7307

Прилади радіаційної та хімічної розвідки та дозиметричного контролю. Знезараження

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Тема: Прилади радіаційної та хімічної розвідки та дозиметричного контролю. Знезараження. План Одиниці та дози радіоактивного випромінювання. Прилади радіаційної та хімічної розвідки. Знезараження. Одиниці та дози радіоактивно...

Украинкский

2013-01-20

56 KB

83 чел.

Тема: Прилади радіаційної та хімічної розвідки та дозиметричного контролю. Знезараження.

План

  1.  Одиниці та дози радіоактивного випромінювання.
  2.  Прилади радіаційної та хімічної розвідки.
  3.  Знезараження.

  1.  Одиниці та дози радіоактивного випромінювання.

Доза випромінювання – це кількість енергії радіоактивного випромінювання, що поглинена одиницею об’єма опромінюваного середовища. Вимірюється в рентгенах (Р).

Рівень радіації характеризує зараження місцевості радіоактивними речовинами і показує дозу опромінення, яку може отримати людина в одиницю часу (ч) на зараженій місцевості. Вимірюється в рентгенах на годину (Р/год).

Радіоактивне випромінювання складається з альфа, бета та гамма випромінювання, а також потоку нейтронів. Альфа та бета характеризуються невеликою проникаючою здатністю. Вони впливають на організм при попадання в рани або в дихальні шляхи та шлунково-кишковий тракт. Гамма випромінювання та поток нейтронів мають здатність проникати через різні товщі та живі тканини, викликая тим самим патологічні стани в організмі. А саме променеву хворобу.

Дія іонізуючих випромінювань на людей і тварин полягає в руйнуванні живих клітин організму, що може привести до різного ступеня захворювання, а в деяких випадках і до смерті.

Ступінь променевих (радіаційних) уражень залежить від отриманої дози і часу, протягом якого людина підлягала опроміненню. Доза опромінення може бути однократною і багатократною. Однократним вважається опромінення, отримане за перші четверо діб. Багатократнимотримане за більш тривалий період. 

Дози радіації, не приводять до зниження працездатності людей:

50 Р – при однократному опроміненні впродовж 4-х діб;

100 Р – при багатократному впродовж 20-30 діб;

200 Р – при багатократному впродовж 3-х місяців;

300 Р – при багатократному впродовж 1 року.

Місцевість вважається зараженою при 0,5 Р/год та вище.

При однократному опроміненні організму людини в залежності від отриманої дози розрізняють чотири ступені променевої хвороби.

Променева хвороба першого ступеня виникає при загальній дозі опромінення 100-200 Р. Прихований період триває два-три тижні, після чого появляються недомагання, загальна слабкість, почуття важкості в голові, може спостерігатися періодичне підвищення температури. Ця ступінь хвороби виліковна.

Променева хвороба другого ступеню виникає при загальній дозі випромінювання 201-400 Р. Прихований період триває біля тижня. Хвороба проявляється в більш тяжкому недомаганні, розладі функцій нервової системи, можливе підвищення температури тіла. При активному лікуванні одужання наступає через 1,5 – 2 місяці. Можливі смертельні випадки – до 20%.

Променева хвороба третього ступеня виникає при загальній дозі опромінення 401 – 600 Р. Прихований період – до кількох годин. Відмічають важкий загальний стан, сильні головні болі, іноді втрату свідомості, некроз слизових оболонок. З’являються різноманітні інфекційні ускладнення. Без лікування хвороба в 20-70% випадків закінчується смертю, частіше від інфекційних ускладнень або від кровотеч.

При опроміненні дозою більше 600 Р розвивається дуже важкий четвертий ступень променевої хвороби, яка без лікування зазвичай закінчується смертю впродовж 2-х тижнів.

  1.  Прилади радіаційної та хімічної розвідки.

Для виявлення та вимірювання радіоактивних випромінювань, радіоактивного забруднення різноманітних предметів, місцевості, продуктів харчування, фуражу, води застосовуються прилади радіаційної розвідки; для вимірювання поглинених доз опромінення — прилади дозиметричного контролю.

