7304

Основи генетики людини. Методи вивчення спадковості. Біологоія індивідуального розвитку. Молекулярно-генетичні механізми онтогенезу. Патологічні порушення онтогенезу людини.

Лекция

Биология и генетика

Тема: Основи генетики людини. Методи вивчення спадковості. Біологоія індивідуального розвитку. Молекулярно-генетичні механізми онтогенезу. Патологічні порушення онтогенезу людини. План Генетика людини. Сучасні методи генетичних дослі...

Украинкский

2013-01-20

44.5 KB

45 чел.

Тема: Основи генетики людини. Методи вивчення спадковості. Біологоія індивідуального розвитку. Молекулярно-генетичні механізми онтогенезу. Патологічні порушення онтогенезу людини.

План

  1.  Генетика людини. Сучасні методи генетичних досліджень.
  2.  БІР
  3.  Загальна характеристика онтогенезу, його періоди.
  4.  Еетапи ембріонального розвитку .

1.

Людина як біологічна істота,з одного боку, підпорядкована тим самим закономірностям розвитку, що й інші біологічні об’єкти.  А з іншого, як соціальна істота має свої характерні особливості. Спадковість людини як біологічної істоти відбувається і на аналізі генетичних закономірностей успадкування і мінливості.

Генетика людини вивчає:

  •  Генетичну зумовленість фізіологічних, біологічних і моральних властивостей окремих тканин і органів людини.
  •  Методи захисту генотипу людини від несприятливих факторів довкілля.
  •  Генетичну зумовленість хвороб, їх передачу в поколіннях, прояв  в онтогенезі, географічне поширення.
  •  Роль спадковості і середовища у формуванні особистості.
  •  Молекулярні механізми памяті
  •  Накопичення і передача в поколіннях набутої в онтогенезі інформації тощо.

У сучасній генетиці використовується велика кількість методів досліджень, однак основним залишається гібридоподібний метод, оскільки саме він дає змогу спостерігати, яким чином успадковуються ознаки.

Учені – генетики широко застосовують фізичні та хімічні методи у молекулярних дослідженнях, що дозволяє вивчити тонку структуру генетичного апарату організму. Результати генетичних досліджень використовують медицині, зоології, ботаніці, еволюційній біології, криміналістиці, селекції тварин і рослин, біотехнологіях.

Методи досліджень у генетиці:

  •  Гібридологічний метод. Суть- дозволяє схрещування організмів, які володіють ознаками, що цікавлять дослідника, а потім вивчають закономірності спадкування цих ознак отриманим потомством.
  •  Цитогенетичний метод, суть – вив. функціонування, кількості, форми і розмірів хромосом.
  •  Генеалогічний метод, суть – вив. змін будь  якої ознаки в ряді поколінь піддослідного.
  •  Близнюків метод, суть – спостереження за одно яйцевими(гомогаметними) близнюками.

Описані 4 методи  - класичні методи генет. досліджень. Останнім часом застосовують й інші методи:

  •  Метод дослідження паталогій обміну речовини, використовують для масових обстежень людей, серед яких потрібно виявити тих хто страждає на спадкові порушення обміну речовин
  •  Дерматоллогічний метод – метод дослідження відбитків долонь.
  •  Молекулярно-генетичниі методи досліджень стали досягненням біологічної науки другої половини ХХст. Суть вив.структури ДНК, визначення  подібності чи відмінності різних генотипів, виявлення ушкоджень структури ДНК і навіть розшарування первинної послідовності основ у ДНК або РНК .

2.

БІР – це галузь науки, що вив. закономірності актаенетичного рівня розвитку органів.

Завдання БІР:

  •  Це дослідження макро- і мікроморфологічних , фізико біохімічних молекулярних і генетичних процесів, які відбуваються в особині, що розвивається, з`ясування факторів і механізмів, що керують процесом розвитку на всіх етапах онтогенезу.

3.

Онтогенез – це індивідуальний розвиток особин від її зародження до смерті. При статевому розмноженні вихідною стадією онтогенезу є зигота.

Онтогенез

  1.  Ембріональний період (ембріогенезу) Це час коли зародок(ембріон) розвивається у середині організму матері вбо всередині яйця . Він  закінчується народженням або вилупленням.
  2.  Постембріональний п-д (післязародковий) починається з моменту народження і продовжується до того часу коли організм стає здатним до розмноження.

Існує 2 типи онтогенезу

  1.  Непрямий(1форма)
  •  Личинкова
  1.  Прямий (2 форми)
  •  Не личинкова
  •  Внутрішньоутробна

Личинкова форма характеризується наявністю однієї або кількох личинкових стадій. Цей тип розвитку супроводжується метаморфозом.

Не личинкова форма розвитку властива плазунам, птахам. Внутрішньоутробний розв. Характерний для ссавців  і людини.  Усі форми зародка здійсн.. за рахунок організму матері за допомогою спец..органа плаценти.

