7306

Виробництво магнезитових в’яжучих матеріалів та виробів на їх основі

Лекция

Архитектура, проектирование и строительство

Виробництво магнезитових вяжучих матеріалів та виробів на їх основі План заняття Магнезитові в’яжучи - каустичний магнезит. Виробництво каустичного доломіту. Ключові слова та терміни каустичний магнезит кауст...

Украинкский

2013-01-20

46 KB

40 чел.

Виробництво магнезитових в’яжучих матеріалів та виробів на їх основі

План заняття

  1.  Магнезитові в’яжучи – каустичний магнезит.
  2.  Виробництво каустичного доломіту.

Ключові слова та терміни

  •  каустичний магнезит;
  •  каустичний доломит;

1. Магнезитові в’яжучи

        Магнезіальні в'яжучі речовини (каустичний магнезит і каустичний доломіт) – тонкі порошки, головною складовою частиною яких є оксид магнію.

До магнезіальних в’яжучих матеріалів належить каустичний магнезит МgO і каустичний доломіт, який містить, крім магнію оксиду, ще й нерозкладений MgCO3 і невелику кількість СаО.

        Каустичний магнезит отримують шляхом випалу гірської породи магнезиту MgCО3 з по-дальшим подрібненням. При випалу у шахтних або обертових печах основна складова магнезиту – вуглекислий магній (MgCО3) — розкладається на оксид магнію (MgO) та вуглекислий газ (СО2):

                                                   MgCO3 = MgO + CO2

       Випал ведеться при температурі вище температури розкладання магнезиту (550 °С), але ниж-че температури його спікання. Звичайно температура випалу 800 — 850 °С.

        Випалений матеріал подрібнюють у кульовому млині і змішують на відміну від інших в’яжу-чих речовин не з водою, а з розчином магнію хлориду (або інших магнезіальних солей). Це прис-корює твердіння й значно підвищує міцність, оскільки поряд з гідратацією оксиду магнію утворю-ється гідрохлорид магнію 3MgO × MgCl2 × 6H2O. Так як під час змішування з водою оксид магнію гідратується дуже повільно, утворюється матеріал, який тужавіє дуже повільно і має низьку міц-ність.
        Магнезіальні в’яжучі матеріали добре зв’язують наповнювачі, які до них додаються. На осно-ві магнезіальних в’яжучих виготовляється ксилоліт – спресований матеріал, що складається з де-ревної тирси і магнезіального цементу та використовується для настилання підлог, виготовлення сходів, підвіконників, а також як теплова ізоляція. З магнезіального цементу пресуванням з дерев-ними стружками (з деревною шерстю – вузькою й довгою деревною стружкою) і наступним су-шінням одержаного матеріалу виготовляють фіброліт – будівельний тепло- і звукоізоляційний матеріал.

З магнезіальних в’яжучих матеріалів одержують штучні жорнові камені, точильні круги тощо. Ксилоліт використовують для виготовлення безшовних підлог та облицювальної плитки, фіброліт – для теплоізоляційних виробів і перегородок приміщень у селищному будівництві.

        Згідно ГОСТ 1216 - 41 каустичний порошок з магнезиту поділяється на три класи в залеж-ності від його хімічного складу. Порошок 1-го класу використовують в хімічній промисловості, в будівельній промисловості використовують порошки 2 та 3-го класу.
        Каустичний магнезит — це  тонкий порошок білого або жовтого кольору. Його питома вага від 3,1 до 3,4г/см
3. Вологість магнезиту не повинна перевищувати 1,5%. Гранулометричний склад встановлено тільки для порошку 2 – го класу: крізь сито №90 повинно проходити не менше 75% порошку, а залишок на ситі №200 не повинен перевищувати 5%. Для порошку 3-го класу тонкість помелу не нормується, але вказується, що гранично допустима величина часток повинна бути 10 мм. Початок тужавіння порошку каустичного магнезиту обох класів повинно наступати не раніше чим через 20 хв., а кінець не пізніше ніж через 6 годин після початку замішування. Межа міцності магнезіального в’яжучого при розтягу через добу повинен бути не менше 15 кг/см2.