Наявність отруйних речовин (ОР) у повітрі, на місцевості, техніці та в інших середовищах визначається за допомогою приладів хімічної розвідки.

В основу роботи сучасних дозиметричних приладів покладені наступні методи: фотографічний, хімічний, сцинтиляційний, іонізаційний.

В польових дозиметричних приладах використовується іонізаційний метод. В цих приладах в якості сприймаючого пристрою слугує іонізаційна камера або газорозрядний лічильник. Принцип роботи дозиметричного приладу полягає в тому, що під дією радіаційних випромінювань в ізольованому об’ємі іонізаційної камери (газорозрядного лічильника) відбувається іонізація повітря (газу), в результаті чого виникає іонізаційний струм. Величина струму залежить від інтенсивності радіоактивного випромінювання.  

За призначенням прилади радіаційної розвідки та дозиметричного контролю діляться на групи (індикатори, рентгенометри, радіометри, дозиметри).

Індикатори — найпростіші прилади радіаційної розвідки. За допомогою цих приладів вирішується завдання виявлення випромінення та орієнтовної оцінки потужності дози, головним чином β- та γ -випромінювання. За допомогою індикаторів можна встановити: збільшується чи зменшується потужність дози. До цієї групи відноситься прилад ДП-64.

Рентгенометри — призначені для визначення потужності дози рентгенівського або γ -випромінювання, їх діапазон виміру від сотих долей рентгена до декількох сот рентгенів на годину. До цієї групи відносяться прилади ДП-5В. Із побутових приладів можна використовувати "Прип'ять", "Белла" та інші.

Радіометри (вимірювачі радіоактивності) — призначені для визначення ступеня радіоактивного забруднення поверхонь обладнання, техніки, одягу, взуття, об'ємів повітря, продуктів харчування, фуражу головним чином альфа та бета частинками. За допомогою радіометрів можливе вимірювання невеликих рівнів гама-випромінювань. До них відносяться — установка ДП-100, «БЕТА».

Дозиметри призначені для визначення сумарної дози опромінення, яку отримує особовий склад формувань за час перебування в районі дії, головним чином, γ -випромінення. Комплекти індивідуальних дозиметрів: ДП-22В, ДП-24, та інші.

Прилади радіаційної розвідки

 Вимірювач потужності дози ДП-5В

Діапазон вимірювання приладу від 0,05 мР/год. до 200 Р/год.

В комплект ДП-5В входять: телефон; футляр з кришкою; тумблер підсвідки шкали мікроамперметра; кнопка скидання показника мікроамперметра; перемикач піддіапазонів; кабель; блок детектування; продовжувальна штанга

Комплект елементів живлення забезпечує неперервну роботу протягом 70 год. Живлення приладу можливе від зовнішнього джерела постійного струму напругою 12 або 24 В. Для цього використовується подільник напруги. Вага приладу з елементами живлення — 3,2 кг.

Комплекти дозиметрів ДП-24 і ДП-22В  складаються з зарядного пристрою ЗД-5 і дозиметрів ДКП-50-А (дозиметр кишеньковий, прямопоказувальний на 50 рентген). Дозиметри забезпечують вимірювання індивідуальних доз гама-опромінення в діапазоні 2—50 Р при потужності доз 0,5—200 Р/год..

Відрахунок вимірюваних доз проводиться за шкалою, яка знаходиться у середині кожного дозиметра і яка відградуйована в рентгенах.

Тривалість роботи з одним комплектом живлення — не менше 30-ти годин.

Прилади хімічної розвідки

Військовий прилад хімічної розвідки (ВПХР) призначений для визначення у повітрі, на місцевості і на бойовій техніці ОР імовірного противника, таких як: заріна, зомана, іпріта, фосгена, синильної кислоти, хлорциана, а також парів V-газів. Принцип виявлення та визначення ОР заснований на зміні фарбування індикаторів при взаємодії з ОР. В залежності від того, який був взятий індикатор і як він змінив фарбування, визначають тип ОР, а порівняння інтенсивності отриманого зафарбування з кольоровим еталоном дозволяє судити о приблизній концентрації ОР в повітрі або про щільність зараження.

