73058

Система этических категорий

Доклад

Этика и деонтология

Категории этики - это основные понятия этической науки отражающие наиболее существенные элементы морали. Понятия этики отражающие наиболее существенные стороны и элементы морали и составляющие теоретический аппарат этической науки.

Русский

2014-12-03

28 KB

4 чел.

107. Система этических категорий.                                                                                               Категории этики – это основные понятия этической науки, отражающие наиболее существенные элементы морали. Категории этики – не только теоретические конструкции. То, что образует формальный аппарат теории, в то же время существует в стихийно формирующемся сознании общества. К примеру, категория справедливости, содержание которой получило истолкование еще у Аристотеля, существует в сознании каждого человека, сознании любого общества, социальной группы. При всем разнообразии подходов к определению системы этических категорий можно выделить общепризнанные, наиболее важные в теоретическом и практическом отношении категории:

– добро и зло;

– благо;

– справедливость;

– долг;  

– совесть;

– ответственность;

– достоинство и честь.                                                     

Категории этики — осн. понятия этики, отражающие наиболее существенные стороны и элементы морали и составляющие теоретический аппарат этической науки. К. э. объединяются в определенную целостную систему с единым принципом построения. Конкретное содержание К. э-, их логическая форма и место каждой из них в общей системе понятий менялись в истории этической мысли в зависимости от понимания природы нравственности В истории этики осн. категориями обычно считались понятия добра и долга, а также понятия добродетели, совести я нек-рые др. Сторонники рационализма в этике стремились к построению строго упорядоченной, обычно дедуктивной системы понятий. в к-рой каждая К. э. определялась бы через др., более общие, При этом одни философы считали основополагающим понятие добра (блага) (Платон) и выводили из него все остальные, др. - понятие долга (Кант). Но в результате того, что при построении таких систем встречались большие трудности, нек-рые мыслители приходили к выводу, что между К. э. не существует единства. Сторонники деонтологического интуитивизма, напр., утверждают, что между понятиями добра и долга не может быть логической связи (Деонтология). Марксистская этика строит свою систему категорий в соответствии с историко-материалистическим пониманием морали как способа регулирования поведения людей, механизм к-рого имеет чрезвычайно сложный и многосторонний характер, но тем не менее представляет собой нечто органически цельное. При этом система категорий отражает структуру самой морали. Осн. стороны нравственности выражаются в категориях моральной деятельности, моральных отношений и морального сознания, каждая из к-рых, в свою очередь, охватывает множество др. понятий. Причем, поскольку эти три стороны морали находятся между собой в тесном единстве, нек-рые этические понятия относятся одновременно ко всем этим категориям, т. е. отражают все стороны морали. К примеру, понятие моральной нормы отображает одновременно один из видов моральных представлений об-ва, особый способ нравственной деятельности и одну из форм моральных отношений между людьми. Само моральное сознание в своих осн. понятиях отражает нек-рые узловые элементы моральной деятельности и отношений. Поэтому иногда одно и то же понятие мы можем встретить и в моральном сознании людей, и среди К. ч. (напр, понятия добра, долга, совести, достоинства. чести и др.). Это не значит, однако, что в данные понятия этическая теория и обыденное моральное сознание вкладывают одинаковое содержание. Напр., понятие долга в первом случае является научной категорией, характеризующей определенный вид отношения человека к об-ву, а во втором - представлением о том, что конкретно должен делать человек как носитель морали. Всякое моральное представление (понятие) нормативно, оно всегда ч.-л предписывает и оцениваеч. В этике же это представление о должном и ценном, во-первых, получает научное обоснование (Нормативная этика) и, во-вторых, становится объектом теоретического анализа, в к-ром выясняется, какое именно моральное отношение здесь выражено. В марксистской этике впервые проводится научное разграничение между К. э. как формальным аппаратом теории и моральными представлениями, стихийно формирующимися в сознании об-ва, хотя грани здесь не абсолютны. К. э. и формы морального сознания перекрещиваются между собой· первые заключают в себе нормативное содержание, вторые апеллируют к рациональной аргументации. Система категорий марксистской этики постоянно развивается и обогащается новыми понятиями соответственно теоретическому развитию самой этической науки.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

