72953
Внітрішньофірмове фінансове прогнозування та планування
Лекция
Финансы и кредитные отношения
Фінансове планування передбачає визначення: величини необхідних і реально можливих грошових ресурсів за джерелами їх формування і напрямами використання для здійснення операційної інвестиційної та інших видів діяльності; оптимальної структури капіталу за джерелами формування...
Украинкский
2014-12-02
356 KB
2 чел.
Тема 11. Внітрішньофірмове фінансове прогнозування та планування
План
Питання 1. Фінансовогосподарська діяльність субєктів господарювання може здійснюватися прогнозовано або стихійно.
Прогнозована діяльність є передбачуваною. Вона ґрунтується на багатоваріантному науковому дослідженні напрямів, обсягів, ресурсних можливостей і очікуваних фінансових результатів, що мінімізує ризик втрат авансованого капіталу. Процес передбачення протікає в такій логічній послідовності:
Стихійна діяльність є непередбачуваною за своїми наслідками і повязана з великим фінансовим ризиком.
Фінансове планування і прогнозування повязане з ресурсним фактором формуванням, розміщенням і використанням фінансових ресурсів та отриманням прогнозованого чистого доходу і прибутку на вкладений у господарську діяльність капітал. Це прерогатива самого субєкта господарювання. Йому визначатися у необхідності й доцільності фінансового планування і прогнозування.
Фінансове планування і прогнозування передбачає розробку фінансової стратегії підприємства на близьку і далеку перспективу.
Фінансова стратегія охоплює всі види фінансової діяльності:
Втілюється у життя фінансова стратегія підприємства шляхом умілого управління фінансами. Фінансове планування і прогнозування є невідємною складовою процесу внутрішнього управління фінансами підприємства. Саме в процесі розробки поточних і перспективних фінансових планів стратегічні напрями конкретизуються у завдання за періодами передбачуваного їх втілення.
Фінансове планування повязане з науковим обґрунтуванням ресурсних можливостей економічного і соціального розвитку підприємства. Воно розцінюється як важлива складова процесу розробки плану і прогнозу економічного і соціального розвитку підприємства на рік (квартал) і перспективу.
Планування і прогнозування за своєю сутністю це передбачення (план, прогноз), основане на пізнанні законів економічного розвитку, аналізі та синтезі, мисленні, економікоматематичному моделюванні економічних процесів.
План економічного і соціального розвитку підприємства розробляється переважно на рік з розбивкою по кварталах. В процесі фінансового планування забезпечується ресурсне збалансування кругообороту виробничих засобів та економічно обґрунтовується передбачуваний кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства.
Прогноз економічного і соціального розвитку підприємства на 3,5,10 і більше років прийнято називати перспективним планом. В процесі фінансового прогнозування зясовуються можливості ресурсного збалансування проекту перспективного плану шляхом дослідження минулих тенденцій формування, розміщення і використання фінансових ресурсів і перенесення їх у майбутнє, з одного боку, та визначення ймовірних відхилень від цих тенденцій у майбутньому, з другого.
Увязування прогнозованих обсягів господарської діяльності з реально можливими джерелами їх фінансування проводиться з таким розрахунком, щоб забезпечити підприємству фінансову стабільність і можливість самофінансування.
Таким чином, фінансове планування і прогнозування це процес розробки фінансового плану (прогнозу). Фінансовий план слід розглядати як основний розділ плану економічного і соціального розвитку підприємства (бізнесплану), з одного боку, і як самостійний план формування і використання капіталу підприємства, з другого.
Фінансовий план є важливим засобом управління капіталом підприємства. Він мобілізує колектив підприємства на виконання поточного бізнесплану з метою наближення передбачуваної перспективи, яка відкриває нові можливості економічного і соціального розвитку.
Питання 2. Метою фінансового планування і прогнозування є економічне обґрунтування потреби підприємства в капіталі для забезпечення виконання прогнозованих бізнеспланом обсягів операційної та інвестиційної діяльності, увязування її з наявним та реально можливим до залучення капіталом з таким розрахунком, щоб підприємство, забезпечуючи безперервний рух капіталу, могло виконувати заплановані обсяги діяльності і отримати чистий прибуток в розмірі, достатньому для економічного і соціального розвитку підприємства в поточному і наступному періодах.
Обєктом фінансового планування на підприємствах є грошові доходи і витрати господарської діяльності та власний, позичений і залучений капітал, призначені для фінансування операційної, фінансової та інвестиційної діяльності і заходів соціального спрямування.
Основним завданням фінансового планування і прогнозування є ресурсне збалансування видатків, передбачених планом (прогнозом) з усіх напрямів діяльності, забезпечення передумов рентабельної роботи підприємства, фінансової стійкості, платоспроможності, кредитоспроможності та ліквідності боргових зобовязань впродовж планового періоду.