Прилад складається з металевого футляра, в якому знаходяться: насос із колектором, насадка, грілка, захисні ковпачки, протидимові фільтри, ампуловідкривач і касети з індикаторними трубками.

Індикаторні трубки. У комплекті приладу:

10 трубок з червоними кільцями і крапкою (для визначення зомана, заріна, V-газів);

10 трубок з одним жовтим кільцем для визначення іпріта;

10 трубок із трьома зеленими кільцями (для визначення фосгена, дифосгена, синильної кислоти, хлорциана).

3.Знезараження.

 Спеціальна обробка є складовою частиною ліквідації наслідків застосування противником зброї масового знищення і представляє комплекс заходів, які проводяться з метою відновлення готовності транспортних засобів, техніки та особового складу формувань до виконання завдань по проведенню рятувальних і відновлювальних робіт в осередках ураження. Вона буває повною і частковою.

Повна спеціальна обробка проводиться з метою забезпечення можливості виконувати роботи без засобів захисту шкіри й органів дихання. Часткова спеціальна обробка повинна забезпечити можливість діяти без засобів захисту шкіри при доторканні до знезаражених частин транспортних засобів, техніки й інших поверхонь.

 Знезаражування – виконання робіт з дезактивації, дегазації і дезінфекції заражених поверхонь.

 Дезактивація – видалення радіоактивних речовин з заражених поверхонь, а також із води. Дезактивація проводиться двома способами – механічним і фізико-хімічним. Механічний спосіб – видалення РР з заражених поверхонь. Фізико-хімічний спосіб заснований на процесах змивання РР розчинами різних препаратів.

Для проведення дезактивації використовується вода. Разом із водою застосовуються спеціальні препарати (кислоти, луги), що підвищують ефективність змивання радіоактивних речовин.

Дезактивація води проводиться фільтруванням або відстоюванням. Продовольство і харчова сировина дезактивуються шляхом обробки або заміни зараженої тари, а незатарені – шляхом зняття зараженого шару. Заражена готова їжа і хліб знищуються.

 Дегазація – розкладання отруйних речовин до нетоксичних продуктів і видалення їх із заражених поверхонь. Проводиться за допомогою спеціальних технічних засобів  і  дегазуючих речовин. а також за допомогою води, органічних розчинників, миющих розчинів. До дегазуючих речовин відносяться хімічні сполуки, що вступають у реакцію з отруйними речовинами і перетворюють їх у нетоксичні сполуки. До них відносяться: хлораміни, їдкі луги, сода, аміак та ін.

 Дезінфекція – знищення в зовнішньому середовищі збудників заразних хвороб.

Дезінфекція може проводиться хімічним, фізичним, механічним і комбінованими способами. Хімічний спосіб – знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезинфікуючими речовинами. Фізичний спосіб дезінфекції – кип'ятіння білизни, посуди та ін. Застосовується в основному при кишкових інфекціях. Механічний спосіб дезінфекції здійснюється тими ж методами і прийомами, що і дегазація, і передбачає видалення зараженого шару грунту.

Перевірка повноти дезактивації і дегазації здійснюється дозиметричними і хімічними приладами, а дезінфекції – проведенням бактеріологічного дослідження.

 Санітарна обробка – комплекс заходів щодо ліквідації зараження особового складу формувань і населення радіоактивними, отруйними речовинами або бактеріальними засобами. Підрозділяється на часткову і повну.

Під частковою санітарною обробкою мається на увазі механічне очищення й обробка відкритих ділянок шкіри, зовнішніх поверхонь одягу, взуття, засобів індивідуального захисту або протирання за допомогою індивідуальних протихімічних пакетів. Вона проводиться в осередку ураження, носить характер тимчасової міри і має на меті запобігти небезпеці вторинного зараження людей.

 Повна санітарна обробка – знезаражування тіла людини дезинфікуючою рецептурою, обмивка людей зі зміною білизни і одягу, дезінфекція знятого одягу. Мета обробки – повне знезаражування від радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів одягу, взуття.  засобів індивідуального захисту, поверхні тіла і слизових оболонок. Повній санітарній обробці підлягають особовий склад формувань, робітники, службовці й евакуйоване населення після виходу з осередків ураження (зон зараження).


