72939

Сучасна наука про довкілля

Лекция

Экология и защита окружающей среды

Вагомим внеском у становленні екології були праці К. Мебіуса (1877), який запропонував поняття «біоценоз» і Ф.Даля (1890),який ввів у наукове використання термін «екотоп». На початку ХХ ст. американські дослідники Ф.Клементс,Р. Адамс,В.Шелфорд розробили основи і методи дослідження угрупувань живих організмів.

Украинкский

2014-12-01

21.65 KB

0 чел.

        Тема:                 Вступ.

                    Сучасна наука про довкілля.

                                   План:

1.Екологія як наука.

2.Еволюція екології.

3.Предмет,об’єкт,мета і завдання науки про довкілля.

4.Методи екологічних досліджень.

5.Структура сучасної екології.

6.Місце сучасної екології в системі наук.

1.Екологія як наука.

 Екологія (з грец. « еко» - дім, «логос» - наука)- наука про дім,місце проживання,середовище життєдіяльності.

  Перше визначення екології як науки дав відомий німецький біолог,природознавець Ернст Геккель у 1866 році.

  За Е.Геккелем, екологія вивчає взаємостосунки між живими організмами і середовищем життя.

 

2.Еволюція екології.

 Вагомим внеском у становленні екології були праці К. Мебіуса (1877), який запропонував поняття «біоценоз» і Ф.Даля (1890),який ввів у наукове використання термін «екотоп».

  На початку ХХ ст. американські дослідники Ф.Клементс,Р. Адамс,В.Шелфорд розробили основи і методи дослідження угрупувань живих організмів. Особливе місце  в історії екології належить науковому доробку відомого  природодослідника В.І. Вернадського – автора вчення про біосферу та ноосферу.

  У 1942 році А.Тінеманн за результатами гідробіологічних досліджень формує основи біоценології. Прогресивну роль в історії екології зіграло поняття  «екосистема»,яке запропонував англійський вчений А. Тенслі у 1948 році. Великий внесок у розвиток досліджень потоків енергії в екосистемах зробили у 60-ті роки ХХ ст. К. Голлей (1960),Г.Кларк (1965), С. Петрусевич (1967), В.Філіпсон (1969). Дослідження продуктивності й екологічної врожайності стало головним у біоценотичній проблематиці,яка успішно розвивається з 1964 року в рамках МБП.

   У 1970 році Генеральна конференція ЮНЕСКО прийняла рішення про організацію спеціальної Міжнародної програми «Людина і біосфера».

    У 1972 році у столиці Швеції Стокгольмі відбулася І  конференція ООН  з проблем н/с , на якій було запропоновано концепцію сталого екологічного розвитку,що орієнтувала на досягнення стану глобальної динамічної рівноваги  біосфери Землі.

    Непересічне значення для розвитку теоретичних і прикладних аспектів екологічної науки мала доповідь Міжнародної комісії з охорони н/с і розвитку «Наше спільне майбутнє». ЇЇ висновки і наукові розробки лягли в основу концептуальних засад сталого виваженого розвитку,безпечного для н/с.

    Токійська конференція з н/с і стратегії людства (1989) задекларувала ряд важливих принципів,на яких базуватимуться положення майбутньої міжнародної стратегії.

    Визначну роль у становленні екології 70-90 рр.ХХ ст. відіграли наукові праці відомого американського вченого  Ю. Одума.

    Друга половина ХХст. позначена розвитком широкого кола екологічних досліджень,у яких помітну роль відіграють екологи України. Світове визнання отримали дослідження українських учених В. Станчинського, І. Підоплічка, Ф.Гриня, С.Стойка, П.Погрібняка, К.Ситника, Г.Білявського, В.Кучерявого, М. Голубця, Ю. Шеляг-Сосонки та ін.

    Поступово поняття «екологія» набуває нового наукового змісту,збагачується фактичними та експериментальними даними.

    Сучасна екологія перетворилася на широкий цикл знань,увібравши в себе розділи біології, географії, хімії,геології, фізики, соціології, фізіології людини, математики, економіки та багатьох інших наук. Вона стала комплексною,складною, багатогранною наукою,яка  на думку Г.Білявського, є філософією виживання людства.

    Знаменною подією в розвитку сучасної екології стала Міжнародна конференція ООН з н/с і розвитку,що відбулася в Ріо-де-Жанейро 1992 р.

Резолюцією конференції проголошено міжнародні принципи екорозвитку – основа міжнародної стратегії сталого розвитку.

    Сучасна екологія ХХ ст. – це одна з головних фундаментальних комплексних наук про виживання на планеті Земля, завданням якої є пізнання законів розвитку і функціонування біосфери як цілісної системи під впливом природної, і головне, антропогенної діяльності, а також про визначення шляхів і засобів  еколого-економічного збалансованого співіснування техносфери і біосфери.

3.     Основний об’єкт досліджень – екосистеми планети всіх рівнів та їх елементи.