Фінансове планування передбачає визначення:
При фінансовому плануванні виходять із необхідності ефективного використання власного і залученого капіталу шляхом:
Економічно обґрунтовані і увязані планові витрати і доходи підприємства на принципах самоокупності і самофінансування при їх виконанні дають змогу підприємству досягти фінансової стабільності, забезпечити конкурентоспроможність в ринковому середовищі.
Питання 3. Фінансове планування і прогнозування включає процес мобілізації, розподілу (перерозподілу) фінансових ресурсів на цілі, передбачені планом, і повязане з рухом фінансових ресурсів, фінансовими відносинами, що виникають у процесі цього руху, та комплексом заходів, передбачених планом економічного і соціального розвитку підприємства. Фінансове планування вимагає глибокого розуміння господарсько-фінансових процесів та фінансових відносин, що їх обумовлюють.
Розробка фінансових планів (прогнозів) ґрунтується на загальноприйнятій у світовій практиці методології планування і прогнозування економіки, яка визначає основні принципи і методи проведення розрахунків планових і прогнозних показників, розкриває і характеризує логіку формування планів і прогнозів, шляхи їх здійснення. Відмінності в методологічному підході зумовлені тим, що фінансове планування і прогнозування підпорядковане (за часом його проведення) економічному плануванню. Воно проводиться в цілях ресурсного забезпечення виконання вже розроблених планів і прогнозів економічного і соціального розвитку. Тому фінансовий план є завершальним розділом плану економічного і соціального розвитку підприємства і одночасно самостійним планом.
Принципи планування це основоположні правила прогнозування, тобто вихідні положення і правила формування прогнозів, обґрунтування планів з погляду їх доцільності, системності, структури, логіки, організації розробки.
Розробка фінансових планів (прогнозів) здійснюється на певних методологічних принципах, використання яких проводиться в цілях мобілізації, скерування та ефективного використання фінансових ресурсів з метою виконання плану економічного і соціального розвитку підприємства (бізнесплану). Основними з них є наступні:
5.Оптимальність у плануванні. Цей принцип орієнтує на вибір найбільш економічно вигідного варіанту при плануванні. Він націлює на ефективне використання фінансових ресурсів, на оптимальну їх структуризацію і реалізується шляхом складання розрахунків порівняльного ефекту, вивчення передового досвіду та врахування перспектив ринку.
6.Визначення провідних ланок і напрямів. Цей принцип передбачає на кожному конкретному етапі розвитку підприємницької діяльності визначати пріоритетні напрями першочергового спрямування коштів з метою прискорення темпів економічного становлення і розвитку. Ними можуть бути як високоефективні напрями виробництва і послуг, так і ключові проблеми підприємства, що потребують концентрації зусиль і ресурсів.
Кожен з названих принципів відображає певну особливість процесу планування, а їх комплексне застосування сприяє розробці економічно обґрунтованого бізнесплану, зокрема фінансового плану
Наочно перелік і короткий зміст основних принципів фінансового планування відображено на рис. 1.1.
Слід зауважити, що наведений перелік принципів не є вичерпним. Процес фінансового планування є динамічним і постійно вдосконалюється. Це творчий процес, який вимагає моделювання, глибокого всебічного аналізу, співставлення, легко піддається перенесенню в ЕОМ, що потребує індивідуального підходу, спонукає деталізації та доповненню названих принципів фінансового планування.
Методи фінансового планування це конкретні прийоми й способи технікоекономічних розрахунків і обґрунтування планових завдань та їх увязування.
У процесі фінансового планування найчастіше використовуються такі методи планування, як нормативний, розрахунковоаналітичний, балансовий, метод оптимізації планових завдань, економікоматематичне моделювання, метод експертних оцінок, коефіцієнтів і програмноцільовий метод.
Нормативний метод ґрунтується на використанні науково обґрунтованих норм і нормативів, цін, тарифів, ставок, розцінок, затверджених відповідно до чинного законодавства, для технікоекономічного обґрунтування планових завдань.
Нормативний метод застосовується:
Розрахунково-аналітичний метод передбачає використання даних економічного аналізу, коли на підставі фактично досягнутих показників, прийнятих за базу, і прогнозованого індексу їх зміни визначаються планові завдання. Цей метод застосовується за відсутності технікоекономічних норм і нормативів. Він базується на глибокому всебічному аналізі й оцінці звітних даних за останні дватри роки, експертній оцінці досягнутого і визначенні перспектив подальшого розвитку.
В умовах економічної нестабільності розрахунковоаналітичний метод широко застосовується при плануванні окремих статей витрат, валового прибутку, розрахункового рівня рентабельності, нормативу оборотних коштів та багатьох інших показників фінансового плану.