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25475. Современные записки 11.08 KB
  И как теперь видно именно литературный отдел Современных записок создал им известность если не сказать славу обеспечил жизнеспособность всему изданию когда в 1940 году после немецкого вторжения во Францию продолжать его выпуск стало невозможно в НьюЙорке с января 1942 года стал выходить Новый Журнал основанный романистом Марком Алдановым и поэтом Михаилом Цетлиным где был сохранён круг авторов Современных записок. Семьдесят номеров Современных записок журнал задумывался как ежемесячник но по многим причинам связанным...
25476. Принципы профессиональной социальной работы. Значение принципов для практик социальной работы 11.37 KB
  принципы профессиональной социальной работы. Значение принципов для практик социальной работы Принцип универсальности исключение дискриминации при оказании социальной помощи по расовым национальным религиозным политическим и иным признакам Принцип охраны социальных прав оказание помощи клиенту не может быть обусловлено требованием к нему отказаться от своих социальных прав или от части из них Принцип социального реагирования осознание необходимости принимать меры по выявленным социальным проблемам действовать в соответствии с...
25477. Российское телеграфное агентство (РОСТА) — центральный информационный орган советского государства (РСФСР, с 1924 СССР) в 1918—1925 годах. 11.67 KB
  Новое агентство было названо Российским Телеграфным агентством при Всероссийском Центральном Исполнительном Комитете сокращенно РОСТА. Техническую базу РОСТА составили структуры Петроградского телеграфного агентства и частных информационных агентств. СНК всем средствам массовой информации вменялось в обязанность перепечатывать полученные по каналам РОСТА декреты Советского правительства и последние новости.
25478. ГАЗЕТА ИЗВЕСТИЯ ПЕТРОГРАДСКОГО СОВЕТА РАБОЧИХ, КРЕСТЬЯНСКИХ И КРАСНОАРМЕЙСКИХ ДЕПУТАТОВ (1917-1921) 10.78 KB
  Москвы и Московской области 16 апреля 1921 г. Переписка с Обкомом ВКПб ОГПУ прокурором Ленинградской области о работе газеты; о письмах крестьян с критикой коллективизации сельского хозяйства принудительного труда крестьян на лесозаготовках состоянии сельского хозяйства в деревнях Ленинградской области и другим вопросам. ЛЕНИНСКИЙ ПУТЬ ОРГАН ВОЗНЕСЕНСКОГО РАЙКОМА ВКПб И ВОЗНЕСЕНСКОГО ИСПОЛКОМА РАЙОННОГО СОВЕТА ДЕПУТАТОВ ТРУДЯЩИХСЯ ЛЕНИНГРАДСКОЙ ОБЛАСТИ 19381941 Приказы по редакции и типографии газеты.
25479. Методы соц.работы 13.88 KB
  работы давала Хотемова на лекциях в ПЛ № 34 способы совокупность приемов и операций в соц. по направлениям и формам соц.работы: ● организационные; ● соц.
25481. Эффективность социальной работы- понятие, критерии и показатели 22.57 KB
  Эффективность социальной работы понятие критерии и показатели Существует два определения понятия эффективность социальной работы ЭСР:1 ЭСР это соотношение между достигнутыми результатами эффектами и затратами связанными с обеспечением результатов. На практике приходится считаться с так называемыми предельными результатами когда их количественные и качественные характеристик возрастают изза лимитации целого ряда факторов в данном учреждении социальной защиты; 2 ЭСР это фактически достигнутые и необходимые результаты...
25482. Отечественная журналистика в конце 50-х годов 11.92 KB
  в стране насчитывалось около 4 тыс. Широкое распространение транзисторных приемников позволило вовлечь 85 территории страны в зону возможного приема всесоюзных программ радио. большое распространение в стране получило телевидение. Телевидение стало одним из главных способов информирования населения о важнейших событиях в стране и за рубежом.