2. Виробництво каустичного доломіту

        Каустичний доломіт виготовляють шляхом випалу природного мінералу доломіту. Доломіт подвійна вуглекисла сіль магнію та кальцію - СаСО3 × MgCO3

        Випалюючи доломити при різних температурах, можна виробити:

  •  каустичний доломіт, який складається з MgO и СаСОз, який отримується при температурі випалу 650—750 °С з послідуючим подрібненням;
  •  доломітовий цемент, який складається з MgO, СаО и СаСОз, при випалу 750—850 С з пос-лідуючим помелом в тонкий порошок;
  •  доломітове вапно, яке складається з оксидів магнію та кальцію. Температура випалу 900 —950 °С.

        Виробництво каустичного доломіту принципово не відрізняється від виробництва каустично-го магнезиту. Доломіт в виробничих умовах випалюють при температурі 650— 750 °С в шахтних печах с виносними топками и в обертових печах.

        Каустичний доломіт, випалений при температурі нижче дисоціації СаС03, характеризується рівномірною зміною об’єму. Нерівномірність спостерігається лиш при наявності в ньому 2 – 2,5% вільного оксиду кальцію та при неправильно вибраному співвідношенні між MgO - MgCI2 з водою В цьому випадку появляються тріщини і цементний камінь руйнується.

        Каустичний доломіт повинен подрібнюватися до залишку на ситі № 0,2 не більше 5%, а на ситі № 008 не більше 25%. Його в’яжучі властивості значно покращуються при більш тонкому по-мелу.

        Вміст MgO в каустичному доломіті повинен бути не менше 15%, а СаО вільного не більше 2,5%. Втрати при прожарюванні (в.п.п.) повинно бути в межах 30 – 35%. Його якість визначається вмістом MgO та температурою випалу.

        Каустичний доломіт замішують водними розчинами солей хлористого та сірчанокислого маг-нію звичайно тієї ж концентрації, що і каустичний магнезит. При замішуванні каустичного доло-міту розчинами солей магнію СаО реагує з ними, утворюючи хлористий або сірчанокислий каль-цій, що негативно позначається на якості затверділого каустичного доломіту.

        Тужавіння та твердіння каустичного доломіту та магнезиту обумовлені в основному гідрата-цією MgO і утворенням оксихлориду магнію або інших основних солей.

        Дійсна густина знаходиться в межах 2,78 - 2,85 г/см3 . Її збільшення вказує на появу в каус-тичному доломіті значної кількості вільного оксиду кальцію. Густина в насипному не в ущільне-ному стані складає в середньому 1050 — 1100 кг/м3.

        Початок тужавіння при кімнатній температурі наступає через 3 – 10 годин, а кінець через 8 – 20 годин після замішування.

        Каустичний доломіт характеризується меншою міцністю, ніж каустичний магнезит. Зразки з трамбованого розчину складу 1:3 по масі на цьому в’яжучому через 28 діб повітряного твердіння мають межу міцності на стиск 10 – 30 МПа. Затверділий каустичний доломіт, як і магнезит, руйну-ється в воді внаслідок вимивання з нього розчинних солей MgCI2 та ін.