Метод оптимізації планових завдань це метод багатоваріантних розрахунків, що передбачає вибір кращого з них. Критерії вибору можуть бути різними залежно від поставленої мети. Ними можуть бути: мінімум затрат; максимум доходу і прибутку на вкладені ресурси; мінімум приведених затрат; мінімум часу на оборот капіталу; оптимальна величина оборотних коштів тощо.
Метод оптимізації планових завдань застосовується при економічному обґрунтуванні планових витрат, прогнозуванні фінансових можливостей субєкта господарювання, прогнозуванні структури розміщення власного капіталу тощо.
Балансовий метод є одним із основних методів фінансового планування. З його допомогою увязуються поточні витрати з валовим прибутком та прогнозується беззбиткова робота структурних підрозділів і організації та підприємства в цілому. З допомогою балансового методу досягається увязування прогнозованих видатків з наявними фінансовими ресурсами та прогнозованим їх приростом і забезпечується ресурсне збалансування плану економічного і соціального розвитку (бізнес-плану) з основних напрямів діяльності. Зведений фінансовий план складається у формі балансу доходів і видатків.
Балансовим методом складається прогнозний баланс активів і пасивів підприємства, баланс грошових потоків тощо.
Економіко-математичнемоделювання це метод, з допомогою якого вивчаються взаємозвязки між економічними процесами, визначається вплив тих чи інших чинників, встановлюється закономірність зміни економічних явищ під впливом низки чинників.
Економікоматематичні моделі можна будувати за функціональним або кореляційним звязками.
У процесі фінансового аналізу і планування на рівні субєкта господарювання найчастіше застосовують моделі функціонального звязку. Функціональний звязок можна алгебраїчно відобразити функцією (формулою), що встановлює повну відповідність між факторною і результативною ознаками.
Кореляційний звязок виявляється при великій кількості виборок і лише через середні величини. Тому моделі кореляційного звязку можуть застосовуватися лише в процесі фінансового аналізу і прогнозування за наявності даних значної кількості однорідних підприємств.
Економікоматематичне моделювання нерідко застосовується при аналізі ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, дає можливість з певною ймовірністю визначити динаміку показників залежно від зміни чинників, що впливають на розвиток фінансових процесів у майбутньому. Результати економікоматематичного моделювання кладуться в основу технікоекономічних розрахунків планових завдань і прогнозів.
Метод експертних оцінок це метод перевірки ймовірності виконання планових завдань під впливом обчислення можливих типів ризику, з якими може зіткнутися господарюючий субєкт. Експертна оцінка доповнює економікоматематичне моделювання і проводиться з метою визначення ступеня ризику під впливом тих чи інших причин, пошуку шляхів запобігання ризику, розробки альтернативних програм тощо. Після експертних оцінок можливе коригування розроблених планових завдань і прогнозів.
Метод коефіцієнтів - це метод, з допомогою якого оцінюється склад, структура, раціональність розміщення та ефективність використання капіталу, вкладеного в активи підприємства, проводиться експрес-аналіз і оцінка фінансового стану підприємства. Комплексний аналіз коефіцієнтів дає можливість розробити нормативні еталонні показники щодо забезпечення фінансової стійкості та отримання прогнозованого економічного ефекту на вкладений капітал.
Програмно-цільовий метод - це метод, який передбачає розробку фінансового плану, виходячи з мети і завдань, передбачених планом (програмою) економічного і соціального розвитку підприємства. Розробка цільових програм і завдань підпорядковується основній меті - ресурсному збалансуванні потреби підприємства в капіталі для забезпечення виконання прогнозованих бізнес-планом обсягів операційної, інвестиційної та інших видів діяльності та отриманню прибутку, достатнього для нарахування прогнозованих дивідендів власникам капіталу та забезпечення економічного і соціального розвитку підприємства в
поточному і наступному періодах.
Перераховані методи фінансового планування не є вичерпними. У більш стислій формі вони наведені на рис. 1.2.
Базуючись на основних принципах фінансового планування, при вмілому застосуванні основних методів планування та використанні комп'ютерних технологій підприємства мають можливість розробити економічно обґрунтовані оптимальні фінансові плани та скласти низку альтернативних програм на випадок можливих змін на ринку товарів і послуг з причин, незалежних від підприємства.
Питання 4. Розрізняють перспективні, поточні та оперативні фінансові плани.
Перспективний фінансовий план складається з метою забезпечення стабільного розвитку і високої ефективності господарсько-фінансової діяльності та конкурентоспроможності підприємства на майбутні 5 і більше років. В перспективному планіпрогнозі закладаються можливі інвестиційні проекти.
