7293

Основи організації і проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим та життєзабезпечення населення

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Тема: Основи організації і проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим та життєзабезпечення населення. План: Мета і зміст рятувальних і невідкладних робот (РНР) Перша медична допомога Карантин і обсервація. Мета і з...

Украинкский

2013-01-20

57 KB

26 чел.

Тема: Основи організації і проведення заходів щодо надання допомоги потерпілим та життєзабезпечення населення.

План:

  1.  Мета і зміст рятувальних і невідкладних робот (РНР);
  2.  Перша медична допомога;
  3.  Карантин і обсервація.

  1.  Мета і зміст рятувальних і невідкладних робот (РНР);

Рятувальні і невідкладні роботи (РНР) проводяться з метою порятунку людей і надання допомоги ураженим, локалізації і ліквідації аварій на комунально-енергетичних  і технологічних мережах, що перешкоджають проведенню рятувальних робіт і створенню умов для подальшого відновлення виробничої діяльності об’єкта.

Рятувальні роботи включають вісім видів робіт:

  1.  Розвідка маршрутів висунення і дільниць робіт;
  2.  Локалізація і гасіння пожеж на маршрутах висунення і дільницях робіт;
  3.  Розшук і порятунок людей з-під завалів, що горять і зруйнованих будівель;
  4.  Подача повітря в завалені захисні споруди;
  5.  Розкриття завалених захисних споруд;
  6.  Надання першої медичної допомоги ураженим і евакуація їх в лікувальні установи;
  7.  Виведення (вивіз) населення з небезпечних місць в безпечні райони;
  8.  Санітарна обробка людей і обеззараження одягу, засобів захисту, техніки, будівель, місцевості, продовольства і води;

Невідкладні роботи необхідні для проведення рятувальних робіт.

Вони включають шість видів робіт:

  1.  Пристрій проїздів (проходів) в звалах і зонах ураження;
  2.  Локалізація і ліквідація аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах;
  3.  Зміцнення або обрушення конструкцій будівель і споруд, перешкоджаючих проведенню рятувальних робіт;
  4.  Ремонт і відновлення зв’язку;
  5.  Ремонт і відновлення пошкоджених захисних споруд;
  6.  Виявлення, знешкодження і знищення вибухонебезпечних предметів.

Види, послідовність і способи РНР визначаються в залежності від обстановки, що склалася в осередку ураження (характеру руйнувань, пожеж, аварій і умов погоди, радіоактивного і хімічного зараження, часу року і доби), а також наявності сил і засобів для проведення робіт.

Основні способи ведення розвідки – безпосередній візуальний огляд місцевості і застосування засобів інструментальної розвідки для виявлення обстановки в районі робіт.

Розшук постраждалих ведеться шляхом суцільного обстеження території, будівель і споруд за допомогою службових собак і спеціальних приладів.

Витягання постраждалих з-під завалів здійснюється шляхом розбирання завалу зверху або спорудження галереї в завалі. Порятунок людей, що знаходяться в будівлях, що горять, проводиться через віконні отвори і балкони за допомогою приставних або висувних дробин, автовишек, шляхом пристрою трапів і іншими прийомами.

Повітря в завалені захисні споруди подається при вході в відчинені двері сховища або пробиттям отвору в перекритті (стіні) сховища, або шляхом розчищання повітряпостачальних пристроїв і повітрязаборних каналів, або нагнітання повітря компресором або переносним вентилятором. Повітря в завалені захисні споруди подається в перші 3-4 години.

Надання першої медичної допомоги ураженим полягає в зупинці кровотечі, введенні знеболюючих засобів, накладанні пов’язок, шин.

Після надання першої медичної допомоги і перед вивезенням уражених з осередку ураження проводиться їх медичне сортування. Медичне сортування – це виділення груп поранених та хворих, які потребують одноманітних лікувально-евакуаційних заходів.

Зміст сортування полягає в том, що в залежності від кількості постраждалих, медичні дружини вирішують, кому з них треба надати медичну допомогу в першу чергу, а кому в другу, і відповідно визначають, хто може самостійно іти до медичного пункту, а кого і в яку чергу треба винести, або вивезти.

