730

Формування екологічної свідомості та мислення

Реферат

Экология и защита окружающей среды

Формування екологічного мислення і свідомості в умовах сучасного суспільства. Загальні підходи до формування екологічного світогляду та мислення. Варіанти формування екологічної свідомості запропоновані різними авторами.

Украинкский

2013-01-06

52.5 KB

52 чел.

Міністерство освіти і науки України

Київський славістичний університет

Інститут славістики та міжнародних відносин

Кафедра психології

Реферат з курсу «Екологічна психологія»

за темою: «Формування екологічної свідомості та мислення»

Виконав студент IV-го курсу

Групи ПсА-47

Степанченко Роман Васильович

Київ – 2010


1. Формування екологічного мислення і свідомості в умовах сучасного суспільства.

Ядром екологічного мислення та екологічно орієнтованого світогляду повинно стати розуміння обмеженості планетарних ресурсів і необмеженості технічних можливостей людства щодо споживання, розуміння того, що біосфера певним чином організована і людство неспроможне встановити тотальний контроль над цією організацією і її штучне відтворення. Звідси випливає генеральна лінія поведінки людства: обмеженість втручання людства в біосферу і контроль над собою. Ці висновки, до яких прийшла наука наприкінці ХХ століття, не є чимось новим для людства. Просто науковий світогляд в умовах екологічної кризи вимушений дати свою відповідь на життєво важливі питання і сформулювати їх мовою науки, тобто найбільш авторитетною і зрозумілою мовою для сучасної людини. Але на питання взаємодії людини і природи, суспільства і природи давали відповідь і міфологічний світогляд, і релігійний світогляд. Тепер ми можемо сказати, що в усіх трьох формах світогляду відповідь за своєю суттю одна: шанобливе ставлення людини до природи, обмежене втручання людини в природу. Кожен світогляд формулює і обгрунтовує ці положення своєю мовою. Наприклад, для міфології характерний культ священних гаїв, джерел, тварин тощо. Тобто міфологічний світогляд встановлює межі втручання в природу шляхом оголошення недоторканості частини її об’єктів. Досить цікавим є феномен жертвоприношення. Він не цілком зрозумілий сучасній людині. “Дуже часто буває, - пише один з найвидатніших етнографів та істориків культури ХІХ ст. Едуард Тайлор, - вкрай важко домогтися від дикунів і варварів роз’яснення того, що робиться, на їх думку, з їжею та цінностями, які вони приносять богам”. І все ж таки цей обряд був і залишається поширеним серед усіх архаїчних вірувань. Що ж змушувало людей робити таке “безглуздя”? Е. Тейлор виділяє “три теорії: теорію дару, теорію вшанування і теорію утрати, або зречення”. Але цілком припустиме, на нашу думку, ще одне тлумачення. Жертва – це зрима, відчутна відплата за користування певними силами чи ресурсами природи. Той, хто приносить жертву, завжди пам’ятає, якою ціною він “купує” “послуги” у природи.

2.  Загальні підходи до формування екологічного світогляду та мислення. 

Міфологічний світогляд для своєї реалізації створює систему табу, релігійний світогляд – формулює поняття гріха. Науковому світогляду відповідає правова свідомість. Вона вимагає певних зусиль і часу для свого формування. Ніяка правова система не зможе функціонувати, якщо цінності, які покладені в її основу, невідомі, або не сприймаються більшою частиною людей. Отже необхідно одночасно формувати екологічну свідомість, екологічно орієнтований світогляд і правову систему, яка дасть змогу ефективно контролювати людську діяльність в межах, які забезпечують екологічно припустимі навантаження на природу. Щоправда, “сьогодні наука ще не може дати точної відповіді на питання, де проходить межа припустимого навантаження на природні системи. Екологами сформульовано “правило десяти відсотків”. Але де стосовно тієї чи іншої екосистеми проходить межа десяти відсотків – точно відповісти ми не можемо”. Але ніякі наукові поради виконуватись не будуть, будь-яке природоохоронне законодавство сприйматиметься як “екологічний фашизм”, якщо в людей не буде розуміння і внутрішньої переконаності у справедливості “екологічного імперативу”. Кожна людина повинна розуміти, яку користь або яку шкоду може завдати наука, той чи інший технічний проект, щоб свідомо і грамотно приймати важливі для всього суспільства і навіть планети рішення.