Перспективний фінансовий план розробляється на основі фінансової стратегії економічного і соціального розвитку підприємства та всебічного дослідження:
З урахуванням матеріалів дослідження визначаються інвестиційні можливості підприємства в майбутньому та проводиться їх увязування (у вартісному і часовому вимірі) з прогнозними напрямами економічного і соціального розвитку на перспективу. При виборі напрямів довгострокового вкладання коштів прораховують варіанти найефективніших затрат, які дозволяють окупитись в гранично короткий строк і отримати потрібний приріст власних коштів за рахунок реінвестованого прибутку. В умовах економічної нестабільності доцільно розробляти також альтернативні програми дій на випадок непередбачених змін на ринку товарів і послуг.
Економічно обґрунтований перспективний фінансовий план це пакет можливих рішень щодо фінансової стабілізації і розвитку підприємства на 5 і більше років, який відіграє значну роль в управлінні фінансами. Він є базою для складання поточних фінансових планів і прийняття відповідних рішень щодо його виконання.
Поточний фінансовий план складається з метою забезпечення виконання перспективного фінансового плану за конкретний період часу (рік). В ньому передбачається балансове увязування доходів і витрат поточного року, що випливають з прогнозованої операційної, інвестиційної і фінансової діяльності, і отримання чистого прибутку в розмірі, не менше величини, передбаченої на нарахування дивідендів власникам капіталу та економічний і соціальний розвиток підприємства.
В процесі складання поточного фінансового плану забезпечується ресурсне увязування:
Форма і ступінь деталізації поточного фінансового плану можуть бути різними залежно від видів і обсягів діяльності, рівня надійності складених розрахунків, забезпечення необхідного рівня прозорості фінансової діяльності тощо.
Поточні фінансові плани за часом можна розподілити на квартальні і місячні. Квартальні і місячні плани використовуються для поточного контролю і оперативного реагування на хід виконання річного фінансового плану
Оперативний фінансовий план складається з метою оперативного реагування на платіжний стан підприємства, забезпечення своєчасного надходження готівкових і безготівкових коштів на рахунки в банках і сплати боргів, ефективного використання тимчасово вільних грошових ресурсів.
Оперативний фінансовий план складається у формі балансу грошових потоків або платіжного календаря. В ньому відображаються в балансовій увязці прогнозовані грошові надходження за всіма напрямами і передбачувані платежі за певний відтинок часу (рік, квартал, місяць, декаду з розбивкою за днями). Залишки грошових коштів на кінець дня (місяця, кварталу, року) характеризують платіжний стан підприємства, дають можливість підприємству бачити, коли в нього будуть тимчасово вільні кошти, а коли виникне додаткова потреба в них. Активне сальдо балансу грошових потоків забезпечується шляхом вжиття оперативних заходів щодо збільшення грошових надходжень, відтермінування платежів, економії витрат тощо. Тимчасово вільні кошти відкривають можливості отримати додатковий дохід.
Всі три види фінансових планів є важливою програмою дій та інструментом управління фінансовими ресурсами підприємства (рис. 1.3).\\
В процесі розробки фінансових планів необхідно забезпечити тісний взаємозвязок між ними. Завдання, передбачені перспективним планом на відповідний відтинок часу (5 і більше років), конкретизуються у поточному фінансовому плані, а ті, відповідно, в оперативному фінансовому плані. Оперативне реагування на хід виконання поточного фінансового плану створює передумови для виконання перспективного фінансового плану.
В ринкових умовах субєкти господарювання користуються правом самостійно моделювати форму фінансового плану, визначати його зміст. Для кожного суб'єкта господарювання форма і зміст фінансового плану це результат творчого пошуку шляхів ефективного управління капіталом, забезпечення його дохідності, досягнення фінансової стабільності і конкурентоспроможності.
Форма і зміст фінансового плану повинні випливати з основного завдання фінансового планування, враховувати конкретні умови господарювання і спиратися на чинні нормативні документи. При моделюванні форми фінансових планів необхідно вміло використовувати вітчизняний і зарубіжний досвід фінансового планування в ринковому середовищі.
Фінансове планування за своїм змістом включає три підсистеми:
Кожній підсистемі відповідають певні завдання і терміни виконання, що зумовлюють необхідність моделювати властиві їм форми фінансових планів.
За формою перспективний фінансовий план може складатися як програма (основні напрями) економічного і соціального розвитку підприємства, в якому основні завдання, передбачувані на кінець планового періоду, вказуються з розбивкою за роками планового періоду
На середніх і великих підприємствах поточний фінансовий план доцільно складати у формі окремих таблиць (розділів), які відображають рух грошових потоків за цільовим призначенням. До них слід віднести:
В залежності від обсягу діяльності, стратегічних фінансових завдань на поточний рік кількість таблиць (розділів) може бути більшою або меншою. При незначних інвестиціях на розвиток і технічне переоснащення матеріальнотехнічної бази і на соціальне спрямування, їх балансове увязування може проводитись разом з інвестиціями в господарський оборот шляхом складання балансу грошових ресурсів з виділенням напрямів використання (оборотні активи, капітальні вкладення, заходи соціального спрямування).