        Каустичний доломіт, як і каустичний магнезит, використовують  для виготовлення ксилоліту, фіброліту, теплоізоляційних матеріалів тощо.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31044. Тенденции развития различных древнерусских земель в 12 – начале 13 веков. Крупнейшие княжества и земли 33 KB
  Условной датой начала раздробленности на Руси считают 1132г когда умер Мстислав сын Мономаха и раздрася вся русская земля. Время раздробленности на Руси тянулось с начала 12века по147080г. На юге и юговостоке Руси неособо любили метсное боярство поэтому занятие киевского престола всякий раз обуславливалось сочетанием борьбы. В Западной Руси сильны были федеративные тенденции.
31045. Русь в международных отношениях 11-13веков: отношения с Великой Степью, Византией и Западной Европой 30.5 KB
  Первая встреча русских с монголотатарами произошла 31 мая 1223г. Впоследствии установилась зависимость русских земель от державы Батыя продлившаяся для СевВост Руси до 1480г а для Южной до 1362г. Эти 2 победы были очень важны: они прервали череду поражений русских для церкви же особенно было важно недопущение католического влияния на русских землях.
31046. Альтернативы объединительных процессов на Руси. Центры объединения русских земель в 14-15веках. Московская и Литовская Русь 31 KB
  Альтернативы объединительных процессов на Руси. Главными центрами объединения Руси выступили в 14в. Но реализовать свой шанс на объединение всей Руси этому княжеству не удалось во многом решающую роль здесь сыграли религиозные противоречия и сближение Литвы с Польшей что впоследствии преобразится в Речь Посполитую1569г. В Москву же была перенесена резиденция митрополита всея Руси.
31047. Природа социально-политического строя Московской Руси в 15-16веках. Российское гос-во при Иване 3 и Василии: органы централизованого и местного управления, доктрина Москва – Третий Рим, нарпавленность внешней политики 30 KB
  Российское госво при Иване 3 и Василии: органы централизованого и местного управления доктрина Москва Третий Рим нарпавленность внешней политики. москвичи осадили Тверь и с этого момента ученые обычно отсчитывают историю единого Московского госва. При Иване 3 уделов не стало он оказался государем всея Руси. Для централизованных стран харрно: сильный гос аппарат в центре чиновничество единое войско законодательство суд единообразное налогооблажение.
31048. Россия и Европа в 15-16в. Европеизация России в 17в(причины, хараткер, особенности, последствия) 31.5 KB
  Россия и Европа в 1516в. После брака Ивана 3 и Софьи Палеолог за рубежом стало встречаться еще одно название Россия. В ходе Ливонской войны15581583 и Смуты начала 17 века Россия остро ощущала как ей тяжело соперничать с европейскими странами особенно в военнотехнич области. Россия вывозила за границу лес меха.
31049. Взаимоотношения церкви и гос-ва на Руси в 14-18веках 29 KB
  Взаимоотношения церкви и госва на Руси в 1418веках. В 1516веках будет идти процесс постепенного подчинения церкви Московскому госву. С одной стороны союз с церковью опора на ее авторитет были выгодны московским государям. Но быстрый рост монастырского землевладения ослабяли мощь единого госва.
31050. Церковная реформа патриарха Никона. Раскол русской православной церкви 28 KB
  Церковная реформа патриархаНикона. В 1652г патриархом стал Никон. вечное важнее временного московское госво как всякое госво частное вселенская церковь вот что ближе к богу что олицетворяет на земле вечное все что не согласуется с вечным должно быть упразднено патриарх выше светского правителя В 1653г Никон разослал указ в котором говорилось: креститься щепотью в книгах велено было печатать Иисус вводились греческие богослужебные обряды и песнопения по киевским канонам все книги по богослужению велено было...
31051. Общественно-политическая мысль 1830-1850-х об исторических судьбах России 30 KB
  Общественнополитическая мысль 18301850х об исторических судьбах России. После расправы над декабристами вся общественная жизнь России была поставлена под строжайший надзор со стороны госва. Самодержавие крепостничество и православие объявлялись важнейшими устоями и гарантией от потрясений и смут в России. Центральная идея в концепции славянофилов убежденность в своеобразном пути развития России.
31052. Русское общество и гос-во в 18 веке. Внутр. и внешняя политика 29.98 KB
  В России в XVIII в. При Петре I в России окончательно утвердился абсолютизм Петр был провозглашен императором что означало усиление власти самого царя он стал монархом самодержавным и неограниченным. В России была проведена реформа государственного аппарата вместо Боярской думы учреждался Сенат в состав которого входили девять сановников ближайших Петру I. В России упразднялась должность патриарха наблюдение за церковью поручалось оберпрокурору Синода.