Релігійний світогляд висуває на перший план ідею примату духовного над матеріальним. Буддизм висуває як головний принцип недіяння. “Недіяння не є проповіддю ліні, неробства, безділля. Недіяння – це діяння, яке не порушує рівноваги ні в природі, ні в духовному світі особи, ні в міжособистісному спілкуванні. Це діяльність, яка сумірна буттю і мотивується внутрішньою зосередженістю, відлюдним розмірковуванням”. Індуїзм і брахманізм зосереджують увагу людини і культури в цілому на зміні внутрішнього світу людини з метою морального самоочищення. Християнство закликає людину до самовдосконалення з метою досягнення святості, тобто підкорення тілесної, матеріальної природи людини її духовній, божественній природі. Іудаїзм суворо обмежує полювання, вживання в їжу багатьох тварин, взагалі вводить поняття “кошерного”, тобто “придатного” для будь-что в людському житті, і відповідно “некошерного”, “непридатного”, забороненого. Однією з цілей дотримання шабат (суботи) є невтручання в природу протягом хоча б одного дня. Суворо забороняється в суботу запалювати вогонь, навіть для приготування їжі. Тобто, релігія, головним чином, спрямовує діяльність людини “на себе”, всередину.

У західноєвропейській культурі внаслідок процесу секуляризації поступово затвердилася протилежна ціннісна орієнтація – активне ставлення до навколишнього світу, до природи. В цій сфері діяльності людина також довела свою велич і могутність. Але досягнуто це надто високою ціною: спустошенням природи (екологічна криза) і спустошенням людини (бездуховність і втрата сенсу життя).

3. Варіанти формування екологічної свідомості запропоновані різними авторами.

За П.Г.Олдаком:  “Суспільство престижного споживання, живе не на проценти, а на основний капітал природи. Цей тип споживання змогли забезпечити собі на якийсь строк відносно невелика кількість країн світу. Поширити його на світ в цілому взагалі неможливо”. І все ж таки система цінностей сучасної цівілізації не просто міцно тримається – вона активно поширюється серед країн, які розвиваються. Зміна система цінностей – найскладніша задача, але поки ми її не вирішимо, не можна й сподіватися на вирішення екологічної проблеми.

П.Г. Олдак як найважливіші завдання, що постали зараз перед людством, виділяє такі:

1)     поставити під контроль розвиток демографічних процесів;

2)     забезпечити рішуче згортання виробництв, які використовують “агресивну” технологію, і прискорений перехід до природозберігаючих технологій;

3)     відмовитися від глобального воєнного і науково-технічного суперництва, боротьби за ринки і сфери впливу, перевести конфронтацію у співрозвиток, співтворчість;

4)     відмовитись від химер суспільства престижного споживання, виробити і затвердити норми поміркованого достатку, добровільної простоти, перевести боротьбу за самоствердження у площину змагання творчих рішень;

5)     перейти до керування розвитком біосоціальних систем, затвердити пріоритет національного над приватним, глобального над національним, виробити політичні інститути для вирішення цього завдання;

6)     визнати за найвищу мету збереження здорового середовища проживання і повноцінність природних ресурсів, відмовитись від залишкового принципу виділення коштів на збереження нашого земного дому і виділяти стільки, скільки треба (тобто 5-7% ВНП замість 1-2%, які виділяються зараз), діяти у відповідності з масштабами тієї загрози, яка нависла над людством.

Для реалізації цієї програми необхідна добра воля і правова система. За М.М. Моісеєвим: “Здатність правильно використовувати і регулювати могутність сучасного суспільства і означає “екологічну культуру” та “екологічне мислення”. Академіки В.П. Казначєєв та А.Л. Яншин: “Екологічне мислення – це рівень знань, культури, виховання, при якому кожен у своїй професійній та непрофесійній діяльності переслідує цілі створення та організації найкращих умов психоемоційного, природного та суспільного середовища для подальшого розвитку людини, збереження і розвитку її здоров’я”.

Л.Г. Мельник присвятив проблемі формування екологічного мислення книжку – “Мир, открытый заново: (Рождение екологического мышления)”, в якій наводить такий перелік складових частин останнього: “Це усвідомлення таких важливих моментів. По-перше, усі явища, які відбуваються на планеті, просторово пов’язані між собою. Будь-який процес, що  має місце в окремих екосистемах планети, так чи інакше позначається на всій екосистемі Землі… По-друге, Земля наближається до такого моменту, коли її економіка повинна буде перейти на економіку замкненої системи… на відміну від відкритої економіки, де завжди забезпечене нове постачання ресурсів та відтік відходів… По-третє, усі явища пов’язані у часі. Людина завжди повинна пам’ятати, що вона належить до Людства, яке живе не тільки у теперішньому часі, а й в майбутньому… В-четверте, необхідно усвідомлювати своє місце у Всесвіті, у просторовій і часовій нескінченності”.