На малих підприємствах поточний фінансовий план може складатися за формою балансу доходів і витрат, в якій логічно групуються всі доходи і витрати або джерела грошових надходжень і авансовий капітал, з одної сторони, напрями їх використання, - з другої.
Поточний фінансовий план складається на рік (квартал). Водночас розробляються альтернативні варіанти використання капіталу, складаються пакети економічно обґрунтованих рішень на випадок невиконання планових завдань з обєктивних причин для того, щоб оперативно вносити необхідні корективи у фінансовий план і досягти поставленої мети.
Оперативний фінансовий план складається у формі балансу грошових потоків або платіжного календаря, в яких збалансовуються грошові надходження і платежі як за величиною, так в часі, і прогнозується ефективне використання тимчасово вільних грошових коштів підприємства.
Баланс грошових потоків або календар платежів може складатися на рік, квартал, місяць, декаду, за днями (декади, місяця). Він сприяє успішному виконанню поточного фінансового плану, даючи можливість: забезпечити безперервність кругообороту оборотних засобів; зменшити ризик неплатежів за зобов'язаннями бюджету, банку, постачальникам та іншим кредиторам; підвищити контроль за строками інкасації дебіторської заборгованості; отримати додаткові доходи від тимчасових фінансових вкладень. Форма і короткий зміст фінансових планів показані на рис. 2.2.
Слід зазначити, що форма і зміст кожного із видів фінансового плану визначаються підприємством самостійно. Вони можуть бути різними, але всередині підприємства вони повинні бути погодженими між собою і підпорядкованими основним завданням фінансового планування:
Процес розробки кожного з видів фінансового плану має свої особливості, включає певний, притаманний даній підсистемі фінансового планування, цикл робіт, обумовлений основною метою і завданням його розробки. В той же час можна виділити спільні узагальнюючі етапи робіт (див. рис. 2.3).
Питання 5. Успішне виконання поточного фінансового плану зумовлене налагоджуванням безперервного процесу кругообороту виробничих фондів шляхом забезпечення бездефіцитного грошового потоку в часовому вимірі. Оскільки рух виробничих фондів опосередковується рухом грошей, то грошовий потік повинен бути про-гнозованим. Тому поряд з визначенням джерел надходження грошових ресурсів та напрямів їх використання за видами діяльності на плановий період (рік), необхідно визначити позитивний і негативний грошові потоки в розмірі окремих часових інтервалів планового періоду (рік, квартал, місяць, декада, дні) і збалансувати їх з таким розрахунком, щоб грошей не було ні багато, ні мало, а саме стільки, скільки їх потрібно в той чи інший момент.
Прогнозований рух грошових потоків досягається в процесі оперативного фінансового планування.
Оперативне фінансове планування це комплекс заходів щодо забезпечення грошових надходжень, виконання грошових зобовязань (платежів), поточного контролю та оперативного реагування на позитивний і негативний грошовий потік з метою їх оптимізації та уникнення неплатоспроможності підприємства.
Основною складовою оперативного фінансового планування є баланс грошових потоків. Він складається з метою прогнозування руху грошей в часовому вимірі (визначення потреби підприємства в грошах для досягнення поставлених завдань і джерел їх надходження в розрізі окремих часових інтервалів). Він є важливим інструментом управління процесами розміщення і використання капіталу.
Баланс грошових потоків це конкретизований прогноз грошових коштів за джерелами надходження і напрямами використання на певний відтинок часу. Ці передбачення повинні враховуватися при укладанні договорів як з покупцями (замовниками), так і постачальниками та іншими кредиторами.
Прогноз руху грошових потоків у фінансовому аспекті дещо наближений до плану доходів, витрат і прибутку, оскільки для його складання використовуються здебільшого ті самі вихідні дані: дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, собівартість продукції (товарів, робіт, послуг), операційні витрати, податкові платежі, доходи і витрати від інвестиційної, фінансової та інших видів діяльності тощо. Проте в часовому вимірі вони є різними, оскільки грошові надходження і платежі в конкретному відтинку часу за абсолютною величиною не одинакові: нерідко витрати передують грошовим надходженням, потрібне оперативне реагування з тим, щоб забезпечити ритмічну роботу підприємства і виконання плану прибутку.