52737. Створення ситуації успіху в навчальній діяльності школярів 378.5 KB
  Створення ситуації успіху в навчальній діяльності школярів це проблема до якої все частіше звертається сучасна педагогічна наука. Провівши огляд та аналіз літератури з теми Створення ситуації успіху на уроках стверджую що обрана тема є актуальною для освіти залишається лише допомогти дитині в період формування її особистості ні в якому разі не позбавляти школяра чекання завтрашньої радості віри у свої можливості...
52738. Формування творчої особистості молодшого школяра через використання інтерактивних технологій на уроках читання у початкових класах 69.5 KB
  В теорії і практиці навчання особливо гостро стоїть питання про розвиток творчих здібностей учнів. Під час такого діалогу важливо навчити кожну дитину розмірковувати гнучко підходити до розвязання проблем знаходити нові оригінальні рішення для того щоб відчути задоволення від навчання. Зацікавленість є ефективним засобом успішного навчання необхідною умовою досягнення позитивних наслідків. Ефективне навчання неможливе без активізації пізнавальної діяльності розвитку творчих здібностей.
52739. Формування комунікативно-мовленнєвих умінь і навичок молодших школярів на уроках читання 165 KB
  Розвиток мовленнєвокомунікативних умінь та навичок учнів на нетрадиційних уроках читання. Формування звязного мовлення та навичок міжособистісного спілкування у процесі роботи з художнім текстом Уроки читання має великі можливості для реалізації мети розвитку комунікативної культури дітей. На уроках читання та позакласного читання учні вчаться усвідомлювати фактичний зміст твору переказувати прочитане виділяти основних персонажів обговорювати оповідання та стисло висловлювати своє ставлення до нього.
52740. Компетентностный подход к формированию личности средствами проектных технологий 470.5 KB
  Использование проектного метода делает студента самостоятельным приспособленным к жизни умеющим ориентироваться в разнообразных ситуациях способствует развитию познавательных творческих навыков умений самостоятельно конструировать свои знания умений ориентироваться в информационном пространстве; развитию критического мышления навыков информационной деятельности. Концепция компетенции выходит за рамки квалификации и представляет компетенцию как комбинацию знаний умений навыков и отношений соответствующих определенному содержанию...
52741. Диференційоване навчання в початковій школі 89.5 KB
  Працюючи в школі я впевнилась що особистіснорозвивальна спрямованість освіти реалізація якої є головним завданням сучасної школи неможлива без диференційованого навчання. Головне завдання вчителів початкової ланки не забути жодної дитини дати можливість розкрити все краще закладене природою сімєю школою. Враховуючи те що рівень готовності учнів до навчальної діяльності різний необхідно конструювати диференційовані завдання для школярів з різними навчальними можливостями. Такі завдання мають поєднувати навчальний процес усього...
52742. Формування предметно-культурологічних компетентностей учнів через моделювання культурно-освітнього середовища 139 KB
  предметнокультурологічних компетентностей учнів має особливу практичну значущість та дозволяє досягти нової якості освіти. Основна ідея досвіду її інноваційна значущість Формування компетентної особистості учня в процесі вивчення літератури здійснюється через моделювання культурноосвітнього середовища як дидактичної одиниці інноваційного освітнього процесу на засадах поєднання дІяльнісного особистісноорієнтованого компетентнісного підходів шляхом забезпечення міжпредметної інтеграції використання розвиваючих інтерактивних технологій...
52743. Орієнтоване читання як компонент технології розвитку критичного мислення учнів в системі 501.5 KB
  Ефективність А працюють всі учні; Б розвивається логічне мислення; В використання опорних ключових слів в багаткратному повторенні під час уроку полегшує засвоєння матеріалу при виконанні домашніх завдань; Г для здібних учнів залишається простір для самостійного оволодіння додатковою інформацією. А на практиці є учні які приходять на урок без виконаного домашнього завдання які за своїм рівнем відстають від основної групи дітей. Пояснюють факти правила прогнозують наслідки які базуються на отриманих даних Які слова матері...
52744. Інтерактивні уроки історії в навчальному процесі 583 KB
  Втретіх виховується почуття колективізму відповідальності взаємодопомоги поваги до чужої думки бо інколи завдання які розглядаються на таких уроках можуть мати декілька альтернативних варіантів відповіді. Першим завданням як правило є кросворд або чайнворд. На виконання даної роботи відводиться певний час тому за раніше виконане завдання при наявності всіх правильних відповідей присуджується додаткове очко. Зазвичай учень який відповідає призначається вчителем тому навіть слабкі чи не підготовлені до цього уроку школярі...
52745. ІНТЕГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ НА УРОКАХ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 552.5 KB
  Інтеграційні процеси на уроках світової літератури. Автор досвіду ставив мету у даній роботі систематизувати та описати методологію впровадження інтеграційних процесів на уроках світової літератури. Практичне бачення інтеграційних процесів на уроках світової літератури автор відобразив схемами.