Найбільш лаконічно, афористично, дещо у гумористичній формі сутність екологічного мислення сформулював американський еколог та біолог Баррі Коммонер у своїх чотирьох екологічних законах:

1)     усе пов’язане з усим;

2)     все повинно кудись діватися;

3)      природа знає краще;

4)     ніщо не дається задарма.

Для усвідомлення цих, здавалося б не дуже складних істин, сучасній людині доводиться докладати все ж таки чимало зусиль. Причина цього полягає у певній консервативності мислення. Слідуючи за Френсісом Беконом, який для ствердження проголошених ним нових принципів (вони, до речі, сприяли формуванню буржуазної та науково-промислової доби) спершу піддав різкій критиці старі, і насамперед ідоли свідомості, які заважають людині побачити істину і нові методи її здобуття.

М.Л. Поліщук пропонує для полегшення формування нового мислення спершу позбутися “ідолів сучасної свідомості”. Серед них він виділяє чотири головних: технократизм, регіоналізм, механіцизм та фаталізм. Про технократизм та механіцизм вже було сказано багато . Біосфера, яка включає і суспільство, є надзвичайно складний природний об’єкт, а тому відтворити його сутність мовою однієї лише механіки та вирішити всі соціальні проблеми засобами техніки, якою б досконалою вона не була – неможливо. Вибирає цілі – Людина, приймає рішення – Людина, несе відповідальність – також Людина. Ні механіки, ні технології для такої суто людської діяльності недостатньо.

Що ж стосується ідолу фаталізму, який також випливає з механістичного світогляду, оскільки будь-який механізм (в тому числі і історичний) діє без випадковостей, а отже все відомо наперед, то сучасна наука, особливо синергетика, вказують на принципову невизначеність подій у майбутньому. А тому ні окрема людина, ні людство не повинні сидіти “склавши руки” і чекати фатальної розв’язки екологічної кризи. “Любов до природи, як і любов до Батьківщини, закладається з раннього дитинства, “с той песни, что пела нам мать”. На цій емоційній основі у дошкільних закладах, середній та вищій школі будується екологічна свідомість. Але активна життєва позиція може формуватися лише у діях, у боротьбі. Виступи на захист природи рідного краю – конституційне право і громадський обов’язок кожної людини”.

Ідол регіоналізму особливо болюче нагадав про себе за останні роки. Насамперед це розпад Радянського Союзу, Чехословаччини, Югославії, процеси у Канаді, Іспанії, Турції. Але майбутнє все ж таки вбачається за інтеграцією людства. Глобальні проблеми, в тому числі і екологічна, змушують людей різних країн об’єднувати свої зусилля. Безумовно, процес діалектичний і глобалізація буде супроводжуватися регіоналізацією, структуруванням людства за новими принципами, які з необхідністю враховуватимуть інтереси людства (цілого) і етносів (частин). Людство стоїть на порозі нового витка інтеграційних процесів, коли воно вимушене буде від усвідомлення єдності перейти до єдності організації. Мова не йде про повну уніфікацію життя, знищення культур, традицій, мов різних народів. Ми вже добре розуміємо, що уніфікація згубна і для природи, і для культури. Але різні культури повинні об’єднувати і взаємозбагачувати народи і людство в цілому, а не роз’єднувати і бути причиною для розбрату. “Перенос акцентів у розумінні всесвітньості історичних процесів, - як вказує М.Л. Поліщук, - на принципи єдності, об’єднання народів з метою вирішення глобальних проблем, що стоять перед світом, можливі на шляхах ствердження нового типу політичного мислення з його загальнолюдськими критеріями, орієнтацією на науковість, відкритість, з його готовністю до діалогу, компромісу, з його вірою у цінність гуманізму, розуму, плюралізму і доброї волі”. Кожна людина повинна усвідомити, що ми повинні жити під гаслом “Мислити глобально – діяти локально” (девіз Міжнародної екологічної організації Greenpeace).

Наслідком екологізації мислення повинні стати практичні міри, до яких можна віднести такі:

1)        створення інфраструктури екологічної служби: екологічний моніторинг, спостереження за станом грунтів, атмосфери, гідросфери, біосфери (міграція хімічних елементів і сполук, зміни в біоті тощо);

2)        вдосконалення правових норм і механізмів у галузі у галузі охорони навколишнього середовища;

3)        перехід від експериментування над природою і суспільством до глобального моделювання екосистем і біосфери в цілому на ЕОМ з метою екологічного прогнозування;

4)        екологізація техніки та технології;

5)        впровадження екологічної проблематики у програми підготовки школярів та студентів;

6)        ствердження у міжнародних стосунках нового політичного мислення.

