинающимися от фиброзных колец и уходящими в верхушку сердца где они образуют завиток вортекс и плавно переходят во внутренний слой; средний слой из круговых волокон являющийся...
76797. Сосуды и нервы сердца 180.54 KB
  Они венцом окружают основание сердца отчего нередко называются венечными. Левая венечная артерия проходит между началом легочного ствола и левым ушком и передней межжелудочковой ветвью спускается к верхушке сердца а огибающей ветвью по венечной борозде и задней поверхности. Наиболее выраженные и постоянные анастомозы находятся: в верхней части передней стенки правого желудочка; в передней стенке левого желудочка по левому краю; в верхушке сердца задней межжелудочковой борозде и межжелудочковой перегородке; в стенках предсердий.
76798. Сосуды большого круга 180.76 KB
  Аорта на всем протяжении делится на париетальные и висцеральные ветви и заканчивается бифуркацией на общие подвздошные артерии на уровне IVVго поясничных позвонков. Из ее париетальных и висцеральных ветвей возникают экстра и интраорганные артерии которые подходят к органам как правило с медиальной стороны используя кратчайшие пути. В части паренхиматозных органов: легких печени селезенке почке артерии разветвляются в соответствии с делением на доли сектора сегменты и более мелкие части вплоть до структурнофункциональных единиц ...
76799. Бедренный канал 180.44 KB
  Глубокое кольцо бедренного канала находится в медиальной части сосудистой лакуны под паховой связкой и ограничено: сверху – паховой связкой у места прикрепления ее к лобковому бугорку и симфизу; снизу – лобковым гребнем и покрывающей его гребенчатой связкой; медиально – лакунарной связкой заполняющей внутренний угол сосудистой лакуны; латерально – стенкой бедренной вены. В практике хорошо прощупываемая паховая связка выступает как важный клиникоанатомический ориентир позволяющий отличить бедренную грыжу от паховой так как бедренный...
76800. Медиальные и задние мышцы и фасции бедра 180.94 KB
  Медиальная бедренная мышечная группа Хорошо развита в связи с прямохождением и выполняет приведение бедра потому в основном укомплектована приводящими мышцами. Длинная приводящая мышца начинается толстым сухожилием от лобковой кости между гребнем и симфизом. Мышца лежит погранично с медиальной широкой из четырехглавой мышцы бедра. Короткая приводящая мышца с началом от тела и нижней ветви лобковой кости прикреплением к верхнему участку тернистой линии бедренной кости; приводит и сгибает бедро.
76801. Мышцы и фасции голени и стопы 190.57 KB
  Передняя мышечная группа голени Передняя большеберцовая мышца с началом от латерального мыщелка верхнелатеральной поверхности диафиза большеберцовой кости и межкостной мембраны. Мышца в голеностопном суставе разгибает и поворачивает стопу кнаружи поднимает ее медиальный край укрепляет продольный свод его пружинящую часть. От нижней части мышечного брюшка отходит в виде небольшого пучка третья малоберцовая мышца прикрепляющаяся к основанию Y плюсневой кости. Латеральная мышечная группа голени Длинная малоберцовая мышца начинается от...
76802. Развитие пищеварительной системы 184.66 KB
  Они расположены на боковых стенках головной кишки соответственно на уровне формирующейся глоточной камеры поэтому данную часть кишки называют глоточной. Передний отдел ротовой полости возникает из эктодермальных зачатков задний глубокий развивается из энтодермы глоточной кишки. Глотка развивается из краниального отдела первичной кишки путем превращения основной глоточной камеры зародыша в глотку растущего плода при отделении от нее глоточных висцеральных карманов.