Слід зазначити, що потреба в грошових ресурсах коливається в часі залежно від тривалості виробничого циклу, його витратомісткості, обсягу виробництва, інкасації дебіторської заборгованості, капітальних затрат, величини власного капіталу та ефективності його розміщення тощо. В свою чергу грошові надходження залежать від конкурентоспроможності продукції (товарів, робіт, послуг), що реалізується, ритмічності продажу, платоспроможності покупців, зміни цін, вартості кредитних ресурсів та ринкової конюнктури. Вплив названих чинників вимагає внесення змін у прогноз руху грошових коштів в розрізі періодів його складання (дні, декади, місяць, квартал, рік). Тому розроблений баланс грошових потоків на рік і за кварталами на основі вже складених попередніх розділів поточного фінансового плану піддається оперативному коригуванню за більш стислими часовими вимірами (місяці, декади, дні) незалежно від виконання плану прибутку з тим, щоб забезпечити ефективне використання грошових ресурсів і не допустити прострочених платежів.
Мета складання балансу грошових потоків - прогнозування в часі грошових надходжень і платежів, щоб забезпечити підприємству сталу платоспроможність на всіх етапах планового періоду.
В процесі розробки балансу грошових потоків у хронологічному порядку визначається величина грошових надходжень і платежів, виробляється грошова політика підприємства, прогнозується рух платежів і виплат у відповідності з надходженням грошей, шукаються шляхи ув'язування грошових потоків з таким розрахунком, щоб підприємство могло здійснювати у встановлені строки платежі до бюджету і позабюджетних фондів держави, постачальникам, банку, іншим кредиторам, мало можливість своєчасно придбати необхідні оборотні і необоротні активи для безперервного процесу виробництва і реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Інформаційна база складання балансу грошових потоків відображена на рис. 9.1.
Для зручності прогнозування і управління грошовими потоками на основі вище наведеного інформаційного забезпечення, доцільно скласти наступні календарі:
Розроблені календарі конкретизують величину грошових надходжень і платежів у прогнозованому періоді за їх видами і напрямами, що значно полегшує процес розробки балансу грошових потоків (увязування грошових надходжень і платежів та забезпечення бездефіцитного грошового потоку). Вони також служать інструментами управління використанням грошових коштів за цільовим призначенням.
Процес складання балансу грошових потоків можна розділити на наступні етапи:
Розробка примірної форми балансу грошових потоків проводиться самим підприємством. Зміст форми, кількість статей грошових надходжень і платежів може бути різною і залежить від видів і обсягів діяльності, специфіки роботи підприємства, джерел фінансування, періодичності здійснення грошових операцій, наявності попередньо розроблених календарів (графіків) за видами грошових надходжень і платежів тощо. На одних підприємствах (переважно малих) баланс грошових потоків може складатися за широкою номенклатурою статей без розробки окремих календарів за видами грошових надходжень і платежів. На других підприємствах цей баланс може складатися за укрупненими статтями грошових надходжень і платежів з метою забезпечення платоспроможності підприємства в цілому, а для оперативного реагування на платіжний стан використовуються розроблені календарі за видами грошових надходжень і платежів. Підприємствам, які планують значний обсяг реальних інвестицій, доцільно виділити грошові надходження і платежі, пов'язані з капітальними вкладеннями, щоб підвищити контроль за цільовим використанням грошових ресурсів. Підприємствам, які здійснюють операційну, інвестиційну та фінансову діяльність, доцільно згрупувати грошові надходження і платежі за видами діяльності. Іншими словами баланс грошових потоків за своєю формою і змістом повинен забезпечувати підприємство необхідною інформацією для управління рухом грошових потоків. Примірна форма балансу грошових потоків наведена в табл. 1.
Таблиця 1
Баланс грошових потоків (примірна форма)
Статті |
Періоди (роки, квартали, місяці) |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Грошові надходження |
|||||
1 . Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
|||||
2. Доходи від реалізації основних фондів та Інших необоротних активів |
|||||
3. Погашення дебіторської заборгованості |
|||||
4. Надходження від засновників на поповнення статутного капіталу |
|||||
5. Реалізація цінних паперів |
|||||
6. Орендна плата |
|||||
7. Дивіденди та доходи від цінних паперів і депозитів |
|||||
8. Кредити отримані |
|||||
9. Інші надходження |
|||||
Разом |
|||||
Грошові платежі (витрати) |
|||||
1. Заробітна плата і прирівняні до неї платежі |
|||||
2. Податкові і неподаткові платежі до бюджету і цільових фондів держави |
|||||
3. Погашення заборгованості постачальникам за товари, роботи і послуги |
|||||
4. Сплата відсотків і погашення кредиту банку |
|||||
5. Погашення заборгованості іншим кредиторам |
|||||
6. Авансові платежі |
|||||
7. Платежі за векселями |
|||||
8. Виплата дивідендів |
|||||
9. Інші платежі (витрати) |
|||||
Разом |
|||||
Чистий грошовий потік (різниця між сукупними грошовими надходженнями і платежами (+„-) |
|||||
Залишок коштів на початок планового періоду |
|||||
Залишок коштів на кінець планового періоду (+,-) |
Визначення часових інтервалів планового періоду підпорядковується руху грошових потоків та ймовірності їх прогнозування. Виходячи з наявного на підприємстві інформаційного забезпечення з достатнім рівнем ймовірності можна спрогнозувати грошові потоки на рік, квартал, місяць, оскільки основні показники грошових надходжень і платежів економічно обґрунтовані у поточному фінансовому плані, а їх поділ за кварталами і місяцями стосовно основної діяльності підприємства може бути проведений за питомою вагою звітного (минулих) періоду. Тому за визначеною підприємством примірною формою доцільно складати баланс грошових потоків на рік за кварталами, квартал за місяцями, місяць за декадами (тижнями, днями).