В основі сортування лежить діагноз постраждалих і прогноз їх стану. Для правильного проведення сортування без втрати часу існує документ - первинна медична картка з кольоровими відривними смужками 9червона – невідкладна допомога; синя – ураження радіаційними речовинами; жовта – ураження отруйними речовинами; чорна – ізоляція). На картці залишається та смужка, колір якої відповідає діагнозу постраждалого.

В наданні першої медичної допомоги і виносі в першу чергу потребують діти та уражені, які знаходяться в важкому стані, в стані шоку, з кровотечами та іншими явищами, які загрожують життю. Якщо постраждалих багато, аса дружин мало, медичну допомогу надають тим хто її потребує невідкладно.

Основні види рятувальних робіт повинні бути завершені до закінчення першої доби. У кожному конкретному випадку повинні вибиратись такі прийоми і способи роботи, які б забезпечували виконання поставленої задачі в найкоротший термін з мінімальними витратами сил і засобів.

  1.  Перша медична допомога.

Перша медична допомога має на меті підтримання життєдіяльності організму, боротьбу з ускладненнями ураження і підготовку уражених до евакуації з осередку ураження (надається у перші 30 хвилин після ураження).

До першої медичної допомоги відносяться:

тимчасова зупинка кровотечі;

накладання первинних пов'язок при ураженнях та опіках;

іммобілізація при переломах кісток та значних пошкодженнях м'яких тканин;

протишокові заходи;

проведення штучного дихання;

відновлення серцевої діяльності.

При наданні першої медичної допомоги необхідно знати, також, як виявити ознаки життя. Пульс визначається на шиї, де проходить сонна артерія або на внутрішній частині передпліччя. Дихання установлюється по рухах грудної клітини, по зволоженню дзеркала, піднесеного до носа постраждалого. Навіть якщо постраждалий не дихає, серцебиття не прослуховується, відсутня реакція на укол голкою і реакція зіниці на світло відсутні, необхідно надавати допомогу в повному об'ємі.

Способи зупинки кровотечі.

Розрізняються тимчасові і постійні способи зупинки кровотечі. Перші застосовуються на місці події в порядку взаємодопомоги, другі — у лікувальних установах. Необхідно добре знати тимчасові способи зупинок кровотечі, до яких відносяться: притиснення пальцем судини, що кровоточить, до кістки вище місця поранення, якщо кровотеча артеріальна, і нижче місця поранення при венозній кровотечі, максимальне згинання кінцівки в суглобі, накладення джгута або закрутки. Після накладання джгута або закрутки, до цього місця треба прикріпити листочок, на якому буде вказаний точний час накладання.

Спосіб пальцьового притиснення судини, що кровоточить, до кістки застосовується на короткий час, необхідний для приготування джгута або давящої пов'язки. Найбільш легко це зробити там, де артерія проходить поблизу кістки або над нею.

Кровотечу з рані голови можна зупинити або зменшити, притиснувши на боці поранення скроневу артерію, що проходить у 1-1,5 см перед вушної раковини, де можна легко виявити її пульсацію. При кровотечі з рани, розташованої на шиї, притискають сонну артерію на боці поранення нижче рани: пульсацію цієї артерії можна виявити збоку від трахеї (дихального горла). При розташуванні рани високо на плечі, поблизу плечового суглоба або в пахвовій області зупинити кровотечу можна притисненням підключичної артерії в ямці над ключицею. У випадку кровотечі із середньої частини плеча сдавлюється плечова артерія. Ефективність притиснення перевіряють по пульсації променевої артерії. Кровотечу з кисті варто зупинити притисненням променевої або ліктьової артерії. Зупинити кровотечу при пораненні стегна можна притисненням стегнової артерії, що знаходиться у верхній частині стегна. При кровотечі з гомілки варто притиснути підколінну артерію обома руками. Варто мати на увазі, що притиснення артерії до кістки вимагає значних зусиль, і пальці швидко втомлюються. Навіть фізично дуже сильна людина не може це робити більш 15-20 хвилин.

Реанімація: проведення штучного дихання і відновлення серцевої діяльності.

 Реанімація (оживлення) - це штучне підтримання та відновлення функцій життєво важливих органів, в першу чергу серця та легень.