Глобальні проблеми сучасності з новою силою поставили питання про моральну відповідальність людини. Моральна проблематика завжди була актуальна, але в наш час вона “збагатилася” новими, дещо несподіваними питаннями. І пов’язане це насамперед з екологічною кризою. Екологічна криза виявила конфлікт між Природою і Суспільством, у якого є і моральна сторона. Наука дала в руки людини знання. Але гасло Ф. Бекона “Знання – сила” був зрозумілий однобоко і в аморальних руках знання перетворилося на зброю страшенної руйнівної сили – атомну бомбу, бойові отруйні речовини, неякісні атомні реактори, екологічно брудні технології тощо. У людині як у фокусі зібрано всі моральні проблеми: від внутрішнього вибору до взаємодії з природою. Але на кожному рівні відбуваються якісні зміни моральної відповідальності. Зрівнявшись своєю могутністю з планетарними силами, людина бере на себе відповідальність за долю цивілізації, біосфери, планети Земля.

Список використаної літератури:

1. Лосев А.В., Провадкин Г.Г. Социальная экология: Учеб. пособие. - М.: Владос, 1998. - 311с

2. Скребець В.О. Екологічна психологія: Навч. посібник. - К.: МАУП, 1999. - 144 с

3. Скребець В.О. Екологічна свідомість: історичний розвиток, сучасний стан, психологічна діагностика. – Чернігів, 1999. – 66 с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37053. Осторожно мошенники. Классный час 65.71 KB
  Речи таких продавцов фальсификаторов могут начинаться словами Мы проводим уникальную акцию с раздачей призов Вы можете приобрести супер предметы нетупящиеся ножи эксклюзивные вина. Слова – пустышки Жаргонизмы Канцеляризмы Сквернословие Задания Найти слово которое используется в составе приведенных фразеологизмов. Прочтите слова правильно расставляя ударение Выберите правильный вариант. Слова – пустышки Слайд 2 Это лишние слова словосочетания предложения словапустышки.
37054. НАРКОТИКИ. Классный час 73.5 KB
  Как повашему что такое наркотики Ответы 5 мин. В течение 10 минут каждый ряд должен нарисовать плакат на тему Мы против наркотиков. За 10 минут каждый ряд должен придумать 10 убедительных отказов человеку предлагающему вам наркотик. Как вы думаете можно ли избавиться от наркотической зависимости Каким образом Ответы 5 мин.
37056. Конверт откровения. Классный час 58.5 KB
  Бывает ли любовь с первого взгляда Сколько раз в жизни может любить человек Может ли быть любовь длиною в жизнь Следует ли прислушиваться к мнению других например родителей когда любишь Что делает людей родными Что делать если в равной степени любишь двоих и не в силах сделать выбор в чьюлибо пользу Всегда ли следует говорить любимому человеку правду Стоит ли обсуждать с любимым человеком то что не нравится в ваших с ним отношениях Почему многие считают что романы между учителем и ученицей или...
37057. КЛАССНЫЙ ЧАС, посвященный Дню Победы 63.5 KB
  Ветеранам мы дарим гвоздики Вспоминаем отважных бойцов Не забудем мы подвиг великий Наших дедов и наших отцов Дымова: 9 мая в 67 раз наша страна праздновала День Победы в ВОВ. Карева Какими путями прошли вы солдаты Какие преграды сумели сломить Стираются лица стираются даты Военных дорог никогда не...
37058. Классный час Поговорим о дружбе 20.66 KB
  Ход классного часа: Ребята послушайте стихотворение: Дружба – главное чудо всегдаСто открытий для всех настоящееИ любая беда – не бедаЕсли рядом друзья настоящие. Дружба крепка не лестью а правдой и честью. Дружба как стекло: разобьешь не сложишь.
37060. Интернет и зависимость от него 28.47 KB
  Информацию черпают И чего здесь только нет Как же сеть ту называют Ну конечно Интернет Поднимите руки кто хотя бы один раз играл в Онлайн игры Говорите ли вы с друзьями об играх кодах уровнях и т. Примерно такие вопросы задают психологи когда хотят убедиться страдает ли человек Интернет зависимостью. Я задала эти вопросы не случайно и хочу чтобы вы посмотрели на себя со стороны оценили свое отношение к компьютеру и Интернету.