4.

Виділяють такі етапи ембріонального розвитку:

  1.  Запліднення-утворення зиготи
  2.  Дроблення – утворення бластули
  3.  Гаструляція – утворення зародкових листків
  4.  Гісто – та органогенезу – утворення тканин і органів зародка.

Запліднення

Зовнішнє                                           Внутрішнє

Зовнішнє запліднення: відбувається поза статевою системою самки.характерне переважно для мешканців водойм( річковий рак, земноводні), деякі наземні тварини(дощові черви, деякі павукоподібні. Це примітивний і досить не надійний спосіб сполучення гамет. Внутрішнє запліднення: відбувається у статевих шляхах самки. Характерне для більшості наземних тварин(плоских, круглих червів, птахів , звірів), а також для деяких жителів води(хрящові риби). Тварини зазвичай мають зовнішні статеві для перенесення сперми з тіла самця в тіло самки, де і відбувається запліднення.

У процесі запліднення відбувається: а) активація яйцеклітини, б) проникнення сперматозоїдів в яйцеклітину, в) злиття їх ядер.

Дробіння яйця

У 1906 професор Н.Варнек встановив, що після запліднення починається дробіння зародкових клітин. Дробіння буває повним і неповним.

Повне дробіння

Рівномірне                                      Нерівномірне

(бластомери мають однакові розміри).                 (після кожного поділу виникають

великий і малий бластомери).

Бластула має вигляд порожнистого отвору різної форми, стінки якого скл. З 1 пари бластомірів.

Гаструляція(формування зародкових листків).

Гаструла в ланцетника(хордових) утворюється в результаті в`ячування всередину бластули клітини її стінки. На місті в`ячування утворюється первинний рот, що веде в замкнуту порожнину первинної кишки. Зародок двошаровий, він утворюється ектодермою – зовнішній шар та  ентодермою – внутрішній шар. У більшості тварин двошарова густина утворює третій зародковий листок – мезодерму, який розташований між зовн.і внутр.шарами.  

Зародкові листки дають початок усім тканинам і органам  дорослих особин.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10129. Предпосылки и историческое формирование науковедения и философии науки 46 KB
  Предпосылки и историческое формирование науковедения и философии науки Проблематика науковедения и его становление. Структура современного науковедения и место в нем философии науки. Философия науки изучение которой начинается является частью обширной об
10130. Образ науки в философии Аристотеля 37 KB
  Образ науки в философии Аристотеля. Первое приближение к такому подходу обнаруживаем у Аристотеля поскольку он структурирует познание. В Метафизике вопервых он разграничивает знание опыт и искусство. Опыт есть знание единичного а искусство  знание общ
10131. Образ науки в философии Ф. Бэкона 35.5 KB
  Образ науки в философии Ф. Бэкона В классической методологии Нового времени Ф. Бэкон обращается к образу науки – как настоящей или новой науки в противоположность средневековой схоластике. Наука в подлинном смысле еще не появилась настоящую науку предстоит созд...
10132. Образ науки в философии И.Канта 33.5 KB
  Образ науки в философии И.Канта. И. Кант поставил проблему общей природы научного знания. Наука рассматривается изнутри с точки зрения логики развертывания мысли и сформулирована фундаментальная проблема: научное знание обладает всеобщностью и необходимостью эт
10133. Образ науки в философии позитивизма 50 KB
  Образ науки в философии позитивизма. В ХIХ в. О.Конт Дж. Милль Г.Спенсер разрабатывают позитивистскую концепцию науки. Позитивистский образ науки характеризуют: а представление о науке как эталоне познания радикальный сциентизм, б идея строгости и точности нау...
10134. Образ науки в философии неопозитивизма 38 KB
  Образ науки в философии неопозитивизма Следующая важная веха в формировании науковедения связана с неопозитивизмом в п.о. с деятельностью Венского Главой кружка был Морис Шлик входили в него Отто Нейрат Курт Гёдель Карл Гемпель Филипп Франк Альфред Айер Рудоль
10135. Русская философия о науке 43.5 KB
  Русская философия о науке. Особенность российского науковедения образуют три возобновляющиеся идеи. 1 Наука в России воспринималась как извне пришедшее в культуру иностранное нововведение. Она была завезена в Россию Петром 1. Сомнение в органичности науки в росси...
10136. Сущность и соотношение интернализма и экстернализма как теоретических моделей развития науки 36 KB
  Сущность и соотношение интернализма и экстернализма как теоретических моделей развития науки ЭКСТЕРНАЛИЗМ его сторонники считают что основными факторами определяющими рост знания являются социальные экономические технические и культурные причины и пот
10137. Направления и уровни экстерналистского анализа науки 29.5 KB
  Направления и уровни экстерналистского анализа науки. Экстернализм рассматривает науку как часть культуры своего времени и признает что на ее содержание существенно влияют негносеологические факторы: экономика политика религия мораль искусство психология ли