При порушенні або зупинці у постраждалого  самостійного дихання йому роблять штучне дихання. При його здійсненні варто дотримуватись ряду правил: по можливості забезпечити надходження до постраждалого свіжого повітря. Звільнити його від здавлюючого одягу, розстебнути комір, ремінь, ліфчик. При наявності в роті постраждалого блювотних мас, піску, землі та інших речовин, що закупорюють горло, — очистити рот від них вказівним пальцем, обгорненим хусткою або шматком марлі; якщо язик запав, витягнути його. Дотримуватись нормального ритму дихання (16-18 разів у хвилину) і синхронність рухів.

Існує декілька способів штучного дихання.

На незаражонній місцевості частіше користуються способом "із рота в рот". Цей спосіб заснований на активному вдихуванні повітря в легені постраждалого. Для цього його кладуть на спину і закидають голову. Щоб утримати її в такому положенні, під лопатки підкладають що-небудь тверде. Утримуючи одною рукою голову постраждалого в зазначеному положенні, іншою рукою йому відтягають нижню щелепу донизу так, щоб рот був напіввідчинений. Зробивши глибокий вдих, той що надає допомогу прикладає через хустку або шматок марлі свій рот до рота постраждалого і вдихає в нього повітря із своїх легень протягом 2 сек. Одночасно пальцями руки, що утримує голову, він затискає постраждалому ніс. Грудна клітина постраждалого при цьому розширюється — відбувається вдих. Потім, той хто надає допомогу віднімає свої губи від рота постраждалого і, натиская руками протягом 2-3 сек. на його грудну клітину, випускає повітря з легень — відбувається видих. Ці дії повторюють 16- 18 разів у хвилину.

Поряд із зупинкою подиху у постраждалого може припинитися діяльність серця. У цьому випадку одночасно зі штучним диханням варто зробити так називаємий непрямий масаж серця. Якщо допомогу роблять дві людини, то один робить штучне дихання по способу "із рота в рот", інший, став біля ураженого з лівого боку, кладе долоні однієї руки на нижню третину його грудини, а другу руку — на першу і при видиху постраждалого ритмічно робить 3-4 толчкоподібних натискань. Якщо допомогу робить одна людина, то, натиснувши декілька разів на грудину, він перериває масаж і один раз удмухує повітря в легені постраждалого, потім повторює натискання на грудину і вдмухує повітря. І так доти, поки постраждалий не почне самостійно дихати.

Протишокові заходи.

 Шок –  реакція організму у відповідь на больові подразнення, викликані механічною, хімічною або термічною травмами, або інші види подразнень. У залежності від причин, що привели до шоку, розрізняють:

  1.  Травматичний шок.
  2.  Психологічний шок;
  3.  Анафілактичний шок.

Шок – це важкий загальний стан організму, що виявляється в результаті виснаження кліток кори головного мозку і пригнічення функцій всіх органів і систем організму. Втрачається свідомість, дихання стає аритмічним, судорожним, а потім зупиняється. Потім зупиняється серцева діяльність і наступає клінічна смерть.

Протишокові заходи:

  1.  Усунення причини, що викликала шок;
  2.  Штучна вентиляція легень;
  3.  Непрямий масаж серця;
  4.  Тимчасова зупинка кровотечі;
  5.  Накладення першої асептичної пов'язки;
  6.  Знеболювання;
  7.  Транспортна іммобілізація;
  8.  Зігрівання тіла;
  9.  Першочерговий вивіз (винос) найбільш важко постраждалих з осередку уражених.

Особливості протишокових заходів у дітей.

Дітям допомога надається в першу чергу. У зв'язку з тим, що у дітей шок розвивається дуже швидко і протікає значно важче, чим у дорослих, необхідно якомога раніше проводити профілактику шоку, виявити і лікувати його. Дітям до 3-х років при кровотечі ждгут не накладається, а накладається пов'язка. Дітям до 2-х років знеболюючі препарати – морфій і подібні протипоказані. Вводять анальгін. При проведенні дітям протишокової терапії треба строго дотримуватись дозування ліків.

3. Карантин і обсервація.

Для запобігання розповсюдження інфекційних захворювань в осередку ураження встановлюється режим карантину, а у прилеглих районах вводиться режим обсервації.