Оскільки грошові надходження і платежі за своєю величиною у часовому вимірі не співпадають, то для забезпечення платоспроможності упродовж усього планового періоду підприємству доцільно складати платіжний календар з щоденною, тижневою або подекадною сегментацією грошових потоків, виходячи з виробничої необхідності. В цілях контролю і оперативного реагування на величину чистого грошового потоку і сальдо коштів на кінець періоду доцільно в платіжному календарі передбачити графи: "План" і "Фактично" (табл. 2).
Таблиця 2
Платіжний календар (примірна форма)
(в тис.грн.)
Статті |
1 декада |
2 декада |
3 декада |
|||
план |
фактично |
план |
фактично |
план |
фактично |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Сальдо коштів на початок періоду |
||||||
1 . Грошові надходження |
||||||
1.1. Виторг від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) |
||||||
1 .2. Погашення дебіторської заборгованості |
||||||
і т.д. |
||||||
Разом позитивний грошовий потік |
||||||
2. Платежі (відтік грошей) |
||||||
2.1. Оплата товарно-матеріальних цінностей |
||||||
2.2. Виплата заробітної плати і прирівняних до неї платежів |
||||||
і т.д. |
||||||
Разом негативний грошовий потік |
||||||
Чистий грошовий потік (+,-) |
||||||
Сальдо коштів на кінець періоду |
Платіжний календар служить інструментом оперативного реагування на хід виконання балансу грошових потоків. Фінансова служба має можливість фіксувати поточні зміни в грошових доходах і видатках, аналізувати причини відхилень, вживати заходи щодо забезпечення платоспроможності підприємства.
Розрахунок очікуваних грошових надходжень і платежів за періодами складається на основі інформаційного забезпечення. Підприємство визначає величину грошових надходжень і платежів за їх видами в розрізі встановлених часових інтервалів планового періоду. При економічній доцільності грошові надходження і платежі групують в укрупненні статті (за примірною формою балансу грошових потоків чи платіжного календаря), проставляють відповідно в табл. 1 і 2 і визначають загальну величину позитивного і негативного грошового потоку і на їх основі визначають чистий або дефіцитний грошовий потік.
Увязування позитивних і негативних грошових потоків проводиться з метою забезпечення підприємству платоспроможності та ліквідності поточних боргових зобов'язань.
У разі перевищення видатків над надходженнями у певному часовому вимірі (наприклад, у першій декаді місяця) підприємство може вжити заходів щодо прискорення оборотності оборотних засобів і на цій основі збільшити грошові надходження і зменшити потребу в оборотних коштах; частину не першочергових платежів перенести на наступний період; подбати про чергові внески засновників у статутний чи додатковий капітал тощо. При неможливості забезпечити бездефіцитність грошового потоку за рахунок внутрішніх джерел підприємство вирішує проблему платежів за товари, роботи і послуги шляхом оформлення банківського або комерційного кредиту з тим, щоб було можливим здійснити платежі з нетоварних операцій за рахунок очікуваних грошових надходжень.
У разі сталого перевищення грошових надходжень над платежами за часовими інтервалами планового періоду доцільно відносно сталу величину чистого грошового потоку за вирахуванням планового залишку грошових коштів використати на довгострокові або короткострокові фінансові вкладення з метою отримання доходу.
На завершальному етапі визначення залишку коштів на кінець планового періоду забезпечується ув'язування кінцевого сальдо з даними прогнозованого балансу активів і пасивів підприємства.
Джерела і витрати коштів, за рахунок яких пройшли зміни в активах і пасивах балансу, увязуються із сальдо на початок періоду, надходженням і відтоком грошових коштів у плановому періоді, виводиться сальдо на кінець періоду. Воно повинно відповідати залишку грошових коштів або заборгованості за короткостроковими кредитами банку на кінець планового періоду, за рахунок яких покриті відповідні платежі в плановому періоді.