    Основний предмет досліджень – взаємозв’язки між живими організмами, живими і неживими компонентами екосистеми, а також особливості впливу природних і антропогенних  чинників на функціонування екосистем і біосфери в цілому.

   Мета досліджень – визначення оптимальних шляхів координації гармонійного еколого-економічного збалансованого співіснування техносфери і біосфери, принципів і критеріїв ефективної, локальної, регіональної та глобальної екополітики.

    Серед основних завдань сучасної науки про довкілля  варто назвати такі:

1.Вивчення загального стану сучасної біосфери, умов і чинників його формування, причин і обсягів змін під впливом різних природних і антропогенних чинників.

2. Прогнозування динаміки стану екосистем і біосфери загалом у часі і просторі.

3. Розробка способів гармонізації взаємовідносин суспільства і природи, збереження здатності біосфери до саморегуляції і самовідновлення внаслідок оптимізації антропогенних навантажень на природні системи.

4.Методи дослідження науки про довкілля.

                        Методи екологічних досліджень.

Загальнонаукові:                                                  Спеціальні:

-спостережень                                                   -аерокосмічний       

-описовий                                                          -картографічний

-порівняльний                                                   -моделювання

-історичний                                                       -прогнозування

-статистичний                                                   -оптимізаційні

5.       Структура сучасної екології за Г. Білявським.

Сучасна екологія має складну і розгалужену структуру. Близько 90 напрямків (розділів і підрозділів) сформувалися впродовж останніх десятиліть і являють собою галузі людської діяльності, де тривають процеси екологізації.

Наука про довкілля (мегаеколоогія, загальна екологія, панекологія, неоекологія) об’єднує  2 основні напрями: теоретичний (класичний) і прикладний.

6. Екологія, яка за своїм походженням є природничою наукою набуває гумонітарно-технологічних рис у процесі еволюційного розвитку і трансформується у міждисциплінарний напрямок.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

46526. Цели и содержание профильного обучения. Организация профильного обучения по художественному и художественно-педагогическому профилю 20.72 KB
  Цели и содержание профильного обучения. Организация профильного обучения по художественному и художественнопедагогическому профилю. 3вывод 1Профильное обучение средство дифференциации и индивидуализации обучения позволяющее за счет изменений в структуре в содержании и организации образовательного процесса более полно учитывать интересы склонности и способности учащихся создавать условия для обучения старшеклассников в соответствии с их профессиональными интересами и намерениями в отношении продолжения образования. Переход к...
46528. Конституционные основы развития экологического права 20.81 KB
  При анализе Конституции России как источника экологического права можно выделить две группы норм: общего характера важных с точки зрения последовательного обеспечения охраны окружающей среды и рационального природопользования и чисто экологические. Именно от этой категории граждан зависит возможность обеспечения благоприятного состояния окружающей среды в процессе принятия экологически значимых решений выполнения обычных трудовых обязанностей связанных с охраной окружающей среды. 72 в области прав человека и гражданина собственности на...
46530. Скульптура Эмиля Антуана Бурделя 20.88 KB
  Энергия заключенная в скульптурах Бурделя настолько велика и неистова что форма напрягается взрывается сминается под собственной тяжестью деформируется едва не утрачивая образную целостность. Самой большой прижизненной выставкой Бурделя считается экспозиция в Брюсселе в 1928 г. Произведения Бурделя отмечены яркостью замысла тяготением к мощным монументальным формам но часто не свободны от стилизации и архаизации.
46532. Острый интерстициальный мастит. Стадии. Клиника, диагностика. Лечение 19.07 KB
  В зависимости от причины повышения уровня билирубина в крови выд 3 осн типа желтухи. Моча им темный цвет за счет повыш конц уробилиногена и стеркобилиногена билирубин отс. В крови повыш ур непрямого билирубина прямой не повышен мб анемия ретикулоцитоз повыш СОЭ. Уровень сыворотночного железа в крови повыш.
46533. Сравнительный подход к оценке предприятия (бизнеса) 19.11 KB
  Другими словами наиболее вероятной величиной стоимости оцениваемого предприятия может быть реальная цена продажи аналогичной фирмы зафиксированная рынком. Данные о сопоставимых предприятиях при использовании соответствующих корректировок могут послужить ориентирами для определения стоимости оцениваемого предприятия. Данный метод оценивает стоимость предприятия на уровне неконтрольного миноритарного пакета акций.
46534. А.Н.Леонтьев «Об историческом подходе в изучении психики человека» 19.13 KB
  Леонтьев Об историческом подходе в изучении психики человека 1. Натуралистические теории в психологии человека В некоторых областях психологии изучение детерминированности психики социальными условиями составляет главную задачу. Именно прибавление на этапе человека речи и соответственно систем речевого внешнего и внутреннего поведения принимается как удовлетворительно объясняющее специфически человеческие способности; способность выделения целей планирования действия и управления движениями. личность человека рассматривается как...