Карантин — система протиепідемічних та режимно-обмежувальних заходів, які спрямовані на повну ізоляцію усього осередку ураження і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань. Він передбачає:

повну ізоляцію осередку ураження;

встановлення на зовнішніх кордонах охорони;

заборону виходу людей, тварин та вивезення майна;

дозвіл в'їзду лише спеціальним формуванням;

заборону транзитного проїзду;

розподіл населення на маленькі групи і доставку харчування, води у квартири, окремі будинки;

припинення роботи всіх підприємств та установ, крім тих, які мають особливе значення для господарства;

проведення профілактичного лікування населення, а також санітарна обробка, дезінфекція, дезінсекція і дератизація;

використання засобів індивідуального захисту.

Об'єкти, які продовжують роботу у зонах карантину переходять на особливий режим праці:

робітники та службовці переводяться на казарменний стан з виконанням протиепідемічних заходів;

зміни розподіляються на окремі групи (можливо, меншої чисельності), контакт між ними та вихід з приміщень забороняється;

харчування та відпочинок організується по групах у спеціально відведених приміщеннях.

Коли вид збудника не належить до групи особливо небезпечних, замість карантину вводиться режим обсервації.

Обсервація — це спеціальні заходи, які попереджають розповсюдження інфекції в інші райони. При обсервації проводяться менш суворі ізоляційно-обмежувальні заходи, а саме;

максимально обмежується в'їзд та виїзд;

вивезення з осередку майна дозволяється після знезараження;

посилюється медичний контроль;

обмежуються масові культурно-просвітницькі заходи та інше.

Терміни карантину та обсервації встановлюються, виходячи з максимального інкубаційного періоду захворювання. Його обчислюють з моменту госпіталізації останнього хворого та закінчення дезінфекції.

 

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1554. Характеристика предприятий и предпринимательства 180.5 KB
  Организационно-правовые формы предприятия. Ответственность юридического лица. Коммерческие и некоммерческие организации. Хозяйственные товарищества и общества. Государственные и муниципальные унитарные предприятия. Общественные и религиозные организации (объединения). Объединения юридических лиц (ассоциации и союзы).
1555. Экзаменационный тест по ИНФОРМАТИКЕ 102.34 KB
  Определите значение переменной c после выполнения следующего фрагмента программы. У исполнителя Утроитель две команды, которым присвоены номера. Доступ к файлу htm.net, находящемуся на сервере com.edu, осуществляется по протоколу ftp. В таблице фрагменты адреса файла закодированы буквами от А до Ж.
1556. Проектирование четырёхэтажного шестнадцатиквартирного панельного жилого дома 203.41 KB
  Характеристика объемно планировочного решения, спецификации фундаментов, оконных и дверных проемов, перекрытий, лестничных маршей, площадок, наружно стеновых панелей. Сведения о наружной и внутренней отделке. Расчёт лестничной клетки.
1557. Практична оцінка капіталовкладень у створення і функціонування пунктів обміну валют 76.34 KB
  Аналіз валютно-обмінних операцій банку. Методи оцінки ефективності капіталовкладень банку в проекти пунктів обміну валюти. Методи оцінки ефективності використання авансу ПОВ.
1558. Область применения и технология производства работ при устройстве полов из досок, паркетной доски 197.69 KB
  Краткая характеристика объекта практики и строящихся зданий и сооружений. Технология и организация выполняемых работ. Характеристика оперативного планирования и управления производством. Охрана труда и техника безопасности на объекте.
1559. Агалактия и Гипогалактия 19.81 KB
  Агалактия – безмолочность и гипогалактия – мало молочность – нарушение лактации как следствие неправильного кормления, содержания и эксплуатации животных, результат болезней и врожденных пороков молочной железы или других органов.
1560. Алиментарное бесплодие. Зоотехнические мероприятия по профилактике алиментарного бесплодия 19.8 KB
  Алиментарное бесплодие – нарушение воспроизводства животных вследствие общей или качественной недостаточности кормов. В основе возникновения этой формы бесплодия лежат алиментарные стрессы. Бесплодие как следствие истощения.
1561. Беременность как физиологический процесс 20.09 KB
  Беременность физиологическое состояние женского организма в период плодоношения. Она начинается с момента оплодотворения и заканчивается рождением зрелого плода. В практике началом беременности считается день последнего осеменения.
1562. Ветеринарно–санитарные и гигиенические условия при получении спермы 19.16 KB
  Получают сперму от производителей в условиях теплого, светлого, просторного манежа и идеальной чистоты.