Слід зазначити, що процес управління грошовими потоками повязаний з постійним моніторингом відхилень фактичного руху грошових потоків з прогнозованим та прийняттям управлінських рішень з тим, щоб запобігти неплатежів і забезпечити ефективне використання наявних коштів. Тому склавши баланс грошових потоків на плановий період (рік, квартал) і платіжний календар на поточний місяць (за днями, тижнями чи подекадно) фінансова служба повинна оперативно реагувати на фактичні грошові потоки, аналізувати причини відхилень від планових показників, вживати заходів щодо мінімізації їх негативного впливу.
Баланс грошових потоків повинен бути максимально наближеним до реально можливих і необхідних за часом грошових надходжень і платежів, повязаних з:
Баланс грошових потоків (календар платежів) складається, переважно, за місяцями планового періоду (кварталу, року) з тим, щоб наблизити прогнозований рух грошових потоків до реальних планових і звітних даних за часом.
Взаємозв'язок балансу грошових потоків з основними розділами поточного фінансового плану прослідковується на рис. 9.2.
Наявний взаємозв'язок балансу грошових потоків з поточним фінансовим планом зосереджує увагу фінансової служби на ролі і значенні оперативного управління грошовими потоками у виконанні фінансового плану зокрема у забезпеченні безперервного кругообороту виробничих фондів, отриманні планового валового і чистого доходу валового, операційного і чистого прибутку, цільового використання коштів, призначених на реальні інвестиції та соціальні заходи. Саме добре налагоджений контроль і оперативне регулювання грошових потоків запобігає виникненню прострочених платежів, непродуктивних втрат і сприяє виконанню планових завдань.
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
82088. | Формування нормативного мовлення семикласників у процесі вивчення розділу «Дієслово» | 297.5 KB | |
Важливу роль в цьому процесі відіграє знайомство з частинами мови. Часті порушення орфоепічних акцентуаційних словотвірних граматичних норм української літературної мови в усному і писемному мовленні школярів вимагають комплексної цілеспрямованої роботи над нормами української літературної мови. | |||
82089. | Расчет трансформаторной подстанции 110/10кВ «Жулдыз» | 1.28 MB | |
Для обеспечения этого энергетиками создана надежная и экономичная система распределения электроэнергии на всех ступенях применяемого напряжения с максимальным приближением высокого напряжения к потребителям. | |||
82090. | Лексические трансформации при переводе юридического текста на примере личной документации | 178 KB | |
Правильность построения вербального текста который может быть устным и письменным связана с соответствием требованию текстуальности внешней связности внутренней осмысленности возможности своевременного восприятия осуществления необходимых условии коммуникации и т.д. | |||
82091. | Изучение действующей методики анализа бухгалтерской отчетности и обозначении направлений её совершенствования | 487.65 KB | |
Рассмотреть теоретические аспекты анализа бухгалтерской отчетности организации; изучить экономическую сущности, значение и состав бухгалтерской отчетности организации; рассмотреть различные методики анализа бухгалтерской отчетности организации; рассмотреть экономическую характеристику КЖРЭУП «Костюковское»; проанализировать показатели деятельности на основе данных бухгалтерского баланса организации... | |||
82093. | Объяснение иностранными и русскими студентами причин успехов и неудач во взаимодействии с однокурсниками | 370.54 KB | |
Студенты едут учиться не только из развивающихся стран в развитые но также увеличилось число студентов из развитых стран желающих обучаться в развивающихся странах. Чтобы выжить каждый из нас должен взаимодействовать с другими людьми как например студенты в процессе обучения. | |||
82094. | Исследование системы коллективных средств размещения территории города Волгограда и оценка перспектив ее использования для развития различных видов туризма | 4.63 MB | |
Объектом исследования являются средства размещения города Волгоград. Целью работы является исследование системы коллективных средств размещения на территории города Волгограда и оценка перспектив ее использования для развития делового туризма. | |||
82095. | Стратегия маркетинга и способы ее реализации на примере предприятия ОАО «Уралсвязьинформ» | 556.5 KB | |
Цель работы рассмотреть теоретические основы маркетинговой деятельности на предприятии, изучить организационно-управленческую характеристику открытого акционерного общества «Уралсвязьинформ» и Губахинского цеха комплексного технического обслуживания электросвязи Березниковского территориального... | |||
82096. | Разработка технологического процесса изготовления откатных ворот | 1.3 MB | |
Такие ворота предназначены для защиты домовладения или промышленного объекта. Откатные ворота отличаются по принципу установки и отката ворот: Подвесной тип ворот; Консольный тип ворот. Откатные ворота подвесной системы используются редко и в основном устанавливаются в промышленных помещениях ангарах... | |||